Інноваційність як стиль професійної діяльності



Сторінка1/4
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.71 Mb.
  1   2   3   4

Інноваційність як стиль професійної діяльності



З досвіду роботи завідуючої методичним кабінетом відділу освіти Добровеличківської райдержадміністрації Климчук Н.М. з питань підвищення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи з педагогічними кадрами
“Людина як особистість, – підкреслював В.О. Сухомлинський, – розкривається в тому, що вона створює, в чому виражає себе, втілює свій розум, майстерність”.

Наталія Миколаївна Климчук неординарна особистість, якій притаманні високий професіоналізм, ініціативність, загострене почуття нового, невичерпна енергія, ентузіазм, постійне прагнення і здатність до активної творчої діяльності.

Свій розум, майстерність, енергію вона сповна втілює в головну справу: підвищення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами.

Творчо і самовіддано працювала вчителем математики, методистом обласного інституту вдосконалення вчителів, начальником районного відділу освіти, заступником голови райдержадміністрації. Має значний досвід управлінської діяльності. Вміє формувати колектив; працювати в команді, ефективно використовуючи колективу мудрість й індивідуальну творчість членів своєї команди, співпрацюючи з кожним на основі партнерства, взаєморозуміння, взаємоповаги і взаємопідтримки.

Для неї характерні яскраво виражені якості лідера:


  • орієнтація на перспективи творчого росту;

  • вміння вести за собою, цінуючи людей за професіоналізм, працелюбність, ініціативу і творчість.

Визначальним у діяльності Н.М.Климчук як завідуючої методичним кабінетом є постійна турбота про зростання іміджу РМК, утвердження авторитету кожного працівника.

Компетентність, професіоналізм методистів, на думку Наталії Миколаївни, є найважливішою умовою їх успішної діяльності, творчого підходу до реалізації методичних функцій.

Кожен методист, вважає вона, має бути вдумливим, допитливим дослідником, вміти організовувати пошук, експеримент, проводити експертне оцінювання творчих знахідок вчителів, моделювати перспективний досвід і узагальнювати одержані результати; розробляти методичні рекомендації.

А тому Н.М.Климчук значну увагу приділяє організації навчання методистів: проведенню методичних оперативних нарад, семінарських занять, практикумів, стимулюванню самоосвіти (додаток 1).

Важливим напрямом її діяльності є стимулювання безперервного професійного зростання методистів РМК, спонукання їх власним прикладом до постійного самоаналізу, рефлексивного мислення, оволодіння модернізованим змістом та тенденціями змін в освітньому просторі України і регіону.

Продумана система навчання прискорює процес професійного становлення методистів, забезпечує поглиблення теоретичної підготовки, освоєння перспективного досвіду організації методичної роботи, сприяє формуванню і розвитку організаторських і контрольно-аналітичних умінь.

Завідуюча РМК спрямовує діяльність методистів на творчий підхід до вирішення найважливіших завдань:


  • моделювання оптимальної структури науково-методичної роботи з закріпленими категоріями педагогічних працівників;

  • визначення на основі діагностування актуальних проблем для поглибленого опрацювання;

  • встановлення творчих зв’язків з науковими установами, вченими, педагогами-новаторами;

  • створення сприятливих умов для особистісного розвитку кожного педагога, формування інноваційної культури, технологічної компетентності;

  • впровадження досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду, інноваційних технологій навчання і виховання.

Розвиток освіти, впевнена Н.М.Климчук, можливий лише за умови освоєння і творчого впровадження нововведень. А тому нововведення мають місце у всіх напрямах діяльності Добровеличківського РМК.

Надаючи особливого значення удосконаленню системи планування роботи районного методичного кабінету, Н.М.Климчук наполегливо запроваджує нові підходи, сучасні форми і технології планування.

План роботи райметодкабінету на 2005-2006 навчальний рік, спрямований на реалізацію проблеми “Науково-інформаційно-методичне забезпечення переходу на новий зміст і структуру навчання під девізом “Обличчям до дитини та вчителя”, складається з 6 цільових міні-програм:


  • “Професіоналізм, творчість педагогічних працівників” (додаток 2);

  • “Інформаційно-комп’ютерне забезпечення освітнього процесу”;

  • “В центрі – дитина”;

  • “Інноваційні технології у науково-методичній роботі”;

  • “Контрольно-аналітична діяльність РМК”;

  • “Психолого-педагогічні засади науково-методичної роботи”.

У кожній із цих програм чітко визначені мета, зміст, очікувані результати реалізації, передбачена конкретна програма дій, спрямована на піднесення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами.

Наталія Миколаївна прагне зробити її (методичну роботу) більш персоніфікованою, надаючи вчителям і керівникам шкіл ширші права і можливості для вільного вибору форм інтелектуального зростання, збагачення, оновлення і поглиблення знань, підвищення методичної майстерності.

Характерним для діяльності завідуючої РМК є творчий підхід до моделювання оптимальної динамічної структури науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка щороку вдосконалюється.

Визначається структура, як правило, на основі узагальнення результатів діагностування педкадрів і широкої диференціації.

Завідуюча і методисти постійно ведуть пошук і апробування нових форм і методів роботи, адекватних визначеним меті і змісту методичної роботи.

Навчання здійснюється в різноманітних формах, спрямованих на підвищення професійної компетентності й розвиток творчої активності.

Так, наприклад, для вчителів початкових класів створені:


  • школа професійної адаптації;

  • школа фахового росту;

  • проблемні лабораторії;

  • школи педмайстерності;

  • методологічний семінар;

  • семінар-практикум голів шкільних методичних об’єднань;

  • експериментальна лабораторія;

  • творча група.

В центрі уваги методичних формувань актуальні питання модернізації початкової школи:

    • “Впровадження державного стандарту освіти”;

    • “Розвиток пізнавальної активності учнів”;

    • “Формування критичного мислення”;

    • “Форми організації самостійної роботи учнів”;

    • “Наступність у викладанні природничих наук”;

    • “Формування екологічної культури молодших школярів” та ін.

Визначенню змісту і форм роботи районних методичних формувань передують:

  • діагностичне анкетування педагогічних працівників;

  • аналіз результатів проведеного анкетування;

  • вивчення стану навчально-виховної роботи;

  • проведення проблемних столів методичного активу, оперативних методичних нарад.

Використовуються при плануванні і матеріали створених з ініціативи Наталії Миколаївни в РМК ініціативного бюро “Джерела творчості” та “Книги замовлень”.

Враховуються особливості кожного навчального року та обрані для поглибленого опрацювання проблеми.

В центрі уваги освітян питання впровадження інформаційних технологій, технологій особистісно зорієнтованого навчання, формування почуття національної гідності й духовного розвитку особистості та ін.

Рівень професійної майстерності учителя, керівника школи зумовлюється насамперед їх здатністю до творчо-пошукової роботи, ставленням до самоосвіти і саморозвитку, відкритістю до інновацій.

Тому в змісті роботи районних методичних об’єднань, шкіл фахового росту і професійної майстерності, лабораторій, творчих груп переважають проблеми впровадження досягнень сучасної педагогічної науки і практики, інноваційних технологій навчання і виховання.

Так, наприклад, учителі української мови і літератури працюють над проблемами:

Нові підходи до викладання рідної мови і літератури.

Інтерактивні методи викладання в творчій лабораторії вчителя.

Комунікативна діяльність учнів – основний змістовий аспект сучасного уроку словесності.

Роль художнього слова у формуванні світоглядних переконань учнівської молоді.

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочній роботі.

В структурі методичної роботи поряд із традиційними формами все більше утверджуються і нові: проблемні лабораторії, творчі групи, школи педагогічної майстерності, майстер-класи, клуби творчої педагогіки та ін.

Для вчителів математики, наприклад, окрім районного методичного об’єднання, що працює над проблемою “Підвищення ефективності і якості уроку шляхом впровадження сучасних форм організації навчальної діяльності учнів”, створені формування (додаток 3), які досліджують такі аспекти даної проблеми:


  • “Підвищення ефективності уроку в умовах особистісно орієнтованого навчання” (школа фахового росту);

  • “Реалізація принципу диференціації в умовах профільного навчання” (школа педагогічної майстерності);

  • ”Формування навичок самостійної навчальної діяльності учнів” (творча група);

  • “Інтерактивні техніки навчання” (лабораторія інноваційних технологій);

  • “Формування здорового способу життя засобами математичної освіти” (проблемний семінар);

  • “Використання інформаційних технологій” (тренінг).

Постійно діючий семінар вчителів зарубіжної літератури працює над проблемою “Шляхи, методи, прийоми аналізу художнього твору”, досліджуючи такі актуальні питання:

  • “Сучасні технології прочитання літературного твору”;

  • “Сучасні підходи до роботи з текстом літературного твору”;

  • “Мистецтво аналізу та інтерпретації художнього твору”;

  • “Навчальний діалог на уроці зарубіжної літератури”;

  • “Практика аналізу літературних творів різних жанрів (епос, лірика. драма)” та ін.

Пріоритетний напрямок в роботі завідуючої і методистів у нинішньому році – надання кваліфікованої методичної допомоги учителям, що працюють у 5-х класах за новими програмами і підручниками, класним керівникам 5-х класів з питань адаптації п’ятикласників до умов навчання в середній щколі.

Змістовна різнопланова робота проводиться з молодими вчителями. Їх професійному становленню сприяють:

  • належний рівень організації стажування;

  • інститут наставництва (школа наставника, консиліум “Наставник молодого колеги”, круглі столи “Молодий вчитель і середовище атестації”, “Організаційно-методичне забезпечення стажування молодого спеціаліста”);

  • школи професійної адаптації і фахового росту;

  • залучення до роботи в творчих групах;

  • тижні ініціативи і творчості молодих;

  • конкурси “Молодий вчитель” та ін.

Особливого значення Н.М.Климчук надає роботі з керівниками навчальних закладів.

У районі діють:



  • школа молодого керівника;

  • школи менеджменту “Освітній менеджмент: мистецтво управління людьми” і “Впровадження шкільного моніторингу”;

  • семінар-практикум для заступників директорів шкіл з виховної роботи;

  • творча група “Автоматизоване робоче місце керівника школи”;

  • партнер-клуб.

Обрані форми навчання керівників шкіл покликані забезпечити поповнення знань про модернізовані технології управління, стратегічне планування розвитку школи, про суттєві зміни у формах і методах контролю та науково-методичному забезпеченні інноваційних процесів.

Головним у навчанні керівників шкіл, вважає Наталія Миколаївна, має бути практична спрямованість занять, надання можливості побачити реальні результати використання набутих знань і вмінь у практиці управління школою.

А тому заняття з керівниками шкіл проводяться переважно на базі кращих навчальних закладів району з метою представлення творчих здобутків педколективів щодо модернізації освіти, впровадження інноваційних технологій навчання, виховання й управління:

Липнязька ЗШ № 1 (директор Вовненко О.О.) продемонструвала досвід впровадження зберігаючих і формуючих здоров’я дітей технологій навчання і виховання.

Помічнянський НВК № 1 (директор Коваленко С.С.) представив систему роботи з обдарованими дітьми. В програмі заняття – ознайомлення з експозицією шкільного музею “Сіячі розумного, доброго, вічного”, матеріалами виставки “Дивосвіт дитячої душі” (від гри до серйозної науки);

презентація творчого проекту – колективного колажу “Світиться дивними барвами наша шкільна планета” та ін.

На базі Гнатівської ЗШ (директор Сідлецька Н.Р.) була опрацьована проблема “Освітній менеджмент: теорія, практика, перспективи”.

Заняття з проблеми “Внутрішньошкільний контроль: суть, ознаки ефективності” проведено на базі Перчунівської ЗШ, директор якої Наумова М.Й. (лауреат обласного етапу Всеукраїнського конкурсу “Керівник навчального закладу”) має досвід планування і організації контрольно-аналітичної діяльності.

Творчо співпрацюючи з Уманським державним педагогічним університетом імені П.Г.Тичини, РМК провів на базі лабораторії тренінгові заняття з керівниками шкіл по освоєнню інноваційних технологій. Тренінгові заняття, спрямовані на особистість, на спілкування і на діяльність, забезпечують не лише засвоєння певної суми знань, а й формування необхідних умінь і навичок, єдність професійних знань і практичних управлінських дій.

Сучасний вчитель, керівник школи повинен володіти методами психологічної діагностики, мистецтвом професійного спілкування.

З метою підвищення психологічної культури педагогічних кадрів районним методичним кабінетом зроблені конкретні кроки:


  • організована робота творчої групи;

  • діє районний психолого-педагогічний семінар “Психологічні аспекти гуманізації навчально-виховного процесу”;

  • розширена мережа шкільних психолого-педагогічних семінарів;

  • практикуються виступи психологів по місцевому радіомовленню в рамках радіоконференцій;

  • започаткована рубрика “Радить психолог” у місцевій газеті “Сільське життя”.

Таким чином реалізується заповіт В.О.Сухомлинського: “Психологія повинна стати компасом в практичній діяльності кожного вчителя, кожного педколективу”.

Підвищення психологічної культури педпрацівників дає можливість глибше знати і розуміти духовний світ дитини, її індивідуальні особливості, “знаходити в кожному золоту жилку, від якої починається розвиток індивідуальності”.



Важливим напрямом діяльності завідуючої є забезпечення науково-методичного супроводження педагогічних інновацій.

РМК розроблена цільова міні-програма “Інноваційні технології у науково-методичній роботі” (додаток 4).

Мета даної програми: підвищення якості, ефективності та результативності науково-методичної роботи на діагностичній основі з використанням особистісних технологій, інтерактивних форм і методів.

Визначені пріоритети і технології реалізації основних завдань програми. В ході науково-методичного забезпечення виконання програми РМК зосередив увагу на:



  • удосконаленні системи методичного навчання всіх категорій педпрацівників;

  • здійсненні диференційованого підходу до вибору змісту і форм навчання.

Постійно в полі зору завідуючої і методистів РМК – виявлення креативного клімату в педколективах, відкриття педагогів, схильних до творчої діяльності, розвиток творчого потенціалу вчителів, залучення їх до дослідницько-експериментальної роботи.

Створена громадська рада з проблеми “Інноваційна діяльність”.

На базі РМК працює постійно діючий семінар “Методологічний аспект управління системою методичної роботи”.

Конкретизована роль РМК, районних методичних формувань, керівників шкіл у трансформуванні науково-педагогічних ідей в практику.

Про цілеспрямованість роботи РМК по впровадженню інноваційних технологій свідчить проблематика районних методичних заходів. Так, наприклад, у жовтні 2005 року проведені:


  • школа педагогічної майстерності вчителів початкових класів “Застосування інтерактивних технологій”;

  • ШППД вчителів української мови і літератури “Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках літератури”;

  • школа духовності вчителів етики “Методика, інноваційні технології викладання етики”;

  • практикум-тренінг учителів математики “Створення комп’ютерних тестів для учнів 5-6 класів”;

  • лабораторія інноваційних технологій “Проектно-модульні технології при викладанні фізики”;

  • методичний аукціон “Впровадження нових технологій” (для вчителів біології) та ін.

Завдяки ініціативі наполегливості Н.М.Климчук в районі створена ефективна система інформування педагогів про актуальні проблеми функціонування освітянської галузі, по нові педагогічні ідеї, інноваційні технології, перспективний педагогічний досвід.

У травні 2003 року започатковано випуск щомісячного інформаційно-методичного вісника “Педагогічний орієнтир”. На його сторінках представлені:

плани і заходи відділу освіти, районного методичного кабінету;

накази, рішення колегії, постанови ради РМК з актуальних питань функціонування освіти;

положення про районну постійно діючу педагогічну виставку “Освіта Добровеличківщини”; про конкурс “Учень року” та ін.

РМК широко використовує також можливості місцевої преси і радіомовлення. В районній газеті “Сільське життя” в рубриці “Педагогічна палітра” подається змістовна інформація про найважливіші освітянські події.



Удосконалюється інструктивно-методична діяльність працівників РМК. Вона зорієнтована на професійні запити, потреби, інтереси вчителів.

Вибір змісту, форм і методів інструктування здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей, рівня професійної підготовки, потенційних можливостей, ділових і особистісних якостей кожного працівника.

Належним чином організована інструктивно-методична робота, що:


  • стимулює розвиток творчості й ініціативи вчителів;

  • сприяє залученню педпрацівників до пошукової, експериментально-дослідницької роботи, до моделювання і впровадження перспективного педагогічного досвіду;

  • забезпечує розвиток педагогічного співробітництва;

  • впливає на результативність методичної роботи і самоосвіти вчителів.

Працюючи в напрямку персоніфікації методичної роботи, РМК використовує різні форми індивідуальної роботи з педкадрами:

  • методичні діалоги;

  • дні методиста в школі;

  • педагогічний десант;

  • автотури;

  • індивідуальні консультації;

  • надання адресної методичної допомоги вчителям, які атестуються, новопризначеним керівникам шкіл.

Важливим напрямком діяльності РМК є створення ефективної системи консультування різних категорій педагогічних працівників.

Для всіх категорій педпрацівників при досвідчених вчителях створені тематичні консультпункти з актуальних проблем модернізації освіти. Так, наприклад, для вчителів історії і правознавства діють консультпункти з таких питань:



  • “Використання комп’ютерної техніки на уроках”;

  • “Інтерактивні форми і методи навчання на сучасному уроці”;

  • “Методика використання елементів комбінованої системи навчання за М.Гузиком. Групові форми роботи на уроках історії і правознавства”;

  • “Методика проведення екскурсій та їх роль у підвищенні ефективності уроку історії”.

Актуальною є тематика консультацій, які проводять для учителів зарубіжної літератури методист РМК і голова РМО:

  • “Методика використання коментарів до літературних творів”;

  • “Методика навчального діалогу на уроці літератури”;

  • “Мистецтво інтерпретації літературного твору в шкільній практиці”.

Спрямована на задоволення запитів вчителів проблематика тематичних консультпунктів і для інших категорій педпрацівників:

  • “Інтерактивні методи викладання іноземної мови”;

  • “Нетрадиційні методи викладання на уроках хімії”;

  • “Формування екологічної культури школярів на уроках філології”;

  • “Система роботи з обдарованими учнями на уроці та в позакласній роботі”;

  • “Тренінгові методики при викладанні ОБЖД” та ін.

З метою активізації інтелектуального життя педагогічних колективів створено вчительський клуб “Інтелект”. Його засідання проводяться у формі інтелектуальної гри, творчої дискусії, проблемного столу тощо.

Н.М.Климчук постійно спрямовує діяльність методистів на підвищення рівня методологічної підготовки педагогічних кадрів, розвиток творчих здібностей педагогів, формування у них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості новими педагогічними технологіями, перенесення акцентів з інформаційних на інтерактивні методи навчання.

Сучасними технологіями, інтерактивними методами навчання і виховання педагоги району оволодівають в методичних об’єднаннях, творчих групах, проблемних лабораторіях.

Розширена, зокрема, мережа районних творчих груп, які досліджують актуальні проблеми модернізації освіти:


  • “Розвиток особистості дитини” (творча група вчителів початкових класів);

  • “Формування комунікативних навичок як основна дидактична вимога” (творча група вчителів іноземної мови);

  • “Інноваційні технології викладання біології” (творча група вчителів біології);

  • “Пропаганда і утвердження здорового способу життя” (творча група вчителів ОБЖД) та ін.

Результати роботи творчих груп стають надбанням освітян району.

Завідуюча і методисти РМК наполегливо працюють над підвищенням ролі опорних шкіл в системі інноваційної діяльності впровадження досягнень педагогічної науки.

Наказом відділу освіти від 16.09.2005 року № 170 затверджені опорними 12 навчальних закладів з актуальних проблем модернізації освіти (додаток 5).

РМК орієнтує керівників опорних шкіл на постійне накопичення інформації про досягнення науки і практики, пошук сучасних ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу, розробку і застосування сучасних педагогічних технологій, апробацію освітніх інновацій; презентацію і поширення перспективного педагогічного досвіду.

РМК, методичні ради і керівники опорних шкіл працюють над створенням і апробацією оптимальних моделей раціонального використання творчого потенціалу педколективів у системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Так, наприклад, у системі роботи по реалізації районної програми “Інформаційно-комп’ютерне забезпечення освітнього процесу” ефективно використовується творчий потенціал опорних Липнязької ЗШ № 1 та Добровеличківського НВК № 2, на базі яких організоване навчання різних категорій педагогічних працівників.

В рамках районних методичних формувань пропагується досвід впровадження аудіо-відео-комп’ютерних технологій.

РМК, педколективи Добровеличківської ЗШ № 1, Червонополянської ЗШ беруть активну участь в апробації програмних педагогічних засобів.

Творча група керівників шкіл, очолювана заступником директора Липнязької ЗШ № 1, працює над проблемою “Автоматизоване робоче місце керівника школи”.

Для вчителів математики, фізики, біології, хімії, історії проводяться тренінгові заняття, які сприяють освоєнню інформаційних технологій, формуванню і збагаченню комп’ютерної грамотності педпрацівників.

Одним із найважливіших напрямів роботи методиста Наталія Миколаївна вважає виявлення, вивчення, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду.

В РМК створено банк ППД. Питання вивчення і узагальнення досвіду знаходять відображення в перспективному і річному планах роботи методкабінету, в місячних і тижневих планах методистів.

З метою вивчення перспективного досвіду з ініціативи завідуючої РМК здійснені творчі поїздки працівників методкабінету, керівників шкіл, учителів:


  • на Міжнародну виставку “Сучасна освіта – 2004”;

  • до Ставищенського відділу освіти і РМК Київської області;

  • до Саксаганського природничо-наукового ліцею м.Кривого Рогу;

  • до Новоукраїнського РМК.

Кожна поїздка збагатила новими ідеями, досвідом, зміцнила у прагненні до творчості, створення ефективної моделі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Працівники РМК дбають про те, щоб досягнення, творчі здобутки кращих учителів стали надбанням усього загалу району.

Наприклад, за наслідками вивчення досвіду старшого учителя Добровеличківської ЗШ № 1 Лозбякової О.А. з проблеми розвитку творчих здібностей учнів підготовлено і видано буклет “Яка тонка це річ – людини творчість” (автор Смілянець О.А.).

Досвід кращих вчителів району висвітлено також у буклетах:



  • “Учитель, якого чекають” (досвід вчителя історії Помічнянського НВК № 1 Лисенко Г.Т.);

  • “Орієнтир – творчий пошук” (досвід роботи директора Перчунівської ЗШ Наумової М.Й.);

  • “Істинно велична та, чиє серце б’ється для всіх” (досвід роботи заступника директора з навчально-виховної роботи Помічнянського НВК №1 Токмовцевої С.І.);

  • “Вчитель – стратег” (досвід роботи вчителя фізики Помічнянського НВК № 1 Скороход С.В.) та ін.

Матеріали про досвід роботи освітян району представлені в тематичних папках, відеофільмах, статтях.

З метою пропаганди і поширення перспективного досвіду проводяться:



  • методичні читання;

  • тижні (місячники) педагогічної майстерності;

  • творчі звіти педколективів, керівників шкіл, учителів.

Традиційною в районі стала декада “Я атестуюсь”, в рамках якої проводяться творчі звіти майстрів педагогічної праці, панорами творчості, презентації тощо.

Широко використовуються можливості районних семінарів-практикумів, у ході яких проходить презентація досвіду, проводяться практичні заняття, спрямовані на освоєння методів і прийомів роботи носіїв досвіду.



Для впровадження творчих досягнень майстрів педагогічної праці створені школи перспективного досвіду, майстер-класи.

Плідно працюють, зокрема:



  • школа ППД при вчителеві української мови і літератури Добровеличківської ЗШ № 1 Лозбяковій О.А. з проблеми “Використання інтерактивних методів навчання”;

  • майстер-клас вчителя історії Помічнянського НВК № 1 Лисенко Г.Т. з проблеми “Методи викладання суспільних дисциплін на сучасному етапі”;

  • школи педагогічної майстерності при вчителях початкових класів Паладіній Л.В. (Помічнянський НВК № 1), Мельниченко О.Д. (Дружелюбівська ЗШ);

  • школа ППД при вчителеві історії Перчунівської ЗШ Наумовій М.Й. з проблеми “Краєзнавчі матеріали на уроках історії та інтерактивні методи їх використання”;

  • школа творчо працюючого класного керівника, очолювана вчителем Добровеличківської ЗШ № 1 Павленко Т.В.

Діяльність творчої групи вчителів фізичної культури (керівник Павленко О.М.) спрямована на вивчення досвіду заслуженого вчителя України Трилиста С. (м.Київ) та його авторської програми “Ключі здоров’я”.

Результатом роботи творчих груп є зростання кількості послідовників, які творчо реалізують ідеї освоєного досвіду.

Йдеться не просто про відбір і копіювання досвіду, а його переосмислення, внесення продуманих поправок, коректив, створення власних нових нестандартних зразків, моделювання індивідуальної творчої лабораторії.

У системі поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду ефективно використовуються районні представницькі методичні заходи: науково-практичні конференції, педагогічні читання, методичні фестивалі тощо.

Ретельно визначається їх проблематика, склад учасників, мета кожного заходу, зміст, форми і методи роботи з педагогічними кадрами, очікувані результати.

У березні 2004 року проведена науково-практична конференція “Становлення молодого вчителя”.

Складовою конференції, окрім пленарної частини, присвяченої 65-річчю утворення Кіровоградської області, були:



  • методична панорама “Сходинки педагогічної майстерності”;

  • засідання предметних секцій;

  • підбиття підсумків конкурсу “Молодий вчитель – 2004” і вшанування переможців;

  • екскурсія в Добровеличківський краєзнавчий музей та ін.

Конференція «Сплетемо вінок для Софії» була присвячена 150-річчю від дня народження Софії Русової.

Для участі в роботі конференцій запрошуються науково-методичні працівники, відомі на Кіровоградщині і в Україні педагоги-новатори.

Так, наприклад, до участі в науково-практичній конференції з проблеми “Життя і здоров’я дитини: пріоритети сім’ї і дитини, освіти і медицини” були запрошені професор КДПУ імені Володимира Винниченка Язловецький В.С., працівники КОІППО імені Василя Сухомлинського Чебоненко В.Ф., Павлюх В.В.

На міжрайонній конференції “Громадянська освіта – система підготовки учнів до життя в умовах демократії” змістовними були доповіді завідуючої кабінетом історії КОІППО Кравченко Ю.В., вчителя-методиста гімназії № 9 м.Кіровограда Сімеонової В.М. (додаток 6).

У рамках конференції «Сучасний урок: освітні технології» заняття методичної майстерні «Формування образного мислення та образної пам’яті» провела старший викладач кафедри корекційної педагогіки КОІППО імені Василя Сухомлинського Кашуба Л.В.

До проведення методичних заходів з вчителями початкових класів залучались науковці кафедри педагогіки початкової освіти і соціальної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та кафедри методики дошкільного виховання і початкової освіти КОІППО імені Василя Сухомлинського Омеляненко С.В., Балютіна К.М.

Такий підхід дає можливість забезпечити єдність методологічної, психолого-педагогічної і методичної підготовки кадрів.

“Постійно зіставляючи теорію з практикою, – як підкреслював В.О.Сухомлинський, – педагог, який удосконалюється, ніби освітлює свій подальший шлях світлом теорії, в цьому полягає основа його зростання і збагачення”.



Щороку вдосконалюється технологія підготовки і проведення серпневих педагогічних конференцій. При цьому враховуються пропозиції і побажання освітян щодо формування змісту “великої педагогічної ради”, вибору форм роботи, використання інтерактивних методів, розробки сценарію проведення урочистостей в рамках пленарного засідання.

Приміром, у ході серпневої конференції 2003 року “Добровеличківщина: освітній орнамент. Здобутки, проблеми, перспективи”, крім традиційних заходів, були проведені:



  • педагогічний ринг, на якому обговорювались проблемні питання модернізації сучасної школи (“Демократизація та гуманізація навчально-виховного процесу. Педагогіка толерантності”, “Перехід до державно-громадського управління школою”, “Сучасний учитель. Який він? Критерії оцінки його діяльності”, “Державний стандарт загальної середньої освіти: аналізуємо, вносимо пропозиції”, “Школа ІІІ ступеня. Якою їй бути?”);

  • виставка-ярмарок “Діти ІІІ тисячоліття”.

Серпнева конференція 2004 року проходила під назвою “Добровеличкіщина: сходинками педагогічного Олімпу”.

В програмі конференції:



  • урочиста церемонія прийому в освітянську сім’ю молодих спеціалістів;

  • вшанування ветеранів педагогічної праці під девізом “Ваше життя – піднесена дорога до світла, благородства і краси”;

  • відзначення вчителів, чиї учні досягли високих результатів в оволодінні знаннями і вміннями;

  • знайомство з виставкою “Творчі сходинки педагогів Добровеличківщини”;

  • ділова розмова у формі “акваріума” з проблеми “Громадянське виховання та громадянська освіта як засіб соціалізації виховного процесу в освітніх закладах і адаптації молодої людини в громадянському суспільстві”;

  • “Обдарована дитина, профільне навчання та проблеми сільської школи в період оновлення сучасної освіти”;

  • “Екологічне виховання та проблеми здоров’я дітей – вимога сьогодення”.

В рамках серпневої конференції 2005 року всебічно обговорена проблема “Освіта Добровеличківщини: досягаємо мети спільними зусиллями”, підбиті підсумки готовності до нового навчального року, рейтингової оцінки діяльності навчальних закладів, дитячої гри “Добротворець”, районних оглядів-конкурсів навчальних кабінетів української мови і літератури та математики, акції “Живи, книго!”, проведені предметні секції, інструктивно-методичні наради, консультації.

Обов’язковою складовою кожної конференції є прийняття рекомендацій, адресованих не лише освітянам, а й керівникам органів місцевого самоврядування (додаток 7).



Н.М.Климчук - ініціатор проведення “великих заочних педрад” з найактуальніших проблем розвитку освіти в районі, до участі в яких широко залучаються не лише освітяни, а й батьки, учні, громадськість.

Так, наприклад, в період з 18 по 28 лютого 2005 року обговорювалась проблема “Сучасний вчитель: його потреби, можливості, перспективи професійного вдосконалення”.

В заочній педраді взяли участь представники всіх навчальних закладів району.

Висловили свої думки 128 учасників навчально-виховного процесу: директори і заступники директорів шкіл, вчителі, учні, батьки.

Під час обговорення були порушені такі питання:


  • “Чи треба вчителю в сучасних умовах бути в постійному творчому пошуку?”;

  • “Учительський принцип: не поряд і не над, а разом (практика та реалії)”;

  • “Батьки і вчителі у навчально-виховному процесі: нові грані співдружності, взаємодії”;

  • “Вчитель та учні: шляхи співпраці та взаєморозуміння, толерантності й безконфліктності”;

  • “Чи треба в сучасних умовах учити по-новому?”;

  • “Атестація: активізація творчої діяльності вчителя, час професійного злету чи вчительських мук?”.

У виступах учасників заочної педагогічної ради прозвучали цікаві роздуми, свіжі ідеї, конструктивні пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної роботи з педагогічними кадрами:

  • “Організувати для класних керівників заняття з практичної психології” (Баранов О.І.);

  • “Забезпечити доступ до сучасних комп’ютерних інформаційних мереж” (Шинкарук Н.Ф.);

  • “Поліпшити моральне та матеріальне стимулювання вчителів за наслідками атестації, враховуючи їх творчі досягнення” (Михайленко Т.Ю., Піщана Г.Г.);

  • “Ширше залучати вчителів – майстрів до керівництва науково-методичними формуваннями” (Овчарук Р.А.);

  • “РМК активніше поширювати досвід кращих вчителів району у вигляді буклетів” (Могила К.Р.);

  • “Друкувати у “Педагогічному орієнтирі” новини методичної літератури” тощо.

Характерною особливістю конференцій, заочних педагогічних рад є організація роботи ініціативних і експертних груп, основним завданням яких є відбір і систематизація висловлених ідей, пропозицій, побажань.

Наприклад, результатом роботи експертної групи заочної педради стало створення банка ідей за розділами “Учитель”, “Учні”, “Батьки”, “Урок”, “Здоров’я” та ін.

Пропозиції, висловлені учасниками, РМК прагне реалізувати у практичній діяльності.

Особлива увага приділяється науково-методичному забезпеченню представницьких методичних заходів:


  • опрацюванню літератури;

  • аналізу наявного досвіду;

  • підготовці пам’яток, порад (наприклад, “Пам’ятка вчителю щодо роботи з обдарованими дітьми”, “Техніки проведення тренінгів”, “Особистісно зорієнтований урок” тощо);

  • розробці проекту рекомендацій;

  • оформленню виставки та ін.

В районі склався досвід підготовки і проведення педагогічних радіоконференцій, проблематика яких, охоплюючи широке коло актуальних проблем модернізації освіти, цікавить не лише педагогів, а й громадськість.

У радіоконференції “Розвиток учнівського самоврядування” взяли участь:



  • заступник голови районної ради Каспірович Л.М. (“Шляхи співпраці районної ради та дитячих і молодіжних самоврядних організацій”);

  • директор Піщанобрідського училища – агрофірми Ліщенюк Т.Л. (“Наступність у розвитку дитячого та молодіжного самоврядування”);

  • директори шкіл Коваленко С.С., Бондаренко Н.О., Шеремет О.А., Кравченко Н.І. (“Проблеми організації дитячого самоврядування в освітніх закладах”);

  • голова районного дитячого Парламенту Ровний Віктор (“Районний парламент для дітей як центр дитячого самоврядування в районі”) та ін.

Активними учасниками радіоконференції “Школа і сім’я: актуальні аспекти співпраці та проблеми сімейного виховання” були керівники шкіл, голови шкільних батьківських комітетів, практичний психолог, вихователь, методист РМК з охорони дитинства Смілянець І.О. В центрі уваги були питання виховання духовності, формування здорового способу життя, соціальної і трудової адаптації учнів, сімейної психотерапії.

Змістовною і різноплановою була програма районної радіоконференції, проведеної в квітні-травні 2005 року з проблеми “Як зрозуміти дитину?”, в якій взяли участь методист РМК Попроцька Л.М., 8 учителів початкових класів. У виступах піднімались проблеми підготовки дітей до навчання в школі, формування позитивного ставлення до навчання, реалізації програми всебічного розвитку дитини “Крок за кроком”, активізації пізнавальної діяльності учнів.

Проведення радіоконференцій є ефективною формою пропаганди педагогічних знань, поширення перспективного педагогічного досвіду (додаток 8).

З метою розвитку активності педагогів ефективно використовуються можливості творчих звітів, які проводяться у формі портрета – вчителя-майстра, презентації лабораторії, захисту ідей, проектів, методичного рингу та ін.

Так, у рамках конференції “Науково-методична робота загальноосвітнього навчального закладу: управління процесом саморозвитку особистості вчителя”, що відбулася в березні 2005 року, освітянам району були запропоновані: творчі лабораторії майстрів педагогічної праці, презентації перспективного досвіду, обговорена проблема розвитку педагогічної майстерності вчителя (додаток 9).

Під час науково-практичної конференції “Становлення творчо обдарованої особистості: грані співтворчості учня і вчителя” проведені:


  • майстер-клас кандидатів психологічних наук Кіровоградського ДПУ Горської Г.О. та Мельничук І.Я. “Розвиток творчих здібностей учнів”;

  • діалог з творчими особистостями;

  • вільний мікрофон “Самоосвіта – основа таланту»;

  • обмін досвідом “Талант вимагає турботи. Обдарована дитина в сім’ї”;

  • засідання лабораторії проблемних питань;

  • творчі звіти переможців Всеукраїнських конкурсів;

  • урочиста церемонія вручення стипендій учням-номінантам районної програми “Обдаровані діти і молодь Добровеличківщини”.

Ефективною формою пропаганди перспективного досвіду майстрів педагогічної праці стали в районі методичні фестивалі.

Так, наприклад, у програмі фестивалю «Педагогічне сузір’я», проведеного в червні 2003 року, широко представлено досвід учителів-методистів, учителів вищої категорії, керівників шкіл.

З цією метою були творчо використані нестандартні форми презентації досвіду (додаток 10).

Методичний фестиваль, присвячений проблемі сучасного уроку, супроводжувався демонстрацією фрагментів з відеозаписів уроків учасників обласного конкурсу “Учитель року”.



Наталія Миколаївна була ініціатором запровадження в районі нової форми поширення перспективного педагогічного досвіду – методичних марафонів “Творчий учитель”, “Учитель-майстер”, у ході яких презентовані творчі знахідки, досвід роботи кращих педагогів району.

Районний огляд-конкурс “Панорама творчих уроків, нетрадиційних занять” проведено у формі методичної естафети, яка згідно із затвердженим графіком побувала у всіх школах району. Це дало можливість всім бажаючим вчителям, ознайомившись з представленими в ній уроками, додати свою модель.

Журі конкурсу, підбивши підсумки естафети, визнало кращими творчі уроки 34 вчителів у номінаціях: “Розвивальна спрямованість уроку”, “Практична спрямованість уроку”, “Високий методичний рівень уроку”, “Виховний потенціал уроку”; “Використання інтерактивних методів навчання”; “Високий теоретичний рівень уроку”, “Ігрові методи на уроці”, “Громадянська спрямованість уроку”.

Всім номінантам вручені посвідчення “Зразковий урок”.

У 2005-2006 навчальному році проводиться методична естафета “Інтерактивний урок (природничо-математичний профіль)”.



Творчі знахідки педколективів, учителів презентуються на щорічних районних виставках.

У жовтні відкрита постійно діюча виставка «Освіта Добровеличківщини – 2005», на якій представлено досвід, творчі надбання 34 навчальних закладів району та система роботи районного методичного кабінету.

На базі виставки з метою ознайомлення з кращими зразками педагогічної діяльності, перспективним педагогічним досвідом проводяться заняття з різними категоріями педпрацівників.

Проведення районних заочних педрад, методичних фестивалів, оглядів-конкурсів сприяє активізації і внутрішньошкільної методичної роботи.

Приміром, районна методична естафета “Панорама творчих уроків, нетрадиційних занять» стала імпульсом для проведення в навчальних закладах круглих столів, дискусій, семінарів-практикумів, педагогічних мостів з проблем “Сучасний урок. Яким йому бути?”, “Особистісно зорієнтований урок – вимога часу”, “Технології інтерактивного навчання” та ін.

Дбаючи про високу ефективність методичних заходів, Наталія Миколаївна спрямовує методистів на вдосконалення системи оперативного зворотного зв’язку. Обов’язковим їх атрибутом стало анкетування учасників, бліц-інтерв’ю, обмін думками, обговорення (“Методичний фестиваль очима учасників”, “Велика педагогічна рада: невикористані резерви”).

Оцінюючи ефективність проведених занять, експерти, методисти враховують, насамперед, такі аспекти:


  • досягнення визначеної мети і завдань;

  • збагачення педагогічного досвіду учасників;

  • сформованість нових професійних умінь і навичок;

  • можливість і реальність практичного застосування набутих знань і вмінь у практичній діяльності.

Такий підхід допомагає оперативно реагувати на допущені прорахунки, висловлені зауваження і пропозиції, удосконалювати зміст і форми роботи з педагогічними кадрами.

Постійно в полі зору завідуючої РМК перебувають питання вдосконалення діагностично-аналітичної діяльності методистів:



  • вивчення стану викладання навчальних предметів і навчальних досягнень учнів;

  • вивчення рівня професійної компетентності педагогічних кадрів;

  • оцінювання результативності методичної роботи.

З метою системного вивчення стану внутрішньошкільної методичної роботи та надання необхідної допомоги у піднесенні її ефективності за навчальними закладами закріплені методисти РМК (наказ по відділу освіти від 15.08.2004 року № 92).

Вивчаючи ефективність методичної роботи, методисти визначають, якою мірою діюча в школі система впливає на:



  • оновлення і поповнення знань з навчального предмета; з фаху;

  • поглиблення теоретичних знань з психології, дидактики і проблем виховання;

  • опанування сучасних педагогічних теорій, нових методів і технологій навчання і виховання;

  • розширення особистого методичного арсеналу, технологічного інструментарію;

  • формування сучасного стилю педагогічного мислення;

  • розвиток творчої активності педагога, стимулювання участі у науково-дослідницькій роботі, у науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, професійних конкурсах тощо.

У процесі діагностування педагогічних кадрів ефективно використовуються різноманітні методи: спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, контрольні роботи, педагогічний аналіз результатів професійної діяльності.

Узагальнені матеріали вивчення, актуальні проблеми підвищення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами виносяться на розгляд ради РМК, колегії відділу освіти.

У 2004-2005 навчальному році на засіданнях обговорювались питання:


  • “Про науково-методичне забезпечення викладання фізики, результативність підвищення кваліфікації вчителів фізики”;

  • “Про стан та результативність науково-методичної роботи з вчителями географії та шляхи її вдосконалення”;

  • “Про результативність науково-методичної роботи по завершенню переходу початкової ланки освіти на новий зміст та структуру навчання”;

  • “Про стан вивчення та узагальнення, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду” та інші.

Особливу роль у розвитку творчої активності педагогічних кадрів відіграють мотивація і стимулювання:

  • об’єктивна і доброзичлива оцінка досягнень і успіхів кожного педагога;

  • компетентна підтримка творчих пошуків;

  • проведення конкурсів педагогічної майстерності, ярмарок педагогічної творчості, методичних аукціонів;

  • продумана система заходів морального і матеріального заохочення (подяка, грамота, грошова винагорода, цінний подарунок);

  • заснування спеціальних дипломів, посвідчень для творчих педагогів тощо.

Ефективною формою стимулювання творчої активності педагогічних кадрів стали в районі конкурси “Учитель року”, “Вихователь року”, “Молодий учитель” та ін.

У 2005-2006 навчальному році проводяться шкільні та районні конкурси: “Учитель року” у номінаціях “хімія”, “географія”, “інформатика”, “початкові класи”, “німецька мова”;

“Класний керівник”;

“Кращий навчальний кабінет” (історії, географії, біології, іноземної мови);

“Краща модель організації науково-методичної роботи”.

В ході їх проведення широко пропагуються творчі знахідки педагогів, перспективний досвід.

Яскравою сторінкою в системі методичної роботи став районний огляд-конкурс “Школо, духовна колиска моя!”, в якому взяли участь 9 шкіл І-ІІ ступенів. Кращими в номінаціях були визнані колективи Олександро-Завадської (номінація “Інноваційні технології”); Перемозької (номінація “Науково-методична робота”); Троянської (номінація “Школа-центр культури на селі”); Миколаївської (номінація “Педагогічні умільці”) шкіл.

Визначаючи переможців, журі врахувало такі важливі показники, як “масовість представлення”, “якісний склад педколективу”, “колегіальність”, “реалізація ідей національного виховання” та ін.

З метою активізації пошуку нових нестандартних підходів до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами з ініціативи завідуючої РМК запроваджено рейтингове оцінювання діяльності навчальних закладів за сімома напрямками:


  • організація методичної роботи в школі;

  • результативність участі учнів в олімпіадах, МАН, Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, районних конкурсах;

  • підвищення професійного рівня педагогів на курсах;

  • якісний склад педагогічних кадрів;

  • участь педагогів у професійних конкурсах «Учитель року», «Класний керівник року»;

  • медалісти школи, вступ випускників до вищих навчальних закладів;

  • здобуття середньої освіти випускниками 9-х класів.

Рейтинг визначається окремо по навчальних закладах I-III та I-II ступенів.

Вищий рейтинг з питань організації методичної роботи у 2004-2005 навчальному році мають: Добровеличківська ЗШ № 1, Помічнянський НВК № 1, Помічнянський НВК № 3 та Олексіївська, Новолутківська, Миколаївська школи I-II ступенів.



Значна увага приділяється демократизації методичної роботи з педкадрами, гуманізації відносин “методист-учитель”, “методист-керівник школи”, “методист – член методичного активу”.

Завідуюча РМК і методисти ніколи не забувають про роль позитивної оцінки, похвали, заохочення, добрих побажань, щирої вдячності.

Так, наприклад, члени журі оглядів-конкурсів, ініціативних творчих груп отримують картки з побажаннями такого змісту:

“Бажаємо приємних хвилин спілкування! Дякуємо за співпрацю! Ми дуже цінуємо Вашу думку”.

А вчителям-методистам, які в ході атестації отримали чи підтвердили це почесне звання, адресовані теплі слова-вітання в публікації “Вчитель-майстер в школі”, підготовленій для методичного вісника “Педагогічний орієнтир”:

“Шановні колеги! Ми щиро вітаємо Вас з тим, що Ви успішно підіймаєтесь сходинками педагогічної майстерності. Сподіваємось на Вашу активну роботу в своїх рідних педколективах та у районній науково-методичній круговерті!”

Дбаючи про підвищення статусу вчителя в суспільстві, утвердження престижності педагогічної праці, відділу освіти і РМК ініціювали встановлення меморіальних дощок на приміщеннях шкіл, де працювали вчителі-новатори, заслужені вчителі України:

Нога В.Я. – директор Добровеличківської школи-інтернату;

Кулинич П.І. – вчитель української мови і літератури Тишківської ЗШ № 2.

В урочистій обстановці відбулося відкриття меморіальних дощок прославленим педагогам.



Головне у методичній роботі, вважає Наталія Миколаївна Климчук, - її результативність, посилення впливу на прискорення професійного становлення вчителів і розвиток їх творчого потенціалу.

Методична робота має сприяти розвиткові найважливіших компетенцій педагога, формувати вміння ефективно використовувати набуті знання у практичній діяльності, визначати пріоритетні напрями самоосвіти, самовдосконалення і саморозвитку.

Результативність методичної роботи – це досягнення вчителями кращих успіхів у професійній діяльності, готовність до постійного її удосконалення на основі активного творчого використання нових знань і вмінь.

Вісімнадцять педагогів району – учасники обласних творчих груп, шкіл технологічного досвіду і педагогічної майстерності, обласних постійно діючих семінарів.

Усі вони очолюють районні або шкільні методичні об’єднання, творчі групи, проблемні лабораторії, ведуть пошукові дослідження в галузі розробки і впровадження сучасних технологій навчання і виховання.

Активна участь в роботі методичних формувань спонукає педагогів до створення і постійного збагачення індивідуальної творчої лабораторії на основі самоаналізу, самооцінки своїх сильних сторін і недоліків, діагностики свого професійного потенціалу, врахування своїх реальних можливостей щодо впровадження інноваційних технологій.

Вагомі творчі здобутки мають учителі-переможці і лауреати обласних і районних конкурсів професійної майстерності Андреєва С.Г, Вітко М.І., Врадій О.В., Врадій Т.А., Калашник С.П., Коржан Н.Б., Ліщенко М.В., Макаренко К.С., Малафій В.А., Наумова М.Й., Нечипоренко І.Д., Олександрович С.А., Павленко О.Р., Пєєва О.Ю., Присяжнюк С.В., Скороход С.В., Уперенко А.О., Чигир А.А. та інші.

Учитель біології Червонополянської ЗШ Павленко О.Р. – переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2004”.

Лауреатами обласного етапу конкурсу стали: Скороход С.В. – у номінації “фізика” (Помічнянський НВК № 1), Врадій О.В. – у номінації «історія» (Добровеличківська ЗШ № 1).

Учитель Помічнянського НВК № 1 Вітко М.І. – переможець районного та лауреат обласного етапів конкурсу “Учитель року – 2004” у номінації “зарубіжна література”. Директор Добровеличківської ЗШ № 1, учитель математики Панченко Т.І. стала переможцем обласного методичного огляду-конкурсу “Сучасний урок: технологічна панорама”.

Молодий вчитель Дружелюбівської ЗШ Рябоконь Н.Л. отримала за пошуково-дослідницьку роботу диплом лауреата обласної премії імені І.Г.Ткаченка.

Вчителі району – учасники Всеукраїнських освітніх проектів “Крок за кроком”, “Діалог”, “Рівний-рівному” Врадій Т.Л., Ліщенко Л.А., Сигида О.М., Наумова М.Й., Поліщук Л.В. не лише мають досвід їх творчої реалізації, а й завдяки їх зусиллям як тренерів розширюється в районі мережа шкіл, зростає коло педагогів, що результативно впроваджують дані програми.

Навчальні заклади району активно включаються в рух “Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю”. Гарний старт взяли, зокрема, Липнязька ЗШ № 1 та Олександрівська ЗШ.

Вчителі Зогова О.Т. (Помічнянський НВК № 3), Олександрович С.А. (Помічнянський НВК № 1) взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції “Конструювання навчального процесу на основі ТРВЗ – педагогіки з метою розвитку творчої особистості”.

На їх базі створена проблемна лабораторія “ТРВЗ – педагогіка”, до складу якої увійшли досвідчені вчителі помічнянських навчально-виховних комплексів.

Організаційно-методичний супровід здійснюють методисти РМК Попроцька Л.М., Бондаренко В.В.

Передбачені творчі поїздки членів лабораторії до “Школи Ейдос” (м.Одеса) та ЗШ № 318 (м.Київ), спілкування з майстрами «ТРВЗ-педагогіки», що сприятиме глибшому освоєнню її ідей і досвіду їх реалізації.

Член обласної творчої групи, вчитель початкових класів Помічнянського НВК № 1 Олександрович С.А. очолює експериментальну лабораторію з проблеми “Формування графічних навичок письма” і активно поширює напрацьований досвід.

Методист РМК Бондаренко В.В. та завідуюча дошкільним навчальним закладом “Ромашка” Мірзоєва А.А. взяли участь у роботі літньої школи для дорослих у м.Запоріжжі, де поглиблено опрацювали проблему “Інноваційні технології науково-методичної роботи з працівниками ДНЗ” і творчо впроваджують їх у практику.

Розпочата робота по впровадженню в десяти школах району запропонованого членом-кореспондентом АПН України, кандидатом педагогічних наук, директором Саксаганського природничо-наукового ліцею м. Кривого Рогу Сологубом А.І. “Щоденника учня-дослідника”.

Під керівництвом президента Міжнародного інноваційного центру гармонійного розвитку людини, кандидата медичних наук Яновської Н.М. розпочато впровадження інноваційної технології музикотерапії “Піснезнайка” та її навчально-методичного комплексу “Всесвіт”.

Освітяни району активно впроваджують широкий спектр педагогічних інновацій. Серед них:



  • модульно-розвивальне навчання;

  • проблемне навчання;

  • метод творчих проектів;

  • формування критичного мислення;

  • навчальний діалог;

  • ігрові технології;

  • технології інтенсифікації навчання і рівневої диференціації та ін.

Широко пропагуючи педагогічні інновації, пропонуючи їх для апробації і практичного втілення, Наталія Миколаївна наголошує насамперед на їх актуальності й перспективності, визначає переваги і характерні особливості кожної з них, підкреслюючи притаманні всім їм спільні риси:

  • психологізація навчально-виховного процесу;

  • забезпечення розвиваюче-творчого характеру навчальної діяльності школярів;

  • диференціація й індивідуалізація навчання і виховання;

  • створення атмосфери співробітництва, співтворчості.

Активна участь педагогів у роботі методичних формувань, поінформованість про новинки літератури з педагогіки, психології, методики, про нові технології навчання, перспективний педагогічний досвід позитивно впливає на ріст їх професійної майстерності, стимулює прагнення до планомірного просування по сходинках від спеціаліста до другої, першої, вищої кваліфікаційної категорії, отримання звання “старший учитель”, “учитель-методист”.

Внаслідок цього в районі зростає кількість учителів вищої і першої кваліфікаційної категорій , учителів-методистів і старших учителів.

Результативнішою стає їх робота по вдосконаленню навчально-виховного процесу.

Досвід освітян району широко висвітлюється в пресі. Своїми творчими здобутками щедро діляться на сторінках центральних і обласних педагогічних видань завідуюча і методисти РМК, Заслужений вчитель України Гринюк О.М. (Помічнянський НВК № 3), Скороход С.В., Вітко М.І. (Помічнянський НВК № 1), Федорова Г.М. (Добровеличківський НВК № 2), Горіна О.М. (Гаївська ЗШ) та інші.

З метою поширення досвіду організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами на базі РМК і навчальних закладів району проведені обласні семінари голів районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і літератури, хімії, завідуючих районними (міськими) методичними кабінетам (центрами) (додаток 11).

Звичайно, у здійсненні інноваційної діяльності РМК ще чимало проблем, які потребують вирішення.

Серед них проблеми кадрового, ресурсного, фінансового, науково-методичного і організаційно-педагогічного забезпечення.

Але методичний кабінет і його завідуюча прагнуть до їх успішного розв’язання, ефективно використовуючи творчий потенціал кращих освітян району, сподіваючись на розуміння і підтримку місцевої влади.

Наталія Миколаївна вважає, що кожен педагог і насамперед кожен методичний працівник повинен мати власне творче обличчя, слідуючи мудрим порадам В.О.Сухомлинського “уважно вдивлятися в самого себе”, “аналізувати свою працю”, “обдумувати нові досягнення науки, поповнювати свої знання, узагальнювати набутий досвід”, оскільки “не праця взагалі, а майстерна праця повинна стати життєвою практикою кожної людини”.

Тож хочеться від щирого серця побажати Н.М.Климчук щоденної радості творчої праці і нових вагомих успіхів на методичній ниві.


Додаток 1
ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

навчання методистів Добровеличківської районного

методичного кабінету
Загальні положення

Щоб закріпити прорив до нової гуманістичної, істинно національної школи, державі, суспільству треба плекати особистість учителя. Слідом за К.Д.Ушинським чимало видатних педагогів підтверджували думку "Особистість може виховати лише особистість". Отже, найважливіші цінності освіти: не тільки дитина, а й педагог, здатний до розвитку її задатків, здібностей, таланту, соціального захисту, збереження індивідуальності. Тому важливим є професійний рівень методистів, які покликані забезпечити підвищення науково-методичного рівня педагогічних кадрів, формування нового педагогічного мислення. Особистісно зорієнтована підготовка в шкільній і педагогічній освіті взаємозв’язані. Утвердження гуманістичних цінностей шкільної освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану і в системі методичної роботи з педагогічними кадрами.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка