Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка8/21
Дата конвертації21.02.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21
Тема. Релігія та культура Давньої Індії.

Мета. Ознайомити учнів із найдавнішими культами та культурою Давньої Індії; дати уявлення про особливості суспільного устрою Індії; показати внесок давньоіндійської культури в розвиток світової науки і культури. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати основні досяг-зультати. нення культури Індії; застосовувати та пояснювати на при­кладах поняття «буддизм»; описувати пам'ятки культури та

125

писемності давніх індійців; визначати внесок Давньої Індії у скарбницю світової культури. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Найдавніші культи. Індуїзм.

2. Буддизм.

3. Культура Давньої Індії.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-—--ХІД УРОКУ---

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ .**,".- «. . П Ji-

ll. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ЯЙНМІІШЯИНК' Фронтальне опитування.

1) Чим відрізняються природні умови долин річок Інд і Ґанґ?

2) Коли існувала Індська цивілізація? Наведіть докази високого рівня її розвитку.

3) Хто такі арії? Як вони потрапили до Індії?

4) Як відбувалося заселення долини Ґанґу?

Завершуючи опитування, учитель відзначає, що з приходом аріїв починається ведійський період історії Індії. Свою назву цей період одержав від назви священних індійських текстів — Вед, що є голов­ним джерелом наших знань про цю епоху. У текстах Вед зібрані чис­ленні гімни богам і заклинання, що дозволяють скласти уявлення про релігію, обряди, суспільне життя, побут і культуру Індії.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ИШ«йЖв«'

І 1. Найдавніші культи. Індуїзм. Робота з підручником.

Прочитайте текст розділу параграфа і складіть план.

Оскільки складання плану є новим видом роботи для шестиклас­ників, доцільно виконати його під керівництвом учителя під час ко­ментованого читання.

План (зра зо к )

1. Веди — «Книги Знань», що зберігалися в пам'яті народу.

2. Індуїзм — релігія Індії.

3. Священні книги індуїзму.

4. Трійця богів індуїзму.

Щоб створити більш яскраве уявлення про священні книги індуїз-г, учитель може прочитати уривок із «Бхагавадгіти».



Додаткова інформація

«Людина, яка відмовилася від усіх прагнень до чуттєвого задово­лення, яка живе вільною від бажань, яка не вважає, що вона володіє чим-небудь, і яка не має фальшивого его — тільки вона може знайти істинний спокій».

«Той, хто народився, обов'язково помре, і після смерті обов'язко­во знову народиться. Тому не слід віддаватися скорботі, виконуючи свій обов'язок» [5, с. 118,162].

2. Буддизм. Розповідь учителя.

За переказом, близько 2,5 тис. років тому молодий царевич Гау-~а був настільки вражений злиднями простих людей, що покинув ац свого батька і вирушив на пошуки справедливого життя. Якось, сидячи під деревом, Будда осягнув істину. Він уявив собі світ людських страждань, зрозумів їхню причину і знайшов ях порятунку.

іБудда говорив: «Свята істина про походження страждання така: а буття, насолоди, жага творення, жага влади. Свята істина про щення страждання така: знищення цієї жаги через знищення ба­ня, через відсторонення від нього...». Будда проповідував своє вчення сорок чотири роки і помер у віці років. Після смерті його тіло було кремоване, а порох, розділений вісім частин, поміщений у вісім ступ (меморіальні споруди цилін-" чної форми) у різних частинах Індії.

"У 261 р. до н. е. за царя Ашока буддизм був проголошений держав-релігією Індії.

3. Культура Давньої Індії. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповідь на зв­ання.

Які галузі культури були найбільш розвинені в Давній Індії?



127

iv. узагальнення і систематизація знань - , . - · V >

Учитель перевіряє виконання попереднього завдання. Відповідь на запитання може бути записана в зошити.



v. підсумки уроку -

Заключне слово вчителя.

— Релігійне та культурне життя Індії відзначається багатством і своєрідністю.

— Релігією аріїв був індуїзм; священними книгами цієї релігії ста­ли «Махабхарата», «Рамаяна», «Бхагавадгіта».

— УIII ст. до н. е. державною релігією Індії був проголошений буд­дизм. ^

— Найважливішою традицією Індії, що вплинула на суспільне, ре­лігійне та культурне життя, був поділ на варни і касти.

— Найбільшого розвитку в Давній Індії набули література, архі­тектура, математика, астрономія.



vi. домашнє завдання іштюшшштшмм'

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Письмово відповісти на запитання: Чому тільки в Давній Індії з'явилися варни і касти?

Тема. Давній Китай.

Мета. Дати уявлення про природно-кліматичні умови, населення, історію створення найдавніших держав у Китаї; формувати навички визначення закономірностей і особливостей у роз­витку давніх держав. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час виникнення результати, цивілізації в Китаї, появи могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді, найвідоміших правителів Китаю, особливості природних умов Китаю, характерні риси господарського Китаю; показувати на карті центри китайської цивілізації, територію імперії Цінь Шіхуанді, Велику Китайську стіну; пояснювати причини виникнення і занепаду держав у Ки­таї.

Тип уроку. Комбінований.

128

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Природно-географічні умови Китаю.

2. Господарське та повсякденне життя.

3. Давньокитайські імперії. Велика Китайська стіна.

IV. Узагальнення і систематизація знань Підсумки уроку

І. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

організаційний момент

m

3)

актуалізація опорних знань ^Ч^Ж^^^>^Ж<-«^Ч->;^г^^\-Фронтальне опитування.

1) Назвіть священні книги індуїзму. Чому індуїзм називають ре­лігією аріїв?

Що символізують боги індуїзму? Як в Індії з'явився буддизм? Чого вчить ця релігія? Дайте визначення понять «варни» та «касти». Які варни існу­вали в Давній Індії? Із чим пов'язана їхня поява? ) б) Розкажіть про досягнення індійської архітектури в давнину, б) Чим уславилися індійські математики й астрономи?

^Переходячи до вивчення нового матеріалу, учитель може запропо-ати учням Таке завдання.

Відомо, що перші цивілізації виникали в долинах великих річок, суйте відповідність між назвами річок і державами, що виникли їхніх берегах.

|_І Ніл а) Месопотамія

І І Тигр і Євфрат б) Індія

І | Інд і Ґанґ в) Єгипет

І | Хуанхе і Янцзи г) Китай

Навіть методом виключення учні можуть з'ясувати, що найдавні-,цивілізація в Китаї виникла на берегах річок Хуанхе і Янцзи.



озповідь учителя.

итай величезна і найбільш населена країна у світі. Там живе то різних народів, але дев'ять десятих населення становлять айці (або, як вони себе називають, ханьці— від слова «Хань»,

давньої назви Китаю). Свою країну сучасні китайці-ханьці називають Чжунго («Серединна держава»), але в давнину іменували її також і Піднебесною.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

.М. Природно-географічні умови Китаю. Робота з картою.



1) Покажіть територію Китайської держави в III ст. до н. е.

2) Опишіть словами місце розташування Китаю. У якій частині світу він розташований?

3) Визначте положення Китаю відносно Індії.

4) Які гори розташовані на західному кордоні Китаю?

5) Покажіть річки на території Китаю.

Учитель завершує роботу висновком: найдавніші держави Китаю з'явилися в II тис. до н. е. в родючій долині річки Хуанхе, де значно раніше склалася землеробська культура.

Ш 2. Господарське та повсякденне життя. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1) Коли з'явилися перші люди в долині річки Хуанхе?

2) Як називалися племена, що започаткували давньокитайський народ?

Додаткова інформація

Найдавніший землеробський район у Китаї виник у II тис. до н. е. в долині річки Хуанхе. Коли китайці навчилися обробляти залізо і робити з нього сокири, виникла можливість освоєння долини Янц-зи: тепер можна було вирубувати непрохідні ліси. Основним занят­тям китайців було рільництво. Вони вирощували рис, а також сорго, ячмінь, пшеницю, просо. Китайці виготовляли шовк. Важливу роль у їхньому житті відігравало скотарство: розводили биків, овець, запряжних коней для колісниць. Існували досить великі ремісничі майстерні мідників, косторізів, каменярів, керамічні, деревооброб­ні тощо.

ІІ 3. Давньокитайські імперії. Велика Китайська стіна. Бесіда на повторення.



1) Що таке держава? ,

2) Які причини викликають її появу?

130

3) Де виникли перші держави?

4) Як ви вважаєте, які особливості природно-кліматичних умов Китаю привели до появи тут держави?

Розповідь учителя.

У масштабі невеликих областей, що охоплювали одну чи кілька иторіальних громад (міст), складалися перші осередки цивілізації авньому Китаї. Об'єднання громад було обумовлене такими обста-ами:

— господарською необхідністю — потребою в колективних зусил-для боротьби з повенями;

— військовими потребами — настав час жорстоких війн, що свід-*о про зростання багатства громад;

— заміною родових взаємин сімейними; появою майнового розша-ання.

Наприкінці II тис. до н. е. на чолі великого об'єднання міських іад постала найбільш сильна з них — Шанська. її вождь мав над-іайні військові повноваження і називався ваном. Термін «ван» іі вживався для позначення титулу царя, який також виконував сції верховного жерця.

XI ст. до н. е. войовниче плем'я чжоу завдало поразки шан-* і встановило свою владу: в історії Китаю настала епоха династії оу.

r VIII ст. до н. е. епоху Чжоу заступила епоха Чуньцю. Із розпадом Ст. до н. е. найбільшого царства цього періоду — Цзінь — почина-: період « воюючих царств ».

?бота з підручником.

ірацюйте текст параграфа і складіть порівняльну таблицю «Ки-ькі імперії Цінь і Хань».



питання для порівняння

Імперія Цінь

Імперія Хань

и існування



овник династії

рми

одарські та культурні Йгнення

іини занепаду

дин зі стовпчиків таблиці доцільно заповнити під керівництвом аля, а другий — запропонувати учням заповнити самостійно, ід час роботи вчитель може розширити матеріал підручника.



Додаткова інформація

Велика Китайська стіна

Велику Китайську стіну почали споруджувати в Китаї в IV ст. до н. е; За наказом імператора Цінь Шіхуанді окремі його частини з'єднали і продовжили. Стіна мала відгородити провінції Китаю від набігів різних племен. її довжина сягала, за різними підра­хунками, 4—5 тис. км. Висота— від 6 до 10 м, ширина в осно­ві — 6,5 м, у верхній частині — 5,5 м. Через кожні кількасот метрів були споруджені сторожові вежі, а біля головних гірських про­ходів — фортеці.

Фундамент стіни був складений із кам'яних брил. Сама спору­да складалася з двох стін, мурованих із каменю або цегли, простір між ними було заповнено землею та камінням. Ширина стіни була такою, що на ній могли роз'їхатися дві колісниці. Стіну будували майже півмільйона людей. На будівництво відправляли кожного шостого дорослого жителя Китаю.

Імперія Хань

В імперії Хань часто спалахували повстання. УІ ст. н. е. відбуло­ся повстання «червонобрових». Так називали себе селяни, які фар­бували брови, щоб відрізнятися від солдатів імператора. їм удалося захопити столицю і вбити імператора, але потім вони зазнали пораз­ки. Ще через століття Китай охопило повстання «жовтих пов'язок» (такі пов'язки носили на голові повстанці) на чолі з Чжаном Цзяо, популярним народним цілителем. Повстання охопило майже всю країну і було придушене ціною великих зусиль імператорського вій­ська. Через кілька років після повстання «жовтих пов'язок» імперія Хань розпалася на три самостійні царства.



IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ «йСЛ«««ЛЯГ«^ Тестова робота.

1) Які гори розташовані на території Китаю?

а) Гімалаї; б) Тибетські гори;

в) Уральські гори.

2) Найдавніші держави Китаю з'явилися:

а) у НІ тис. до н. е.; б) у II тис. до н. е.;

в) у І тис. до н. е.

3) Перші осередки цивілізації в Китаї виникли на березі річки: а) Хуанхе; б) Янцзи;

в) Сіцзян.

4) В XI ст. до н. е. була заснована династія: а) Шан; б) Чжоу; в) Цінь.

5) Царя в давніх китайських державах називали:

132


а) раджа; в) фараон.

б)ван;


Учитель записує на дошці правильні відповіді. Методом самопе-вірки учні перевіряють роботи. Учитель з'ясовує, які питання вп­ікали найбільші Труднощі, оцінює найкращі роботи й участь шко-рів у проведенні уроку.

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

—- У 221 р. до н. е. в Китаї була створена імперія Цінь.

— Перший імператор династії Цінь — Цінь Шіхуанді — провів

зку реформ із метою зміцнення країни.

Для оборони від кочових племен було відновлено будівництво іикої Китайської стіни.

Цінь Шіхуанді правив жорстокими методами, його владу нена-іли, тому після його смерті у210р. дон.е. проти династії Цінь іахнуло повстання. У 202 р. до н. е. почалося правління нової династії — Хань; час ління цієї династії — близько 400 років.



".ОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

) Опрацювати текст параграфа. ) Виконати завдання за контурною картою. ) Підготувати повідомлення «Конфуцій і його вчення», «Дао­сизм», «Китайські церемонії», «Писемність і література 1 Давнього Китаю», «Розвиток науки і мистецтва в Давньому Китаї».

гтаннє завдання має випереджальний характер, для його вико­ти в класі створюються п'ять груп. Кожна група готує повідом-я на задану тему. Під час підготовки повідомлень можна вико-ати текст підручника і додаткову літературу.

УРОК № 26

Тема. Релігія та культура Давнього Китаю.

Мета. Ознайомити учнів із релігійними віруваннями та культурною спадщиною Давнього Китаю; удосконалити навички інтер­активного вивчення нового матеріалу; показати неповторг ність і унікальність китайської культури.

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати основні досяг-результати. нення культури Китаю; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «конфуціанство»; описувати пам'ятки культури та писемності давніх китайців; визначати внесок Давнього Китаю у скарбницю світової культури. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

I. Організаційний момент '

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

1. Міфи та релігійні уявлення.

2. Конфуцій і конфуціанство.

3. Культура Давньої Індії.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ-



і. організаційний момент ш^птшттшшіяшшшшж,

ii. мотивація навчальної діяльності ІШІіШ»»У[ІИШШИІІІіиіІ *

Вступне слово вчителя.

Ознайомивши клас із порядком роботи на уроці, учитель може дати коротку характеристику культурної спадщини Давнього Китаю.

Мудрий і талановитий китайський народ винайшов багато корис­них речей: порцеляну і папір, шовк і порох, компас і друкарський верстат. Навіть святкові феєрверки та чай прийшли до нас із Китаю. Чимдалі більшої популярності в нашій країні набуває досвід китай­ських цілителів. Задовго до нашої ери китайці створили своє особли­ве письмо, де кожний спеціальний знак-ієрогліф позначає не просто букву, а склад або навіть ціле слово.

iii. вивчення НОВОГО матеріалу .*> - .%£ Л-к v^F,

it 1. Міфи та релігійні уявлення.

■ 2. Конфуцій і конфуціанство.

Ш 3. Культура Давньої Індії.

Оскільки матеріал уроку є досить об'ємним, доцільним буде ви' користання методу «Ажурна пилка». На попередньому уроці учи1



134

ержали випереджальні завдання за групами, які збігаються із за-таннями, що розглядаються під час вивчення нового матеріалу.



Метод «Ажурної пилки». Методичні рекомендації.

Пропонується такий порядок роботи на уроці:

— учитель знайомить учнів із тим, як буде організована робота, исує на дошці питання, що будуть обговорюватися;

— учні збираються в групи, організовані на попередньому уроці,;— омашні» групи;

кожен учень із «домашньої» групи одержує фішку певного ьору або індивідуальний номер. Наприклад, створено п'ять *до-ініх» груп по шість осіб; у кожній групі повинен бути один учень, тйй має червону фішку, один — зелену і так далі, або один учень під мером 1, другий — під номером 2 і так далі;

— після вступного слова вчителя «домашні» групи обговорюють шнання завдання, заданого додому, діляться одержаною інформа-ю (5—7 хвилин), кожен учень стає «експертом» із того чи іншого г-ання;

— наступний етап— робота в «експертних» групах, їхня кіль-гь дорівнюватиме кількості учнів у «домашніх» групах; в одну спертну» групу зберуться всі учасники з червоними фішками, їшу — із зеленими і т. ін. Таким чином, у кожній «експертній»

іі будуть присутні експерти-консультанти з усіх питань дослі-уваної теми. Завдання «експертної» групи — обмінятися інфор-~ією з усіх пунктів нового матеріалу. Час на виконання завдан-10—15 хвилин;

І— учні повертаються в «домашні» групи, під керівництвом лідера їй систематизують одержану інформацію, готуються до підсум-|вої тестової роботи (5—7 хвилин);

проводиться тестова контрольна робота; учитель підбиває підсумки уроку.



узагальнення і систематизація знань

Гестова робота.

) Який філософ був засновником учення про «дао» — «вищий шлях», що є законом, який діє незалежно від людей і визначає все, що відбувається на світі? а) Конфуцій; б) Мо-цзи;

в) Лао-цзи; г) Гаутама.

2) Яка філософська течія стверджувала, що кожна людина має своє місце в суспільстві та свої обов'язки: «можновладець по­винен бути можновладцем, робітник — робітником, батько — батьком, а син — сином» ?

а) Конфуціанство; б) даосизм;

в) індуїзм; г) буддизм. .

3) Певні ритуали, правила поведінки в кожній ситуації — це: а) китайська філософія; б) китайські церемонії.

4) Виберіть матеріал, на якому не писали в Давньому Китаї: а) папірус; б) бамбукові пластинки; в) шовк; г) папір.

5) Виберіть галузі культури, які передусім розвивалися в Давньо­му Китаї:

а) література; б) скульптура;

в) музика; г) архітектура;

д) театр; е) живопис.

6) Виберіть галузі науки, що розвивалися в Давньому Китаї: а) математика; б) фізика;

в) хімія; г) медицина;

д) географія, е) астрономія.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ ї»^^^ІШІШІШІШШІШ1«іа»^М^Ж&:

Учитель повідомляє правильні відповіді; методом взаємної пере­вірки учні перевіряють тести. Ознайомившись із результатами робо­ти, доцільно провести невелику бесіду з учнями:

1) На які питання легше було відповідати: підготовлені вдома чи вивчені в «експертних» групах?

2) Чия інформація виявилася найбільш повною і найкраще за­пам'яталася?

3) Як ви вважаєте, чому простіше було відповідати на питання, опрацьовані вдома?

Під час бесіди вчитель звертає увагу учнів на те, що «домашні» пи­тання не тільки готувалися довше за часом, але й використовувалися для передачі інформації однокласникам, тобто застосовувався метод «Навчаючи — вчуся».



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ V!: ,·> І?/7■<->:".*/"'.,4 ·'--'. :

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Давні Індія та Китай».

136

УРОК № 27

Тема. Урок узагальнення з теми «Давні Індія та Китай». Мета. Систематизувати та узагальнити знання учнів із теми; про­стежити взаємозв'язок між господарським і духовним роз­витком Давніх Індії та Китаю; розширити світогляд школярів; показати внесок культури Давніх Індії та Китаю в розвиток людської цивілізації. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати найвідоміших зультати. правителів Індії та Китаю, засновників буддизму та конфу­ціанства; особливості природних умов, основні досягнення культури Індії та Китаю, характерні риси господарського та суспільного життя Індіїта Китаю; застосовувати та поясню­вати на прикладах поняття та терміни: «буддизм», «конфу­ціанство», «варни», «касти»; описувати умови життя Давніх індійців та китайців, пам'ятки культури та писемності; на­водити приклади розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду давніх держав в Індії та Китаї; визначати вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування Індії та Китаї, внесок Давніх Індії та Китаю у скарбницю сві­тової культури; пояснювати причини виникнення і занепаду держав в Індії та Китаї. ?Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Структура уроку

'. Організаційний момент Актуалізація опорних знань Узагальнення і систематизація вивченого Іідсумки уроку Домашнє'завдання

6

ХІД УРОКУ



ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ :~ V

Оскільки даний урок є останнім не тільки у вивченні давньої історії »ії та Китаю, а є певним підсумком у вивченні історії всіх країн Дав-їго Сходу; доцільно на цьому етапі уроку узагальнення актуалізувати іння учнів, здобуті при вивченні історії країн Давнього Сходу.



Фронтальне опитування.

1) 3 історією яких країн Давнього Сходу ви ознайомилися?

2) Які спільні риси в розвитку цих країн ви могли б відзначити?

У разі необхідності вчитель допомагає учням дати відповіді на за­питання.



Розповідь учителя.

Предметом вивчення історії Давнього Сходу є історія найдавніших цивілізацій Єгипту, Передньої Азії, Індії та Китаю. Природні умови цих країн сприяли ранньому розвитку рільництва та скотарства. Формами перетворення людиною пригюди на Давньому Сході були осушення боліт, вирубування очеретів, створення іригаційних систем.

Зростання продуктивності праці під час розвитку господарства, заснованого на виробництві, у долинах південних річок призвело до виникнення майнової нерівності та класів, появи держави.

Можна виділити низку спільних особливостей, характерних для країв Давнього Сходу:

— існування пов'язаної з іригаційним рільництвом общини;

— провідна роль вільних хліборобів у виробництві;

— наявність у більшості країн боргового рабства;

— розповсюдженою формою державної влади була деспотична мо­нархія.

Поряд із цим розвиток та історія кожної країни мали свої особли­вості. Розглянути та порівняти особливості окремих країн (на при­кладі Давньої Індії та Давнього Китаю) учні зможуть на уроці.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Робота в групах*.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необ­хідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 12—15 хвилин, після чого групи представляють результа­ти своєї роботи та заносяТь дані до узагальнюючої таблиці.

Картка 1. Природно-кліматичні умови та географічне положен­ня Індії та Китаю.

1) Географічне положення Індії і Китаю.

2) Кліматичні умови.

3) Вплив географічних і кліматичних умов на життя і господар­ську діяльність людей.

Картка 2. Господарське та повсякденне життя.

1) Основа господарського жиТтя населення Індії і Китаю.

2) Час виникнення перших цивілізацій.

3) Розвиток ремесел.



* Методичні рекомендації — див. урок № 3.

138

Картка 3. Суспільний устрій.

1) Час виникнення держави в Індії і Китаї.

2) Особливості супільного устрою в Індії і Китаї.

3) Управління державою.

Картка 4. Релігія та культура.

1) Релігійні вірування в Індії і Китаї.

#) Розвиток культури.

3) Розвиток науки і техніки.

ПІДСУМКИ УРОКУ

ід час роботи в групах учні мають скласти узагальнюючу табли-* Давні Індія та Китай». Заповнена таблиця може мати такий ви-



итан-для по-гяння

. Давня Індія

Давній Китай

-од-КЛІ-ічні 7»и та -ра­че по-ення

Клімат жаркий і вологий, Гімалайські гори закривають країну від потоків холодного повітря, основну частину кра­їни займає долина ріки Інд, розташована на північному сході, ріка Ґанґ. Долина цієї ріки менш сприятлива для проживання людей, а тому по­чала обживатися пізніше

На заході Китай відділяють від іншого світу Тибетські гори, на півночі — пустеля Гобі, на півдні і сході — Тихий океан. Найдавніші цивілізації виникали в долинах трьох ве­ликих річок — Хуанхе, Янцзи та Сіцзян. Основною терито­рією, де розвивалася китай­ська цивілізація, була долина ріки Хуанхе

по­льке

їден-;:иття

У долині Інду в II тис. до н. е. виникла одна з найдавніших на Землі цивілізацій. Люди тут займалися зрошувальним рільництвом, вирощували бавовну, розводили свійських тварин корів, буйволів, овець, кіз, свиней, віслюків та курей. У ремеслі викорис­товувалися бронза, свинець, коштовні метали. Процвітала гончарна справа, ювелірне мистецтво

Перші люди зявилися в до­лині ріки Хуанхе в V—III тис. до н. е. Вони займалися ріль­ництвом, розводили свиней і собак, виготовляли прикра­шену яскравим орнаментом кераміку.

УIII ст. до н. е. китайці до-сягли високого рівня госпо­дарського розвитку: широко застосовувалися залізні ви­роби, зрошувальні канали до­помагали отримувати високі врожаї, у Китаї вперше поча­ли розводити тутового шовко­пряда і виробляти шовк _

Закінчення таблиці

Запитан­ня для по­рівняння

Давня Індія

Давній Китай

Сус­пільний устрій

У середині І тис. до н. е. в Індії зявилася майнова нерівність. Вожді індоєвропейців — ра­джі — поступово ставали царями. УIV ст. до н. е. була створена держава Мауріїв. її розквіт припадає на III ст. до н. е., коли майже вся Індія була об'єднана під владою царя Ашоки

Єдина імперія була створена в Китаї у 221 р. до н, е., пер­шим імператори став Цінь Ші-хуанді. За часів його правління держава досягла найбільшого розквіту. У 202 р. до н. е. — 220 р. н. е. Китаєм правила династія Хань. Після загибелі імперії Хань у Китаї утворили­ся три самостійні держави

Релігія та куль­тура

В Індії зародилися дві світові релігії — індуїзм і буддизм. Найважливішою традицією Індії, яка впливає на життя людей і культуру до сього­днішнього дня, став поділ у другій половині І тис. до н. е. суспільства на варни і касти. Внесок Давньої Індії у світову скарбницю культу­ри — це пам'ятки літератури («Махабхарата», «Рамаяна»); пам'ятки архітектури (ступи); досягнення в галузі математи­ки та астрономії

Давні китайці залишили людству у спадок два філософ­ських учення конфуціан­ство і даосизм. У Китаї вперше почали виготовляти папір і порох, друкувати книги, виготовили перший компас і сейсмограф, відкрили систе­му кровообігу і закони механі­ки, розробили перший спосіб створення географічних карт. За рівнем культурного, науко­вого та технічного розвитку Китай випередив Європу на сотні років

Якщо дозволяє час, можна провести обговорення отриманих ре­зультатів.

Фронтальне опитування.

1) Які спільні риси в розвитку цих держав ви можете назвати?

2) Які особливості мали місце в розитку Давньої Індії та Давнього Китаю?

3) Існування різних станів і верств було притаманне також іншим давнім суспільствам. Чому тільки в Індії воно являло собою чіткий поділ на варни і касти?



V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Підготуватися до уроку тематичного оцінювання із тем « Перед­ня Азія» та «Давні Індія та Китай».

2) Скласти хронологічну таблицю «Давні Індія та Китай».

140

УРОК № 28

І Очікувані івзультати

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка