Идущий прав. На пик взошедший прав. И даже прав, сорвавшийся с вершины. Не прав лишь тот, кто зная о вершинах



Скачати 121.09 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір121.09 Kb.
Педагогічне кредо :

Идущий прав. На пик взошедший прав.



И даже прав, сорвавшийся с вершины.

Не прав лишь тот, кто зная о вершинах,

Стоит и медлит у подножья гор. “

Омар Хаям



Мої педагогічні сходинки :

До методики викладання:

  • Для того, щоб навчити дітей, потрібно викликати в них інтерес до предмета

  • Будь-які дії учнів потрібно глибоко мотивувати

  • Усі знання повинні мати практичне спрямування

  • Учні найкраще запам’ятовують яскраві образи

  • Найкращі приклади взяті з життя

  • Основа успішного навчання – системність роботи вчителя

  • Найкращим є той метод – який подобається дітям

  • Правопівкульні і лівопівкульні діти потребують різних методів

  • Методи – це не прикраси для твоєї роботи, а необхідні знаряддя щоденної праці

До педагогічних правил:

  • Вимагати від дітей тільки те, що знаєш і робиш сама!

  • Пам’ятати, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить!

  • Спонукати і заохочувати дітей до творчої діяльності!

  • Не забувати, що дитина має право на власну думку!

  • Зацікавити важче ніж заставити!

  • Бути об’єктивною завжди!

  • Постійно самовдосконалюватись!

  • Любити і поважати дітей!

  • Крик – це безсилля учителя!

  • Якщо це знаєш ти, не обов’язково це мають знати всі навколо! Просто розкажи їм це!

  • Вчи вчитися, а не навчай і повчай!

Тема досвіду : Комбінування елементів різних методик у викладанні біології
Мета досвіду : Поєднати різні форми і методи для оптимізації навчального процесу з біології в 7-11 класах, формувати критичне і логічне мислення учнів, розвивати пізнавальний інтерес, увагу та пам’ять, творчі здібності дітей.
Суть інновації: Використання елементів методики ЧПКМ ( читання, письмо, критичне мислення) в поєднанні з методами і прийомами особистісно-зорієнтованого навчання, поезією, легендами та притчами, елементами ейдетики, біологічними та проблемно-творчими задачами, інтерактивними вправами та авторськими рольовими іграми, логічними вправами тощо.
Автор досвіду: Кулініч Ольга Миколаївна, учитель біології вищої категорії, учитель-методист СЗШ І-ІІІ ст. №1 м.Хмільника, Вінницької обл.
Педагогічний стаж : 15 років.
Поширення досвіду : через проведення семінарів-практикумів, виступах на конференціях, проведення майстер-класів, відкритих уроків, друковані матеріали в газеті „Біологія” видавництва „Шкільний світ” та 9 методичних посібників з серії бібліотека “Шкільного світу “ , три методичні посібники міського управління освіти
План опису змісту досвіду:
І. Методика викладання біології.

  1. Вступ.

  2. Структура сучасного року.

  3. Використання план-схеми уроку.

  4. Основні методи стратегії ЧПКМ та використання їх на уроках.

  5. Комбінування методів стратегії ЧПКМ з іншими методиками

  6. Використання вправ на розвиток логічного мислення

  7. Рольові ігри

  8. Поєднання поетичних рядків, літературних творів і легенд, притч та переказів з іншими методами викладання біології

  9. Проблемно-творчі задачі

  10. Використання елементів ейдетики та комбінування їх з різними прийомами і методами.

1.Вступ.

Сучасна освіта вимагає зміни стереотипів, поглядів, методів і прийомів навчання. Тому на зміну вчителю авторитарному приходить вчитель творчий, креативний, гнучкий, який може адаптуватися до вимог сьогодення, сучасних дітей та батьків, європейського напрямку в освіті, при цьому дає ґрунтовні знання на цікавих уроках. На перший погляд виконати дві місії одночасно( дати глибокі знання і зробити уроки цікавими) може здаватися неможливим для виконання, бо ж немає одного рецепту за якою методикою досягти бажаного результату. Тому форми і методи, більш чи менш вдалі, обирає для себе кожен учитель сам. При цьому всі сучасні методики мають раціональні зерна, щодо роботи з учнями на уроці чи в позаурочний час, та під час опановування нової методики бачиш також і її слабкі сторони. Щоб уникнути недоліків в роботі, учитель, в ході підготовки до уроку, та на самому уроці , коригує навчальний процес відповідно до можливостей і бажання учнів. Та все ж, на мою думку, найкращій оптимізації і гуманізації навчання сприяють прості, доступні і цікаві форми і методи навчання. Вони є і в особистісно-зорієнтованому навчанні, і в інтерактивному навчанні, суб’єктному навчанні, у стратегії ЧПКМ, проблемному навчанні. Отже вчитель може обрати такі форми і методи та методичні прийоми чи вправи, які найкраще підходять саме до конкретного уроку класу та дитини. Щоб показати як можна здійснити комбінування методів і прийомів різних методик , розглянемо це на прикладах , в деталях, саме так, як це роблю я.



2. Структура сучасного уроку, який відповідав би всім поставленим задачам в моєму баченні виглядає так: актуалізація знань, усвідомлення матеріалу ( змісту уроку ) і рефлексія – обов’язкові елементи уроку за методикою ЧПКМ доповнюються епіграфом, що обов’язково має зв’язок з темою уроку, та розминкою. В правильній послідовності мій урок включає такі етапи:

розминку – що замінює організаційний момент, до якої входять психологічні міні-тренінги, цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, твори мистецтва, вислови, зашифровану тему, проблемні питання, ігри, цікаву інформацію тощо. Розминка сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу учнів під час уроку, створює сприятливий психо-емоційний клімат, буває психологічною , поетичною, творчою ( дивись додатки з уроками )

Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань учнів, яка пов’язує вивчене з життям, активізує пізнавальну діяльність учнів на уроці. На етапі актуалізації застосовую методику “Мозкового штурму”, яка при потребі плавно переходить у „Гронування”, що розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого обсягу на базі вже відомого дітям. На цьому етапі доцільні :“Сенкани”, “Діаграми Вена”, “ Біологічні диктанти”, методика взаємоопитування “Бумеранг”, Вправа “Біологічний футбол”, евристична бесіда за питаннями, дискусії, логічні вправи , кросворди, проблемні запитання вони зв’язують між собою частини уроку .



Мотивація навчальної діяльності, яка збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці , включає поетичні рядки, уривки літературних творів, легенд, захопливі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію по темі уроку

( прийом здивуй-зацікав ), ігри, проблемні запитання та завдання, метод асоціацій і порівнянь, авторські рольові ігри тощо.

На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу часто використовую різні форми і методи роботи в групах це і “Джигсоу” в парі з методом “ПРЕС”, і творчі або дослідницькі лабораторії ( Д.Л ), роботу над створенням і захистом проектів, читання з передбаченнями, читання з позначками

( система “Поміч” ).

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків застосовую групові, індивідуальні та парні форми роботи, вправи та завдання, рольові ігри, метод “Гронування”, складання “Діаграми Вена”, захист наукових проектів, складання опорних схем і конспектів, заповнення таблиць, вправи на розвиток логічного мислення, проблемно-творчі задачі тощо.

Етап осмислення об’єктивних зв’язків в якому є самоаналіз набутих знань або вмінь стає етапом рефлексії. Після етапу рефлексії може йти додатково етап корекції на якому виправляються хибні уявлення учнів та помилки.



Узагальнення і систематизація знань, як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань учнів : сенкани, “Гроно”, “Діаграми Вена”, проблемно-творчі задачі , складання та виправлення схем і малюнків, створення ейдетичних малюнків і позначок для кращого узагальнення і запам’ятовування матеріалу, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічні ланцюжки, чайнворди, вправи „Логікон” і т.д.

Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків також застосовуються рольові та екологічні ігри, вислови відомих людей, вправа “Мікрофон”, вправа “Мої очікування” , “Зворотній квиток”, „Склади план уроку”, „Пригадай і склади план уроку”, “Час похвали”, “ Т-схеми”, методику “Бумеранг” та інші.

3. Використання авторської план-схеми уроку.

Для полегшення планування матеріалу та розподілу часу на кожен етап уроку я користуюся планом-схемою уроку, яка дає можливість чітко розподілити дії учителя, його форми і методи діяльності, а також запланувати очікуваний результат. План-схема уроку замінює мені традиційний план уроку, але є набагато зручнішою у використанні, бо всі вправи і завдання записані послідовно з відповідним хронометражем, що дозволяє учителю бути більш мобільним під час уроку та вчасно проводити корекцію переходу одного етапу уроку в інший. Для різних типів уроків план-схеми відрізняються.

Вступний урок ( засвоєння нових знань):

Авторська план-схема уроку:

Етап уроку


Час

(хв.)


Форми і методи діяльності

вчителя


Результат

І.Розминка.










ІІ. Актуалізація опорних знань.










ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.










ІV.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.










V. Осмислення об’єктивних зв’язків.










VI. Узагальнення знань.










VII. Підсумки уроку.










VIII. Домашнє завдання.










4. Основні методи стратегії ЧПКМ і приклади їх використання на уроках біології.

Мені подобається критичне мислення, але воно вимагає часу, уваги та мети. Щоб навчити учнів мислити критично потрібно дати їм алгоритм:

Що я думаю про це?”

Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю?”

Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?”

Як ці ідеї впливають на мої погляди?”

Для розвитку критичного мислення на уроках біології я поступово вводжу учням спочатку простіші методи стратегії ЧПКМ наприклад „Мозкову атаку”, а потім складніші, перетворюю всі зібрані ідеї в ході групової або колективної роботи в „Гроно”. Гроно “Дихання “
Більшість тварин Бактерії, паразити.

Кисневе Безкисневе Ніздрі Нюх

Тварини Аеробне Анаеробне Легені Ссавці

Рослини Газообмін ДИХАННЯ Органи Зябра Риби

Азот Шкіра Жаби

Окиснення Кисень Повітря Здоров’я Спорт

Пил Чисте Життя ЖЄЛ

Вуглекислий газ Дихальна гімнастика


Крім методики „Гронування” я використовую двоколову та триколову „Діаграми Вена”. Це два або три великі кола які частково накладаються одне на одне для утворення спільного простору посередині в якому записується спільне, а в колах відмінне для понять які порівнюються.

Наприклад: Під час вивчення росту і розвитку організмів ( 6 клас, 7 клас,

9 клас, 11 клас) складаємо таку діаграму. Рівень складності та ступінь використання порівнянь для різних класів коригує учитель.

Діаграма Вена при порівнянні росту і розвитку може бути приблизно такою:


Ріст Розвиток

Спільне

Розмір Зміни Якісні

Маса Збільшення Онтогенез

Об’єм Організм Філогенез

Обмежений Формування Історичний

Необмежений Послідовні Прямий

Безперервний Рослини Непрямий

Періодичний Тварини Індивідуальний

Гриби


Сенкан ( п’ятиядок ) – одна з ефективних і цікавих методик.

Здатність підсумовувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома словами є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обмірковування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан – це вірш , який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, чи віддзеркалює тему.

На перших кроках складання потрібно запропонувати декілька зразків та вказати учням на дотримання правил складання сенканів. Найкраще учні опановують методику складання сенканів у парах.

Методична система „Запитання до автора” та її різновиди дуже добре застосовувати для мотивації навчальної діяльності, засвоєння матеріалу та закріплення знань. Одним із варіантів „Запитань до автора” є „Читання з передбаченнями”. Для цього вчитель готує текст, ділить його на частини . Під час читання вчитель робить паузи та пропонує учням спрогнозувати чи уявити що буде далі. Читання з передбаченнями розвиває не тільки критичне, а й логічне мислення, вчить думати, аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Методична система „Поміч” включає і читання і письмо для розвитку критичного мислення. Це може бути індивідуальне, парне, групове читання під час якого використовуються позначки:

V я це знаю.

+ нова інформація для мене


  • суперечить тому, що я знав

? дивує мене

Коли учень робить позначки він аналізує текст, при цьому порівнює вже відоме йому з новою інформацією. Це підсилює ефект сприйняття матеріалу.



5.Комбінування різних методів і прийомів з методиками ЧПКМ

Серед групових форм роботи дуже ефективним є метод „Джиг-соу” – загальна картина з фрагментів. Для того, щоб чітко лаконічно і коротко учні робили висновки я використовую метод „Прес”. Дуже гарно також комбінуються методика „Читання з передбаченнями „ та метод „Прес”.



6. Вправи на розвиток логічного мислення

Для розвитку логічного мислення, уяви, уваги, пам’яті, пізнавального інтересу в учнів слід застосовувати вправи, що стимулюють розумову діяльність учнів і проходять у формі гри.

Моїм учням найбільше подобаються логічні ланцюжки із зайвим словом, вправи на знаходження пар і взаємо відповідностей, завдання з пропущеними комірками “Логікон”, чайнворди, кросворди, вправи “де шифрувальники” тощо

7. Використання авторських рольових ігор

Цікавим елементом уроку можуть бути рольові ігри. Для них обов’язково знайдеться кілька хвилин на уроці та навіть весь урок може стати цікавою грою. Для створення рольової гри учитель придумує сюжет, записує слова дійових осіб. Короткі фрагментарні рольові ігри не потребують попередньої підготовки учні. Текст написаний для кожної дійової особи роздається на перерві перед уроком або під час уроку перед грою. Моя колекція рольових ігор налічує кілька десятків. Їх дуже люблять учні 6-9класів. У 8-11 класах рольові ігри можна перетворювати у судові засідання, симпозіуми, конференції тощо.

Рольові ігри можна використовувати на етапі мотивації, сприйняття матеріалу , а також на закріплення чи підведення підсумків у вивченому.

8. Використання поезії, літературних творів, легенд, притч ,переказів.

Поетичні та літературні рядки на уроці підсилюють його емоційну складову, зв’язують теми уроків з життям, вчать учнів мислити, аналізувати , робити висновки, проводити аналогії. Вірші та уривки творів художньої літератури доцільні і в ході розминки, етапу мотивації навчальної діяльності , підведення підсумків і в ході пояснення нового матеріалу. Крім поезії я використовую легенди, притчі, історичні факти. При цьому матеріал інших предметів ( історії, літератури, психології, математики, фізики, географії тощо ) сприяє міжпредметним зв’язкам, а це, в свою чергу , створює системні знання в учнів.



9. Біологічні задачі ( проблемно-творчі )

Біологічні задачі доцільні на будь-якому уроці. Вони легко комбінуються з будь-якою методикою. Їх можна використовувати для активізації пізнавальної діяльності, мотивації навчання, під час групової роботи, сприйняття матеріалу, закріплення і підведення підсумків. Вони розвивають творчі здібності дітей, пробуджують інтерес, зацікавлюють, розвивають логічне і критичне мислення.

Моя колекція біологічних задач з кожним роком збільшується. Моя добірка проблемно-творчих задач була надрукована в газеті “Біологія” видавництва “Шкільний світ” “ № 64 за листопад 2005 року .

10. Використання елементів ейдетики

Ейдетика сприяє розвитку уяви, образного мислення та їх усвідомленого використання. Багато видатних педагогів використовує у своїй роботі прийоми мнемотехніки, аналогії, гіперболізацію метод асоціацій. Нажаль серед підручників елементи порівнянь, аналогій, асоціацій так зрозумілі дітям подані дуже рідко. Ідею до використання ейдетики мені підказав прекрасний підручник Біологія 10 клас автори О.В. Данилова, Д.А Шабанов, О.В. Брайон, С.А. Данилов, вид-ва “Торсінг”2001 р.

В ньому починаючи з перших сторінок складні теми подано у вигляді порівнянь з явищами, предметами і фактами життя ( енергія АТФ – порівняно з роботою пружини заводної іграшки , а робота і РНК з роботою перекладача ) тощо.

Моя колекція елементів ейдетики для використання на уроках біології базується на такому принципі : Сприймається і запам’ятовується та інформація, яка засвоюється легко, із задоволенням. Якщо учень уявив, порівняв чи створив асоціацію або аналогію – він знатиме матеріал, не уявив – не знатиме. ( з тренінгу Євгена Антощука “Учімося запам’ятовувати і пригадувати ).

Для розвитку пам’яті на терміни і поняття я використовую вправу “Слова за хвилину “, де учні протягом хвилини називають один одному усі відомі їм слова до вивченої теми.

Для запам’ятовування послідовності фаз мітозу, використовую прийом мнемотехніки – з перших літер фаз складаю слово ПМАТ і пропоную запам’ятати дітям ( профаза, метафаза, анафаза, телофаза ).

Щоб діти усвідомили як побудований хребетний стовп та як розміщений в ньому спинний мозок – створюю з учнями модель хребта : кулаки учнів з отвором посередині ставляться один на одного, а білий довгий шнур опускається в отвір кулаків зверху донизу. Аналогічно можна створити “модель мітозу”, де учні стають один напроти одного, а їх руки слугують веретеном поділу клітини. Інші учні виконують роль хромосом, які розходяться до полюсів.

Дуже подобається моїм дітям метод невербальних асоціацій – значків. Значками вони позначають явища, процеси, функції, складові тощо.



Елементи ейдетики доповнюють всі методики та сприяють гуманізації і оптимізації навчання учнів.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка