Інформація про перспективний педагогічний досвід педагогів міста Миколаїв, який узагальнено у 2011 році № Прізвище, ім’я, по-батькові



Сторінка2/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3

Рецензія

на методичну розробку, укладену музичним керівником

дошкільного навчального закладу № 20 м. Миколаєва

Козеревич Оксаною Володимирівною



«Виховання життєвої компетентності у дітей старшого дошкільного

віку засобами українського пісенного фольклору»
Український пісенний фольклор – це той пласт української дитячої народної музичної культури, який відіграє важливу роль у музично-естетичному вихованні дитини від самого народження і вводить її через створення музично-фольклорного середовища у дорослий світ традиційної культури. Саме цей пласт народної творчості має велике значення у формуванні життєвої компетентності дитини. Український дитячий пісенний фольклор є найефективнішим методом активного спілкування, емоційного прояву, пізнання навколишнього світу і свого «Я» в ньому, вивчення рідної мови та розвитку інших творчих, музичних і розумових здібностей.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що український дитячий пісенний фольклор недостатньо використовується як засіб розвитку музично-творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку і як важливий фактор впливу на формування інтелекту, духовності і становлення особистості. Працюючи над проблемою виховання життєвої компетентності старших дошкільників засобами українського пісенного фольклору, Козеревич О. В. розробила, систематизувала та апробувала систему використання дитячого пісенного фольклору в структурі музичних занять, у святах та розвагах.

Цей досвід, закріплений систематичним використанням фольклорного матеріалу, визначає подальший музичний розвиток дошкільників, естетичне сприймання ними навколишнього світу, розвиває у дітей образно-асоціативне мислення, стимулює мистецькі здібності, а також є невід’ємною частиною у формуванні життєвої компетентності дитини. Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці методичних рекомендацій для музичних керівників-практиків.

Вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт, а автор, Оксана Володимирівна Козеревич, заслуговує на присвоєння звання « вихователь-методист»


Рецензія

на методичну розробку, укладену музичним керівником дошкільного навчального закладу № 23 м. Миколаєва

Павлюк Мариною Вікторівною



«Арт-терапевтичні техніки як засіб творчого розвитку дошкільників»
Роботу Павлюк М. В.«Арт-терапевтичні техніки як засіб творчого розвитку дошкільників» укладено відповідно до Закону України «Про освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».

В умовах оновлення суспільства орієнтація на розвиток особистості є основною засадою сучасного розвитку, виховання та освіти дітей дошкільного віку. Неординарний підхід до виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку та створення відповідних умов для їх розвитку   одне із пріоритетних завдань музично-естетичного виховання.

Побудова освітнього процесу з позиції особистісно-орієнтованого підходу потребує вибору змісту та сучасних технологій для урахування унікальності та індивідуальності кожної дитини. В Концепції художньо-естетичної освіти та виховання однією із функцій мистецтва зазначено арт-терапевтичну. В психотерапії, соціальній сфері та педагогіці успішно застосовується метод арт-терапії. Педагогічний напрямок цього методу зміщується з лікувальних цілей на профілактичні, виховні, розвиваючі, діагностичні.

Враховуючи цілющу силу мистецтва: живопису, музики, літератури – метод арт-терапії допомагає на музичних заняттях, гуртках, святах, розвагах надати дошкільникам почуття впевненості та захищеності, сприяє їхньому творчому розвитку. Саме цій актуальній проблемі присвячує свою роботу Марина Вікторівна.

Методична розробка Павлюк М. В. складається із органічно поєднаних частин, які наочно розкривають систему роботи музичного керівника. Модель її досвіду ґрунтується на сучасних наукових дослідженнях, відповідає програмовим вимогам. Практичний матеріал відображає всі напрямки арт-терапії: музикотерапію, казкотерапію, терапію образотворчого мистецтва, вокалотерапію, танцювально-рухову терапію, ігротерапію тощо.

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що представлені матеріали Павлюк М. В., музичного керівника ДНЗ № 23 м. Миколаєва мають теоретичне та практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист».


Рецензія

на методичну розробку, укладену музичним керівником

дошкільного навчального закладу № 50 м. Миколаєва

Новицькою Оленою Валеріївною

«Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку

засобами музично-дидактичних ігор»
Музична діяльність є однією з провідних у сучасній системі художньо-естетичного розвитку дошкільнят, яка дозволяє вирішувати завдання Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» і сприяє формуванню творчої, самобутньої та успішної особистості. Передумовою гармонійного розвитку дітей у дошкільному закладі є гуманізація музично-педагогічного процесу, побудованого на взаємо-зворотній взаємодії і співпраці всіх учасників освітнього процесу.

Використання музично-дидактичних ігор в освітньому процесі допомагає якісному вирішенню завдань музичного виховання дошкільників, комплексно впливає на них, викликає зорову, слухову і рухову активність, розширюючи музичне сприйняття в цілому. Розширення сфер використання музично-дидактичних ігор із урахуванням їх інтегративності, багатоваріантності, багатозначності не тільки на музичних заняттях, святах та розвагах, а і в індивідуально-диференційованій, гуртковій роботі, самостійній художній діяльності, повсякденному житті, у в співпраці з вихователем та сім’єю, позашкільними музичними закладами надає потрібний імпульс для гармонійного цілісного розвитку особистості.

У досвіді Новицької О. В. окреслені теоретичні засади музичного розвитку дошкільнят, визначені особливості розвитку творчих здібностей дітей засобами музично-дидактичних ігор. Представлена робота є вдалим поєднанням обгрунтованого, ретельно дібраного матеріалу і складається: з вступу, де музичний керівник розкриває актуальність проблеми, завдання, що ставить перед собою; та трьох розділів. У першому розділі розкриваються психологічні аспекти та історія вивчення проблеми розвитку творчих здібностей дошкільнят у музичній діяльності; у другому - визначено питання організації музичної діяльності з використанням музично-дидактичних ігор, у третьому – система роботи з використання музично-дидактичних ігор у діяльності музичного керівника. Запропоновані практичні матеріали висвітлюють форми і методи роботи музичного керівника щодо впливу музики на розвиток творчих здібностей дошкільників, їх особистісного зростання. Конспекти занять, які представлені в роботі, свідчать про вміле поєднання педагогом власного досвіду та інноваційних технологій. Модель її досвіду опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає сучасним програмовим вимогам.

Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам на присвоєння вихователю Новицькій О. В. звання «вихователь-методист».


Рецензія

на методичну розробку, укладену музичним керівником дошкільного навчального закладу № 60 м. Миколаєва

Красовою Людмилою Леонідівною

«Формування музичного сприймання дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової та театральної діяльності»
Гуманізація розвитку суспільства передбачає гармонійний розвиток дитини, засвоєння ним досягнень цивілізації, формування почуття особистої та соціальної відповідальності, руху особистості до свого образу Я.

Саме на це спрямовані «Закон про дошкільну освіту», Постанова «Про обов’язкову дошкільну освіту», «Концепція та Комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах», Базова Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».

Сфера «Культура» розглядається як простір, здатний формувати соціально-естетичну активну особистість. Відповідно до завдань, які окреслено у Базовій Програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», метою педагогів є не стільки навчання дітей, скільки їх адаптація у суспільстві, формування життєво необхідних навичок, уміння орієнтуватися у навколишньому світі.

Головною метою музичного виховання дітей є розвиток музичного сприймання. Впровадження ігрової та театралізованої діяльності на музичних заняттях допомагає сприймати музику у всіх можливих її проявах.

Різноманітність видів музичної діяльності сприяє накопиченню нового досвіду, засвоєнню знань, умінь та навичок, формуванню гармонійної, соціально адаптованої особистості.

Методична розробка Красової Л. Л. висвітлює шляхи формування музичного сприймання дітей старшого дошкільного віку засобами ігрової та театралізованої діяльності.

У збірці представлені теоретичні положення, що висвітлюють питання впливу музичного мистецтва на розвиток та виховання дошкільників, особливості та шляхи формування музичного сприймання дітей старшого дошкільного віку. У роботі музичного керівника ДНЗ № 60 м. Миколаєва Красової Л.Л. подано також методику, педагогічні технології, форми, методи та прийоми проведення ігрової, музично-театралізованої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку.

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам на присвоєння звання Красової Л. Л. «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу інструктора з фізичного виховання

дошкільного навчального закладу №69

Андрєєвої Наталі Вікторівни



«Використання здоров’язберігаючих технологій

у фізичному вихованні в умовах дошкільного закладу»
Дошкільний вік є одним із найбільш відповідальних періодів життя людини в формуванні фізичного здоров’я й культурних навичок, які забезпечують його вдосконалення в майбутньому. Тому перед педагогом стоїть особлива відповідальність за формування у дошкільнят поважного ставлення до свого здоров’я, його збереження та зміцнення.

У сучасних науково-методичних джерелах пропонуються різноманітні здоров’язберігаючі технології. Але лише в руках досвідченого педагога, який зуміє обережно, виважено, комплексно застосовувати запропоновані технологій в роботі з дітьми дошкільного віку, вони сприятимуть покращенню організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі, укріпленню здоров'я дітей, формуванню у них навичок здорового способу життя.

У досвіді роботи Андрєєва Наталя Вікторівна проаналізувала сучасні здоров’язберігаючі технології, представила модель їхнього доцільного поєднання та склала планування фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми із їх використанням на літній оздоровчий період.

Педагогом доведено важливість використання здоров'язберігаючих технологій, що й стало підґрунтям для впровадження нових форм роботи в систему фізкультурно-оздоровчих заходів.

Представлений досвід є вдалим поєднанням обґрунтованого, ретельно дібраного матеріалу, в якому інструктор з фізичного виховання акцентує увагу на важливості системного підходу до різноманітних прийомів виховання і планомірному виконанні поставлених завдань. Автор підтверджує свої теоретичні надбання практичним матеріалом (розробки фізичних занять та здоров'язберігаючих заходів).

Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист», а автор – Андрєєва Наталя Вікторівна, заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №69

Черноморець Світлани Сергіївни

«Дидактична гра як засіб розвитку логіко-математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку»
У педагогічній науці існує такий напрям, як ігрова педагогіка, яка вважає гру провідним методом виховання і навчання дітей. Гра має особливе значення в житті маленької дитини. Через гру педагог виховує активне прагнення дітей до дій, бажання чогось дізнаватися, шукати, прикладати зусилля і знаходити, що, в свою чергу, створює передумови навчальної діяльності.

Черноморець Світлана Сергіївна в досвіді розкрила важливість формування у дітей старшого дошкільного віку знань та умінь з логіко-математичної компетентності засобами дидактичних ігор, створенням навчально-ігрового середовища.

У роботі висвітлюється хід та результати дослідження впливу дидактичної гри на формування логіко-математичної компетентності дитини; доведено значення її застосування для розумового розвитку дітей, тому розглядаються як специфічна форма організації освітнього процесу.

Особливе практичне значення мають представлені педагогом авторські дидактичні ігри, циклограма та перспективне планування освітньої роботи з дітьми з використанням даних ігор.

Дидактичний матеріал, який систематизований педагогом та представлений у роботі, спрямований на розвиток розумових операцій, а також на формування самостійного, активного, творчого, логічного мислення дітей старшого дошкільного віку.

Досвід роботи Черноморець С. С. опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає сучасним програмовим вимогам.

Вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист», а автор – Черноморець Світлана Сергіївна – заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».

Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №71

Ганни Євгеніївни Осіпової

«Робота з батьками щодо формування соціальної компетентності дітей як необхідна умова сучасної дошкільної освіти»
В умовах розбудови української держави надзвичайно актуальною є проблема формування соціальної компетентності дітей дошкільного віку, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя, необхідність підвищення статусу дитинства в суспільстві, гуманного ставлення до дітей, це вимагає пошуку нових механізмів сприяння успішній соціалізації дітей на початкових етапах.

В представленій роботі розкрити поняття «соціалізація» та «соціальна компетентність дошкільника», проблема соціалізації дитини в родині на сучасному етапі. Ганна Євгенівна акцентує увагу на важливості системного підходу роботи з батьками, щодо, формування соціальної компетентності дітей, описує різноманітні форми роботи з батьками.

У практичній частині роботи педагог визначила рівні роботи з батьками щодо формування соціальної компетентності дітей дошкільного віку, шляхи організації роботи з батьками в сучасному дошкільному закладі освіти. Теоретичні положення підкріплені прикладами з досвіду роботи вихователя (анкетування батьків, перспективне планування на рік, методичними порадами, пам'ятками для батьків, конспектом батьківських зборів тощо).

Досвід роботи вихователя відповідає сучасним програмовим вимогам.

Представлена робота має теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам на присвоєння Г.Є.Осіповій звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №71

Олени Миколаївни Радько

«Формування комунікативної готовності

дошкільників до навчання в школі»
Утвердження державного суверенітету України, кардинальні зміни соціально-економічної ситуації актуалізують проблему в дослідженні процесу соціального становлення особистості.

Серед основних складових психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку найменш вивченою на сьогодні залишається комунікативна готовність дитини до школи, тобто готовність до взаємодії і спілкування з вчителем та однолітками. Вищі психічні функції дитини формуються спочатку у спілкуванні з дорослими і лише згодом стають повністю довільними. Саме цій актуальній проблемі вихователь присвячує свій перспективно педагогічний досвід роботи.

У роботі представлена дидактична модель формування комунікативної готовності дітей старшого дошкільного віку, надано методичні рекомендації щодо організації роботи з формування комунікативної готовності, застосування методів і прийомів, визначено цілі й шляхи оволодіння мовними, мовленнєвими і невербальними засобами комунікації. Автор підкреслює все це практичними наробками (подає вправи, ігри, проблемні ситуації тощо), акцентує увагу на те, що спілкування є основою навчального процесу. Радько О.М. надає перевагу мовним дидактичним іграм, проблемним завданням, ситуаціям. У досліджені педагога доведено висока результативність та мотиваційна забезпеченість навчально-виховного процесу.

Представлена робота має теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам на присвоєння О.М. Радько звання «вихователь-методист».


Рецензія

на методичну розробку вихователя дошкільного навчального закладу № 84

Боднарук Світлани Сергіївни

«Орієнтовне щотижневе перспективне планування навчально-виховної роботи у середній групі дошкільного навчального закладу»
У «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні», Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» визначено головні очікування суспільства, які пов’язані сьогодні насамперед з формуванням життєздатної, гнучкої, самостійної, свідомої, творчої особистості з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті. З огляду на це особливого значення набуває підвищення якості та ефективності роботи з дітьми дошкільного віку, які можливо забезпечити лише за умов прогнозування та створення оптимальної системи планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

У методичній розробці представлені методичні рекомендації щодо змісту планування роботи з дітьми в середній групі; головні принципи, за якими побудовано планування: тематичного групування, розподілу навчально-пізнавального матеріалу у специфічні блоки, інтеграції, гнучкості, громадянськості, гуманізації, художньої творчості; щотижнева сітка, блоки якої відповідають основним лініям розвитку за Базовою програмою «Я у світі»; розподіл дидактичних, рухливих ігор, індивідуальної роботи протягом тижня, який сприятиме послідовності, запобіганню повторюваності під час планування зазначених форм роботи з дітьми.

Впровадження даного орієнтовного щотижневого перспективного планування в роботу з дітьми, як обов’язкового компоненту культури педагогічної праці, допоможе педагогу здійснювати якісну дошкільну освіту у групі; управляти своєю особистою діяльністю, діяльністю дітей і їх розвитком, гармонізувати освітній процес; створити умови для ефективної реалізації Базової програми; отримувати високі результати спільної з дітьми діяльності.

Методична розборка призначена для вихователів, вихователів-методистів, завідуючих ДНЗ, мають вагоме практичне значення Боднарук Світлана Сергіївна заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист»



Рецензія

на перспективний педагогічний досвід

вихователя дошкільного навчального закладу № 95

Портнової Марини Вікторівни

«Відображення природи засобами нетрадиційного малювання

в роботі з дітьми, що мають вади мовлення»
Зображувальна діяльність дітей дошкільного віку як вид художньої діяльності повинна мати емоційний характер. Заняття з образотворчого мистецтва дарують дітям радість пізнання, творчості. І завдання педагога - розвинути здібності кожної дитини.

У досліді надається теоретичний і практичний матеріал для навчання нетрадиційних технік малювання дітей з вадами мовлення. Приділяється увага створенню умов для розвитку творчих та мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку шляхом ознайомлення з природою і новими засобами її відображення.

М. В. Портнова систематизувала різноманітні нетрадиційні техніки малювання, які стали підґрунтям роботи гуртка з навчання дітей дошкільного віку цих технік. Педагог розробила план роботи гуртка із зазначенням мети, обладнання та короткого змісту занять.

Результати досвіду підтверджують важливість даного напряму роботи і для корекції мовленнєвого розвитку дітей спеціалізованої групи. Список використаних джерел подано з метою самостійного поглибленого ознайомлення читачів із запропонованою проблемою.

Досвід може бути використаний педагогами дошкільних навчальних закладів для впровадження нетрадиційних технік малювання. В освітню роботу з дітьми з метою розвитку творчих здібностей дітей, формування у них естетичного світогляду та емоційного сприйняття природи.

Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам щодо оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист», а автор Портнова Марина Вікторівна заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».
РЕЦЕНЗІЯ

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №92

Завгородньої Катерини Анатоліївни

«Розвиток зображувально-художніх здібностей дошкільників

засобами різноманітних художніх технік»
Творча обдарованість дитини, як і окремі її здібності, не дається їй у готовому вигляді від природи. Неординарний підхід до виявлення творчих здібностей у дітей дошкільного віку та створення відповідних умов для їх розвитку - одне із пріоритетних завдань педагогічних працівників дошкільної галузі і є запорукою успіху у формуванні творчо спрямованої особистості дошкільника. Завдяки образотворчій діяльності, яка спрямована на виявлення особливостей художньо-творчих проявів дітей дошкільного віку, відбувається розвиток творчих проявів та емоційно-позитивного ставлення дітей до образотворчого мистецтва, до оточуючого, засвоєння дітьми художніх технік малювання. Саме цій актуальній проблемі присвячує свою роботу Катерина Анатоліївна.

В своїй роботі вихователь визначила, що завдяки образотворчій діяльності, яка спрямована на виявлення особливостей художньо-творчих проявів дітей дошкільного віку, відбувається розвиток творчих проявів та емоційно-позитивного ставлення дітей до образотворчого мистецтва, до оточуючого, засвоєння дітьми художніх технік малювання. Вихователь акцентує увагу на те,що завдяки проведеній роботі у дошкільників формуються естетичні почуття, прищеплюється любові до образотворчого мистецтва, розвивається фантазія, бажання вигадувати щось нове, цікаве, активізується художній потенціал дошкільників. Нею розроблена система перспективного планування занять з використанням нетрадиційних технік, представлені конспекти занять, зроблена добірка дидактичних ігор, які сприяють розвитку творчих здібностей, систематизовані пальчикові ігри для дітей. А також представлені консультації для батьків.

Методичні рекомендації щодо проведення роботи з образотворчої діяльності дозволяють підвищити рівень освіченості вихователів, допомагають кожному читачеві стати активним учасником творчого процесу, допомагають побудувати процес навчання.

Робота складається із органічно поєднаних частин, які наочно розкривають систему роботи вихователя. Модель її досвіду опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає сучасним програмовим вимогам.

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне та практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння Завгородній К.А. звання «вихователь-методист».

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка