Інноваційні технології в управлінні діяльністю педагогічними колективами впл та юпмл



Скачати 179.18 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір179.18 Kb.
Доповідь до презентації

Інноваційні технології в управлінні діяльністю педагогічними колективами ВПЛ та ЮПМЛ.

На межі тисячоліть формується новий погляд на управління освітою в цілому і професійно-технічною освітою, зокрема, як на багатогранне й універсальне явище.

В теорії і практиці управлінської діяльності напрацьовано значну базу ідей та підходів, на основі яких закладаються освітні альтернативи, здійснюється інноваційний пошук.

Особливе значення в управлінні освітою приділяється питанням переходу освітніх систем від режиму функціонування до режиму розвитку.


Інновація в педагогічній інтерпретації — це нововведення в педагогічній системі, що поліпшує розвиток і результати навчально-виховного процесу.

Отож, пріоритетними напрямками управлінської діяльності ПТНЗ повинні стати питання інноваційної діяльності педагогів, науково-методичних засад організації моніторингових досліджень, професійної компетентності керівників.


Управлінську діяльність ми розглядаємо в трьох аспектах: як організацію, процес та взаємодію суб’єктів навчально - виробничого процесу.

Здійснюючи загальне керівництво, організацію інноваційної роботи в ліцеї через видання наказів, розпоряджень, проведення педагогічних рад, інструктивно-методичних семінарів адміністрація враховує функціонуванні обов’язки суб’єктів інноваційного пошуку. При цьому користуємося таблицею послідовності управлінських дій з основними етапами інноваційного пошуку.

Щодо процесуального аспекту, то управлінська діяльність є комплексом взаємозалежних циклічно повторюваних процесів розробки та реалізації рішень, спрямованих на забезпечення функціонування та розвиток усіх складових навчально-виробничого та навчально-виховного процесу в ліцеї.

Під взаємодією розуміємо складний, багатоплановий процес на основі єдності прямого та зворотного впливу, органічного поєднання взаємодій суб’єктів: дирекції, педагогічних працівників, учнів ліцею.


Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів

  • рівноправного партнерства;

  • інформаційної достатності;

  • узгодження із цілями діяльності закладу ;

  • тактичного аналізу та проектування;

  • ефективності;

  • централізації й децентралізації управління;

  • колегіальності;

  • делегування повноважень;

  • демократизації та гуманізації.

Результативність управління ліцеєм визначаємо ступенем досягнення головної мети – підготовки кваліфікованих робітників, конкурентоспроможних на ринку праці, якісними позитивними змінами в діяльності навчального закладу. Важливими ознаками інноваційного розвитку ліцею вважаємо використання перспективних технологій в управлінській діяльності. Це саме ті технології, які змінюють систему відношень між учасниками навчально-виховного й управлінського процесів, систему інформування між ними.

Важливою психолого-педагогічною складовою нововведень є мотиваційний компонент, який визначає сприйнятливість педагогами нового та їх включеність в інноваційний процес. Ураховуються внутрішні та зовнішні мотиваційні чинники. До внутрішніх мотиваційних чинників належать ті, що спонукають педагога до постійного особистісного розвитку, досягнення високих результатів у навчально-виховному процесі учнів. Наявність внутрішньої мотивації в педагога сприяє ініціативності, здатності до професійної діяльності в умовах постійних змін. До зовнішніх мотиваційних чинників педагога віднесено матеріальні стимули, прагнення отримати значно вищий професійно-кваліфікаційний рівень.

Мотиваційними рушійними силами процесу формування колективу однодумців є персоналізація особистісних внесків, що дає професійну наснагу педагогу; створення ситуації успіху, за якої спостерігається постійна позитивна атмосфера в навчальному закладі.

Запорукою успішного впровадження інноваційних управлінських та педагогічних технологій у Вознесенському професійному ліцеї та Южноукраїнському професійному машинобудівному ліцеї передусім стали:



1. Педагогічні працівники.
1.1 Вознесенський професійний ліцей - якісний склад педагогічного колективу становить 49 педагогічних працівників із них:

Викладачі мають кваліфікаційні категорії:

«спеціаліст вищої категорії» - 4 чол.,

«спеціаліст першої категорії» - 8 чол.,

«спеціаліст другої категорії» - 7 чол.,

«спеціаліст» - 2 чол.,



Педагогічне звання:

«старший викладач» - 2 чол.,


Майстри виробничого навчання мають :

8 тарифний розряд – 8 чол.,

9 тарифний розряд – 5чол.,

10 тарифний розряд - 9 чол,

11 тарифний розряд – 7 чол,

12 тарифний розряд - 3 чол.,


Педагогічне звання «майстер в. н. ІІ категорії» - 2 чол.,

Нагрудний знак «Відмінник освіти України» - 4 чол.
1.2 Южноукраїнський професійний машинобудівний ліцей – якісний склад становить 45 педагогічних працівника із них

Викладачі мають кваліфікаційну категорію :

«спеціаліст» - 4 чол.,

«спеціаліст ІІ категорії» - 3 чол.,

«спеціаліст І категорії» - 11чол.,

«спеціаліст вищої категорії» - 8 чол.

Педагогічне звання:

«старший викладач» - 2 чол.,

«викладач – методист» - 1 чол.,

Нагрудний знак «Відмінник освіти України» - 1 чол.
Майстри виробничого навчання мають :

9 тарифний розряд – 6 чол.,

10 тарифний розряд – 3 чол.,

11 тарифний розряд – 7 чол.,

12 тарифний розряд – 6 чол.
2. Матеріально-технічне забезпечення тобто достатнє забезпечення комп’ютерною технікою та підключення до її інтернету.

Робота з педагогами полягає у реалізації принципу: педагог - співучасник процесу вироблення і реалізації перспективних завдань розвитку ліцею. Педагог не об’єкт, а суб’єкт управління.

Одним із методів активного залучення педагогів у процес управління, що сприяє пробудженню мотивації до професійного розвитку, вважаємо делегування повноважень адміністрації педколективу, окремим його членам.

Педагог має право на вільний вибір засобів досягнення поставлених цілей, на індивідуальний стиль діяльності, творчий підхід до справи. Це дає можливість адміністрації ліцею замінити функції контролю на самоконтроль та взаємоконтроль педагогів, в тому числі за допомогою моніторингу.

Застосування моніторингу в інноваційному процесі забезпечує умови для постійного спостереження за його ходом, поточними та кінцевими результатами. На основі моніторингових даних здійснюються аналіз і корекція, обґрунтовується доцільність масового поширення інноваційного продукту, виявляються нові перспективні ідеї розвитку професійно - технічної освіти.

Результати діагностичних досліджень визначають подальші напрями методичної роботи з педагогічним колективом. Плануємо заходи по вирішенню виявлених проблем. Це: практичні семінари, конференції, педагогічні читання, інструктивно-методичні наради тощо.

База даних і моніторингові дослідження дозволяють зробити навчально-виробничий процес відкритим і технологічним. Можливість своєчасно побачити і скоригувати негативні тенденції підвищує ефективність як управлінської діяльності так і самого навчально-виробничого процесу.

Також треба працювати над модернізацією методів управління. Поряд із традиційними вербальними та ілюстративно-наочними методами широко використовуємо дослідницькі та техніко-технологічні. Найбільш оптимальними вважаємо методи діалогічного спілкування:


• диспут;
• самоаналіз;
• «мозкову атаку»;
• моделювання;
• конструювання;
• ситуаційні та проблемні завдання;
• захист творчих проектів;
• тренінг.
Діалог є визначальним методологічним принципом.
Упровадження інноваційних елементів управління роботою педагогічного колективу неминуче порушує питання про взаємозв'язок педагогічних технологій і технологій управління. Педагогічні технології ми розглядаємо як сукупность послідовних і раціонально виконуваних прийомів і дій, що ведуть до одержання визначеного результату. У силу цього педагогічні технології значною мірою забезпечують управління роботою ліцею. Розглянемо основні педагогічні технології.
1. Інтерактивні технології.

Останнім часом усе частіше в ліцейній практиці використовують нетрадиційні форми методичної роботи. Чому їх називають нетрадиційними?



  • По-перше, тому, що вони не належать до традиційних, базових організаційних форм методичної роботи.

  • По-друге, вони спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів.

  • По-третє, вони розширюють можливості методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою.

  • Нарешті, більшість нетрадиційних форм методичної роботи носять інноваційний характер.

Найбільш ефективними формами розвитку професійної компетентності педагогів є інтерактивні форми методичної роботи.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» – взаємний і «act» – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен його учасник відчуває свою значущість, інтелектуальну спроможність. Не будемо поглиблюватися в суть інтерактивних методик яку всі присутні тут добре знають підсумуємо головне: під час інтерактивного навчання педагоги вчаться бути демократичними, активно спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально – виховного процесу, моделюємо різноманітні ситуації, використовуємо:



  • ділові, рольові ігри;

  • методичні тренінги;

  • засідання проблемного столу;

  • методичні брейн – ринги;

  • аукціони педагогічних ідей;

  • диспути;

  • спільне розв’язання проблем;

  • самостійну роботу над проблемою;

  • творчу роботу;

Інтерактивні методи управління допомагають працівникові брати участь в процесі, бути зацікавленим, ініціативним, брати відповідальність на себе за ухвалені рішення.
2. Особистісно зорієнтовані технології.

Особлива увага приділяється принципу особистісно зорієнтованого управління ліцеєм: персоналізація внеску кожного у спільну діяльність, особистість підлеглого  розглядається як рівноправний суб’єкт управлінського процесу, усвідомлення індивідуальних внесків у спільну справу, створення ситуації успіху.

Успіх у роботі всього педагогічного колективу залежить від успіхів та невдач кожного педагога. Досвід кращих викладачів і майстрів ми робимо надбанням всього педагогічного колективу.

Зарекомендували себе в ліцеї і такі форми пропаганди й вивчення перспективного педагогічного досвіду,обміну творчими знахідками,як:



  • презентація досвіду ;

  • конкурс – захист авторської моделі досвіду;

  • аукціони педагогічних ідей;

  • творчі звіти;

  • школа педагогічної майстерності;

  • портфоліо педагога;

  • ярмарки педагогічних ідей;

  • Методична панорама «Урок дає досвідчений педагог»

  • майстер – клас.

Останнім часом значну увагу приділяємо діяльності майстер – класу як яскраво вираженій формі учнівства у майстра, який передає свій досвід, майстерність шляхом прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи.

У Вознесенському професійному ліцеї майстер – класи створені при двох педагогах, досвід яких вивчено і узагальнено. Це викладач спецдисциплін будівельних професій Літ він Т.В. та викладач української мови та літератури Савінкова Л.Я.. Обидва викладачі мають педагогічне званя – старший викладач.

У Южноукраїнському професійному машинобудівному ліцеї майстер – класи створені при трьох педагогах:

  1. Викладач біології Мітченко Олена Анатоліївна « спеціаліст вищої категорії», «викладач – методист» підготувала міні-підручник з біології як один із шляхів підвищення навчання (проходив апробацію на рівні області)-2006р, взяла участь у обласному семінарі викладачів природничо-математичного циклу виступила з теми: «Викладання біології за принципом особистісно-орієнтованої технології» - 2010р, обмінювалася досвідом на обласному семінарі викладачів інформатики щодо підготовки проекту портфоліо «Від екології довкілля до екології душі»- 2010р, видала друкований матеріал «Лабораторні та практичні роботи з біології (І курс)- посібник -2011р.

  2. Викладач Полякова Олена Олександрівна «спеціаліст вищої категорії», «старший викладач» на обласному рівні обмінювалася досвідом з викладання предмету англійська мова, підготувала 4 брошури.

  3. Майстер –клас із застосуванням інноваційних технологій для формування професійних компетенцій учнів» підготувала на обласну секцію зварювальних професій викладач спецдисциплін Кєрниш Лариса Михайлівна «спеціаліст вищої категорії» – 2010р..

  4. Майстер –клас із застосуванням інноваційних технологій продемонстрував для викладачів та майстрів в.н. обласного засідання методичної комісії з професій деревообробки, заступник з НР Грищенко Сергій Георгійович, який ознайомив з програмним забезпеченням для складання тестів при поточному, рубіжному контролі знань учнів та на поетапній атестації на прикладі професії «столяр будівельний», 2011р.

Метою діяльності майстер-класу є удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального оволодіння уміннями та навичками навчання і виховання.

Основними завданнями керівників майстер-класів є сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виховного процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами.



В організації роботи семінарів неприпустимо з року в рік вивчати проблему із однієї й тієї ж тематики. Це не сприяє творчому зростанню і знижує інтерес учасників до семінарів.

Мудрість каже: «Не треба йти сліпо з тим, хто знайшов істину, треба залишити місце сумніву, бо він править світом».

Відмовитися від істини не можна, шукати її потрібно, тому дуже важливе значення для обміну досвідом роботи, удосконалення методичної роботи є бесіди «За круглим столом», педагогічні посиденьки, педагогічні читання, конференції.

Активно, творчо проходять у обох ліцеях бесіди «За круглим столом» за темами:



  • «Проблематика модульно-рейтингового навчання та контролю»;

  • «Педагогічна творчість у діяльності викладачів і майстрів в/н»;

  • «Способи формування у учнів інтересу до навчання»;

  • «Готуємось до занять із допомогою мультимедійної техніки»;

  • «Соціально-психологічні проблеми молоді та їх вплив на формування фахівця» тощо.

  1. В ліцеї позитивно зарекомендували себе тижні методичних комісій, семінари-практикуми , обласні засідання методичних комісій викладачів та майстрів виробничого навчання з різних професій за визначеними темами, методичні фестивалі на певну тему. Такий фестиваль проводиться цілий навчальний рік і кожний учитель дає один відкритий урок. В минулому навчальному році ми провели методичний фестиваль на тему «Нестандартний урок», а даному навчальному році – «Використання ІКТ у навчально – виховному процес». На основі даних уроків випустилася збірка матеріалів, яка містить як теоретичні матеріали по даним темам, так і конспекти уроків.

Вже стало традицією під керівництвом НМЦПТО проводити в кожному ліцеї обласні семінари , методичні об’єднання викладачів та майстрів в.н. також не стоїть в осторонь і наший ліцей ЮПМЛ так викладачем Ничепуренко Наталію Хомівною «спеціаліст вищої категорії" було продемонстровано відкритий урок учасникам обласного семінару методичного об’єднання викладачів та майстрів в.н. з професій деревообробки на тему: Методичне забезпечення впровадження інноваційних технологій у навчально-виробничий процес підготовки кваліфікованих робітників за професією «столяр будівельний» - 2012р
Починаючи з 2010 року започаткована добра традиція організації взаємного обміну ідеями, творчими знахідками, вивчення ефективності тієї чи іншої інноваційної методики є з основних завдань професійно-технічних навчальних закладів області, зокрема Южноукраїнським професійним машинобудівним ліцеєм і Вознесенським професійним ліцеєм з метою мобільного реагування на соціально-технологічні виклики сучасності, стараємось підтримувати педагогічні ініціативи. Водночас відчуваємо підтримку навчально-методичного центру ПТО, який поширює інноваційний досвід через семінари-презентації, науково-практичні конференції, публікації в інформаційно-методичному збірнику “Професіонал” та журналі Профтехосвіта.

Співпрацю надалі плануємо проводити по таким напрямкам:



  • Організовувати взаємовідвідування уроків викладачів і майстрів в/н тих професій, яких навчають в наших ліцеях, а це «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Електрогазозварник ручного зварювання», «Продавець продовольчих товарів.Продавець непродовольчих товарів», «Столяр будівельний».

  • Проводити спільні конкурси професійної майстерності на базі одного з ліцеїв. Ми планували для початку спільно провести конкурс фахової майстерості з професії «Електрозварник ручного зварювання» , але оптимізація навчального процесу стала на заваді наших планів. Віримо, що на наступний навчальний рік наші плани здійсняться.

  • Взаємна участь у проведенні ДКА.

Ми робимо тільки перші кроки у співпраці наших навчальних закладів і віримо, що дана співпраця принесе користь обом навчальним закладам, як учням так і педагогам, в тому числі і адміністрації.

3. Проектна технологія.

Сухомлинський підкреслював: “Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося на нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя по стежці досліджень...”. Тому постійно націлюємо педагогічний колектив на пошукову - дослідницьку роботу, як основну форму інноваційного пошуку. Результатом даної роботи є створення інноваційних проектів, і не учнівських (хоча їх теж багато), а педагогічних інноваційних проектів, розробка і впровадження яких робить результативність роботи ліцею найбільш дієвою. Прикладом є робота над інноваційним учнівсько – педагогічним проектом «Декоративне опорядження поверхонь. Технологія виготовлення зразків декоративних штукатурок та фактурного оздоблення для подальшого виконання їх в умовах будівництва». Декоративна штукатурка довговічна, не потребує пофарбування, міцна, естетична, екологічно чиста. Оздоблення поверхонь за різною фактурою дає змогу урізноманітнювати способи опорядження поверхонь, робити приміщення естетично красивими. Практичні результати даного проекту учні – будівельники відпрацьовують на ремонтних роботах на об’єктах ліцею та міста.

Педагоги нашого ліцею зараз працюють над інноваційним проектом «Впровадження інформаційно – комунікаційних технологій у навчально – виробничий процес». Результатом даного проекту стане створення по професіям та предметам бази даних різних презентацій, електронних посібників, навчальних фільмів і відео роликів, що дають змогу засвоїти нові технології різних професій та їх практичне застосування.
Методична робота в навчальному закладі потребує постійного удосконалення, особливо з точки зору індивідуального підходу до методичних проблем викладача.

Тому кожен педагог через роботу методичної комісії, методичний кабінет, удосконалює свою педагогічну майстерність за власними потребами.

Викладачі та майстри в/н проводять взаємовідвідування навчальних занять, кожен педагог ліцею проводить щорічно відкриті заняття. Кожен за рік має написати проблемний реферат, методичну розробку, рекомендації, доповіді тощо. Наші педагоги приймають участь у розробці навчальних програм; методичних рекомендацій для учнів; розробці тестових матеріалів для контролю знань; укладанні методичних рекомендацій для організації самостійної пізнавальної діяльності учнів; написанні  посібників, зошитів для лабораторних і практичних занять.

Все це працює на оновлення і покращення якості навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін. До речі їм ми приділяємо значну увагу, бо вбачаємо в цьому інтегруючий фактор щодо оцінки методичного рівня педагога. З цією метою плануємо в кінці навчального року провести громадський огляд методичних комплексів із усіх навчальних дисциплін, що вивчаються у ліцеї. На  підставі таких оглядів за кращу роботу вручимо премії, грамоти.

Складовою навчально-методичного комплексу з дисципліни вже котрий рік у ВПЛ є портфоліо. Портфоліо - це методичні надбання викладача за певний період своєї педагогічної діяльності

Метою ведення портфоліо викладачем є:



  • систематизація досвіду;

  • чітке визначення напрямків розвитку, полегшення самоосвіти;

  • об'єктивніша оцінка професійних вмінь;

  • допомога при підготовці до чергової атестації, підвищення кваліфікаційної категорії.

Важливою організаційно-управлінською умовою є забезпечення достовірності поточних і кінцевих результатів навчально - виховного процесу, що досягається за рахунок використання контролю та оцінювання. Про контроль та оцінювання можна говорити багато, я скажу лише про те, що в наших ліцеях існує не тільки рейтингова система оцінювання навчальних досягнень учнів, а й рейтингова система оцінювання результативності діяльності педагогічних працівників.

Сьогодні викладач, майстер виробничого навчання – центральна фігура професійного ліцею, їхня праця дедалі більше уподібнюється до праці вченого. Педагогів закликають використовувати новітні технології, оптимізувати навчальний процес, знаходити найдохідливіші прийоми виховання. Тому приходимодо висновку: необхідно перебудовувати методичну роботу так, щоб вона була зорієнтована на особистість педагога, треба віддавати перевагу індивідуальним формам і методам роботи.



Принципова відмінність і новизна підходів до організації методичної служби - це:
- Командний, груповий метод роботи з педагогами;
- Побудова системи методичної роботи на основі моніторингу;
- Оцінка ефективності методичної роботи за критеріями кінцевого результату;
- Розуміння методичної роботи як цілісної системи підвищення кваліфікації та майстерності педагогів;
- Перенесення «центру ваги» в методичній роботі на проблеми розвитку інтелекту і загальної культури педагогів, на формування нових компетенцій як фундаменту їх професійної майстерності;
- Поступовий перехід від організаційної методичної роботи до самоосвіти, саморозвитку, до створення індивідуальної освітньої програми, від обов'язкових до добровільних форм участі педагогів, від епізодичних форм підвищення кваліфікації до безперервної освіти.
Організація роботи над науково-методичною проблемою – найефективніший шлях трансформації педагогічної ідеї в практику. А так як світ ідей змінюється швидше, ніж покоління, то дана тема є актуальною і перспективною. У зв’язку з цим першочергового значення набуває проблема створення таких педагогічних колективів, де сприятливий психологічний мікроклімат, де панує атмосфера творчості та відповідальності, де здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться новому.
Об’єднавчою силою у педагогічних колективах, яка допомогла б переорієнтуватися на новий підхід в організації навчально-виховного процесу є організація роботи над єдиною педагогічною проблемою. Отже, життя поставило нові вимоги, а педагог раптово змінитися не може. Це ми маємо добре розуміти. У нього (педагога) вже роками відпрацьована своя методика, своє бачення вирішення освітянських питань.
І навіть молоді педагоги, які нещодавно закінчили вузи і прийшли в навчальний заклад, не ознайомлені з новими підходами до організації навчально-виховного процесу. Вони обізнані з традиційними підходами, а секрети нових мають засвоїти в педагогічному колективі.
Варто усвідомити, що сьогодні йде мова не про окремих викладачів та майстрів, які, виявляючи творчість, самотужки впроваджують нові ідеї науки, передовий педагогічний досвід. Як кажуть, один в полі не воїн, особливо в нашій системі. Іде мова про створення колективного досвіду на базі науково-методичної ідеї, тобто має спрацювати ота формула “Від творчо працюючого педагога – до творчо працюючого колективу – і до творчо працюючого учня.”
В області немає жодного навчального закладу, який би не визначив науково-методичної проблеми для реалізації. В даному навчальному році ми закінчуємо роботу нає проблемною темою «Удосконалення інноваційних методів навчання і виховання як засіб розвитку творчої особистості учня і педагога» - ВПЛ, «Особистісно-орієнтований підхід у навчанні – створення оптимальних умов для розвитку і становлення особистості» -ЮПМЛ. Наступні 4 роки ми плануємо працювати над темою «Впровадження сучасних педагогічних та виробничих технологій у навчально – виховний процес». Роботу над даною темою ми плануємо розробити як роботу над методичним проектом.
Отже упровадження інноваційних управлінських технологій надає можливість:
- зробити управління більш демократичним;
- навчити учасників навчально-виховного процесу формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати, слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу;
- знаходити спільне роз’яснення проблеми;
- розвивати у членів педагогічного колективу почуття спільності, єдності, відповідальності за процес прийняття рішення та його виконання;
- аналізувати більший спектр думок, масив інформації щодо проблеми, з якої приймається рішення, творчо підходити до шляхів її розв’язання, урізноманітнюючи їх.

Підсумовуючи вищесказане, можемо чітко зазначити, що використання інноваційних управлінських та педагогічних технологій є ефективним засобом розвитку навчальних закладів.


Багато ще можна говорити про різні педагогічні новації. Але давайте не забувати про те, що ОСОБИСТІСТЬ ПЕДАГОГА НЕ ЗАМІНЯТЬ НІЯКІ ПЕДАГОГІЧНІ НОВАЦІЇ! Тому завжди вчіться, вдосконалюйтесь. Користуйтеся різними джерелами інформації, особливо комп’ютерними. Хто зупинився у самовдосконаленні, той приречений на послаблення інтересу до нього як з боку учнів, так і з боку колег!

Бажаємо успіхів! Дякуємо за увагу.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка