І. Вступ у державному стандарті базової І повної середньої освіти визначено мету освітньої галузі "Мови І літератури": "Формування комунікативної І літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пі



Скачати 428.92 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2016
Розмір428.92 Kb.
  1   2




І.Вступ

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено мету освітньої галузі “Мови і літератури”: “Формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.”1

Важливо допомогти юній людині “не просто виживати, а повноцінно жити в сучасному світі”2. Формувати життєствердну енергію, впевненість у своїх можливостях у дитини варто на уроках української літератури. На тлі сучасного світового літературного життя українські мистецькі взірці повинні бути піднесені на престижну висоту, щоб наші діти за допомогою отриманих знань могли знайти себе в цьому житті, використати набуті вміння, знайти їм практичне застосування, оскільки літературна освіта сприяє формуванню особистості, здатної до життєтворчості. Погоджуємося з думкою, яку висловила доктор педагогічних наук Н.Й. Волошина: “Література в школі - це не просто окремий навчальний предмет, а цілий комплекс специфічних, притім особливо сильних і ефективних засобів, спрямованих на здійснення основних цілей – створення кращих умов для навчання і виховання підростаючих поколінь, підготовки їх до життя і праці, активної громадської діяльності”3.

Тому актуальності набирає компетентнісне навчання. Не можна не погоджуватися з думкою О.Овчарук: “,,,Сьогодні актуальності набуває поняття компетентностей, що пов’язано з багатьма чинниками, оскільки саме компетентності... є тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня, випускника до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства”4.


ІІ.Формування літературної компетенції – основне завдання вчителя української мови

та літератури

Компетентність – загальна здатність особистості, яка характеризується складними вміннями, навичками, що базуються на знаннях, які дають змогу ефективно діяти або виконувати певну функцію.

Принципи компетентнісного навчання:


  • науковість;

  • емоційність;

  • раціоналізм у методах і прийомах;

  • діагностичність;

  • інноваційність;

  • інтерактивність;

  • співтворчість.

Завдання, які ми ставимо перед собою в процесі вирішення проблеми формування літературної компетенції:

  • збагатити учнів новими знаннями культурного, загальнолюдського, літературного характеру;

  • формувати національну самосвідомість школярів;

  • урахувати когнітивну структуру особистості;

  • формувати вміння інтерпретувати художні твори, належно поціновувати їх, визначaти художню вартість;

  • доповнювати життєвий досвід майбутніх випускників розумінням ментальних рис своєї нації;

  • допомогти визначитися в правильності обраної лінії поведінки відповідно до колективу спілкування, певного виду діяльності.

Літературна компетенція-інтегрований результат навчальної діяльності учнів, який базується на сумі знань, отриманих у процесі літературної освіти і виявляється в вміннях, необхідних для сучасного життя. А саме:

  • здатність активно приймати рішення;

  • готовність брати на себе відповідальність;

  • врегулювання конфліктів ненасильницьким шляхом;

  • опанування важливим у суспільному житті усним і писемним спілкуванням;

  • оволодіння інформаційними технологіями;

  • уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію;

  • потреба й уміння самореалізуватися й самоорганізовуватися;

  • здатність до раціональної, продуктивної, творчої діяльності.

У новій програмі з української літератури (керівник проекту – академік Микола Жулинський) “наскрізно втілено ключові компетентності, які сприяють розвиткові особистості та її повноцінній самореалізації в житті”.

Вивчення в загальноосвітній школі предмета “українська література” забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

О


скільки літературна компетенція – не просто певна сума знань, а творче перетворення їх, то модель літературно компетентної людини має виглядати так:


i


ІІІ. Інтерактивні методи навчання – ефективні засоби формування літературної компетенції

Для того, щоб сформувати літературну компетенцію, учитель використовує різноманітні форми роботи, методи й прийоми в організації навчальної діяльності учнів.

Слід відзначити, що важливою вимогою суспільства до особистості є не енциклопедичність знань, а набуття вмінь та навичок, що сприяють розвиткові та самореалізації особистості. Це завдання значною мірою вирішується через запровадження інноваційних технологій, серед яких важливу роль відіграють інтерактивні технології. Саме вони сприяють формуванню в учнів літературної компетенції.

Умовно структуру інтерактивного навчання можна відтворити в такій схемі (див. Додаток 1).

Ця схема досить умовна, її окремі компоненти є досить варіабельними. Так, постановка проблеми може бути сформульована вчителем. Розв’язувати цю проблему має весь клас за допомогою системи запитань, поставлених учителем або учнями в межах групи чи всього класу. Проблем на уроці можна розглядати декілька, і не обов’язково всі розв’язувати в групах. Але неодмінною умовою є наявність проблеми та робота з нею в групах, узгоджене рішення й діалог за підсумками роботи.

Метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.

У практиці своєї роботи я використовую такі інтерактивні технології навчання:


  • кооперативне навчання;

  • технологія колективно-групового навчання;

  • технологія опрацювання дискусійних питань.

В залежності від мети уроку застосовую ті чи інші форми організації навчальної діяльності.

1. Технології колективно-групового навчання передбачають сумісну діяльність спрямовану на досягнення загальних цілей. Щоб навчити учнів дискутувати, критично мислити, використовую при фронтальній формі роботи такі технології:

1.1.“Мозковий штурм”, асоціювання.

Це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, який спонукає учасників виявити свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок усіма учнями і допомагає знаходити багато ідей та рішень.

Мозковий штурм”, тобто вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, доцільно використовувати й на початку уроку, щоб чітко сформулювати мету навчальної діяльності.

1.2. Метод “Мікрофон” – це різновид загальногрупового обговорення.

Надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Головне-викликає в учнів бажання спілкуватись. Орієнтовні питання, за якими учні можуть вільно висловити свою точку зору:


  1. За що б я подякував поету Олександру Олесю після вивчення вірша? (О.Олесь “Рідна мова в рідній школі”)

  2. У чому вбачаєте зміст щастя ви? (І.Котляревський “Наталка Полтавка», І.Франко “Украдене щастя”)

  3. Як ви ставитесь до вчинку Захарка? (С.Черкасенко “Маленький горбань”)

  4. Пояснити, як ви розумієте епіграф до уроку, назву твору.

2. Кооперативна форма роботи основа для розвитку критичного мислення.

При такій формі роботи використовую такі методи: робота в парах, робота в малих групах. (Див. Додаток 2).



2.1. Робота в групах.

Ефективна тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи для вирішення складних проблем.

При вивченні теми “С.Руданський “Добре торгувалось” учні, працюючи в групах, отримують такі завдання:

Завдання для першої групи

Прочитати співомовку “Добре торгувалось”. Дати відповідь на питання:

  1. Чому чумак шукав дьогтю в крамницях, де він не міг продаватися?

  2. У чому, на вашу думку, виявилося почуття власної гідності чумака?

  3. Перечитайте дві передостанні строфи. Як, вступивши в “найбагатшу крамницю”, чумак привітався до купців?

  4. Зверніть увагу на їхню відповідь. Що можна сказати про рівень культури купців? Який засіб творення комічного використаний?
Завдання для другої групи

Прочитати співомовку “Добре торгувалось”. Дати відповіді на питання:

  1. Що відповів чумак купцям? Як це його характеризує?

  2. У чому полягає комізм ситуації, зображений у творі?

  3. Які ще засоби комічного тут використані?

  4. Виділити у тексті діалектизми і замінити їх відповідними за змістом словами сучасної літературної мови
Завдання для третьої групи

Прочитати співомовку “Добре торгувалось”. Дати відповіді на питання:

  1. Кого висміяв С.Руданський у творі?

  2. Виявіть у цьому творі жанрові особливості співомовки.

  3. Відповіді учнів. Оцінювання.

Підсумок.

1) Проти кого спрямована сатира С.Руданського?

2) Які засоби творення комічного використав автор?

3) Чим сучасний твір сьогодні?

Цікаво проходять уроки, коли учні, працюючи в групах, залучаються до імітаційної гри.

Фрагмент уроку на тему “Спорідненість українських казок з казками народів світу”.



Робота в групах

  1. Група “Художники”. Усно намалюйте уявну картину, яка перед вам постала, коли ви читали будь-яку казку.

  2. Група “ “Ми - актори”. Вибрати будь – який епізод із казок, підготувати його та розігріти в ролях перед учнями класу.

  3. Група “Казкарі”. Скласти власну казку, де б добро перемогло зло.

  4. Група “Критики”. Розглянути малюнки, які підготували учні класу на урок, та об’єктивно оцінити їх.

2.2. Робота в парах

Це різновид роботи в малих групах. Ця форма роботи дає можливість учням подумати, сприяє розвитку навичок співробітництва, дозволяє оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати. Під час роботи в парах учні не можуть ухилитися від виконання завдання.

Опрацьовуючи поняття теорії літератури, я використовую методику взаємних питань. Цю методику успішно можна використовувати при роботі з усім класом.

3.Технології опрацювання дискусійних питань навчають учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати власні думки. Учні знайомляться з альтернативними позиціями, поглядами, вчаться на практиці відстоювати свою думку.

На уроках найчастіше застосовую такі методи: метод “Прес”, “Займи позицію”, дебати, “Судове слухання”.



Метод “Прес” Використовую при обговоренні дискусійних питань та під час проведення вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Головне, щоб учні керувалися схемою:

3.2. Метод “Займи позицію”

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитись кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу в будь-який час. Ефективно використовувати при аналізі образів, явищ, подій, які не мають однозначної відповіді.

Так, аналізуючи образ Чіпки Варениченка (П.Мирний “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”), учням пропонується вибрати одну з із позицій, яка їм найближча, аргументувати її.


  1. Чіпка – вбивця, і немає йому виправдання.

  2. Чіпка – жертва обставин. Він заслуговує на співчуття.

На цьому уроці варто застосувати метод “Коло ідей”. Він є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей. Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. При вивченні вищезазначеної теми учні висувають такі ідеї:

      • навчитися прощати;

      • критично ставитися до себе й до своїх вчинків;

      • шукати винуватців нещасть не тільки десь, а й у собі;

      • шукати порятунку не в пиятиці, а в роботі, серед людей і т. п.



ІV. Висновки
Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Суть інтерактивних технологій полягає у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб’єктами, Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. У процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології навчання найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

До інтерактивного навчання не можна ставитися як до універсального засобу викладання й прагнути переведення всього процесу навчання на „інтерактивні рейки”. Логічно говорити про застосування інтерактивних методів викладання.

У використанні інтерактивних технологій, окрім дидактичної мети, важливим є виховний вплив цих методів на особистість: вони дають можливість дитині самовизначатися; сприяють розвиткові творчої уяви; надають можливість отримати і вдосконалити навички співпраці в соціальному аспекті; навчають висловлювати свою позицію тощо.

Можемо зробити висновок, що саме застосування інтерактивних методів навчання формує знання, вміння, тобто літературні компетенції часового, ціннісного, літературного характеру, а також світоглядні переконання і пов’язані з набутими компетенціями дії. Важливо навчити учня сприймати ( принаймні спробувати це зробити) світ очима митців, зуміти оцінити місце мистецтва українського слова в контексті живопису, музики, світової літератури. Результатом роботи вчителя літератури і є вміння застосувати набуті під час уроків знання, подолати життєву кризу, визначити пріоритети.



ТЕМА. СПОРІДНЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КАЗОК З КАЗКАМИ НАРОДІВ СВІТУ

Мета: показати учням спорідненість українських казок з казками народів світу, а саме: з російською народною казкою “Василина Премудра” та арабською народною казкою про “Синдбада – Мореплавця”; розкрити прагнення всіх народів світу до перемоги добра над злом, про втілення мудрості, кмітливості людини; розвивати творчі здібності учнів, їх фантазію, вміння висловлювати власні міркування про зміст казок; виховувати повагу до фольклорної спадщини не тільки українського, а й інших народів світу.

Тип уроку: урок - спостереження

Обладнання: збірка казок народів світу, ілюстрації, дитячі малюнки
ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда

  1. Що таке казка? Яка її будова та особливості?

  2. Чи такий жанр усної народної творчості існує тільки в українському фольклорі? Чи відомі вам казки інших народів?

  3. Які казки інших народів світу люблять читати у вашій сім’ї? Чим вони вас захоплюють?

  4. Які казки народів світу вам відомі? Назвіть їх. Що у них спільного з українськими народними казками, а що відмінне?


ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

  1. Оголошення теми, мети уроку, їх мотивація

  2. Робота в групах. Проведення вікторини.

За певний час учні першої групи записують головних героїв українських народних казок, а учні другої групи – російських народних казок. Перемагає та група, яка наведе більше прикладів.

  1. Бесіда.

    1. Чим відрізняються герої українських народних казок від російських? (В українських народних казках відсутні такі герої, як Баба-Яга, Кощій Безсмертний, але існують Змій та Відьми.)

    2. А чим схожі позитивні герої казок різних народів між собою? (Тим, що вони сміливі, відважні, мають силу і, крім усього, вони мудрі, можуть знайти вихід із будь-якої складної ситуації. Казки всіх народів закінчуються перемогою добра над злом.)

    3. З якими народними казками інших народів ви ознайомилися на уроках зарубіжної літератури? Чи вони сподобалися? Чим? (“Василина Прекрасна” та арабська народна казка про Синдбада – Мореплавця. Звичайно, вони учням сподобалися цікавим змістом та тим, що в них перемагає добро над злом.)

    4. Перекажіть коротко зміст казки “Василина Прекрасна” та охарактеризуйте головну героїню твору, звертаючи увагу на її життя.

    5. Розкажіть про головного героя казки Синдбада - Мореплавця. Які пригоди довелося пережити йому під час подорожей.

    6. Проаналізуйте, з яким образом українських народних казок, що ми вивчали на уроках, схожі герої цих казок? Чим? Що народ хотів втілити у даних образах, наділяючи їх такими рисами? (Синдбад – Мореплавець і Василина Прекрасна втілюють ту ж саму мудрість, кмітливість людини, демонструють перемогу розуму, його силу, що і героїня української народної казки “Мудра дівчина”. Звичайно, цими образами народ показує, що найбільше багатство людини – розум. Саме за допомогою нього людина, не дивлячись на те, багата вона чи бідна, має авторитет серед інших людей, її поважають та прислухаються до її думки.

  2. Висновок учнів.

Усі ці казки схожі між собою тим, що в образах їх головних героїв втілено думку про те, що головним багатством кожної людини є її розум. І не важливо, чи ця людина має багато грошей, чи у неї їх зовсім немає. Людина повинна мати розум. Лише за допомогою нього вона зможе перемогти зло, яке ще досі панує у світі.

IV. Робота з розвитку творчих здібностей учнів, їх фантазії

  1. Бесіда.

    1. Ви ознайомилися з українськими народними казками та з деякими казками народів світу. Розкажіть, на які власні міркування наводять вас дані твори? (Учні висловлюють власні міркування про зміст казок.)

    2. А чи можемо ми сказати те, що казки є деяким відображенням випадків із сучасного життя? (Учні проводять аналогію із сучасним життям. Учитель доповнює їхні роздуми, корегує)

  2. Робота в групах.

Група “Художники”. Усно намалюйте уявну картину, яка перед вами постала, коли ви читала будь-яку казку.

Група “Відгадай”. Створити усний опис головного героя, якийсь уявний епізод з будь-якої казки так, щоб інші учні класу змогли легко відгадати цю казку. Мета досягнута тоді, коли учні швидко й точно зрозуміли, про яку казку йдеться.

Група “Ми - актори”. Вибрати будь-який епізод з казок, підготувати його та розіграти в ролях перед учнями класу.

Група “Критики”. Розглянути малюнки, які підготували учні класу на урок, та об’єктивно оцінити їх.

Група “Мислителі”. Скласти роздум про те, чому на світі існує добро і зло, правда і кривда, красиве і потворне. Добре це чи погано?

Група “Казкарі”. Скласти власну казку, де б добро перемогло зло.

Учні працюють над завданням, а потім відстоюють свою точку зору перед однокласниками, коментують свої відповіді, демонструють свою творчість, уміння, фантазію.



V. Висновок. Метод “Мікрофон”

  1. Чого навчають казки? До чого спонукають?

  2. Яка роль казки у житті людини?

  3. Чого я навчився (навчилася), читаючи дані казки?

  4. Як я змінюся після вивчення даного матеріалу? До чого буду прагнути.

VI. Підсумок, оцінювання

VII. Домашнє завдання

  1. Повторити з теорії літератури поняття “Казка”.

  2. Підготувати усне власне міркування про зміст казок.


ТЕМА. ЄВГЕН ГУЦАЛО “ЛОСЬ”. ВІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА

Мета: дати основні відомості про автора, показати вічну боротьбу добра і зла в мистецтві взагалі та конкретно в оповіданні; охарактеризувати образи хлопчиків у захисті гуманних переконань; розвивати вміння висловлюватися, критично мислити; виховувати співчуття, милосердя, доброту по відношенню до навколишнього середовища.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст, портрет Є.Гуцала, виставка його творів.
ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Бесіда.

  • Що таке мистецтво?

  • Назвіть відомі вам види мистецтва. (Живопис, кіно, музика, література)

  • Назвіть способи образотворення в кожному з видів мистецтва. Наведіть приклади.

  • Що є предметом зображення в музиці, живописі, кіно, літературі?

  • На уроках української та зарубіжної літератури під час вивчення творів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують поети і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них. (Підвести дітей до думки, що тема добра і зла – одна з наскрізних тем не тільки в літературі, а взагалі в мистецтві. Вчитель може продемонструвати репродукції картин, тема яких – добро і зло у різних його проявах.)

  • На уроках етики ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж є добро?



З якими словами у вас асоціюється слово “добро”?





  • Назвіть критерії оцінки доброї людини, продовжуючи речення:

Добра людина – це людина, яка...

Зла людина – це людина, яка...



  • Назвіть приклади літературних творів, які ви вивчали на уроках української та зарубіжної літератури, де тема добра і зла є основною. Яка вона вирішується?

  • Чи можна стверджувати, що добро завжди перемагає зло? Доведіть свою думку, наведіть приклади.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Розповідь про Є.Гуцала.

Оповідання “Лось”, яке ви прочитали на сьогоднішній урок, написав український письменник, автор багатьох творів для дітей Є.Гуцало.

    1. Хто ж він такий?

Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові Оратівського району Вінницької області в родині сільських вчителів. Любов до книжки і художнього слова була в ньому все життя, починаючи з раннього дитинства. Свідомість зафіксувала (згадував пізніше Гуцало) враження від казки Михайла Коцюбинського про загадкового Хо та народних українських казок. Серед перших казок Євгена –Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті “Співуча колиска з верболозу” або ж “Окупаційні фрески” письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її хімічним олівцем, слинячи його в роті. Важко сказати, коли відбулася перша спроба майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: “Здається, я писав завжди”. Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: “Ти оце звідки списав?”

У Євгена був свій “робочий кабінет”: за хатою, в кущах бузку, він сам змайстрував неоковирного стола з грабових жердин, і спекотного подільського літа, сховавшись у затінку, писав там оповідання та вірші, заклеював написане в конверти й посилав у Київ.

Згодом, ставши студентом Ніжинського педагогічного інституту, писав на лекціях, у гуртожитку, у старовинному (ще часів графа Безбородька) саду і теж надсилав до столиці, але відповіді були однозначно негативні.

Однак творами Гуцала таки нарешті зацікавилися. Першим, хто поблагословив його на літературний шлях, був Леонід Первомайський. Згодом доля талановитого юнака зацікавила Миколу Руденка та Павла Загребельного. Саме Загребельний, тоді головний редактор “Літературної України”, запросив Євгена на роботу в газету.

Євген Гуцало залишив по собі багату духовну спадщину. Кожен твір його – незабутня наука людяності, добра і краси. Письменник пішов з життя у розквіті творчих сил у липні 1995 року.

Багато Гуцалових оповідань у своїй основі мають своєрідний конфлікт: душевне та емоційне протистояння різних типів людської вдачі “поетичної” та “прозаїчної”, морально чутливої і морально глухої, душевної черствості, тієї, що внутрішньої підвалиною має прагнення творити добро іншим, і замкненої на своїх егоїстичних інтересах.



  1. Осмислення твору в процесі обміну враженнями за такими питаннями:

  • Чим захопило вас це оповідання? Що найбільш вразило? Чому?

  • Які почуття викликав твір, які роздуми виникли під його впливом?

  • Які проблеми поставив автор і як їх розв’язував? Яка система образів твору?

  1. Робота з текстом.

  • В який момент ми розуміємо, що тривога лося недаремна і щось має статись?

  • Чи боявся лось людей? Чому принюхувався до слідів на стежці?

  • Зачитайте опис лося. З чого видно, що автор милується його красою? В яку біду потрапив лісовий красень? Як він боровся за життя?

  • Знайдіть у творі те місце, де ми вперше знайомились із хлопчиками.

  • Як їх називає автор? Про яке ставлення автора до героїв можна сказати?

  • Зачитайте епізод, де хлопці рятують лося, розкажіть, що вони при цьому пережили?

  • У чому краса їхніх дій і почуттів?

  • Випишіть з тексту слова для характеристики хлопців.


IV. Закріплення навчального матеріалу

  • Хто з героїв уособлює добро, а хто зло?

  • Чи перемогло зло в оповіданні “Лось”? Доведіть свою думку.

V. Домашнє завдання

І рівень. Розповісти про Є.Гуцала.



ІІ рівень. Конкурс “Лінгвістичний”: підбери слова, які починаються на добро, зло.

Добро
































































Добро

т

а


























































Добро

б

у

т























































Добро

д

і

й























































Добро

д

і

я

т

и

















































Добро

с

е

р

д

я

















































Добро

д

у

ш

н

и

й
















Зло




























Добро

с

о

в

і

с

н

и

й










Зло

щ

а

с

т

я













Добро

з

и

ч

л

и

в

и

й










Зло

р

а

д

н

и

й










Добро

ч

и

н

н

і

с

т

ь










Зло

с

т

и

в

н

и

й







Добро

п

о

р

я

д

н

і

с

т

ь




Зло

ч

и

н

н

і

с

т

ь




Добро

п

р

и

с

т

о

й

н

и

й




Зло

п

а

м”

я

т

с

т

в

о

ІІ рівень. Намалювати ілюстрації до оповідання Є.Гуцала “Лось”




Тема. Яків Щоголів “Листопад”

Мета: познайомити із віршем Я. Щоголева “Листопад”, розкрити зміст поняття “словесний малюнок”; розвивати навички ідейно-художнього аналізу твору, вміння порівнювати літературний пейзаж із образотворчим; виховувати любов до природи.

Теорія літератури: словесний малюнок.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет поета, пейзажні ілюстрації.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Слово вчителя

- Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією Я.Щоголева “Листопад”. Яких же результатів ми можемо сподіватися від цього уроку?


  1. Презентація очікуваних результатів.

    • познайомимося із віршем Я. Щоголева “Листопад”;

    • назвемо тему та ідею твору;

    • з’ясуємо, які художні засоби використав поет;

    • порівняємо літературний пейзаж з образотворчим.

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

  1. Читання учнями статті підручника “Яків Щоголів”.

  2. Бесіда за змістом.

    • Де народився поет і яку здобув освіту?

    • Які основні мотиви його поезії?

    • Що мало вплив на його творчість?

    • Прочитайте епіграф до творчості письменника (слова Івана Пільгука). Як ви його розумієте?

  1. Словникова робота

Звестися – минути, пройти.

Майнути - проминути.

Виснути-нависати.

Циновий - цинковий, зроблений з цинку.

Стигнути-достигати.

Настигати-наздоганяти

Просвіту не знав – працював без відпочинку.


  1. Читання вірша вчителем.

    • Які почуття викликали у вас рядки вірша?

  2. Читання поезії “Листопад» учнями

  3. Робота над змістом.

    • Яка пора року змальована в поезії?

    • Доведіть свою думку, посилаючись на текст.

    • Що навіває сум на поета?

    • Які аналогії стану природи і настрою поета ви помітили?

    • Пригадайте, що “ дає серпень” людині і природі.

    • А що відбувається у вересні?

  4. Робота в групах

Завдання для І групи.

Знайдіть картини осені у вірші “Листопад” Дайте їм назви.



Завдання для ІІ групи.

Випишіть з тексту вірша художні словесні деталі.



Завдання для ІІІ групи.

Випишіть із поезії метафори, порівняння, епітети.



  1. Звіти груп. Узагальнююча бесіда.

    • З якою метою використовує Я.Щоголів названі вами художні засоби?

    • Що прагнув передати поет художніми словесними деталями?

    • Визначте тему та ідею вірша “Листопад”

  2. Мовознавча хвилина.

    • Поясніть значення слів: лист дерева і лист, написаний комусь і надісланий на чиюсь адресу або одержаний від когось.

    • Як називаються такі слова?

    • Зверніть увагу на написання прикметника червоно-жовтий. Чому червоно-коричневий, темно-червоний, червоно - синій, світло-червоний пишемо через дефіс, а червоногарячий та жовтогарячий- разом?

ІІІ. Теорія літератури. За допомогою стратегії “Система “Поміч” учні працюють над статею підручника “Про словесний малюнок і словесну деталь”

Таблиця на дошці.

V – це я знаю або думаю, що знаю

- це суперечить тому, що я знаю

! – це для мене нова інформація

? – ця інформація мене бентежить

Підсумок


    • Що нового ви дізналися, опрацювавши статтю?

    • Зверніть увагу на ілюстрацію К. Білокур “Квіти, яблука, помідори”. Як змальовані дари природи? Які художні деталі ви б відзначили?

    • Чим, на вашу думку, відрізняється словесна деталь від художньої?

IV. Підсумок уроку.

    • Що цікавого ви дізналися під час роботи над темою?

V. Домашнє завдання

  1. Вивчити вірш Я.Щоголева “Листопад” напам’ять .

Намалювати картини осені, які виникли у вашій уяві під час читання поезії (за бажанням).

Тема. Спиридон Черкасенко “Маленький горбань”. Твір про красу і незахищеність людської душі
Мета: познайомити з біографічним нарисом про С.Черкасенка, вчити переказувати зміст оповідання, розуміти ідею твору; розвивати навички зв’язного мовлення та послідовного викладу своїх думок, логічне мислення; виховувати високі моральні якості.
Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, видання творів.
“Найпрекрасніші і, в той же час, найщасливіші в світі люди ті, хто проживає життя, піклуючись про щастя інших.”

В.Сухомлинський


ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

  1. Конкурс на кращого читача поезії Я. Щоголева “Листопад”

Етапи роботи:

    • представлення журі – учнів 11 класу;

    • підбиття підсумків;

    • оцінювання виступів.

  1. Презентація малюнків “Картини осені у вірші “Листопад” Я. Щоголева.

  2. Оцінювання робіт

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Слово вчителя з елементами бесіди.

Сьогодні на уроці ми будемо обговорювати життя маленької людини.

    • Що ви розумієте під словосполученням “маленька людина”? (Маємо на увазі дитину, яка ще тільки починає пізнавати світ, робити перші самостійні кроки)

    • Пригадайте твір, вивчений у 5 класі, в якому розповідається про трагічну маленького хлопчика. Хто автор оповідання?

    • Доля хлопчика, про якого ми будемо говорити два наступні уроки, не така трагічна, як у Федька, але теж непроста. А познайомить нас з цим незвичайним хлопчиком письменник Спиридон Черкасенко. Тема нашого уроку - Спиридон Черкасенко “Маленький горбань”. Яких же результатів ми можемо сподіватися від цього уроку?

  1. Презентація очікуваних результатів.

    • познайомимося з коротким біографічним нарисом про письменника;

    • прочитаємо оповідання “Маленький горбань”;

    • назвемо тему та ідею твору;

    • з’ясуємо, чому оповідання має таку назву.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

  1. Робота з підручником. Читання мовчки статті “Спиридон Черкасенко”

Дати відповідь на питання:” Які факти з біографії письменника вам особливо запам’ятались?”

Відповіді учнів.



  1. Словникова робота (запис на дошці).

Крем’ях – гладенький (часто заокруглений) камінець, що його використовують діти для гри.

Призьба – невисокий, переважно земляний насип уздовж стін знадвору.

Катран – рослина степів або напівпустель, що має велике листя й багато білих квіток.

Цілинний – так називають ще не оброблену, не орану землю.

Глей – пластична глина сизого, червоного та інших кольорів.

Шурф – вертикальний або похилий вхід до шахти з поверхні землі (гірчична виробка)



  1. Читання твору учнями вголос з коментуванням

  2. Бесіда за змістом

    • Які почуття викликало оповідання?

    • Які моменти найбільше вразили?

    • Які рису характеру прищепила мама й дідусь Павликові змалечку?

    • Що впливало на формування таких Павликових рис, як багата творча уява, ніжність і доброта, захист скривджених, справедливість? Підкріпіть свою відповідь словами з тексту.

    • Яким у творі зображений Захарко?

    • Знайдіть і прочитайте рядки, що свідчать про великий авторитет Захарка серед друзів.

    • Чи заслужив такої поваги Захарко? Чи справді це повага? Може, це щось інше?

    • Як Павлик захистив жайворонка?

    • Чи мав моральне право Захарко карати хлопчика – каліку?

    • Як оцінили його вчинок інші хлопчики?

    • Чи зрозумів, на вашу думку, Захарко свою провину перед Павликом?

    • Чому Павлик заборонив дідусеві бити Захарка?

    • Як ви гадаєте, чи стануть Павлик і Захарко друзями?

    • Чого навчає цей твір?

    • Запишіть у зошити тему та ідею оповідання.

  1. Метод “Займи позицію”

    • Пропоную вам вибрати одну з позицій, яка вам найближча, аргументувати її.

      • Павлик вчинив правильно, вибачивши Захарка.

      • Таких людей, як Захарко, не можна пробачати.

    • Чому оповідання має таку назву? Хто став причиною цієї трагедії?

IV. Рефлексія:

    • Чи справдились ваші надії?

    • Що сподобалось, що не сподобалось?

V. Домашнє завдання. Підготувати переказ оповідання.
Тема. Спиридон Черкасенко “Маленький горбань”. Уміння дитини прощати і вірити в добро

Мета : вчити переказувати зміст оповідання, розуміти ідею твору; розвивати навички складання плану до оповідання , вміння аналізувати мову персонажів; виховувати доброту, чуйність, уміння прощати і вірити в добро.

Теорія літератури: оповідання, герой художнього твору.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: кросворд, вислів С. Черкасенка (на дошці), портрет письменника.

ХІД УРОКУ
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка