Індивідуалізація І диференціація навчання І їх роль у підвищенні якості навчально-виховного процесу



Дата конвертації08.03.2016
Розмір36.5 Kb.
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ І ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НАВЧАННЯ І ЇХ РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Слободяник П.С.

Володимир – Волинське ВПУ

Викладач спецпредметів

Проблема індивідуалізації навчально-виховного процесу цікавила і сьогодні цікавить багатьох учених і практиків. Проте кожен з дослідників трактував її по-своєму. Зважаючи на це, викладемо свої міркування щодо розкриття змісту таких понять, як індивід, індивідуальність, індивідуалізація, індивідуальний підхід, особистісний підхід, індивідуалізація навчання, індивідуалізоване навчання.

Таким чином, актуальність роботи «Індивідуалізація і диференціація навчання і їх роль у підвищенні якості навчально-виховного процесу» обумовлена наявністю протиріччя між певними обмеженнями і перешкодами на уроці, але їх не має бути, або повинне бути зменшено.

Метою роботи є опанування автором деякими новими для нього формами і методами індивідуалізації і диференціації навчання для підвищення якості навчально-виховного процесу підчас проведення уроків та показати застосування теоретичних знань у практичній діяльності.

Окреслюючи шляхи і прийоми диференціації навчальної діяльності учнів, дотримуюсь певних умов, які сприятимуть ефективному застосуванню диференційованих завдань. За визначенням О. Савченко, до таких умов належать:

Систематичне застосування диференційованих завдань на уроках. Але не можна перетворювати всі завдання у стандарт. Для цього неодмінно треба враховувати мету уроку, готовність учнів до роботи;

Проведення перспективного аналізу для чого плануються завдання, чому їх необхідно використовувати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках;

Використання диференційованих завдань індивідуальних і групових;

Вміння передбачати труднощі, що виникають під час розв’язування завдання;

Організація обов’язкової перевірки виконаних завдань;

Складання таких диференційованих завдань, які б давали можливість створити однакові умови для всіх учнів, тобто, щоб і слабкий зміг перейти до складнішого завдання.

Позитивні результати рівневої диференціації:

• зменшення навантаження на учнів, які інколи не тільки з соціальних, а й з фізіологічних причин не можуть опанувати високий рівень навчальних досягнень;

• отримання кожним учнем потрібного саме йому змісту навчання спецдисциплін;

• зникнення страху учня перед оцінюванням.

Кредо диференційованого навчання:

• Те, що я чую, я забуваю

• Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю

• Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок

• Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром

За допомогою індивідуального підходу до навчання стає можливим урахування індивідуальних особливостей кожного учня та розвиток його індивідуальності

Індивідуальне навчання можна організовувати в урочний та позаурочний час в училищі та за його межами. Учень може працювати самостійно з книжкою чи комп'ютером, або разом з учителем, батьками чи одногрупником. За допомогою індивідуальних занять учень може:

• розглядати навчальний матеріал, передбачений програмою для вивчення на даний проміжок часу;

• здійснювати повторення пройденого матеріалу;

• вивчати новий матеріал, випереджаючи програму;

Індивідуальне навчання необхідно організовувати з метою створення оптимальних умов для здобуття учнями освітнього рівня, який відповідає їх особистим потребам і можливостям, таланту.

К.Д.Ушинський одним із перших конструював навчальну систему на основі врахування закономірностей психолого-фізіологічного розвитку людини в онтогенезі, відстоював думку, щоб психологічні закономірності опиралися на фізіологічні, а вивчення анатомії і фізіології людини повинно передувати вивченню психології. К.Д.Ушинський наполегливо радив педагогам вивчати психологічний розвиток дитини і все навчання будувати на законах розвитку психолого-фізіологічної природи учнів.

Вихідним положенням принципу природовідповідності у навчанні для Ушинського К. Д. є його вислів: "Якщо педагогіка хоче виховати людину у всіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях" .

Індивідуалізація дозволяє враховувати в процесі навчання індивіду-альні особливості учнів у всіх його формах і методах, незалежно від того, які особливості і в якій мірі враховуються.

Диференціація дозволяє враховувати індивідуальні особливості учнів в тій формі, коли учні готуються на основі деяких особливостей для окремого навчання і здебільшого навчання в цьому випадку проходить за декількома різними навчальними планами і програмами.

При використанні індивідуалізації та диференціації на уроках, створюються найбільш сприятливі умови для індивідуалізації навчання, професійної орієнтації учнів та осмисленого вибору ними життєвого шляху.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка