І розділ. Українська мова



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4
Довідник

І розділ. Українська мова.

Мова і мовлення

Текст.

Речення.


Слово. Значення слова.

Будова слова.

Звуки і букви.

Іменник


Прикметник.

Числівник

Займенник.

Дієслово.

Види розборів.

Словник.
МОВА І МОВЛЕННЯ


1.

Букви (знаки) звуки

Слова спілкування

мова Сполучення слів мовлення письмо

Речення читання

Текст


  1. Мова - найважливіший засіб спілкування.

  2. Свої думки люди найчастіше передають один одному
    в усній формі, тобто за допомогою усного мовлення.

  3. Усне мовлення має бути зрозумілим для всіх, хто
    його слухає.

  4. Під час спілкування між людьми використовується
    інтонація, сила голосу, міміка, жести.

  5. Чим більше ти знаєш, тим багатше твоє, мовлення,
    бо у твоєму запасі багато слів, за допомогою яких можеш
    легко висловити свою, думку.

  6. Культура мовлення - це правильність, точність,
    виразність мовленого слова.

  7. Усе написано або надруковане -- це писемне мовлення.

  8. Володіли писемним мовленням - значить правильно,
    точно, каліграфічно і без помилок оформляти свої або
    чиїсь думки на письмі.

  9. Усне і писемне мовлення складаються з речень.
    Речення зв'язуються між собою у текст.


Наприклад:

Жив – був веселий їжачок – лісовичок. Дуже він любив малювати. То синичку намалює, то білочку.
Слова ввічливості:

11. Слова привітання:

Доброго ранку! Доброго вечора!

Добрий ранок! Добрий вечір!

Добридень! Доброго здоровя!

Доброго дня! Здрастуйте!

Привіт! Вітаю!

Наприклад:


  1. Стала ранком




  1. Я на ґанок

І сказала:

- Добрий рано!

Сонце, полю

І травичці.

Добрим людям,

Тихій річці...

Світе мій,

Мирний, чистий,

Голубий! (Леонід Куліш – Зіньків)


2) Хвилюють, шумують, квітують поля:

Добридень тобі, Україно моя!” (Павло Тичина)



3) Любить наш півник усім на світанку

Щиро бажати „Доброго ранку!”.

12. Слова подяки:

Дякую! Дуже вдячний!

Щиро дякую! Спасибі!

Наприклад:

1)З ліжка Ясочка зіскакує,

До батьків гукає:

- Дякую! –

Потім, з’ївши свій сніданок,

Проказала:

- Добрий день!

2)Зелене земле, що мене

зростила й розуму навчила!

За цвіт, за плід, за все земне

Тобі спасибі, мати мила!... (М. Рильський)

13. Слова звертання:

Скажіть, будь ласка! Будьте ласкаві!

Дозвольте запитати! Поясніть, будь ласка!

Прошу вас! Будьте здорові!

Наприклад:

1)Здорові будьте, люди, я вас люблю! (Д. Павличко).

2) Скажіть, будь ласка! Котра зараз година?

3) До всіх людей, як до дверей,

Є ключики малі.

Їх кожен легко добере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам’ятать неважко,

Маленькі ключики твої –

Спасибі” і „Будь ласка”.



14. Слова вибачення:

Пробачте, будь ласка! Даруйте!

Пере прошу ю! Вибачте!

Наприклад:

1) „Перепрошую, можна війти до класу?”, - спитав Петро.

2)”Матусю, рідненька! Пробач, будь ласка, мою неуважність!”, - промовив Василь.

15. Слова прощання:

До побачення! На добраніч!

Бувайте здорові! На все добре!

Всього найкращого!

Наприклад:

  1. Синку, на добраніч”, побажала мати Миколі.

  2. Бувайте, здорові!”, - сказав на прощання дід та вийшов з хати.


ТЕКСТ
16. Об’єднані за змістом речення становлять текст.

Речення Текст


Зима – казкова пора!

Пухнасте хутро зайця влітку сіре, а взимку біле.

Діти катаються на санчатах і ліплять зі снігу фортечні мури.

Пухнастий сніг падає на землю. Білий сніг укрив землю. Після уроків діти пішли кататись на санчатах, на ковзанах. Чути сміх, галас дітей.

Хто ж це сховався під кущем? То зайчик. Холодно йому їсти знайти не може. Таня принесла моркву зайцю.



17.У тексті завжди про щось або про когось повідомляється, розповідається. Це його тема. Будуючи зв’язне висловлювання, слід пам’ятати, що текст – це ланцюг зв’язаних за змістом речень. Якщо зміст першого речення не розгортається у наступних, текст руйнується.

18. Кожна розповідь ведеться з певною метою.

19. Текст має заголовок. Слова, найважливіші у тексті, виділяються голосом. За цими словами легко відновити всі події, описані в творі. Найголовніші слова допомагають сформулювати заголовок.

20. Текст може ділитися на абзаци. Кожен з них включає одне або кілька речень, зв'язаних між собою за змістом. Абзаци також зв'язані між собою за змістом. Кожний абзац починається з нового рядка.

21. Текст складеться з трьох частин - зачину, основної частини і кінцівки.


Як будується текст?

З ранку до пізнього вечора невтомно клопочуться прудкі білочки.

Зачин

То мчать на верхівку ялини, то перестрибують із гілки на гілку, то головою донизу спускаються на землю.

Головна частина

Веселішого звірка немає у лісі!


Кінцівка (заключна частина)


Перше речення стисло повідомляє , про кого розповідається (клопочуться прудкі білочки). Це речення – зачин. А наступне речення розгортає зачин у зриму картину: через дії білочок (мчать, перестрибують, спускаються) розвивається їхня вдача.

Останнє речення (заключне) завершує попередню розповідь і намічає подальший розвиток подій.

22. Тексти бувають різних видів:

а). Текст - розповідь. Мета його - про що чи про кого розповісти, повідомити.



Наприклад:

Тарас і Борис розчистили джерельце. Дно обмостили камінням. І заспівала, задзвеніла вода!
б). Текст - опис. Його мета — описати щось чи когось.

Наприклад:

Люблю розглядати джерельце. Вода прозора. Дно застелене блакиттю неба. У синій глибині бачу віття сокорини.
в).Текст - міркування. У тексті-міркування є твердження, доказ (доведення) і висновок.

Наприклад:

Людина оберігає джерела, бо з них починаються ріки.

РЕЧЕННЯ

23. Речення виражає закінчену думку.

24. Перше слово в реченні пишеться з великої букви.

25. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні.

а). Речення, в якому про щось або про когось розповідається, називається розповідним.

Наприклад:

Я люблю своє місто.

Пухнастий сніг покрив дороги, дерева.

Високо в небі летять журавлі.

б). Речення, в якому про щось або про когось запитується, називається питальним.

В кінці питального речення ставиться знак питання (?).

Наприклад:

Чому дятла називають лісовим лікарем?

Якому продукту харчування люди складали велику пошану? Чому?

Як живеться пташкам узимку?

в). Речения, метою якого є спонукання до дії, називається спонукальним.



Наприклад:

Просимо учнів, до зубріння звичних:

Ви не бійтесь правил граматичних! (Д. Білоус)

Заходьте дружно та сміливо, маленькі учні, в світлий клас! (Д.Білоус)

Спонукання виражається через наказ, прохання, заклик... У кінці спонукального речення може стояти крапка або знак оклику.

Наприклад:

Дорогі діти! Підготуйтесь до конкурсу декламаторів віршів.

Любіть Україну, як сонце, любіть!

Беріть, діти, кошики і гайда в ліс!

26. Якщо речення вимовляється з особливим почуттям, то воно стає окличним. Окличними можуть бути розповідні, питальні и спонукальні речення. В кінці окличних речень ставиться знак оклику.



Наприклад:

1) Бережіть книгу – джерело знань!

2) Я медок вам ношу, не чіпайте, бо вкушу! (Бджола)

3)Виростай дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край! (Д.Павличко)

4)Чорна ніченько - чарівниченько!

Чом не бачимо твого личенька?

Чи ти сонечка чекала?

Чи від нього утікала?
27. Таблиця почуттів:

радість повага

захоплення сум

здивування гнів

гордість розчарування

співчуття жаль

віра (в...) тривога

любов (до...) обурення

вдячність протест

життєрадісність заздрощі

принципове ставлення (до...) зневага
ніжність

28. Звертання - це слово або словосполучення слів, що


називають того, до кого звертаються. Під час вимови звертання виділяється голосом, а на письмі комою або знаком оклику.

Наприклад:

1) Учися, дитино, бо вчитися треба!

Учися голубко, хай розум не спить,

Хай серце, і воля, і дух росте в силу,

Хай книжка розкрита любові навчить. (Д.Білоус)

2) Розцвітай же, слово,

і в родині, і у школі,

й на заводі, і у полі

пре чудесно, пречудово –

розцвітай же, слово! (П. Тичина)

3)Рідна земле! Волошковий стане!

Як же не любити нам тебе?! (Д.Білоус)
29.Слова в реченні, що відповідають на певне питання, називаються членами речення.

Наприклад:

1) Швець пошив (що?) костюм.

2) Сонечко світить (як?) тепло.

3) Ясен (що робить?) зеленіє.

4) (Хто?)Заєць любив поспати.

5) (Що?)Вітерець повіває легенько.

6) Діти їли черешні (які?) солодкі.
30.Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називається підметом. Підмет відповідає на питання хто? або що?

Наприклад:

1) (Хто?) Українці – співучий народ.

2) (Що?) Місяць ясненький

Промінь тихесенький

Кинув до нас. (Леся Українка)
31.Член речення, який вказує, що говориться про предмет, називається присудком. Присудок відповідає на питання: що робитъ? що зробитъ? що робив? що робиш? яким є предмет? хто він такий? та ін.

Наприклад:

1) Мама (що робила?) вишивала рушник.

2) Марійка, Галинка, Соломійка та Наталка (що зробили?) нарвали барвіночку.
32. Підмет і присудок - це головні члени речення, його основа.

Наприклад:

1)(Що?) Сонце (що робить?) несе на своїх промінцях тепло.

(Галина Демченко)

2) (Хто?) Леся (що робила?) любила музику.
33.Усі інші члени речення є другорядними.

34.Підкреслюй так:



Основа (головні члени речення) :
підмет
присудок
Другорядні члени речення:
означення
обставина
додаток
Наприклад:

  1. Віють холодні вітри.

  2. Сірі хмари пливуть по небу.

  3. Дід Семен часто поглядав на гору і згадував похід.

35. Кілька членів речення, які відносяться до одного і того ж слова і відповідають на одне и те ж питання, називаються однорідними членами речення.

Однорідними можуть бути підмети, присудки, другорядні члени речення.



Наприклад:

  1. У серпні дозрівають груші, яблука, сливи.

  2. Бабуся пряла та шила, ткала і вишивала, садила і вирощувала квіти, готувала їжу і білила хату.

  3. З дерева падають сніжинки

На дерева, на будинки,

На майдани, на садки,

На ялинки, на дубки. (Н.Забіла)
36. Однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією.

На письмі між однорідними членами ставиться кома.



Наприклад:

1) У саду співають солов’ї, чижі, ластівки.

2) Численні романи, повісті, оповідання, казки, п’єси Олеся Донченка ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури.

3) Калину саджають коло хати, в садку, на березі над річкою, над ставком.

37. Однорідні члени речення можуть з’єднуватися також за допомогою слів і (й), а, але. Це сполучники. Між


двома однорідними членами перед сполучником і (й) кома не ставиться.

Перед сполучниками а, але кома ставиться завжди.



Наприклад:

  1. Темна діброва стихла та мовчить.

  2. Бабуся і мати вміють збирати лікарські рослини.

  3. Удар забувається, а слово пам’ятається.

  4. У кінці зими й на початку весни у звірів народжуються малята.

Іноді в значенні сполучника але виступає слово та.



Наприклад: та =але

Тече вода в синє море

Та не витікає. (Т.Г. Шевченко)
СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
38. Слова – предмети. Слова – ознаки. Слова - дії. Службові слова.


Слово

На яке питання відповідає?

Яке завдання виконує?

Як такі слова називаються?

Зайчики

хто?

називає предмет

слова – предмети

Білі

які?

називає ознаку предмета

слова – ознаки

Бігають

що роблять?

називає дію предмета

слова – дії

В

не можна поставити питання

слугує для зв’язку слів у реченні

службові слова

Лугах (луг)

бігають (де?) (у чому?) у лугах (що?) луг

називає предмет

слова – предмети

І

не можна поставити питання

зв’язує слова у реченні

службові слова

Лісах (ліс)

бігають (де?) (у чому?) у лісах (що?) ліс

називає предмет

слова - предмети

39. Слова вживаються в прямому і переносному значеннях.



Наприклад:

1) У моєї матусі золоті руки.

2) У моєї матусі є золота каблучка.

40. У нашій мові є слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне значення. Їх значення можна зрозуміти в сполученні з іншими словами. Це слова - омоніми.



Наприклад:

  1. Ой збирала Маргаритка

Маргаритки на горі.

Розгубила маргаритки

маргаритка у дворі.

2) У норі сидять лисички. У лісі ми назбирали лисичок.

3) У Наталки брудна ручка. Сашко пише новою ручкою. На дверцятах зламалась ручка.
41. Слова, близькі за значенням - - синоніми.

Наприклад:

1) Наша хата весела, радісна, усміхнена.

2) Лютий багатий на метелиці та завірюхи, а травень - на дощ та зливи.

42. Слова, протилежні за значенням - антоніми.



Наприклад:

1) Загадка. Голодна мукає, сита жує,

Усім дітям молоко дає. (Корова)

2) Загадка. Влітку носить сіру шубку,

Взимку білого кожуха. (Зайчик)

43. Які це пестливі слова?



Наприклад:

  1. Мама, мамуся, матуся, матінка, мамочка, мамуня, мамка, мамонька, неня.

  2. Тато, татко, татонька, таточко, татуньо, татусь, татусик, батечка.

  3. Дочка, доня, доця, донька, доненька, донечка, доцюня, дочечка.

  4. Син, синок, синочок, синонько, синаш, синко, синчичок, синятко.

  5. Сестра, сестриця, сестричка, сестронька, сестриченька, сеструня, сеструся.

  6. Брат, братик, братко, братонько, братечко, братонько, братусь, братусик.

  7. Побратим, побратимко, побратимець, побратимчик.

  8. Посестра, посестрина, посестриця.

  9. Дядько, дядечко, дядьо, дядя.

  10. Тітка, тітонька, тіточка, тітуся, тітуня, тітусенька, тітусечка, тітунь ця.

  11. Дядина – дядькова дружина: дядинка, дядинонька, дядиночка.

  12. Баба, бабонька, бабуня, бабунечка, бабуся, бабусенька, бабусечка, бабця.

  13. Дід, дідок, дідочок, дідунь, дідуньо, дідусь, дідусик, дідик, дідонько, дідусенько.

  14. Небога, небіж, небожа, племінник.


БУДОВА СЛОВА
44. Слова, які мають однакову за звуковим складом і спільну за смисловим значенням частику, називаються спорідненими.

Наприклад:

1) Хата, хатка, хатній, хаточка, хатка.

2) Рід, поріднитися, родич, рідня, рідний.

45. Спільна частина споріднених слів називається коренем.



Наприклад:
1) Сніг, сніговий, підсніжник.
2) Дорога, придорожній, подорожник.

46. Змінна частина слова називається закінченням. Закінчення служить для зв'язку слів у реченні.




і

ою

и

а
Наприклад:

1) Дитин , дитин , дитин , дитин .


и

а

ємо

єш



2) Чита , чита , читав , читал , читал .

47. Частина слова без закінчення називається основою.



Наприклад:

Дубовий, черговий, допомога, молод ий, родина.

48. Префіксчастина основи, що стоїть перед коренем.


За допомогою префіксів утворюються нові слова.

Наприклад:

Добігти, переїхати, списати.

49. Суфікс — частина основи, що стоїть після кореня. За допомогою суфікса утворюються нові слова.



Наприклад:

1) Ліс - лісник, малий - маленький, береза - берізка.
50. У коренях слів відбуваються чергування звуків.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка