Інформація про перспективний педагогічний досвід педагогів міста Миколаїв, який узагальнено у 2011 році № Прізвище, ім’я, по-батькові



Сторінка3/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3

Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №117

Цятко Оксани Валентинівни

«Дослідницько-пошукова діяльність як основа

екологічного виховання дошкільників»
Актуальність проблеми екологічного виховання людини сьогодні вже ніким не ставиться під сумнів. Екологічна культура виступає як особливий вид загальнолюдської культури.

У своїй роботі О.В.Цятко визначає такі пріоритети: природнича компетентність дитини; надання дітям реалістичних уявлень про доступну їм наукову картину світу природи; зв'язок живого організму і середовища; діяльність людини у природі.

Представлена робота є вдалим поєднанням обґрунтованого, ретельно дібраного матеріалу і складається: з вступу, де вихователь розкриває актуальність проблеми, завдання, що ставить перед собою; та двох розділів. У першому розділі розкриваються психологічні аспекти та історія вивчення екологічної проблеми виховання дошкільників; У другому - визначено методи, прийоми та форми роботи з екологічного виховання, в якому педагог акцентує увагу на важливості системного підходу і планомірному виконанні поставлених завдань.

Оксана Валентинівна надає практичний матеріал у вигляді: конспектів занять з використанням дослідів та пошукової діяльності; підбору дидактичних ігор; цікавих та зрозумілих дошкільнику дослідів; планування дослідницько-пошукової діяльності на рік; рекомендацій батькам; каталог музичних творів та відеофільмів.

Модель досвіду опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає програмовим вимогам. Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист», а автор - Цятко Оксана Валентинівна, заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист»



Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу № 118

Шильникової Ірини Володимирівни

«Фізична культура – культура здоров’я»

Формування фізично, душевно (психічно, духовно), соціально здорових дітей у системі фізкультурно-оздоровчої роботи

дошкільного навчального закладу
Шильникова Ірина Володимирівна присвятила роботі в системі дошкільної освіти 29 років. За час роботи обіймала різні посади: музичного керівника, вихователя, практичного психолога, вихователя-методиста. Зараз працює в дошкільному навчальному закладі № 118 вихователем.

Вихователь ґрунтовно працювала над проблемою формування у дошкільників основ екологічної свідомості, культури, екологічного мислення, оскільки збереження життя на планеті, в тому числі і людського,   завдання, що вже гостро постало перед нами – дорослими, та неодмінно постане перед нашими нащадками.

Систематичні спостереження за поведінкою дітей в природному довкіллі дали змогу педагогу впевнитися, що у дітей необхідно формувати не стільки певний обсяг екологічних знань, скільки етико-екологічну культуру і позицію, й відповідну цій позиції діяльність. Малюк має відчувати потребу до активної природо-доцільної, природозберігаючої та природоохоронної поведінки, діяльності. Такий підхід до екологічного виховання вимагає спеціальної підготовки педагога – носія знань, взірця для наслідування.

Ірина Володимирівна була активним учасником та ідеологом творчої групи міста з питань екологічного виховання. ЇЇ напрацювання щодо використання різноманітних форм організації екологічної освіти дітей відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти в Україні було надруковано у методичному посібнику науково-методичного центру управління освіти Миколаївської міської ради «Світ навколо тебе» (випуск ІІ).

Педагогом узагальнено досвід роботи дошкільного навчального закладу з питань формування фізично, душевно (психічно, духовно), соціально здорових дітей – «Фізична культура – культура здоров’я». В досвіді подано інформацію про види здоров’я, дана їх характеристика, чинники, що впливають на здоров’я людини, складові здорового способу життя. Доводиться необхідність зміни концепції фізичного виховання в умовах дошкільного закладу, в основі якої фізичні вправи є основним і єдиним засобом фізичного виховання, на концепцію фізкультурної діяльності та функціонування усіх її видів: фізкультурно-освітньої, фізкультурно-спортивної, фізкультурно-реабілітаційної, фізкультурно-рекреаційної.

Ірина Володимирівна пропонує різноманітні, ефективні форми, методи, прийоми роботи з дітьми, зокрема, щодо оздоровлення та профілактики, традиційні й нетрадиційні оздоровчі, здоров’язбережувальні технології, загартовуючи методики, які забезпечують безпосередню участь кожної дитини в особистому оздоровленні, її емоційні переживання, пов’язані зі збереженням, зміцненням та відновленням здоров’я, які сприяють формуванню життєвої компетентності дошкільника у сферах: «Я – фізичне», «Я – психічне», «Я – соціальне», «Я – душевне». В досвіді пропагується цікава перспективна форма роботи з дітьми – дитячий туризм, зібрано багатий практичний матеріал.

Матеріали досвіду стали основою для написання Шильниковою І. В. сценарію відеофільму «Комплексний підхід до фізичного виховання дошкільнят», в зйомках якого педагог брала активну безпосередню участь.

Шильникова Ірина Володимирівна заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу № 118

Горкавої Світлани Вікторівни

«Використання сучасних інноваційних технологій

в роботі з дітьми раннього віку»
Ранній вік – це період найбільш інтенсивного розвитку всіх органів і систем організму дитини, формування умінь та поведінки малюка. На сьогодні в дошкільних навчальних закладах неухильно зростає кількість малят віком до трьох років, тому в усіх регіонах України збільшується кількість груп раннього віку. Означений вік є часом великих змін і суттєво впливає на подальше життя дитини.

Впровадження сучасних технологій в освітній процес груп раннього віку дошкільних навчальних закладів виступає в числі актуальних завдань дошкільної теорії і практики України.

У підготовлених вихователем матеріалах, присвячених проблемі навчання дітей раннього віку в умовах дошкільного навчального закладу, комплексно досліджено та обґрунтовано необхідність оновлення освітнього процесу; проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, окреслено напрацювання вітчизняних та закордонних вчених щодо інноваційних технологій сучасної дошкільної освіти.

Педагог охарактеризувала, апробовані нею, етапи та прийоми роботи з впровадження технологій навчання дітей раннього віку Г. Домана, М. Зайцева. Вихователь зазначає, що нею було визначено найбільш оптимальні форми та методи навчально-виховної роботи з впровадження елементів з вище зазначених технологій, а також педагогічні засоби, які співвідносні з індивідуальними особливостями її вихованців та сучасними тенденціями розвитку суспільства.

Вагомим практичним внеском є розроблені педагогом перспективне планування роботи з фізичної культури в групах раннього віку, конспекти занять, ранкової гімнастики, розваг, дидактичні ігри з сенсорного розвитку.

Представлені матеріали розкривають систему роботи вихователя, мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт, а Горкава Світлана Вікторівна заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».


Рецензія

на методичну розробку, укладену музичним керівником дошкільного навчального закладу № 118 м. Миколаєва

Малою Вікторією Михайлівною



«Свята та розваги як форма організації художньо-естетичного виховання в дошкільному навчальному закладі»
Методичну розробку Малої В. М. створено відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Базової програми «Я у Світі», Концепції та Комплексної програми художньо-естетичної освіти і виховання.

В роботі висвітлюється актуальність проблеми музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку як потужного засобу впливу на процес саморозвитку особистості (художньо-естетичного, емоційно-ціннісного, креативного, пізнавального, мовленнєвого, фізичного, соціально-морального); наголошується на ролі музики у формуванні у малечі ціннісного ставлення до навколишнього світу, у гармонічному розвитку дитини: формуванні моральних норм, шанобливого ставлення і любові до своїх рідних, друзів, поваги до народних традицій і звичаїв, національних цінностей; потреби творити яскраво і талановито. Сформульовано завдання музично-естетичного розвитку дитини, кінцевою метою яких є формування життєвої мистецької здатності бути не тільки споживачем, а й творцем культури, шляхом залучення дошкільнят до мистецької діяльності, розглянуто психолого-педагогічні особливості дітей дошкільного віку.

Обґрунтовується необхідність і важливість комплексного використання в роботі з дошкільнятами різноманітних форм музичної діяльності: занять (традиційних, тематичних, домінантних, комплексних); театралізованої діяльності, свят та розваг в розмаїтті їх видів. Подано рекомендації щодо тематики, організації, етапів роботи з дітьми, педагогами та батьками під час підготовки до свят та розваг; планування цієї роботи, методики роботи над іграми-драматизаціями, ляльковими виставами (з різними видами театрів).

Робота складається із органічно поєднаних чотирьох частин, які наочно розкривають систему роботи музичного керівника. Практичним внеском в роботі є сценарії свят та розваг, практичні надбання з досвіду роботи.

Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам на присвоєння музичному керівнику ДНЗ № 118 Малій В.В звання «вихователь-методист».
Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №123

Москової Лілії Олександрівни

«Формування творчості у дітей старшого дошкільного віку



засобами витинання»
Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність для дітей дошкільного віку, що виконує численні функції: пізнавальну, комунікативну, естетичну та інші.

Однією з важливих умов формування особистості сучасної людини є естетичне виховання, яке передбачає розвиток здатності сприймати прекрасне в природі, навколишньому світі, творах мистецтва, пробудження у дітей естетичних почуттів, формування естетичного смаку, а також умінь і навичок у творчій діяльності. Саме виконанню цієї умови Москова Лілія Олександрівна присвячує свою роботу.

У роботі педагог демонструє витинання як один із ефективних засобів стимулювання розвитку дитячої творчості, яке широко використовується як на спеціально організованих заняттях, так і в повсякденному житті. Підкреслює, що використання народної декоративної творчості, як засобу навчання, формує у дітей знання про декоративно - прикладне мистецтво, вміння виразному зображенню предмета, а не лише передачі їх загального образу.

Представлена робота є вдалим поєднанням обґрунтованого, ретельно дібраного матеріалу, які наочно розкривають систему роботи педагога. Автор підтверджує це практичними наробками (подає підібрані форми і методи організації художньої творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку на матеріалі народного декоративно - прикладного мистецтва; розроблені нею конспекти занять, зразки оздоблення інтер'єру: групових кімнат, зали, світлиці).

Москова Л. О. визначила такі пріоритети: формування у дитини різноманітних, глибоких і міцних систем знань; максимальну стимуляцію самостійності дітей; розвиток стійких творчих інтересів; цілеспрямованих творчих пошуків; наполегливості під час виконання творчих завдань.

Представлені матеріалі мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння та підтвердження звання «вихователь - методист», а автор - Москова Лілія Олександрівна, заслуговує на підтвердження звання «вихователь - методист».

Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №123

Левкович Світлани Юріївни

«Дидактичні ігри

як засіб мовленнєвого розвитку дітей раннього віку»
Розвиток мовлення - одне з провідних завдань та змістових напрямків освітньої роботи з дітьми. Реалізація цих завдань повинна розпочинатися вже з перших років життя, тому що процес опанування дитиною мовлення є надзвичайно цікавим і своєрідним.

Проблема мовленнєвого зростання незалежно від освітніх концепцій завжди залишається актуальною. Дитина має бути готовою до широкого спілкування з іншими людьми в різних сферах життєдіяльності, адже це - основа мовленнєвої особистості.

Світлана Юріївна, з'ясувавши, що саме стимулює мовленнєвий розвиток дітей цілеспрямовано впливає на цей процес. Для розв'язання пізнавальних завдань під час дидактичних ігор дітям доводиться вдаватися не лише до запитань і відповідей, а й до розмірковувань, уточнень.

Представлена робота є вдалим поєднанням обґрунтованого, ретельно дібраного матеріалу; складається зі вступу, в якому педагог наголошує на меті - розвиток мовлення дітей раннього віку засобами дидактичних ігор; основної частини, де вихователь акцентує увагу на важливості добору дидактичних ігор відповідно до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», віку дітей, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Практичний матеріал, який пропонується, дозволяє педагогові добирати художнє слово, вправи та ігри відповідно до теми, а це у свою чергу, сприятиме збагаченню словника дитини та забезпечуватиме розвиток мовлення дітей раннього віку.

Ігри мовно-спілкувального спрямування допомагають Левкович С.Ю. не лише забезпечувати мовленнєве зростання кожної дитини, а й збагачувати соціальний досвід спілкування малюків одне з одним, створювати в дитячому колективі дружню атмосферу співжиття, наповнювати освітньо-виховний процес цікавою пізнавальною діяльністю.

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що представленні матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння Левкович С.Ю. звання «вихователь - методист».


РЕЦЕНЗІЯ



на роботу вихователя дошкільного навчального закладу № 128

Осипової Олени Віталіївни

«Розвиток креативності у дітей старшого дошкільного віку

засобом сюжетно-рольової гри»


Розвиток креативності як здатності до творчості набуває сьогодні такої значущості тому, що вона є базовою якістю особистості, її ядром, центральною характеристикою. Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» вперше в освітньому просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних ліній розвитку дошкільника для того, щоб привернути увагу педагогів до даної лінії розвитку дошкільника, відсутньої у попередніх програмах, проте вкрай актуальної сьогодні.

Олена Віталіївна Осипова у досвіді розкрила важливість і необхідність формування креативності у дітей старшого дошкільного віку засобом сюжетно-рольової гри, створенням емоційно-сприятливої атмосфери в групі, наданням свободи та самостійності у грі дитині при умовах педагогічного керівництва вихователя.

У матеріалах досвіду визначено особливості прояву творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку, умови, які використовує педагог для розвитку креативності; розроблені ситуації та запитання для дітей під час організації сюжетно-рольової гри на розвиток креативності за тематикою ігор, які педагоги можуть взяти для практичного опрацювання. Педагог розробила параметри виявлення сформованості креативності у дітей старшого дошкільного віку і запропонувала шляхи її розвитку.

Вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт, а автор, Олена Віталіївна Осипова, заслуговує на присвоєння звання « вихователь - методист»




РЕЦЕНЗІЯ

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу № 139

Голян Людмили Павлівни

«Інноваційна особистісно-орієнтована технологія»
У період реформування освіти, коли відбувається перехід до нових концепцій, переглядаються наявні педагогічні системи, впроваджуються освітні стандарти, альтернативні програми, постала потреба нового підходу до організації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

Понад 30 років своєї професійної діяльності Голян JI. П. віддала справі виховання життєрадісної допитливої малечі. Неповторні роки праці з малюками, зробили свій відбиток на становленні її як творчого, талановитого педагога. Весь час у пошуку, весь час «на гребені хвилі» сучасної освіти наймолодших.

На етапі роботи вихователем-методистом дошкільного закладу №132 «Казка» Людмила Павлівна поставила за мету - створення творчого, високопрофесійного колективу. Перш за все, до свідомості кожного педагога, необхідно було донести всю відповідальність за розвиток і виховання підростаючого покоління. Тож, керуючись прогресивними ідеями дошкільної освіти, ще в 1994 р. під керівництвом Л. П. Голян педагогічний колектив розпочав роботу по апробації інтегрованої особистісно орієнтованої технології автора С. І. Якименко.

Перші результати впровадження інтегрованої технології в роботу з дітьми показали, що ця інноваційна діяльність спрямована на самовираження і саморозвиток кожної дитини, на виявлення, розвиток і застосування творчих начал особистості з орієнтацією на кінцеву мету - формування життєвої компетенції дитини дошкільного віку.

Новий етап впровадження інтегрованої технології розпочався на посаді завідуючої ДНЗ №139 «Золотий півник». В новому колективі Людмила Павлівна донесла до свідомості педагогічного колективу унікальність інтегрованої технології, її здатність глобально впливати на перебудову освітнього процесу в цілому.

Сьогодні колектив дошкільного закладу, під керівництвом Л. П. Голян - це відкрита система, колектив однодумців, які опікуються проблемою формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості. Високий рейтинг колективу серед колег, батьків, громадськості - це результат наполегливої роботи.

Ваговим здобутком Л. П Голян є ряд методичних посібників до комплекту «Віконечко в світ» авторської інтегрованої технології: інтегроване планування, мовленнєве спілкування, рідна природа, хрестоматія художньої літератури по всіх вікових групах. Цими методичними наробками користуються педагоги міста, області, країни. Вони допомагають оптимізувати освітній процес, реалізуючи завдання Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Л. П. Голян заслуговує на присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №140

Малишевої Наталії Іванівни

«Використання розвиваючих ігор в роботі

з дітьми старшого дошкільного віку за системою Б. П. Нікітіна»
У Базовому компоненті дошкільної освіти України визначено, що період дошкільного дитинства має на меті забезпечити достатній рівень психофізичного розвитку та соціальної адаптації дитини до систематичного шкільного навчання. Тому важливим завданням педагога дошкільного навчального закладу є не стільки надання дитині певних знань, умінь та навичок, а створення сприятливих умов для її повноцінного розвитку.

Малишева Н. І. в своєму досвіді роботи теоретично обґрунтувала, що впровадження конструктивних розвиваючих ігор системи Б. П. Нікітіна, зумовлюють включення у роботу всіх розумових процесів дитини, ефективно впливають на розумовий розвиток, передбачають експериментування, пошукову діяльність, сприяють розвитку інтелектуальних творчих здібностей дошкільнят.

Педагогічна діяльність Наталії Іванівни спрямована на поєднання продуктивної праці з творчою в одне ціле, щоб кожне заняття було творчим, максимально розвивало індивідуальні здібності дітей, задовольняло спрагу пізнання, щоб кожна дитина хотіла здобути, а не отримати готові знання.

Дидактичний матеріал, який систематизований педагогом та представлений у роботі, спрямований на розвиток мислення, творчих здібностей дітей, допомагають педагогу здійснювати моральне, естетичне, інтелектуальне виховання, вчать співробітництву та спілкуванню.

В досвіді представлено перспективне планування роботи з визначенням найбільш продуктивного часу для інтелектуальних ігор у формі комплексних ігрових занять у поєднанні з різноманітними видами діяльності відповідно до завдань Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»

Представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння Н. І. Малишевій звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу № 142



Задніпрянець Світлани Юріївни

«Формування логіко - математичних здібностей у дітей дошкільного віку шляхом використання логічних блоків 3. Дьєнеша»


На сучасному етапі розвитку системи дошкільного виховання найбільшої вагомості набула потреба пошуку нових форм розвитку, виховання та навчання, яка б сприяла розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку. Щоб підготувати дитину до життя, необхідно навчити її логічно мислити і використовувати набуті знання, уміння та навички в своєму житті, тобто навчити дитину жити у взаєморозумінні з іншими дітьми, дорослими людьми та навколишнім середовищем.

Досвід роботи Задніпрянець С.Ю. зумовлений актуальністю проблеми розвитку логічного мислення у дітей дошкільного віку, опирається на сучасні наукові досягнення, відповідає сучасним програмовим вимогам. Світлана Юріївна розкрила у своїй роботі сутність поняття «логіко-математичний розвиток», «логічне мислення» дошкільників та представила методику використання логічних блоків угорського психолога і математика З.Дьєнеша для формування логіко-математичної компетентності дошкільників.

У представленій роботі підібраний теоретичний та практичний матеріал для роботи з дітьми різних вікових груп з послідовним ускладненням. Подано конспекти інтегрованих занять з використанням методики 3. Дьєнеша, дидактичні ігри та вправи для дітей дошкільного віку, які використовуються на заняттях, під час індивідуальної роботи з дітьми та у вільний час.

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що представлені матеріали мають теоретичне і практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист», а автор - Задніпрянець Світлана Юріївна - заслуговує на присвоєння звання «вихователь-методист».


Рецензія

на роботу вихователя дошкільного навчального закладу №148

Кузьменко Світлани Миколаївни

«Впровадження вправ з риторики як засіб комунікативно-

мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку»
Одним із найважливіших аспектів поєднання мови, мовлення та мистецтва є риторика. Риторика завжди була наукою словесного мистецтва та шляхом формування комунікативної компетенції людини.

Впровадження риторики в освітній процес дошкільного закладу - провідна ідея досвіду роботи вихователя Кузьменко Світлани Миколаївни. У роботі педагог розкриває один з нових шляхів формування комунікативної компетенції дошкільників - це навчання дітей старшого дошкільного віку елементам риторики, яка, в свою чергу, включає оволодіння технікою мовлення (дикцією та голосовими вміннями: тембром, темпом, гучністю тощо) та навчання художньо-змістовної виразності (образності) мовлення. Особлива увага приділена розробці окремих аспектів навчання дітей дошкільного віку елементам риторики, зокрема техніки мовлення. Педагог розкриває сутність педагогічних завдань: виявлення психолого-педагогічних умов навчання елементів риторики дітей старшого дошкільного віку; розроблення і апробування системи роботи з навчання елементів риторики дітей старшого дошкільного віку; актуалізація дидактично-ігрового матеріалу та вправ з риторики.

Практично значимим доробком педагога стали дібрані та запропоновані для виконання дошкільниками спеціальні вправи та завдання, спрямовані на навчання дітей знаходити та використовувати в мовленні епітети, метафори, порівняння тощо, які мали назву «красиві слова».

С. М. Кузьменко впровадила логіко-структурну модель курсу дошкільної риторики в практику роботи з дітьми старшого дошкільного віку. Розробила задля цього тематичне планування.



Представлені матеріали мають теоретичне та практичне значення, відповідають вимогам оформлення робіт на присвоєння звання «вихователь-методист».

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка