Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності



Сторінка19/21
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.25 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Список використаних джерел

  1. Бакирова Г. Х. Управление человеческими ресурсами / Г. Х. Бакирова. – СПб.: Речь, 2003. – 152 с.

  2. Воротынцева Т. Строим систему обучения персонала. Практическое руководство для специалистов по обучению / Т. Воротынцева, Е. Неделин. – СПб. : Речь, 2008. – 128 с.

  3. Карпухина А. М. Психологические и психофизиологические пути повышения эффективности деятельности / А. М. Карпухина. – К. : РДЭНТП, 1991. –190 с.

  4. Краля О. В. Суфи-коучинг. Восточная мудрость для западных прагматиков / О. В. Краля. – СПБ. : Речь, 2007. – 304 с.

  5. Метафорическая деловая игра / Под ред. Ж. Завьяловой. – СПб. : Речь, 2010. – 128 с.

  6. Пучина О.В. Аспекти якості освіти та професійного становлення управлінського персоналу / О.В. Пучина // Вища освіта України – Додаток 3, том ІІІ (10) – 2008р. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» – 620 с. – С. 421-425.

  7. Пучина О.В. Рішення нестандартних задач: нові компоненти навчання управлінського персоналу підприємств / О.В. Пучина // Вища освіта України – Додаток 4, том VІ (24) – 2010р. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» – 518с. – С. 440-446.

  8. Сонин В. А. Психология решения нестандартних задач / В. А. Сонин. – СПб. : Речь, 2009. – 384 с.


УДК 377.1 Рудніцька А.В.,

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України
СКЛАДОВІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ

В СИСТЕМІ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ
У статті розглянуто структуру дистанційного навчального курсу. Проаналізовано складові дистанційного навчання безробітних: організаційну, технологічну й змістову.

Ключові слова: безробітні, дистанційне навчання, складові дистанційного навчання, інформаційне навчальне середовище.
Постановка проблеми. Державною службою зайнятості здійснюється комплексна робота щодо зменшення обсягів безробіття шляхом забезпечення якісного професійного навчання безробітних. В сучасних умовах дистанційна освіта стає доступною формою надання освітніх послуг незайнятому населення. Останні роки характеризуються тим, що виникли сайти, які наповнені наочно наданою теоретичною інформацією, готовими конспектами практичних занять, контрольними роботами. Вони є одним з розповсюджених засобом задоволення потреб дорослої людини щодо отримання інформації, що відповідає її професійним інтересам. Тому, дистанційне навчання в системі навчальних закладів вітчизняної служби зайнятості вимагає запровадження моделі, яка побудована на принципі єдності дидактичних і інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття дистанційного навчання досліджувалося в працях В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука, Е.С. Полат, М.Л. Смульсон, А.В. Хуторського. Особливості організації дистанційного навчання висвітлені у працях В.М. Монахова, О.О. Гагаріна, А.М. Луценка, С.В. Тищенка. Організацію професійного навчання безробітних досліджували вітчизняні педагоги О.С. Волярська, Л.М. Капченко, В.Є. Скульська. Однак дистанційне навчання безробітних за робітничим професіями у реальному часі досліджене науковцями недостатньо.

Метою статті є проаналізувати складові дистанційних курсів навчання безробітних в системі Центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Виклад основного матеріалу. Використання дистанційного навчання у вітчизняній системі професійно-технічної освіти підтверджено педагогічною практикою. Метою впровадження дистанційного навчання в систему професійного навчання безробітних є забезпечення безробітним можливості здобуття професійної кваліфікації, а також перепідготовки, підвищення кваліфікації за місцем їх проживання відповідно до їх здібностей та технічних можливостей як в синхронному, так і асинхронному режимах.

Л.М. Капченком зазначено, що комплексна організаційно-педагогічна діяльність з навчання безробітних передбачає послідовне розкриття основних ланок навчально-виховного і навчально-виробничого процесів, які потребують обов’язкового планування діяльності, її організації, систематичного контролю і наступного аналізу результатів роботи [3]. Зауважимо, що впровадження дистанційного навчання у процес професійної підготовки потребують розробки єдиних теоретичних і методологічних підходів до їх практичної реалізації.

Вітчизняними науковцями Ю.О. Жук, О.І. Вольневич встановлено, що формування інформаційного середовища навчального закладу базується на трьох складових: технологічній, змістовій та організаційній [2]. Базовими компонентами інформаційного навчального середовища виступають складові дистанційного навчання, але з розподілом змістової складової на дві важливі складові: методичну й інформаційно-комунікаційну.

Слід зазначити, що організаційна складова за дистанційного навчання безробітних передбачає навчання і перепідготовку педагогів дистанційного навчання, педагогічний супровід безробітних у процесі професійної підготовки, тобто організацію і координацію навчального процесу. Однією з основних ланок такого ланцюжка є наявність (розробка, створення і підтримка) інформаційних ресурсів.

Технологічна складова дистанційного навчання безробітних не може існувати без відповідної матеріальної бази і сучасного програмного забезпечення, що вимагає як одноразових капіталовкладень (комп'ютери, мережі, програмне забезпечення тощо), так і постійних (технічна підтримка, супровід програмного забезпечення, оновлення).

Змістова складова дистанційного навчання безробітних поділяється на методичну й інформаційно-комунікаційну. Методична складова, розуміється нами, як створення інформаційних ресурсів у вигляді курсів дистанційного навчання з окремої професії, розробка наочності, науково-методичного супроводу. Інформаційно-комунікаційну складову розглядаємо як створення спеціалізованих сайтів і порталів, інтерактивних навчальних середовищ.

Проаналізуємо визначені складові (організаційну, технологічну й змістову) щодо впровадження дистанційного навчання в систему професійної підготовки безробітного населення.

У Центрах професійно технічної освіти державної служби зайнятості (ЦПТО ДСЗ) технології дистанційного навчання використовуються під час організації професійного навчання безробітних за програмами первинної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення робітничої кваліфікації, а також за навчальними програмами з предметів професійно-теоретичної підготовки. Навчальний процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів за умови їх адаптації до дистанційної форми навчання. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації безробітних здійснюється за ліцензованими професіями в межах встановлених обсягів. Строк навчання слухачів, має бути не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями та професіями.

Запровадження дистанційного навчання безробітних можливе за погодженням з регіональними центрами зайнятості. Кількість безробітних, що потребують дистанційного навчання визначається та направляється до ЦПТО ДСЗ регіональними центрами зайнятості. Безробітний, який стоїть на обліку в регіональному центрі зайнятості та має потребу в організації навчання дистанційного, звертається з відповідною заявою до відділу професійного навчання безробітних. Центр зайнятості проводить реєстрацію таких безробітних, з’ясовує наявність технологічних можливостей, доступу до персонального комп’ютера (з підключенням до Інтернету), можливість навчатися як в режимі on-line, так і в режимі off-line за спеціальними технологіями та направляє до ЦПТО ДСЗ, або навчальних закладів інших форм власності, де організовано дистанційне навчання.

Технологічна складова впровадження дистанційного навчання у ЦПТО ДСЗ реалізується за наявності відповідного кадрового складу, електронного, навчально-методичного та ресурсного забезпечення. Рішення щодо використання дистанційного навчання у навчальному процесі приймається педагогічною радою ЦПТО ДСЗ.

Змістова складова дистанційного навчання безробітних характеризується тим, що навчальний курс повинен відрізнятися стислим, реферативним викладом матеріалу. Матеріал комплектується на модульній основі: кожний модуль   це стандартний навчальний продукт, що включає чітко позначений обсяг знань і вмінь, призначений для вивчення протягом певного часу, або – залікова одиниця, якість роботи з якої фіксується заліковими або екзаменційними засобами. В процесі створення курсу дистанційного навчання слід використовувати мультимедіа ресурси (комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють оновлювати навчальний матеріал завдяки звуку, кольору, відео, графіці, текстам, анімації. На нашу думку, це сприяє підвищенню мотивації до навчання і підвищує якість навчання слухачів.

Отже, структура дистанційного навчального курсу в системі професійної підготовки безробітних має складатися з наступних блоків: визначення кількості безробітних, які мають бажання й можливості пройти дистанційне навчання з метою отримання професійної підготовки; теоретичний й практичний навчальний матеріал та база даних системи дистанційного навчання за окремою професією.

Відмітимо, що теоретичний й практичний навчальний матеріал, яка складається з професійно орієнтованої інформації, повинен бути представлений у вигляді чітко визначеної послідовності дій безробітних, під час виконання яких вони гарантовано засвоюють даний курс. Безробітні, які навчаються дистанційно, мають виконати індивідуальні завдання у вигляді контрольних чи курсових робіт і надіслати їх викладачу на перевірку, а потім захистити перед викладачем, працюючи в режимі on-line. Слід привернути увагу, що деякі навчальні дисципліни передбачають виконання лабораторних робіт для одержання навичок і вмінь у віртуальних лабораторіях, що імітують всі дії слухача, які б він виконував на реальній лабораторній установці. В деяких випадках допускається традиційне виконання лабораторних робіт на реальних установках в ЦПТО ДСЗ.

База даних системи дистанційного навчання представляє собою взаємопов’язану інформацію персональної сторінки безробітного, педагога (викладача, майстра), який координує навчальний процес у всіх осіб, які вивчають даний дистанційний курс.



Висновки. Таким чином, сучасне дистанційне навчання безробітних в системі ЦПТО ДСЗ має інтегрувати психолого-педагогічні, педагогічні, інформаційні та телекомунікаційні технології, відповідати рівню їх розробки та можливостям ефективної взаємодії у створенні інтерактивного навчального середовища. Слід продовжувати роботу щодо забезпечення якісного професійного навчання безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреби ринку праці, формування сучасної матеріально-технічної бази навчальних закладів державної служби зайнятості.

Відзначимо, що система дистанційного навчання безробітних робітничим професіям лише тоді буде конкурентоздатною із іншими навчальними системами, коли забезпечуватиме якість засвоєння дорослими професійних знань, вмінь та навичок.

В подальшому вбачаємо доцільним проаналізувати розробку й зміст навчальних дистанційних курсів з ефективності засвоєння безробітними окремих професій.

Список використаних джерел

1. Актуальні проблеми професійного навчання безробітних: Зб. пр. наук.-практ. семінару (19 трав. 2010 р.) / Ін-т підготов. кадрів держ. служби зайнятості України ; уклад.: Л. М. Капченко [та ін.]. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 152 с. :

2. Жук Ю. О. Проблеми формування інформаційного середовища навчального закладу [Текст]/ Ю. О. Жук, О. І. Вольневич; за редакцією В. Ю. Бикова // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Збірка наукових праць Інститут засобів навчання АПН України. – К. : Атіка, 2004. – С. 147–159.

3. Капченко Л.М. Планування організаційно-педагогічної роботи в професійно-технічних навчальних закладах : наук.-метод. рекоменд. / Л.М. Капченко. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2003. – 44 с.

4. Полат Е. С. Теория и практика дистанционного обучения [Текст]: учеб. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений / М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева; ред. Е. С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2004. – 416 с.
Рудницкая А.В. Составляющие дистанционного обучения безработных в системе центров профессионально-технического образования государственной службы занятости.

В статье рассмотрена структура дистанционного учебного курса. Проанализированы составляющие дистанционного обучения безработных: организационная, технологическая и содержательная.

Ключевые слова: безработные, дистанционное обучение, составляющие дистанционного обучения, информационная учебная среда.
Rudniska A.V. Components of distance education in the unemployed of vocational education state employment.

The article deals with the structure of distance learning course. Analyzed the components of distance learning unemployed: organizational, technological and semantic.

Keywords: unemployed, distance learning. components of distance education, information learning environment.

Савченко Н.В.,

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ БЕЗРОБІТНИХ: ПОТРЕБА ВПРОВАДЖЕННЯ
Нововведення законодавства [1, 2] та пріоритети державної політики у сфері зайнятості актуалізували ряд практичних завдань щодо розроблення та запровадження освітніх і професійних стандартів на засадах компетентнісного підходу, забезпечення умов для навчання особи протягом життя, створення системи підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями, розроблення та запровадження методик професійного навчання дорослого населення, сприяння запровадженню новітніх програм, засобів і технологій професійного навчання, підвищення кваліфікації працівників, які організовують та здійснюють професійне навчання дорослих та ін.

Вкрай актуальною за таких умов є проблема надання якісних соціальних послуг з професійного навчання безробітних, що забезпечать підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці. Ця соціальна послуга служби зайнятості спрямована в кінцевому результаті на працевлаштування безробітного громадянина, попередньо надавши йому необхідних знань, вмінь та навичок, необхідних для зайняття конкретного робочого місця. Безробітні, які проходять навчання за направленням центрів зайнятості, є достатньо специфічною категорією слухачів. Адже їм як слухачам притаманні не лише певні вікові й психофізіологічні характеристики, а й психоемоційні, пов’язані з втратою роботи. У зв’язку з цим, підходи до організації навчання безробітних мають бути такими, які дозволили б ураховувати всі ці особливості, а процес їх навчання має здійснюватись на психолого-андрагогічних засадах. Необхідність оновлення підходів до організації професійного навчання безробітних викликана зростанням вимог до рівня підготовки кадрів, що обумовлені посиленням інформатизації, швидкою зміною технологій у різних сферах професійної діяльності людини. Формування таких якостей претендента на робоче місце, які визначатимуть його практичну готовність до виконання професійних завдань, здатність швидко адаптуватися до умов робочого місця, потребує застосування сучасних технологій, вибору оптимальних форм та методів у процесі навчання. Особливої актуальності набуває питання вибору таких форм та методів, коли мова йде про навчання дорослих, а надто – безробітних громадян. Таким чином,змінюються вимоги до системи професійного навчання безробітних, порядку його організації [3].

Питання, пов’язані з необхідністю вдосконалення професійного навчання безробітних як соціальної послуги, надання послуг з підвищення конкурентоспроможності громадян відповідно до потреб ринку праці розглядаються у багатьох дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених. Різноманітні аспекти професійного навчання безробітних досліджують вчені Ю. Деражне, Л. Капченко, Ю. Маршавін, П. Новиков, Д. Прайс, Л. Сігаєва, В. СкульськаФ. Туй, Е. Хансен, В. Шеметов та ін. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що професійному навчанню безробітних належить чільне місце серед заходів активної політики зайнятості. Надання такої послуги вирішує широкий спектр соціальних та економічних завдань. За сприяння державної служби зайнятості безробітні громадяни отримують послуги, спрямовані на їх соціальну захищеність та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці:якщо зареєстровані безробітні не мають професії – мають можливість пройти професійну підготовку за робітничими професіями, актуальними на ринку праці, – як за груповою, так і за індивідуальною формою навчання;якщо професія (спеціальність) уже не є актуальною на ринку праці – пройти професійну перепідготовку за спорідненою або іншою професією як за груповою, так і за індивідуальною формою навчання, в тому числі з використаннями сучасних інноваційних технологій; підвищити свій рівень кваліфікації (робітника чи спеціаліста), зокрема, пройти стажування безпосередньо на виробництві; підвищити свій кваліфікаційний розряд; пройти курс цільового призначення з метою набуття нової компетенції;якщо виявили бажання відкрити власну справу – отримати знання з організації підприємницької діяльності тощо.

Водночас, швидкозмінні виклики ринку праці, обумовлюють необхідність перегляду підходів щодо надання послуг з підвищення конкурентоспроможності безробітних громадян та необхідність запровадження педагогічних та технологічних інновацій у процесі організації професійного навчання безробітних.

Для забезпечення потреб регіонів у кваліфікованій робочій силі державна служба зайнятості створила та розвиває мережу навчальних закладів – центрів професійно-технічної освіти. Їх діяльність спрямована на підвищення конкурентоспроможності безробітних громадян на ринку праці на основі якісної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. В основу забезпечення якості навчання в цих навчальних закладах покладено застосування сучасних навчальних методик і технологій, а також урахування поточних і перспективних потреб економіки в робітничих кадрах. Оскільки професійне навчання безробітних ‒ соціальна послуга, пов’язана з підвищенням освітнього, професійного та загальнокультурного рівня особистості, вона має бути спрямована на формування знань, умінь, стилю поведінки, яка дозволить особі віднайти й реалізувати себе в змінюваних умовах ринку праці, а також на формування психологічної готовності до зміни трудової діяльності. То ж для вирішення цих завдань у процесі організації професійного навчання безробітних повинні бути застосовані відповідні підходи, зокрема зміст, форми і методи навчання мають бути максимально можливо індивідуалізовані та диференційовані (відповідно до потреб тих, хто навчається, їх рівня загальної і професійної освіти, життєвого досвіду).

Таким чином, назріла потреба впровадження науково обґрунтованих технологій та механізмів підвищення професійного рівня у систему професійного навчання безробітних. У процесі формування науково-методичної бази надання послуг з професійного навчання безробітних повинні бути враховані теоретичні підходи щодо розвитку формальної та неформальної освіти дорослих, сучасні уявлення про адаптивне, відкрите, випереджувальне, дистанційне навчання, індивідуалізований та компетентнісний підходи в навчанні дорослих тощо. Актуалізувалося питання застосування дистанційних технологій у системі професійного навчання безробітних, насамперед, у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Для практичної реалізації вищезазначеного, необхідно: з’ясувати вимоги щодо організаційно-методичного та кадрового забезпечення впровадження сучасних технологій, зокрема дистанційного навчання, у системі професійного навчання безробітних;розробити концептуальні положення щодо розвитку професійного навчання безробітних з урахуванням нововведень нормативно-правової бази та сучасних підходів теорії освіти дорослих; розробити науково-практичні рекомендації з питань реалізації сучасних технологій та механізмів підвищення професійного рівня у системі навчання безробітних тощо.

Окремі аспекти організації дистанційного навчання досліджуються вітчизняними (В. Антонов, В. Кухаренко. І. Малюкова, Н. Морзе, В. Олійник, М. Смульсон та ін.) і зарубіжними (Дж. Рамбл, Дж. Даніел Н. Метью, М. Моісєєва, Е. Полат, Б. Сноудон, С. Щенніков, А. Хуторской та ін.). Огляд та порівняльний аналіз платформ дистанційного навчання здійснено вітчизняними дослідниками та викладачами навчальних закладів, у яких використовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Серед них: Ю. Борисовська, А. Гладир, Б. Демида, Н. Зачепа, Д. Касаткін, О. Козлова, І. Копил, О. Лисенко, О. Мотруніч, Ю. Остапчук, О. Рафальська, С. Сагайдак та ін.

Однак, питання застосування сучасних технологій у системі професійного навчання безробітних потребує окремого детального дослідження. Вітчизняним вченим Л. Капченко запропоновано модель дистанційного професійного навчання безробітних, яка передбачає застосування: глобальної мережі Інтернет та відповідних сервісів (для знаходження інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності); мультимедійних програмних засобів, які дозволяють інтегрувати текстову, графічну, анімаційну, відео- та звукову інформацію (для підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу за рахунок візуалізації абстрактної інформації, імітації складних реальних процесів і ситуацій); офісних програмних продуктів (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій), які можуть бути використані для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для надання слухачам результатів виконання завдань в електронній формі; систем комп’ютерного супроводу навчання, включаючи роботу електронної бібліотеки з каталогом аудіо-, відео уроків, лабораторно-практичних робіт та навчально-виробничих занять, включаючи ведення електронної навчально-плануючої документації, забезпечення контролю знань, умінь та навичок слухачів та ін.; електронних підручників та посібників; спеціальних програмних засобів, програм для проведення відеоконференцій, семінарів, круглих столів, тренінгів, індивідуальних та групових відеозанять (ooVoo, Skype), платформ дистанційного навчання (найбільш використовувані Moodle, eLearning Server, Blackboard, WebCTCampusEdition, WebCT Vista, IBM LotusLearningSpace, WebTutor, Sakai, Доцент, Прометей, Орокс) [4].

Подальші дослідження у цій сфері будуть спрямовані на розроблення науково-практичних рекомендацій для фахівців центрів зайнятості та педагогічних працівників центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості з питань організаційно-методичного та технологічного забезпечення дистанційного професійного навчання безробітних, вибір оптимальної платформи для навчання цієї специфічної категорії громадян, напрацювання єдиних підходів до навчально-методичного та ресурсного забезпечення. Відповідні науково-методичні рекомендації, розроблені співробітниками проблемної науково-дослідної лабораторії професійного навчання безробітних, можуть бути використані в мережі навчальних закладів державної служби зайнятості з метою запровадження та поширення дистанційного навчання безробітних на різних етапах: як в процесі напрацювання єдиних теоретичних і методологічних підходів щодо навчально-методичного та ресурсного забезпечення, так і під час організації навчального процесу, здійснення контролю, формування тестових завдань тощо. Рекомендації будуть корисними як при виборі засобів та інструментів дистанційного навчання, так і при розробленні курсу дистанційного навчання.



Список використаних джерел

1. Закон України “Про професійний розвиток працівників”. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/4312-17

2. Закон України “Про зайнятість населення”. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

3. Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 № 318/655 “Про затвердження Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних”. – Режим доступу :http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1029-13

4. Капченко Л. М. Інформаційно-комунікаційна модель дистанційного професійного навчання безробітних / Л. М. Капченко // Ринок праці та зайнятість населення. – К. : ІПК ДСЗ України, 2014. – № 2 (39). – С. 39-42.

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка