Іллічівська спеціалізована школа I-III ступенів



Скачати 150.74 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір150.74 Kb.
Іллічівська спеціалізована школа I-III ступенівd:\все с флешки 13.06.2013 год\уголки для оформления 2\уголки для оформления\рамки школьной тематики\19d278d1dd63.jpg
Опис

педагогічного досвіду з теми:

«Формування духовного світу особистості школяра у творчій спадщині В. О. Сухомлинського»

img_2535


Виховання допомагає одержати переконання,

формує світ особистості.”

В.О. Сухомлинський

ВСТУП

Найважливішою цінністю на землі є вихована людина, особистість. Через це найважливіше в світі – виховання. Ця категорія є загальна, постійна і вічна. Вона виникла з появою людини й існуватиме доти, доки існуватимуть люди на Землі.Формування й розвиток моральності, вихованості, ціннісних орієнтирів у дітей є з ряду найважливіших завдань учителя початкової школи.Ціннісні орієнтації визначають міру людяності. Вони починають проявлятися з усвідомленням особистості обов’язку з власного рішення поступатися своїми інтересами заради іншої людини. Ціннісні орієнтири молодших школярів формуються й утверджуються як ставлення їх до оточуючого середовища, до предметного світу, а головне – до світу людського і до самих себе в цьому світі.

Однією із стрижневих складових формування доброї вихованості учнів є розвиток їхньої моральної свідомості, яка полягає у відображенні в свідомості дитини принципів добра, моральності, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення дітей один до одного, до суспільства. Цей процес має базуватися на основі загальнолюдських цінностей: ідеалів правди, добра, свободи, дружби, справедливості, совісті, людської гідності.

Ідеї і справи великих людей з пливом часу не тільки не старіють, а стають ближчими, зрозумілішими і необхідними новим поколінням. Це повною мірою стосується педагогічних ідей і діяльності Василя Сухомлинського.

Його педагогічна система акумулювала в собі найкращі надбання минулого і сучасного у поєднанні з оригінальними ідеями та інноваційними технологіями вченого і втіленням їх у педагогічному процесі.
Шкільна програма початкової школи передбачає вивчення літературних творів-мініатюр педагога на уроках читання. Це казки, оповідання, легенди. Вирішення цієї проблеми сприятиме формуванню духовного світу в емоційно-чуттєвій сфері школярів даного віку, що й обумовило актуальність даного дослідження.

Упродовж декількох років я працюю над проблемою: «Формування духовного світу особистості школяра у творчій спадщині В. О. Сухомлинського на уроках читання».



Мета дослідження – з’ясувати вплив творів В.О.Сухомлинського на формування духовного світу молодших школярів.

Об’єктом даного дослідження є процес вивчення творів В.О.Сухомлинського на уроках читання в початкових класах.

Предмет дослідження:ціннісні орієнтири в даному просторі.

Завдання дослідження: 1) визначення даної проблеми в психолого-педагогічній літературі; 2) визначити змістовний аспект творів В.О.Сухомлинського в підручниках з читання; 3) з’ясувати ефективність запропонованої методики формування ціннісних орієнтирів на уроках читання.

Основна ідея дослідженняполягає в можливості педагогічного впливу на духовний розвиток молодших школярів та в залежності рівня цього розвитку від обраних педагогом форм і методів навчання і виховання.
Інноваційна значущість полягає в об’єднанні в одній роботі опису особливостей та шляхів здійсненнядуховного розвитку учнів.

Практична значущістьполягає в доборі, аналізі та апробації педагогічних технологій, які є найбільш ефективними для забезпечення різнобічного розвитку учнів початкової школи.Важливо, що основнівисновки та рекомендації даного досвіду можуть бути використані іншими педагогамиз метою створення своїх власних методик.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Проблема виховання моральних цінностей у школярів – одна із фундаментальних проблем етики, філософії, педагогіки та психології. Завданнями морального виховання завжди були виховання доброти, чуйності, готовності допомогти будь-якій людині у біді, здатність співчувати.

Формування моральної свідомості школяра є однією з основних проблем морального виховання. Воно відбувається значною мірою в процесі етичної освіти і призначено озброїти знанням моральних норм і правил культурної поведінки.

Формування у дітей моральних мотивів, їх реалізація в поведінці є визначними у період становлення особистості, тому що соціальні наслідки вчинку дитини ще складно передбачити, враховувати їх у своїй поведінці. Вже в початкових класах важливо так будувати навчально-виховний процес, щоб діти, систематично отримуючи моральні знання та уявлення, опинялись також у життєвих ситуаціях, що сприяють емоційному переживанню отриманих знань, а отже – їх усвідомленню і закріпленню. Цій проблемі надавали великого значення багато педагогів-практиків у їхній навчально-виховній діяльності, а також вчених-науковців, що досліджували означену проблему протягом років. До числа останніх, зокрема, належать Л.Шульга, Є.Родчанін, Н.Бородіна, Т.Дем’янюк, С.Карпенчук, О.Сідлецька, О.Мильникова, Д.Белей, П.Щербань, А.Мовчун та ін.

Виховання дітей молодшого шкільного віку В.Сухомлинський називав „школою сердечності”. Він радив дорослим навчати дітей добра, любові, милосердя. Для цього потрібно, щоб діти бачили гуманістичний зміст вчинків і поведінки тих, хто їх оточує. Дитина не повинна вирости байдужою, нечулою, вона має зростати у постійному піклуванні про навколишній світ рослин, тварин, людей, доглядати і допомагати їм.

У морально-ціннісному вихованні дітей найголовніше – формування духовної серцевини особистості – поглядів, переконань, почуттів, поведінки, єдності слова і діла.

У педагогічній спадщині Сухомлинського визначено та обґрунтовано умови ефективного впливу сім’ї на дітей. Серед них особлива роль відводиться материнському вихованню та батьківському авторитету. В наш час актуальними є його пропозиції щодо їх формування.

Школа мислення, школа під блакитним небом, школа радості – так називав свою освітню систему В.Сухомлинський. Створена ним школа виховання творчої особистості стала відомою у всьому світі, а його методика виховання серцем - дороговказ для педагогіки другої половини ХХ і початку ХХІ ст. і майбутніх поколінь. У педагогіці Сухомлинського основний предмет – людинознавство, основні критерії – добро, радість, творчість. Даруєш дітям любов і добро, робиш їх щасливими, радісними, і вони починають творити.

Початкова школа – це Школа радості – школа добра, родинного затишку, милосердя, постійного спілкування і співпраці родини, вчителів і дітей, спрямована на:

1) розвиток природних здібностей через систему творчих уроків (урок етики, урок-казка, урок-гра, урок-мрія, інтегрований урок, урок-вікторина, урок-дослідження);

2) формування духовності як особистісної якості через систему виховних заходів (свята, уроки краєзнавчою, українознавчою тематикою; календарні свята, години спілкування, ін.);

3) навчання добротворення і виховання почуттєвості через різні види діяльності.

Сучасна школа і початкова її ланка зокрема, покликана формувати у дітей духовні якості на засадах традиційних національних цінностей українського народу в умовах навчального закладу.



Аналіз творів В.О.Сухомлинського та методика їх вивчення

На думку В.О.Сухомлинського, найглибший слід у душі свого вихованця залишає той, хто зумів розбудити почуття людської гідності, прагнення до добра, правди, честі, краси, хто здатний збагнути складну, часто сповнену суперечностей душу дитини, і плекати у неї паростки духовності. Велика роль у цьому належить мудрому Слову, що виходить з народних уст, рідному слову. І особлива роль у цьому щодо впливу на дитину належить казці.

Герої казок видатного педагога – мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, білокора береза, горобці, калюжа, жук, ворона. Це навколишнє життя має ввійти в душу дитини і залишитися в ній назавжди, щоб потім прорости чуйністю, добротою, дбайливістю, людяністю і відповідальністю. Такого великого значення у вихованні дітей В.О.Сухомлинський надавав казці.

У Читанках для початкової школи вміщені такі художні твори В.О.Сухомлинського:2 клас – „Дідова колиска”, „Сьома дочка”, „Покинуте кошеня”, „Оленчин горобчик”, „Про що думала Марійка”, „Соловей і Жук” та ін.

3 клас – „Спляча книга”, „Не згубив, а знайшов”, „Сергійкова квітка”, „Ледача подушка”, „Горобчик і вогонь”, „Красиві слова і красиві діла”, „Кінь утік”, „Гвинтик”, „Що таке школа під голубим небом”, „Який слід повинна залишити по собі людина”.

4 клас – „Суперечка двох книг”, „Камінь”, „Як Павлик списав у Зіни задачу”, „Як Миколка став хоробрим, „Усмішка”, „Співуча пір’їнка”.

Проблема формування моральних основ людської особистості в казках В.О.Сухомлинського розглядається крізь призму людських почуттів, переживань. Так, зміст художнього твору „Про що думала Марійка” допомагає дітям зрозуміти суть дружніх стосунків, гуманних взаємовідносин.

У художніх творах міститься значний освітній і виховний потенціал. Зміст казок дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання. Істотна особливість полягає в тому, що повчальність виражена не нав’язливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики. Емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро перемагає зло. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Аналіз казок збуджує дітей до формування оціночних суджень характеру казкових дійових осіб. Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість, брехливість тощо.

На моїх уроках діти часто фантазують, складають казки, в яких розповідають про побачене й спостережене, малюють малюнки до казок, люблять їх інсценізувати. Саме через казку, гру в них формується співпереживання. Намагаюся складання казок перетворювати на живий творчий процес на уроках. Мій досвід засвідчує, що учні люблять складати казки-твори, оповідання-мініатюри, твори-мініатюри.

Ось приклади деяких учнівських творів-мініатюр:

Добрим бути зовсім непросто. Не залежить доброта від росту. Добро приносить людям радість і не вимагає нагороди. Добро – це все хороше, хороше, зроблене для людей, для своєї сім’ї, для природи!

Я завжди допомагаю дома мамі та сестрі, пропоную свою допомогу хворій подрузі. А одного разу мені довелося їхати переповненим автобусом. Ось зупинка. Зайшла старенька бабуся. Вільних місць не було. Я швиденько встала і сказала: „Сідайте, будь-ласка!”. Бабуся мені щиро подякувала”

За допомогою таких уроків у дітей удосконалюється мова, мовлення, активний словник, на таких уроках використовую різноманітні ігри, ребуси, шаради, народний фольклор (прислів’я, приказки, загадки тощо).



Найважливішою функцією уроків читання у початкових класах є формування в учнів морально-оцінної діяльності, яка передбачає поглиблений аналіз тексту, роздуми щодо мотивів і характеристик дійових осіб. Цьому найкраще сприяють такі види уроків, як уроки-роздуми. На таких уроках має домінувати поглиблене перечитування твору, проникнення у його підтекст. Важливо, щоб на них кожна дитина могла висловити свою думку, свої міркування в якому би то не було вигляді.

Зокрема на уроці читання, де вивчається, наприклад, оповідання „Кінь утік” спочатку організовую з учнями розмірковування над його змістом; пробуємо розмірковувати над тим, кого можна назвати справжнім другом. Перед тим організовую словникову роботу. Її проводжу у вигляді відкриття дітьми „Чарівної скриньки слів”. Учні дістають картки зі словами для пояснення їх значення: подив – здивування; обурення – крайнє незадоволення, сильний гнів; розголошувати – розказувати; вогнегривий – з гривою, як вогонь (блискучою, рудою, жовтою...).Згодом організовувалося прочитання учнями пірамідок слів з пришвидшенням темпу, наприклад:

кінь дам тиша

Петрик подив вчинив

таємниця Віталик підводив

вогнегривий розголошуєш останній

Добрий результат в плані розуміння змісту твору дає читання його учнями мовчки (можливо з фоновим музичним супроводом). Розуміння змісту прочитаного потрібно обов’язково перевірити (наприклад, організувати тестові завдання). Вчитель читає початок речення або ставить запитання, а учні добирають відповідне продовження або правильну відповідь.

- Петрик і Віталик були ... а) першокласниками, б) третьокласниками, в) четвертокласниками.

- На парту до Віталика упала ...а) ручка, б) закладка. в) записка.

- Віталик розповів про записку ... а) учителеві, б) товаришеві, в) батькам.

- Що зробив учитель?: а) забрав записку і прочитав; б) не помітив, як Петрик кинув записку ; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві.

- На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав:

а) „Вибач”; б) „Давай коня”; в) не пиши мені більше записок.

Далі організовую дискусію з приводу того, що думають учні з приводу вчинків героїв оповідання, задаючи питання для обговорення:

Чим був незадоволений Віталик? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви розумієте відповідь Петрика „Кінь утік...” Що зникло – кінь чи дружба?У підсумковій частині уроку вчитель задає учням запитання:- Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?
Одним із основних аспектів моєї роботи є використання на уроках читання різних видів активної діяльності, що сприяють розвитку комунікативних здібностей, зокрема: робота в парах, робота в малих групах, інтерактивні ігри («Рольова гра», « Драматизація», «Інтерв`ю», «Мозковий штурм», «Передбачення»), літературні ігри, ігрові ситуації. Упроваджую різноманітні нестандартні форми уроків, зокрема: урок – гра, урок- змагання, урок – казка, урок – подорож, урок - вікторина.Використовую такі прийоми і методи: метод «Прес», «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Навчаючи вчуся», це дискусії, робота в парах, групах, тощо.

Не менш важливим у роботі є психолого – педагогічний аспект, що заснований на технології «створення ситуації успіху», яка реалізується завдяки використанню таких прийомів: «усмішка», «очі в очі», «даю шанс», емоційне стимулювання», «загальна радість», «сердечка доброти». Також задля забезпечення психоемоційного комфорту проводжу уроки: урок – радість, урок – сонце, урок – дружба, урок – життя, урок – усмішка.



Перевірка ефективності вивчення творів В.О. Сухомлинського орієнтованого на ціннісний компонент в дослідженні

Отже, в результаті проведеного дослідження можна зробити висновок про рівні сприйняття молодшими школярами програмних творів В.Сухомлинського у відсотковому відношенні за результатами дослідження:



Жанри програмних творів

Казки, %

Оповідання, %

Притчі, легенди, %

Рівні учнівського сприйняття та вподобань, %

43

38

19

http://works.doklad.ru/images/kaihe7im-lu/69e2a632.gif

Зіставленням результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти з них повчальну та виховну суть.

Мої учні стали більше читати, ходити у сільську та шкільну бібліотеку, краще вчитися, спілкуватися один з одним.

Ось результати сформованості читацьких навичок учнів.



Рівень сформованості читацьких навичок

Гарною традицією у школі є акція «Подаруй бібліотеці свою улюблену книгу», засідання гуртка «Чомучка», на якому діти 1-4 класів знайомляться з творами В. О. Сухомлинського, влаштовують книжкові виставки, проводять бібліографічні огляди, свята «Рідного слова».


Проведений аналіз художніх творів В.Сухомлинського в системі методики їх вивчення на уроках показав, що через оповідання, казки, притчі, легенди, написані у зрозумілому для дітей викладі, формуються ціннісні орієнтири у дітей молодшого шкільного віку, з’ясовано, яким чином вони вчать розуміти складність і красу людського буття, допомагають комфортно входити у багатовимірний світ людських стосунків.

ВИСНОВКИ

Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з окресленої проблеми, проведення дослідження допомогло зробити такі висновки:

Освоєнню навколишньої дійсності, життєвим правилам і принципам дітям молодшого шкільного віку допомагають уроки читання і, зокрема, вивчення в їх межах дитячих літературних творів В.О.Сухомлинського.

Сюжети творів В.Сухомлинського хвилюють сучасних дітей. Це зумовлене тим, що в них піднімаються вічні проблеми людського спілкування. Уроки читання за творами В.О.Сухомлинського у 2 – 4 класах початкової школи є потужним засобом виховного впливу на особистість дитини. Вони прилучають молодших школярів до морально-духовних, естетичних, патріотичних надбань нашого народу, скарбниць його культури, сприяють моральному, етичному та естетичному розвитку молодших школярів.

Особливу роль відіграють зміст і методика уроків читання за творами В.Сухомлинського. У дітей молодшого шкільного віку досвід між особистісних стосунків обмежений вузьким колом зв’язків з навколишнім світом. Читання художніх творів В.Сухомлинського, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід дітей, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Це зміцнює її природне бажання дитини ставати кращою, дозволяє їй зрозуміти внутрішній світ інших людей.

Стало очевидним, що діти стали соціальнішими, емоційнішими, в них виразніше виявляється здатність і бажання реалізувати почерпнуті, схожі, можливо, подібні життєві ситуації в їх реальному повсякденні: у школі, вдома, в широкому спілкуванні.

За творами В.О.Сухомлинського діти на уроках творили і свої казки-мініатюри, виконували навчальні завдання. Ці твори цінні для мене, як вчителя тим, що учні навчилися запалювати в своїх думках своєрідні вогники думок – яскраві, світлі, дуже часто неймовірні. Це в них спалахнуло бажання творити. Переконалася, що між естетичними почуттями і словниковим багатством мови існує прямий зв’язок.

Дослідження довело, що цілеспрямоване проведення уроків читання за творами В.Сухомлинського позитивно впливає на формування духовно-морального світогляду дітей, а також впливає на рівень навчальних досягнень з курсу читання.

На основі зіставлення результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти в них повчальну та виховну суть.

Після навчання в початковій школі дітей очікує наплив великого обсягу інформації, яку їм потрібно буде осягнути, в кілька разів більшої, ніж у початкових класах. Тому тепер має бути пророблена особлива, спеціальна робота з виховання почуттів учнів. Ця спеціальна робота з виховання і є закладена в читанні, переказах, слуханні, драматизації, переживанні художніх творів В.О.Сухомлинського, щоб майбутнє навчання не було сухим, важким, механічним процесом.
Постійно підвищую професійний рівень, багато часу приділяю самоосвітній роботі, вдосконаленню комплексно-методичного забезпечення предмету.Виступала на районному семінарівчителів 1 класів на базі Іванопільської СШ I-III ступенів з теми: «Формування ключових та предметних компетентностей засобами уроків природознавтва в 1 класі» (лютий, 2013р.). Приймала участь в конкурсі «Інновації – освіті Донеччини XXIстоліття», номінація «Школа культури здоров`я у спадщині В. О. Сухомлинського» (2012 р.), у Всеукраїнському конкурсі «Моральний вчинок» - колективний проект дитячої - ілюстрованої казки «Пригоди Василька» (2011р.). У Всеукраїнському конкурсі «Джміль та бджілка» - проект дитячої ілюстрованої казки (2011р.).Лауреат районного конкурсу «Кращий робітник року» в номінації «Кращий вчитель початкових класів» (2008р., 2011р.). Постійно ділюсь досвідом ефективних методик проведення уроків різних типів та форм роботи.

Мої учні постійні учасники та призери шкільних, районних, обласних конкурсів: Всеукраїнський природничий інтерактивний конкурс «Колосок» (Бібіч К., Оленченко Д. -I м.), математичний конкурс «Кенгуру» (Шейко М., Зауткін Д. - I м.), конкурс з української мови імені П. Яцика (Дорошенко В. - II м.), конкурс «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» (Оленченко Д. – II м.). Участь учнів у конкурсі «Міжнародно – австралійський проект «Галявина мрій: етика В. О. Сухомлинського в дитячих малюнках» (2013р.)

ЛІТЕРАТУРА
1. Белей Д.І. Виховання любові до хліборобської праці на уроках читання в 2 – 3 класах // Почат. школа. – 1973. - № 4. – С. 50-52.

2. Бех І. Аргументація у виховному процесі на уроках читання // Почат. школа. – 1998. - № 12. – С. 1-5.

3.Біденко В.В. Аналіз тексту твору на основі багаторазового перечитування // Рідна школа. – 2000. - № 12. – С. 39 - 42.

4. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - № 9. – С.12 – 14.

5. Виховуймо читача змалку: (Методика викладання читання в початкових класах) // Б-чка вчителя почат. школи. – 2004. - №9. – С.1-120 (спецвипуск).

6. Волошина Н.Й. Виховання естетичного ставлення до праці на уроках читання (у 1 класі) // Почат. школа. – 1975. - № 9. – С. 13-20.

7. Гагарін М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів // Почат. школа. – 2006. - № 1. – С.55-58.

8. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: Наук.-метод. посібник. – Суми: Антей, 2006. – С. 116 – 378.

9. Державний стандарт початкової освіти // Почат. школа. – 2011. - № 7.

10. Дідиченко Н.В. Урок читання і розвитку мовлення у 2 класі // Почат. навч. та вихов. – 2007. - №30 (142). – С. 13-16.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка