Інноваційні процеси у створенні сучасного уроку



Скачати 113.87 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір113.87 Kb.
Інноваційні процеси у створенні сучасного уроку

(Виступ заступника директора з НМР Майсус Л.Г.)



Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити успішно й щасливо. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.

Р.П.Кіосакі (американський підприємець і письменник, автор бестселлера «Багатий тато, бідний тато»)

СЛАЙД1 Як би не розвивались дидактичні системи у школах і якими б не були їх концепції навчання й виховання, вони обов'язково відбуваються в певних формах. Щоб більше в освіті було нового (заради нового), роблять спробу термін «урок» замінити іншими: сюжетно-рольові чи лекційно-семінарські заняття, нові інформаційні технології навчання тощо. Але всі заняття (як би вони технологічно й методологічно не обставлялись), що проводяться у шкільному приміщенні за розкладом, з постійним складом учнів, під керівництвом учителя, розпочинаються й закінчуються синхронно для учнів і вчителів усієї школи і є уроками, а вся шкільна система навчання - класно-урочною.

Урок має великі резерви. СЛАЙД2.На уроках можуть і повинні використовуватись найрізноманітніші форми і методи, якщо вони засновані на принципах гуманізації, демократизації, особистісної орієнтації тощо.

Його головні ознаки:

1. Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоби впливати на особистість учня; не заради того, щоб, так сказати, «пройти» якісь питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмових питань формувати визначені якості особистості.

2. Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Провідними пізнавальними процесами є мислення та уява. А необхідними умовами продуктивної роботи мислення та уяви будуть правильна організація сприйняття й пам'яті учнів, створення визначеної установки й організація уваги.

3. Навчання, що виховує, не можна звести до виховних моментів уроку. Усі елементи уроку повинні бути виховними за своєю суттю. Координуючим центром усіх виховних засобів, форм і методів уроку повинна бути психологічна мета.

Урок не є ідеальною організаційною формою навчання. СЛАЙД 3. Крім переваг йому властиві певні вади, над усуненням яких слід працювати. Серед них обмежена часом регламентація діяльності дітей із різними навчальними можливостями, однаковий темп роботи, брак оперативного контролю, обмаль зворотної інформації про якість засвоєння матеріалу тощо.

Та й у сучасній науці все частіше говорять про те, що традиційні педагогічні засоби і форми навчально-виховного процесу не спрацьовують. Серед головних недоліків традиційної системи навчання називають: авторитарний стиль керівництва; домінування пояснювально-ілюстративного типу навчання і репродуктивної діяльності учнів; перевагу фронтальної роботи, обмеженість діалогічного спілкування; породжені цими факторами невміння і небажання дітей учитися; відсутність у них здатності до самоосвіти (саморозвитку). За даними соціологів, 68 % старшокласників віддають перевагу пасивним видам діяльності (читати, дивитись, слухати тощо) і лише 15 % учнів - активно-творчим видам. (Наша система роботи їх призвичаїла).

Традиційна орієнтація шкіл на ЗНО, що перевіряє в абітурієнтів формальну «суму знань», призвела до того, що учні змушені вивчати безліч пасивної інформації замість творчої самореалізації в освітніх і професійних видах діяльності з майбутньої спеціальності.

Крім того, ще всередині минулого століття на Заході забили тривогу: учень не готовий до життя в новому суспільстві. Він, винесли присуд менеджери великих компаній, не здатний сам учитися, не вміє працювати з інформацією (шукати її, обробляти, переводити з однієї знакової системи в іншу). «Технології завтрашнього дня, - пише Олвін Тоффлер (американський політолог), - потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на безкінечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не моргнувши оком... а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється». Світ заговорив про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, "готовність і уміння діяти", здатність до саморозвитку" . СЛАЙД 4



Учень сучасної школи повинен мати певні якості:

  • гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

  • самостійно та критично мислити;

  • уміти бачити та формулювати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи її раціонального вирішення;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією;

  • бути комунікабельним, уміти працювати в колективі;

  • уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Таким чином, головний напрям розвитку освіти лежить у площині формування компетентностей особистості. Для цього потрібно оновлювати зміст і форми освіти, включати учнів у самостійну пізнавальну діяльність, задовольняти їхні потреби у знаннях і вміннях, залучати до практичної діяльності, яка вимагає застосування знань, тощо. У цих умовах учитель найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Це значно складніше, ніж традиційний підхід. Крім того на зміну окремим формам та методам навчання приходять цілісні педагогічні технології.

СЛАЙД 5. Освітня (педагогічна) технологія - це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії вчителя і учнів, що спрямована на досягнення результату. Це по суті поопераційний опис діяльності вчителя та учнів, метою якого є результативне навчання.

Результативне навчання– така мета більшості освітніх інновацій.

Слово «інновація» в перекладі з латинської означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу. Більшість науковців пояснюють інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій. СЛАЙД 6

Педагогічна інновація - процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв'язання тих педагогічних проблем, які до цього розв'язувались по-іншому.

Сьогодні в школі впроваджується багато інноваційних технологій, серед яких виділяють наступні групи: СЛАЙД 7.



  • технології особистісно орієнтованого навчання й виховання;

  • традиційні педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів;

  • педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу;

  • педагогічні технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу;

  • окремі предметні педагогічні технології;

  • альтернативні педагогічні технології;

  • педагогічні технології розвивального навчання;

  • педагогічні технології авторських шкіл.

Використання особистісно орієнтованих технологій є оптимальним для успішного навчання, виховання та розвитку школяра, формування його компетентностей. Низка методик і технологій, що складають зміст особистісно-орієнтованої освіти досить широка: СЛАЙД 8 вальдорфська педагогіка, технологія саморозвивального навчання Г. Селевка, дальтон-технологія, колективний спосіб навчання (О. Рівін, В. Дяченко), ігрові технології, методика Марії Монтессорі, технологія модульного та модульно-розвивального навчання, проектні технології, розвивальне навчання, технологія рівневої диференціації М. Гузика, адаптивна система навчання А. Границької, технології проблемного навчання, сугестивні технології, продуктивна освіта, особистісно-орієнтоване розвивальне навчання І. Якиманської, школа «діалогу культур», інтерактивні технології та деякі інші.



Всі особистісно орієнтовані технології об’єднуються тим, що – СЛАЙД 9 –це організація такої системи взаємодії між учасниками і процесом навчання, при якому найбільш повно використовуються індивідуальні особливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку й гармонійного удосконалення особистості.

Основні ознаки особистісно-орієнтованої освіти: СЛАЙД 10

(врахування особистості учня, його самореалізація, вплив на процес навчання, варіативність, формування компетентностей тощо)



  • робота для розвитку та саморозвитку учня відбувається з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і досвіду;

  • створюються умови для реалізації та самореалізації;

  • забезпечується суб’єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності (вибір змісту, засобів, методів, форм навчання);

  • навчання будується на принципах варіативності;

  • кінцевим продуктом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей;

  • учень стає суб’єктом діяльності тільки тоді, коли реально може впливати на неї на всіх етапах;

  • школярі вчаться самостійно здобувати й застосовувати знання.

Методи навчання: міні-лекції, обговорення, процедура доповнення, складання концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, робота в парах, навчальні групи, що співпрацюють, самостійне навчання ( письмові роботи, науково-дослідницькі проекти, тести).

СЛАЙД 11 Технологія особистісно орієнтованого уроку:

  1. Етап орієнтації.

  • Мотивація вчителем наступної діяльності, позитивна установка на роботу.

  • Орієнтація учнів щодо місця заняття в навчальному курсі, розділі, темі (схеми, таблиці, словесна установка тощо).

  • Опора на особистий досвід учнів з проблеми заняття.

  1. Етап покладання мети.

  • Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку ( що може дати учням робота саме на цьому уроці для написання контрольної роботи, державної атестації, майбутнього ).

  • Визначення показників досягнення поставлених завдань (які знання, уявлення, способи діяльності про це свідчитимуть).

Методи і засоби реалізації першого і другого етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо.

3.Етап проектування.



  • Залучення учнів (у разі можливості) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці, через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності тощо).

  • Складання плану наступної роботи. Обговорення його. СЛАЙД 12

4.Етап організації виконання плану діяльності.

  • Варіативність у виборі способів навчальної діяльності (письмового або усного; індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь; в узагальнюючому вигляді або на конкретних прикладах тощо).

  • Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо).

  • Вибір учнями (у разі можливості) завдань та способів їх виконання під час закріплення їх знань, формування вмінь та вироблення навичок.

  • Варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнями складності та способами виконання).

Методи та засоби психолого-педагогічногї підтримки діяльності учнів: заохочення, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, , створення проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, кооперація учнів, створення ситуації взаємодопомоги тощо.

5. Етап контрольно-оцінювальний.



  • Залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності (форми взаємоконтролю у парі чи групі, самоконтроль).

  • Участь учнів у виправленні допущених помилок, осмислювання їх причин (взаємоаналіз чи самоаналіз).

  • Надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя чи інших учнів порівнювати отриманий ними результат з критеріями стандарту, закладеного у навчальні програми.

  • Використання механізмів позитивного ставлення до успіху школяра та виставлення оцінок за12-бальною системою не тільки за кінцевий результат, а й протягом процесу навчання.

6. Етап завершальний. Усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.

Можна дати коротку характеристику окремим технологіям з раніше перерахованих інноваційних:



Групова (колективна) технологіяСЛАЙД 14 це навчання у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною чи мобільною. Групові форми забезпечують диференціацію та індивідуалізацію, мотивують до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Вони вчать спілкуванню, активізують розумову діяльність. Робота в групах дає найбільший ефект у засвоєнні знань, отриманні вмінь і навичок.

Технології індивідуалізації процесу навчанняСЛАЙД 15 це навчання, при якому вибір засобів та темпу враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його мета - забезпечити максимальну продуктивну роботу учнів, коли вчитель взаємодіє лише з одним учнем, а один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп’ютер тощо). Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до її особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією, за її рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя.

Ігрові технології. СЛАЙД 16 Тут навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації).

Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню матеріалу.

Види ігор:
• навчальні, тренувальні, узагальнюючі;
• пізнавальні, виховні, розвиваючі;
• репродуктивні, продуктивні, творчі.

Інтерактивне навчанняСЛАЙД 17 навчання за умови постійної активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню умінь та навичок; усвідомленню основних духовно-моральних цінностей; створенню атмосфери співробітництва, творчої взаємодії; розвитку комунікативних якостей.

Мультимедійні технології СЛАЙД 18 пов’язані зі створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп’ютерних фільмів, баз даних тощо. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби дають змогу імітувати складні реальні процеси, ситуації, візуалізувати абстрактну інформацію за рахунок динамічного представлення процесів, демонструвати фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. СЛАЙД 19

Мережеві технології СЛАЙД 20 призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, науковцями, працівниками бібліотек, лабораторій тощо через всесвітню мережу Інтернет

Формами мережевої комунікації є:


• електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;
• телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.

Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій передбачає дослідництво, системне мислення, творчість, готовність до інновацій. СЛАЙД 21


Перед учителем два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій на уроці. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям».

Таким чином, наше завдання –це формування компетентної особистості. Розв'язання цього завдання можливе за умови використання ефективних педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка