Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка14/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21
Тема. Оцінювання навчальних досягненень учнів із тем «Греція

в V—IV ст. до н. е.» та «Еллінізм». Мета. Оцінити навчальні досягнення учнів у результаті вивчення тем «Розквіт Давньої Греції» та «Еллінізм» шляхом проведен­ня усного заліку за завданнями різних рівнів складності. Очікувані ПіСля цього уроку учні зможуть: продемонструвати своїзна-зультати. ння з тем «Греція в V—IV ст. до н. е.» та «Еллінізм»; оцінити рівень власних начальних досягнень із даних тем; звернути



217

увагу на ті питання, що були недостатньо ними опрацьо­вані; набути навичок роботи над завданнями різних рівнів складності.



Тип уроку. Урок перевірки знань, умінь і навичок. Форма проведення. Залік*. '

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка знань, умінь і навичок \ Проведення заліку

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання

--—--ХІД УРОКУ-—

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ^^"^У " г . ·.·.*.;«<>.· ч..

II. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК «vл. «·Г 1 · *" ·* V* Тї-.

■ Проведення заліку. І рівень

Оберіть правильний варіант відповіді.

1) Греко-перські війни охоплюють період:

а) 431—404 рр. до н. е.; б) 492—449 рр. до н. е.;

в)334—325 рр. дон. е.; г) 395—385рр. дон. е.

2) «Золотим віком» афінської демократії називають правління: а) Солона; б) Лікурга;

в)Перікла; г) Пісістрата.

3) Македонського царя, який установив панування над Грецією, звали:

а)ФіліппІІ; б)Перікл;

в) Александр; г)ДарійІ.

4) Похід Александра Македонського закінчився:

а)у 338р. дон. е.; б)у 333р. дон. е.;.

в)у 325р. дон. е.; г)у 301 р. дон. е.

5) Столицею імперії Александра Македонського було місто: а) Афіни; б) Вавилон; в)Мараканд; г) Александрія.

6) Поблизу сучасного міста Севастополь розташовувалася грець­ка колонія::

а) Ольвія; б) Херсонес;

в)Пантікапей; г)Фанагорія.

7) Яка колонія була заснована греками на Керченському півост­рові в VI ст. до н. е.?

а) Ольвія; б) Херсонес;

в) Пантікапей; г)Фанагорія.

8) Епохою еллінізму називають період:

а) із VII ст. до V ст. до н. е.; б) із V ст. до ст. І до н. е.; в) із IV ст. до І ст. до н. е.; г) із VI ст. до III ст. до н . е.

9) Перші Олімпійські ігри коли відбулися?

а)876р. дон. е.; б) 776р. дон. е.;

в) 708 р. дон .е.; г) 394 р. до н. е.

10) Творцем байок греки вважали: а)Езопа; б)Есхіла;

в) Софокла; г) Арістофана.

11) Платон відомий:

а) перемогою в Саламінській битві;

б) заснуванням Академії;

в) створенням байок;

г) заснуванням театру.

12) Історію греко-перських війн описав:

а) Езоп; б) Геродот;

в) Платон; г) Арістофан.



// рівень

13) Розташуйте в хронологічній слідовності основні події греко-перських війн.



І І Битва при Фермопілах І І Саламінська битва І І Марафонська битва

І І Утворення Першого афінського морського союзу

14) Розташуйте в хронологічній послідовності основні події походу Александра Македонського.



[71 Битва при Гавгамелах

І І Битва під містом Ісс

І І Битва біля річки Гранік

І І Заснування Александра Єгипетської

15) Установіть відповідність між ім'ям ученого та його науковим відкриттям.

І І Евклід а) Користуючись математичними обчислен-

I І Архімед нями для створення військових машин,

заклав основи механіки



219

[ І Демокріт б) Стверджував, що все складається з непо-ПАрістарх дільних часток-атомів

Самоський в) ПеРшим висловив думку, що Земля — це куля, яка обертається навколо Сонця і навколо своєї осі г) Першим дав науковий виклад відомостей із геометрії, автор праці «Елементи»

16) Установіть відповідність між назвою літературного твору та ім'ям його автора.

| | Арістофан а) Байки «Вовк і ягня», «Ворона і лисиця»



Г~| Гомер б) Трагедія «Прикутий Прометей»

Г"8] Есхіл * в) Комедія «Птахи»

\ [ Езоп г) Поеми «Іліада» та «Одіссея»

17) Установіть відповідність між твором мистецтва та ім'ям авто­ра, якому він належить.



[ | Фідій а) «Дискобол»

| | Піфократ Родоський б) Статуя Афіни в Парфеноні (~1 Харес в) Статуя «Ніка Самофракійська»

Г~] Мірон г) Статуя бога сонця Геліоса

(Колос Родоський)

18) Політична система, яка передбачає участь громадян в управ­лінні державою, — це ....

19) Вільна людина, яка має право брати участь в управлінні держа­вою,— це....

20) Держава, яка володіє колоніями, — це ....

/// рівень

21) Назвіть причини греко-перських війн. Що допомогло грекам вийти переможцями з цих війн?

22) Який період в історії Афін називають «золотою добою» ? Чому?

23) Розкажіть про Пелопоннеську війну. Яку роль вона відіграла в долі грецьких міст-держав?

24) Назвіть причини створення колоній грецькими містами. Які колонії були засновані греками в Північному Причорномор'ї? Що ви знаєте про ці міста-колонії?

25) Чому Давню Грецію вважають батьківщиною філософії, істо­рії, театру?

26) Яких успіхів досягли вчені Давньої Греції?

27) Коли було започатковано проведення Олімпійських ігор? Як вони проходили? Яку роль відіграли в історії?

28) Які держави були завойовані Александром Македонським? Що сприяло переможному походу Александра Македонського?

29) Які держави виникли після розпаду імперії Александра Маке­донського? Дайте коротку характеристику їхнього суспільного устрою та культурного розвитку.

30) Назвіть відомі пам'ятки культури й архітектури епохи еллініз­му. Як вони вплинули на розвиток світової культури?

IV рівень

31) Про які історичні події йде мова в уривку з легенди: «Давно це було. Так давно, що навіть відлік часу йшов у зворотний бік.

- Жило в Тавриді горде і миролюбне плем'я горян. Жило тихо і мирно, багатіло з кожним роком завдяки своїй працьовитос­ті. Почули про Тавриду в далекій Елладі, і замислили греки підкорити цю багату землю...». Які наслідки мали ці події?

32) Ставши царем Македонії, Філіпп II провів військові реформи. Як саме? Як ви вважаєте, чи тільки вдосконалення власної ар­мії дозволило йому підкорити греків?

33) Коли характеризують афінських державних діячів, Демосфена зазвичай називають останнім вождем афінської демократії. Як ви вважаєте, чому?

34) Грецька культура вплинула на сучасну європейську цивіліза­цію. Якими фактами ви можете підтвердити цю думку? Як ви вважаєте, чому саме давньогрецька культура продовжує віді­гравати велику роль у житті багатьох поколінь людей?



ПІДСУМКИ УРОКУ Ш^»*'-^ ' Уч"Ч' V **Ч * V"* . ч.

Учитель аналізує роботу учнів, повідомляє оцінки.



ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ . -'-.^ =. -:-\\. - -.у . Г ;··; -.

Скласти кросворд до теми «Еллінізм». *



'·' ' * УРОК N8 48 ' '..'*

Тема. Природні умови Італії та виникнення Риму.

Мета. Дати уявлення про природно-кліматичні умови Апеннін-ського півострова; простежити їхній вплив на розвиток господарської діяльності населення; удосконалити навич­ки роботи з історичною картою.

221


Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час виникнення результати. Риму; показувати на карті Апенінський півострів, місто Рим; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «патриції», «плебеї», «сенат»; пояснювати при­чини ліквідації царської влади і встановлення республіки. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Природа Апеннінського півострова.



2. Населення Давньої Італії

3. Виникнення Риму та правління царів.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

—-- ХІД УРОКУ —-



I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ТО^«Ж'^^Я«*««»»»!1І^

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ШШШЮЙШИЯЯИ»^

Запитання на повторення.

1) Які види господарської діяльності називаються такими, що ґрунтуються на виробництві?



2) Як природні умови впливають на господарську діяльність лю­дей? (Дайте відповідь на прикладі якоїсь із вивчених країн.)

3) Чому в людському суспільстві виникає необхідність у створен­ні держави?

4) Як розрізняються держави за формами правління?

Переконавшись у тому, що учні досить міцно засвоїли концеп­туальні положення курсу, учитель переходить до вивчення історії Давнього Риму.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 'іпч^^.^.^ ***^»**^(«*-*.^ -к* >* Ш 1. Природа Апеннінського півострова.

Розповідь учителя*.

Апеннінський півострів, розташований на півдні Європи, далеко виступає в Середземне море і формою нагадує чобіт. Має довжину

изько 1100 км, найбільша його ширина 240 км. Недалеко від пів-трова лежить багато островів, історично пов'язаних із півостровом

кліматично подібних до нього; найбільші й найвідоміщі серед них —

орсика, Сардинія, Сицилія.

Апеннінський півострів омивається Адріатичним морем на сході, нічним морем на півдні, Середземним, Тірренським і Лігурійським орями — на заході та південному заході. Східне узбережжя не має учних бухт, на відміну від південного і західного. Від решти Європи Італія відокремлена Альпами, що й визначає те-ий, сприятливий для рільництва клімат. Апеннінські гори — єдині півострові. Вони не такі круті й високі, як Балканські. Більшість чок півострова (Тибр, По та ін.) судноплавні, що сприяло тісним 'язкам між областями Італії. Півострів багатий на природні ресур-: метали і сіль.

Виходячи з природно-кліматичних особливостей, Італію поділя-ь на три частини: північну, середню і південну. Північна Італія зрошується річкою По та її численними притоками озташована між Альпами й Апеннінськими горами. До її складу одили три області: 1) Лігурія; 2) Цизальпійська Галлія, тобто Гал-' , розташована з цього (італійського) боку Альп; 3) Венеція. Середня Італія лежить між річками Макрою, Рубіконом на пів-і, Сіларом і Фертуром (Френто) —на півдні. Вона складаєть-із шести областей: Етрурія, Лацій, Кампанія, Умбрія, Піцен, ній.

Південна Італія поділяється на Апулію, Калабрію, Луканію, уттій.



і

'Фронтальне опитування.

1) Яким заняттям людей сприяли природні умови Апеннінського півострова?



2) Порівняйте природно-кліматичні умови Італії та Греції.

;3) Як ви вважаєте, чому греки були вправними мореплавцями, а римляни довго боялися моря?



2. Населення Давньої Італії. ^Розповідь учителя*.

'Про ранню історію Італії та її ранніх жителів відомо досить мало. ~ак на основі археологічних знахідок можна відновити карти-д населення півострова. У Лігурії жили лігури, у Венеції — ве-, у Цизальпійській Галлії — ґалли. На півдні Апеннінського



Супроводжується демонстрацією карти.

223


півострова жили япіги, лукани та бруттії. У цій області були також грецькі колонії.

Греки називали Південну Італію Великою Грецією. Найважливішими містами були Тарент, Кротон, Фурії. У VI—V ст. до н. е. грекам довело­ся боротися з пунами (фінікійцями) та їхніми союзниками — етруска­ми — за владу над Південною Італією. Греки розгромили своїх ворогів у битвах при Гімері (280 р. до н. е.) ї при Кумах (474 р. до н. е.), після чого встановили гегемонію в регіоні. Однак через постійні конфлікти між окремими полісами їхнє панування тривало недовго. У результаті грецькі міста виявилися беззахисними перед місцевими племенами.

Центральну Італію населяли племена італіків та етрусків. Етруски прийшли до Італії морським шляхом приблизно у VIII ст. до н. е. Про їхнє походження нічого не відомо. Прийшовши до області, названої на їхню честь Етрурією, вони підкорили місцеві народи й заснували свої міста-держави. Етруски займалися в основному торгівлею та пі­ратством.

Поряд з етрусками жили італійські народи — латини, самніти й ін­ші. Це були, в основному, мирні хлібороби та скотарі. Однак саме вони заснували місто, що підкорило собі весь відомий тоді світ, — Рим.



II 3. Виникнення міста Риму та правління царів. Робота з підручником. Прочитайте легенду про заснування Риму. Під час роботи вчитель може розширити матеріал підручника.

Додаткова інформація

Легендарна дата заснування Риму — 753 р. до н. е.

Рим розташований на семи пагорбах. Перші поселення виник­ли на Палатинському і Квірінальському пагорбах, між якими ле­жить Капітолійський пагорб, що згодом перетворився на римський кремль. Поступово селища об'єднувалися і стали ядром Риму.

Спочатку римляни жили родинами. На чолі родини був «патер» (батько). Згодом корінні жителі стали називатися патриціями, а на­селення, яке прийшло пізніше,плебеями (від латин, plebs на­род, маса).

На чолі міста стояв цар, який був одночасно й головним жерцем. Він правив містом разом із радою старійшин сенатом (від латин. senex старець). Римська традиція знає сімох легендарних царів.

1. Ромул, із яким пов'язують перші війни із сусідами — Фідена-ми і Вейями.

2. Нума Помпілій, за якого з'являються ремісничі спілки та жрецькі колегії.

3. Тулл Гостилій, який переміг у війні проти міста Альба-Лон­ги.

224

4. Анк Марцій, за якого в Римі з'являються перші плебеї.

5. Тарквіній Пріск, перший цар з етруської династії Тарквініїв.

6. Сервій Туллій, який провів державну реформу, що мала пер­шорядне значення в боротьбі між патриціями і плебеями.

7. Тарквіній Гордий— останній цар, скинутий повстанням (за легендою — у 509 р. до н. е.).

Вільне населення Риму поділялося на патриціїв і плебеїв. Пер­ші вважалися нащадками засновників міста, другі — населення, яке прийшло пізніше. Патриції фактично правили містом, плебеї ж були політично безправними. Ще менше прав мали раби.

iv. узагальнення і систематизація знань , . · .'.'.'· Графічний диктант.

Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правиль-1 не твердження учні позначають знаком +, а помилкове — знаком -.

1) Італія розташована на Балканському півострові.

2) Природно-кліматичні умови Італії не сприяли розвитку море­плавства. \

3) Згідно з легендою, роком заснування Риму вважається 753 р. дон. е.

4) Засновником Риму був Нума Помпілій.

5) Патриції — нащадки найбільш знатних родів.

6) Разом із царем правив сенат — рада старійшин.

7) Останній цар був вигнаний із Риму в 610 р. до н. е.

Учитель вибірково перевіряє диктант, звертає увагу учнів на ти­пові помилки.



v. підсумки уроку - т/ч <: і ·<:,. ' \ ч ! ч« ч ^'

Заключне слово вчителя.

— Природа Апеннінського півострова сприяла розвитку рільни­цтва, скотарства, ремесла.

— Населення Італії в найдавніші часи складалося з різних племен.

— 753 р. до н. е. був заснований Рим.

— До 510 р. до н. е. в Римі правили царі, населення складалося з патриціїв, плебеїв і рабів.

vi. домашнє завдання .

1) Опрацювати текст параграфа.



2) Виконати завдання на контурній карті.

Тема. Римська республіка V — середини III ст. до н. е. Мета. Розглянути боротьбу плебеїв і патриціїв у Римі, визначити вплив її результатів на перетворення Риму на одну з най-сильніших держав Західного Середземномор'я; дати уяв­лення про особливості організації влади та суспільного устрою часів Римської республіки. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час утворення Рим-

результати. ської республіки, завоювання Римом Італії, війн Риму з Кар­фагеном, характерні риси Римської республіки; показувати на карті міста Рим, Карфаген; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «республіка», «консул», «народний трибун», «вето», «патриції», «плебеї», «сенат»; порівнювати грецьку і римську системи державного прав­ління; наводити приклади політики Риму «розділяй і волода­рюй»; пояснювати причини ліквідації царської влади і вста­новлення республіки, причини війн Риму з Карфагеном.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Римська республіка: організація влади та суспільство.

2. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі.

3. Завоювання Римом Італії.

4. Боротьба Риму за панування в Середземномор'ї. IV Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

-:-—-- ХІД УРОКУ-

і. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ · ... * л ; V ~

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ "Ч '.^Д'.ї>* Робота з картою.

1) Покажіть на карті Апеннінський півострів і моря, щолого оми­вають.

2) Покажіть на карті області, на які поділяється Італія за природ­но-кліматичними умовами.

3) Покажіть на карті найбільші річки Італії.

Робота з датами*.

1) У якому столітті був заснований Рим? У якому тисячолітті?

2) Як би відповів давній римлянин на таке запитання: «У якому році з Риму був вигнаний останній цар?».

Робота зі схемою.

Доповніть! прокоментуйте схеми: а) «Склад населення»; б) «Управ-*ння Римом».



Склад населення

б)

Управління Римом



\ Патриції

Сенат



















Підбиваючи підсумок, учитель відзначає, що довгий час Римом равили етруски, які досягли більш високого рівня розвитку, ніж атини. Під їхнім впливом Рим став великим містом, зайнявши па-'вне становище в долині Тибру. Але поступово етруски стали втра-ати свою перевагу над латинами. У 510 р. до н. е. останній етруський

р був вигнаний із Риму. Рим став республікою.



. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ···».. t ^ , » ... 1. Римська республіка: організація влади та суспільство. Робота за підручником.

Опрацювати текст параграфа і виписати в зошити значення понять республіка», «магістрати», «консул», «диктатор», «нобілі», «верш-ики», «цензори», «претори».



Додаткова інформація

Після повалення царської влади в Римі встановилася республіка (від латин, res publica загальна, народна справа). Організація дер­жавної влади в ній була досить складною.

Функції царя покладалися на двох консулів, які спочатку нази­валися преторами і суддями. Вони командували ополченням, вико­нували деякі жрецькі функції, скликали сенат і коміції. Консула обирали на рік. Він обирав собі помічника квестора. Консула су­проводжували 12 охоронців лікторів. У разі небезпеки для дер­жави вся повнота влади передавалася диктатору терміном на шість

227

місяців. Найвищим державним органом у республіці були центурі-атні коміції. Вони обирали консулів з-поміж кандидатів, рекомен­дованих сенатом.

Усі члени сенату були магістратами, тобто чиновниками. Існува­ли такі магістрати: \^

— претори (судді); \

4 едили, котрі вирішували такі питання, як порядок на рин­ках, вулицях, організація видовищ; .

2 цензори (із колишніх консулів, терміном на 18 місяців) ор­ганізовували поповнення сенату, збирання податків, підписання договорів;

20 квесторів (не із сенаторів, але після закінчення служби ста­вали сенаторами) були фінансовими організаторами.

11 2. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Розповідь учителя.

У перші сто років існування республіки дуже швидко відбувався поділ римського суспільства на багатих і бідних. Патриції обіймали державні посади, володіли великими ділянками землі. Некорінне та збідніле населення було особисто вільним. Ці люди не володіли зем­лею, не брали участі в управлінні державою, а тільки несли військову службу. Не бажаючи миритися з такою ситуацією, плебеї поступово ставали суспільною силою. Основними вимогами були:

— перерозподіл громадських земель;

— скасування боргового рабства;

— рівність у політичних правах.

Основними засобами досягнення цих вимог були відмова від участі у воєнних діях і виселення (сецесії) з Риму. Налякані діями плебе­їв, патриції мусили піти на поступки. Першою відчутною перемогою плебеїв було здобуття права обирати своїх посадових осіб — народних трибунів, які були недоторканними, мали право «вето» (заборони) на будь-який сенатський закон, спрямований проти плебеїв.

Римський історик Тит Лівій пов'язує появу народного трибуна з першою сецесією в 494 р. до н. е. Під час війни з еквами озброєні плебеї залишили Рим, відмовившись вийти в похід. Патриції, яких тіснили вороги, мусили визнати права і недоторканність народного трибуна. Другою важливою перемогою плебеїв було прийняття пер­ших писаних законів, які одержали назву «Закони XII таблиць». Під загрозою нового виселення була створена комісія з 10 осіб (де-цемвірів), які займалися впорядкуванням права. Закони XII таблиць скасували боргову кабалу, хоч в основному були повторенням старих правил. У 445 р. до н. е. були офіційно дозволені шлюби між патри­ціями та плебеями.

3. Завоювання Римом Італії. Робота з картою*.

Позначте на контурній карті території, завойовані Римом в Італії V—НІ ст. до н. е.

Розповідь учителя.

Після вигнання царів підпорядковані Риму латинські міста в союзі царем міста Клузій Порсеною пішли на місто війною. Вони розгра-зали Рим, і тільки перемога при Регільськему озері (496 р. до н. е.) ятувала молоду республіку.

У 493 р. до н. е. був укладений союз між Римом і латинськими міс-ми. Згодом він перетворився на кабальний договір Риму з містами,

0 були йому підпорядковані.

Наступною війною була війна з Вейями, наймогутнішим з-поміж ''ст Етрурії. Після 10 років облоги консул Марк Фурій Камілл узяв сто, і воно було приєднане до римських володінь. Однак, скористав­сь із цієї війни, галли прорвалися в Лацій. Після поразки римлян и річці Аллії ґалли взяли Рим, і тільки ціною викупу місто було ятоване.

Рим спрямував погляди на південь. Тут він зіткнувся з федера-єю (союзом) самнітів. Самніти захопили Кампанію, і кампанці ернулися до Риму по допомогу. Почалася перша самнітська ві-а (343—341 рр. до н. е.), що закінчилася захопленням Кампанії. е викликало невдоволення латинських союзників Риму і призвело римсько-латинської війни (340-^338 рр. до н. е.), у якій римляни обули перемогу. Після цих війн були друга (327—304 рр. до н. е.) ретя (298—290 рр. до н. е.) самнітські війни. Приводом до них ста-захоплення римлянами Неаполя. Спочатку римляни зазнавали *"разок, однак оснащеність армії Риму відіграла свою роль — Рим ~ержав перемогу. Третім кроком в об'єднанні Італії стала боротьба Риму з грецьки-

1 полісами. У 284 р. до н. е. місто Фурії попросило в Риму допомоги оти луканів. Римляни звільнили місто й приєднали його до свого юзу. Однак у Південній Італії все ще залишався серйозний конку-"нт Риму — місто Тарент. Приводом до війни стала образа, завдана

мським послам городянами Тарента. Підтримку Таренту надали ампанці, апулійці, лукани, греки, а також епірський цар Пірр. Біля ераклеї та при Аускулі він розгромив римлян, однак в останньому

ю втратив значну частину війська (звідси й походить вираз «пірро-а перемога», тобто перемога занадто високою ціною). Незадоволений

229

тарентцями, Пірр вирушив на Сицилію, де почав війну з Карфагеном. У результаті він утік до Італії, де зустрівся з римлянами при Бене-венті й програв бій. Невдовзі Тарент був захоплений, а за ним і його італійські союзники. Останнім римляни захопили місто Вольсінії в Етрурії. Так закінчилося об'єднання Італії під владою Риму.

■ 4. Боротьба Риму за панування в Середземномор'ї. Запитання на повторення.

1) Хто заснував Карфаген?

2) Назвіть основні заняття карфагенян.

3) Як ви вважаєте, що могло викликати конфлікт між Римом і Карфагеном?



Розповідь учителя.

Завоювавши Італію, Рим став великою середземноморською дер­жавою. Однак апетити римської знаті росли разом зі зростанням те­риторії держави. Потрібні були нові раби і землі. Цього разу метою римлян стала Сицилія. Тут інтереси Риму перетнулися з інтересами іншої республіки — Карфагена.

Карфаген (латин. Carthago), за легендою, був заснований вихід­цями з Tipa (Фінікія) у 814 р. до н. е. На час зіткнення з Римом це місто мало факторії (торговельні стоянки) на Сицилії, в Іспанії, на Корсиці й Сардинії, в Африці. Карфаген об'єднав навколо себе роз­порошені колишні фінікійські колонії під час боротьби з греками. Нова держава являла собою строкату суміш народів: мавританців, лівійців, єгиптян, нумідійців і фінікійців. Останні були панівним на­родом. Територія Карфагена простягалася від сучасної Лівії вздовж африканського узбережжя до Гібралтарської протоки, займала пів­день Іспанії, Балеарські острови, Корсику, Сардинію та Сицидію.

Приводом до початку першої Пунічної війни (264—241 pp. до н. е.) було захоплення близько 288 р. до н. е. загоном мамертинців, найма­них воїнів із Кампанії, сицилійського міста Мессана, розташованого на березі вузької протоки, що відокремлює Сицилію від Італії. Коли Месса-ну спробувало захопити інше сицилійське місто, Сиракузи, мамертин-ці звернулися по допомогу до Карфагена, а потім до Риму з проханням узяти їх під своє заступництво. Рим охоче погодився, сподіваючись на здобич у разі війни і розширення свого впливу в регіоні, хоч розумів, що це призведе до конфлікту з Карфагеном. Так і сталося — почалася війна.

Хоч Рим практично не мав флоту, йому вдалося швидко переправи­ти свої війська на Сицилію, відкинувши сили Карфагена. Наступним кроком було створення за допомогою грецьких інженерів військового флоту. У 260 р. до н. е. римляни розбили флот карфагенян.

У 256 р. до н. е. Рим направив до Африки свої війська, однак 255 р. до н. е. вони були розбиті. Флот, що перевозив уцілілих во-чв назад у Рим, знову завдав поразки карфагенському флоту, але отім потрапив у бурю, що знищила 250 кораблів. Після цього кар-агенський полководець Гамількар Барка висадився на Сицилію, де спішно громив римські війська. Римський флот був знищений. Але им зумів відбудувати свій флот і в березні 241 р. до н. е. розгромив арфагенян біля Егадських островів поблизу західного узбережжя ицилії.

Війна виснажила і Рим, і Карфаген. У результаті Рим здобув Си-илію, що стала його першою провінцією, а 238 р. до н. е. — Корсику Сардинію. Крім цього, Карфаген повинен був протягом десяти років плачувати контрибуцію — 3200 талантів.

Незважаючи на перемогу Риму в першій Пунічній війні, могутність "арфагена зломлено не було, обидві сторони готувалися до війни, ругу Пунічну війну (218—201 рр. до н. е.) спровокували римляни, риблизно в 226 р. чи 225 р. до н. е. Рим запропонував розмежувати спанію по річці Ебро, однак відразу ж заявив про свої права на місто агунт, розташоване у сфері впливу карфагенян. Гамількар Барка

гинув у 228 р. до н. е., після нього військами в Іспанії командував ого зять Гасдрубал, якого було вбито в 221 р. дон.е. Тоді посада го-овнокомандувача і влада в Іспанії перейшли до 25-річного Ганніба-а. В 219 р. до н. е. після облоги він узяв місто Сагунт під приводом, о те допустило ворожі щодо карфагенян дії. У відповідь римляни 218 р. до н. е. оголосили Карфагену війну. Того ж року, імовірно, травні, передбачивши такий розвиток подій, Ганнібал на чолі ар­ії з 35—40 тис. осіб почав свій славетний перехід з Іспанії в Італію.

Незважаючи на величезні людські втрати, Ганнібал перейшов че-ез Альпи і в другій половині 218 р. до н. е. досяг півночі Італії. Ґалли івнічної Італії, щойно скорені римлянами, вітали його прихід, і на-есні до Ганнібала приєдналося багато племен. У військових кампа-іях 217 р. до н. е. він здобув над римлянами перемогу біля Тразімен-ького озера на північ від Риму, а в 216 р. до н. е. знищив величезне имське військо під Каннами в південній Італії.

Однак Ганнібал у не вдалося закріпити успіх. Консул Фабій Мак-им, новий командувач військ в Італії, ухиляючись від великих битв, имотував сили супротивника.

Публій Корнелій Сципіон відновив утрачені позиції римлян в Іспа-ії. У 209 р. до н. е. Сципіон узяв Новий Карфаген в Іспанії, однак ізніше армії під керівництвом Гасдрубала (брата Ганнібала) вдалося ислизнути, і вона також перейшла через Альпи в Італію (207 р. до . е.). Коли звістки про це дійшли до Гая Клавдія Нерона, римського



231

полководця, який не давав Ганнібалові вирватися з південної.Італії, він залишив у своєму таборі невелику кількість людей, котрі повинні були створювати видимість, начебто там присутнє все військо. Сам же він здійснив стрімкий перехід на північ, де з'єднався з військами Марка Лівія Салінатора, і разом вонйчбіля річки Метавр (207 р. до н. е.) розгромили армію Гасдрубала.

Повернувшись із тріумфом з Іспанії, Сципіон переніс воєнні дії до Африки, і невдовзі Ганнібал з усіма своїми військами був відклика­ний з Італії на захист Карфагена. Ганнібал поспіхом набрав і навчив нову карфагенську армію. У 202 р. до н. е. два великі полководці та їхні війська зустрілися біля міста Зама. На боці римлян були дві іс­тотні переваги: бойовий гарт і значна перевага в кінноті, наданій їхні­ми союзниками-нумідійцями. Сципіон здобув перемогу, а Ганнібалу вдалося втекти. Так закінчилася друга Пунічна війна.

Із перебігом подій під час третьої Пунічної війни учні знайомлять­ся самостійно за підручником, звертаючи увагу на такі питання.

1) Причини третьої Пунічної війни.

2) Руйнування Карфагена.

3) Наслідки Пунічних Війн.

iv. узагальнення і систематизація знань

Робота з таблицею.

Заповніть таблицю «Війни Риму і Карфагена».



Назва війни

Причина

Привід

Перша Пунічна







Друга Пунічна







Третя Пунічна







Заповнення таблиці допоможе не тільки систематизувати вивче­ний матеріал, але й сприятиме формуванню в учнів навичок розрізня­ти поняття причини історичних подій і приводу, що їх викликав.

Учитель перевіряє правильність виконання завдання. У разі браку часу таблиця може бути заповнена вдома.



v. підсумки уроку % - ж> **\« , **,·* а., л' <ъ л &-гч>г-> »

Заключне слово вчителя.

— До 264 р. до н. е. Рим зайняв домінуюче становище у всій Італії і був визнаний могутньою державою в Середземномор'ї.

— Римляни домоглися впливу в Італії, поєднуючи військову міць і підступність у питаннях політики.

, ДОМАШНЄ завдання ДL^Уr^^лч·;^^»*V<П-^І'г Х^ЙЧ?^'-:^ -Ч.УЇ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті.

З.) Пояснити зміст крилатих висловів «піррова перемога», «поді­ляй і володарюй».

4) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про гла­діаторів.

* ' УРОК № 50

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка