«Інформатика в житті суспільства»



Скачати 149.03 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір149.03 Kb.
Національна Академія Наук України

Київський університет права

Кафедра гуманітарних дисциплін

Залікова робота з інформатики

Тема: «Інформатика в житті суспільства»

Підготували:

Студенти групи ПБ-21

Діденко Анжеліка,

Шаталюк Максим

Київ-2011

ПЛАН




  1. Вступ

  2. Використання інформатики в житті.

  3. Інформатика як соціально-технологічна інфраструктура.

  4. Ядро інформатики як прикладного наукового напряму.

  5. Висновок.


Вступ
Відомо, що слово інформатика ("Informatique") уперше було введено в наукову термінологію французькими вченими на початку 1970-х років. В англомовних країнах паралельно використовується термін "computer Science" - комп'ютерна наука.

Використання інформатики в житті

Створення і широке використання в повсякденному житті сучасного суспільства новітніх технологій збирання та обробки інформації, різних інформаційно-пошукових, моделюючих, аналітичних і управлінських систем обумовили виникнення цікавого і значного феномена, характерного для новітньої історії людства. Вдосконалення засобів обчислювальної техніки, систем телекомунікацій та інформаційних технологій не лише повною мірою виявляє свою виробничу, технологічну й соціальну корисність, поліпшуючи умови нашої праці і побуту, вони радикальним чином змінюють саму природу людських і виробничих відносин у сучасному суспільстві.

На даному етапі становлення і розвиток нової наукової дисципліни, здатної формулювати і вивчати основні закономірності процесу інформатизації сучасного світу, є об'єктивною і настійною необхідністю. Інформатика виникла в рамках сучасних теорій управління складними динамічними процесами і була покликана додати теоріям практичної спрямованості, зорієнтованої на створення наукових основ функціонування складних інформаційних систем, що ґрунтуються на широкому використанні новітніх технологій інформаційного обміну.

Будучи комплексною науковою дисципліною, інформатика вивчає всі аспекти проектування, розробки і використання систем обробки даних. При цьому вона виявляє загальні закономірності впливу цих систем на різні сфери соціально-економічного життя людини і суспільства.

Таким чином, інформатика сьогодні - це не тільки теорія інформаційного обміну, не тільки технологія обробки інформації та інформаційних потоків, це ціла соціально-технологічна інфраструктура, яка органічно переплітається з соціальною сферою і чинить на неї все більш істотний вплив. Вивчення природи і методів впливу новітніх інформаційних технологій на соціальну сферу сучасного суспільства на сьогодні є основним компонентом інформатики як комплексної наукової дисципліни. Розширення застосування засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій помітно змінює загальне соціальне середовище сучасного суспільства, розширюючи при цьому горизонти наукових та практичних пізнань, стимулюючи процеси вдосконалення інформаційних технологій. Такий взаємний вплив обумовлює стрімкий розвиток всієї інформаційної інфраструктури суспільства, що, у свою чергу, є потужним прискорювачем розвитку новітніх засобів інформаційного обміну.

Інформатика стала частиною нашої повсякденної дійсності. Сьогодні вона змінює не тільки матеріальні основи багатьох соціально-економічних і науково-технічних процесів, але й наші уявлення про навколишній світ, про форми і методи його пізнання. Інформатику рівною мірою можна віднести і до прикладних, і до фундаментальних наук. Така неоднозначна класифікація випливає з самої природи виникнення і розвитку інформатики як складної сукупності загальнотеоретичних і прикладних наукових дисциплін.

З одного боку, інформатику можна розглядати як фундаментальну, природну науку, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, питання, пов'язані з процесами збирання, зберігання, передачі, перетворення і використання інформації. Інформатика є природною фундаментальною наукою, оскільки формулює єдині, загальні закони обробки інформації для різних сфер діяльності людини. Ці закони мають загальнонауковий характер і однакові прояви в найрізноманітніших галузях наукових знань.

З іншого боку, інформатика має яскраво виражені прикладні аспекти, пов'язані з функціонуванням цілком конкретних інформаційних технологій і систем, орієнтованих на задоволення прикладних інформаційних потреб людини і суспільства. У цьому значенні інформатика формулює цілком конкретні методи і правила проектування і створення систем обробки інформації, технології використання цих систем для розв'язання прикладних завдань автоматизації рутинних обчислювальних і логічних процедур.

У зв'язку з багатогранністю і багатоваріантністю поняття інформатики будь-яке спрощене визначення буде містити лише найбільш загальні риси, що відображатимуть суть поняття без урахування його предметної області. З погляду предметної області інформатику слід розуміти як науку, що вивчає комп'ютери, принципи їх побудови, роботу і практичне застосування для обробки інформації. Крім цього, інформатика вивчає питання теоретичних і практичних аспектів проектування обчислювальних систем, електроніки, математики і логіки. Діапазон предметної області інформатики визначається від технології розробки програмного забезпечення, програмування і архітектури комп'ютерної техніки до штучного інтелекту і робототехніки.

Часто терміном "інформатика" позначають сукупність фундаментальних і прикладних дисциплін, що вивчають властивості інформації, а також способи накопичення, обробки, подання і передачі інформації за допомогою певних технічних засобів.

Ядро інформатики як прикладного наукового напряму складає інформаційна технологія - сукупність конкретних технічних і програмних засобів, за допомогою яких виконуються найрізноманітніші операції з обробки даних. Іноді інформаційні технології називають комп'ютерними технологіями, а також прикладною інформатикою. Вирішальне значення для прикладної інформатики мають безпосередньо засоби обчислювальної і телекомунікаційної техніки, зокрема, комп'ютер як технічний пристрій, призначений для обробки інформації.

Узагальнююче визначення інформатики, яке відображає в найбільш короткій формі її основні риси, можна сформулювати таким чином: інформатика - це наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, передачі та використання в різних сферах діяльності людини і суспільства.

Прикладною метою інформатики є розробка більш ефективних методів використання інформаційних потоків і визначення шляхів оптимізації процесів практичного використання різноманітної інформації.

Головною функцією інформатики є обґрунтування засобів і методів технологічного забезпечення інформаційних процесів, а отже, якісна зміна природи їх перебігу на основі застосування сучасних засобів обчислювальної і телекомунікаційної техніки, математичного моделювання й програмного управління.

Будь-який з наукових напрямків покликаний виробляти і систематизувати об'єктивні знання про дійсність з метою їх опису і пояснення, формулювати і тлумачити основні закономірності, що складають предмет його вивчення. Стосовно інформатики можна стверджувати, що об'єктом вивчення даної наукової дисципліни є різноманітна інформація в усіх її видах з усіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства.

Інформація* зароджуючись та існуючи в межах якої-небудь сфери людської діяльності, набуває вузькоспеціального галузевого характеру. У процесі вивчення такого роду інформації виробляються специфічні методи її подання і обробки. Це обумовлює поділ інформатики на деякі прикладні наукові напрями. Дані напрями існують залежно від вигляду і суспільного призначення інформації, що розглядається в них. Об'єктом вивчення таких "спеціальних" розділів інформатики є різні типи "спеціальної" інформації, а предметом - закономірності інформаційного обслуговування в межах тієї чи іншої системи соціальної комунікації.

Із загальнотеоретичного погляду для інформатики не має значення конкретний зміст інформації. Об'єктом вивчення інформатики в даному контексті є інформація як така, а предметом - інформаційні процеси, тобто процеси збирання, зберігання, обробки і поширення інформації, а також способи управління даними процесами і загальні закономірності впливу інформаційних процесів на характер соціальних комунікацій в суспільстві загалом.

Інформатика як соціально-технологічна інфраструктура

У сучасних умовах інформаційні системи - це складні взаємопов'язані обчислювальні й телекомунікаційні системи, об'єднані в локальні та глобальні обчислювальні мережі, покликані задовольняти безупинно зростаючі інформаційні потреби суспільства.

За останні роки виробилася стійка тенденція до об'єднання традиційних функцій управління з функціями управління інформаційними ресурсами та інформаційними системами підприємств і установ. Процес злиття цих функцій в єдину управлінську систему обумовлений потребою в нових, більш досконалих методах і прийомах обробки інформації в повсякденній діяльності управлінського персоналу. Він об'єктивно обумовлений технологічною революцією в галузі обчислювальної техніки, що сприяло демократизації і доступності інформаційних систем, перетворивши мільйони кінцевих користувачів цих систем на інформаційних менеджерів.

З урахуванням змін в архітектурі побудови інформаційних систем і в принципах організації інформаційних технологій в сучасному суспільстві змінюється характер взаємовідносин персоналу в процесі здійснення виробничої діяльності, як в межах окремого підприємства, так і в економіці в цілому. Найважливіша роль інформаційних систем і технологій буде і надалі полягати в забезпеченні необхідного рівня обслуговування клієнтів і користувачів даних систем за допомогою інтеграції різноманітних інформаційних ресурсів.

Тому подальший розгляд питань інформатизації сучасного суспільства, застосування нових інформаційних технологій і побудови на їх базі сучасних інформаційних систем потребує чіткого визначення таких базових понять інформатики, якими є інформаційна технологія та інформаційна система.

У сучасних умовах технології збору і переробки інформації орієнтовані на створення складних обчислювальних систем. Метою створення таких систем є не лише накопичення і зберігання інформації, вони покликані максимально зблизити виконавця і керівника, який зобов'язаний приймати управлінські рішення, - з одного боку та інформаційні сховища - з іншого, де б вони не знаходилися, у будь-який момент часу. Крім безперешкодного доступу до інформації, нові технології інформаційного обміну надають управлінцю можливість застосовувати принципово нову методологію оптимізації процесу в прийнятті рішень.

Інформаційна технологія - це цілеспрямована організована сукупність різних інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, яка забезпечує високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розподіл даних, можливість доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Поняття "система" в науково-технічній літературі використовується для визначення сукупності взаємопов'язаних елементів, що становлять єдине ціле, функціонування яких спрямоване на отримання конкретного корисного результату. В інформатиці прийнято розрізняти такі види систем: система управління, автоматизована система управління, автоматизована інформаційна система, автоматична інформаційна система і т.д.

Інформаційна система - це комунікаційна система, побудована на основі застосування сучасних інформаційних технологій, що забезпечують збір, обробку
Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для

автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне

залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних

виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва,

необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і

мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання,

вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться

проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється

інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує

підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення

умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.


Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика.

Термін, що поєднав у собі два слова “інформація" і “автоматики". Тому

сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати

комп'ютерно-інформаційним.


Комп'ютерізація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна

електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут та на виробництво,

подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає

можливим завдяки мініатюрізації обчислювальних пристроїв, коли,

наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи

розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів.

Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна

порівняти з продуктивністю величезних електро-обчислювальних машин 60-х

років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За

прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск ПЕОМ досягне

35 млн. штук на рік.
Революційні зміни найважливіших параметрів електро-обчислювальної

техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі

інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до

так званої безпаперової інформації.


Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового

значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на

інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних

зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також

шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від

чітко поставленної оперативної інформації значною мірою залежить

дотримання виробничої дисципліни.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так званна паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера, тобто безпаперова інформація.


Хоч навіть і у використанні персонального комп'ютера у виробництві

комп'ютерні виробники убачили недоліки. Саме в самод0000 персонального комп'ютера убачили розробники його сильні і слабкі сторони. Робота з ПК

передбачає постійне прийняття різних по складності рішень: регулярне

архівування даних, антивірусний контроль, востановлення даних після

збоїв, захист від несанкціонованого доступу та інших, що вимагає

належної кваліфікації знань. У цьому відношенні мережевий комп'ютер для

виробництва просто незамінний, оскільки він володіє безперечними

перевагами для організації з великою кількістю співробітників, які

потребуют обчислювальні машин: економія коштів починається з моменту

купівлі пари мережевих комп'ютерів замість персональних і продовжується

в ході їх експлуатації, як наслідок простоти обслуговування, так і через

відсутність необхідності ліквідувати наслідки безграмотного або

необережного використання. З іншого боку виникає необхідність в

наявності висококваліфікованих мережевих адміністраторів, здатних

підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.
Яке б враження не складалося, насправді мережевий комп'ютер - щось

більше, ніж просто засіб зв'язку і інформаційного доступу. Мережевий

комп'ютер був задуманий як пристрій з великою обчислювальною потужністю,

і все-таки його основними функціями повинні були стати саме зв'язок і

інформаційний доступ: електронна пошта, відеоконференції, організація

виробництва через використання бази даних зовнішніх серверів,

моделювання структурних схем. Для нормального розвитку і функціонування

складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін

інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на

різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому

від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.
Повертаючись до ідеї, що знаходиться в основі створення мережевого

комп'ютера, Ларі Еллісон провів паралель між комп'ютерними і будь-якими

іншими мережами, якими ми щодня користуємося. Практично всі вони

розроблені за наступним принципом: складна технічна інфраструктура з

виключно простими кінцевими пристроями, які призначені для експлуатації

споживачами цієї мережі. Самими простими прикладами таких мереж можуть

бути телефонна мережа і телерадіосповіщання. Безліч обладнання і

висококваліфікованого персоналу щогодини виконують свої функції для

підтримки працездатності системи і надання послуг кінцевим користувачам.

У умовах зростаючої, нехай навіть і повільно, інформатизації

виробництва мережевий комп'ютер був задуманий як засіб максимально

простої і ефективної взаємодії між користувачами і інформаційними

ресурсами.
З точки зору апаратного забезпечення - мережевий комп'ютер являє собоюматеринську плату з інтегрованими відео-, мережевою і звуковою картами, контроллерами і багато чим іншим. У ході розвитку комп'ютеризації має

бути створені національні та міжнаціональні комунікаційно-обчислювальні

мережі, бази даних, нове покоління супутникових систем космічного

зв'язку, що дозволить полегшити доступ до інформаційних ресурсів.


Насправді, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом

, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом

тотальних інформаційних технлогій, що підкреслюю повне злиття

комп'ютерної техніки і комунікації.


Підприємств-користувачів системою Інтернет у виробничих цілях не так уже

і багато, хоча ця система дає практично необмежені можливості в

свободному обміні даними, або використанні бази даних мережевого

сервера, для обміну технологій. Використання комп'ютерних мереж

дозволить виробникам знизити трансакційні, поштові, часові витрати. Нові

технології, що зберігаються в базі даних серверів, стають доступні для

простого виробника, що володіє хоча б одним мережевим комп'ютером.
Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва,

як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований

на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Вбудування таких

мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити

рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному

вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації,

реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні

можливості промислового обладнання.


Висновок
Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових

засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є:

формування елементної бази на сверхвеликих інтегральних схемах;

забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду;

наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в

обробці поступаючої інформації; можливість спілкування людини з ЕОМ на



природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.

Список використаних джерел


  1. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=64349



  1. Інформатика і комп’ютерна техніка. Частина 1.  Основні поняття. MS-DOS.



  1. http://alive-inter.net/ukr/referat-64749ozzco




  1. http://www.referatcentral.org.ua/information_load.php?id=1610




  1. http://pidruchniki.ws/11570718/ekonomika/informatika_informatsiyni_tehnologiyi_peredumovi_rozvitku_ekonomiki


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка