Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності



Сторінка13/21
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.25 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


  • Карпиевич Д. Субъекты неформального образования: ключевые игроки и возможные направления для сотрудничества. Материалы круглого стола «Улучшению качества жизни беларусов может способствовать развитие сферы неформального образования» / Дмитрий Карпиевич // Адукатар. – 2009. – №2 (16). – С. 8-10.

  • Лобода С. Неформальное образование в Беларуси: провайдеры, ключевые тенденции и перспективы для будущего / Сергей Лобода [Електронний ресурс]. – Режим доступу : f >.

  • Меморандум непрерывного образования Европейского Союза // Адукатар. – 2006. – №2 (8). – С. 24-27.

  • Паращук О. Неформальное образование в Украине / Оксана Паращук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ‎ >.


    The article describes the features, principles and subjects of the non-formal adult education system, which, in contrast to formal education, is more mobile, flexible, democratic and responsive to the challenges in education sphere in conditions of socio-economic instability in the society and the market labour.
    Волярська О.С.,

    Інститут підготовки кадрів

    державної служби зайнятості України
    ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНOГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БЕЗРОБІТНИХ
    У статті розглянуто визначення, принципи, характеристики, форми й методи дистанційного навчання безробітних в системі професійної підготовки. Проаналізовано складові інформаційно-комунікаційної компетентності викладачів дистанційних курсі, встановлено послідовність етапів розробки дистанційного курсу.

    Ключові слова: безробітні, дистанційне навчання, дистанційний курс, інформаційно-комунікативна компетентність, професійна підготовка.
    Особливістю сучасного етапу системи освіти дорослих є те, що модернізація освітніх процесів співпала з інформатизацією всіх галузей економіки і соціальної сфери. У Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» закріплено розширення парку комп’ютерної техніки і підключення закладів освіти до мережі Інтернет. Дистанційну освіту слід розглядати як складову єдиного національного наукового освітньо-інформаційного середовища, що відповідає потребам розвитку неперервної професійної освіти.

    Тенденції розвитку дистанційної освіти в Україні відображено у законах та програмах з проблем інформатизації та розбудови вітчизняної освіти: в Законах України «Про вищу освіту», «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки»; в Указі Президента України «Про державну політику інформатизації України», в Постанові Кабінету Міністрів України «Питання інформатизації», в Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», в «Програмі розвитку дистанційної освіти на 2008–2013 роки», в «Положенні про дистанційне навчання». Відзначимо, що закладено ґрунтовну нормативно-правову основу для запровадження дистанційного навчання в систему як вищої так і професійної освіти. Слід зауважити, що стосовно вищої освіти, в Україні здійснено кроки щодо створення у вищих навчальних закладах системи підготовки майбутніх фахівців за дистанційною формою. У вітчизняних вишах підготовлено кадровий потенціал для впровадження елементів дистанційного навчання, розроблено науково-методичне забезпечення навчальних курсів.

    Актуальність запровадження форм і методів дистанційного навчання у систему професійної підготовки безробітних не викликає сумнівів. Разом з тим виникає протиріччя між спрямованістю професійної підготовки безробітних на сучасне виробництво та недостатньою організаційно-педагогічною і навчально-методичною розробкою механізмів реалізації дистанційного навчання в центрах професійно-технічної освіти системи служби зайнятості.

    Розв’язання проблем професійної підготовки безробітних зумовлює необхідність теоретичного обґрунтування процесу професійної підготовки даної категорії населення у системі дистанційної освіти на основі вивчення та модифікованого використання прогресивних ідей педагогічного досвіду.

    У контексті наукового пошуку вагоме значення мали праці відомих вітчизняних та зарубіжних науковців з впровадження інформаційних технологій у навчальний процес (С.Дорогунцов, П.Дракер, К.Колін, В.Нечитайло, М.Онопрієнко, І.Роберт та ін.). Проблеми професійної підготовки безробітних знайшли висвітлення у дослідженнях вітчизняних науковців з проблем професійної освіти Н.Бідюк, Л.Лук’янової, К.Корсака, Л.Пуховської, Л.Сігаєвої, В.Скульської та ін. Для дослідження загальних питань застосування мережевих технологій в дистанційній підготовці фахівців вивчалися наукові праці В.Бикова, І.Козубовської, Н.Морзе, В.Олійника, О.Полат та ін.

    Узагальнення результатів теоретичного аналізу проблеми професійної підготовки дорослих дало підстави стверджувати, що у вітчизняних дослідженнях започаткована робота з удосконалення професійної підготовки безробітних з урахуванням міжнародних стандартів та практик. Водночас проблема дистанційного навчання безробітних не дістала системного висвітлення у наукових дослідженнях педагогів і психологів.

    Недостатнє обґрунтування проблеми практико-орєнтованої професійної підготовки безробітних, відсутність наукових досліджень і практичних розробок з проблеми впровадження професійної підготовки безробітних в умовах дистанційного навчання зумовили вибір теми статті.

    Мета статті – обґрунтувати організацію дистанційного навчання у системі професійної підготовці безробітних.

    Використання у процесі професійної підготовки безробітних нових досягнень інформаційних технологій сприяє входженню особистості у світовий інформаційний простір. Застосування дистанційної освіти у професійному навчанні формує у безробітного творчі здібності і навички організації освітньої і самоосвітньої діяльності. Переваги дистанційної освіти в системі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців полягають в адаптації вітчизняних стандартів професійної освіти до міжнародних, в організації мобільності персоналу. Для роботодавців впровадження дистанційного навчання в систему професійної підготовки персоналу надасть можливості забезпечення великої кількості працівників якісними освітніми послугами.

    В педагогічній теорії існують різні підходи до тлумачення поняття «дистанційне навчання», які мають як спільні, так і специфічні ознаки, зумовлені соціально-економічними і соціокультурними особливостями освітніх систем.

    В. Биков трактує дистанційне навчання як цілеспрямований процес передачі і засвоєння навчального матеріалу і способів пізнавальної діяльності при опосередкованій взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у педагогічно-інформаційному середовищі [1]. Для використання такого виду навчання необхідно створити спеціалізоване соціально-педагогічне середовище, яке відповідає особистісно-професійним особливостям безробітних.

    Вітчизняні науковці визначають дистанційне навчання як інноваційну технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія суб’єктів навчання проходить на відстані [4].

    М.Л. Смульсон, Ю.І. Машбиць, М.І. Жалдак доведено, що дистанційне навчання інтегрує «психолого-педагогічні, педагогічні, інформаційні та телекомунікаційні технології»[3,с.6]. Дистанційне навчання є сучасним надбанням науки, техніки та педагогіки. За умови високої якості воно має допомогти професійній освіті: стати доступною для широкого кола безробітних і фахівців; відповідати професійним потребам особистості, практично реалізовувати її індивідуальне професійне становлення. Відкрите навчання в системі професійної підготовки безробітних є сучасним напрямом розвитку системи освіти дорослих. Цей вид навчання припускає переважно самостійну роботу дорослої людини впродовж життя, якісне науково-дидактичне забезпечення процесу професійного навчання, досить гнучке управління процесом професійної підготовки.

    Дистанційне навчання безробітних є інноваційною педагогічною технологією з андрогогічним і особистісно-орієнтованим підходами до науково-методичного забезпечення процесу формування у безробітних професійної компетентності; елементами модульного і комп’ютерного навчання, теорії і практики керованої самостійної роботи; використанням у професійному навчанні інформаційно-телекомунікаційних технологій. Цей вид навчання сприятиме вирішенню соціального завдання щодо забезпечення можливостей здобуття безробітним професійної освіти будь-якого кваліфікаційного рівня незалежно від віку та індивідуально-психологічних особливостей.

    Провідними принципами побудови навчальних планів для підготовки безробітних в системі дистанційного навчання є науковість, цілісність, системність, послідовність, інтерактивність, гнучкість, модульність, індивідуалізація. Для використання в професійній підготовці безробітних навчальних дистанційній курсів, слід враховувати їх наступні характеристики: гнучкість (розуміють як можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням базової підготовки і особистісних характеристик безробітних); інноваційність (розуміють як впровадження інноваційних соціальних, педагогічних технологій); зручність (розуміють як можливість навчання у зручний для безробітного час, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу); модульність (розуміють як «дозування» матеріалу, що засвоюється окремо кожним безробітним); інтерактивність (розуміють як активне спілкування між суб’єктами навчання).

    Оскільки професійна підготовка з використанням дистанційного навчання відбувається за інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), то розробник і викладач дистанційного курсу повинен мати достатню інформаційно-комунікаційну компетентність. Така компетентність передбачає здатність того, хто проводить підготовку безробітних орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, знати головні принципи роботи персонального комп’ютера і принципи роботи в мережі Інтернет, розуміти особливості підключення користувачів з різним рівнем доступу до Інтернет, вміти організовувати й проводити індивідуальні, групові і фронтальні методи навчання, адаптувати традиційну методику навчання дорослих до умов Інтернету, використовувати засоби телекомунікацій (електрона пошта, відео конференції, спілкування у режимі реального часу) для обміну навчальними знаннями, готувати інформацію до передавання по мережі з використанням текстового, графічного редакторів і необхідних утиліт, організовувати та проводити тематичний чат і виконувати контроль і тестування слухачів[5].

    Етапи розробки дистанційного курсу нами сформовано в такій послідовності: перший етап включає аналіз психолого-педагогічної літератури, робочих технологічних платформ для створення курсів дистанційного навчання, аналіз існуючих матеріалів для впровадження дистанційних програм; другий етап присвячено розробці проекту дистанційного курсу; третій етап характеризує результативність впровадження курсів дистанційного навчання в професійну підготовку безробітних. Отже, дистанційний курс проектується за принципами інтерактивної діяльності, яка включає спільну роботу, активну діяльність і контроль досягнень суб’єктів навчання.

    Аналіз змісту освітніх програм з дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів засвідчив, що професійна підготовка здійснюється на міждисциплінарній основі шляхом інтеграції загальнонаукових, професійно-орієнтованих та спеціалізованих знань, а також широкого впровадження елективних курсів. Зміст дистанційного навчання безробітних орієнтований на фахову підготовку, задоволення перспективних кар’єрних можливостей та підвищення професійної компетентності [2].

    Вважаємо, що основними організаційними формами дистанційного навчання безробітних є віртуальні лекції, обговорення в малих групах, асинхронні дискусії, виконання практичних завдань, лабораторних робіт з локальною публікацією їх результатів, групова робота над проектами. Характерною особливістю організації навчання є створення оптимальних умов для усвідомленого підвищення професійної компетентності та професійного самовдосконалення шляхом реалізації принципів індивідуалізації та диференціації, методів проблемно-пошукового навчання, організації соціально-педагогічної взаємодії. Використання інтерактивних методів навчання на основі особистісно-орієнтованого підходу сприяє залученню безробітних до пізнавальної активності, розвитку мисленнєвої сфери, системному професійно-особистісному самовдосконаленню, формуванню професійної компетентності. Інформаційно-комунікаційні технології забезпечення дистанційного навчання безробітних містять систему автоматизованого документообігу; електронний форум, електронну пошту. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання безробітних охоплює довідкові матеріали та інтерактивний навчальний інструментарій, а саме: рекомендації щодо організації навчання, паперові носії інформації, статичний конспект лекцій, динамічний конспект лекцій («блог»), змістове наповнення дисциплін, допоміжні інформаційні матеріали для навчальних дисциплін.

    Для організації дистанційної освіти безробітних в службі зайнятості необхідно створити нормативно-правове, фінансово-економічне, інформаційно-технологічне та організаційно-методичне забезпечення. Науково-методичний супровід та кадрове забезпечення дистанційного навчання в системі професійної підготовки слухачів центрів зайнятості потребує кардинальних змін у вітчизняній системі освіти дорослих.

    Зауважимо, що дистанційним навчанням не можна замінити повноцінну професійну підготовку безробітних, а можна частково вписати її в цілісний процес професійного навчання. При організації дистанційних курсів для підготовки безробітних необхідно враховувати як психологічні особливості контингенту безробітних так і специфіку психолого-педагогічного чинника спілкування в мережі як особливого виду комунікації, що з’явився в умовах інформаційно-освітнього середовища [3].

    Результативність впровадження форм і методів дистанційного навчання сприяє наявності апаратно-технічного забезпечення, підключенню до мережі Інтернет; підвищує у безробітних рівень володіння комп’ютером; дозволяє виключити можливість спотворення та фальсифікації результатів навчання; регламентує і запроваджує контроль за особистісною траєкторією навчання; обумовлює педагогічну доцільність застосування засобів нових інформаційних технологій в систему професійної підготовки.

    Висновки. Таким чином, вивчення організації дистанційної освіти щодо професійного навчання слухачів центрів зайнятості дало підстави констатувати, що комплексне впровадження форм і методів дистанційного навчання в систему професійної підготовки безробітних представляє підґрунтя до підвищення професійної компетентності і конкурентоспроможності на ринку праці даної категорії населення. Ефективність впровадження дистанційного навчання в систему професійної підготовки безробітних забезпечується шляхом гнучкості навчальних планів і програм у напрямі їх професійної спеціалізації; забезпечення високого рівня теоретичної підготовки на науковій основі; індивідуалізації процесу практико-орієнтованої підготовки; постійного удосконалення навчальної діяльності на основі особистісно-орієнтованого та андрагогічних підходів; використання ІКТ, залучення до підготовки безробітних висококваліфікованого педагогічного персоналу. Вищезазначені характеристики сприяють появі у безробітних спрямованості на неперервне професійне навчання, на досягнення високого рівня професійної компетентності і конкурентоспроможності.

    Подальше відпрацювання та апробація дистанційних курсів з професійної підготовки безробітних за дистанційним навчанням дозволить внести корективи до змісту, форм та методів діяльності фахівців центрів зайнятості і педагогічних працівників центрів професійно-технічної освіти в системі служби зайнятості України.



    Список використаних джерел

    1.Биков В.Ю. Класифікація засобів навчання/ Інформаційні технології і засоби навчання/ В.Ю. Биков, Ю.О. Жук.- К.: Атіка, 2005.- 159 с.

    2. Гришина І.В. Формування управлінської компетентності керівників закладів освіти: навчально-методичний посібник/ І.В. Грішина, О.С. Волярська, Л.В. Васильченко.-Запоріжжя:Акцент Інвест -трейд, 2014.- 236 с.

    3. Дистанційне навчання: психологічні засади : монографія / [М.Л. Смульсон, Ю.І. Машбиць, М.І. Жалдак та ін.] ; за ред. М.Л. Смульсон. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. – 240 с.

    4. Дистанцiйне навчання. Умови застосування. Дистанцiйний курс: навч. Посiбник / за ред. В.М. Кухаренко. – Харкiв: НТУ "ХПI", 2001. – 282 с.

    5. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання/ [За заг. ред. В.В.Олійника.]. – К.: Логос, 2006. – 408 с.


    Волярская Е.С. Организация дистанционного обучения безработных в системе профессиональной подготовки.

    В статье обосновано понятие дистанционного обучения безработных, его принципов, характеристик, форм и методов. Проведен анализ информационно-коммуникационной компетентности преподавателей дистанционных курсов, установлено последовательность этапов разработки дистанционных курсов.

    Ключевые слова: безработные, дистанционное обучение, дистанционный курс, информационно-коммуникационная компетентность, профессиональная подготовка.
    Гаврилюк Н.П.

    Дніпропетровський центр професійно-технічної

    освіти державної служби зайнятості
    ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ОСНОВИ ЗНАНЬ

    ЩОДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ»

    ПРИ НАВЧАННІ БЕЗРОБІТНИХ ГРОМАДЯН

    У червні 2013 року на парламентських слуханнях на тему «Сучасний стан, шлях і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України» було зазначено, що стан здоров’я громадян країни та демографічні показники є надзвичайно складними і такими, що загрожують національній безпеці держави. У 2014 році ситуація не змінилася в сторону покращення, а соціально-економічні зміни скоріш за все призведуть до погіршення ситуації. Такий стан визначається багатьма факторами, серед яких значну роль відіграє безробіття. За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15-70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в Україні в середньому зріс з 8,0% у І кварталі 2013 року до 8,8% у І кварталі 2014 року економічно активного населення.

    Стан безробіття в цілому змінює загальний спосіб життя людини, може призвести до значного погіршення здоров’я людини. В Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 731-р основними проблемами, на розв'язання яких спрямована Програма визначено:


    • спостерігається стійка тенденція до зниження рівня здоров'я населення України;

    • особливою загрозою майбутньому країни є нинішній стан здоров'я і спосіб життя дітей і молоді.

    На сьогодні кризовий стан здоров'я громадян зумовлений різними факторами, серед яких відсутність суспільного усвідомлення цінності здоров'я нації та не сформованість ефективної системи стимулювання населення до збереження свого здоров'я.

    В Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21 липня 2004 р. № 605 надано глибокий аналіз стану здоров’я молоді України та приділяється велика увага змісту, формам і методам формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, організованому навчанню та самоосвіті. Молодь, яка у 2003-2009 роках навчалась у школі, сьогодні – працездатне населення, частина його і є безробітними громадянами, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Тому актуальність формування мотивації щодо здорового способу життя українців, надання інформації про здоров’я людини та його багатогранність сьогодні має велике значення.

    Питання оновлення змісту робочих навчальних планів та програм постійно в центрі уваги педагогів Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, воно розглядається на засіданнях методичних комісій, Ради роботодавців Центру. На сьогодні Центр надає якісні освітні послуги безробітним громадянам у сфері професійного навчання та перепідготовки, підвищення кваліфікації. Ліцензовано вісім робітничих професій. Робочі навчальні плани курсів цільового призначення (КЦП) розробляються методистами навчального закладу на замовлення роботодавців, враховуючи їх побажання, зміни економічної ситуації в країні та потреби ринку праці. У 2014 році практично до всіх робочих планів КЦП терміном навчання до 40 годин було включено теми: «Основи правових знань», «Основи знань з охорони праці» (з урахуванням напряму навчання), «Сучасні технології» професійного напряму та «Основи здорового знань щодо здорового способу життя».

    Здоров’я людини – найвища цінність суспільства. У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що «здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад». Але здоров’я – це динамічний стан організму, який характеризує здатність організму до самоврівноваженості з навколишнім середовищем (практично з суспільним та екологічним оточенням людини) у духовному, фізичному, психічному та соціальному плані. Саме комфортне самопочуття людини є показником гармонії його організму і навколишнього світу, показником його здоров’я.

    Метою включення до програми КЦП та викладання теми «Основи знань щодо здорового способу життя» є:


    • формування у слухачів (безробітних громадян) цілісного уявлення про здоров’я людини, його фізичну, психологічну, соціальну, духовну складову;

    • формування мотивації щодо навичок здорового способу життя;

    • психологічна підтримка та корекція ставлення до складної життєвої ситуації.

    На викладання теми передбачено шість академічних годин, що є достатнім для досягнення зазначених цілей за умови врахування при підготовці до заняття наступних моментів:

    • викладач враховує особливості роботи з дорослою та різновіковою аудиторією;

    • колектив груп дуже неоднорідний;

    • дуже часто рівень мотивації на навчання достатньо низький;

    • термін навчання (40 годин) не передбачає формування стійких комунікацій в колективі;

    • слухачі належать до різних соціальних груп, мають різний рівень освіти, культури, різні життєві цінності.

    Розуміння здоров’я як багатоаспектної системи дозволяє правильно усвідомлювати його значення в житті людини й суспільства. Кожна особа прагне прожити довге та плідне життя. Суспільство, зі свого боку, зацікавлене у здоров’ї кожного громадянина, оскільки тільки здорові громадяни зможуть принести максимальну користь розвитку самого суспільства. Безумовно, соціальні й політичні конфлікти, нестабільність сьогодення негативно впливають на здоров’я, перш за все на психічне здоров’я громадян. У свою чергу це призводить до негативних змін у фізичному стані (психосоматичні хвороби), до соціальних змін особистості (безробіття, зміна соціального статусу тощо), що веде до змін духовних цінностей людини. Таким чином ми маємо стійкий ланцюжок факторів впливу на людину, які руйнують його здоров’я.

    Дослідити чинники, що формують здоров’я та ті, що сьогодні негативно впливають на здоров’я людини, розглянути методи та шляхи формування мотивації потреби щодо здорового способу життя, виходу з критичної життєвої ситуації сприяє застосування на заняттях нетрадиційних форм та методів роботи педагога. Найбільш результативним в практиці викладання теми можна вважати поєднання основ валеології та психології, застосування елементів тренінгу, моделювання ситуації, виконання психологічних вправ тощо. Серед психологічних вправ для роботи із слухачами з числа безробітних громадян найбільш актуальними є ті, які надають практичні рекомендації здійснення людиною вибору та прийняття рішення в конкретній ситуації, вправи, які надають можливість усвідомити поняття «життєві цінності», здоров’я людини як найвищої цінності, переосмислення цінностей. Моделювання ситуації розповсюдження ВІЛ інфекції, соціальних хвороб дозволяє викладачу формувати у слухачів мотивацію вести здоровий спосіб життя, приділяти більше уваги таким питанням, як особиста гігієна, гігієна робочого місця. Більш глибокому рівню засвоєння матеріалу сприяє посилання на тексти художньої та науково-публіцистичної літератури, використання на уроках висловлювань щодо здоров’я та здорового способу життя відомих людей, історичних персонажів.


    Схема 1. Чинники, які впливають на здоров’я людини


    Таким чином, введення до робочих навчальних планів короткотермінових курсів цільового призначення теми «Основи знань щодо здорового способу життя» має велике значення для безробітних громадян. Саме ці заняття сприяють формуванню мотивації людини приділити більше уваги своєму здоров’ю навіть у скрутній життєвій ситуації, підвищити свою самооцінку, змінити ситуацію на краще, перш за все, через професійну реалізацію у нових соціальних умовах.
  • 1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


    База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка