Інформації про стан розвитку психологічної служби закладів освіти в районах (містах) Одеської області



Скачати 145.03 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір145.03 Kb.
Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної служби системи освіти Одеської області у 2015/2016 навчальному році
Одеським обласним центром практичної психології і соціальної роботи ООІУВ було опрацьовано інформації про стан розвитку психологічної служби закладів освіти в районах (містах) Одеської області.

На кінець 2014/2015 навчального року кількість спеціалістів психологічної служби системи освіти Одеської області становила 1 тис. 132 працівники психологічної служби, що становить 51,75% від їх нормативної потреби. У порівнянні з минулим періодом кількість фахівців скоротилась на 21 працівника.

Серед працівників психологічної служби налічується 693 практичних психологи закладів освіти (на 4 більше, ніж у минулому році), що становить 54,74% від нормативної потреби; 401 соціальний педагог (на 21 менше, ніж у минулому році) – 46,33% від нормативної потреби; 38 методистів з психологічної служби (на 4 менше, ніж у минулому році).

Скорочення спостерігається в Балтському, Білгород-Дністровському, Великомихайлівському, Іванівському, Котовському, Ренійському, Роздільнянському, Савранському, Тарутинському, Татарбунарському районах та у містах Одесі, Білгороді-Дністровському. Особливо складна ситуація із забезпеченістю практичними психологами у дошкільних навчальних закладах більшості районів (міст) Одеської області.

Водночас в Березівському, Біляївському, Болградському, Кілійському, Миколаївському, Овідіопольському. Фрунзівському та Ширяївському районах, місті Іллічівську підвищилась кількість працівників психологічної служби системи освіти.

Основними причинами відсутності у навчальних закладах фахівців психологічної служби є: обмеженість місцевого бюджету, недостатність кошторисних призначень, брак спеціалістів. Не менш важливою причиною низького розвитку мережі психологічної служби вважаємо неналежне ставлення керівників різних рівнів освіти до організації соціально-педагогічної і психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу. Підвищення психологічної компетентності керівників закладів і установ освіти є важливим стратегічним напрямом розвитку психологічної служби. У зв’язку з цим, керівництву органів управління освітою разом із відповідними працівниками психологічної служби необхідно організувати просвітницьку роботу серед керівників нижчого рівня і керівників закладів освіти.

Керівникам районних, міських управлінь освіти і науки у новому навчальному році необхідно вжити заходів щодо забезпечення навчальних закладів працівниками психологічної служби, у тому числі навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти районного (міського) рівнів.

Працівникам психологічної служби необхідно більше приділити уваги роботі з керівним складом системи освіти – керівниками закладів освіти, відділів освіти, тощо. Зокрема, запланувати проведення семінарів «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу», «Роль методичної служби в управлінні змінами освітнього середовища в умовах впровадження нових стандартів освіти», «Роль керівника закладу в управлінні змінами освітнього середовища в умовах впровадження нових стандартів освіти».

Сьогодні зростає необхідність свідомої активності керівників навчальних закладів, спрямованої на підтримку, регулювання і формування здорового соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі і закладі в цілому.

Необхідна тісна взаємодія керівника навчального закладу та фахівців психологічної служби для подолання негативних психологічних наслідків подій, що відбуваються в країні, для всіх учасників навчально-виховного процесу (стресові та посттравматичні стани тощо).

Головним викликом сьогодення для України є анексія АР Крим та м. Севастополя, бойові дії на Сході країни. За даними Міністерства соціальної політики України станом на 29.05.2015 року кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів з числа внутрішньо переміщених осіб в Одеській області становила 2477 осіб, а вихованців дошкільних навальних закладів – 808 осіб.

Наразі перед працівниками психологічної служби системи освіти в 2015/2016 навчальному році стоїть завдання щодо забезпечення психологічного і соціально-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених осіб, вимушених внутрішніх мігрантів (соціалізація), членів їх сімей, родичів загиблих та поранених в ході АТО, родичів військових, які проходять службу в АТО, тощо.

Робота з дітьми, які постраждали внаслідок військових дій на Сході України та мають певний травматичний досвід, вказує на необхідність підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу з окремих питань. Практичним психологам у новому навчальному році рекомендовано запланувати заходи щодо психологічної просвіти педагогічних працівників, дітей та молоді, їхніх батьків, спрямованих на формування системи знань щодо понять «стрес», «криза», «травма», «копінг-стратегії», «ресурс», вмінь та навичок роботи з проблеми розвитку «сресостійкості».

Крім зазначеного вище, у 2015/2016 навчальному році важливими напрямами роботи психологічної служби системи освіти залишаються:



1. Покращання методичного забезпечення діяльності служби. Зокрема, введення протоколів роботи практичного психолога і соціального педагога у типових професійних ситуаціях, розробка і затвердження в установленому порядку циклограм їхньої діяльності, оновлення процедур експертизи методичних матеріалів і методичних видань для працівників служби.

2. Підвищення якості роботи працівників психологічної служби. Запровадження проектно-технологічного підходу в роботі практичного психолога і соціального педагога, впровадження технологій оцінки ефективності і результативності роботи, впровадження системи моніторингів стану розвитку дітей, учнів, студентів.

3. Забезпечення психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. В межах цієї роботи поглиблювати взаємодію між працівниками психологічної служби системи освіти та психолого-медико-педагогічної консультації. Особливу увагу звернути на просвітницьку роботу з батьками (як учнів з особливими освітніми потребами, так і учнів, які з ними навчаються в інклюзивних класах) та з педагогічними колективами шкіл, у яких створені інклюзивні класи.

Зосереджуємо увагу на тому, що працівникам психологічної служби необхідно приділити особливу увагу вивченню індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, розробці алгоритму взаємодії педагогічних працівників як у межах навчального закладу, так і поза його межами щодо забезпечення потреб вихованців та учнів. Інтеграція таких дітей в навчально-виховний процес можлива виключно за умови їх належного психолого-педагогічного супроводу. Актуальним залишається і питання психологічної підготовки педагогів до роботи з вказаною категорією дітей.



4. Належний психологічний і соціальний супровід дітей, схильних до прояву девіантної, делінквентної (протиправної) поведінки, профілактика і превенція протиправної, агресивної, жорстокої, насильницької поведінки серед школярів. Завуальовані прояві ксенофобії і сегрегації, мова ворожнечі все частіше проявляється серед підлітків у навчальних закладах, у соціальних мережах; через відмінності в поглядах, упередженості серед дітей виникають конфлікти, які призводять до серйозних правопорушень чи злочинів та формування захисної агресивної реакції у дітей, переміщених із зони АТО. Таким чином, виникає ефект «замкненого кола», коли агресія і ненависть породжують відповідну агресію.

Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження проекту «Шкільна медіація» серед однолітків, у межах якого учні засвоюють навички вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників).

Міністерство освіти і науки України рекомендує:


  • керівникам психологічних служб вжити організаційних і методичних заходів щодо підтримки діяльності існуючих шкільних служб порозуміння та розбудови мережі таких служб на базі навчальних закладів де вони відсутні і досі;

  • проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;

  • провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами кримінальної міліції у справах дітей, службами у справах дітей, соціальними службами для сім’ї, дітей та молоді.

Вирішення складних проблем виховання сучасної молоді викликає необхідність організації діяльності фахівців психологічної служби на основі мультидисциплінарного підходу, в рамках якого спеціалісти з різних служб, відомств, установ обмінюються інформацією і створюють найкращі умови для розвитку дитини, вирішення її потреб (налагодження взаємодії, співробітництва працівників психологічної служби системи освіти та працівників кримінальної міліції у справах дітей, служби у справах дітей, центрів соціально-психологічних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо). При планування діяльності рекомендуємо врахувати Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей, в яких детально наведений порядок такої взаємодії, основні функції кожної служби (лист МОН України від 28.10.2014р., №1/9-557).

5. Профілактика проявів насильницької поведінки. Досвід країн, які перебували в конфліктних ситуаціях, показує, що значне зростання насильства в протистояннях, призводить до збільшення випадків домашнього насильства, насильства стосовно жінок і дітей як у період розгортання самого конфлікту, так і по його завершенні.

Особливо вразливою групою вважаються жінки та діти із соціально незахищених категорій, сім’ї, члени яких загинули або були поранені в ході трагічних подій, зокрема, вдови, які залишилися єдиними годувальниками родин, сім’ї військовослужбовців, які стають внутрішніми мігрантами. Надзвичайної уваги потребують діти із сімей, в яких загинули їхні рідні та близькі, друзі і знайомі. Працівникам психологічної служби необхідно знати про такі сім’ї, своєчасно надати необхідну психологічну, соціально-педагогічну допомогу.

У 2014/2015 навчальному році співробітниками Центру практичної психології і соціальної роботи ООІУВ спільно з представниками громадського проекту «Альтернативи насиллю» проведено низку навчальних семінарів для працівників психологічної служби системи освіти Одеської області. Під час навчання психологи та соціальні педагоги отримали знання та навички ефективної роботи в ситуаціях конфлікту та насилля. Програма проекту «Альтернативи насиллю» є ефективним інструментом в діяльності працівників психологічної служби щодо роботи з учнівською молоддю з питання профілактики проявів насильницької поведінки.

6. Превентивне виховання, метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я; профілактика адиктивної поведінки (алкоголізму, наркоманії, комп’ютерної залежності тощо), захворювання на ВІЛ-інфекцію, туберкульоз, ІПСШ. З метою організації масштабної протиалкогольної профілактичної кампанії, у рамках діяльності психологічної служби системи освіти на базі навчальних закладів деяких областей України продовжується впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова». Основною метою програми є підвищення рівня поінформованості підлітків про шкідливість вживання алкоголю. Програма передбачає активне залучення батьків, педагогічних працівників до виконання завдань і опрацювання матеріалу, формування свідомого і відповідального ставлення до власного здоров’я.

Для проведення протинаркотичної профілактичної роботи варто скористатися «Комплексною програмою з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I – III ступенів навчання: Загальний виклад програми профілактичних дій». / Вієвський А.М., Лепеха К.І., Балакірєва О.М., Дивак В.В., Дмитришина Н.А., Жданова М.П., Олійник І.М., Панок В.Г., Сидяк С.В. – К., 2014. - 38 с.

Навчально-методичний посібник є основою навчально-методичного комплекту, розробленого у рамках проекту «Розробка комплексної програми з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I-III ступенів навчання». Посібник рекомендований для використання працівниками педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів та методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Електронна версія зазначених матеріалів розміщена на сайті: www.mon.gov.ua в розділі позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини.

Особливий неспокій у батьків і педагогів викликає комп'ютерна залежність. Комп'ютерна, зокрема Інтернет-залежність, визначається як психічний розлад, що характеризується нав'язливим бажанням підключитися до персонального комп'ютера (для ігор, спілкування в мережі тощо) і хворобливою нездатністю вчасно відключитися від нього.

Психологічними особливостями дитини, що страждає комп'ютерною залежністю, є замкнутість, агресивність, неврівноваженість, невпевненість в собі, образливість, недовірливість, високий рівень тривожності, низький рівень самоактуалізації. Крім того, надмірна захопленість комп'ютерними іграми призводить до формування стійкого бажання відходу в комп'ютерний світ, де можна відчути себе успішним і сильним, прийняти на себе роль іншого, у разі захоплення «стрілялками» відбувається звикання до сприйняття сцен насильства.

Необхідно враховувати, що наявність комп'ютерної залежності є ознаками емоційного неблагополуччя і свідчить про необхідність надання психологічної допомоги і педагогічної підтримки (дітям властиві неадекватна самооцінка, нездатність до саморегуляції, емоційні труднощі у взаємодії, складнощі соціальної адаптації тощо). Ефективними в роботі з названими проблемами є індивідуальне і групове консультування, індивідуальна корекція, включення в тренінгові групи (соціально-психологічний тренінг, тренінг особистісного зростання), активна просвітницька робота (підготовка пам'яток для батьків, учнів про специфіку комп'ютерної залежності).

Зауважимо, що необхідною також є робота з батьками, оскільки часто комп’ютерна залежність дитини пов’язана з небажанням батьків приділяти їй достатню увагу та їхнім прагненням таким чином «чимось зайняти» дитину. Зусилля також повинні бути спрямовані на те, щоб допомогти дитині навчитися конструктивно вирішувати свої проблеми, отримувати позитивні емоції і особистісний сенс в реальній взаємодії та діяльності, а не у взаємодії з персональним комп'ютером, планшетом, мобільним телефоном.



7. Профілактична робота щодо запобігання торгівлі людьми. Складна соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні, привертає увагу до посилення профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі людьми. Зважаючи на надзвичайну вразливість саме дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, необхідно систематично впроваджувати діяльність з ефективного попередження торгівлі людьми серед цієї групи ризику в усіх регіонах України.

Моніторинги, проведені Міжнародною організацією з міграції, свідчать про недостатню поінформованість дітей та молоді щодо власних прав та правил безпеки під час працевлаштування за кордоном та в Україні.

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до цієї Конвенції, які були ратифіковані Україною, необхідно активно підтримувати і заохочувати участь дітей у інформаційно-просвітницьких і навчальних програмах щодо превентивних заходів, пов’язаних з торгівлею людьми і, зокрема, дітьми.

З цього питання доцільно скористатися програмою виховних заходів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів та комплектом методичних матеріалів щодо впровадження програми в професійно-технічних навчальних закладах, загальноосвітніх школах-інтернатах та інститутах післядипломної педагогічної освіти, що схвалені для використання науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, протокол № 3 від 14 жовтня 2014 року (лист МОН від 28.05.2015 №1/9-264).

Матеріали розміщені у вільному доступі на сайті Міністерства в розділі «Позашкільна освіта, виховна робота» за покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/

8. Профілактика суїцидальної поведінки дітей та молоді. Управлінням молодіжної превенції Департаменту громадської безпеки МВС України здійснено аналіз випадків учинення дітьми навмисних самоушкоджень, який свідчить, що в Одеській області зафіксовано 17 випадків дитячих самоушкоджень. Більшість підлітків, які вчинили самоушкодження, є учнями загальноосвітніх чи професійно-технічних навчальних закладів. Основними причинами скоєння навмисних самоушкоджень дітьми є конфлікти в родині, з друзями чи однокласниками, а також негаразди в особистому житті на ґрунті нерозділеного кохання чи розставання з коханою людиною.

У рамках роботи в цьому напрямку Міністерство освіти і науки України рекомендує:

- у загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення батьківських зборів залучати працівників кримінальної міліції у справах дітей, психологів та соціальних педагогів для проведення роз'яснювальної роботи з метою попередження вчинення дітьми навмисних самоушкоджень;

- ознайомити батьків та дітей про функціонування Національної дитячої „гарячої лінії"(0 800 500 225), створеної з метою надання можливості дітям анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду на теми: «Насильство та жорстоке поводження», «Безпека в Інтернеті», «Стосунки в сім'ї» тощо, а дорослим – проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо порушення прав дитини.



9. Робота з формування толерантності з усіма учасниками навчально-виховного процесу (толерантність до внутрішньо переміщених осіб, до дітей з особливими освітніми потребами, до іншої точки зору, до іншої релігії, тощо).

10. Психологічний супровід профільного та професійного самовизначення учнів. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів за вибором «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри», які можуть бути розраховані на 9, 18, 35, 70 год. і впроваджуються у загальноосвітніх навчальних закладах з 2009 р.; програма «Моя майбутня професія: правила вибору» (52 год.) [курс за вибором для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)] і «Моя майбутня професія: шлях до успіху» [курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)]. Програми увійшли у навчально-методичний посібник «Збірник програм з викладання факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів», який також отримав гриф Міністерства освіти і науки України.

11. Підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу. Починаючи з 2012/2013 навчального року, Міністерство рекомендувало впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах «годину психолога», що сприяє розв’язанню ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі, а з 2013/2014 навчального року – факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді. Програми факультативних курсів, спецкурсів та курсів за вибором схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які вводяться за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України від 06.06.2013 № 1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти»).

Сучасні навчальні заклади мають Інтернет-сайти, які стали ефективним засобом зв'язку з учнями та їх батьками. З метою підвищення психологічної культури суб'єктів освітнього процесу в навчальних закладах та у сім`ї радимо активно використовувати можливість отримання інформації через Інтернет із застосуванням інтерактивних форм.

За допомогою Інтернету можливе отримання зворотного зв'язку не лише від учнів, а й від батьків учнів за допомогою розміщених на сайті матеріалів, опитувальників. Практично не використовується така форма роботи, як відповіді на запитання. Механізм реалізації цієї технології полягає в попередньому зборі проблемних питань і розміщенні на сайті відповідей на них практичного психолога. Доцільно створювати постійні рубрики за віковими інтересами: учні початкової школи, 5-6 класів, 7-8 класів, 9 класів, 10-11 класів, або рубрики за змістом: цікава психологія, вправи на розвиток психічних процесів, корисні поради, профорієнтація, психологічна безпека тощо. На сайтах загальноосвітніх навчальних закладів, що реалізовують напрями навчання (іноземна мова, математика та інше), доцільно інформувати батьків про психологічні особливості навчання за вибраним напрямком.

Психологічна просвіта педагогічних працівників має висвітлювати різноманітні питання: формування толерантності, особливості профілактики суїцидальної, протиправної, насильницької поведінки, психологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами, формування здорового соціально-психологічно клімату в дитячих та учнівських колективах, психологічні особливості дітей різного віку (ранній вік, дошкільний вік, учні початкової школи, підлітки, юнацтво), тощо. Також велику увагу необхідно приділити проблемі формування психологічної готовності педагогічних працівників до змін освітнього середовища в умовах впровадження нових стандартів освіти (нова концепція розвитку освіти, Закон України «Про освіту», тощо).



12. Захист прав і свобод дітей та молоді. З огляду на посилену увагу країн Європейського Союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної служби необхідно акцентувати свою діяльність на соціальний захист прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захист честі і гідності учнів, вихованців, студентів. На виконання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року» соціальним педагогам навчальних закладів необхідно ввести в практику проведення постійно діючого моніторингу дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу не лише в умовах навчального закладу, а і поза його межами, зокрема, як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини.

Завідувач Центру практичної



психології і соціальної роботи С.В. Витупоренко


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка