І. Г. Песталоцці Поняття



Скачати 124.18 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір124.18 Kb.
ЯК ПРОВЕСТИ ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК

Процес навчання має бути побудований таким чином, щоб з одного боку розмежувати окремі предмети, а з іншого — об'єднати в нашій свідомості схожі та споріднені, вносячи таким чином ясність у нашу свідомість.

І. Г. Песталоцці
Поняття «інтеграція» — «цілісний», що передбачає створення єдиного освітнього простору навчальних дисциплін. Ґрунтовно поняття інтеграції визначено у роботі Кульневич С. В., Лакоценіна Т. Т. «Аналіз сучасного уроку»:

«Інтеграція це глибоке взаємопроникнення, злиття, наскільки це можливо, в одному навчальному матеріалі узагальнених знань з тієї чи іншої галузі».


Різноманітний навколишній світ є цілісним, але людина через власне незнання роздрібнює його на частини. Прагнення показати цілісність світу, який звучить безліччю голосів, пояснює свої таємниці різними мовами, змусило нас звернутися до такого типу уроку як інтегрований. Інтеграція знань із різних навчальних дисциплін — одна з ефективних форм пізнання світу. Інтегрований урок — досить складна форма роботи, яка вимагає тривалої, ретельної підготовки. Вона активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, забезпечує їм можливість учитися самостійно працювати з додатковими джерелами інформації, широко використовувати освітні ресурси Інтернету.

Інтегрований урок — нововведення сучасної методики навчання, яке сміливо втручається в непохитні шкільні програми та пов'язує несумісні на перший погляд предмети, наприклад хімію та іноземну мову.

Наукові основи цієї педагогічної технології закладено в працях І. П. Павлова і І. М. Сєченова. Згодом учені-психологи, проаналізувавши особливості мислення та пам'яті, дійшли висновків, що процес навчання має бути побудований таким чином, щоб формувати в учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для міцного запам'ятовування нового матеріалу.

Предмети та явища, взаємопов'язані й у природі, і в пам'яті їй людини. Міжпредметні зв'язки дають можливість розглянути предмет або явище із різних боків і на основі міжсистемних асоціацій добре їх запам'ятати.

Інтегруванняце не тільки особливе комбінування навчального матеріалу, а й спосіб організації навчальної діяльності, який передбачає:


  • аналіз навчального матеріалу з різних позицій;

  • виокремлення головного;

  • робота з уже відомим у новому аспекті;

  • виконання навчальних завдань;

  • виконання завдань творчого характеру.

Найважливішими характеристиками запам'ятовування є прийоми смислового угрупування навчального матеріалу, виокремлення смислових опорних пунктів і смислового співвідношення нового матеріалу з уже відомим. Отже, опанування прийомом перенесення знань про один предмет під час засвоєння іншого робить аналітико-синтетичну діяльність учнів більш цілеспрямованою, підвищує ефективність самостійних методів роботи, забезпечує неабияку організацію розумової діяльності і, нарешті, виробляє логічну послідовність у виконанні як загальних, так і конкретних завдань.

Об'єктивним підґрунтям інтеграції наукових знань є цілісність картини світу. До того ж, методи досліджень, які застосовують у сфері опанування знань, є спільними. Філософською основою міжпредметної інтеграції є принцип системності. Методику системно-цілісного підходу до процесу навчання розробили в 60-70-ті роки Ю. К. Бабанський, А. М. Данилов та ін., і з того часу розуміння особистості як продукту цілісного педагогічного процесу ввійшло в педагогіку.

У наш час проблемі інтеграції знову приділяють значну увагу. Настав новий етап розуміння єдності шкільних предметів. Від стадії реалізації міжпредметних зв'язків, яка дозволяла незалежне, паралельне існування явищ із різних предметів, слід перейти до інтеграції цих явищ, до народження нових цілісностей, тобто до справжньої інтеграції.

Інтегрування дозволяє створити на уроці атмосферу співробітництва — думки можуть бути суперечливі, але кожну думку поважають усі, навіть ті, хто з нею не згоден. Уміння співпрацювати виникає поступово. Це має стати однією зі стратегічних цілей учителя.

Сім поступових кроків, які допомагають сформувати навички співробітництва:


  • допоможіть учням усвідомити, навіщо потрібно те чи інше вміння, навичка;

  • допоможіть учням зрозуміти, з чого це вміння чи навичка складаються;

  • організуйте практику;

  • переконайтеся, що кожен учень отримує інформацію про те, чи правильно він виконує завдання;

  • стимулюйте учнів до того, щоб вони допомагали один одному під час практики;

  • створюйте ситуації, у яких учні обов'язково одержать позитивний результат;

  • відпрацьовуйте таку практику доти, поки учні не відчують потреби в її постійному застосуванні.

«Почуття єдності з тими, хто розмірковує про предмет, досліджуваний на занятті, — одна з головних складових мотиваційної сфери уроку. Це почуття здатне розвинути найбільш «людську» з усіх пристрастей — пристрасть до пізнання». (В. О. Сухомлинський)


Саме інтегрований підхід дозволяє використовувати емоційний вплив на дитину, органічно поєднати логічні й емоційні підґрунтя, побудувати систему наукової та естетичної освіти на основі широкого використання виховної мети уроку й усебічного розвитку суб'єкта освітнього процесу — учня.

Інтеграція є процесом безперервної взаємодії суб'єктивного й об'єктивного, внутрішнього й зовнішнього, образного й понятійного, інтелектуального й емоційного, раціонального й інтуїтивного, аналітичного й синтетичного, тобто гармонізації наукового й художнього способів пізнання світу в навчальному процесі.

Фактично в процесі інтегрування стираються межі між навчанням і вихованням, розвиваються здібності кожної дитини, учитель має можливість практично і цілеспрямовано реалізувати такі педагогічні ідеї:


  1. демократизація та гуманізація освітнього процесу, його спрямованість не тільки на засвоєння певного обсягу знань, а й на розвиток творчих здібностей особистості, формування високих духовно-моральних цінностей та активної особистісної позиції;

  2. забезпечення безперервності та наступності освітньо - виховного процесу на всіх етапах розвитку;

  3. створення рівних умов для розкриття і вдосконалення природного інтелектуального та художньо-естетичного потенціалу кожної дитини.

Комплексність подання навчального матеріалу розширяє межі Ц уроку, перетворює інтегрування на процес, що поєднує навчання, виховання та розвивання.

Урок будь-якої форми і будь-якого типу може бути побудований як інтегрований (причому інтеграцію розуміють як спосіб виконання навчального завдання), як спосіб дій на уроці з метою створення стійкого інтересу до предмета.

Тому ні присутність кількох учителів, ні механічне об'єднання навчального матеріалу не є показниками рівня інтегрованості. Рівень цей визначає те коло завдань, які можна виконати лише завдяки інтеграції. Передовсім, це інтенсифікація пізнавального інтересу та процесу формування загальнонавчальних умінь і навичок.
Перший рівень інтеграції

Навчальний матеріал поєднують усередині одного конкретного предмета. Не заучування, а дослідження навчального матеріалу дає можливість переходу від предметної освіти до комплексної, завдяки чому з різних частин навчального матеріалу створюється єдине ціле.



Другий рівень інтеграції

Об'єднання понятійно-інформаційних сфер різних предметів з метою найкращого запам'ятовування матеріалу, супутнього повторення, уведення в тему додаткового матеріалу.



Третій рівень інтеграції

Пов'язаний із завданнями порівняльно - узагальнювального вивчення і полягає у формуванні у школярів уміння зіставляти і протиставляти явища й об'єкти.



Четвертий рівень інтеграції

Учні самі починають зіставляти факти, судження, знаходити зв'язки та закономірності, застосовують набуті навчальні вміння. Мета інтегрованого викладання в тому і полягає, щоб навчити дітей бачити світ цілісним і вільно орієнтуватися в ньому.


Усі шкільні дисципліни мають своєрідний інтеграційний потенціал, але їх здатність сполучатися, ефективність інтеграції залежать від багатьох умов, які необхідно враховувати під час планування інтегрованого уроку або курсу.
Перш за все, слід проаналізувати рівень підготовленості учнів певного класу. Труднощі, які трапляються в навчальній діяльності, можуть бути однією з причин

необхідності використання методу інтеграції. Часом успішне вивчення школярами одного предмета залежить від наявності в них певних знань і вмінь з іншого.

Педагогічна та методична технологія інтегрованих уроків може бути різноманітною, проте в будь-якому випадку необхідно їх моделювання. Самостійний пошук нових оптимальних (за Ю. К. Бабанським) схем-моделей — прояв творчої активності вчителя.

Дотримання вказаних закономірностей дозволяє розглядати урок як науково-ділову конструкцію, у якій, з точки зору змісту, важливі: комплекс знань і вмінь і вільне оперування ними; співвідношення вивченого і досліджуваного; об'єднання окремих знань в одне загальне; попередження недоліків.

Інтегрований урок вимагає від учителя додаткової підготовки, чималої ерудиції, високого професіоналізму. Розробляючи такий урок, учитель має враховувати моменти:


    1. мету уроку (це може бути необхідність скорочення термінів вивчення теми, ліквідація прогалин у знаннях учнів, перерозподіл пріоритетів тощо);

    2. добір об'єктів, тобто джерел інформації, які б відповідали цілям уроку;

    3. визначення системоутворювального фактора, тобто знаходження підґрунтя для об'єднання різнопредметної інформації (ідея, явище, поняття чи предмет);

    4. створення нової структури курсу, тобто зміну функціонального призначення знань;

    5. переробку змісту (руйнування старих форм, створення нових зв'язків між окремими елементами системи).

Інтегрований урок дозволяє виконати цілу низку завдань, які складно реалізувати в межах традиційних підходів.



  1. Підвищення мотивації навчальної діяльності завдяки нестандартній формі уроку (це незвично, отже, цікаво). Використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на високому рівні, що дозволяє говорити про розвивальну ефективність таких уроків. Вони знімають втому і перенапруження учнів завдяки переключенню на різноманітні види діяльності, значно підвищують пізнавальний інтерес, розвивають уяву, увагу, мислення, мовлення і пам'ять школярів.

  2. Розглядання понять, які використовують у різних предметних галузях.

  3. Організація цілеспрямованої роботи з розумовими операціями:

    1. порівняння;

      1. узагальнення; класифікація;

        1. аналіз;

          1. синтез тощо.

Основний акцент в інтегрованому уроці роблять не стільки на засвоєння знань про взаємозв'язок явищ і предметів, скільки на розвиток образного мислення. Інтегровані уроки також передбачають обов'язковий розвиток творчої активності учнів.

Інтегровані уроки розвивають потенціал учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно - наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей.

На інтегрованих уроках діти працюють із задоволенням і з цікавістю засвоюють значний за обсягом матеріал. Важливо і те, що засвоєні знання і навички не тільки можуть бути застосовані школярами в їхній практичній діяльності в стандартних навчальних ситуаціях, а й дають можливість для прояву творчості та інтелектуальних здібностей.
Форми інтегрованих уроків


  • Урок обміну знаннями. Учнів об'єднують у групи, і кожна з них повідомляє про свої дослідження з певної теми.

  • Урок взаємоперевірки. Робота відбувається в групах і парах. Необхідна попередня підготовка учнів. Слід зазначити, що у всіх видах діяльності необхідно визначити об'єктивні та точні критерії оцінювання, щоб кожен учень під час перевірки знань однокласників мав зручну і всім відому шкалу (систему) показників для виставлення оцінки.

  • Урок творчого пошуку: діти самостійно шукають розв'язання проблеми.

  • Урок видання газети чи альманаху. Групам учнів або окремим учням дають завдання творчого пошукового характеру з певних тем, а результати роботи є змістом майбутнього видання.

  • Уроки, засновані на імітації діяльності або організації:

«Суд», «Слідство», «Патентне бюро», «Вчена рада» тощо.

  • Уроки, засновані на формах, жанрах, методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослідження, винахідництво, аналіз першоджерел, коментар, мозкова атака,
    інтерв'ю, репортаж, рецензія.

  • Уроки, які імітують публічні форми спілкування, —

«Прес-конференція», «Аукціон», «Бенефіс», «Мітинг», «Панорама», «Телеміст», «Рапорт», «Жива газета», «Усний журнал» тощо.

  • Уроки з використанням традиційних форм позакласної роботи: КВВ, «Поле чудес», «Клуб знавців» тощо.

  • Уроки, які трансформують традиційні способи організації уроку: лекція-парадокс, експрес-опитування, урок-залік, урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар,
    Уроки з елементами фантазії: урок-казка, урок-сюрприз тощо.

Окрім інтелектуальних міжпредметна інтеграція розв'язує і більш складні завдання:



  • формування уявлень про гармонійну єдність світу і місце людини в ньому;

  • формування моральних якостей, морально-естетичної оцінки предметів і явищ, виховання уважного і співчутливого ставлення до навколишнього світу;

  • розвиток творчих здібностей особистості, її загального творчого потенціалу.

Інтегровані проекти якнайкраще сприяють формуванню та розвитку ключових компетенцій. Інтегровані проекти дозволяють узагальнити, систематизувати і закріпити набуті знання, уміння і навички на практиці, а також сприяють розвитку творчого потенціалу учнів, реалізують діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання і виховання.

Інтегровані проекти — це робота з інформацією за допомогою сучасних засобів і способів, у процесі якої взаємодія «учитель — учень» відбувається на новому якісному рівні.

Введення інтегрованої системи може більшою мірою, ніж традиційне предметне навчання, сприяти розвитку широко ерудованої людини з цілісним світоглядом і здатністю самостійно систематизувати наявні в неї знання, нетрадиційно підходити до розв'язання різноманітних проблем. З іншого боку, цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів, бо допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Етапи інтегрованого уроку

Підготовчий етап

Основний етап

Заключний етап

Учитель разом із учнями підбиває підсумки уроку,


окреслює коло
питань для подальшої самостійної роботи
з вивченої теми, організовує обмін
думками учасників щодо можливості
проведення інтегрованих уроків надалі.

Організація і проведення уроку в межах запропонованих типів (урок-гра, урок з елементами аналізу і зіставлення різних джерел інформації, урок-розв'язання проблемних ситуацій, урок- роздум, урок- дискусія, урок- конференція, урок-презентація, урок-портрет, урок-єкскурсія).

Визначають цілі і завдання уроку, обґрунтовують необхідність інтеграції з іншими шкільними предметами, складають план- конспект уроку. Учні добирають додаткову літературу, ілюстрації, аудіо- та відеоматеріали, готують презентації з конкретного питання визначеної теми, отримують індивідуальні завдання.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка