Інноваційні форми масової роботи в бібліотеках – вимога часу



Скачати 296.73 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір296.73 Kb.
Надвірнянська районна централізована бібліотечна система

Організаційно-методичний відділ



Інноваційні форми масової
роботи в бібліотеках – вимога часу.

(методичні поради)



c:\users\admin\desktop\narada.jpg

Надвірна


2015

Інноваційні форми роботи масової роботи в бібліотеках – вимога часу: методичні поради [Текст]; уклад. З. Заяць, М. Кушнерчук; відп. за вип.. Г. Волошин /Надвірнянська ЦРБ. – 2015. – 28 с.

В методичних порадах подаються сучасні інноваційні форми масової роботи з метою допомоги бібліотечним фахівцям для застосування їх в практику роботи.

Укладачі: З. Заяць – завідувач організаційно-методичного відділу ЦРБ;


М. Кушнерчук – пров. методист ЦРБ;
Комп’ютерна верстка: Р. Заник – інженер-програміст;
Відповідальна за випуск: Г. Волошин – директор ЦБС.

Глобальність змін у суспільстві спонукає представників різних галузей впроваджувати нові технології, визначати нові способи подолання суперечностей, шукати нові шляхи розвитку діяльності. Разом з новими технологіями у наше життя увійшло та міцно затвердилося поняття «інновація», українським аналогом якого є слово «нововведення». За частотою вживання на сьогодні це слово не знає собі рівних – всі говорять про інновації та інноваційні системи.

Що ж таке інновація? Найбільш відповідним та адекватним сьогоденню представляється наступне визначення: ІННОВАЦІЯ – це впроваджений зразок діяльності, продукції, послуг, що має якісною характеристикою абсолютну або відносну новизну; виходить за межі засвоєних традицій; виводить професійну діяльність на принципово поліпшений або якісно новий рівень. Нині багато організацій з різних галузей «взяли курс» на реорганізацію власної діяльності, спираючись на інновації, як на засіб розвитку. Тому не дивно, що і в бібліотеках розпочався інноваційний рух, сутність якого є оновлення змісту й методів роботи та управління, що дозволило зробити прорив до нових технологій, нової якості бібліотечної справи.

Говорячи про інновації у бібліотеці, слід мати на увазі, що це інновації соціально-культурного типу. Серед фахівців бібліотечно-інформаційної сфери побутують різні думки про значення інновацій. Бібліотечні нововведення розуміють і як засіб поширення «передового бібліотечного досвіду» в рамках науково-методичної діяльності бібліотек, і як напрямок діяльності з пошуку нових шляхів функціонування, розвитку та вдосконалення бібліотечної роботи і як сучасний засіб творчого зростання співробітників бібліотек.Істинність інновацій полягає в їх позитивному впливі на якість обслуговування користувачів.

Найпершим завданням бібліотек завжди було популяризація книги і читання. На жаль, сьогодні в бібліотеках України, як і в інших країнах світу, спостерігається зниження інтересу до читання. Впровадження в практичну діяльність поруч з традиційними інноваційних форм масової роботи – запорука успіху, запорука більшого залучення до бібліотеки нових користувачів.

Пропонуємо ознайомитись та по можливості впроваджувати в практику роботи бібліотек цікаві форми масової роботи, що використовуються в практиці окремих бібліотек України.



Айстопер (від англ. eye stopper – дослівно «той, що зупиняє очі») – поняття, яке використовується в рекламній справі. Це комунікативний рекламний і PR-елемент, основне призначення котрого – привертання уваги. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий, оскільки саме колір предмета людське око розрізняє швидше за все. Крім того, використовують різноманітні нестандартні та/або смішні зображення людей, тварин тощо. У бібліотечній практиці айстопери – це об’єкти (живі й неживі), що привертають увагу користувачів. Їх, зокрема, використовують при оформленні книжкових виставок.

Авторитет імені – зустріч з будь-ким.

Акорд літературний. Акорд – гармонійне поєднання кількох голосів або звуків. Стосовно бібліотечної справи – захід, присвячений кільком письменникам.

Акція – діяльність, спрямована на досягнення певної мети.

Арт-зустріч – зустріч творчими людьми-митцями

Арт-година – година мистецтва.

Асорті – захід з набором різноманітних тем, форм роботи.

Аукціон – це публічний продаж, у процесі якого речі отримує той, хто запропонує більшу плату. Методика проведення аукціону передбачає: представлення і показ аудиторії «товару», тобто стимулювання інтересу до нього; оголошення плати за «товар»; прийом перших «внесків-платежів»; пропозицію ведучого збільшити «плату»; чітке дотримання умовного часу, відведеного для призначення нової «плати» (на рахунок один – два – три); вручення «товару» тому, хто останній «призначив ціну»; привітання «покупця», який придбав «товар». За тематикою аукціони бувають інтелектуальними, книжковими, літературними, аукціон знань, народної мудрості, кіноаукціон тощо.

Балаганчик – маленьке веселе дійство подібне по духу до народного свята.

Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та/або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.

Бібліографічна мозаїка – форма представлення довідково-бібліографічного апарату бібліотеки в цілому або ж певної групи бібліографічних матеріалів (бібліографічних покажчиків, путівників, списків, нарисів, оглядів, дайджестів тощо) у паперовій або електронній формах із метою популяризації їх як джерел ефективного пошуку інформації для користувачів бібліотеки.

Бібліографічний бієнале (від італ. biennale – дворічний) – виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних та/або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо-бібліографічні, музично-бібліографічні та ін.). Виставки і фестивалі, котрі проходять раз на три роки, мають назву трієнале (від італ. triennale – трирічний).

Бібліотечний бульвар – захід, який проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги, читання.

Бібліокараван – цикл виїзних заходів, виставок, оглядів тощо, зазвичай об’єднаних певною темою, що організовуються з метою представлення в різних організаціях і установах. Спрямований на підвищення інтересу громади до бібліотечної інформації та послуг, популяризацію бібліотечних ресурсів з обраної теми. Програма бібліокаравану розробляється відповідно до його мети і завдань. Він може бути самостійною акцією, у рамках якої можливе проведення й інших заходів, або ж складовою частиною різних бібліотечних масових дійств.

Бібліокафе – форма заходу, побудованого на зразок кафе, де в меню замість страв подають книги (за авторами, тематикою), бібліографічну інформацію, відомості про міні-заходи. До «Бібліоменю» можуть входити «книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до найсмачніших і найвишуканіших», а також бібліофреш, бібліомікс та ін.

 Бібліоквест – гра, яка поєднує спортивне орієнтування та розв’язання інтелектуальних завдань тощо. Для прикладу наведемо бібліоквест «Ключі розбійника». Щоб відкрити будь-яку скарбницю, потрібні ключі до неї. Але дістати їх нелегко. Ключі знаходяться в старого розбійника. Перед початком гри всі гравці сідають у коло. Ведучий - «розбійник» сідає в центр кола. Перед ним лежать три ключі. У розбійника на очах пов'язка. Гравці вибирають того, хто перший піде здобувати ключ. Для цього треба підійти нечутно навшпиньках до розбійника, забрати в нього один із ключів і повернутися на місце. Потім розбійник намагається відгадати, хто із гравців украв у нього ключ. Якщо гравців багато, то можна дати декілька спроб. Якщо він відгадує, то повертає собі ключ, якщо ні, то ключ залишається гравцям. Завдання гравців: якнайшвидше забрати в нього всі три ключі. Три ключі відкривають скарбничку, де лежить завдання-підказка до квесту. Інші підказки можуть бути прикріплені на певних книгах та предметах, діти повинні здогадатися, про яку книгу чи предмет іде мова, знайти їх і отримати наступне завдання. Остання точка квесту – приз.



Бібліокешинг (від англ. cache – схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або/та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу.  Гра допомагає позитивно налаштуватися на спілкування, розвивати групову згуртованість, вміння визначати своє призначення у групі та знаходити вихід зі складних ситуацій.

Бібліомікс (від англ. mix – змішувати) – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо.

Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик-Всезнайко», Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери.

Бібліотечний бульвар – захід, що проводиться на одній чи кількох вулицях населеного пункту з метою рекламування книги, бібліотеки і читання.

Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують один чи кілька відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах (дитсадки, школи, парки та ін.). Мета – якомога більше розповісти про можливості бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.

Бібліотечний флешмоб (також книжковий флешмоб, лібмоб) найчастіше має на меті інформування населення про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, котрі відтепер надають модернізовані бібліотеки; заохочення до читання; привернення уваги до неповторності книги як носія інформації. Прикладом бібліотечного флешмобу є акція до Всеукраїнського дня бібліотек, на яку у вересні 2012 р. УБА запрошувала всіх охочих: у визначений день та час потрібно було прийти на вул. Хрещатик у Києві, відкрити улюблену паперову чи електронну книжку і таким чином висловити свою підтримку читанню. Бібліотечні флешмоби проходять також у вигляді акцій, під час яких бібліотекарі виходять на вулиці міста з опитуванням, наприклад: «Чи знаєте Ви, де розміщується бібліотека?». Містяни відповідають на запитання, отримують інформацію про сучасні бібліотечні послуги, візитівки книгозбірні, симво-лічні призи тощо. Дійство може мати театралізований характер.

Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop – безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває 10–12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята, проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.).

Бібліотечний уїк-енд — відпочинок у бібліотеці. Це комплексний захід, для підготовки якого необхідно створити робочу групу, куди ввійдуть працівники бібліотеки, представники організацій, спільно з якими буде проводитися захід, читацький актив. 


     До програми уїк-енду можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; обговорення телепередач та цікавих книг; виставки літератури та виробів декоративно-прикладного мистецтв, екскурсії; засідання бібліотечних клубів. У програму дня добре було б включити такий захід, як фотографування на пам’ять. 

Бібліотрансформер – це максимально повна фактографічна та бібліографічна інформація про об’єкт бібліографування, розміщена з використанням різних форм і засобів. Наприклад, бібліотрансформер, присвячений творчості того чи іншого письменника, може складатися з таких частин (модулів), як-от: книжкова закладка, інформаційна листівка, інформаційно-бібліографічний словничок, мультимедійний урок-презентація, біобібліографічний покажчик, відеовікторина та відеоурок. Практики запевняють, що бібліотрансформер – це жива форма рекомендаційної бібліографії, котра дає широкі можливості для його використання, цілком або лише окремих модулів, і в індивідуальній, і в масовій роботі чи для створення на його основі власного інформаційно-бібліографічного продукту.

Бібліофорсаж – захід з вивчення правил вуличного руху.

 Бібліофреш  (фреш, в перекладі з англ. означає свіжий) бібліографічний огляд книжкових новинок.



Бібліошопінг (від англ. shopping – відвідування магазинів з метою придбання товарів) – форма масового заходу, під час якого один учасник, прорекламувавши книгу, пропонує іншому «придбати» її (тобто взяти в користування з бібліотечного фонду). Також бібліотекарі намагаються привернути увагу користувачів до книг за допомогою різних маркетингових прийомів (зокрема, використовують музику, світло, кольори, аромати), а при розміщенні «книжкових товарів» ураховують інтереси різних цільових груп.

Бібліошоу – розважальний бібліотечний захід постановочного характеру, що, як правило, проводиться перед публікою (реальними та/або потенційними користувачами бібліотеки) і розрахований на гучний зовнішній ефект.

Бебі-шоу – дитяче театралізоване свято

Брейн-ринг – проводиться як підсумкова гра-змагання після отриманих знань. Гра проводиться в кілька турів. Кількість команд може бути необмеженою.

Бенефіс читача. Бенефіс в перекладі з французької означає користь. Бенефіс читача дає бібліотеці певні дивіденди у вигляді підвищення престижу, створення відповідного іміджу. А головне – це активна популяризація бібліотеки та її фондів, залучення нових читачів. Налагодження доброзичливих взаємин з населенням та користувачами.

Бренд-автор-шоу – упізнаваний автор

 Буктрейлер (від англ. booktrailer; book – книга, trailer – тягач, причіп) – це короткий відеоролик (тривалістю до 3 хв.) за мотивами книги, що є сучасною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою. За кордоном буктрейлери з’явились у 2002 р., а популярності набули з розвитком YouTube та його аналогів. Уперше публіці ролик було показано в 2003-му. Це був буктрейлер до десятого роману вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість споживача. Зараз у США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії. У Росії та Україні цей спосіб просування книги почали використовувати в 2009 р. Першими знімати буктрейлери стали книжкові видавництва, побачивши в цьому ресурсі новий інструмент для свого бізнесу. В Україні така першість належить видавництву «Грані-Т». Згодом ідею підхопили бібліотекарі. Було започатковано проведення конкурсів на кращий відеоролик. Так, у січні 2014 р. Українська бібліотечна асоціація разом зі своїм партнером – видавництвом «Клуб Сімейного Дозвілля» – оголосила конкурс бібліотечних буктрейлерів «Читаємо з Клубом Сімейного Дозвілля», на який було подано 76 робіт. Компетентне журі за результатами конкурсу відзначило 10 кращих буктрейлерів, автори отримали подарунки.



Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав – передай іншому». Вони цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна простежити в Інтернеті. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку.

Буккросинг зародився в Америці, після того як спеціаліст у галузі інтернет-технологій Р. Хорнбекер, дізнавшись у 2001 р. на одному із сайтів про циркулювання по всьому світові залишених фотоапаратів, вирішив повторити це із книгами. Він залишив 20 видань з пояснювальними написами у холі свого готелю, а через півроку на його сайті було зареєстровано вже 300 активістів, які «відпу-скали» свої книги у подорож. Згодом виникли буккросингові полиці, що розташовувалися в громадських місцях, молодіжних клубах, книгарнях, бібліотеках, кафе. Незабаром рух поширився Європою, згодом – у країнах СНД. До України буккросинг дійшов у 2005 р. Упродовж останніх років цей рух став ще популярнішим. За даними офіційного сайту буккросерів 21 квітня 2014 р. вперше відзначено Міжнародний день буккросингу.



Вернісаж – захід, присвячений художній творчості, що проводиться в урочистій обстановці, на якому присутні спеціально запрошені особи.

Вернісаж літературний – захід, присвячений ілюстраторам книг, що проводиться в урочистій обстановці

Варіації літературні. Одним з трактувань слова «варіації» тлумачний словник подає «видозміна основної музичної теми, мелодії або її супроводу», «музичний твір, в якому основна тема піддається різноманітним змінам». В бібліотечній формі варіації літературні – проведення заходу, зустрічі з письменниками в довільній формі.

Вечір – публічне вечірнє зібрання, на якому виконуються літературні, музичні та інші твори. Вечори в бібліотеці: бібліографічний, запитань і відповідей, загадковий, історичний, книги, краєзнавчий, відпочинку, пам»яті, поезії, гумору, аукціон, зустріч, дискусія, комплімент, портрет, посвята, реквієм, фантазія, елегія, комільфо-вечір (вечір гарних манер).

Вечірка – вечірне зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі. Вечірка літературна (тертулія) – вишуканий, камерний вечір.

Вечірка світська – зустріч друзів, знайомих для спільного проведення часу, відпочинку в невимушеній обстановці.

Гойдалки дискусійні – обговорення двома командами якої-небудь проблеми, питання.

Глобус літературний – розповідь про письменників з різних країн

Діалог-огляд. Його рекомендується проводити для користувачів дорослого, середнього та старшого шкільного віку з метою більш поглибленого знайомства з проблемними статтями з газет і журналів однієї тематики. На відміну від бібліографічного огляду діалог-огляд проводять два учасники: бібліотекар та фахівець у цій галузі. Бібліотекар пропонує читачам статті із журналів, розкриває тему, проблему, авторську позицію. При цьому він звертається до свого співрозмовника  із  запитаннями:чи  погоджується  він  з  автором статті; яка його думка щодо питань, висвітлених автором. Співрозмовник відповідає на поставлені запитання, висловлює свій погляд, наводить приклади із повсякденного життя та досвіду роботи, підсумовує сказане.



Такий діалог-огляд гарно проводити з питань права, охорони здоров’я та психології підлітків, екології та історії рідного краю, запросивши на них фахівців. Ця форма роботи допоможе слухачам 
краще зрозуміти проблему, висвітлену в статтях, співвіднести її з місцевими умовами, виробити власну точку зору з даного питання. різних країн.

Дебати – це організований процес формулювання й захисту власних позицій стосовно певної проблеми двома чи більше учасниками. Мета дебатів - всебічно розглянути й обговорити проблему. Для проведення дебатів спочатку формулюється певна проблема чи питання, приміром, «СНІД - це лихо чи провина людства?». Учасникам пропонується вибрати певну позицію щодо цієї проблеми. Далі вони впродовж певного часу формулюють аргументи на захист своєї позиції та обирають спікера, який виступатиме від імені групи. Спікери обмінюються промовами, після цього кожній із команд надається можливість спростувати аргументи опонентів. При організації дебатів важливо дотримуватися таких рекомендацій: - дозвольте учасникам обрати позицію на власний розсуд; - якщо в однієї позиції забагато прихильників, попросіть бажаючих відстоювати протилежну думку або стати суддями; - надайте учасникам час і можливість для вивчення проблеми, підготуйте для цього інформаційні матеріали; - поясніть правила проведення дебатів; - уважно стежте за тим, щоб ніхто не домінував, намагаючись виступити за рахунок часу іншого; - стежте за тим, щоб дебати не виходили за межі заданої теми; - по завершенні дебатів підбийте підсумки й поясніть, що аргументи обох сторін зробили рівноцінний внесок у з'ясування проблеми.

Дебют літературний – захід, на якому автор вперше представляє свою творчість.

Дежа-вю – невідоме про відомі, вже знані, читачі твори.

Ерудит-шоу – гра у формі вікторини, конкурсу знавців з різних предметів.

Естет-шоу – розважальна програма, присвячена мистецтву.

Етикет-клас – захід, присвячений правилам етикету.

Етюд бібліографічний – невеликий захід, присвячений якомусь окремому питанню бібліографії.

Інтерактивна виставка – виставка, яка містить інтерактивні експонати (елементи) і основною метою якої є залучення користувачів до її поповнення.

Інформаційний брифінг - сучасний спосіб спілкування з користувачами. У режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів стосовно пошуку інформації, а й проводити тематичні консультації.Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних бібліотечних форм роботи.

Інформ-дайджест Дебют літературний – захід, на якому автор вперше представляє свою творчість.

Інформина – спеціально організований захід, що забезпечує інформування користувачів про зміст одного або групи видань, частіше як захоплююча інтелектуальна гра, яка розкриває і закріплює отримані знання учасників, частіше проводиться по закріпленню бібліотечно-бібліографічних знань. Інформаторами виступають читачі. Короткі інформаційні повідомлення присвячені окремим публікаціям журналу, альманаху, збірки.

Інформ-шоу. Шоу- видовище, вистава, чиїсь дії, заходи, розраховані на привернення уваги. Дійство з музикою, з метою надання інформаційної допомоги користувачам в розважальній формі.

Інформаційний коктейль. Слово «коктейль» означає «суміш різноманітних напоїв». Суміш різноманітної інформації отримують користувачі під час відвідування бібліотеки. "Інформаційний коктейль" – це той вид діяльності, який сприяє поширенню бібліотечних новин серед користувачів.

Імідж-коктейль – зустріч з будь ким.

Інформаційний супермаркет – проект, мета якого – створення системи навігації в бібліотеці, максимально адаптованої до потреб користувачів для формування комфортного середовища.

Караван історій – захід, що складається з різних історій, пв»язаних з відомими людьми, історичними місцями, традиціями, подіями.

Каскад інформаційних повідомлень. «каскад» у перекладі – стрімкий, невпинний потік великої кількості чого-небудь, в нашому випадку – захід, на якоому подається інформація з періодичних видань з бурхливого потоку цікавих повідомлень.

Квест (від англ. quest – пошук, пошук пригод) – інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелектуальних завдань тощо. Основою гри зазвичай є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотримуватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого і т. д. Таку гру в бібліотеці називають бібліоквест. Вона може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села), літературних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та багато інших цікавих завдань. Вужче поняття – літературний квест (літературне квест-орієнтування). Це один із варіантів названої гри-пошуку, маршрут якої пов’язаний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних творів. Тобто бібліоквест, літературний квест – це активні форми соціокультурної роботи, в яких закладено модель розвитку навичок інформаційної діяльності, а також формування позитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест. Веб-квест – гра або завдання, для виконання якого використовують інформаційні ресурси Інтернету.

Книжковий дрес-код – форма масового заходу, під час проведення якого презентують книги, котрі можна вважати обов’язковою складовою іміджу сучасної людини.

Книжковий (бібліотечний) фрімаркет (від англ. freemarket – безкоштовний магазин) – місце, де можна залишити прочитані чи безоплатно взяти залишені будь-ким книги. Мета – викликати зацікавленість до читання, розширити читацьке коло інтересів в умовах обмежених ресурсів для придбання книг. Книжковий фрімаркет у бібліотеці може бути як постійно діючим, так і організованим у формі окремого заходу. Фрімаркет виник у 1990-х рр. як місце, де можна залишити непотрібні речі чи обміняти їх на інші. Вперше такі акції почали проводити у США: люди, які переїжджали, виносили свої непотрібні речі до будинків та роздавали чи продавали за символічну плату тим, кому вони потрібні. Згодом фрімаркети з’явилися в Європі, потім – у Росії, Україні.

Круглий стіл – форма колективної дискусії, що дозволяє всебічно розглядати різні питання і виробляти спільні рішення.

Літературний аукціон. Згідно термінологічного словника «аукціон - це публічний продаж майна, коли покупцем стає той, хто запропонує найбільшу ціну». На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книжки. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями. Перемагає той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою. Це ігрове змагання проходить з атрибутами звичайного аукціону. Головний аукціоніст має молоток і дзвінок. Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвінок. Наприклад, пропонується назвати всі твори певного письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох. Після рахунку 1, 2, 3 аукціоніст стукає молотком по столу, «закриваючи» ним відповідь. Той з гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто право взяти в першу чергу книгу, яка користується особливим попитом серед читачів.
Літературні  ігри  –  активні  форми масової роботи бібліотеки з читачами, які в основному використовуються для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх попитом на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння матеріалу. Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття та поглиблюють навички самостійної роботи з книгою.
     Літературні ігри можна класифікувати на ролеві (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес „розгадування ” книги, її автора, літературних героїв), особистісно-ролеві, пізнавальні та ін. Всі вони розвивають ініціативу, логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки.

Літературний диліжанс - це гра, яка проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформленні використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальований на аркуші ватману маршрут з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто дасть їх правильно, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті "пасажири", які "їдуть" до цієї "станції", починають змагатися - хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.

Літературний лабіринт - літературна гра, яка проводиться в декілька турів. Кожний тур - подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію тощо.
     За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники по черзі дають відповіді на запитання. Відповідь є своєрідним ходом по лабіринту. На великому стенді-лабіринті ці ходи визначаються стрілками з номерами учасників. Першими вдало проходять лабіринт ті, хто дає правильну відповідь, вказуючи літературні джерела. 
     У грі можуть брати участь усі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватись; практикується також допомога залу для відповіді на складні запитання.

Літературне лото - гра-змагання для знавців літератури. Завдання для гравців пишуть на невеликих картках. Це - тексти з літературних творів. За стилем уривка та змістом гравці мають визначити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Назвавши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На ній представлено як твори, уривки з яких склали тексти завдань, так і ті, що не мають відношення до гри. Беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Необхідно заготувати два ігрових поля, кількість клітинок на ігрових полях відповідає числу завдань та числу учасників у кожній команді. Гравці по черзі вибирають собі картки із завданнями і через хвилину повідомляють свій варіант відповіді, продемонструвавши книгу. Якщо відповідь вірна, гравець заштрихує одну клітинку свого поля. Виграє команда, яка першою заштрихує всі клітинки.

 «Літня альтанка з книгою» - це новий підхід до вирішення актуальної проблеми активного та корисного читання дітей і підлітків влітку. Такі заходи дають можливість на свіжому повітрі, на килимках (майданчик перед бібліотекою) почитати дітям вголос кращі твори української, світової літератури та обговорити їх. Після прочитаного діти малюють свої враження на папері та асфальті. Таку форму масових заходів можна активно використовувати під час літніх таборів відпочинку.



Майстер-клас – форма роботи, метою якої є передача досвіду, майстерності, вміння.

Марафон – цикл заходів, об»єднаних загальною тематикою.

Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення, творчий пошук рішення проблеми, який здійснюється шляхом вільного вираження думки учасників і дозволяє використати свої інтелектуальні здібності. Структура: визначення проблеми, озвучення ідей, відбір ідей, розвиток рішення.

Мотиватор (мотиваційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного настрою в навчальних закладах, на робочих місцях. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує задуматися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори використовуються в бібліотеках, щоб надихати на читання, стимулювати до відвідування бібліотечних установ.

Опен-ейри (відкрите повітря) – заходи, що проводяться на відкритому повітрі – на площах, в парках, скверах, інших місцях. В більшості, це заходи, до яких можна віднести дискотеки, концертні програми, які мають популярність серед молоді. Проведення таких заходів стало популярним і серед бібліотек як зарубіжжя, так і України. Вони мають зворотній зв’язок, привертають увагу громадськості, популяризуючи бібліотеку, сприяють зростанню її іміджу. Такі заходи з’явилися і серед бібліотек нашої області. Черкаська центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки брала участь у проведенні вечора художнього читання творів Тараса Шевченка, що відбувся у міському парку відпочинку ім. 50-річчя Жовтня, а також працівники цієї ж бібліотеки проводили обслуговування користувачів у, так званих, ’’Бібліотека під парасолькою’’ в зонах масового відпочинку містян. Бібліотечні працівники Смілянської ЦМБ ім. Олени Журливої репрезентували креативну акцію на свіжому повітрі – читальна зала просто неба під назвою ’’Бібліотечна ятка’’. Золотоніською центральною районною бібліотекою проведено свято до Всеукраїнського дня бібліотек безпосередньо на її території біля приміщення. Про бібліотеки почули, про них дізналися мешканці громади – і це головне.

Пеленг – пошук нових літературних імен, читачів.

Подіум літературний – урочистий, величавий прохід по сцені учасників у яскравих костюмах, що демонструють кращі книги, літературних героїв, обкладинок книг.

"Поетичний альбом" є одним з різновидів широко відомого і часто використовуваного бібліотеками усного журналу. Мета заходу - популяризація поетичного слова.12 Методика його проведення передбачає традиційні "сторінки", участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так і аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією із сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка, перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї "сторінки" до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета "поетичного альбому.

PR-кампанія – рекламна кампанія, що включає розробку і використання рекламних засобів згідно єдиної ідеї впливу на думку і ставлення громади до рекламовано продукту.

PRO – рух книги – рекламна кампанія з просування книги до читача.



Прес-калейдоскоп. Це – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і тощо). Усі заходи об’єднані єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Головна роль відводиться у прес-калейдоскопі періодичним виданням та публікаціям, вміщеним на їх сторінках. 
     Однією зі складових частин прес-калейдоскопу є прес-конференція. Ця форма роботи запозичена з журналістської практики і являє собою своєрідний вечір запитань та відповідей за визначеною темою. Цей захід потребує ретельної підготовки як бібліотекарів, так і користувачів.  
     Заздалегідь треба визначити тему прес-конференції, можна також підготувати частину запитань від читачів. Тему прес-конференції треба обирати актуальну, яка дійсно цікава даній категорії учасників. Наприклад: „Як уберегти себе от шкідливих звичок?”, „Освіта сьогодні й що чекає майбутнього випускника?”, „Різні погляди на різні професії ” тощо.
     Прес-конференція проходить у вигляді ділової гри-діалогу „кореспондентів ”, якими є всі присутні читачі, з представниками „прес-центру”.  „Прес-центр”, який складається з бібліотекарів та запрошених фахівців відповідно до теми конференції,  відповідає на питання „кореспондентів”. Але конференція пройде більш цікаво і з користю, якщо присутні не будуть сторонніми слухачами, а самі візьмуть активну участь у її проведенні, будуть задавати питання, з’ясовувати  думки спеціалістів щодо порушених проблем, ділитися власними враженнями про прочитані статті.
     Частину відповідей на запитання читачі можуть одержати у „прес-центрі” у формі індивідуальних списків літератури, тематичних добірок з рекомендацією не тільки статей, а й книжок по даній проблемі. ".

Прес-кліпінг, або моніторинг преси, подає тематичну підбірку  матеріалів, вибраних з періодичних видань у реальному часі, із багатьох джерел, за певною ознакою. Виставка-перегляд або підбірка нових надходжень влаштовуються, як правило, у читальному залі бібліотеки. Літературу групують за основними галузями знань і викладають на столах. Перегляд нових надходжень супроводжується усним бібліографічним оглядом найбільш цінних книг, який готує бібліограф (але можуть також залучатися працівники інших підрозділів, у т.ч. відділу комплектування і обробки).

Проект «Ніч у бібліотеці» – стає все далі популярнішим. Суть його – показати читачам бібліотеку такою, якою вони її ще не бачили. У напівтемряві під таємничу музику, з одним лише ліхтарем, гостей зустрічають “сталкери” – провідники по темних коридорах і відділах, тобто бібліотекарі, розповідають цікаві (або містичні) історії з життя письменників. Читачі  можуть відвідати книгосховище, ознайомитися з рідкісними і цінними книгами, відповідають на питання вікторини. У кожному відділі чи фойє передбачається своя програма. Потім  всі  збираються у читальному залі бібліотеки. Там для прикладу можна демонструвати  фільми в дусі  тематики проекту, презентації книг і т. і. Насамкінець  роздаються завдання, за якими учасники мають відшукати окремі слова зашифрованої фрази про бібліотеку чи книги. Зібрані ці слова складаються  і відгадується фраза (наприклад, “Книга робить людину крилатою”). Все закінчується дружнім спілкуванням за чашкою чаю, фотографуються.

П’ять хвилин з мистецтвом – це цікава форма, яка дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва.

Респект-зустріч – зустріч з авторитетною людиною.

Ретро-погляд – мандрівка у минуле.

Ринг ерудитів – гра, в якій дві команди одночасно відповідають на одне і те ж питання, причому якщо 1-й відповідає правильно, позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Ринг літературний – гра-змагання двох команд на краще знання літературного твору, творчості письменників.

Ринг правовий – гра-змагання двох команд на краще знання права.

Спринт-конкурс – конкурс, проведений за короткий час, може бути частиною великого заходу.

Сторітелінг (від англ. storytelling – розповідання історій) – спосіб передання інформації через розповідання історій. Професійним заняттям став у США в 1970-х рр., і сьогодні там діють такі організації, як Національна мережа сторітелінгу (National Storytelling Network; http://www.storynet.org/about/index.html) та Міжнародний центр сторітелінгу (International Storytelling Center; http://www.storytellingcenter.net/experience/about-isc/). Також у кінці 1970-х рр. започатковано Гільдію сторітелерів Австралії. У 1993-му створено Товариство сторітейлінгу у Великобританії.

20 березня (починаючи з 2009 р.) відзначається Всесвітній день сторітелінгу. Сторітелінг використовують, щоби розважити, залучити або переконати співрозмовника (аудиторію). Сюжет будується таким чином, щоб зацікавити слухача, заволодіти його уявою та змусити повірити у краще; щоб за позитивним прикладом героя розповіді розв’язати певну проблему чи внутрішній конфлікт тощо. Сторітелінг ще називають перекладом подій у слова, зображення та звуки, часом з імпровізацією й перебільшенням. Його використовують у рекламі, кіно, коучингу, менеджменті, фандрейзингу, політиці тощо. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, домогтися максимально високих результатів. Залежно від сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають соціальним або некомерційним) та комерційний. Новий напрям – цифровий сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Практики бібліотечної справи зазначають, що саме з розвитком інформаційних технологій спілкування з реальними людьми в реальному часі подекуди стає просто розкішшю, мистецтвом, якого треба навчати і яке варто популяризувати в роботі бібліотеки. Це не повний перелік сучасних форм роботи та засобів, що використовують у своїй практиці бібліотеки. Ми дякуємо нашим колегам за їх напрацювання в цій сфері та просимо надсилати нам матеріали щодо зазначеної теми для публікації в журналі «Бібліотечна планета».



Сміх-тайм – захід до дня сміху.

Ток-шоу – на обговорення виноситься яке-небудь філософське питання (наприклад: що таке любов). Учасникам пропонується обговорити кілька життєвих ситуацій, розіграних сценками. Бібліотекар керує обговоренням.

Торг інформаційний – читачі розповідають

Турнір ерудитів – командна ігрова форма, яка сприяє закріпленню отриманих читачами знань та вмінь.


     Бібліотекарі спільно з учасниками визначають тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі: на знання історії рідного краю, художньої літератури, правил етикету і т.д. Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, журналами, газетними публікаціями, що висвітлюють обрану тему.    

Турнір може проходити за такими етапами:

1.   Привітання (або візитка).

2.  Розминка. Ведучий задає кожній команді по декілька питань-ситуацій за темою турніру. Учасники через 1—2 хвилини обговорення повинні запропонувати варіант вирішення проблеми.

3. Конкурс капітанів.

4. Творчий конкурс (або конкурс на застосування практичних навичок за темою).

5.  Домашнє завдання.

6.  Підбиття підсумків (нагородження учасників і переможців).

Для оцінки відповідей команд створюється журі, яке повинно оцінювати швидкість та якість виконання завдань, повноту відповідей на запитання, грамотність та оригінальність домашнього завдання. Приміщення, в якому буде проходити турнір, необхідно оформити виставками літератури, плакатами, гумористичними малюнками з  теми турніру, а також необхідно передбачити музичне оформлення заходу.про прочитані книги. Виграє той, за чиєю рекомендацією візьмуть книги.

Фант-вечір – новорічний святковий захід.

Феєрія – дійство пишного казкового змісту, чарівне видовище.

Флешмоб (також флеш-моб, флеш моб; від англ. flash mob; flash – спалах, mob – натовп) – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або за допомогою інших сучасних засобів комунікації, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в громадському місці, протягом декількох хвилин виконує узгоджені дії і потім швидко розходиться. Соціальне явище флешмобу окреслилося після того, як у жовтні 2002 р. вийшла книга соціолога Г. Рейнгольда «Розумний натовп: наступна соціальна революція» (Smart Mobs: The Next Social Revolution), в якій автор пророкував, що люди використовуватимуть нові комунікаційні цифрові технології (Інтернет, е-mail, стільникові телефони, смс) для самоорганізації в короткий термін часу. Перший флешмоб відбувся 17 червня 2003 р. у Нью-Йорку. В Україні зародження флешмобів проходило майже одночасно з такими само акціями, що й у США та Європі. Перший флешмоб у нашій країні відбувся 16 серпня 2003 р. о 17-й годині в м. Києві, в ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності. Там зібралося півтора десятка молодих людей у чорних окулярах, які плескали в долоні та фотографували пальму. Подібні акції проводились у Дніпропетровську, Львові, Луцьку, Одесі та інших містах .

Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути розміщення фрагментів текстів видань у соціальних мережах, створення там само уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки з наведенням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої інформації..

Формула успіху – зустріч з цікавою успішною людиною.

Чародій-вечір – вечір під Новий рік.

Ярмарок – захід, присвячений народним звичаям, святам з іграми, забавами, піснями; супроводжується виставкою-продажем демонстрованої продукції.

Список використаної літератури

1. Амеліна, Є. Інноваційні послуги сучасних українських бібліотек / Є.Амеліна, В.Пілярчук // Бібл. планета. - 2012. - №1. – С. 14 – 19.

2. Беляева, Н. Традиции и инновации в выставочной работе / Н.Беляева и др.// Бібл.форум України. – 2011. - №4.– С. 20 – 22.

3. Богза, Н. Модельні бібліотеки Миколаївщини: еволюція позитивних змін / Надія Богза // Бібл.форум України. – 2011. - №4. – С. 28 – 30.

4. Буккросинг [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/BookCrossing (дата звернення: 18.06.2014).

5. Вилегжаніна, Т. Інновації – визначальний фактор розвитку бібліотек України / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. –2009. - №3. – С. 6 – 9.

6. Вимоги часу – нові форми роботи: методичні рекомендації [електронний ресурс] /Великоберезнянська центральна районна бібліотека; уклад. Лазорець Т. В..- 2015.

7. Ковальчук С. Сучасні форми роботи в бібліотеках / С.Ковальчук //Бібліотечна планета. – 2014.- №2. – с. 24-26.



8. Ковальчук, С. Сучасні форми роботи в бібліотеках/ С.Ковальчук //Бібл. Планета. – 2014. - №4. – С. 14-17.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка