Історія села нетреба



Скачати 168.88 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір168.88 Kb.
ІСТОРІЯ СЕЛА НЕТРЕБА

Історія нашого села сягає в глибоку давнину. Є кілька версій, звідки прийшла на Полісся ця незвична назва. За першою, з наголосом на -а, Нетреба , це поселення нарекли татари: саме так називалась трава, яку вони кидали під ноги і завдяки якій могли проїхати нашими глухими болотами. За другою – це місцина з дуже бідним, неродючим ґрунтом, і коли польські пани роздавали навколишні землі, пані мовила : «А цей куток нікому не треба», а писар так і записав – Нетреба.

Офіційна назва походить від легенди, яка розповідає про те, що було два брати, які втекли від пана і поселилися на окраїні біля болота. Там був невеликий клаптик неродючої землі. З часом до них приєднався ще один чоловік, потім почали приєднуватися інші люди такі ж бідні, як і вони. Невдовзі виникло поселення, воно було маленьким і нікому не потрібним. Через що й назвали Нетребою.

Хтозна, як воно було насправді, але до 1939 року це були землі поміщицької Польщі. Що цікавого відносно нашого села, це те, що наше село було прикордонним до 1939 року. За два кілометри від нашого села проходив державний кордон Польщі з Радянською Україною. В так званому урочищі «Олевське» була розташована прикордонна застава Польщі зі Сходу. Тут на великому камені, стояв пам’ятник польському королю Яну Пілсудському (камінь зберігся до нині), кругом висаджені деревами алеї, які частково збереглися до цих пір.

Справді, десятиліття «під Польщею» заклав у свідомість жителів Нетреби свій, так би мовити, генетичний код.

Територія теперішнього нашого села за часів Польщі вміщала в собі три села: Будки Борівські, Окопи і Нетреба. Нетреба була зовсім маленькою – тут було всього 28 дворів, а в Будках Борівських – 58 дворів, в Окопах – 34 двори.

Будки Борівські – була західна сторона села, Окопи – північна сторона за селом, Нетреба була східною стороною. Будки і Окопи населяли тільки поляки, а в Нетребі жили українці, росіяни і поляки. В окопах був розташований Костел, школа і гуральня. В школу ходили діти з трьох сіл. В 1939 році з Варшави направили нового ксьондза Зігмунда Вродарчика, який проводив Божу службу в костелі.

Є спогади старожилів, що він був дуже хорошим лікарем. В своїх спогадах він описує свої перші враження нашої місцевості: « Це була болотиста місцевість, весною в Рокитно не можна було нічим добратися, бо навіть вози покривала вода. А люди, котрі населяли були дуже госте приємні». Так охарактеризував людей місцевий тодішній польський ксьондз.

Але настав 1943 рік: ті події нарекли в історії Волинською різаниною. Тоді навіть ті поляки, що залишилися в селі після 1939 –го, полишили його. Серед них був 15-річний Леон Жур. Він родився і жив на території нашого села до 1943, який разом з батьками поїхав на «землі одзисканні», на далекі поліські Мазурки, що за кліматичними умовами зовсім не відрізняється від рівненського Полісся. Тут, у містечку Гижицько (яке, до речі, є побратимом нашого Дубно), член Спілки журналістів Польщі письменник прожив усе життя. Неодноразово приїздив до рідної Нетреби, до польського кладовища, цілував рідну землю. Свої спогади про нашу місцевість і село він описав у своїй книзі «Мій волинський епос». Там є такі слова : «Мої рідні Будечки, кохана села…». Його книга «Мій волинський епос», вийшла в 1997 році, друга книга «Акція В» вийшла на Мазурах в 2000 році, третя книга «Поляки і українці, загоєні рани» – в 2001 році.

В усіх трьох книгах дуже теплі спогади про наш край, нашу місцевість. Книги пройняті темою єднання, дружби і взаєморозуміння між поляками і українцями.

Через 5 кілометрів від Нетреби розташоване село Майдан Олевського району житомирської області.

Село Нетреба до 1956 року належало до Будки Борівської сільської Ради. В 1957 році Нетреба належить до Борівської сільської Ради. До 1957 року в селі нараховувалося 100 дворів.

За часів поміщицької Польщі до1939 року на території нашого села діяла чотирикласна польська школа. В 1938 році збудована нова школа, яка діяла всього один рік до вересня 1939 року.

В 1946 році побудована перша радянська школа. До 1959 року це була 7-річна школа. В цьому ж році був збудований клуб.

В 1947 році в селі організовується колгосп „ Червоний партизан". Перший голова колгоспу Ізотов Іван Васильович. В колгоспі було 5 дерев"яних хлівів, 20 корів, 30 свиней, 6 пар коней, пізніше збудована цегельня і молочарня. Колгосп сіяв не багато зернових, які сіяли кінською сівалкою і молотили ручною молотаркою. Вирощували льон, картоплю. Пізніше почали сіяти буряки, кукурудзу. 

В 1948 році збудували медпункт.

В 1959 році були відкриті дитячі ясла, збудували колгоспну комору.

В 1960 році одержали перший трактор.

В 1964 році колгосп, від’єднавшись від села Борове, став існувати самостійно. Після цього його перейменували і дали назву «Іскра». Першим очолив колгосп в селі Нетребі Сорока. Було збудовано 4 нові корівники, нову колгоспну комору, контору. Колгосп добивається високих показників в усіх галузях сільського господарства, добре розвинене тваринництво. Наші доярки добиваються найвищих показників. Вони стали передовими доярками в нашому районі. Це такі як: Ізотова П.В., Григорчук М.М. Наші хлібороби також добиваються передових результатів в районі.

В 1966 році село було електрифіковане.

В 1971 році збудовано новий клуб, два магазини, нову школу, медпункт.

В 1980 році побудовано швейну    майстерню, пошту, будинок тваринника, сушарку, млин,   пилораму, льоноагрегат, столярний цех, машинно -тракторний парк.

  В 2001 році колгосп перейменовано в КСГПП „Дружба". В 2011 році в СПП «Явір».

Сьогоднішня Нетреба, що входить до складу Борівської сільської ради Рокитнівського району, - це 170 дворів. Тут є необхідна для повноцінного життя інфраструктура: дитячий садок «Калинонька», загальноосвітня школа, клуб та бібліотека, фельшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку та три магазини – кооперативний і два приватних.



Якби ж то мати свою святиню

До 1939 року на території теперішнього села Нетреба діяв польський костел святого Яна. В 1948 році костел згорів. Нетреба належала до Борівської православної церкви. В 1999 році була побудована нова церква св. Георгія. В 2007 році церква згоріла. Зараз церква розміщується в приватному будинку і будується нова церква.

На день вшанування Георгія Побідоносця святкувала свій престольний празник церква у с. Нетреба. Люди молились, щоби в їхньому селі була церквиця і нічого для такої благородної справи не шкодували. Святиню у с. Нетреба будували з 1995 по 1999 роки. Багато зусиль та коштів було витрачено, щоб звести храм Георгія Побідоносця. Та 10 липня 2007 року від блискавки він згорів. Це був удар для усіх нетребців, які ще довго переживали шок від такої трагедії. Але Господь милостивий, і він дав їм розум смиренно прийняти цю кару та сили знову розпочати богоугодну справу з будівництва Божого храму. Складною у нетребській церкві, є й історія перебування у ній священиків. Як не надовго. Якщо ж говорити конкретніше, ніхто з них не пропрацював тут більше трьох років, дивно, але жоден з тих, які правили в храмі Георгія Побідоносця, не затримувався

Перший - отець Григорій, родом з с. Кисоричі, несподівано захворів. Під кінець Божої Служби у нього стався приступ інсульту. Не зміг батюшка дослужити й Службу. За кілька місяців після цього він помер.

Другий - отець Олег, з Рівного, пробувши у Нетребі кілька років, розрахувався. Люди розказують, що стало здоров'я підводити. Інші - що, як і кожен з нас, він шукав кращого місця, тому і виїхав.

З'явилися проблеми зі здоров'ям і в отця Ігоря, з Рокитного, який прийшов у цей храм третім. Високий тиск почав мучити у повному розквіті сил молодого батюшку. І хоч любили його прихожани за заповзятливість та вміння доводити справу до кінця, за прямолінійність і відкритість, але все ж і він розрахувався. Багато нетребців шкодують, що він пішов. Кажуть: "Якби був отець Ігор, то і церква в нашому селі вже стояла б». «Якби ж нам назад Чубика…»

Останнім у ній служив отець Давид, із Житомирської області. Але і він не затримався. Пропрацювавши близько восьми місяців, він вже збирався виїжджати, коли сталася ця страшна пожежа. Тож, полум'я охопило церкву саме тоді, коли нетребська паства залишилася без настоятеля. Незабаром 6 травня - день вшанування Георгія Побідоносця. Чи святкуватимуть цього року у с. Нетреба престольний празник, ще не вирішили. Адже нині кожна копійка на вагу золота. Будівництво храму справа нелегка і тим більше, не дешева. Районне керівництво обіцяло допомогти. Але як то воно ще буде? На сьогодні вже на іншому місці збудували фундамент, закупили блоки. Службу Божу служать нині у пристосованій сільській хаті. А священик - отець Павло приїжджає із сусіднього с. Борове. Нетребці ж мріють мати свою святиню, яка б не лише прикрашала їхнє село, але й очищала душі від грішних думок.

img021

Таким був храм Георгія Побідоносця у с. Нетреба

Молитовний дім села Нетреба

Молитовний дім села Нетреба побудований в 1991 році. Належить до Карпилівської церкви п’ятидесятників. При церкві діє недільна школа. На обліку 30 членів церкви. Церква підтримує зв’язки з усіма церквами району і з деякими церквами області. Пресвітер церкви Сорока Володимир Маркович.



Нетребська загально — освітня школа І— ІІ ступеня

За часів поміщицької Польщі до1939 року на території нашого села діяла чотирикласна польська школа. Вчителька польської школи Міневська Масаяда. В 1938 році збудована нова школа, яка діяла всього один рік до вересня 1939 року.

 1939-1941

Після визволення з тяжкого ярма  Польщі, люди прагнули, щоб їхні діти здобували грамоту. 1939 рік – організовується перший рік навчання в селі. На той час на роботи за направленням приїжджає молода вчителька Йощенко Марія Іванівна, яка і стала першим вчителем села. Навчання велося в хатині Шеремета Якова Григоровича.

 Людям відкрився новий світ у житті, та не довго раділи батьки і діти. В їхнє щасливе життя увірвалася Велика Вітчизняна війна. Навчання припинилося. Вчителька разом з жителями села переховувалися в лісах, де час від часу проводилися уроки. В 1944 р. вийшла заміж за Осипова Леоніда Триховича – офіцера Радянської Армії, а в березні 1945 р. народився син Борис. Та недовгим було таке очікуване щастя – в червні чоловіка вбили бандити.

1941-1946

Розруха, голод і холод панували над  країною, а разом з тим і над селом Нетребою. Після неймовірного напруження воєнних років наш народ не переводячи подиху, перейшов до мирної творчої праці, щоб відбудовувати зруйновані міста і села, заводи і фабрики, щоб знову заквітували безмежні простори рідної країни.

 У 1946 році навчання в нашому селі поновилося. Перший післявоєнний клас, в якому навчалося 50 учнів, вела Марія Іванівна Йощенко, яка повернулася в село після війни.

   В перший клас ходили діти різних років народження, починаючи з 1932 по 1940 р.р., але їх об’єднувало одне бажання – вчитися. А яка радість була, коли Марія Іванівна привезла перших два  «Букваря».  Літом діти навчалися в саду Ревуцького Петра Сидоровича, а зимою в хатині Буляр Ольги Григорівни, сиділи за саморобними партами по 4-5 чоловік.



1947-1953

   В  1947 році в селі організовується перший в районі колгосп «Червоний партизан», організатором якого був Ізотов Іван Тарасович. В цьому ж році починає будуватися Нетребська семирічна школа, в будівництві якої приймають участь батьки і діти села. Тільки встигли побудувати стіни школи  - учні перейшли вчитися.

   В 1948 році направляють іще одного вчителя Зеленовського. А життя рухалося в перед. На кінець 1953 року в школі вже працювали 5 вчителів, директором була – Йощенко Галина Іванівна, заступником Касяновська Емілія Олександрівна. В цьому ж році з Нетребської ЗОШ виходять перші випускники.

    Це випуск, в якому були перші комсомольці школи:

·        Шеремет Борис Павлович

·        Ревуцький Петро Сидорович

·        Козлов Євгеній Іванович

 

1953-1967

В 1954 році  директором школи назначають Надію Антонівну Грабовську. Цього ж року приходить старша піонервожата – Калініч Галина Іванівна. Вона організовує піонерську дружину, що носить ім’я Миколи Островського.

В 1955 році в школі працюють 9 вчителів:

1.     Йощенко Марія Іванівна

2.     Йощенко Анастасія Іванівна

3.     Шокур Віра Степанівна

4.     Оніщук Ніна Іванівна

5.     Коця вська Надія Антонівна

7.     Хомич Володимир Терентійович

8.     Якубчик Катерина Іванівна

9.     Прохоров Олександр Дмитрович

Старшою вожатою працює: Гайда Галина Іванівна

.http://netreba.ucoz.ru/img_0001_new.jpg

Піонерська дружина організовує свої перші збори дружини, зустрічі з ветеранами війни.

Традиційним став Тиждень революційної слави, під час якої організовуються зустрічі з учасниками Жовтня, ветеранами партії і комсомолу, героями війни і праці, наставниками молоді, гвардійцями п’ятирічки, урочисті збори в загонах, мітинги, присвячені героям Жовтня.

Школа кожного року надає певну допомогу колгоспу. Кожної весни учні допомагають сортувати картоплю, літом працюють на току, осінню допомагають збирати картоплю, буряки.

1968-1981

В  1968 році в Нетребі побудовано нову школу на шість учнівських кабінетів. Директором школи став – Шеремет Борис Павлович, вожатою – Гришковець Віра Федорівна.

В будівництві школи приймають участь і підприємства, і колгосп «Іскра», і «ПМК -180». Діти активно включаються у збирання врожаю буряків, картоплі, льону, колосків пшениці, жита та ячменю.

З 1975 року в школі директором працює Перепелиця Василь Іванович, а з вересня 1976 року – Гладкий Василь Григорович по серпень 1977 року. Проводяться збори дружин і загонів, шкільні спортивні ігри «Старти надій». Організовуються походи на Рудню Бобровську та екскурсії до могили іспанського патріота-комуніста Антоніо Рато Бланко.

1980 р. – директор школи Веремчук Степан Дмитрович 1981 р. – Вознюк Петро Іванович

1982-1992

В 1982 році в школі працює 14 учителів. Директор – Дуда Стефа Іванівна, піонервожата – Антикало Віра Петрівна.Піонерська дружина ім. М.Островського крокує маршем юних ленінців «Справі Леніна вірні». Піонери багато проводять і роблять корисних справ для своєї школи. Всі учні школи беруть активну участь в спортивних змаганнях, в оформленні стендів, класних куточків. В школі працюють гуртки художньої самодіяльності, технічної творчості, предметні гуртки. Комсомольці спільно з піонерською організацією проводять тематичні вечори, ранки. Як і всі піонери країни, так і учні школи беруть участь в операціях трудової п’ятирічки.

Плине час, на очах міняється наша школа, піонерська організація. З великим ентузіазмом працюють піонери. Піонерам 6 класу присвоєно імя нашого односельчанина В.Єремейчука. Це їх загін зібрав 2 т 500 кг попелу, металолому, макулатури. Класний керівник цього класу Хільчук Юрій Михайлович, вчитель фізики і математики, він прийшов працювати до нас в школу, а ще вчителька перших класів Крук Наталія Петрівна

http://netreba.ucoz.ru/img_0002_new.jpg

У жовтні 1992 року директором школи призначають Вежичанін Катерину Йосипівну, вожатою – Ляшук Людмилу Миколаївну. Піонери і жовтенята  неодноразово виступають на концертах в сільському будинку культури, їздять на районні змагання



1995-1996

В школі працює 15 вчителів, директором є Вежичанін Катерина Йосипівна, організатором Шеремет Оксана Никанорівна. Діє піонерська організація «Веселка», діти носять галстуки – 7 кольорів веселки. У кожному класі є піонерські загони, які мають свої девіз і пісню. Працюють над такими напрямками: «Моя земля – земля моїх батьків», «Струни серця», «Помагай», «Краю мій лелечий», «Турбота», «Сильні, сміливі, спритні», «Твій молодший друг».

.http://netreba.ucoz.ru/img_0006.jpghttp://netreba.ucoz.ru/img_0007.jpg

1998-2004

У вересні 2004 року відкривається нова початкова школа для молодших школярів. У школі працює 16 вчителів, директором школи Вежичанін Катерина Йосипівна, організатором – Кляпко Оксана Никанорівна. Учні школи приймають участь у районних конкурсах естрадної пісні, патріотичної пісні, у фольклорних святах «Кришталеві джерела», «Котилася торба».



http://netreba.ucoz.ru/p9010115.jpghttp://netreba.ucoz.ru/img_0008.jpg

2008-2012

Шкільна родина нараховує 104 учні, 20 вчителів.

Директором школи є Шеремет Михайло Анатолійович, завуч по навчально – виховній роботі Крук Тетяна Петрівна, педагог – організатор Петрик Ірина Іванівна. В 2008 році було проведено ремонт школи, зроблено перекриття і фасад обшито пластиковою вагонкою.

В школі діють гуртки «Світ вишивки», «Паперопластика» - керівник Кулинич Галина Іванівна, а також спортивні секції «Теніс», «Шахи», «Шашки» - керівник Шеремет Ігор Петрович

Школярі беруть активну участь у житті школи.

Традиції школи


  1. Свято «Першого дзвоника»

  2. Квітковий вернісаж «Парад квітів»

  3. Родинне свято «Берег любові»

  4. Народне свято Андрія

  5. Новорічний бал – маскарад

  6. Конкурс «Учень року»

  7. Свято «Хай завжди буде Кобзар серед нас»

  8. Свято «Найрідніша людина – це мати»

  9. «Свято останнього дзвоника»

Дитячий дошкільний навчальний заклад “Калинка”

Дитячий дошкільний навчальний заклад “Калинка” створений в 1980 році. Розрахований на 25 місць. Форма власності — державна.

Завідуюча — Шеремет Галина Яківна. Основне завдання — виховання дошкільнят. Задоволення потреб громадян у нагляді і оздоровленні дітей дошкільного віку.

Бібліотека села Нетреба

Бібліотека с.Нетреба заснована в 1948 році, як шкільна бібліотека, яка налічувала 1700 книг. Читачів на той час було 80. В 1964 бібліотека почала діяти як сільська бібліотека. В 1966 році це була приклубна бібліотека. У 1968 році бібліотека діє як державна сільська бібліотека, в якій налічувалося 2500 примірників книг. Читачів було на той час 420. Першим бібліотекарем була Козлова Ніна Петрівна. В 1968 році бібліотека знаходилась в приміщенні клубу і займала одну кімнату. В 1970 році бібліотеці присвоїли звання «Бібліотеки відмінної роботи». Завідує нею Шеремет Єва Антонівна, яка має середню спеціальну освіту. В1971 році бібліотеку перенесли в нове приміщення сільського клубу. Має дві кімнати – абонемент і читальний зал. В 1980 році бібліотека вже нараховує 10 тисяч книг і 500 читачів.

Нетребська шкільна бібліотека була заснована в 1948 році. Вона проіснувала до 1964 року. У 1964 році була перейменована в сільську бібліотеку. У 1965 році знову було організовано шкільну бібліотеку на громадських засадах. Книжковий фонд нараховує 980 книг.

У 2003 році шкільна бібліотека була об’єднана з сільською і тепер функціонує як публічно – шкільна бібліотека.

Основним завданням бібліотеки є обслуговування читачів інформацією та книгою, яка є носієм знань з історії, науки і культури.

Клуб села Нетреба

Перший клуб в селі Нетреба побудований в 1946 році. Перший завідуючий клубом Єфімов Василь Миколайович. У 1971 році збудовано нове приміщення клубу. До 1986 року це був Будинок культури. Працювало 2 працівники : директор БК і художній керівник. В 1986 році БК знову перейменовують в клуб, працює один працівник Козаченко Ніна Сергіївна. Приміщення складається з концертного залу, фойє, примірочної, кабінету й бібліотеки. В клубі діють гуртки художньої самодіяльності, драматичний, вокальний, гурток художнього читання. Клуб має три види сценічних костюмів. Основна діяльність клубу – організація дозвілля для населення.



Фельдшерсько — акушерський пункт села Нетреба

Фельдшерсько — акушерський пункт села Нетреба спочатку діяв як медпункт (1948 рік). Перша його завідуюча Тхоржевська Олена Леонідівна. Пропрацювала 40 років. В 1971 році збудоване нове приміщення. Це вже ФАП. Має 4 кімнати. Один штатний працівник і техпрацівник. Завідуюча ФАПом Ярошик Надія Петрівна.

Основна діяльність — прийом хворих, проведення профілактичних щеплень, надання долікарської допомоги, патронаж дітей.

Поштове відділення зв’язку села Нетреба

Поштове відділення в селі Нетреба збудовано в 19870році. До 1980 року поштове відділення знаходилося в селі Борове. Приміщення телефонізоване. Працює з 11 год до 17 год. Начальник пошти Козаченко Тетяна Миколаївна. Форма власності — державна. Основна діяльність — обслуговування населення поштовими послугами: посилки, перекази, листи, доставка періодичних видань. Додаткові послуги відділення — розрахунки за телефон, радіо, газ, електроенергію.



Приватне сільськогосподарське підприємство “ЯВІР”

В 1947 році в селі організовується колгосп „ Червоний партизан". Перший голова колгоспу Ізотов Іван Васильович. В колгоспі було 5 дерев"яних хлівів, 20 корів, 30 свиней, 6 пар коней, пізніше збудована цегельня і молочарня. Колгосп вирощував не багато зернових, які сіяли кінською сівалкою і молотили ручною молотаркою. Вирощували льон, картоплю. Пізніше почали сіяти буряки, кукурудзу. 

В 1959 році збудували колгоспну комору.

Перший трактор колгосп одержав в 1960 році.

В 1964 році колгосп, від’єднавшись від села Борове, став існувати самостійно. Після цього його перейменували і дали назву «Іскра». Першим очолив колгосп в селі Нетребі Сорока. Було збудовано 4 нові корівники, нову колгоспну комору, контору. Колгосп добивається високих показників в усіх галузях сільського господарства, добре розвинене тваринництво. Наші доярки добиваються найвищих показників. Вони стали передовими доярками в нашому районі. Це такі як: Ізотова П.В., Григорчук М.М. Наші хлібороби також добиваються передових результатів в районі.

В 1980 році побудовано будинок тваринника, сушарку,млин,   пилораму, льоноагрегат, столярний цех, машинно -тракторний парк.

  В 2001 році колгосп перейменовано в КСГПП „Дружба". Голова підприємства Нестерчук Володимир Арсенович. Всього членів колективу 150 чоловік.

На території підприємства розташовані такі підрозділи:



  • машинно — тракторний парк

  • молочно — тваринницька ферма

  • зерносховище

  • столярний цех

  • контора колгоспу

В колективі працює 12 с/г спеціалістів з середньою та з вищою спеціальною освітою.

  • Веремчук Марія Михайлівна — зоотехнік, вища освіта

  • Кайзер Валерій Лаврінович- ветлікар, вища освіта

  • Шеремет Анатолій Лаврінович — інженер — програміст, вища освіта

  • Примак Віктор Миколайович — агроном, сер./спец. освіта

  • Сорока Явтух Романович — технік, сер./спец. освіта

  • Єремейчук Ніна Йосипівна — бухгалтер, сер./спец. освіта

  • Ковтун Валентина Олександрівна — економіст ,сер./спец. Освіта


Машинно — тракторний парк

Керівник — Шеремет Анатолій Лавренович, освіта — вища бухгалтерська. Збудований МТП у 1966 році. В 1973 році нараховувалося в МТП: тракторів — 15, комбайнів — 4, машин — 9, сівалок — 6.

На 01.01. 2003 року тракторів — 17, комбайнів — 4, автомобілів — 9, культиваторів — 5, прицепів — 11, сівалок — 5, зерноочисних машин -2, кормозбиральних комбайнів — 2, плугів -5, косарок — 3, престуборщики -1.

Молочно — тваринницька ферма

Керівник — Веремчук Марія Михайлівна — зоотехнік, освіта — вища. Побудовано в 1965 році. До 1965 року нараховувалося 50 корів, 20 свиней, 6 пар коней,цегельня, молочарня.

Тваринництво у 1973 році. Всього ВРХ- 940 голів, з них корів — 230, свиней — 152, овець — 467, коней — 40, птиці — 655 шт. Тваринництво на 01.01.2003 року . Всього ВРХ — 531 голів, з них корів — 182 (дійних — 142), коней — 16,свиней — 49. Корівників — 3,свинарних — 1,ветаптека — 1, будинок тваринника -1.

На початку 2011 року СПП «Дружба» реорганізоване в приватне сільсько – господарське підприємство «Явір». Керівник – Примак Віктор Миколайович. Зараз підприємство нараховує 100 га землі, 200 голів худоби, 6 тракторів, 1 комбайн, 4 машини. В господарстві є комора, МТП, контора, ферма, пилорама, 3 корівники, свинарник. В господарство входять 60 пайовиків.



Торгівельні заклади села Нетреба Продуктовий магазин Карпилівського ССТ.

Магазин побудований в 1969 році. Працює з 8 год до 22 год. Завідуюча Шелепило Ольга Адамівна. Основна діяльність – обслуговування жителів села продовольчими товарами.



Бар “Калинка”

Приватний підприємець Яремчик Іван Іванович. Побудований в 2001 році.



Ларьок (продуктовий)

Приватний підприємець Делейчук Валентина Петрівна.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка