Із забуття в безсмертя: митці «розстріляного відродження»



Скачати 70.41 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір70.41 Kb.
Із забуття - в безсмертя: митці «розстріляного відродження»

Викладач української мови та літератури

І категорії

ДНЗ «Київське регіональне вище професійне училище будівництва»

Скорба Наталія Василівна

Тема: Із забуття - в безсмертя: митці «розстріляного відродження».


Мета: ознайомити з літературно-мистецьким поколінням «розстріляного відродження»; розвивати уміння самостійно робити висновки; виховувати почуття національної гідності, толерантності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: тексти поезій поетів «розстріляного відродження», презентація.
Міжпредметні зв’язки: історія України.
(слайд № 2)

Епіграф: «Ходи тільки по лінії найбільшого опору — і ти пізнаєш світ. Ти пізнаєш його на власній шкурі. А пізнавши світ, ти пізнаєш себе і не понесеш ніколи душу свою на базар, бо вона буде цінніша за Всесвіт і не буде того, хто б її зміг купити».

Іван Багряний



Хід уроку

І. Організація групи до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ.Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.
І. Організація групи до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

  1. Які історичні події відбулися у 30-х рр. ХХ століття?

  2. Що таке репресії?



(слайд №1)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

(слайд №2)

Обговорення епіграфу.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

(слайд № 3-5)

  1. Вступне слово вчителя.

1932-1933 року розпочались репресії проти української духовної еліти. Почались масові арешти. У 1934 році репресій зазнали 97 із 193 членів Спілки письменників України! Були заарештовані і згодом розстріляні: Г. Косинка, Д. Фельківський, К. Буревій, М. Зеров, Л. Гомін. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції - цвіту української нації!

Термін «розстріляне відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли відбулися арешт Михайла Ялового та самогубство Миколи Хвильового.

Хто може пояснити, що означає поняття «розстріляне відродження»?


  1. Словникова робота.

Розстріляне відродженнядуховно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, яке знищив тоталітарний сталінський режим.
(слайд № 6)

  1. Прийом «Займи позицію».

Аналіз посмертної записки Миколи Хвильового.

    1. Яка причина самогубства Миколи Хвильового?

    2. Які політичні ідеали сповідував письменник? Чи справдилися вони?



(слайд № 7-16)

  1. Розповідь учителя.

Першу групу, безпосередніх жертв терору, становлять митці: Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та інші. Більшість з них були реабілітовано ще наприкінці 1950-х років,однак їхній мистецький чи науковий доробок, як правило, заборонявся у радянському союзі й надалі, замовчувалось те, що такі діячі взагалі існували.

Частині, репресованих й переслідуваних представників інтелігенції, вдалось уникнути найвищої міри покарання і вижити в тюрмах і концтаборах. Декому з них вдалося навіть втікати з концтаборів (Іван Багряний). Остап Вишня, відбувши став слухняним співцем сталінського режиму, а Борис Антоненко-Давидович, якого звільнили лише після реабілітації, у 1957 році, до кінця життя залишався в опозиції до радянського режиму.

Третю умовну групу складають ті діячі культури, які уникли репресій, але через те, що їхній доробок теж був далеким вузьких партійних рамок, він був також засуджений радянською владою. Переважна більшість померла до розгортання масових репресій. Дехто врятувався завдяки тому, що відійшов від активної діяльності, декому вдалося емігрувати (Юрій Клен).

До четвертої групи належать митці «розстріляного відродження», чия творчість або чітко відповідала компартійним нормам, або ж у більшості випадків зазнала в період сталінських репресій значних змін. Страх за свою безпеку в умовах масового терору змушував швидко пристосовуватись, перетворюючись на пропагандистів від мистецтва. Твори Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Івана Кочерги й багатьох інших, створені в цей час, та в подальшому, не мають високої художньої цінності.


(слайд № 17-18)

  1. Виступ літературознавця (доповідь учня).

Василь Теофанович Седляр, художник-монументаліст із кола «бойчукістів», учень Михайла Бойчука, а згодом – його колега та речник його школи. Був одним із небагатьох, хто намагався протистояти панівному стилю соцреалізму, і разом із такими майстрами, як Іван Падалка та Георгій Нарбут, підніс мистецтво української книжкової графіки до світового рівня. Ілюстрації до Шевченкового «Кобзаря», головної праці В. Седляра, були створені в період 1929–1931рр. і по виході книги (з 54 чорно-білими ілюстраціями) відразу викликали захоплені відгуки у вітчизняній та закордонній пресі. Друге видання «Кобзаря» 1933 р. з 18 кольоровими ілюстраціями здійснено до 120-річчя від дня народження Шевченка. Обидва наклади «Кобзаря» були знищені, і лічені примірники збереглися лише в спецхранах та кількох приватних колекціях. Оригінальні малюнки теж були знищені. Художника Василя Седляра разом із Михайлом Бойчуком та Іваном Падалкою розстріляли 1937 року, звинувативши у причетності до «терористичного націонал-фашистського» угруповання. Сталінський режим пішов до кінця: знищив його роботи і заборонив будь-які згадки про графіка-«бойчукіста».
(слайд № 19)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда з учнями.

1.Назвіть представників «розстріляного відродження»?

2.Хто і коли ввів термін «розстріляне відродження»?

3.Ілюстрації до якої книги намалював Василь Седляр?

4.Яким чином деяким письменникам вдавалося уникнути репресій?

5.Чому мистецький доробок посмертно реабілітованих письменників, як правило, заборонявся у радянському союзі?


VI. Підсумок уроку.

Бесіда з учнями.

Чи виникло у вас бажання дізнатися більше про покоління «розстріляного відродження»? Чому?


(слайд № 20)

VII. Домашнє завдання.

1.Зробити літературознавчий аналіз поезії В.Свідзинського (на вибір).



2.Прочитати лист-памфлет І.Багряного «Чому я не хочу вертатись до СССР?» (за бажанням).


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка