Інформація губиниської зош І-ІІ ступеня №1 Новомосковської районної ради щодо участі працівників та учасників нвп в моніторингових дослідженнях



Скачати 256.76 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір256.76 Kb.
ІН Ф О Р М А Ц І Я

Губиниської ЗОШ І-ІІ ступеня №1

Новомосковської районної ради

щодо участі працівників та учасників НВП в моніторингових дослідженнях


  1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1283 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки якості освіти» (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства освіти і науки України від 10.10.2013 № 1412 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 995», з метою оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про якість освіти в Губиниській ЗОШ І-ІІІ ступеня №1 створений центр моніторингових досліджень НВП.

Освітній моніторинг у Губиниській ЗОШ І-ІІІ ступеня №1 здійснює методичний кабінет, який організовує координацію якості освіти на трьох рівнях:

  • навчально-виховний заклад (внутрішньошкільний або управлінський моніторинг)

  • учень (моніторинг навчальних досягнень),

  • учитель (моніторинг педагогічної діяльності)

У школі розроблене Положення про здійснення внутрішньошкільного моніторингу , затверджене педрадою від 30.08.2011 р. № 7 та погоджене на засіданні МР від 28.08.2011 р. №1, видано наказ від05.09.2014 р. «Про організацію і проведення моніторингових досліджень у 2014/20ё15 н.р.» та укладена моніторингова карта школи.

Внутрішкільний моніторинг є складовою системи освітнього моніторингу , що передбачає збирання( первинні дані), опрацювання, аналіз та оцінку якості освіти, зберігання (створення та ведення бази даних), розповсюдження інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи у загалом , прогнозування та розробку рекомендацій щодо здійснення корекційної роботи.

МР школи забезпечує функціонування системи внутрішкільного моніторингу, розробляє систему здійснення внутрішкільного моніторингу, яка підпорядкована педагогічній раді, забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд та скасування попередніх методик проведення моніторингу , здійснює контроль за їх виконанням. Важливим аспектом є впровадження нових технологій діагностування, забезпечення процесів спостереження , отримання інформації про стан досліджуваного об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення.

Проводячи педагогічний моніторинг, методична служба школи не тільки зосереджується на обробці отриманої інформації, а практично досягає своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.

Моніторинг в школі протягом 5-ти останніх років здійснювався на локальному, муніципальному, регіональному та загальнодержавному рівнях.

Основними видами моніторингу в Губиниській ЗОШ І-ІІІ ступеня №1 є :


  • Внутрішній моніторинг, який проводиться членами методичної ради, що входять до експертної моніторингової групи «Внутрішкільні моніторингові дослідження » та динамічної групи підготовки до засідання педагогічних рад за визначеними проблемами закладу :




Проблема, яка обговорюється на педраді

Інструментарій
(Анкетування, тестування, опитування учнів, вчителів, батьків)

Рекомендації

Розвиток позитивної мотивації учасників НВП як важлива умова покращення якості освіти»

Мета: виявлення внутрішніх та зовнішніх мотивів навчання

Анкета щодо формування позитивної мотивації до навчання :

виявлення внутрішніх та зовнішніх мотивів навчання



Анкета щодо формування мотиваційної сфери в діяльності вчителя

-

Рекомендації щодо формування позитивної діяльності школярів

Креативна освіта - необхідна умова для формування та стимулювання креативності інноваційної особистості школярів, розвитку їх життєвих компетентностей

Мета: виявити рівень креативності та продуктивності мислення учнів, обізнаність вчителів з проблеми




Тест для визначення рівня креативності та продуктивності мислення за методикою Дж.Брунера

Опитувальник обізнаності вчителів з наукової проблеми

«Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості






Рекомендації щодо формування та стимулювання креативності інноваційної особистості школяра

Пам’ятка «Що заважає розвитку креативності особистості?»



Формування позитивної мотивації до організації науково-дослідницької діяльності учнів

Мета: виявлення внутрішніх та зовнішніх мотивів готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності вчителів та учнів

Анкета щодо формування мотивації та готовності займатися науково-дослідницькою діяльності»

Анкета щодо готовності вчителя до створення шкільного наукового товариства




Рекомендації щодо організації науково-дослідницької діяльності учнів

Компетентнісний підхід у викладанні базових дисциплін як основа впровадження нового Державного стандарту початкової загальної та базової освіти

Мета:

Виявити рівень самоосвітньої компетентності школярів



Анкета «Рівень самоосвітньої компетентності школярів»

Актуальне опитування «Самоосвіта вчителя- один із шляхів підвищення професійної компетенції»

Самооцінка спроможності до самоосвіти та саморозвитку






Методичні рекомендації щодо усунення причин утруднень у навчанні Рекомендації щодо підвищення рівня самоосвітньої компетентності школярів

Методичні рекомендації щодо шляхів підвищення профкомпетенції вчителя



Створення умов для успішної діяльності в умовах нового Державного стандарту освіти Мета: виявити обізнаність вчителів з основними положеннями нового Держстандарту та їх відношення до запропонованих інновацій ; виявлення факторів, які стимулюють і перешкоджають навчанню, розвитку і саморозвитку вчителів.





Самоаналіз щодо готовності вчителів до упровадження нового Державного стандарту освіти та роботи в його умовах




Методичні рекомендації щодо успішної діяльності вчителя в умовах нового Державного стандарту освіти

Результати моніторингу узагальнюються на засіданнях МР, ШМО, були розглянуті на засіданні педагогічної ради в 2013/2014 н.р. та подаються в річному плані роботи школи в порівняльному аспекті. Інструментарієм для проведення моніторингу використовуються анкети для проведення анкетування учнів «Рівень самоосвітньої компетентності учнів» та виявлено «Причини утруднень у навчанні: слабка сила волі, неуважність , відсутність стійкої уваги , відсутність мотивації навчання» (Результати анкетування додається ) МР були розроблено інформ тезаурус у формі рекомендацій «Неуспішність,причини та шляхи її подолання в умовах оновленого Державного стандарту освіти».

Важливою складовою забезпечення якості знань учнів вважаємо й проведення продуктивного сучасного уроку в умовах нового Державного стандарту, тому інструментарієм для проведення моніторингу стало анкетування вчителів щодо рівня творчого потенціалу в ході моделювання та проведення сучасного уроку, де було визначено й рівні творчої діяльності вчителя на уроці. У рамках підготовки до педрад та з метою проведення корекційної роботи проведено анкетування учнів з проблеми «Формування мотивації до навчання» та вчителів «Формування мотиваційної сфери в діяльності вчителя»

МР школи проведено анкетування вчителів та учнів 7-11 класів школи з питання формування позитивної мотивації до організації науково-дослідницької діяльності учнів та опитування вчителів. Було опитано 12 вчителів , які викладають в 7-11 класах. Результати опитування вчителів свідчать про те, що 80% учителів володіють нормативною базою щодо організації науково-дослідницької діяльності учнів, хоча 50% вчителів не ознайомлені з досвідом роботи вчителів з даного питання,тому потребують цілеспрямованої самоосвітньої діяльності щодо організації дослідницької діяльності та проведення заходів методичної роботи по ознайомленню , вивченню ППД вчителів та закладів освіти з даної проблеми. На запитання Який вид освіти ви застосовуєте для ознайомлення з проблемою колеги відзначають самоосвіту , методичні навчання в ШМО, 1% вчителів ефективними вважають участь в семінарах та тренінгах при ДОІППО. Готовність до створення наукового товариства в школі продемонстрували 90% вчителів, не готові -10%. На думку вчителів, щодо готовності учнів до дослідницької діяльності маємо такі результати: вважають , що готові -70% учнів, не готові -20%, 10% відповіли «Не знаю». Факторами, які перешкоджають створенню шкільного наукового товариства , визнали недостатня обізнаність з даного питання, нестача часу учителя-наставника на здійснення дослідницької діяльності в умовах шкільного наукового товариства , (90%) та відсутність лабораторного обладнання. На запитання Якої допомоги потребуєте 80% вчителів не потребують допомоги, 20% - необхідна допомога .Щодо висловлення пропозицій , то майже 90% учителів підійшли пасивно та формально ,висловлена пропозиція щодо усвідомлення та переконання учнів у важливості здійснення НДД для їх інтелектуального розвитку та професійного визначення. За результатами анкетування учнів, інтерес до створення шкільного наукового товариства мають :7 клас -55,5%, 8 клас- ,9 клас- 66,67%,10 клас-12,5%,11 клас-66,6% .Не виявили бажання : 7 клас -44,5%, 8 клас- ,9 клас- 33,33 %,10 клас-62,5 %,11 клас-33,4%, причому 2,25% десятикласників відповіли «не знаю», що свідчить про те, що близько 43,4% не готові займатись науково-дослідницькою діяльністю, тому були проаналізувані причини неготовності (психологічної та інтелектуальної, та інше). Самостійно здобувати знання готові 88,9% учнів 7 класу, 75% 9 класу, 37,5% 10 класу, 100% 11 класу. Бажання готувати проекти під керівництвом учителя та презентувати їх виявило 11,1% семикласників, 75% учнів 9 класу, 62,5% учнів 10 класу та 33,3% учнів 11 класу, хоча 74% школярів зацікавлені у поглибленні профільних знань, але не за рахунок наукового товариства , а здійсненням дослідницької діяльності в процесі навчання. Готовність учнів включатися в процес дослідження та виконувати вимоги педагогів виявили 88,9% семикласників, 91,67% учнів 9 класу, 62,5% учнів 10 класу та 66,6% одинадцятикласників.

Результати анкетування учнів 5-11 класів з проблеми «Рівень самоосвітньої компетентності учнів»



Параметри

5

6

7

8

9

10

11

К-сть в класі/ пройшли анкет.

18/16

13/13

16/16

17/12

14/12

2/2

16/12

Рівень /середній бал

в/4,07

д/3,2

в/4,1

в/4,1

д/3,5

В/

В/4,2

Подобається вчитися, вміють самостійно працювати

56,3

53,8

54

25,5
66,7

41,7

79

92

Планувати свою діяльність

56,3

6.9

100

66.7

7

56

100

Організація робочого місця, дотримання режиму праці і відпочинку

57,3

76,9

100

91,6
75,5

75
66,7

97

100


Володіння розумовими та інтелектуальними вміннями

43,7

23,1

75

20

75

78

57

Вміння працювати з комп’ютером

43,7

100

100

72,3

100

100

100

Знання та дотримання правил ТБ

100




100

100

91,7

93

100

Вміння самостійно виконувати Д/З

75

69,2

97

50

33,4

78

100

Повністю реалізують свої можливості










66.7

58,3

53

17

Причини утруднень у навчанні




Особистість учителя

-

15,4

25

8,3

8,3

5,6

33

Слабка сила волі

25

30,8

12,5

16.7

16,7

53

41

неуважність

43,7

61,5

12,5

0

25

32

54

Відсутність інтересу

-

41,6

6,25

0

16.7

-

-

Не володіють умінням навчатися

-

23,1

0

0

8,3

0

0

Не відчувають утруднень

75%

53,9

37,5

8,3

-

41

50

Не подобається навчатися

6,2%

0

0

0

58,3

2,2

0

Як видно з результатів анкетування причинами утруднень у навчанні стали відсутність інтересу, слабка сила волі в учнів 7-9 класів, не подобається навчатися випускникам основної школи.

МР проведено анкетування вчителів та самоаналіз щодо їх готовності до упровадження нового Державного стандарту освіти та роботи в його умовах

Вчителям було запропоновано оцінити наведені нижче фактори за 5-бальною шкалою Результати свідчать про те, що в цілому вчителі продемонстрували достатній рівень готовності до роботи в новому освітньому середовищі, обізнаність з основними інноваціями нового Державного стандарту базової і повної середньої школи, визначилися з факторами, що стимулюють роботу вчителя в нових освітніх умовах. 46,6.% оцінюють зміст стандарту максимально розвантаженим, логічно вибудованим та доступним, стільки ж готові до перебудови своєї діяльності .88,6% вчителів перевагою нового документу вважають використання здоровязбережувальних технологій. Лише ЗЗ,3% вчителів відзначили, що учні мають можливість в повній мірі використовувати комп’ютери у навчанні та 20% проводять уроки з комп’ютерною підтримкою та мають можливість використовувати Інтернет під час уроків. Перешкоджаючими факторами , які гальмують роботу в умовах Держстандарту є власна інерція, стан здоровя, відсутність підтримки і допомоги керівників, неадекватний зв'язок з членами колективу. Стимулюючими факторами колектив учителів вважає інтерес до роботи, зростаючу відповідальність, довіру, шкільну методичну роботу, увагу до даної проблеми керівників та заняття самоосвітою. На жаль, лише 60% учителів новизну діяльності те експериментування вважають стимулюючим фактором, ставляться до введення експериментів обережно.

«Зовнішній моніторинг», який здійснює відділ освіти Новомосковської районної державної адміністрації . На муніципальному рівні проводяться статичний моніторинг та моніторинг якості знань в рамках проведення тематичних перевірок з базових дисциплін , у грудні 2014 р. згідно наказу відділу освіти від 05.12.2014 .р. № 339-з проведено моніторинг якості історичної освіти у випускному 9-му класі.

У 2013/2014 н.р. на загальнодержавному рівні з метою забезпечення наступності , за результатами навчання початкової , основної та профільної школи проведено моніторинг якості загальної середньої освіти в 5 ,10 класах з базових дисциплін. Результати моніторингу розглядалися в порівнянні з результатами оцінювання за рівнями навчальних досягнень у 2012/2013 н.р.



За цілями в школі здійснюється діагностичний моніторинг, що визначає рівень учнів академічних навичок учнів за окремими навчальними предметами та моніторинг діяльності, який характеризується вимірюванням та порівнянням на основі стандарту освіти, включаючи заміри «входу» та «виходу» системи (проведення діагностичних контрольних робіт на початок н.р., проміжний – на кінець І семестру, та вихідний на кінець н.р. з метою виявлення якості математичної, фізичної та мовної освіти в школі).

Для отримання об’єктивних даних проведених моніторингових досліджень використовуються: вхідний, проміжний та підсумковий моніторинги. Щорічно у школі здійснюється моніторинг якості знань учнів за 1, 2 семестри та за рік, вчителями школи відстежується якість знань учнів за класами, навчальними предметами та предметів суспільно-гуманітарного, природничо-математичного напрямків, визначається рейтинг успішності класу школи.(Матеріали додаються в таблицях та діаграмах)

У закладі традиційно відстежується якість математичної та мовної освіти Так на початку навчального року, у вересні проводиться І етап моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів 5-11 класів з математики та української мови (Результати моніторингових контрольних робіт подано окремими наказами в порівнянні , аналізується позитивна динаміка окремих класів , зниження показника якості знань, аналізуються показники в межах рівнів навчальної діяльності ) Ці результати показали, що істотних змін рівня навчальних досягнень не спостерігалось, вчителем були намічені шляхи щодо створення умов для навчання на більш високому рівні для тих учнів, які мають математичні та мовні здібності та використання продуктивних методів навчання для учнів,які мають початковий рівень знань. Вчителями –предметниками спланована корекційна робота з учнями щодо ліквідації прогалин в навчанні та підвищення мотивації навчання учнів.

За засобами проведення в школі здійснюється педагогічний (освітній) моніторинг, що сприяє визначенню стану об’єкту в будь-який час з наступним прогнозуванням його розвитку. Проведення в школі педагогічного моніторингу забезпечує супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя та учня в організації та здійсненні НВП через внутрішньо шкільний контроль за відвідуванням уроків з проблеми «Організація взаємодії за схемою «учитель –учень» в умовах розвивального освітнього середовища сучасного уроку». Проведено анкетування «Основні причини конфлікту в системі “учитель-учень» У ході дослідження була виявлена стійка залежність між кліматом уроку та характером стилю діяльності вчителя у системі стосунків «вчитель — учень».

Виховний моніторинг, який спрямований на виявлення змін у виховному процесі школи загалом та окремого класного колективу та проводиться динамічною групою МОКК за проблемними питаннями, що обговорюються на засіданні МОКК.

Проблема, яка обговорюється на засіданні МОКК

Інструментарій (Анкетування, тестування, опитування учнів, вчителів, батьків)

Рекомендації

Рівень вихованості класних колективів школи

Мета: виявлення рівня вихованості учнів школи

Анкета щодо виявлення рівня вихованості учнів

-

-

Рекомендації щодо удосконалення рівня вихованості учнівських колективів школи

Психолого-педагогічні аспекти превентивного виховання

Мета: визначення рівня учнівського самоврядування в школі



Анкета визначення рівня учнівського самоврядування в школі

-

Експрес-опитування «Погляд батьків на учнівське самоврядування»

Методичні поради «Структура , діяльність та практичні поради для роботи з учнівським самоврядуванням»

Профорієнтаційна робота в школі

Мета :

виявити схильності до певного типу професій

виявити професійних переваг учнів


Диференційно-діагностичний опитувальник «Я віддам перевагу» щодо виявлення професійних інтересів учнів та схильностей

Тест «Карта інтересів»

Тест визначення формули професії за методикою

М.Пряжнікова

Тест виявлення професійних переваг учнів за методикою Д Голланда

Тест виявлення типу майбутньої професії за методикою Є.Клімова



-

-

Методичні поради «Як виявити професійні інтереси школярів»

Створення умов для успішної соціальної адаптації школярів

Мета:


Тестування щодо виявлення значущості життєвих цінностей учнів 5,10 класів







Методичні рекомендації щодо успішної адаптації в основній та профільній школі

Рівень обізнаності учнів з безпечної поведінки

Цикл анкет «Перевір себе»







Рекомендації учням 5,6 класів щодо удосконалення рівня їхньої обізнаності з безпеки життєдіяльності

Сучасні аспекти організації виховного процесу в сучасній школі




Опитування обізнаності КК щодо організації виховного процесу




Рекомендації КК

«Як організувати виховний процес в сучасній школі»



Упровадження у виховну діяльність молодіжного семінару-тренінгу «Твоє життя – твій вибір»

Мета: дати уявлення сучасних школярів про здоровий спосіб життя



Анкета щодо ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя







Метод рекомендації щодо корекції шкідливих звичок в житті підлітка

Організація харчування учнів в школі

Мета: зясувати раціональність харчування учнів в школі



Анкета «Здоров’я дитини- здорове харчування»







Рекомендації щодо використання здорових продуктів харчування

Протягом 2-х останніх років у школі починає формуватися соціологічний моніторинг, який допомагає проаналізувати ефективність роботи школи над Всеукраїнською програмою «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015 рр.», а саме для вчителів школи в рамках проведення засідання педагогічної ради «Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах діяльності закладу» було проведено опитування обізнаності вчителів з наукової проблеми «Випереджуюча освіта для сталого розвитку», що виявило прогалини в знаннях 23 % вчителів з проблем сталого розвитку в контексті трансформації регіональної освіти. У рамках підготовки до педради проведено аудит «Підвищення загальної культури у реалізації ідей сталого розвитку». Тому МР школи були розроблені методичні рекомендації з підвищення інформаційної компетентності учасників НВП з досліджуваної проблеми.

З 2012/2013 н.р. у закладі запроваджений медичний моніторинг, що дозволяє вивчити стан фізичного розвитку та здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу, який здійснюється класними керівниками та вчителем фізичного виховання . На початок н.р. заповнюються листки здоров’я, за якими визначається медична група та відслідковується зміна групи протягом навчального року , укладаються діаграми динаміки та профілактики захворювань.

Одним з ключових інструментів під час розподілу педагогічного навантаження є кадровий моніторинг, який здійснюється АШ щороку та спрямований на аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів .

Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань:

 удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

 повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи;

 визначення сильних сторін учителя;

 планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.



Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного самосприйняття й професійної комфортності педагога. Так для роботи в умовах упровадження нового Державного стандарту проведено само експертизу готовності вчителя до роботи в умовах нового Державного стандарту. Для формування самоосвітньої компетентності вчителя проводяться опитування: за опитувальником обізнаності вчителів з наукових проблем «Випереджуюча освіта для сталого розвитку», «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості, з проблеми «Компетентність як педагогічне явище »

Моніторинг також дає змогу оптимально вирішувати проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи. Особливої ролі МР відводить діагностуванню вчителів, що підлягають атестації. МР проводяться психолого-педагогічна діагностика творчої діяльності вчителів та самооцінка в технологічній карті з метою визначення рівня їх професійної компетентності (максимальний 1-2 б) для визначення рівнів:

середній (локально-моделювальний)(1,02б.)

високий (системно-моделювальний (1,06 б.)

високий (творчий ) (1,21б.)

Проводиться й діагностика кваліметричного стандарту діяльності вчителів та визначається рейтинг вчителя.

З метою виявлення ефективності взаємодії учителя з учнями учні 7-11 класів були включені до анкетування «Рейтинг вчителя очима учнів» щодо оцінки роботи вчителів , що їх навчають і виховують. За результатами анкетування визначено стиль спілкування та рівень взаємодії з учнями як: «співпраця»,«загравання» , «дружба»

Управлінський моніторинг , у тому числі моніторинг професійної компетентності працівників школи є неодмінною умовою ефективної системи управління

2. Основна мета моніторингу в Губиниській ЗОШ №1 визначається в залежності від виду моніторингу та його напрямку. Але загальна мета завжди спрямовується не на досягнення статистичних показників, а виявлення зрушень в навчально-виховному процесі та модернізації методичної діяльності вчителів, тобто на результативність навчання та виховання учнів, на здійснення контролю за відповідністю змісту освіти сучасним вимогам суспільства.



Об’єктами моніторингу є процеси, що відбуваються в системі освіти, діяльність учасників навчально-виховного процесу , результати навчальної діяльності, готовність до впровадження інновацій , рівень задоволення потреби в освітніх запитах .

В залежності від мети, завдань та кількості охоплених об’єктів визначається термін проведення моніторингових досліджень. Найчастіше це середньостроковий (один навчальний семестр або навчальний рік) та довгостроковий (від 1 до 3, 5 років). Короткострокові моніторинги (одноразові) проводяться за запитами батьків, громадськості, класних керівників.


3. Діяльність закладу з організації моніторингового процесу регламентується виданням наказу на початку навчального року, в якому визначається склад експертної моніторингової групи та форми узагальнення результативності та ефективності моніторингу, затвердженням Положення про організацію моніторингових досліджень та складанням програми «Моніторингові дослідження на навчальний рік». Укладена моніторингова карта школи.Усі ключові етапи даного виду роботи окреслені в річному плані роботи . Прогнозування розвитку навчального закладу сплановано в Програмі перспективного розвитку школи на 5 років.

Моніторинг якості знань учнів з певних навчальних дисциплін здійснюється під час вивчення стану викладання того чи іншого предмета.

Моніторинг якості знань учнів, експертиза результатів моніторингу допомагає МР оперативно коригувати діяльність учасників НВП, своєчасно виявляти прогалини в знаннях і вміннях учнів, повторювати і систематизовувати матеріал, встановлювати рівні готовності до засвоєння нових знань, формувати вміння самоконтролю, самоперевірки, стимулювати відповідальність. Створюється механізм активної суб'єктно-суб'єктної взаємодії, із залученням кожного педагога до свідомого вдосконалення своєї діяльності, що дозволяє сформувати в нього вміння проектувати свою діяльність, спрямовану на досягнення результативності.

4. Основним інструментарієм моніторингових досліджень у навчальному закладі є


    • анкетування;

    • тестування;

    • спостереження;

    • аудит;

    • опитувальники обізнаності вчителів з досліджуваних проблем;

    • експертиза статистичної звітності;

    • експертиза шкільної документації;

    • соціологічні дослідження;

    • експертиза медичного обстеження;

    • діагностування педагогічних працівників;

    • самоекспертиза діяльності членів ШМО.

У закладі використовуються методики: діагностика професійної підготовки вчителя за І.В.Звєрєвою, методика визначення рівня творчої та самоосвітньої діяльності вчителя, кваліметрична модель діяльності вчителя в навчальному процесі за О.М.Касьяновою, психолого-педагогічна діагностика професійної компетентності вчителя, анкетування для учнів «Учитель очима учня», «Самовизначення об’єктивності особистості школяра», анкети для виявлення пізнавального інтересу та мотивації до навчання учнів, для виявлення ставлення учнів до навчання, домінуючого мотиву учіння, характеристики загального стану та здоров’я учнів в оцінках батьків, показники самопочуття, активності та настрою учнів.

5. Основними методами, які застосовуються в школі для проведення моніторингових досліджень є наступні:



    • метод спостереження;

    • метод співбесіди;

    • метод ранжування;

    • метод соціометричного вибору.

При цьому під час проведення даного виду роботи здійснюється особистісно зорієнтований, колективний та вибірковий підходи до об’єкту моніторингу. Для організації та проведення кожного моніторингу використовується певний алгоритм, який і визначає певну технологію його проведення:

    • видається наказ;

    • визначається об’єкт моніторингу;

    • ознайомлюються учні, учителі, батьки з порядком проведення моніторингу;

    • розробляється інструментарій проведення моніторингу;

    • в зазначені терміни проводяться дослідження;

    • обробляються та аналізуються отримані дані;

    • на підставі аналізу розробляються корекційні моделі-картки учасників навчально-виховного процесу;

    • узагальнення підсумків моніторингу доводяться до відома вчителів на засіданнях педагогічної , методичної ради, ШМО;

    • результати моніторингу доводяться до відома батьків та громадськості на класних зборах, загальношкільних зборах.

6. Поетапний супровід моніторингу здійснюється класними керівниками та МО класних керівників за відсутності психолога в школі та створює умови для формування моніторингової культури, забезпечує перехід організації педагогічної діяльності на якісно новий рівень.

Ключовими аспектами організації діагностичної роботи в школі є комплексне психолого-педагогічне вивчення всіх учнів (формування естетичних смаків молодших школярів за методикою Ю.Калініна, опитувальник «Життєві цінності», соціометрія); поглиблене вивчення використовується при вивченні складних випадків індивідуально з учнем (самооцінка адаптивності,шкала особистої тривожності учня за методикою Прихожан А.М., тест К.Томаса, опитувальник Р.Кеттела); оперативне вивчення використовується у випадку негайного надання інформації (методика А.Реан «Мотивація успіху і боязні невдачі», кольоровий тест Люшера, самооцінка вольової регуляції, самооцінка особистості за методикою С.А.Будассі, характеристика типів темпераменту (М.Вачкова), тест виміру агресії за методикою Л.Г.Почебут ).

7. Процес обробки результатів моніторингових досліджень як кількісних показників, так і якісних зрушень відбувається на підставі отриманих даних моніторингу та через порівняння з параметрами певного виду діяльності учасників НВП.

8. Узагальнення результатів моніторингових досліджень у школі здійснюється шляхом створення аналітичних таблиць та діаграм , гістограм, графіків, де відстежується динаміка зрушень. Етап завершення моніторингових досліджень характеризується написанням аналітичної довідки чи наказу. Протягом року проводяться засідання педагогічної , методичної рад, ШМО, де заслуховуються підсумки моніторингових досліджень.

9. Рекомендації моніторингових досліджень передбачають планування подальшої роботи з усунення виявлених проблем. Ці рекомендації подаються як керівникам МР, ШМО, так і окремим вчителям-предметникам, в діяльності яких були виявлені проблеми. Адміністрація школи контролює хід та результативність виконання даних рекомендацій, прогнозує проблеми, які можуть з’явитися в майбутньому. З метою перевірки ефективності усунення недоліків здійснюються повторне моніторингове дослідження, визначаються напрямки більш детального дослідження та узагальнюються результати з подальшою корекційною роботою з виходом на досягнення результативності .

10. Корекція здійснюється як для усунення недоліків , так і для розвитку інноваційної та обдарованої особистості. Метою вчителя є заповнення прогалин в знаннях слабких учнів і розвиток творчих здібностей в учнів, які успішно опанували матеріал. Протягом року за контрольними показниками проводиться повна глибока експертиза навчальних досягнень учнів з наступною корекцією знань, результати яких відображені в діаграмах. З метою якісного контролю за виконанням рекомендацій моніторингових досліджень вчителі-предметники використовують діагностично-корекційні та корекційно-розвивальні картки, які сприяють удосконаленню навчально-виховного процесу, планують індивідуально – групові корекційні занять з учнями за формою:






Тема

Індивідуальна робота з учнями

Корекція знань

(блок утруднень)



Результативність проведеної корекції

















11. Прогнозування здійснюється за наслідками аналізу моніторингових досліджень і передбачає виявлення позитивної динаміки досліджуваних процесів та прогнозування подальшої діяльності учасників НВП. Процес прогнозування відображено в плануванні Програми розвитку школи , річному плані , планах самоосвітньої діяльності вчителів та програмі моніторингових досліджень на новий навчальний рік. Результати моніторингових досліджень сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, повноцінному розвитку особистості школяра, його духовності та моральності, соціокультурного рівня, громадянських якостей, допомагають організувати роботу методичної служби школи, спрямовуючи її на зростання професійного рівня педагогів


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка