Івано-франківський національний медичний університет розробка та впровадження системи зменшення техногенного навантаження територій І населення екологічно кризових регіонів україни рожко микола Михайлович



Скачати 257.59 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір257.59 Kb.


ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЗМЕНШЕННЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЙ І НАСЕЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО КРИЗОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
1. РОЖКО Микола Михайлович - доктор медичних наук, професор, ректор, завідувач кафедри стоматології ННІПО ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

2. ЕРСТЕНЮК Ганна Михайлівна - доктор біологічних наук, професор, Перший проректор, завідувач кафедри медичної та біологічної хімії ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”

3. КРИЖАНІВСЬКА Анна Євстахіївна - кандидат медичних наук, доцент, завідувач курсом “Онкології” ДВНЗ Івано-Франківський національний медичний університет

4. ОНИЩЕНКО Світлана Володимирівна - кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів та банківської справи Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка

5. РУДЬКО Георгій Ілліч - доктор геолого-мінералогічних наук, доктор географічних наук, доктор технічних наук, професор, Голова Державної комісії України по запасах корисних копалин

6. САМОЙЛІК Марина Сергіївна - кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри екології Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка

7. СЕМЧУК Ярослав Михайлович - доктор технічних наук, професор. завідувач кафедри безпеки життєдіяльності і промислової екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

8. СОЛОВЙОВ Веніамін Васильович - доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри фізики Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка

9. БІЛЕЦЬКА Елеонора Миколаівна - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної гігієни ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

10. ШМАТКОВ Григорій Григорийович - доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ДВНЗ “Придніпровська державна академія будівництва та архітектури”

РЕФЕРАТ


Івано-Франківськ - 2014

РЕФЕРАТ
РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЗМЕНШЕННЯ
ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ ТЕРИТОРІЙ І НАСЕЛЕННЯ
ЕКОЛОГІЧНО КРИЗОВИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ


Вступ

У сучасних умовах, внаслідок зростаючого техногенного забруднення довкілля України, особливого значення набуває проблема забезпечення екологічно безпечних умов існування суспільства. У той же час територія України насичена потенційно небезпечними об’єктами та системами, ряд її регіонів мають техногенно напружений та навіть кризовий стан навколишнього середовища.

У даному аспекті особливої актуальності набуває питання розробки комплексної системі зменшення техногенного навантаження на довкілля та населення окремих регіонів. Система передбачає наступні етапи вирішення проблеми:

- на основі вивчення геологічної будови надр конкретної території провести районування та виконати попередню екологічну оцінку забруднення навколишнього природного середовища певними токсикантами ;

- виконати аналіз достатності існуючих методів прогнозування впливу характерних для території забруднювачів та стан здоров’я населення;

- на основі моніторингових досліджень фактичного стану навколишнього середовища території виділити найбільш характерні захворювання та визначити тестові об’єкти для їх дослідження;

- обґрунтувати найбільш ефективні методи профілактики захворювань та рекомендації щодо покращення загального санітарно-гігієнічного стану на конкретної території;

- розробити рекомендації щодо зменшення техногенного пресу на територію шляхом застосування існуючих та нових екологоорінтованих технологій вилучення з навколишнього середовища природних ресурсів та переробки відходів виробництва як генеральний напрямок покращення здоров’я населення.

Створення такої системи обумовлено тім, що техногенна ситуація в деяких регіонах України останнім часом значно погіршилася, що обумовлено споживацьким відношенням до природних ресурсів без врахування соціально-економічних і екологічних наслідків та набуває гострого, кризового і важко прогнозованого характеру. Найбільш велике техногенне навантаження, у тому числі радіаційне, приходиться на регіони із сировинною орієнтацією економіки, де розвинуті такі галузі важкої промисловості як гірничо-видобувна, металургійна, теплоенергетична, хімічна, зокрема Дніпропетровський регіон, де накопичено близько 9,5 млрд тон промислових відходів, у тому числі близько 60 млн тон радіоактивних. Показники захворюваності населення в даному регіоні вищі середньоукраїнских майже в 1,5 разів. Смертність населення останні 15 років стабільно перевищує народжуваність, негативний приріст населення складає 1,2-1,5 у різних районах області. Аналогічна ситуація спостерігається й в інших промислових областях України.

Особливо складним екологічним станом характеризується Калуський гірничо-промисловий район Івано-Франківської області, де виникнення і розвиток негативних техногенних чинників обумовлені прийнятими свого часу необґрунтованими рішеннями, що пов’язані з видобутком і переробкою калійних руд, розташуванням гірничо-хімічних підприємств, споруд для захоронення радіоактивних, токсичних та інших відходів. Внаслідок цього у Калуському гірничо-промисловому районі утворилося ряд джерел екологічної небезпеки, які створюють загрозу для навколишнього середовища, фауни та флори, а також для умов проживання населення регіону. Враховуючи складну ситуацію у Калуському промисловому районі, у 2010 році був виданий Указ Президента України «Про оголошення території міста Калуш та прилеглих сіл зоною надзвичайної екологічної ситуації».

У той же час навіть в умовно «екологічно благополучних» регіонах України, до яких відноситься Полтавська область, накопичено ряд проблем, пов’язаних із наслідками техногенного впливу процесів неефективного використання первинної та вторинної сировини, що призводить до утворення та накопичення на поверхні землі мільйонів тонн відходів, які значно перевищують асиміляційну здатність екосистем.

Таким чином, накопичені екологічні проблеми на території України вимагають розроблення науково обґрунтованих управлінських методів мінімізації впливу екологічних чинників на довкілля за допомогою запропонованої у роботі системи підвищення екологічно безпеки для населення та навколишнього середовища. Практично впровадження рекомендованих заході виконано на території дій Донецько-Придніпровського регіону, Калуського гірничопромислового району та Полтавської області.



Мета і завдання роботи

Метою даної роботи є розробка системи комплексної оцінки стану довкілля та екологонебезпечних об’єктів, покращення умов проживання населення в екологічно кризових регіонах, зменшення техногенного впливу на екосистеми та здоров’я на основі комплексних геологічних, екологічних,медичних, технічних, фізико-хімічних, соціальних та економічних досліджень. Крім того, дана комплексна система дозволяє ще на стадії розміщення продуктивних сил (освоєння нового родовища корисних копалин, проектування екологонебезпечних промислових об’єктів) прогнозувати можливий вплив тих чи інших чинників на стан довкілля та здоров’я населення та передбачити конкретні заходи для попередження їх негативної дії.

Для досягнення поставленої мети було розв’язано такі завдання:

- досліджено вплив геологічного середовища на здоров’я населення у межах техногенно порушених територій України, проведено районування екокризових територій за критеріями екологічних ризиків та виникненням певних хвороб, сформовано понятійно-індикаційну модель щодо геологічних чинників, що впливають на стан здоров’я населення та розроблено стратегію, тактику і технологію формування оптимізаційних заходів з метою зменшення негативного впливу геологічного середовища на здоров’я людини;

- оцінено рівень техногенного навантаження у регіонах України на прикладі Дніпропетровської та Полтавської областей, Калуського гірничо-промислового комплексу та на цій основі з метою мінімізації екологічної небезпеки в регіоні розроблено локалізаційні та технологічні заходи;

- вперше в Україні розроблено та впроваджено комплексну Систему Екологічного Моніторингу – СЕМ «Придніпров’я»;

- визначено пріоритетні показники інтегрального техногенного забруднення екокризових регіонів та його загальний рівень, проведено натурні епідеміологічні дослідження детермінованості показників стану здоров'я (смертність, захворюваність, репродуктивне здоров'я населення, фізичний та інтелектуальний розвиток дітей, ускладнення вагітності і пологів) із характером та рівнем антропогенного навантаження навколишнього середовища, визначено тестові об’єкти дослідження стосовно забруднювачів, розроблено систему біогеохімічного моніторингу компонентів довкілля та математичну модель взаємозв'язку із зовнішнім їх впливом на основі чого запропоновано методи профілактики та лікування основних захворювань населення, яке проживає в екологічно кризових регіонах України;

- вивчено соціальну складову техногенного навантаження населення екологічно-кризових регіонів; доведено кореляційний зв’язок між захворюваністю населення й екологічними чинниками та екозалежність соматичного здоров'я населення, фізичного та інтелектуального розвитку дітей, перебігу вагітності та пологів, сформовано програмно-цільовий підхід до попередження виникнення соціально-вагомих екозалежних захворювань, зокрема, хвороб серцево-судинної, сечостатевої систем, онкологічних, стоматологічних захворювань, безпліддя.

- розроблено комплексну методологію вирішення низки проблем у сфері поводження з відходами на основі імітаційних еколого-економічних оптимізаційних моделей для державного, регіонального, місцевого та локального рівнів, а також систему інструментальної підтримки і прийняття принципово нових рішень щодо вибору пріоритетних збиткомінімізуючих стратегій екологічно безпечного розвитку економіки України та її регіонів.

На основі власних досліджень, виконаних впродовж тривалого періоду, авторами запропонована система попередження та зменшення техногенного навантаження на територію і населення, що дозволяє мінімізувати значну частину ризиків виникнення надзвичайних ситуацій і упередити їх прояви, та включає науково-обгрунтовані практичні заходи, які спрямовані на нейтралізацію та пом’якшення дії негативних техногенних процесів (рис. 1).


Блок оцінки та прогнозування



Блок оптимізаційних рішень

Медико-геологічні дослідження: включають оцінку впливу геологічного середовища на здоров’я населення у межах техногенно порушених територій, районування території за критеріями екологічних ризиків та виникненням певних хвороб.

Комплекс техніко-технологічних заходів передбачення забруднення




Комплекс профілактичних заходів екообумовленого захворювання населення

передба-чення










НАСЕЛЕННЯ

Територія

екокризового регіону


Екомоніторинг території: розроблено та впроваджено регіональну комплексну Систему Екологічного Моніторингу – СЕМ «Придніпров’я»; оцінено рівень техногенного навантаження регіонів України; розроблені моделі прогнозування стану довкілля екокризових регіонів

-








Комплекс техніко-технологічних заходів зменшення наслідків забруднення

Комплекс медико-гігієнічних заходів профілактики

екообумовлених

захворювань населення





ліквідація

наслідків


Екобезпечні рішення




Біохімічний моніторинг території та соціальні дослідження: розроблена система біомоніторингу компонентів довкілля та модель взаємозв'язку із зовнішнім їх впливом, проведено дослідження детермінованості показників стану здоров'я із характером та рівнем техногенного забруднення довкілля, кореляційних зв’язків між захворюванням населення та екологічними факторами.

Видобуток сировини

Переробка сировини

Видалення відходів

Система індивідувальної біопрофілактики










Еколого-економічний ефект:

- зменшення екологічного збитку території екокризових регіонів від забруднення та екологічного ризику здоров’ю населення, ліквідація наслідків забруднення минулих періодів;

- отримання прибутку від максимального використання відходів виробництва та споживання, мінімальних втрат сировини

Рис. 1. Система зменшення техногенного навантаження на територію та здоров’я населення екологічно кризових регіонів


Наукову новизну одержаних результатів визначають:

  • розроблено концептуальні ландшафтно-хімічні й біогеогідрохімічні моделі екологічно кризових регіонів України, що дають змогу визначити екологічні показники та спрогнозувати їх вплив на здоров'я населення в межах відповідної організації геологічного середовища;

- розроблено теоретичні засади створення регіональних систем комплексного екологічного моніторингу, які дозволяють простежувати динаміку накопичення та міграції важких металів, радіонуклідів, пестицидів та інших забруднювачів у всіх ланках трофічного ланцюга аж до людини, а також розробляти прогнози можливих змін та управлінські дії щодо попередження негативного впливу техногенних факторів;

- вперше в умовах промислово розвинутого Придніпровського регіону багаторічними системними дослідженнями здійснена комплексна еколого-гігієнічна оцінка техногенного забруднення головних життєзабезпечуючих середовищ сельбищних територій, особливості його просторово-часового розповсюдження в системі трофічних ланцюгів "грунт-вода-повітря-рослини-тварини" та визначена ступінь антропогенного навантаження на довкілля;

- доведена екозалежність стану здоров'я, фізичного та інтелектуального розвитку дітей, мікроелеменозів, перебігу вагітності та пологів, безпліддя і репродуктивної функції у чоловіків;

- створено та впроваджено систему захисту населення від еколого обумовлених захворювань в екологічно кризових регіонах України, що враховує результати досліджень кореляційних зв’язків між екозабруднювачами та різними захворюваннями населення, медико-геологічного моніторингу та біогеохімічного моніторингу компонентів довкілля через функцію сукупності дії факторів: соціально-економічних, генетичних, екологічних та медичних;

- отримані унікальні дані реального навантаження організму мешканців промислових міст пріоритетними забруднювачами - важкими металами за величиною їх сумарного добового надходження за розробленою методикою, які свідчать про збільшення надходження токсичних металів при одночасному різкому зниженні, особливо для дітей, надходження ключових мікроелементів - цинку і міді; встановлено, що внутрішня експозиція токсикантів в організмі людини за рахунок кумуляції та їх біоантагонізму з мікроелементами значно перевищує зовнішній вплив.

- розроблено методологію локалізаційних та технологічних заходів для мінімізації екологічної небезпеки у екокризових регіонах, зокрема у Калуському гірничопромисловому районі за рахунок утилізації високомінералізованих розсолів калійних родовищ у виснажені розробкою поклади вуглеводнів, а також передбачає регулювання затоплення соляних шахт та захист підземних вод від засолення;

- на основі оцінки загроз чинних екологічних ризиків з урахуванням особливостей геологічних і суміжних середовищ визначені основні типові екологічні проблеми у межах техногенно-порушених територій, що дозволило виділити: екокризові регіони з найбільшим техногенним навантаженням, обумовленим комплексним впливом технологічних процесів на всіх етапах ресурсно-енергетичного життєвого циклу сировини (зокрема Донецько-Придніпровського регіону); екокризові регіони, де загальне техногенне навантаження хоча значно нижче, але включають й зони екологічного лиха (зокрема Карпатський регіон); регіони з відносно благополучною екологічною ситуацією, але які містять локальні екокризові території, екологічні проблеми яких пов’язані як з видобутком та переробкою сировини, так і видаленням відходів (зокрема Полтавська область).

- розроблено систему оцінки життєвого циклу еколого-небезпечних об’єктів та комплекс рекомендацій щодо забезпечення їх екологічної безпеки на основі моніторингу навколишнього природного середовища;

- запропоновано еколого-економічну модель забезпечення ресурсно-екологічної безпеки у регіоні на основі оптимізації ресурсно-енергетичного життєвого циклу сировини та механізму інструментальної підтримки і прийняття принципово нових рішень вибору пріоритетних збиткомінімізуючих стратегій екологічно безпечного розвитку економіки України та її регіонів.


Вплив геологічного середовища на здоров’я населення
у межах техногенно порушених територій

З метою оцінювання впливу чинників геологічного і суміжних середовищ, а також техногенного навантаження проведено широкомасштабні дослідження медичного, геологічного й екологічного характеру у регіонах України. На прикладі Карпатського регіону проведено районування території за екологічними ризиками виникнення певних хвороб. Враховуючи геолого-структурні особливості регіону, виділено Передкарпатський передовий прогин, Карпатську гірськоскладчасту область, Закарпатський внутрішній прогин, південно-західну окраїну Східноєвропейської платформи, які характеризуються різними літолого-стратиграфічними, тектонічними, гідрогеохімічними умовами геологічного середовища, зумовлюють різний ступінь екологічної безпеки та мають різний вплив на здоров'я людини.

Встановлено просторово-часові закономірності розподілу хімічних елементів у гірських породах, винесення хімічних елементів із гірських порід, а також їх динаміку в просторі та часі. Визначено, що цілковита (або майже цілковита) відсутність у воді йоду та надмірна кількість стронцію роблять цю територію екологічно напруженою щодо використання води. У результаті виконаного аналізу побудовано концептуальні ландшафтно-хімічні й біогеогідрохімічні моделі Карпатського регіону, за якими визначаються екологічні показники та прогнозується вплив на здоров'я населення в межах відповідної організації геологічного середовища (тектонічної, формаційно-фаціального комплексу порід, ландшафтно-кліматичних умов, гідрогеохімічних умов тощо).

Створено концептуальні основи медико-геологічного моніторингу, що представляє собою комплексну науково-інформаційну систему аперіодичних, періодичних або безперервних тривалих спостережень за станом геологічного середовища (процесами і явищами, що в ньому відбуваються), показниками здоров’я населення з метою обґрунтування їх взаємозв’язку й запобігання захворюваності, розробки оптимізаційних заходів для запобігання негативній ситуації та мінімізації її наслідків. На основі накопиченої інформації сформовано понятійно-індикаційна модель щодо геологічних чинників, що впливають на стан здоров'я населення.

Проведене дослідження впливу техногенного навантаження на здоров’я населення на прикладі Донецько-Придніпровського регіону дозволило вперше довести екозолежність соматичного та репродуктивного здоров'я населення, фізичного та інтелектуального розвитку дітей, перебігу вагітності та пологів, безпліддя. Виявлено, що внутрішня експозиція токсикантів в організмі людини за рахунок кумуляції значно перевищує зовнішню їх експозицію. Вперше в Україні за авторською методикою здійснена комплексна гігієнічна оцінка реального навантаження організму людини за величиною СДН важкими металами з повітря, питної води та харчового раціону, який свідчить про її підвищену величину для дітей - у 1,25-10 разів для абіотичних металів, але для біотичних - Zn, Cu - навпаки - значно нижчу від фізіологічної потреби – у 1,5-5 разів, особливо для дітей. На прикладі Полтавської області проведено оцінку ризику здоров’ю населення від сфери поводження з відходами, проведено біоіндикативне дослідження впливу відходів на стан екосистем.

Узагальнено результати багаторічних досліджень умов та масштабів впливу техногенних чинників на довкілля Придніпровському та у Калуському техногенно-навантажених регіонах, що призвело до формування зон екологічного лиха. Встановлено, що проблеми, які викликані небезпечною еколого-геологічною ситуацією, пов’язані з такими факторами: у Придніпров’ї це великомасштабна руйнуюча середовище діяльність гірничо-видобувної промисловості, мільярди тон промислових, у тому числі радіоактивних, відходів, накопичених у відвалах та хвостосховищах, мільйони тон викидів та скидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водне середовище, у Калуському регіоні це існування Домбровського кар’єру, наявність хвостосховищ, солевідвалів, шахтних полів підземного видобутку, стихійним складуванням відходів хімічних виробництв. У даних регіонах досліджено наслідки їх впливу на стан екосистем та здоров’я населення.

Для мінімізації екологічної небезпеки рекомендовано перелік існуючих й новитних методів та розроблено комплекс найбільш ефективних технологічних заходів:

- метод спорудження водозахисних бар’єрів для ізоляції кар’єрів і хвостосховищ для захисту підземних вод від забруднення та засолення;

- технологія внутрішнього відвалоутворення відкритої розробки родовищ корисних копалин;

- технологія відродження порушених гірничими роботами земель з урахуванням елементів екологічної мережі, біологічної рекультивації;

- методи зменшення водопритоку у шахтах та кар’єрах;

- введення в експлуатацію техногенних родовищ, створених у шламосховищах;

- авторська методологія комплексного екологічного аудиту промислових підприємств з розробкою конкретних технічних та технологічних засобів зменшення їх впливу на довкілля;

- методичні основи захисту калійних шахт від руйнівного впливу природного затоплення соляних шахт на основі встановлених закономірностей, внаслідок чого зменшилися процеси розвитку карстів і зсувів земної поверхні над гірничими виробками);

- методологія утилізації високомінералізованих розсолів калійних родовищ Прикарпаття у виснажених розробкою покладах вуглеводнів;

- технічні рішення з управління екологічною безпекою шляхом удосконалення методу комплексної сумісної переробки нагромаджених на поверхні землі рідких і твердих відходів гірничо-хімічних виробництв, що дає змогу мінімізувати їх вплив на довкілля.



Біогеохімічний моніторинг компонентів довкілля

Проведені експериментальні дослідження вивчення біохімічних механізмів впливу ксенобіотиків на організм тварин показали, що головними мішенями токсичної дії нітратів і нітритів є кров і печінка. Комплексне дослідження периферійної ланки еритрону у динаміці кадмієвої інтоксикації дозволило встановити достовірне зниження (p<0,01) числа функціонуючих еритроцитів, концентрації загального гемоглобіну і вмісту гемоглобіну в одному еритроциті на фоні збільшення числа ретикулоцитів на 37-70%. Вивчення біохімічних механізмів впливу ксенобіотиків на кісткову тканину тварин показав, зміни рівня загального іонізованого зв’язаного кальцію у плазмі крові тварин. Відмічено виражену гіперкальціємію у пізньому періоді інтоксикації на фоні зниження вмісту кальцію, магнію та цинку у стегнових кістках. Отримані результати свідчать про можливість застосування препаратів антиоксидантної дії з метою нормалізації порушених метаболічних процесів за токсичної дії важких металів, зокрема іонів кадмію. Встановлено найбільш ймовірні активні центри взаємодії молекул мелатоніну і глутатіону з супероксид-аніон-радикалом і гідроксил-радикалом, що дозволило створення нових лікарських препаратів.

У натурному клініко-гігієнічному експерименті отримані унікальні дані про те, що наявність свинцю і кадмію в організмі обумовлює процес їх біоантагонізму з мікроелементами - Zn, Cu, Se, детермінуючи таким чином розвиток мікроелементозних станів, репродуктивної патології, вроджених вад немовлят тощо. Біомоніторинг ВМ в організмі мешканців виявив, що вміст Pb і Cd у крові і вагітних, і новонароджених у 2 та 15,4 рази вищий за норматив, а внаслідок трансплацентарної міграції зумовлюють їх активне накопичення вже в біосубстратах 20-тижневих плодів та вже на даний період у 1,8 - 28,5 рази вищі за норматив. Аналогічна закономірність характерна і для подальшого розвитку дитини - у крові 3-6 річних дітей виявлена концентрація свинцю, яка у 1,6-5 разів вища за норму та розцінюється як металоносійство, початкова стадія інтоксикації та загроза інтелектуальній сфері дитини. В організмі дорослих та особливо дітей різко зменшена кількість ключових мікроелементів - Zn, Cu, Se загалом на 18,2-50,9%, що свідчить про виражений їх дефіцит. Розроблена математична модель взаємозв'язку зовнішньої та внутрішньої експозицій ВМ, розраховані для них нормативні концентрації, які у 4-25 разів нижчі за існуючі ГДК та пропонуються як новий підхід у гігієнічній регламентації.

Результати вивчення змін рівня стоматологічного здоров’я серед дитячого населення в динаміці показали значну поширеність ураження карієсом зубів всього контингенту обстежених. У дітей з умовно забрудненої зони індекс інтенсивності КПВ+кп був у 1,6 рази вищий, ніж в інших обстежених і становив 8,82±0,38 при 5,31±0,35 та 5,67±0,45, а індекс інтенсивності тимчасових зубів (кп) складав відповідно: 7,54±0,32 при 4,93±0,33 та 5,03±0,39. Кількість каріозних нелікованих молочних зубів, яка припадала на одну дитину з умовно забрудненої зони була більшою в 1,9 рази, ніж у школярів з м. Івано-Франківська і у 1,5 рази, ніж в учнів з умовно чистої зони. Результати огляду засвідчили вікове зростання частоти та інтенсивності карієсу постійних зубів у всіх дітей.

Соціальна складова техногенного навантаження населення
екологічно-кризових регіонів

Найбільший соціальний ефект даної роботи обумовлений її значенням для здоров’я техногенно-навантажених регіонів.

В епідеміологічних дослідженнях встановлено, що в етіології підвищеної захворюваності населення регіону поряд з іншими чинниками важлива роль належить рівню техногенного забруднення. Так, захворюваність та смертність населення промислових територій від злоякісних новоутворень, хвороб серцево-судинної, сечостатевої систем, частота безпліддя, ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду у 2,3-4,4 рази вища порівняно з контрольними і загальнодержавним рівнем, що статистично прямо корелює із навантаженням організму токсичними ВМ та зворотно – із вмістом в ньому мікроелементів. Доведено, що забруднення довкілля в, першу чергу свинцем, погіршує антропометричні показники новонароджених та гальмує інтелектуальний розвиток дошкільнят.

Проведений аналіз навколишнього середовища Калуського промислового району, як зони екологічного лиха, засвідчив на окремих територіях аномально високий вміст забруднюючих елементів Pb, Cd, Zn, Cr, Cu у ґрунті, воді й повітрі. Проводилося дослідження загальної захворюваності дорослого населення, найбільше зросли вроджені аномалії – на 19%; хвороби системи кровообігу – на 17%; новоутворення - на 11,4%; хвороби органів травлення – на 5,2%; хвороби ока – на 3,1%; хвороби нервової системи – на 2,9%; хвороби сечостатевої системи – на 2%.

Для виявлення впливу екологічних чинників на здоров`я населення Калуського промислового району розроблена програма для дослідження кореляційних зв’язків між екологічними чинниками та видом захворювання. Для досліджень визначено такі хімічні елементи: Pb, Cd, Zn, Cr, Cu, Cl2, Co, SO2. Кожний елемент корелювався з певним видом захворювання. Всього для досліджень вибрано 10 хвороб, які найбільш поширені у Калуському районі. Встановлено високі кореляційні зв’язки між екологічними забруднювачами та різними захворюваннями населення, серед яких чільне місце займають онкологічні, зокрема рак шийки матки.

Розроблена і впроваджена комплексна система мінімізації техногенного навантаження та попередження екозалежних ризиків для довкілля Придніпров'я, як науково обґрунтована основа його відновлення задля збереження і зміцнення здоров'я населення регіону. Вперше в комплексі централізованих заходів на державному, законодавчому, техніко-технологічному, соціально-гігієнічному, санітарно-гігієнічному рівнях застосовані та реалізовані в рамках двох Національних програм "Репродуктивне здоров'я жінок" і "Діти України" заходи індивідуальної біопрофілактики, яка довела її високу клініко-гігієнічну ефективність елімінації токсикантів, зростання адаптаційно-компенсаторних резервів та зміцнення здоров'я.

Еколого-економічні дослідження екологічно кризових регіонів

За результатами медико-геологічних, екологічних, фізико-хімічних досліджень сформовано концептуальні засади забезпечення ресурсно-екологічної безпеки екокризового регіону, які враховують ризик здоров’ю населення від забруднення довкілля, а також його вплив на соціально-економічні показники регіону, та включають: ідентифікацію впливу (комплексну інвентаризація викидів забруднюючих речовин від усіх джерел впливу у об’єкти навколишнього середовища); оцінку експозиції (математичне моделювання процесу розподілення забруднюючих речовин у навколишньому середовищі); оцінку вірогідності несприятливого ефекту, пов’язаного із забрудненням навколишнього середовища (визначення ризику миттєвих токсичних ефектів та ризику хронічного впливу); визначення сукупної дії декількох забруднюючих речовин на організм людини та вибір максимального значення ризику; визначення ризику як економічного показника з урахуванням економічного збитку за забруднення навколишнього середовища; оцінку існуючої ситуації та альтернативних сценаріїв; прийняття рішень щодо забезпечення ресурсно-екологічної безпеки регіону. У даному контексті розроблено комплексну еколого-енергетичну модель ресурсного циклу регіону, яка базується на визначенні енергетичних втрат (у циклі: первинні ресурси, відходи, збиток за забруднення довкілля, вторинні ресурси), а також енергоємності матеріальних і енергетичних первинних та вторинних ресурсів, з метою визначення напрямків мінімізації енергоємності процесів у життєвому циклі сировини у регіоні.

Розроблена і впроваджена регіональна оптимізаційна модель поводження з відходами в залежності від рівня територіально-локалізованих утворень, а також сформовано концептуальні засади реабілітації земельних ресурсів, що виділяються під звалища відходів, та повернення їх у господарський обіг регіону.

Практична значимість роботи

За результатами досліджень розроблено та здійснено дослідно-практичне випробування системи комплексного екологічного моніторингу довкілля та здоров’я населення – СЕМ «Придніпров’я», розроблено систему оцінки всього життєвого циклу еколого-небезпечних об’єктів з метою підвищення їх екологічної безпеки, апробована та частково впроваджена система зменшення техногенного навантаження територій і населення екологічно кризових регіонів України. Вивчення обставин і чинників впливу геологічних та техногенних об'єктів та процесів на здоров'я людей дало змогу розробити систему запобіжних й лікувально-профілактичних заходів, необхідних для успішного вирішення поточних і планування перспективних завдань економічного розвитку територій, втілення в життя різноманітних соціальних проектів, основою яких є інтереси усіх верств населення

Створена система біогеохімічного моніторингу компонентів довкілля дозволила розробити та впровадити методи профілактики та лікування основних захворювань населення, зокрема методів нормалізації кісткового метаболізму у дітей, які проживають в екологічно кризових регіонах України.

Розроблені у роботі локалізаційні та технологічні заходи дозволять зменшити збиток народному господарству держави за забруднення навколишнього середовища у розмірі понад один мільярд гривень щорічно, а також ліквідувати минулий збиток (за розробку соляних родовищ) у розмірі близько 160 млн. грн. Крім того, це дозволить зменшити ризик здоров’ю населення Придніпровья, обумовленого викидами та скидами забруднюючих речовин, забрудненням сільськогосподарських угідь і продуктів харчування, у розмірі близько 800 млн. грн./рік., екологічний ризик населенню Карпатського регіону, обумовлений впливом відходів Калуського гірничопромислового району, у розмірі 613,4 млн. грн./рік, та відповідно Полтавського регіону, від вирішення локальних проблем поводження з відходами - 9,5 млн. грн./рік.

Впровадження комплексної системи поводження з відходами у регіоні (на прикладі Полтавської області) забезпечує щорічне зменшення економічного збитку за забруднення від даної сфери у розмірі 39,1 млн. грн., запланований прибуток від її впровадження складе 31,1 млн. грн. щорічно (на першому етапі). За результатами комплексного авторського дослідження розроблено Національний план дій з гігієни навколишнього середовища (МОЗ України, 1998; 2001), ДСП 3.3.1.038-99 «Підприємства чорної металургії», державні та регіональні програми: «Державна програма сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини» (затверджена постановою КМ України № 1691 від 16.12.2004 р.), Державна цільова екологічна програма “Приведення в безпечний стан уранових об’єктів колишнього ВО “Придніпровський хімічний завод”, (затверджена ПКМ України № 1029 від 30.09.2009р.); «Система комплексного екологічного моніторингу м. Дніпродзержинська та прилеглих територій» (2011 р.), «Програма використання порушених земель гірничодобувних підприємств у якості елементів екологічної мережі Криворізького залізорудного та Нікопольського марганцеворудного басейнів на 2010-2014 роки», «Програма виходу з екологічної кризи м. Дніпродзержинська на 2011-2015 рр.», «Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2012-2015 рр.», «Регіональна комплексна програма поводження з твердими відходами до 2015 року», «Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро у Полтавській області на період до 2021 року», а також Національні програми "Репродуктивне здоров'я жінок" (№) і "Діти України" (№), 3 методичних рекомендацій МОЗ України, Розроблено та видано «Екологічна мапа Дніпропетровської області» (1998 р.), «Медико-екологічний атлас Дніпропетровської області» (2001 р.), «Екологічний паспорт м. Дніпродзержинська», (2003 р.), Екологічний атлас Полтавщини» (2007 р.), «Агроекологічний атлас Полтавщини» (2009 р.).

Матеріали роботи використані при реалізації міжнародних проектів: «Трансграничний менеджмент ризику у басейні Дністра» (2007-2019 рр.), Twinning project UA09/ENP-PCA/EN 17 «Підтримка Мінприроди України щодо впровадження Закону України «Про екологічний аудит» (2012 р.), «Пілотний проект щодо підвищення безпеки промислових хвостосховищ в рамках МКОД и ЄЕК ООН» 2013 р., проект Tasis-Tempus «Створення міжнародного Агроекологічного центру», «Впровадження системи заходів, стимулюючих активність місцевої громади, в сфері поводження з відходами на прикладі м. Лубни» (в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та фонду «Східна Європа») та ін.

Результати досліджень викладено у 851 публікації, в т.ч. в 80 монографіях підручниках та навчальних посібниках, 420 статтях у реферованих журналах (в т.ч. 32 зарубіжних). Кількість публікацій авторів (за базою SCOPUS): 14 , h-індекс: 7. Отримано 70 патентів. За даною тематикою захищено 11 докторських 45 кандидатських дисертацій.

Висновки

У роботі, виконаній колективом учених м. Дніпропетровська, м. Івано-Франківська та м. Полтави, розв’язана важлива соціально-економічна та екологічна проблема – забезпечення екологічної безпеки у екологічно кризових регіонах України з використанням комплексної системи екологічного моніторингу, комплексної системи зменшення техногенного навантаження територій і населення за результатами геологічних, екологічних, техніко-технологічних, гігієнічних, медичних, фізико-хімічних, соціальних та економічних досліджень.

Для вирішення цієї проблеми здійснено районування території за екологічними ризиками виникнення певних хвороб та розроблено стратегію, тактику і технологію формування оптимізаційних заходів з метою зменшення негативного впливу геологічного середовища на здоров’я людини. Узагальнені результати багаторічних досліджень умов та масштабів впливу техногенних чинників на довкілля у Придніпровському та Калуському техногенно-навантажених регіонах, що призвело до формування зон екологічного лиха. Потужне, тривале та різноманітне техногенне забруднення навколишнього середовища обумовлює критичний рівень його навантаження, особливо у депонуючих та життєзабезпечуючих складових - ґрунті, воді, харчових продуктах і, що особливо небезпечно - в організмі мешканців сельбищних територій, у зв’язку з чим стало прямим та опосередкованим деструктуючим чинником для здоров'я населення, особливо – дитячого. Успішно розв’язаний техніко-технологічний аспект проблеми за рахунок створення новітніх локалізаційних технологічних заходів мінімізації екологічної небезпеки у даному регіоні.

Розв’язано завдання щодо створення системи боротьби із соціально-вагомими екологічно обумовленими захворюваннями, зокрема встановлено високі кореляційні зв’язки між екологічними забруднювачами та різними захворюваннями населення. Розроблений та ефективно впроваджений програмно-цільовий підхід до боротьби із соціально-вагомими захворюваннями, серед яких є і онкологічні, з використанням сучасної діагностики і новітніх методів лікування. Розроблено та впроваджено систему лікувально-профілактичних заходів стоматологічного здоров’я населення у екологічно кризових районах та методів антиоксидантного захисту населення на основі створення нових лікарських препаратів та реалізації принципів індивідуальної профілактики.

Крім медико-екологічної, медико-геологічної та науково-технічної новизни систем зменшення техногенного навантаження територій і населення, особливу увагу в роботі приділено еколого-економічним аспектам охорони навколишнього середовища у екологічно кризових регіонах України, зокрема створено систему вирішення низки проблем у сфері поводження з твердими відходами, спрямовану на мінімізацію екологічних збитків та ризиків у даній сфері та отримання максимального соціально-економічного прибутку.

Впровадження технічних, медико-екологічних, медико-геологічних, соціальних та еколого-економічних рішень дозволять отримати еколого-економічний ефекту у розмірі понад один мільярд гривень щорічно, у тому числі за рахунок зменшення збитку народному господарству держави за забруднення навколишнього середовища.

Автори:

_______________ М.М. Рожко _______________ Г.М. Ерстенюк



_______________ А.Є. Крижанівська _______________ С.В. Онищенко

_______________ Г.І. Рудько _______________ М.С. Самойлік

_______________ Я.М. Семчук _______________ В.В. Соловйов

_______________ Г.Г. Шматков _______________ Е.М. Білецька



25 березня 2014 р.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка