Іван Малкович. Поезії «Свічечка букви «Ї», «Музика, що пішла». Роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина, щоб уберегти себе, своїх близьких, свою мову, душевне багатство від зла



Скачати 96.24 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір96.24 Kb.
Тема: Іван Малкович. Поезії «Свічечка букви «Ї», «Музика, що пішла». Роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина, щоб уберегти себе, своїх близьких, свою мову, душевне багатство від зла”

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Івана Малковича, його поезіями, вчити виразно читати вірші, аналізувати їх, вказати на роль мови в житті людини; формувати творчу уяву, уміння логічно викладати думки; виховувати любов до рідної мови, до своїх близьких.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності.

1.1. Вступне слово вчителя

Означене на початку тяжіння української поезії до «повноти» повною мірою проявилося в стилістичному та жанровому розмаїтті в 1990-і роки. Це час активного творчого зростання поетів, котрі прийшли в літературу у 80-х. Їхня творча палітра напрочуд багатогранна: знаходимо тут густу «кореневу» метафорику Володимира Затуливітра, інтелектуалістичні візії Наталки Білоцерківець, передфіміністичні метафоричні рефлексії Людмили Таран, феєричні емотивні ескапади Павла Гірника…

Один із найтонших ліриків в українській поезії – Іван Малкович. Він культивує смак слова; його евфонічні ескапади настільки образно виразні, настільки глибоко фольклорно «витримані», що саме з них чи не найвиразніше пізнається насолода мови:

Над зелен - рікою, на деревці скраю,

На третім листочку –

Там коник пасеться: з черешні сідельце

і чала сорочка.

Там коник пасеться – листок не прорветься

від легкого ходу:

води не куштує – лиш дує і дує,

лиш дує на воду …

Завдання ( дається на початку уроку).

«Творчій лабораторії»: а) скласти уявне інтерв’ю з І.Малковичем;

б) придумати питання до вікторини.

1.2. Перевірка домашнього завдання.

( 6 учнів (2 групи) отримали випереджувальне домашнє завдання).

- «Біографи» розповідають біографію Івана Малковича, наводять цікаві факти з його життя.

- «Декламатори» виразно читають вірші «Свічечка букви «Ї», «Музика, що пішла».

1.3. « Біографи»

1 учень Іван Малкович – один із яскравих представників генерації «вісімдесятників».

Він народився 10 травня 1961 року в гуцульському селі Березові Нижньому, що на Косівщині. Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, світло-русяве волосся, що спадає на плечі з-під капелюха, довгі пальці музиканта. А ще — делікатність в усьому: у жестах, у розмові. Це — Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю. Після закінчення місцевої школи вступив до Івано-Франківського музичного училища (скрипковий клас), яке закінчив 1980 року. А 1985 року - філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

З діда-прадіда гуцул, поет органічно засвоїв з раннього дитинства перлини фольклору, загадковий світ язичницьких вірувань та обрядів Гуцульщини, що в майбутньому визначило самобутність творчого почерку письменника.

Займається видавничою діяльністю, зокрема став засновником першого в Україні приватного дитячого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», докладає чимало зусиль для популяризації кращих зразків літератури

для дітей.

2 учень Ще дев'ятнадцятирічним юнаком на всеукраїнському семінарі молодих авторів його було обрано найкращим поетом. Вихід його першої книги гаряче відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. 1986 року І. Малкович став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР.

1984 року з'явилася перша книжка віршів І. Малковича «Білий камінь», 1988 — збірка «Ключ». Третя книжка під назвою «Вірші» вийшла в 1992 році, а поетична збірка «Із янголом на плечі» побачила світ у 1997 р. засвідчили викристалізування трохи незвичної для широкого читацького загалу умовно-асоціативної манери письма автора. Тож і відгуки критики були неоднозначні й суперечливі: одні вбачали народження справжнього оригінального таланту; інших дратувало незвичне метафоричне мислення поета, його схильність до езотеричної манери письма.

Вірші Івана Малковича входять до літературних (вітчизняних і перекладних) антологій, хрестоматій, шкільних підручників, їх перекладають на музику Марія Бурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші композитори і виконавці. Рядками з його поезій називають вечори. За його сценаріями проводять свято Святого Миколая. А на Різдво і Старий Новий рік він сам ходить із вертепом та Маланкою.

3 учень Працював учителем на Київщині, літературним редактором у видавництвах «Веселка» (1986-1987), «Молодь» (1987-1989), дитячому часописі «Соняшник» (1991-1992), головним редактором дитячих програм «Укртелефільму» (1993).

Ось як написав про нього Дмитро Павличко: «...Він має музичну освіту, що благодатно відбивається на його творах. Літературними вчителями цього автора можна назвати Євгена Плужника та Богдана-Ігора Антонича. Але, приглянувшись уважніше до його поезії, побачимо, що в нього є третій і, можливо, найголовніший наставник— Павло Тичина. Вчитися для Івана Малковича — як, зрештою, для кожного справжнього митця — не значить наслідувати у письмі, а бути подібним лише у світовідчуванні, в жаданні певної естетичної досконалості... Але ж це поет, цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість...»

Іван Малкович був одним з організаторів першого пісенного фестивалю «Червона рута» в Чернівцях у 1989 році.

Нині Іван Малкович — упорядник, автор і перекладач декількох десятків книжок для дітей. З 1992 року — засновник і директор видавництва дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», права на книжки якого купили відомі видавництва з одинадцяти країн світу. Видавництво порівняно молоде, але вже встигло заявити про себе: Спілка письменників України визнала найкращою книжкою 1994 року «Улюблені вірші», які були випущені ним. За тринадцять років роботи «А-БА-БИ...» вийшло майже 70 найменувань книжок загальним тиражем 2 мільйони. Деякі з них 22 рази завойовували гран-прі та займали перші місця на Всеукраїнському форумі видавців у Львові та в рейтингу акції «Книжка року». Книги цього видавництва «Снігова королева», «Казки туманного Альбіону», «Абетка», «Аліса у країні чудес», «Вінні-Пух», «Тореадори з Васюківки» — справжні витвори поліграфічного мистецтва.

1.4. «Декламатори»

Виразно читають поезію « Свічечка букви «Ї» (напучування).

1. Учні читають вірш мовчки, а потім декілька учнів вголос.

2. Бесіда:

- У якій формі написаний вірш? ( Форма ліричного монологу сільського вчителя).

- До кого звертається автор? ( До нас, дітей).

- Яку проблему піднімає поет у своїй поезії? ( Проблему ролі рідної мови у становленні особистості).

- Які образи-символи постають перед нами? ( І. Малкович уникає фальшивої патріотичної риторики, натомість удається до оригінальних образів-символів, поетизуючи літери алфавіту, притаманні лише українській мові «і», «є», які має захищати дитина змалку:

…але ти дитино

покликана захищати своїми долоньками

крихітну свічечку букви «Ї»

а також

витягнувшись на пальчиках



оберігати місячний серпик

букви «є»

що зрізаний з неба

разом з ниточкою

бо кажуть дитино

що мова наша солов’їна.

Устами ліричного героя – сільського вчителя поет висловлює свій пекучий біль з приводу нехтування рідної мови. І, як заключний акорд, звучить притчевий фінал ліричного сюжету: «Тому не можна покладатись/тільки на солов’їв /дитино.»

- Чому «… не можна покладатися тільки на солов’їв…»?

- Яка ідея твору? ( Думка про необхідність боронити найдорожчу святиню народу від загрози винищення).

- Які художні засоби використовує автор у творі?

( звертання, пестливо-зменшувальні слова (свічечка, долоньками,серпик),

епітети)


- Поясніть ритмічні особливості вірша. Чи є твір верлібром?

- Як ви думаєте, чому українці успішно користуються кирилицею й досі, зокрема буквами ї та є, яких нема в алфавітах наших сусідів – російського та польського народів?

2.Виразне читання «Декламаторами вірша «Музика, що пішла»

3. Виразне читання поезії окремими учнями.

4. Аналіз поезії

- Які поетичні образи постають у вашій уяві, коли читаєте вірш «Музика, що пішла»? Визначте основний мотив твору.

- Поясніть зміст вислову «боса музика». Які ще епітети трапляються у поезії?

- Визначте основну думку вірша

- Яку роль відіграє мистецтво в естетичному розвитку людини?

5. Слово вчителя.

Проблему реалізації мистецького хисту поет розгортає у творі «Музика, що пішла». Сама назва вірша підкреслює значимість та тонкість вибраної теми. Музика, як одна із провідних видів мистецтва, закладена в самій назві вірша, відразу підготовляє увагу читача до

« чогось незбагненного і прекрасного».

На початку твору автор використовує стилістичне умовчання, тобто головну тему твору не названо відкрито, а замінено особовим займенником «вона». Таким чином створено експресію загадковості, що є передумовою розширеної таємничої кульмінації.

- Знайдіть в тексті і прочитайте цю таємничу кульмінацію.

Метафоричний епітет боса - образ музики, яка настільки прекрасна, що не потребує додаткових прикрас, вона – Музика і предмет натхнення митця. Музика – «святеє святих мистецтва»; «стихія, рушійна сила творчості». Автор, сам будучи музикантом, як ніхто, усвідомлює значущість цього виду мистецтва. Слова цієї поезії покладено на музику Віктором Морозовим.

Ш. Сприйняття і осмислення навчального матеріалу ( перевірка роботи

«Творчої лабораторії». 2 учні (які більш глибоко цікавилися біографію Івана Малковича) розігрують інтерв’ю з автором.

А) Інтерв’ю з І.Малковичем.

Учень. «Янгол на плечі» — так називається ваша остання поетична збірка. А від чого вас боронить ваш янгол?

Малкович. Ще й досі в моїх батьків на стіні висить, наче іконка, така картинка: янгол захищає двох діток. Отже, мій янгол із батьківського дому. Не знаю, чи він мене захищає, але я вірю в це. Я б хотів, щоб кожна людина пам'ятала про свого янгола. Щоб намагалася жити з ним у злагоді й не спокушати його своїми діями, адже він не може зробити більше, ніж може. Тепер про янголів багато пишуть. А колись я хотів свою першу збірочку назвати «Ангелик в яферах» (яфери — це чорниці).Із цим ангеликом обійшлися дуже суворо: його перемінили на... мольфара, іншого мого янгола було перемінено на чугайстрика, «Бог» змінили на «птах», а ще одного ангелика — на метелика...

Учень. А як би ви охарактеризували сучасну ситуацію на українському ринку дитячої книжки?

Малкович. Я знаю дуже багато видавництв, досить успішних, чиї книжки люди просто купують для домашньої бібліотеки. Це недоладні, невідредаговані переклади. Скажімо, книжку роблять п'ять перекладачів, які навіть героя називають по-різному. Звичайно, якщо вбачати в книжковому бізнесі тільки бізнес, то можна робити книжки дешеві, але така продукція украй неграмотна. І купують ці, хай красиві книжки, не для читання, а для полички.

А мені, наприклад, приємно, коли до мене підходять на виставці й кажуть: «Ми виростали на книжках «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Не на Чуковському й Маршаку, а вже на своїх, українських книжках. А це дуже велике діло, бо виростають зовсім інші діти, які в дорослому віці згадуватимуть ці книжки, як своє, найрідніше. Мене тішить, що на наші книжки встановилася певна мода. До речі, наше кредо: «Якщо в книгарні лежать поруч дитячі книжки з різних країн, то нехай наша (українська) книжка буде така гарна, щоб дитина власноручно вибрала саме її. І тоді, гадаємо, відпаде багато прикрих, здебільшого надуманих проблем...»

Я вірю в те, що в нас дуже культурна нація, і якщо держава розплачуватиметься з людьми чесно, щоб вони могли нагодувати й одягнути свою дитинку, тоді вони неодмінно куплять їй гарну книжку, бодай і дорожчу. Я дуже вірю у внутрішню інтелігентність нашої нації.

Учень. А яке ваше улюблене свято?

Малкович. Мої найцікавіші спогади дитинства — це коляда. Як ми, малі, по високих снігах тікали від КГБістів, що наздоганяли нас на уазиках, а бідні наші вчителі мусили нас стерегти, щоб ми не колядували. Головне було — заспівати таку коляду, якої ніхто не знав, тоді це матеріально заохочувалося. Мене завжди добре заохочували, бо мій дядько-археолог написав мені напрочуд гарну коляду.

6. Закріплення матеріалу.

Вікторина. ( проводять учні «Творчої лабораторії) методом «Мікрофон»).

1. На якому інструменті грає Малкович? ( На скрипці).

2. Хто з композиторів перекладає на музику вірші Малковича? (Марія Бурмака, Віктор Морозов, Тарас Чубай та інші).

3. Хто являється головним наставником поета? ( Павло Тичина).

4. Директором і засновником якого дитячого видавництва являється Іван Малкович? ( «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).

5. Яке улюблене свято поета? ( Коляда).

6. Яка роль мови в житті людини?

1У. Підбиття підсумків уроку.

- Яке враження справила на вас творчість Івана Малковича?

- Який пекучий біль обіймає серце поета?

- Що візьмете у життя з думок поета?

У. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

У1. Домашнє завдання.

- Знайдіть і проаналізуйте самостійно вірш Івана Малковича «Хованка» із збірки «Із янголом на плечі» і дайте відповіді на такі питання:

- Який саме епізод описує автор в поезії?



- Чи можете ви порівняти пережите ліричним героєм зі своїм пережитим у дитинстві?


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка