І. С. Маркова уроки математики 5 клас. І семестр Книга



Сторінка37/44
Дата конвертації21.02.2016
Розмір8.81 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44
КИЇ

  • На відрізку Сі), довжина якого дорівнює 70 см, позначили точ­ки Р і так, що СР = 24 см, (£0 = 18 см. Чому дорівнює до­вжина відрізка Рф?

  • Назвіть усі відрізки і промені, зображені на рисунку.

    А







    1. Шкала. Координатний промінь

    Запитання для усного опитування

    1. Назвіть прилади, які мають пікали.

    2. Як визначити ціну поділки пікали?

    3. Що таке координатний промінь?

    4. Що таке координата точки?

    5. Чим відрізняється координатний промінь від променя?

    6. Скільки точок із заданою координатою можна позначити на ко­ординатному промені?

    Завдання для письмового розв'язування

    1. На шкалі між сусідніми числами 0 і 10 є чотири поділки. Знай­діть ціну поділки цієї шкали.

    2. Накресліть координатний промінь і позначте на ньому точки К(5), 1(3), М(6), ІУ(8).

    3. Накресліть координатний промінь і позначте на ньому всі на­туральні числа, більші за 3 і менші від 8.

    4. Накресліть координатний промінь і позначте на ньому точку, віддалену від точки ф(4):

    а) на два одиничних відрізки; б) на шість одиничних відрізків.

    1. Кути та їх види

    Запитання для усного опитування

    1. Що називають кутом?

    2. Що називають бісектрисою кута?

    3. Який кут називають розгорнутим?

    4. Чому дорівнює градусна міра розгорнутого кута?

    5. Яким приладом вимірюють кути?

    б) Який кут називають прямим? гострим? тупим?

    Завдання для письмового розв'язування

    1. Побудуйте кут СОХ) і промені ОР і ОК, які виходять з його вершини. Запишіть усі кути, які при цьому утворилися.

    2. Побудуйте кут МАК, величина якого дорівнює 68°. Побудуйте промінь АВ, який є бісектрисою цього кута. Чому дорівнюють градусні міри кутів МАВ і ВАК?

    3. Накресліть прямі АВ і СІ), які перетинаються в точці О. За­пишіть усі кути, які при цьому утворилися, і вкажіть їх види. Чи можливо виконати цей рисунок так, щоб утворилося:

    а) три гострих кута; б) три тупих кута; в) три прямих кута?


    Вправи, рекомендовані для виконання в класі



    Автори підруч­ників

    А. Г. Мерзляк, В. Б. Полон- ський, М. С. Якір

    0. С.Істер

    Параграф

    3-5, 11, 12

    16-20

    Номери завдань

    Письмово

    Письмово

    110,134, 243,267,359

    558, 583, 606, завдання для перевір­ки знань №4







    1. ПІДСУМКИ УРОКУ

    Виконання тестових завдань

    1. Скільки відрізків можна послідовно відкласти від початку про­меня?


    А

    Б

    В

    Г

    Один

    Безліч

    Жодного

    Залежить від до­вжини відрізка



    1. На координатному промені, одиничний відрізок якого дорів­нює 1 см, позначені точки А[4) і В(10). Чому дорівнює довжи­на відрізка АВ?


    А

    Б

    В

    Г

    4 см

    5 см

    6 см

    10 см



    1. Промінь ОВ є бісектрисою кута АОС. Чому дорівнює величина кута АОС, якщо ZБOC = 40°?


    А

    Б

    В

    г

    00

    о

    о

    о

    О

    о

    О

    СО

    ЕО

    О

    о


    4. Визначте вид кута, градусна міра якого дорівнює 150°.

    А

    Б

    В

    Г

    Гострий

    Прямий

    Тупий

    Розгорнутий








    1

    2

    3

    4

    Б

    В

    А

    В



    Тестові завдання доцільно розмістити на індивідуальних карт­ках. Одразу після виконання тестових завдань їх бажано перевіри­ти, обговорити та виправити можливі помилки, яких припустили­ся учні.

    1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    1. Повторіть теоретичний матеріал за відповідними параграфами підручника.

    2. Виконайте домашню контрольну роботу.

    1. Побудуйте відрізок СВ. Побудуйте промені СМ і БІУ, які пере­тинаються в точці О. Запишіть усі відрізки і промені, які при цьому утворилися.

    2. Запишіть координати точок, зображених на рисунку.

    о В С Р А

    0 1



    1. Побудуйте координатний промінь на всю ширину аркуша зоши­та, обравши одиничний відрізок так, щоб точки М(20), ІУ(2б),

    К(23), L( 15) можна було позначити на цьому промені (врахо­вуючи ширину зошита). Позначте на промені вказані точки.

    1. Побудуйте кут, градусна міра якого дорівнює: а) 30°; б) 90°; в) 140°.

    Позначте ці кути і зробіть відповідні записи. Визначте вид кож­ного з кутів.

    1. Побудуйте кут РОМ, градусна міра якого дорівнює 72°. По­будуйте кут PON так, щоб промінь ОМ був його бісектрисою. Чому дорівнює градусна міра кута PON1 Визначте вид кутів РОМ і PON.

    2. Розв’яжіть за допомогою рівняння задачу:

    Знайдіть градусні міри кутів, на які промінь ОМ ділить пря­мий кут АОВ, якщо відомо, що один з них на 20° більший за ін­ший.


    Вправи, рекомендовані для виконання вдома



    Автори підручни­ків

    А. Г. Мерзляк, В. Б. По- ленський, М. С. Якір

    0. С.Істер

    Параграф

    3-5, 11, 12

    16-20

    Номери завдань

    Письмово

    Письмово

    Завдання № 1 «Перевір себе» № 5-11

    664, 697, домашня са­мостійна робота № 4





    УРОК 53 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4



    Цілі:

    ^ навчальна: перевірити рівень засвоєння знань з теми;

    ^ розвивальна: формувати вміння логічно мислити, правильно вислов­лювати власні думки в письмовому вигляді;

    ^ виховна: виховувати дисциплінованість, самостійність, відповідаль­ність.

    Тип уроку: контроль знань і вмінь.

    ХІД УРОКУ



    І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

    Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу. Доцільно нагадати учням правила поведінки під час про­

    ведення контрольної роботи. На цьому етапі уроку можна нагадати учням критерії оцінювання контрольної роботи (див. передмову).

    1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

    Учитель перевіряє зошити з виконаною домашньою контроль­ною роботою.

    1. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

    Учитель наголошує, що метою контрольної роботи є демон­стрування учнями своїх навчальних досягнень, а саме:

    S розпізнавати і будувати відрізки, прямі, промені;

    S вимірювати відрізки;

    S наводити приклади приладів, які мають шкали; визначати ціну поділки шкали;

    S пояснювати, що таке координатний промінь;

    S визначати координати точок, позначених на координатному промені, і позначати на координатному промені точки із зада­ними координатами;

    S пояснювати, що таке кут, вершина, сторони, бісектриса кута;

    S вимірювати і будувати кути;

    S визначати вид кута.

    1. ТЕКСТ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

    Варіант 1

    1. Точка М — середина відрізка КЬ. Чому дорівнює довжина від­різка МЬ, якщо відстань між точками К і Ь дорівнює 8 см?


    А

    Б

    В

    Г

    8 см

    4 см

    16 см

    Визначити не­можливо


    2. Скільки прямих можна провести через дві точки?

    А

    Б

    В

    Г

    Одну

    Дві

    Безліч

    Жодної







    1. На шкалі між сусідніми числами 0 і 20 є три поділки. Знайдіть ціну поділки цієї шкали.


    А

    Б

    В

    Г

    1

    2

    4

    5



    1. На координатному промені ліворуч від точки К(9) чотири рази відклали одиничний відрізок і дістали точку М. Яка координа­та точки М?


    А

    Б

    В

    г

    М( 4)

    М(13)

    М( 5)

    М( 6)



    1. Промінь виходить з вершини розгорнутого кута і ділить його на два кути, один з яких прямий. Визначте вид другого кута.


    А

    Б

    В

    Г

    Гострий

    Прямий

    Тупий

    Розгорнутий



    1. Яка з наведених величин не може бути градусною мірою кута, якщо відомо, що він гострий?


    А

    Б

    В

    г

    00



    о

    60°

    сл

    о

    о

    96°



    1. Точка М належить відрізку АВ, МВ = 26 см, довжина відріз­ка АМ удвічі менша від довжини МВ. Чому дорівнює довжи­на відрізка АВ?

    2. Побудуйте кут РЕК, градусна міра якого дорівнює 80°. Побу­дуйте бісектрису ЕМ цього кута. Проведіть промінь ЕИ так, щоб разом з променем ЕР вони утворювали кут, для якого про­мінь ЕК є бісектрисою. Запишіть усі пари рівних кутів, які при цьому утворилися.

    3. Розв’яжіть за допомогою рівняння задачу:

    Знайдіть градусні міри кутів, на які промінь БІ) ділить роз­горнутий кут АВС, якщо відомо, що один з них на 30° більший за другий.

    Варіант 2

    1. Скільки прямих можна провести через одну точку?


    А

    Б

    В

    Г

    Одну

    Дві

    Безліч

    Жодної



    1. Точка К — середина відрізка СІ). Чому дорівнює відстань між точками С і 2), якщо довжина відрізка СК дорівнює 6 см?


    А

    Б

    В

    Г

    3 см

    6 см

    12 см

    Визначити не­можливо



    1. На шкалі між сусідніми числами 0 і 10 є дев’ять поділок. Знай­діть ціну поділки цієї шкали.


    А

    Б

    В

    Г

    1

    2

    4

    5


    4. На координатному промені праворуч від точки М(5) чотири рази відклали одиничний відрізок і дістали точку К. Яка коор­дината точки К1

    А

    Б

    В

    г




    К( 9)

    *(1)

    *(2)








    5. Промінь виходить з вершини розгорнутого кута і ділить його на два кути, один з яких тупий. Визначте вид другого кута.

    А

    Б

    В

    Г

    Гострий

    Прямий

    Тупий

    Розгорнутий








    б. Яка з наведених величин не може бути градусною мірою кута, якщо відомо, що він тупий?

    А

    Б

    В

    Г

    100°

    179°

    120°

    о

    О









    1. Точка N належить відрізку СІ), СІУ = 18 см, довжина відріз­ка N0 утричі більша за довжину СІУ. Чому дорівнює довжина відрізка СІ)?

    2. Побудуйте кут АОВ, градусна міра якого дорівнює 60°. Побу­дуйте бісектрису ОС цього кута. Проведіть промінь 0.0 так, щоб разом з променем ОА вони утворювали кут, для якого про­мінь ОВ є бісектрисою. Запишіть усі пари рівних кутів, які при цьому утворилися.

    3. Розв’яжіть за допомогою рівняння задачу:

    Знайдіть градусні міри кутів, на які промінь МК ділить роз­горнутий кут МІУХ, якщо відомо, що один з них на 40° менший від другого.

    Відповіді

    Варіант 7 Варіант 2

    frame344


    1

    2

    3

    4

    5

    6

    Б

    А

    Г

    В

    Б

    Г




    1

    2

    3

    4

    5

    6

    В

    В

    А

    Б

    А

    Г




    1. 39 см.

    2. АРЕМ = АМЕК, АРЕК = АКЕЫ.

    3. 75°, 105°.

    1. 72 см.

    2. ААОС = АСОВ, ААОВ = АВОИ.

    3. 70°, 110°.


    1. ПІДСУМКИ УРОКУ

    Після того як будуть зібрані зошити, можна відповісти на запи­тання учнів, які виникли під час виконання контрольної роботи.

    Доцільно роздати учням зразки правильних розв’язань завдань контрольної роботи (для опрацювання вдома).

    VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



    Виконати аналіз контрольної роботи (за розданими розв’язан­нями).

    УРОК 54

    МНОГОКУТНИК ТА ЙОГО ПЕРИМЕТР. РІВНІ ФІГУРИ

    Цілі:

    ^ навчальна: сформувати поняття многокутника, периметра многокут­ника, рівних фігур; сформувати вміння розпізнавати та будувати мно­гокутники, обчислювати периметр многокутника;

    ^ розвивальна: формувати вміння застосовувати свої знання і власний досвід у нових ситуаціях;

    ^ виховна: виховувати свідоме ставлення до навчання.

    Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

    Обладнання: макети рівних фігур.

    ХІД УРОКУ



    1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

    Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу. Доцільно перевірити, чи всі учні мають креслярські інстру­менти. За необхідності забезпечити окремих учнів креслярськими інструментами з кабінету математики.

    1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

    Оскільки домашнє завдання попереднього уроку полягало в самостійному проведенні аналізу контрольної роботи, то на цьому етапі уроку достатньо розглянути найскладніші моменти контрольної роботи і зібрати зошити з аналізом контрольної роботи для перевірки.

    За необхідності можна роздати учням індивідуальні завдання на відпрацювання контрольних моментів.

    1. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

    3 попередніх класів учні ознайомлені з поняттями прямо­кутника і трикутника, мають уявлення про многокутники.

    Тому для створення відповідної мотивації можна провести бесіду, під час якої обговорити питання:

    • Що спільного у прямокутника і трикутника? (їх зображення складаються з відрізків.)

    • Чим відрізняються зображення прямокутника і трикутни­ка? (Кількістю відрізків.)

    Перед проведенням бесіди бажано запропонувати учням « побу­дувати» прямокутник і трикутник з підручних засобів (наприклад, з олівців) і зобразити ці геометричні фігури на дошці. Звичайно, під час обговорення учні можуть давати й інші відповіді. Учитель шляхом постановки навідних запитань має підвести учнів саме до наведених відповідей.

    Після цього вчитель пропонує «створити» геометричні фігу­ри з більшої кількості олівців. Учні одержують нові геометричні фігури. З-поміж них можуть бути або ламані, або многокутники. Учитель (вибираючи многокутник) повідомляє, що такі фігури на­зивають многокутниками. Завдання уроку: засвоїти поняття мно­гокутника, навчитись розв’язувати задачі, пов’язані з поняттям многокутника, зокрема обчислювати периметр многокутника.

    1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

    1. Усне фронтальне опитування

    1. Що називають ламаною?

    2. Що таке ланка ламаної? вершина ламаної?

    3. Якою геометричною фігурою є ланка ламаної?

    4. Якою геометричною фігурою є вершина ламаної?

    5. Як позначають ламану?

    6. Як знайти довжину ламаної?

    7. Яку ламану називають замкненою?

    1. Виконання графічних вправ

    1. Побудуйте незамкнену ламану, яка складається:

    а) з чотирьох ланок, жодні з яких не перетинаються;

    б) з шести ланок, дві з яких перетинаються.

    1. Побудуйте замкнену ламану, яка складається:

    а) з п’яти ланок, жодні з яких не перетинаються;

    б) з чотирьох ланок, дві з яких перетинаються.

    Чинною програмою з математики в 5 класі не передбаче­но вивчення поняття ламаної. З поняттям ламаної учні ознайомлені з попередніх класів. Проте деякі автори підруч­ників розглядають це поняття під час вивчення теми «Відрі­зок». Якщо поняття ламаної було розглянуте на попередніх
    уроках, то виконання графічних вправ можна організувати як самостійну роботу з подальшою перевіркою та обговорен­ням. В іншому випадку ці вправи бажано виконати колек­тивно, з детальними коментарями з боку вчителя.

    1. ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

    Вивчення нового матеріалу можна провести у формі бесіди за таким планом.

    1. Що називають многокутником?

    Під час обговорення цього питання слід звернути увагу на такі питання:

    не всяка замкнена ламана є многокутником; (Приклад. Завдан­ня 26, виконане на етапі актуалізації опорних знань.)

    ^ частину площини, обмежену многокутником, також називають

    многокутником.

    1. Що таке вершини, сторони, кути многокутника?

    2. Від чого залежить назва многокутника (чотирикутник, п'яти­кутник тощо)?

    Тут бажано звернути увагу на те, що в будь-якого многокутника кількість сторін дорівнює кількості кутів.

    1. Позначення многокутників.

    2. Що називають периметром многокутника?

    3. Які фігури називають рівними?

    Учні раніше стикалися з відношенням рівності фігур: оперува­ли поняттями «рівні відрізки», «рівні кути» тощо. Тому доцільно узагальнити вже відоме учням, пригадати з ними, де і коли вони вживали поняття «рівні фігури», як визначали рівність двох фі­гур. (Наприклад, виготовлення аплікацій.)

    Корисно продемонструвати учням рівні фігури, виготовлені, наприклад, з картону, а не тільки їх зображення в підручнику. Можна запропонувати учням виготовити різноманітні рівні фігури (якщо є можливість, у класі, в іншому випадку — вдома).

    Корисними є вправи на ілюзії зору (див. додатковий матеріал до уроку), які переконують учнів у необхідності перевіряти правиль­ність висновків, зроблених на основі спостережень. (Пізніше учні зрозуміють, що й вимірювання не завжди є підставою для пере­конливих висновків, що надійним засобом для ствердження істини є тільки доведення.)
    Важливо звернути увагу учнів на безліч рівних фігур у навко­лишньому середовищі, на те, що це не випадковість, а необхід­ність, обумовлена економічністю і зручністю виготовлення та за­міни окремих деталей.

    1. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

    1. Виконання усних вправ

    1. Назвіть многокутники, зображені на рисунку, і вкажіть вид кожного з них.


    К В


    Т к М







    1. Назвіть вершини і сторони шестикутни­ка, зображеного на рисунку.

    2. Сторони п’ятикутника дорівнюють 4 см,

    1. см, 8 см, 3 см і 5 см. Чому дорівнює пе­риметр цього п’ятикутника?

    1. Чому дорівнює периметр:

    а) чотирикутника, кожна зі сторін якого до­рівнює 5 см;

    б) шестикутника, кожна зі сторін якого дорівнює 3 см?

    1. Периметр шестикутника, всі сторони якого рівні, дорівнює 42 см. Чому дорівнює довжина кожної зі сторін цього шестикутника?

    1. Виконання письмових вправ

    1. Побудуйте: а) чотирикутник; б) шестикутник;

    в) семикутник; г) дев’ятикутник.

    1. Побудуйте п’ятикутник МИКЬР. Сполучіть відрізком верши­ни М і Ь. Назвіть многокутники, на які відрізок МЬ ділить п’ятикутник МИКЬР.

    2. Обчисліть периметр восьмикутника, дві сторони якого дорів­нюють по 9 см, дві інші — по 11 см, а решта чотири сторони — по 8 см.

    3. Обчисліть периметр чотирикутника, одна сторона якого дорів­нює 4 см, друга — удвічі більша за першу, третя — на 3 см мен­ша від другої, а четверта — на 2 см більша за першу.




    1. Побудуйте на аркуші в клітинку який-небудь многокутник. Об­міняйтеся із сусідом по парті аркушами і побудуйте фігуру, що дорівнює зображеній.

    Запропоновані вправи — це стандартні вправи, спрямова­ні на засвоєння поняття многокутника та його елементів, периметра многокутника, поняття рівних фігур. Під час розв’язування вправ бажано вимагати від учнів повних від­повідей, зазначення, що вершини многокутника — це точ­ки, сторони — відрізки тощо.


    Вправи; рекомендовані для виконання в класі



    Автори підручників

    А. Г. Мерзляк, В. Б. По- лонський, М. С. Якір

    0. С.Істер

    Параграф

    13

    21, 23

    Номери завдань

    Усно

    Письмово

    Усно

    Письмово

    325,

    327

    326,329,331, 334,336

    768,

    773,

    714, 724,738, 740, 774

    VII. ПІДСУМКИ УРОКУ
  • 1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   44


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка