І. С. Маркова уроки математики 5 клас. І семестр Книга



Сторінка31/44
Дата конвертації21.02.2016
Розмір8.81 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   44
Поняття променя

Якщо на прямій позначити точку, то вона поділить цю пряму на дві частини. Кожну з цих частин називають променем з початком у цій точці.
Корисно повідомити учням, що промінь іноді називають пів- прямою. Така назва підкреслює, що промінь є частиною саме пря­мої, а не будь-якої іншої лінії.

  1. Зображення і позначення прямих і променів

Учитель пояснює, як зображають і позначають прямі й промені.

  1. Належність точок прямим і променям

Додатково слід зауважити, що точки як геометричні фігури можуть бути у певний спосіб розташовані щодо площини, прямої й променя, а саме належати чи не належати кожній з цих фігур. (Проілюструвати це можна за допомогою простих демонстрацій на предметах з навколишнього середовища.)

Іноді учні намагаються з’ясувати, чи складається пряма з то­чок. Тоді краще пояснити, що пряма — це дещо ціле, а точки мо­жуть належати або не належати прямій.

  1. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

  1. Виконання усних вправ

  1. Складіть речення зі словом «промінь». У яких значеннях, крім

геометричної фігури, використовують це слово? Чи є щось

спільне в променя сонця і променя, зображеного на дошці?

  1. Чи правильне твердження:

а) довжина променя АВ дорівнює 10 см;

б) пряма АВ довша за пряму СХ>?


  1. 4) Чи перетинаються зображені на рисунку:

    Т
    Назвіть усі відрізки, прямі та промені, зображені на рисунку.





а) пряма МАГ і відрізок РТ;

б) пряма МАГ і промінь КЬ;

в) промінь КЬ і відрізок РТ?

  1. Виконання письмових вправ

  1. Побудуйте пряму і позначте на ній три точки А, М і І). Ви­користовуючи ці букви запишіть усі різні позначення цієї пря­мої.

  2. Побудуйте будь-яку пряму на площині. Позначте на ній 7 то­чок. Чи можна позначити на прямій ще таку саму (або більшу) кількість точок? Скільки точок можна позначити на площині поза прямою?

  3. Позначте у зошиті дві точки С і і). Побудуйте спочатку відрі­зок Сі), а потім пряму Сі). Позначте точку М, яка належить відрізку Сі). Чи належить точка М прямій Сі)? Позначте точ­ку АГ, яка належить прямій Сі), але не належить відрізку Сі).

  4. Побудуйте промінь ОК. Позначте на ньому точки М і АГ. За­пишіть усі промені, які утворилися на рисунку.

  5. Побудуйте промінь АР і відкладіть на ньому від початку три відрізка по 2 см. Чи можливо на цьому промені відкласти 10 000 таких відрізків?

Запропоновані вправи сприяють формуванню вміння роз­пізнавати, зображати і позначати прямі та промені, а також розумінню того, що прямі та промені нескінченні, вони не мають довжини.

Під час виконання вправ бажано вимагати від учнів обґрунту­вання відповідей, домогтися чіткої відповіді на запитання: чому на прямій можна позначити безліч точок? чому від початку променя можна відкласти безліч відрізків будь-якої довжини?


Вправи, рекомендовані для виконання в класі



Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Поленський, М. С. Якір

О. С.Істер

Параграф

4

17

Номери завдань

Усно

Письмово

Усно

Письмово

88, 89, 93

91,92,95

579, 583, 589

581, 583, 585,595







  1. ПІДСУМКИ УРОКУ

Запропоновану вправу можна виконати колективно або індиві­дуально, як самостійну роботу. У разі колективного виконання сіт-

ку кросворда і рисунок бажано заготовити заздалегідь (на закритій частині відкидної дошки). Якщо вчитель вибирає самостійну робо­ту, то доцільно кожному учневі видати картку із завданням.

Розгадайте кросворд. Слова, які потрібно вписувати в крос­ворд, — це пропущені слова в поданих реченнях. Знайти потрібні слова вам допоможе рисунок. Якщо всі слова ви впишете правиль­но, то у виділеному стопці зможете прочитати ключове слово. По­ясніть, що означає це слово.








г










1




























2

























3

























4




























5


































6






















7

























8

































М




1. Точка А — це ... відрізка АВ. 2. Поверхня стола — це части­на ... 3. На рисунку геометрична фігура МК — це ... 4. На рисунку точка В ... променю NK. 5. Довжина відрізка АВ — це ... між точ­ками А і В. 6. На рисунку геометрична фігура АК — це ... 7. На рисунку геометрична фігура BN — це ... 8. Інша назва променя — це ...

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Повторіть теоретичний матеріал за відповідним параграфом підручника.

  2. Виконайте вправи.

  1. Побудуйте дві прямі, які перетинаються в одній точці. Вико­найте відповідні позначення. Запишіть усі прямі й промені, зо­бражені на рисунку.

  2. Побудуйте пряму PQ. Позначте на ній точки А і В. Запишіть усі промені, які при цьому утворилися.




  1. Побудуйте промінь ОА. Позначте на ньому точку В, яка від­далена від його початку на 5 см. Скільки на цьому промені від точки В можна відкласти відрізків довжиною 10 см?

  2. 1 Побудуйте на площині три промені так, щоб у результаті їх пе­ретину утворилося: а) три відрізки; б) п’ять відрізків.


Вправи, рекомендовані для виконання вдома

Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Полонський, М. С. Якір

0. С.Істер

Параграф

4

17

Номери завдань

90, 94

580,584,586





УРОК 45 ПЛОЩИНА. ПРЯМА. ПРОМІНЬ



Цілі:

^ навчальна: удосконалити вміння розрізняти й зображати пряму і про­мінь; сприяти розумінню того, що вони нескінченні; спрямувати прак­тичні дії учнів на наочне усвідомлення властивостей прямої;

^ розвивальна: розвивати просторову уяву;

^ виховна: виховувати акуратність, уважність.

Тип уроку: удосконалення знань і вмінь.

Обладнання: картки з друкованою основою, сигнальні картки двох кольо­рів або індивідуальні картки.

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу. Доцільно перевірити, чи всі учні мають креслярські інстру­менти. За необхідності забезпечити окремих учнів креслярськими інструментами з кабінету математики.

  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Перевірити, як учні засвоїли матеріал попереднього уроку, можна шляхом проведення самостійної роботи на картках з друкованою основою.

1) На рисунку зображено такі геометричні фігури:



  1. Якщо точки і*1 X) і N лежать на прямій Ь, то пряму Ь можна позна­чити в такі способи: .

  2. Точка О на прямій РК є початком таких променів:


  1. Точки А і В ділять пряму а на такі три частини:




  1. З-поміж точок, зображених на рисунку, прямій а належать:



6) З-поміж точок, зображених на рисунку, променю ОА належать:



промені. Якщо більшість учнів виконають самостійну робо­ту на достатньому та високому рівнях, то тоді їм можна за­пропонувати виконання практичних завдань:

  1. Позначте на площині точку. Проведіть через неї пряму. Чи можна через цю точку провести ще одну пряму? Ще дві прямі?

  2. Позначте на площині дві точки. Проведіть через них пряму. Чи можна провести через ці дві точки ще одну пряму?

  3. Позначте на площині три точки. Чи завжди через них можна провести хоча б одну пряму?

Після обговорення відповідей на ці запитання вчитель повідо­мляє завдання уроку: засвоїти властивості прямої.

  1. УДОСКОНАЛЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ ЗНАНЬ

Після виконання завдань на етапі формулювання мети і за­вдань уроку учні, напевне, самі зможуть зробити відповідні висновки щодо властивостей прямої. Важливо узагальнити ці висновки у вигляді відповідей на запитання:

  1. Скільки прямих можна провести через одну точку?

  2. Чи завжди можна провести пряму через дві точки?

  3. Скільки прямих можна провести через дві точки?

  4. Чи завжди можна провести пряму через три точки?

  1. УДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ

  1. Виконання усних вправ

  1. Чи може лінією перетину двох площин бути:

а) відрізок; б) промінь; в) пряма; г) крива лінія?

  1. Скільки прямих можна провести через точку, розташовану не на площині, а в просторі?

  2. Скільки можна побудувати променів з початком в одній точці?

  3. Як розміщені дві прямі на площині, якщо вони мають спільну точку?

  1. Виконання письмових вправ

Перед виконанням письмових вправ учитель ще раз нагадує учням, що всі рисунки потрібно виконувати олівцем під лінійку. Рисунки повинні бути акуратними, красивими.

  1. Накресліть пряму МК і побудуйте:

а) відрізок АВ, який перетинає пряму МК;

б) відрізок СХ), який не перетинає пряму МК;

в) відрізок ЕР, один із кінців якого лежить на прямій МК; г) від­різок ОН, обидва кінці якого лежать на прямій МК.

  1. Позначте точку А. Проведіть через цю точку горизонтальну пряму АВ і вертикальну пряму АС.

  2. Позначте дві точки О і А. Побудуйте всі можливі промені з по­чатком у точці О, які проходять через точку А. Скільки існує таких променів? Відповідь обґрунтуйте.

  3. Побудуйте промінь ОА. Побудуйте промінь ОВ так, щоб разом із променем ОА вони утворили пряму.

  4. Побудуйте відрізок. Побудуйте дві прямі, які проходять через кінці відрізка і перетинаються. Зробіть відповідні позначення і запишіть усі відрізки і промені, які при цьому утворилися.

  5. Побудуйте пряму РК і пряму АВ, яка перетинає пряму РК у точці О. Якщо можна, побудуйте ще дві прямі, які перетина­ють пряму РК у точці О. Скільки можна побудувати прямих, які перетинають пряму РК у точці О? Відповідь обґрунтуйте.

Запропоновані вправи сприяють кращому розумінню по­нять площини, прямої, променя, відрізка. Крім того, вони спрямовані на наочне усвідомлення зазначених властивос­тей прямої.

З метою свідомого засвоєння учнями матеріалу доцільно, крім графічного виконання кожної із вправ, провести усне обговорення, розглянути можливі випадки взаємного розташування геометрич­них фігур, про які йдеться, вимагати від учнів повного обґрунту­вання відповідей.


Вправи, рекомендовані для виконання в класі



Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Полонський, М. С. Якір

0. С.Істер

Параграф

4

17

Номери завдань

Усно

Письмово

Усно

Письмово

92

96,97, 99, 100

592,593

596,598, 599







  1. ПІДСУМКИ УРОКУ

Альтернативні варіанти

  1. Виконання усних вправ із сигнальними картками

Чи правильне твердження?

Учитель читає твердження. Якщо воно правильне, учні підні­мають зелені картки, якщо неправильне — червоні.

  1. Через будь-які дві точки площини проходить одна пряма.




  1. Дві прямі можуть перетинатися тільки в одній точці.

  2. Через одну точку можна провести тільки одну пряму.

  3. Через одну точку можна провести безліч прямих.

  4. Через три точки не завжди можна провести одну пряму.

  5. Точка О може бути початком тільки для двох променів, що ле­жать на площині.

  6. Початком променя МО є точка О.

  7. Частиною прямої можуть бути відрізок або промінь.

  8. На одній прямій можна позначити безліч точок.

  9. Пряма і відрізок можуть мати безліч спільних точок.

  10. Два промені можуть мати безліч спільних точок.

  11. Якщо точка А належить прямій С£), то вона може належа­ти й іншим прямим площини.

  1. Виконання роботи на індивідуальних картках

Заповніть порожні місця в таблиці:


Словесний опис

Графічне зображення

Пряма АВ проходить через точ­ки М і Р




Прямі АВ і С£> перетинаються в точці К




Через точку ($ проходять чотири прямі




Пряма АВ і відрізок СІ) не пере­тинаються




Промінь РЕ і пряма МК не перетинаються




Промені АВ і СІ) мають спіль­ний відрізок АС






Учитель на власний розсуд вибирає один із двох варіантів. У ви­падку усної роботи із сигнальними картками вчитель може одразу отримати зворотний зв’язок, у разі необхідності провести корегу­вання знань учнів. Якщо вчитель вибирає роботу на індивідуаль­них картках, то після перевірки кожному учневі можна поставити оцінку.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Повторіть теоретичний матеріал за відповідним параграфом підручника.

  2. Виконайте вправи.

  1. Накресліть пряму АВ і побудуйте:

а) промінь СІ), який перетинає пряму АВ;

б) промінь ЕР, який не перетинає пряму АВ;

в) промінь КЬ, початок якого лежить на прямій АВ.

  1. Побудуйте пряму ЇЖ. Позначте точки А і Б, які лежать по різні боки від прямої БК. Побудуйте відрізок АВ і позначте буквою точку перетину відрізка АВ з прямою ИК. Запишіть усі відрізки, які при цьому утворилися.

  2. Побудуйте пряму АВ і точку С, що не належить цій прямій. Проведіть через точку С пряму так, щоб вона перетнула пряму АВ. Якщо можливо, проведіть ще дві прямі, які проходять че­рез точку С і перетинають пряму АВ. Скільки прямих можна провести через точку С, які перетнули б пряму АВ?

  3. * Позначте три точки, які не лежать на одній прямій. Побудуйте всі прямі, які проходять через пари цих точок. На скільки час­тин ділять площину побудовані прямі?


Вправи, рекомендовані для виконання вдома

Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Полонський, М. С. Якір

0. С.Істер

Параграф

4

17

Номери завдань

98,101

594, 597, 600





УРОК 46 ШКАЛА



Цілі:

^ навчальна: сформувати поняття шкали; формувати вміння знаходити ціну поділки, знаходити число, що відповідає певній точці шкали, ви­користовувати шкали на різних вимірювальних приладах для вимірю­вання величин;

^ розвивальна: формувати вміння використовувати власний життєвий досвід у нових ситуаціях;

^ виховна: прищеплювати любов до математики.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: вимірювальні прилади, що мають шкали (лінійка, термометр, динамометр, годинник, ваги тощо), діючі моделі циферблата зі стрілка­ми, термометра.

^— ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу.

  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Перевірити, як учні засвоїли матеріал попередніх уроків, можна шляхом проведення самостійної роботи. Одразу піс­ля її виконання вчитель збирає зошити, перевіряє й оцінює виконання самостійної роботи і домашнього завдання.

Самостійна робота Варіант 1

  1. Побудуйте промені АМ і БІУ, які перетинаються в точці К. Виміряйте і запишіть довжини всіх утворених при цьому від­різків.

  2. Побудуйте відрізок РЬ і позначте на ньому точку С. Проведіть дві прямі, які перетинають відрізок РЬ у точці С. Зробіть від­повідні позначення і запишіть усі відрізки і промені, які при цьому утворилися.

  3. Побудуйте промінь ОА і позначте дві точки М і ІУ, які не ле­жать на цьому промені. Побудуйте відрізок, одним із кінців якого є точка М, і пряму, яка проходить через точку N так, щоб відрізок перетинав промінь ОА, а пряма не перетинала промінь ОА.

  4. * Уявіть, що на промені ОБ від його початку відклали відрізки ОМ = 29 м і ОМ = 43 м. Чому дорівнює довжина відрізка МИ?

Варіант 2

  1. Побудуйте промені СІУ і БК, які перетинаються в точці Ь. Виміряйте і запишіть довжини всіх утворених при цьому від­різків.

  2. Побудуйте промінь КВ і позначте на ньому точку А. Проведіть дві прямі, які перетинають промінь КВ у точці А. Зробіть від­повідні позначення і запишіть усі промені і відрізки, які при цьому утворилися.

  3. Побудуйте пряму а і позначте дві точки К і В, які не лежать на цій прямій. Побудуйте відрізок, одним із кінців якого є точ­ка К, і промінь з початком у точці В, так, щоб відрізок пере­тинав пряму а, а промінь не перетинав пряму а.

  4. * Уявіть, що на промені ОР від його початку відклали відрізки ОК = 38 м і КБ = 17 м. Чому дорівнює довжина відрізка ОБ?

  1. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Учитель ставить учням запитання: «За допомогою якого при­ладу можна виміряти довжину відрізка, зображеного в зоши­ті або на дошці?» Звичайно, учні відповідають, що за допо­могою лінійки. Потім учитель зображує на дошці відрізок і пропонує виміряти його. Для цього дає лінійку, на якій від­сутня шкала. Звісно, учні не можуть виконати вимірювання відрізка такою лінійкою і говорять, що на ній мають бути по­ділки і числа. Після цього вчитель повідомляє, що поділки і числа утворюють шкалу. Отже, завдання уроку: зрозуміти, що таке шкала, ознайомитися з видами шкал, навчитись ви­користовувати різні види шкал для вимірювання величин.

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Фронтальне опитування

  1. Які визнаєте величини?

  2. У яких одиницях вимірюють:

а) довжину; б) масу; в) час; г) температуру; д) швидкість?

  1. Як називають прилад, яким вимірюють:

а) довжину; б) масу; в) час; г) температуру; д) швидкість?

  1. Укажіть довжину кожного відрізка, зображеного на рисунку:

а) б)


0123456789 10


А ВАВ

0123456789 10

в)



В
А

0123456789 10

Рисунки потрібно заздалегідь заготовити на дошці або на плака­ті. Після виконання цього завдання потрібно зберегти ці рисунки, оскільки їх зручно використовувати для визначення ціни поділки на етапі засвоєння знань.

  1. ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Вивчення нового матеріалу можна провести у вигляді бесіди за таким планом:


  1. Що таке шкала

На прикладі шкали лінійки вчитель пояснює, що шкалою на­зивають систему позначок (штрихів, точок, рисочок тощо) з відпо­відними числами.

  1. Які існують види шкал

На це запитання краще за все дати відповідь, демонструючи різні вимірювальні прилади (лінійку, годинник, ваги, динамометр тощо). Розглядаючи ці прилади, учні роблять висновки, що шкали можуть бути розташовані по колу, дузі або прямій лінії.

  1. Що таке ціна поділки

Учитель пояснює, що поділка шкали — це проміжок між дво­ма сусідніми позначками. Ціна поділки шкали — різниця значень величини, що відповідають двом сусіднім поділкам шкали.

Потім бажано розглянути різні вимірювальні прилади і визна­чити ціну поділки кожного з них.

Після цього доцільно знову розглянути рисунки до завдання 4, запропонованого на етапі актуалізації знань, і визначити ціну по­ділки лінійок, зображених на рисунках. За допомогою цього за­вдання учні мають дійти висновку, що вимірювання тим точніше, чим менша ціна поділки.

  1. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ







Якщо учні вже набули достатніх умінь і навичок користу-

ватись лінійкою для вимірювання і побудови відрізків, то засвоєння матеріалу про шкали не викличе утруднень. В ін­шому випадку потрібно розглянути якомога більше простих практичних завдань на вимірювання відрізків, визначення периметрів геометричних фігур тощо.

  1. Виконання усних вправ

  1. Визначте ціну поділки шкали спідометра, зображеного на ри­сунку. Визначте швидкість, з якою рухається автомобіль:

а)


б)








  1. Яку ціну поділки має шкала на вагах, зображених на рисунку? Укажіть результат зважування. Яким буде результат зважу­вання, якщо:

а) покласти ще 150 г вантажу; б) зняти 250 г вантажу?







Рисунки доцільно заздалегідь зобразити на дошці або на пла­каті.

  1. Виконання практичних завдань

  1. Використовуючи діючу модель циферблата годинника зі стріл­ками, поставте стрілки так, щоб годинник показував:

а) 7 год 34 хв; б) 13 год 5 хв; в) 20 год 18 хв;

г) 24 год 00 хв; д) 3 год 15 хв; е) 15 год 15 хв.

  1. Використовуючи діючу модель термометра (див. додатковий матеріал до уроку), виставте температуру повітря:

а) 10 °С; б) 24 °С; в) 19 °С; г) 8 °С; д) 21 °С; е) 2 °С.

  1. Виконання письмових вправ

  1. Зобразіть дві шкали спідометрів, такі як на рисунках до впра­ви 1 для усного виконання. Нарисуйте стрілку так, щоб спідо­метр показував: а) 110 км/год; б) 105 км/год.

  2. Побудуйте в зошиті відрізок завдовжки 8 см. Поруч з одним з кінців відрізка напишіть число 0, а поруч з другим — число 16. Поділіть відрізок на 4 рівних частини. Укажіть числа, які відповідають кожному штриху, і позначте на отриманій шкалі числа 2, 6, 10, 14.

  3. На шкалі позначено числа від 0 до ЗО. Поруч з кожною позна­чкою стоїть одне число. Скільки позначок між числами: а) 3 і 8;

б) 9 і 19; в) 13 і 25?

  1. На шкалі спідометра між сусідніми числами 40 і 60 є чотири по­ділки. Визначте ціну поділки цієї шкали.




  1. О 7-й год термометр показував 5 °С, а о 14-й год — 15 °С. Чому дорівнює ціна поділки цього термометра, якщо його стовпчик піднявся на 5 поділок?


Вправи, рекомендовані для виконання в класі

Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Полонський, М. С. Якір

О. С.Істер

Параграф

5

18

Номери завдань

Усно

Письмово

Усно

Письмово

114

113

616,617

613,623







  1. ПІДСУМКИ УРОКУ

Фронтальне опитування

  1. Що таке пікала? Наведіть приклади шкал.

  2. Якими бувають шкали? Наведіть приклади.

  3. Поясніть, як знайти ціну поділки шкали.

  4. Яку температуру показуватиме термометр, зобра жений на рисунку (або демонстраційний термо метр), якщо стовпчик:

а) опуститься на 5 поділок;

б) підніметься на 10 поділок;

в) опуститься на 15 поділок?

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Повторіть теоретичний матеріал за відповідним параграфом підручника.

  2. Виконайте вправи.

  1. На шкалі між сусідніми числами 20 і 60 є вісім поділок. Визнач­те ціну поділки цієї шкали.

  2. На шкалі позначено числа від 0 до 40. Поруч з кожною позна­чкою стоїть одне число. Скільки позначок між числами: а) 2 і 9;

б) 15 і 35; в) 18 і 39?

  1. Побудуйте в зошиті відрізок завдовжки 12 см. Поруч з одним з кінців відрізка напишіть число 0, а поруч з другим — число 6. Поділіть відрізок на 3 рівних частини. Укажіть числа, які від­повідають кожному штриху, і позначте на отриманій шкалі числа 1, 3, 5.

  2. * Відстань між селом і містом дорівнює 60 км. Велосипедист їхав із села до міста зі швидкістю 15 км/год. Побудуйте шкалу від-

станей від села до міста, ціна поділки якої — 5 км. Зобразіть на шкалі положення велосипедиста через 1 год, через 2 год і через З год після виїзду.


Вправи, рекомендовані для виконання вдома



Автори підручників

  1. Г. Мерзляк,

  2. Б. Полонський, М. С. Якір

0. С.Істер

Параграф

5

18

Номери завдань

115

622,627,624





^— ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ



ЯК НАЙПРОСТІШЕ ВИГОТОВИТИ ДІЮЧУ МОДЕЛЬ ТЕРМОМЕТРА?

Практичні поради

На аркуші білого паперу розмірами приблизно 10 см х 40 см зобра­зіть шкалу термометра. Наклейте цей аркуш на лист картону, або фанери або пластика. Зробіть невеличкі отвори поруч з нульовою та кінцевою позначками. Сполучіть між собою дві нитки: тонень­ку білу і товсту червону (довжина ниток має бути дещо довша за довжину шкали), протягніть їх в отвори і зв’яжіть з другого боку термометра так, щоб утворилося кільце. Діюча модель термометра готова! Пересуваючи кільце з ниток, можна виставляти задану тем­пературу (довжина видимої частини червоної нитки — це висота ртутного стовпчика).

УРОК 47 КООРДИНАТНИЙ ПРОМІНЬ



Цілі:

^ навчальна: сформувати поняття про координатний промінь і його еле­менти; домогтися засвоєння відповідної термінології («координатний промінь», «початок відліку», «одиничний відрізок», «координата точ­ки»); сформувати вміння позначати натуральні числа на координатно­му промені;

^ розвивальна: розвивати просторову уяву;

^ виховна: виховувати акуратність.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Обладнання: картки з друкованою основою.
^— ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу.

  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Виконання завдання на картках з друкованою основою


ЗО

20

1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   44


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка