Іппочо педагогічна проблема вчителя



Скачати 109.81 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір109.81 Kb.
МАТЕМАТИКА
«Опис педагогічної системи роботи вчителя математики, спеціаліста вищої категорії, вчителя-методиста Чернівецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Агатій Валентини Олексіївни»

Біляніна О.Я., завідувач НМЦ природничо-математичних дисциплін

ІППОЧО

Педагогічна проблема вчителя: «Розвиток розумових здібностей учнів на уроках математики».

Анотація педагогічної системи роботи вчителя-методиста Чернівецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів – Агатій Валентини Олексіївни.

Описана педагогічна система роботи вчителя математики Чернівецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Агатій В.О. розкриває педагогічну проблему: «Розвиток розумових здібностей учнів на уроках математики».



Результативність системи роботи: її учні є щорічними переможцями на ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнськиих олімпіад з математики.

Принципи педагогічної діяльності: на науковій основі та практичному досвіді використання власних навичок методики викладання математики вчитель формує в учнів загальноосвітньої школи, без підсиленого та поглибленого вивчення математики, високий рівень навченості – переможців на ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з математики.

Її уроки – високоорганізовані з використанням проблемного методу навчання. У такий спосіб ефективно активізується діяльність кожного учня, особливо тих, що мають математичні здібності. Вмінням захопити предметом та зацікавити учнів на уроці вирізняється вчитель серед інших. Навчально-методичне забезпечення кабінету математики привертає увагу учнів після уроків майже щодня. У них велике бажання займатися математикою на значно вищому рівні, ніж на уроці. Використовуючи різні форми навчання вчитель ще більше захоплює їх математикою. Це складає добру основу для продовження навчання у спеціалізованому математичному ліцеї.

Своїм досвідом Валентина Олексіївна неоднаразово ділиться на курсах підвищення кваліфікації.
Проблема досвіду: «Розвиток розумових здібностей учнів на уроках математики»

Працюючи над проблемою «Розвиток розумових здібностей учнів на уроках математики» Валентина Олексіївна для себе поставила проблему, яка враховує насамперед важливість логічного мислення для успішного оволодіння знаннями. На жаль, школярі не завжди намагаються думати, перш ніж зробити деякі висновки в своїх міркуваннях. Отже, навчаючи математиці, при розв’язуванні кожної задачі необхідно навчити дитину узагальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти способів розв’язування та складати свої задачі. Практика доводить, що набагато корисніше розібрати кілька способів розв'язування однієї задачі, ніж виконати три, чотири, схожих одна на одну, типових. Окрім цього слід враховувати, що розвиток логічного мислення – ніяк не вдається здійснити, розбираючи одні лише стандартні задачі, навіть, якщо багато їх перерозв'язувати.

Для досягнення поставлених цілей перед собою, як перед педагогом, вчитель ставить великі вимоги: самостійно опрацювати наукові основи та засвоїти основні аспекти побудови тої чи іншої технології. Під час викладання математики вона використовує блочно-модульну систему уроків, з якою працювало чимало передових педагогів (Р.Г. Хазакін, А. Фурман та інші; зокрема, такою проблемою займається Заслужений учитель України, директор Чернівецького ліцею №1 Кінащук Наталія Леонідіївна). Валентина Олексіївна ознайомилися з їх індивідуальними особливостями пристосування цієї системи до місцевих умов і адаптувала до своїх можливостей. Нею розроблена власна методика, яка розкриває її індивідуальні педагогічні особливості, а також характерна для контингенту тих учнів, яких вона навчає. Це звичайні школярі та класи, в яких діти з різним рівнем засвоєння програмового матеріалу: від обдарованих дітей, до дитини, що досягає лише початкового рівня знань. Тому специфіка блочно-модульної системи вивчення математики, якою вона користується, докорінно відрізняється від тієї, якою користуються у ліцеях чи гімназіях, хоча суть методики та ж сама. Попередньою її педагогічною проблемою була «Особистісно орієнтоване навчання школярів». Обидві проблеми актуальні і фактично доповнюють одна одну, бо якщо підійти до розвитку розумових здібностей індивідуально, а це може бути тільки так, то і матимемо особистісно орієнтоване навчання.

Методика, яку застосовує Агатій В.О. у своїй роботі.

Всю тему Валентина Олексіївна поділяє на два, три,а іноді й більше модулів і до кожного з них застосовує систему нестандартних уроків за такою схемою: уроки подачі нового матеріалу (у старших класах це уроки-лекції); уроки розв'язування опорних задач; уроки-консультації та залікові уроки.

1. Уроки подачі нового матеріалу (уроки-лекції) – це один або декілька
уроків (залежно від кількості навчального матеріалу, що містить
вибраний модуль), на яких опрацьовує вчитель з учнями теоретичний матеріал,
формує разом з ними основні поняття у блоки (опорні конспекти), які
служать для економії часу для подальшої творчої роботи.

По ходу вивчення теми учні постійно задають питання, вносять пропозиції. До обговорення кожного питання вона залучає учнів усього класу.

Викладання нового матеріалу вчитель проводить з елементами випередження, тобто всі нові твердження учні формулюють і виводять самі, відповідаючи на навідні запитання вчителя.

2. Уроки розв'язування опорних задач по темі. Визначення мінімальної


кількості задач, в яких використовується вивчена теорія, групування їх у
відповідні блоки. Роботу з добору задач вчитель проводить систематично,
використовуючи різні збірники, підручники тощо. Після розбору в класі всіх
підібраних задач Валентина Олексіївна організовує діяльність школярів так, щоб вони могли розпізнавати кожну з них і вносити її до того чи іншого блоку, а потім
розв'язувати, виконувати і складати найрізноманітніші задачі на основі
відібраних. Тоді учні заготовляють для себе схеми для розв'язування
відібраних задач,

3. Уроки-консультації, на яких питання задають учні, а відповідає - вчитель. На цих уроках також розв'язуються задачі, поділені на групи відповідно до опорних задач. На цьому етапі вчитель навчає учнів шукати методи розв'язування нестандартних задач і вправ. Мета проведення уроків-консультацій – навчити школяра задумуватися над проблемою, усвідомлювати труднощі, які виникали при ознайомленні з новою темою, а для усунення цих труднощів – формулювати питання, на які він хотів би одержати відповідь. На цих уроках, проведених за розкладом, питання і задачі пропонують учні. Так, після вивчення у IX класі площ паралелограма та трикутника, вчитель, наприклад, ставить запитання про те, як зміниться площа паралелограма, якщо, залишаючи сталими сторони, зменшити гострий кут (площа зменшиться, бо зменшиться висота паралелограма) або як найпростіше поділити трикутник на два, три, чотири і т. д. рівновеликі трикутники (поділити сторону, до якої проведено висоту на дві, три, і т, д. рівні частини і провести через точки поділу та протилежну вершину прямі).

4. Залікові уроки, метою яких є організація індивідуальної роботи. На цих уроках діти демонструють знання теоретичного матеріалу, вміння застосовувати його при розв'язуванні задач і вправ. Завершується система таких уроків індивідуальною роботою учнів (самостійна робота, розв'язування тестів чи інші види роботи, які дають можливість перевірити знання і вміння учнів на даному модулі та оцінити їх).

Щоб активізувати роботу всіх учнів на уроці, вчитель об’єднує їх парами або групами. Деякі з них у групі почуваються впевненіше, ніж на одинці і працюють активніше. Призначений консультант-помічник із числа учнів класу, а іноді, учнів старших класів (якщо є така можливість) виконує роль вчителя. Це свого роду шефство старших учнів над молодшими, сильніших над слабшими. Контроль знань і прийом заліків самими учнями, має певні переваги перед традиційним опитуванням, бо при опитуванні біля дошки багато учнів залишаються поза увагою. З'являється можливість більш творчого спілкування між учнями, обговорення проблем стає вільнішим (можна висловлювати будь-яку думку, навіть неправильну).

Організовує вчитель учнів до діяльності так, щоб на кожному етапі даного модуля, школярі працювали творчо, розвивали свої розумові здібності, вчилися логічно мислити. Навіть при вивченні нового матеріалу Валентина Олексіївна розпочинає урок, створюючи проблемну ситуацію, ставлячи навідні запитання, щоб почути відповіді учнів. У такий спосіб учень обов’язково за виконану роботу отримує оцінку. На кожному уроці вчитель перевіряє виконання домашніх завдань і проводить усний рахунок. Це відпрацьовує у дітей основні знання і вміння, а також дає можливість заробити оцінки учням, які засвоюють матеріал на початковому рівні і не в силі розв'язувати важкі задачі. Під час перших трьох типів уроків за виконану роботу виставляє оцінку, зароблену учнем лише за його згодою, тобто поганих оцінок не ставить. Діти про це знають і тому стараються побільше відповідати, не бояться помилитися, тому активність таких уроків висока. Потім рівень знань учнів визначається по залікових уроках, де уже всі учні отримують ті об’єктивні оцінки. Про дату проведення залікових уроків діти знають за п'ять, шість днів зазделегідь, тобто на початку першого уроку нового модуля учні мають можливість готуватися. Таким чином, добре опрацьований опорний теоретичний матеріал, усний рахунок, дає можливість учням зосередитися на пошуках методів розв'язування більш складних вправ і нестандартних задач, які вимагають творчої праці від дитини.

Результати роботи у великій мірі залежать від чіткої організації праці вчителя та учнів. Тому на початку кожного модуля, починаючи з п'ятого класу, записуємо: тему; кількість уроків; дату проведення залікового уроку; що потрібно знати і вміти по даному модулю.

Наприклад, вчитель починає вивчати п'ятий модуль теми „Натуральні числа" із запису:




V МОДУЛЬ ЧИСЛОВІ І БУКВЕНІ ВИРАЗИ. ФОРМУЛИ РІВНЯННЯ.

5 год.

Дата проведення

1

Числові і буквені вирази та їх значення

1 год.

20/11

2

Формули

1 год.

21/11

3

Рівняння

1 год.

22/11

4

Розв'язування рівнянь

1 год.

24/11

5

Розв'язування задач і вправ. Самостійна робота

1 год.

27/11







УЧНІ ПОВИННІ

ЗНАТИ:

Що таке числовий і буквений вирази, формула, рівняння,

корінь рівняння.



ВМІТИ:

1. Знаходити значення виразів;

2. Записувати і застосовувати формули;

3. Розв'язувати рівняння.

Далі цикл уроків за блочно-модульною системою.

Урок 1 (опрацювання нового матеріалу).

Структура уроку: мотивація навчання; створення проблемної ситуації; опрацювання нових тверджень.

Учні вчаться самостійно працювати над матеріалом, робити висновки.

Навчання розвивальне, адже діти за навідними запитаннями самі формулюють нові твердження, самі перевіряють виконані завдання, а робота в групах активізує їхню діяльність, тому уроки цієї системи є інтерактивними.

Урок 2 (розв'язування опорних задач і формування їх у блоки).



Структура уроку: відбір основних задач; пошук методів їх

розв'язування; формування у блоки.

На цьому уроці відібрані задачі згруповано в чотири блоки.

Уроки 3,4 (консультації) вчитель використовує для практичного застосування матеріалу до розв'язування різних стандартних і нестандартних задач. Індивідуальний та диференційований підхід до вивчення теми розвиває розумові здібності кожного учня.

Поділ класу на групи, призначення консультантів-помічників забезпечує високу активність на уроках.

Урок 5 (заліковий) проводиться письмово або усно-письмово. Після вивчення двох, трьох модулів, виводиться тематична в три етапи. Підготовчий (урок узагальнення і систематизації знань); основний (контрольна робота згідно графіка); заключний (аналіз контрольної роботи).



Одержані оцінки по кожному з вивчених модулів, показують результати засвоєння теми в цілому ще до тематичної і на підготовчому уроці ліквідувати прогалини у знаннях хоча б у деякої частини учнів класу.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка