Iv суспільство Чому людина помирає?



Сторінка8/9
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Євангеліє від Іоанна

Спочатку було Слово,

І Слово було з Богом,

І Слово було Бог;

Воно було спочатку з Богом,

Все через Нього виникло,

Що виникло,

В ньому було життя,

І життя було світло людям,

І світло в пітьмі світить,

І пітьма його не обняла,

І Слово стало плоттю,

І існувало серед нас,

І ми побачили Славу його,

Славу Сина єдинородного від Батька,

Повного благодаті і істини,

Бо Закон був даний через Моісея,

Благодать же і істина через Ісуса Христа.

Бога ніхто не бачив ніколи:

Єдинородний Син, сущий в лоні Батька

Він відкрив.
Цей є, про Которого я сказав: за мною йде Муж, який став попереду мене, тому що він був раніше мене.
Всякий, хто п'є воду цю, прагнутиме знову, а хто буде пити воду, яку я дам йому, той не буде бажати навік, але вода, яку я дам йому, зробиться в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
Бо хліб Божий є той, що сходить з небес і дає життя світу.

Заповіді пророків

Осія: Любов між людьми дорожча Богові всіх пишних ритуалів. "Милосердя хочу, а не жертви", - говорить Господь через пророка.

Ісайя: До чого Мені безліч жертв ваших? - говорить Бог. Коли ви приходите перед лице моє, хто вимагає від вас цього? Досить топтати двори Мої. І не приносьте більше непотрібних дарів. Віддаліть від очей Моїх злодіяння ваші, перестаньте творити зло, навчіться робити добро, шукайте правди, стримуйте насильників, захищайте сиріт, вступіться за вдову.

Галлель: Суть Закону в золотому правилі: "Не роби іншим того, чого не бажаєш собі".

Від Іоанна: Настане час і настав уже, коли істинні поклонники будуть поклонятись Батькові в дусі і істині, бо таких поклонників Батько шукає собі. Бог є Дух, і ті, хто поклоняється йому, повинні поклонятись в дусі і істині...

Із книги Екклезіаста

Всьому свій час, і час всякій речі під небом: час народжуватись, і час вмирати; час саджати, і час виривати посаджене; час вбивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати; час плакати, і час сміятись; час нарікати, і час танцювать; час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятись від обіймів; час шукати, і час губити; час зберігать, і час кидати; час роздирати, і час зшивати; час мовчать, і час говорити; час любити, і час ненавидіти; час війні і час миру. Що користі працюючому від того, над чим він трудиться? Бачив я цю турботу, що дав Бог синам людським, щоб вони вправлялись в тім. Все створив Він прекрасним в свій час, і вклав мир в серця їх, хоча людина не в змозі осягнути справи, які Бог робить від початку до кінця. Пізнав я, що немає для них нічого кращого, як веселитись і робити добро в житті своєму. І якщо який чоловік їсть і п'є, і бачить добро у всякому труді своїм, то це - дар Божий. Пізнав я, що все, що робить Бог, перебуває навіки: до того нічого добавити і від того нічого відняти, і Бог робить так, щоб благоговіли перед лицем його. Що було, те і тепер є, і що буде, вже було - і Бог покличе минуле.

Ще бачив я під Сонцем місце суду, а там беззаконня; місце правди, а там неправда. І сказав я в серці своїм: "праведного і нечестивого буде судити Бог; тому що час для всякої речі і суд над всякою справою там". Сказав я в серці своїм про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини, тому що участь синів людських і участь тварин - участь одна: як ті вмирають, так вмирають і ці, і одне дихання у всіх, і немає у людини переваги над твариною, тому що все - суєта! Все йде в одне місце: все виникло з праху і все повернеться в прах. Хто знає: дух синів людських сходить вгору, чи дух тварин сходить вниз, в землю?

Отже побачив я, що немає нічого кращого, як насолоджуватись людині справами своїми: тому що це - доля його; бо хто приведе його подивитись на те, що буде після нього?
Беттельгейм Бруно: "Освічене серце"

(закони фашистського концентраційного табору і вони ж імперські,

вони ж закони держав - тираній)
Для того, щоб держати людей у покорі, необхідно перетворити людські умови життя в бездуховні і бездумні умови існування свійської тварини. А для цього в усі часи темні ієрархії користувались правилами:

- позбавити людину інформації з зовнішнього світу з тим, щоб вона (людина) не знала і не думала про краще життя;

- розповсюджувати інформацію про те, що будь-які зміни приведуть до того, що буде ще гірше;

- дозволити користуватись інформацією, яка нічого не варта з точки зору змін; при цьому повинна домінувати думка про неможливість змін;

- прищепити людині психологію і поведінку дитини з акцентом на фізіологічні потреби;

- роздувати "муху до слона": при всіх перевіряти чисті руки, ставити в куток, зняти штани і т.п.;

- відсутність законів і правил; зведення їх до асоціації з особистістю:

- я хазяїн - я закон; я керівник - ти дурень, можу дозволити, а можу - і ні; хочу підтримаю, хочу покараю;

- використовувати в якості зворотного зв'язку донос;

- впровадити колективну відповідальність, караючи всіх за винного одного;

- впровадити правило "не висовуйся". Хто висунувся - не зносити голови;

- навчити дивитись - і не бачити, слухати - і не чути, поки не дозволять;

- пересварити людей чергами, привілеями, увагою, нагородами і т.п.;

- знищити віру у власні можливості;

- створити серед рабів еліту; гірше чужих катів бувають лише свої;

- перетворити людей в зомбі, довести виконання наказів до автоматизму без усвідомлення їх суті (показові в цьому розумінні армія, поліція та інші державні інститути);

- привчити не бачити очевидне; говорити на біле - чорне, на чорне - біле;

- прищепити постійне почуття страху: постійне очікування біди, болю, кари, смерті і т.п.; погроза повинна бути страшніша за її виконання;

- знищити ознаки особистості з підгонкою рис людини до рис і ознак еліти суспільства;

- програмувати свідомість, безперервно прокручуючи ту ж саму інформацію.
Для того, щоб залишитись людиною за будь-яких умов, необхідно дотримуватись двох правил:

o створити для себе середовище автономної поведінки, де лише я сам можу приймати рішення;

o мати в свідомості етичну межу, опуститись нижче якої для людини гірше смерті.

Честерфільд. Листи до сина

Честолюбство дурня створюється і обмежується прагненням до гарних речей і їжі. Честолюбство розумного - в прагненні до знань, в правдивості і благородстві, до якостей, які не продаються, а отримуються тими, в кого ясна голова і добре серце.

В юності необхідно вирішити три завдання: прищепити почуття обов'язку, накопичити необхідні для життя знання, одержати добре виховання.

Для того, щоб пізнати Людину, необхідні увага, ретельність, проникливість.

У кожної людини багато пристрастей, але завжди є одна, пануюча, якій підкорені інші. Знайди її і не довіряй всьому, що її зачіпає.

Лінь, неуважність і байдужість - недоліки, які можна пробачити хіба що старим. В молодої людини повинно бути прагнення вирізнитись і бути першою. Вона повинна бути пильною, діяльною і невтомною в пошуках засобів, щоб цього досягти.

Презирство людям пережити найважче і вони дуже неохоче його прощають, їм набагато легше забути будь-яку завдану їм шкоду, ніж просто зневагу.

Якщо ти бажаєш подобатись людям, будь до них уважний, пам'ятай, що у кожної людини є своє маленьке самолюбство, і своєю увагою ти їм догоджаєш.

Недостатня увага зачіпає його гордість і неминуче викликає обурення або, щонайменше, недоброзичливість.

Насолода - це риф, об який розбивається більшість молодих людей... В звичайному змісті слово життєлюб - всього-навсього гуляка, непробудний п'яниця, справжній розпусник і відчайдушний лихослов... При виборі насолод користуйся принципом: поклади на одну чашу терезів всю ту радість, яку несуть насолоди нинішньої години, а на іншу - наслідки, і зроби свій вибір. Роби завжди щось одне і ніколи не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні. Уважність і пильність - вірні ознаки людини непересічної, тоді як поспіх, хвилювання і метушливість - характерні риси людини легкої поведінки і слабкої волі.

Необхідно всіляко уникати неприємних для оточуючих поз і незграбних жестів.

Бажати, щоб кожний думав так, як і ти - все одно що бажати, щоб кожний був твого зросту і твого складу. Немає нічого більш злочинного, низького і сміхотворного, як брехня.

Брехня випливає з боягузства, мстивості, неохайності. До останньої належить брехня розповідачів і істориків.

Щирої дружби з першого погляду не буває, буває корислива - бійся її. Є ще одна різновидність "дружби" - змова, частіше у молодих людей на грунті низьких цілей: розгулу, п'янства і т.п., яку можна інтерпретувати як змову проти моральності і людяності.

Дуже приємний і послужливий співбутильник може виявитись дуже непідходящим і дуже небезпечним другом.

Думка про тебе залежить від думки про твоїх друзів. Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі, хто ти. Вибір друзів визначає вибір товариства. Приклади всі зусилля до того, щоб спілкуватися з тими, хто розумніший і кращий за тебе, що спонукає тебе до самовдосконалення. Спілкування з людьми більш низького рівня змусить тебе опуститись. Яке товариство, в якому ти перебуваєш - такий і ти сам.

Людина здібна, достойна і гарно вихована скрізь прокладе собі шлях. Міцні знання введуть її в краще товариство, а манери зроблять її бажаним гостем. Ввічливість і гарні манери необхідні для окраси інших якостей. Без них ніякі знання, ніяка досконалість не постануть в належному світлі. Без них вчений перетворюється в педанта, філософ - в циніка, військовий - в грубу скотину.

Вірний спосіб сподобатись іншим - це ставитись до них так, як бажав би ти, щоб вони ставились до тебе. Завжди дотримуйся тону пануючого в товаристві, в яке ти потрапив. Не говори про себе - це втомлює, навіває нудьгу. Не виставляй напоказ свої достоїнства - якщо вони дійсні, про них узнають і так. Пам'ятай, що в кожній компанії є свої звички і нахили; і те, що якнайкраще підходить до однієї, може бути цілком непристойним в іншій. Те, що розважає одну компанію, може виявитись безглуздим і образливим в іншій.

У стосунках з людьми, до яких відчуваєш прихильність, постарайся розпізнати їх найбільше достоїнство і найбільшу слабкість. Віддай належне першому і похвали те, що є їх слабкістю (особливо, якщо вони не впевнені в якійсь якості). Предметом гонористості є те, про що людина любить найбільше за все говорити. У жінок це краса - ніякі лестощі тут не виглядатимуть грубо, а якщо жінка красива - то розум, якщо вона негарна й дурна, то потрібно похвалити щось невловиме особливе... Чоловік бажає, щоб його сприймали розумнішим, ніж він є насправді, а жінка - щоб її вважали красивішою.

Непогано запримітити невеликі звички, пристрасті, антипатії і смаки людей і постаратися потакати їм. Увага до таких дрібниць викликає прихильність людей до тебе і іноді має значення більше, ніж значні речі.

Знання - це впевненість і притулок в похилому віці, але оволодівають ними в молодості. Чим більше знає людина - тим вона вільніша.

Немає людини, яка б була чудова у всіх відношеннях, і навряд чи можна знайти таку, яка була б зовсім ні на що не здатна.

Повне володіння собою, терпіння, тактовність, гнучкість, проникливість, спокій, уміння здаватись відвертим і при цьому не видати своїх думок - це якості політичного і громадського діяча.

Кожному достоїнству і кожній добрій якості людини протистоїть який-небудь недолік або якась вада; розвинувшись надмірно щедрість стає марнотратством, бережливість - скупістю, хоробрість - безрозсудством, обережність - боязливістю тощо.

І якщо добрі чесноти прекрасні, то вади відворотні. Особливо важливе почуття міри в міркуваннях. Чим більше ти знаєш, тим скромнішим тобі необхідно бути.

Приємна зовнішність, вишуканість руху, вміння зі смаком одягатись, мелодійний голос, відкритий, привітний вираз обличчя - якості, що прихиляють до себе, на відміну від незграбності, неохайності, невміння поводити себе в суспільстві, поганої розмови і т.п. Особливо необхідно звертати увагу на сміх, який часто буває проявом невихованості і обмеженого розуму. За сміх приємніша посмішка. Мова (як і сміх) повинна бути приємною для слуху. Люди частіше слідують голосу Серця, ніж розуму. Шлях до серця лежить через почуття; зумій сподобатись вухам і очам, і половина справи зроблена. Перше відчуття (зовнішність і мова) найбільш важливе і рідко переоцінюється. Вміння говорити, благородна осанка і уміння впливати на інших - ті якості, які просто необхідні, особливо для оцінки чоловіка жінками, які створюють більшу частину репутації.

Є дві різновидності розуму: ліниві і легковажні. Перші не дають можливості досягнення мети, другі роблять людину смішною. Для людини ж настирливої і працелюбної всяку ціль можна досягти, для неї немає нічого неможливого.

Жінки - це дорослі діти, які нерідко підкоряються більше емоціям, ніж розуму і здоровому глузду. Якщо думка самої жінки про її якості применшується - це викликає гнів, що заперечує всяку логіку, якщо ж вони завищені через улесливість і компліменти - це дуже прихиляє їх до вас. Вони надзвичайно гордяться серйозністю справи, але рідко вміють робити її добре, люблять встромити ніс не в свої справи, чим нерідко приносять шкоду. Жінки з подякою сприймають будь-яку помсту. Вони карбують репутацію в суспільстві і пускають її в обіг.

В великому натовпі люди збуджують один одного. І якщо лідери не знайдуть вихід накопиченому збудженню, натовп знайде його сам. Через лінощі розуму до аналізу і витвору власної думки люди нерідко повторюють те, що чують від інших, а потім вперто стоять на цьому, бо сказали так самі.

Вчиняй з іншими так, як ти бажав би, щоб вчинили з тобою. Інші вчинки неправомірні, несправедливі і злочинні.

Невимушеність, витонченість, приємне обходження і чудова зовнішність надзвичайно діють на жінок.

Ідеал людини - це невимушене відкрите обличчя і стислі, стримані думки. Не переказуй і не слухай пліток. Плітки - це свого роду злодійство: того, хто покриває крадене, мають за такого ж негідника, як і злодія.

Людину зустрічай як хвору, якщо вона приїхала з району епідемії, хоча вона й здорова.

Лайка з вуст нерозумної і поганої людини звучить похвалою для розумних і благородних людей.

Стиль мови має таке ж значення, як і зовнішність. І якщо поетами народжуються, то оратором людина робить себе сама.

Ніколи не роби висновків про людину лише за словами інших.

Для чоловіка бути правдивим те ж саме, що для жінки бути невинною.

Найцінніше, що є у Людини - це її добре ім'я.

Швидкість - це душа справи, а для того, щоб все вирішувалось якомога швидше, необхідно відпрацювати систему для всього, чим доводиться займатись, і неухильно її дотримуватись. Навіть в читанні книг необхідні послідовність і цілеспрямованість.

Щоб зберегти і не проґавити найцінніше з прочитаного, заведи зошита і занотовуй все, що може тобі стати в нагоді в майбутньому.

Людина стає особистістю тоді, коли на все має власні міркування, а не сліпо користується чужими.

Люди ненавидять тих, хто дає їм відчути власну неповноцінність.

В здоровому тілі - здоровий дух. Хвороби накладають свій відбиток на психіку, рішення і вчинки людини.

Розумна людина може поспішати, але вона ніколи нічого не робить поспіхом, вона знає, що все, що робиться поспіхом, неминуче робиться погано. Дрібні люди можуть поспішати, коли справа, за яку вони взялись, виявилась їм не під силу.

Бережи і покращуй здоров'я; пам'ятай, що без нього всі радощі життя - ніщо.

Година в молодості коштує доби в похилому віці, якщо вона прожита з користю.

Забобони - це наші коханки.

Розум - в кращому випадку - дружина: ми його часто чуємо, але рідко замислюємось над тим, про що він говорить.

Ніщо так не улещує людей і не прихиляє їх до привітності і гостинності, як сприйняття їх звичаїв і звичок.

Неуважність до співрозмовника - вірна ознака людини дрібної, легковажної, пустої і невихованої.

Читай краще менше, але те, що веде до визначеної мети, або має до неї пряме відношення.

Для джентльмена і талановитої людини є лише два варіанти дії: або бути зі своїми ворогами підкреслено ввічливим, або збити їх з ніг.

Молоді люди звичайно впевнені, що вони цілком розумні; як п'яні бувають впевнені, що вони достатньо тверезі.

Пристрасть без досвіду загрозлива; досвід без пристрасті безпомічний і в'ялий. Союз того і іншого є досконалість.

Досвід і аналіз життя за книгами відрізняються так само, як жива квітка від свого зображення.

Мистецтво подобатись - це, по суті справи, мистецтво піднестись, вирізнитись, створити собі ім'я і досягти успіху.

Державні діячі і красиві жінки не відчувають як старіють, стаючи предметом глузування і презирства.

Гулящий спосіб життя - різновидність самогубства. Духовна суть гине, тваринне продовжує жити. Справи не заважають втіхам, а їх гармонія лише підсилює і те, і інше.

Як в дружбі, так і в ворожнечі, необхідно окреслити межі довірливості і неприйняття, щоб перша не стала загрозливою, а друга - непримиренною.

Особиста відданість цінується вище суспільних заслуг і сильніше винагороджується.

Хитрість і віроломство нерідко є єдиною зброєю обмежених жінок.

Ліхтенберг. Афоризми

Пригноблюють лише той народ, який дозволяє себе пригноблювати. Кожний народ має владу, якої заслуговує.

Людство розподіляється на три класи:

- не молись і не трудись (каста влади);

- молись і не трудись (підлабузники, пройдисвіти, духовенство);

- молись і трудись (трудовий люд).

Я віддав би багато, щоб узнати, для кого власне були здійснені подвиги, про які офіційно кажуть, що вони здійснені "на благо батьківщини"?

Майбутнє повинно бути закладене в сучасності. Це зветься планом.

Вченість також може родити листя, не даючи плодів.

Люди, що занадто вникають в тонкощі, рідко бувають великими людьми, а їх дослідження здебільшого настільки ж некорисні, наскільки й тонкі.

Небезпечно бути правим в тому, в чому неправі великі світу цього. (Вольтер).

Вчимось не для життя, а для школи.

Наш розум занапащають звички.

Хто не розуміє нічого крім свого розділу знань, той і його розуміє недостатньо.

Просто неймовірно, як сильно можуть нашкодити правила, якщо тільки навести в усьому занадто суворий порядок.

Невже це такий рідкісний випадок, коли філософія не дає можливості пофілософствувати.

Щоб побачити нове, його необхідно спочатку винайти. Для того, щоб блукати лабіринтом, його спочатку необхідно побудувати. Шукай в малому велике, а в великому - мале.

Те, що здається дивним, рідко залишається без пояснення. Навпаки, нез'ясоване з часом вже не здається дивовижним і, можливо, ніколи таким і не було.

Якщо природа - вчитель, то ми - школярі, які більше слухають розмови товаришів, ніж вчителя. І невігластво буває іноді корисним.

Виховання - це друге народження.

Найзначніші події в світі не робляться, а відбуваються.

Перший крок мудрості - нападати на все, останній - все терпіти.

Дух протиріччя приносить більше користі, ніж дух єдності.

Для невинності монахинь важливіша не стільки обітниця, скільки грати на вікнах.

Католики колись спалювали євреїв, поклоняючись богоматері. Невгамовне честолюбство і недовірливість завжди йдуть поряд.

У кожної людини є своя моральна "зворотна сторона", прикрита штаньми благопристойності.

Люди роблять все з особистої зацікавленості. І якщо говорять, що він живе для інших, то лише тому, що особисте збігається з суспільним.

Характер людини проявляється в снах сильніше, ніж в житті.

Всяка благопристойність штучна.

Сама безпартійність партійна.

Безталанні мрійники - небезпечні люди.

Велику людину може оцінити лише велика. В результаті натовпом керують найчастіше ті, кого може оцінити натовп.

Найкращі і найздоровіші люди - це ті, яких ніщо не дратує.

Чесна людина і шахрай просто плутають поняття моє і твоє. Один сприймає перше за останнє, а другий - друге за перше.

Шкільний вчитель і професор вирощують не особистості, а виключно види.

Про людей слід судити не за їх поглядами, а за тим, що роблять з них самих їхні погляди.

Люди, яким завжди ніколи, звичайно нічого не роблять.

Похилим дають на допомогу молодих. В багатьох випадках було б краще навпаки.

Те, що звичайно називають глибокими знаннями, в більшості не що інше, як самоаналіз, зворотнє віддзеркалення власних слабкостей.

Гарний тон перебуває октавою нижче.

Навіть дотепи здатні іржавіти.

Мірилом прекрасного і вірного є природа.

Добра книга впливає таким чином на людей: дурні стають ще дурнішими, розумні - розумнішими, а дев'яносто відсотків ні в чому не змінюються.

Несподівана дотепна думка своєю появою більш ніж наполовину завдячує дурневі, в якого вона вцілила.

Найстрокатіші птахи співають найгірше.

Багато людей читають для того, щоб мати право не думати.

Хто міг би наслідувати якнайкраще, наслідувати не стане.

Людину краще умовити, ніж переконати, оскільки для останнього вона повинна бути освіченою і самостійною в міркуваннях.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка