Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка16/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Тема. Диктатура Юлія Цезаря. . Мета. Дати уявлення про перебіг політичної боротьби часів па­діння республіки в Римі; удосконалити навички учнів по­рівнювати однотипні історичні явища на прикладі першого і другого тріумвіратів; схарактеризувати історичних діячів досліджуваного періоду. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час громадян-результати. ської війни в Римі, диктатури Гая Юлія Цезаря; показувати на карті напрями походів Гая Юлія Цезаря; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «диктатор»; поясню­вати причини громадянських війн у І ст. н. е., убивства Гая Юлія Цезаря. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Установлення диктатури Гая Юлія Цезаря.

2. Другий тріумвірат і загибель республіки.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-—-ХІД УРОКУ--—---

i. організаційний момент .;-»*І43и4ій^і лч.\'. V ·; 4-і ;\<

ii. актуалізація опорних знань

Запитання на повторення.

1) Які обставини викликали кризу республіки 8 Римі?

2) У чому вона виявилася?

3) Із якою метою був створений перший тріумвірат?

4) Чого домоглися союзники?

Учні відновлюють картину політичного протистояння в Римі на­передодні громадянської війни 40-х рр. до н. е.



iii. вивчення нового матеріалу ЛГ&Ліс^ ^.К'.^Ы^ ї»3№->- ·*' І 1. Установлення диктатури Гая Юлія Цезаря.

Робота над формуванням поняття.

Перед тим як сформулювати визначення «громадянська війна», учитель проводить з учнями бесіду за питаннями.

1) Розкрийте зміст поняття «війна».

2) Хто перебував у стані конфлікту в досліджуваний нами пе­ріод?

3) Чи представляли Цезар і Помпей різні держави?

У результаті бесіди формулюється визначення: Громадянська війна це збройна боротьба між громадянами од­нієї держави.

Визначення слід записати в зошити.

Розповідь учителя.

Гай Юлій Цезар (100—44 рр. до н. е.) походив із давнього патрицЬ анського роду Юліїв, засновником якого вважався Юл, син Енея.

245

Цезар належав до видатних людей свого часу, був розумним і обда­рованим від природи, виявляв інтерес до всіх видів знань — від філо­софії та красномовства до астрономії та стратегії. Його обдарованість не зовсім гармоніювала з фізичною природою. Він був слабким, ху-/ дим, схильним до головного болю і часто непритомнів. Але слабке здоров'я не заважало йому здійснювати тривалі переходи і переїзди, ночувати на возі просто неба. Розповідають, що в подорожах, щоб не витрачати часу, Цезар диктував листи, складав мемуари та обмірко­вував плани стратегічних і політичних битв. Він міг одночасно дик­тувати, писати і вести розмову.

Величезні суми грошей Цезар витрачав, щоб привернути на свій бік плебс. Після закінчення консульських повноважень він одержав в управління Ґаллію і п'ять легіонів. У той час римлянам належа­ла тільки Цизальпійська (Передальпійська) Ґаллія. Цезар підкорив і Трансальпійську (Заальпійську) Ґаллію. Військова здобич римлян була настільки великою, що золото в Італії стало коштувати дешевше від-срібла. Цезар не тільки розплатився з боргами, які він мав через підкуп виборців, але став одним із найбагатших людей Риму.

Коли стало очевидним, що війни із сенатом не уникнути, Цезар зібрав своїх солдатів і звернувся до них із промовою. Ті відповіли, що готові померти за нього. Це був бойовий легіон, що пройшов із Цезарем усю Ґаллію. Передальпійську Ґаллію відділяла від Італії маленька річечка Рубікон. Війська стояли на березі. Цезар переїхав через річку і промовив:

— Рубікон перейдено, жереб кинуто,— і повів свій єдиний легіон на Рим.

Гней Помпей (106—48 рр. до н. е.). Природа наділила Помпея вій­ськовими здібностями, фізичною силою, витримкою, хоробрістю. Водночас він був сором'язливим, дещо незграбним, нерішучим, ма-лоосвіченим. У 17 років він розпочав свою військову кар'єру, а вже у 25 років здобув тріумф за перемогу в Сицилії, хоч і не був сенатором (уперше в римській історії). Наступний тріумф і консульство Помпей здобув за перемогу над Спартаком. У 67 р. до н. е. він за 40 днів очис­тив від піратів Середземне море.

У 61 р. до н. е. відбувся тріумфальний в'їзд Помпея в Рим, під час якого за його колісницею йшли діти парфянського, вірменського і понтійського царів, переможених ним. Але сенат відмовив Помпе-єві в консульстві на наступний рік, Своєї мети полководцю довелося досягати в союзі із Цезарем і Крассом.

Поки Цезар перебував у Ґаллії, Помпей утратив колишню попу­лярність у суспільстві і став заздрити піднесенню Цезаря (він був одружений із Юлією, дочкою Цезаря).

У 50 р. до н. е. Цезар зажадав собі консульства, Помпей відкрито виступив проти цього, посилаючись на закон, і став примушувати Це­заря скласти із себе управління Ґаллією і розпустити легіони. У від­повідь Цезар запропонував Помпею також розпустити свої війська і відмовитися від намісництва в Іспанії.

Оптимати й Помпей вирішили оголосити війну Цезареві. Помпей домігся повноважень набирати військо і права вільно розпоряджати­ся казною.

Фронтальна бесіда.

1) Як ви вважаєте, хто із суперників переможе: Цезар чи Пом­пей?

2) Чому перемога має бути на боці Цезаря?

Допомагаючи учням зробити висновок, учитель звертає їхню увагу на те, що Цезар спирався на підтримку бідняків й армії. У своїх діях він був більш рішучим, ніж Помпей. Цезар привів свою армію в 49 р. до н. е. в Рим і захопив владу. Він розбив армію Помпея і сенату в Іспанії (49 і 45 рр. до н. е.), у Греції (48 р. до н. е.) і в Африці (46 р. до н. е.).



Коментоване читання. Прочитайте текст параграфа.

Під час читання параграфа слід звернути увагу учнів на те, що ти­тул імператора спочатку присвоювався полководцям, які виграли битву і були відзначені тріумфом. Імператор латинською означає по­велитель. Це почесне звання надавалося не на все життя, а тільки на дні тріумфу. За часів Цезаря значення цього звання змінилося, і воно стало символом необмеженої влади.

Цезар видав ряд законів про пом'якшення податків, скорочення боргів і поліпшення управління державою. Його правління стало ко­ротким періодом стабільності політичного життя. Хоч його реформи мали велику популярність, але те, що свої рішення він приймав без обговорення із сенатом, викликало в багатьох римлян невдоволення. Вони побачили в могутності Цезаря загрозу республіканському ладу. 15 березня 44 р. до н. е. Цезар був убитий групою змовників, яку очо­лювали сенатори Брут і Кассій.

2. Другий тріумвірат і загибель республіки. Самостійна робота за підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть порівняльну таблицю «Пер­ший і другий тріумвірати в Римі» * .

247

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Заповнена таблиця може мати такий вигляд.



Запитання для порівняння

Перший тріумвірат

Другий тріумвірат

Роки

існування

60—53 рр. до н. е.

43—32 рр. до н. е.

Склад учасників

МаркКрасс, Гней Помпей, Юлій Цезар

Октавіан Август, Марк Антоній, Марк Емілій Лепід

Мета створення

Склався як опозиція про­вінційних сил до централь­ної влади сенату

Тріумвіри вирішили взя­ти владу у свої руки на п'ять років, щоб навести в державі лад

Результати ді­яльності

Тріумвіри встановили в Римі своє панування

У Римі була встановлена диктатура трьох полко­водців

Причини роз­паду

Після загибелі Красса Пом­пей перейшов на бік сена­ту. Боротьба між Помпеєм і Цезарем призвела до по­чатку громадянської війни

Кожен із тріумвірів праг­нув одноосібної влади, тому між ними почалася війна

Виконання цього завдання сприятиме актуалізації матеріалу по­передніх занять і закріпленню нових знань.

Учитель перевіряє правильність заповнення таблиці, оцінює участь учнів у проведенні уроку.



V. ПІДСУМКИ УРОКУ \ ·' л«- ч Д',"* %>· ^-'л г мг^^^іа^тяг Заключне слово вчіте ля.

— Загострення політичної боротьби в Римі призвело до громадян-ської війни 40-х рр. до н. е.

— Перемогу, а також звання диктатора і титул імператора здобув .Юлій Цезар, підтриманий армією.

}і' — Прихильники республіканського ладу вбили Цезаря, що при­звело до нового загострення політичної боротьби і до чергової грома­дянської війни.

І

%ІП. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П'·%,,:. \ > >, »\

''і 1) Опрацювати текст параграфа. ' ' 2) Закінчити заповнення таблиці. ■ 3) Скласти політичний портрет Гая Октавіана.



УРОК № 53

Тема. Римська імперія в I—II ст. н. е.

Мета. Розглянути процес утворення Римської імперії, основні на­прямки політичного життя Римської імперії в І—II ст. н. е.; ознайомитися із системою державного управління, що склалася за часів правління Августа; удосконалити вміння давати характеристику історичної особистості. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час правління результати. Октавіана Августа, органи влади імперії; показувати на карті територію Римської імперії в І ст. н. е.\ застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «імперія», «імператор»; висловлювати власне судження, оцінюючи ді­яльність римських імператорів. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Принципат Августа.

2. Зовнішня Політика та утворення нових провінцій.

3. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

4. Династія Антонінів.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ-■-

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ . , ,,

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ' ' · "* і' - -

Фронтальне опитування.

1) Чим можна пояснити перемогу Юлія Цезаря в громадянській війні?

2) Які реформи провів Цезар?

3) Чому змовникам не вдалося втриматися при владі?

4) Із якою метою був створений другий тріумвірат?

5) Порівняйте перший і другий тріумвірати. Що в них спільного?

Підбиваючи підсумок, учитель відзначає, що другий тріумвірат, створений (як і перший) як опозиція сенату, припинив своє існування

249

через розбіжності між самими спільниками. В обох випадках кожний із тріумвірів прагнув одноосібної влади. Колективна військова дик­татура другого тріумвірату перетворилася на єдиновладдя Октавіана.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

■ 1. Принципат Августа. Розповідь учителя*.

Гай Юлій Цезар Октавіан, до всиновлення Гай Октавій, народився в 63 р. до н. е. Він був троюрідним племінником Юлія Цезаря, мав його прихильність і був ним усиновлений.

Із закінченням громадянської війни в 30-х рр. до н. е., після смерті Антонія і кінця другого тріумвірату, главою Римської держави став Октавіан.

На засіданні сенату він лицемірно відмовився від єдиновладдя і від усіх своїх повноважень й оголосив, що відновлює республіку. Він за­лишив за собою тільки звання імператора. Октавіан вивів із сенату тих, хто за своїм походженням не міг належати до вищої верстви. У знову складеному списку ім'я Октавіана було першим, звідси його титул — принцепс. Це дозволяло йому першим висловлювати на за­сіданнях свою думку. За 41 рік його правління не знайшлося жодного сенатора, який би ризикнув не погодитися з Октавіаном. Покірний сенат присвоїв Октавіану титул Августа, що означає «звеличений бо­гами» , «шанований», і цей титул він зробив своїм ім'ям.

Маючи нову владу, Август узявся до розв'язання політичних проб­лем. Розуміючи, що продовження громадянської війни веде лише до подальшого ослаблення імперії та робить її беззахисною перед загро­зою іноземного вторгнення, він зробив усе можливе для зміцнення стабільності в країні. Армія, що до того ж могла бути звернена і проти нього самого, скорочувалася з 60 до 28 легіонів. Для виплати допомо­ги відставним воїнам, поселенцям у колоніях, Август використовував захоплені в поході скарби єгипетських царів. Для власної охорони Август створив особливий загін — преторіанську гвардію.

Завдяки регулярному надходженню з провінцій грошей і харчів добробут громадян Риму значно підвищився. Октавіан розділив місто на округи та квартали, запровадив нічну варту, організував пожежні команди. За часів Августа були збудовані численні храми. Він був по­кровителем мистецтва, літератури. Сам писав філософські, історичні трактати, складав вірші.

Одним із найближчих до Октавіана людей був Гай Цильцій Меце­нат — тонкий поціновувач мистецтва і славнозвісний покровитель

поетів. Меценат не мав офіційної посади, але фактично був другою людиною в державі й правив Римом під час відсутності Октавіана.

Фронтал ьне опитування.

1) Які риси допомогли Октавіану прийти до влади?

2) Чому Октавіан не став скасовувати республіканський лад?

3) Як ви оцінюєте діяльність Августа в роки його правління Рим­ською державою?

Учитель звертає увагу учнів на те, що державний устрій, створе­ний Октавіаном, одержав назву принципату від титулу принцепса. Обережний Октавіан, пам'ятаючи сумний досвід названого батька, не скасував республіканського ладу, але запровадив зміни, що дозволи­ли перетворити його на особливий вид монархії — принципат.

Коментоване читання.

Прочитайте текст параграфа і складіть схему, у якій мають бути визначені ті риси державного управління, що залишилися за Октаві­ана з часів республіки, і ті, які свідчили про зміцнення монархії.



І Принципат І

Риси республіканського ладу

Ознаки монархії

Ч 2. Зовнішня політика та утворення нових провінцій. Евристична бесіда.

1) До яких наслідків призвело розширення територій Риму в II ст. дон. е.?

2) На що була спрямована внутрішня політика Августа?

3) Які перетворення в армії здійснив Октавіан?

4) Як ви вважаєте, чи свідчили ці зміни про його наміри вести активну завойовницьку політику?

Вислухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що Октавіан бачив метою своєї політики не захоплення нових територій, а підтримання порядку на вже завойованих землях. Нові завоювання, до того ж, да­валися Риму ціною великих зусиль. До складу Римської імперії була



251

включена Германія, із завоюванням якої пов'язана загибель трьох легіонів під командування Квінтілія Вара.

■ 3. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. -— Розповідь учителя.

Спадкоємцем Августа став Тиберій Клавдій Нерон, син третьої дру­жини імператора Лівії Друзілли від її першого шлюбу. Із правління Тйберія починається перша римська династія Клавдіїв, представлена чотирма імператорами.

1) Тиберій (14—37 рр. н. е.).

2) Калігула (37—41 рр. н. е.).

3) Клавдій (41—54 рр. в. е.).

4) Нерон (54—68 рр. н. е.).

Ця династія належала до двох родів — Юліїв і Клавдіїв. Час прав­ління династії Юліїв-Клавдіїв зазвичай називають «епохою терорис­тичного режиму». Цю назву можна мотивувати тим, що всі чотири імператори (меншою мірою Клавдій) під час правління вдавалися до Методів відкритого і систематичного насильства стосовно своїх супро­тивників серед знаті й прихильників відновлення республіканського правління.

73-річний Гальба, який змінив Нерона, правив лише кілька міся­ців і був зміщений солдатами й офіцерами: вони не любили його за скнарість і суворість.

13 січня 69 р. н. е. преторіанці проголосили імператором легата Лузі-танії Сильвін Отона. Почувши про це, легіони, розташовані на берегах Рейну, проголосили імператором свого полководця Вітеллія. Вони ви­йшли походом на Рим і розбили війська Отона під Кремоною. Відомий гульнею й ненажерливістю, Вітеллій не міг налагодити дисципліну в армії, що займалася грабунками, пияцтвом і насильством.

У той час як солдати Вітеллія бешкетували в Італії, легіони, що перебували в Палестині, проголосили римським імператором свого командира Тита Флавія Веспасіана. Вони пішли бойовим маршем на Рим, узяли місто й убили Вітеллія та його прихильників.

Період від повалення Нерона до вступу Веспасіана інколи назива­ють «революцією чотирьох імператорів». Перемогла в цій боротьбі Династія Флавіїв.

Веспасіан (69—79 рр. н. е.).

Тит(79—81рр. н. е.).

Доміціан (81—96 рр. н. е.).

Загальний стиль життя за Флавіїв характеризується ощадливістю, хазяйновитістю і грубуватою провінційною простотою.

Веспасіан запровадив низку нових податків, у тому числі податки на громадські вбиральні та поховання. Коли його син Тит відкрито обурився цим нечуваним нововведенням, батько підніс до його носа золотий денарій, отриманий із такого джерела надходження податку, і запитав, чи відчуває він якийсь особливо неприємний запах. Звідси й пішов широко відомий вираз « гроші не пахнуть ».

Під час правління династії Флавіїв змінилася соціальна опора Рим­ської імперії: проводилася політика підтримки інтересів провінцій.

>¥ 4. Династія Антонінів. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1) Який період охоплює правління династії Антонінів у Римі?

2) Які імператори належали до цієї династії?

3) За правління якого імператора Рим востаннє продемонстрував свою завойовницьку політику?

4) Який імператор із династії Антоніонів відомий як видатний філософ?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1) Що було спільного і відмінного в правлінні Цезаря й Августа?

2) Правління якої династії в Римській імперії називали «епохою терористичного режиму » ?

3) Які події одержали назву «революція чотирьох імператорів»?

4) Кому належить вираз «гроші не пахнуть»?

5) За правління якої династії в Римській імперії настав «щасли­вий період»?



V. ПІДСУМКИ УРОКУ v

Заключне слово вчителя.

— Громадянські війни та другий тріумвірат закінчилися встанов­ленням одноосібної влади Октавіана.

— Октавіан Август створив особливу систему державного управ­ління — принципат: республіканські установи зберігаються, але влада належить принцепсу — першому сенаторові й першій людині в державі.

— Політика Октавіана була спрямована на зміцнення стабільності в країні та організацію управління завойованими землями.



253

— Проблемним — від часів Октавіана Августа — залишалося пи­тання успадковування влади.

— Римська імперія в середині II ст., у «щасливий період» Антонінів, займала близько 100 тис. кв. миль. Це була дійсно світова держава.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ П ЖІ':

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Творче завдання. Скласти повідомлення про одного з імпе­раторів ранньої Римської імперії (І—II ст. н. е.). Використан­ня додаткової літератури підвищить цінність повідомлення. Обов'язковим є обґрунтування вибору героя повідомлення.

Римська культура.

Ознайомитися з основними досягненнями культури Дав­нього Риму, простежити зв'язок між грецькою та римською культурами; удосконалити навички складання плану пара­графа; визначити роль римської культури в розвитку світо­вої культури.

Після цього уроку учні зможуть: описувати архітектурні лам 'ят-ки Риму; порівнювати культуру, побут і традиції римлян і гре­ків; визначити ступінь впливу грецької цивілізації на розвиток культури римлян і вияви самобутності римської культури. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Римська релігія.

2. Культура доби республіки.

3. Культура імператорського Риму. Література.

4. Основні архітектурні пам'ятки. Мистецтво.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ-



І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ <>~ Ь-*· * і 1 * лі~^- .>*.<

Тема. Мета.

Очікувані результати.

Тип уроку.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ *

Перевірка творчого домашнього завдання.

Учні зачитують свої повідомлення про римських імператорів.

Заслуховуючи повідомлення учнів, учитель пропонує назвати дже-а, використані для їх підготування, обґрунтувати вибір героя сво-повідомлення. З огляду на особливості теми нового уроку, учитель бливу увагу приділяє тому, як той чи інший імператор ставився до івитку науки, мистецтва, культури в Римській державі. Підбиваючи підсумок виступів учнів, учитель зазначає, що більша тина пам'яток літератури, мистецтва і науки належить до епохи авйв і Антонінів. Це пояснюється послабленням напруги політичної ротьби. Зміцніла монархія не застосовувала тієї суворої цензури, що :тувала за попередніх династій. Розширювалася сфера розповсюджен-римської культури. Найбільш сприятливі умови для загальнокуль-ного розвитку склалися в «щасливий період» Антонінів.

.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ .

і 3 огляду на інформаційну насиченість і невелику складність ново-матеріалу, можна запропонувати як форму роботи складання пла-параграфа. План може складатися як під керівництвом учителя, і в ході самостійної роботи. / Учитель підкреслює, що пункти плану.мають відображати головні мки, найбільш суттєві моменти змісту параграфа. Назви пунктів ану можуть містити дати, імена, назви творів. Складений у такий осіб план допоможе краще підготуватися до наступного уроку, ста-ё у пригоді під час усної відповіді.

1. Римська релігія. Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть план до нього. Розповідь учителя. ,

У римлян було багато богів та богинь. їх можна поділити на дві рупи: духи-захисники домашнього затишку, яким поклонялися кожному домі та боги державної релігії, яким поклонялися під час ублічних церемоній. До числа «домашніх» богів належала Веста — огиня домашнього вогнища, Янус — бог входу до житла. У кожної ім'ї був свій дух-покровитель — геній та духи предків — мани.

Дуже привабливою для римлян була грецька міфологія. Римляни асто ототожнювали своїх богів із грецькими, створивши цим осно-у для нової державної релігії, яка вимагала суворого дотримання

255

ритуалів і складних церемоній, особливо в епоху активних завоювань і розширення римських володінь.



Метод «Навчаючи вчуся»*.

Кожен учень одержує картку, на якій зазначені римське ім'я бога і його характеристика.

Картка 1. Юпітер — цар богів, бог грому і блискавок.

Картка 2. Юнона — покровителька жінок і материнства.

Картка 3. Нептун — володар морів.

Картка 4. Плутон — володар підземного царства.

Картка 5. Аполлон — бог світла, зцілювання, покровитель мис­тецтва, поезії та музики; провісник майбутнього.

Картка 6. Діана — богиня полювання.

Картка 7. Венера — богиня кохання і краси.

Картка 8. Марс — бог війни.

Картка 9. Вулкан — бог вогню і ковальства.

Картка 10. Меркурій — вісник богів, покровитель подорожніх і торговців.

Підбиваючи підсумки роботи, учитель звертає увагу учнів на подіб­ність римських і грецьких богів.

Фронтальна бесіда.

1) Кого з богів олімпійського пантеону ви впізнали в римських богах?

2) Хто з богів навіть не змінив свого імені?

Ї2. Культура доби республіки. Ш 3. Культура імператорського Риму. Література. Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть план до нього. План (зразок)

1) Вплив греків на культурний розвиток Риму.

2) Створення календаря.

3) Римська література часів республіки (Тит Макцій Плавт, Марк Порцій Катон).

4) Твори римських мислителів: Марк Туллій Цицерон, Тит Лу-крецій Kapp.

Складання плану може супроводжуватися додатковою інформа­цією вчителя.



Додаткова інформація

Найкращим із класичних творів римської поезії була «Енеїда» Вергілія.

Римляни склали міф про те, що їхнім предком був троянець Еней, син богині Венери, який приплив до Італії після падіння Трої. Цим вони хотіли показати, що історія їхнього народу сягає такої ж глибо­кої давнини, як й історія греків. Цей міф був покладений Вергілієм в основу сюжету «Енеїди». «Енеїда» стала національним епосом римлян. Цей твір вивчали в школах, уривки з неї знали напам'ять усе життя. Археологи, розкопуючи давні міста Римської імперії, знаходять уламки стін із грубо написаними рядками з «Енеїди», які, видно, подобалися колись випадковому перехожому.

Вергілій був творцем класичного римського епосу, а його друг і сучасник Горацій створив класичну римську лірику. Заключним віршем його «Од» є славнозвісний «Пам'ятник».

Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій.

(Переклад М. Зерова )

Ш 4. Основні архітектурні пам'ятки. Мистецтво. Розповідь учителя.

Римське мистецтво не було оригінальним. Більше самобутності римляни виявили в архітектурі. Оригінальною рисою римської ар­хітектури вважається широке застосування різних типів склепінь — напівкруглих, коробових, хрестових і купольних. Склепіння давали можливість римським архітекторам споруджувати багатоповерхові будинки й арки, довівши це мистецтво до досконалості. Прикладом будівельного мистецтва імператорського Риму є Храм Миру і Колі­зей Флавія. Колізей —t величезний амфітеатр, що вміщував до 90 тис. глядачів; його коло — 624 м; діаметр — 188 м. Великий інтерес становлять також арка Тита в Римі, арка Марка Аврелія в Триполі, колони Траяна і Марка Аврелія.

Колона імператора-Траяна має висоту 38 м, її покриває семисотмет-рова стрічка скульптурного рельєфу, на якій зображені найважливі­ші епізоди війни римлян із даками на початку II ст. н. е.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ;ЖЙЇГ'««ЖШ

Учитель перевіряє правильність складання плацу параграфа.

257

V. ПІДСУМКИ УРОКУ .". . ·.-«.,.-,,. «!іал*.ч^їг,їїЙ^ Заключне слово вчителя.

— На розвиток римської культури суттєво вплинула Греція. Го-рацій писав: «Греція, узята в полон, полонила переможців диких, унісши мистецтва в Лацій суворий».

— Викликає захоплення самобутня римська архітектура.

— Великих успіхів досягли майстри скульптурних портретів.

— Імена Вергілія, Горація, Овідія, Тацита, Плінія знає кожна осві­чена людина сучасності.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ■*'' ■' - .* " V* · V > **; ;ї V

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Заповнити таблицю «Розвиток історичної науки в Римській імперії». Заповнена таблиця може мати такий вигляд.

Ім'я вче­ного

Роки життя

Основні праці

Описані історичні події

Марк

Порцій

Катон

234—149 рр. до н. е.

«Засади» (зберіг­ся трактат «Про рільництво»)

Історія Риму, статті з рільництва, медицини, військової справи і з усіх предметів, знання яких було корисним простому громадянину

Тит Лівій

59 р. до н. е. — 17р. н. е.

«Римська ім­перія від за­снування міста» (142 книги)

Збереглося 35 книг про події від заснування Риму в 753—293 рр. до н. е. і 218—168рр. дон. е.

Плутарх

40—119 рр.

«Порівняльні життєписи» (біо­графії)

Кожному славетному гре­кові підібраний до пари славетний римлянин, у біографіях зіставляєть­ся діяльність цих особис­тостей

Публій

Корнелій

Тацит

55—120 рр.

«Аннали», «Історія»

Відомості про життя рим­ського суспільства

Гай

Транквілл Светоній

70—122 рр.

«Життя дванад­цяти цезарів» (8 книг)

Біографії Юлія Цезаря і перших римських ім­ператорів від Августа до Доміціана



1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка