І іавчально-методичний посібник. Запоріжжя: зну, 2007



Сторінка8/29
Дата конвертації17.03.2016
Розмір5.76 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   29
Знайдіть розгорнуті відповіді і повторіть: 1) які об'єднання адвокатів існують в Україні; 2) назвіть організаційні форми діяльності адвокатури і розкрийте їх відмінності; 3) визначне різницю між "адвокатським бюро" та "адвокатським об 'єднанням"; 4) чому адвокатські бюро не отримали розповсюдження в Україні'.'

5. Проблеми відповідальності адвоката

Аналіз світових систем адвокатури дозволяє вказати, що заходи дисциплінарного характеру частіше за все розробляє Союз адвокатів або місцева колегія, аіе нерідко вони регламентуються і безпосередньо самими законами про адвокатуру. Видами дисциплінарного стягнення є: 1) зауваження (попередження); 2) догана: 3) виключення з Союзу (колегії, патати адвокатів); 4) замкне займатися адвокатською діяльністю строком до 1 року (в Японії - до 2 років) Окрім приведених видів дисциплінарних стягнень, зустрічаються також і інші: 1) сувора догана; 2) наказ про виключення з місцевої колегії; 3) виключення з Союзу адвокатів; 4) виключення з адвокатури (що тягне за собою анулювання ліцензії). Рідко, але серед стягнень можна знайти штрафи, і Іроте включення штрафів в систему дисциплінарних стягнень є по суті юридично невірним, оскільки по своїй природі штрафи не є дисциплінарними санкціями, а відносяться до матеріальної відповідальності, яка передбачається згідно страхуванню ризику відповідальності. Законодавство також встановлює терміни давності для розгляду дисциплінарної провини адвокатів.

Останнім часом, за твердженням деяких авторів і про що все більше свідчить практика, завуальований і відкритий тиск, а також інший протиправний вплив на свідків, потерпілих, суддів, слідчих та інших учасників кримінатьного процесу набув характер соціально-правової проблеми.

1 Іерешкодження здійсненню адвокатом адвокатської діяльності, порушення професійних прав адвоката, гарантій адвокатської діяльності, встановлених законом, виявлення неповаги до адвоката, загрози, образи, наклеп на його адресу, розповсюдження відомостей, які порочать адвоката, здійснення насильницьких щодо нього, посягання на його житія, здоров'я, майно, передбачають встановлену законом відповідальність. Як видно, адвокати окремо не

виділені як суб'єкт такої дії з властивими йому характерними особливостями, а широким жестом віднесені до «інших учасників кримінального процесу».

Отже, підвищення ефективності правоохоронної і правозахисної діяльності передбачає, перш за все, удосконалення її кримінально-правового захисту.

Оскільки адвокатуру не можна вважати правоохоронним органом зважаючи па відсутність ефективних механізмів охорони інтересів суб'єктів, які звернулися в дану інституція за охороною своїх суб'єктивних прав; у вузькому значенні не буде вірним вважати адвокатуру також і правозахисним органом, а тому в ієрархічних і термінологічних сходинках адвокатура займає особливу ступінь. Тому вважаємо висловлено достатньо аргументів щодо дослідження питання зі виокремлення самостійного інституту Особливої частини кримінального права - '"Злочини проти правоохоронної і правозахисної діяльності", для чого необхідно розробити єдине тлумачення змісту правозахисної діяльності як об'єкту кримінально-правового захисту. Отже, до сьогоднішнього дня конкретний і простий алгоритм щодо вирішення цієї проблеми переконливо не наводиться.

4

  1. Відсутнє нормативне закріплення не тільки єдиної системи критеріїв оцінки багатогранних аспектів професійної поведінки адвоката, рівно як і витікаючі з цього проблеми спеціального захисту представників адвокатської професії





  2. Висловлене демонструє, наскільки складною і неоднозначною може бути як процедура правомірності поведінки адвоката, так і процедура його захисту







{найдіть розгорнуті відповіді і повторіть: І) сформулюйте загальні правила притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності; 2) назвіть основні нормативно- правові акти, які регламентують порядок застосування дисциплінарних стягнень до адвокатів.

^ КЛЮЧОВІ СЛОВА ГА ТЕРМІНИ ДО ТЕМИ 2. "функції, процедури і принципи адвокатської діяльності", "фахівець у галузі права", "професійне мислення адвоката", "соціальні права адвоката", "помічник адвоката", "адвокатське бюро", "адвокатське об'єднання", "індивідуальна адвокатська діяльність", "відповідальність адвоката".



Основна література.

    1. Адвокатура України: Навчальний посібник. / В.К ІІІкарупа, О.В. Філонов, A.M. Титов, ІО.Я. Кінаш; За ред. В.К. Шкарупи. К.: Знання, 2007. -398 с.

    2. Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 кн. / За ред. проф. С.Я. Фурси. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. - Кн. 1. - 940 с.

    3. Андрєєвський В.В. Основи юридичної природи адвокатури: теорія, історія та сучасність // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2005. - № 6 (44). - ('. 87 - 92.

    4. Меліхова О.В. Адвокатура в Україні: Навч.-метод, посіб. - К.: НІІУ, 2006. 90 с.

    5. Фіолевський Д.П. Адвокатура: Підручник. - К.: Алерта; Прецедент, 2006. - 486 с.

Додаткова література.

    1. Вакаянова Н.М. Этические принципы адвокатуры в Украине: Монография. - Одесса Юрид. лит., 2005. - 152 с.

    2. Бронз П.Л. 1 Іротивостояние продолжается или что ждет адвокатуру Украины в будущем // Адвокат. - 2006. - № 8. - С. 36.

    3. Головань l.B. Захист професійної юридичної таємниці згідно законодавства України ■га 11 Івейцарії // Адвокат. - 2005. - № 1. - С. З - 7.




    1. Леви А., Папкин А. Нравственньїе и тгические требованпя к адвокату // Российская юстиция. - 2003. - № 3. - С. 25 - 26.

    2. Логінова С. Адвокатська таємниця: історико-нравовий підхід. // Право України - 2001. -№3.-С. Ill — 115.

ТЕМА З

ОКРЕМІ ВИДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основні питання теми


      1. Загальні положення і зміст адвокатської практики.

      2. Класифікація і типологія адвокатської діяльності в Україні.

      3. Адвокат у цивільному процесі.

      4. Адвокат у господарському процесі.

      5. Адвокат у нотаріальному процесі.

      6. Адвокат у адміністративному судочинстві.

      7. Адвокату конституційному судочинстві.

8 Адвокат у виконавчому провадженні і правова протидія рейдерству.

/. Загальні положення і зміст адвокатської практики



Адвокатська практика - це діяльність адвокаї ів-професіопалів по вирішенню будь- яких спорів, що мають юридичний характер вирішення, та надання правової допомоги при розгляді різних категорій справ, реалізації правового статусу громадян, розгляду скарг тощо.

Система способів юридичної практики складає адвокатську тактику. Способи і прийоми, які використовуються для досягнення юридично значущого результату, є характеристикою методу здійснення адвокатської практики. Скукупність засобів, способів і методів є важливою частиною технології адвокатської практики.

Юридичний процес цс сукупність правових дій уповноважених органів, посадових осіб, а також інших зацікавлених суб'єктів права, які спрямовані на виорішення юридичних справ, породжують юридичні наслідки, регулюються процесуальними нормами, результати яких закріплююються у відповідних юридичних актах - офіційних документах. За суб'єктами иійснення адвокатської практики або спеціальностями, які склалися в межах професії адвоката, виділяють декілька видів (типів) такої практики. За видами юридичних дій, які складають основу адвокатської практики, можна виокремити: 1) юридичне консультування; 2) складання юридичних документів; 3) виступи в юридичних установах; 4) тлумачення текстів юридичних документів; 5) пропаганду правових знань і правове виховання.



        1. Функції адвокатської практики - це відносно самостійні напрямки її впливу на об'єктивну і суб'єктивну реальність, в яких проявляється її природа, сутність і соціальне призначення.

        2. Результат адвокатської практики - це підсумок відповідних дій, операцій суб'єктів та учасників юридичної діяльності, досягнення поставлених цілей.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   29


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка