"Життя прекрасне двома речами: можливістю вивчати математику й можливістю викладати її."



Скачати 228.8 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір228.8 Kb.
Щоб творити великі справи, не потрібно бути найбільшим генієм; не потрібно бути вищим за людей, потрібно бути разом з ними.

Шарль Луи де Секонда      




"Життя прекрасне двома речами: можливістю вивчати математику й можливістю викладати її."

С. Пуассон    

Перш за все потрібно навчити учня мислити самостійно, адже ця якість лежить в основі будь-якої творчої діяльності

Ш. Амонашвілі


В.А.Сухомлинський писав: « Учитель готується до кожного уроку ціле життя. Така духовна і філософська основа нашої професії і технології нашої праці. Щоб дати учням знання, вчителю треба відібрати ціле море світла». Перед вивченням кожного конкретного розділу він повинен продумати, що основне в тому чи іншому розділі, а що другорядне, що повинно залишитися в пам’яті опрацювання розділу, які нові поняття учень повинен засвоїти, які нові властивості зрозуміти, які нові типи задач навчити розв’язувати. Коли розумові зусилля школярів спрямовані на те, щоб зрозуміти, осмислити матеріал, перед ними не можна ставити ще одну мету – запам’ятовувати.

Учитель повинен подбати про те, щоб учні запам’ятали цей матеріал, закріпили його.

Одним із прийомів закріплення є повторення. Основна мета повторення – домогтися щоб учні краще запам’ятовували вивчений матеріал.

Викладачі математики повинні розвивати і збагачувати пам’ять учнів. задач дає можливість пов’язувати викладання математики з життям виховувати в учнів активність, самостійність мислення, наполегливість.


Один із першочергових завдань вивчення математики є вміння здійснювати індивідуальний підхід до учня, враховувати особливості його розумових сил допомогти йому подолати свої недоліки і глибоко осмислити навчальний матеріал, міцно засвоїти його.
Практика показує, що забезпечити ефективність навчання шляхом постійної фронтальної роботи з классом практично неможливо. Для цього потрібно використовувати інші форми навчання, зокрема потрібно здійснювати індивідуальне навчання і диференційований підхід до учня.

Індивідуалізація навчання обумовлюється тим, що рівень підготовки й розвитку здібностей до сприйняття у всіх учнів не одинаків. Для цього потрібно знакти можливості кожного учня.

Застосування диференційованого підходу до учнів на різних етапах навчання в кінцевому результаті спрямоване на оволодіння всіма учнями певного мінімуму знань , умінь і навичок. Для учнів з низьким рівнем знань, які мають прогалини в знаннях або не володіють прийомами раціональної розумової діяльності, досягти рівня програмових вимог. “Сильні” учні мають при цьому можливість покращувати свої знання й розширювати інтереси й нахили до наукових знань.

Поширеною формою диференціації навчання є варіативно-групова.


Орієнтовний підхід до розвитку творчих здібностей учнів на уроках математики

Математичні знання – небхідна умова творчого мислення учнів. Шлях від мети до результату – це певним способом організована взаємодія вчителя і учнів. Істотною ознакою будь-якої технології є досить детальний опис етапу на шляху досягнення результату. Відомо: дати в повному обсязі математичні знання - необхідна умова розвитку особистості учня , його мислення. Складніша мета навчання – розвинути мислительні здібності учня, допомогти свідомо до кінцевого результату, удосконалюючи від уроку до уроку роботу свою. Адже появі ідей розв’язування задач і прикладів можна цілеспрямовано вчити так само, як навчають дитину говорити, писати. Усі прийоми мислительної діяльності учня можна відпрацювати за допомогою завдань на аналіз і синтез, узагальнення і аналогією, конкретизацією , спеціалізацію і вміння виділяти головне, дедукцію, повну і неповну індукцію.

Для підвищення якості знань, для розширення мислитель них здібностей учнів, я використовую наступні ідеї і принципи:


  1. Ідеї розвивального навчання.

  2. Ідеї проблемного навчання.

3. Викладання матеріалу систематизованими дидактичними блоками.

Мислення дітей розвивається у процесі розв’язування задач. Це пов’язано з тим, що будь-яка задача передбачає певне протиріччя навчальних, його вирішення і стимулює напруженість думки. Що не зникає доти, доки не знайдено спосіб її розв’язання, не здійснена певна діяльність з її розв’язання. Це іще раз підкреслює необхідність використання у процесі навчання задач різної складності, різного змісту, у будь-якій формі. За своїм змістом задачі можна класифікувати на такі види: розрахункові і якісні. Розв’язування певного виду задач має особливе значення для ґрунтовного засвоєння теоретичного матеріалу. Прикладами таких задач є задачі на складання рівнянь. Наприклад за темою «Перпендикулярність рямих і площин» розв'язуються такі задачі:

•З точки до площини проведено дві похилі ,які дорівнюють 10 см і 17 см Різниця проекцій цих похилих становить 9 см. Знайти проекції цих похилих.

•З точки до площини проведено дві похилі , яякі дорівнюють 23 см і 33 см. Знайдіть відстань від цієї точки дот площини ,якщо проекції похилих відносяться як 2:3.

• Складіть задачу, яку можна було б розв’язати. Склавши систему .
Якісні задачі ще називають логічними задачами, оскільки в основі їх лежить розумова операція. Наприклад: Скільки площин, паралельніх данній площіні можна провести через точку, яка:

а) належить площині;

б) не належить площині;

Система вправ, які сприяють розвитку мислення учнів.

Завданя повинні відповідати умовам :

1. Мати богато розв’язків.

2. При розв'язуванні застосовувати інформацію, отриману в одному контексті

для виконання в іншому.



  1. Розвивати нешаблонне мислення.

Приклади завдань які спияють розвитку креативного мислення на уроках алгебри.
За темою: Вправи із ступінями. Властивості ступенів.

Після спрощення виразу із ступенями, з використанням властивостей степеня одержали результат: =

Наведіть як найбільше можливих виразів.

За темою: Похідна

Учням надається завдання н а кожне із правил диференціювання. самостійно скласти приклади ,а потім їх розв'язати.

Наприклад:

y=3

y=6


Більш складніші приклади, які складають учні показують, на скільки розвинуті їх творчі здібності.

Так за темами : «Відстань між точками», «Координати середини відрізка» пропоную учням скласти задачі і їх розв’язати.

До тем: Многогранники», «Тіла обертання»

Учням надається творче завдання виготовити каркасні фігури моделей

(призми,куба,циліндра,конуса тощо), самостійно скласти творчі задачі за моделями.

За темою «Логарифми» учням надається творче завдання: скласти кросворд.


Постійний творчий пошук – є характерна риса педагогічного почерку кожного вчителя. Всю роботу спрямовую на розвиток інтересу до математики для цього використовую: урок і позакласну роботу.
На своїх уроках повідомляю не тільки тему , а і ціль, а також пов'язую використання математики с професією. Створюю на початку уроку позитивний емоційний настрій на роботу "Психологічна настанова". Ось якими можуть бути варіанти початку уроку:

А. "До успіху"

- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі( можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Б."Самоналаштування"

- Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте :

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім одногрупникам успіхів на сьогоднішньому уроці.


"Малюнкове вітання". Використовую для цього смайлики. Є декілька варіантів такого вітання:

  • Прикріпляю на дошці смайл "Радість" і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.



  • Пропоную учням обрати "Смайл уроку"серед запропонованих.

- Учням, що обрали"сумні" або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися на роботу. Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

Створюю атмосферу зацікавленості. Для цього наводжу цитати великих людей. На своїх уроках відводжу час для розповіді про значення математики, про математику навколо нас, про зв’язок з іншими предметами.

Часто починаю урок з вікторини яка виконує роль усної роботи тео-

ретичної розминки і розрахована на 3-5 хвилин. Вікторина складається з

трьох груп питань, що відповідають трьом рівням знань учнів. Враховуючи, що увага учнів не стійка, переключаю увагу дітей з одного виду діяльності на інший. Цьому сприяє «математична естафета». Так при вивченні теми «Показникова функція» в групах, на кожен ряд роздаю по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій зображені

приклади. Учням потрібно «закрити кружечки», тобто заповнити порожні місця правильними відповідями. Ця естафета розвиває в учнів вміння контролювати себе.

Починаючи з першого курсу, за 1-2 уроки до контрольної роботи проводжу математичний бій. Учням завчасно даю домашні завдання, щоб вони підготували цікаві із заковикою питання для команди противника.


Роль позакласної роботи у розвитку творчих здібностей учнів.

Щоб розвивати творчі здібності учнів, забезпечити співпрацю між учнями і

вчителем, традиційного уроку недостатньо. На допомогу приходять
уроки - семінари, уроки – практикуми, уроки-лекції, уроки – консультації.
Другий перспективний шлях активізації пізнавальної активності учнів – подання матеріалу через історію розвитку інтелектуальних надбань

творців математичної науки. Намагаюся пов’язати матеріал з біографія-

ми видатних математиків з відомостями про їх мислення, особистісні цінності, почуття творців науки. Готуючись до уроку, обов’язково знаходжу

історичні факти та відомості, що доповнюють зміст підручника, розкрива-

ють походження певних математичних термінів і понять, їх зв'язок з іменами вчених математиків. Обізнаність з історичними фактами розширяє кругозір учнів, підвищує їхню загальну культуру, дає можливість краще зрозуміти роль математики в сучасному суспільстві, поглиблює розуміння матеріалу,

що вивчається. Знайдену інформацію подаю у вигляді відповідних повідом-лень учнів чи у вигляді математичних з магань, конкурсів. Учні на таких уроках особливо активні, бо вони їх співавтори, творці. Щоб процес вивчення математики приносив учню більше позитивних емоцій, сприяв в неї інтересу до навчання проводжу нетрадиційні уроки, добираю цікаві запитання і приклади, що поступово і непомітно залучає кожного учня до процесу пізнання. Роботу з обдарованими дітьми продовжується на факультативі «У світі математики». На даному етапі роботи діти показують свої здібності з математики, розширюють і поглиблюють набуті знання з математики, навчаються працювати над математичними проблемами, читати математичну літературу. Це сприяє підвищенню їх математичної культури, розширенню математичного кругозору і дальшому посиленню інтересу до математики. Члени факультативу допомагають у виготовленні різних моделей, таблиць, графіків наочних і роздаткого матеріалу, розкладки. Такі практичні роботи дуже корисні для учнів, це допомагає ґрунтовніше засвоїти програмний матеріал або питання. На факультативі ведеться підготовка до олімпіад, виконуються задачі історично-

го характеру, різного рівня складності.

Також проходить підготовка до тижня математики, обговорюються конкурси, діти створюють презентації про зв'язок математики і природи, математики з різними науками, наприклад: « математика у світі гармонії і краси», «Діти математика і техніка». Практичне застосування математики, створюють та зібрають матеріали на тему: «Математика в архітектурі», «Цікаві факти із життя математиків». Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру. “Досвіт уявляється мені садом квітучих троянд”, перед, тим як садити сад, ми повинні вивчити ґрунт свого поля, додати те, що в ньому не вистачає…. Ніби потрібно робити все , як роблять творці передового досвіду, а досвід не приживається… Отже, потрібно не формальне, а творче, розумне.



Нетрадиційний урок - як розвиток структури традиційного уроку


Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі вчителів у шкільній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Як показало вивчення даного питання, традиційність звичайного уроку полягає перш за все у традиційності структури уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організація учнів до роботи на уроці, перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення й осмислення матеріалу, організація домашнього завдання.

Варіюючи тривалістю одного або декількох з цих елементів за рахунок інших та змінюючи їх порядок навіть незначною мірою, ми отримаємо різні типи звичайного уроку. Звичайного не тільки з погляду елементів уроку і їх порядку, а і звичайного з погляду їх тривалості, з погляду загальноприйнятого виконання цих елементів, їхньої середньої тривалості тощо.

Характерні риси нетрадиційного уроку. Нетрадиційний - це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджувати, що нетрадиційний урок — це розвиток, рух структури традиційного уроку. Отже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним виконанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, якщо навіть кількість елементів уроку, виконаних нетрадиційним способом, буде невеликою, але такою, що приведе до суттєвої зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Річ в тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом пов´язана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично змінюється і структура уроку, а отже, урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок залучення учнів до виконання завдань, пов´язаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок — це його заключний акорд.

Цей урок характерний ще й тим, що якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі учителя, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У зв´язку з цим можна виділити значну пізнавально-організаційну і творчу активність учнів.

Як правило, коли йде підготовка до нетрадиційного уроку, то учні підготовку до інших предметів відсувають на задній план, що відразу помічають учителі цих предметів. Тому завжди можна чути нарікання учителів з інших предметів з приводу нетрадиційних уроків. Це означає, що їхня кількість упродовж навчального року в одному класі має бути невеликою.

Щодо того, коли краще проводити такий урок — на початку вивчення теми, усередині, наприкінці — залежить від тієї мети, яку сформулював учитель перед цим уроком. Однак зрозуміло, що він має органічно вплітатися у всю систему уроків з даної теми.



Нетрадиційні уроки можна класифікувати за різними критеріями й основами.
Наприклад, підсумково-узагальнюючі уроки можуть бути проведені у формі уроку-вікторини, уроку КВК, уроку-суду, уроку-турніру,уроку — прес-конференції,"Очевидне — неймовірне", "Я хотів би знати...", "Подорож розділом" (темою), гри "Що? Де? Коли? Чому?", аукціону, "Фізика (хімія, біологія, математика) навколо нас", "Інтерв´ю", "Телеміст", "Захист проекту", "Звіту науково-дослідному інституті" , "Патент", "Інформаційний пошук" та багатьох інших, у тому числі й ігрових. З цією ж метою використовуються театралізовані уроки: урок-спектакль, суд, КВК, концерт, "Поле чудес", уроки-турніри, вікторини, спринт-лото, конкурси, аукціони розуміння (символів, графіків, формул, діаграм), конкурси ділових людей. До них належать і уроки творчості: урок-твір, розробка проекту, розв´язання винахідницьких задач, урок- презентація і ребусів, створення кіносценаріїв тощо.

Практикуються уроки розв´язання задач: урок однієї задачі з розвивальним змістом; розв´язування задачі, в якій потрібно знайти "все, що можна", урок-семінар, урок-конкурс задач.

Контрольні уроки мають теж немалий спектр: урок-змагання, багатоетапна естафета, подорож, залік, урок-громадський огляд знань та ін. Блочна структура системи уроків на основі навчальної теми створює можливості для попереднього планування всіх видів уроку, для належної підготовки до них учнів, а отже, й активної участі самих учнів.

Уроки повторення можна провести у формі уроку-аукціону, уроку-гри

"Чи знаєш ти підручник?", уроку-гри "Телеміст".



Урок вивчення нового матеріалу може бути проведений у формі уроку-обміну інформацією, підсумковий урок — у вигляді уроку - громадського огляду знань, узагальнюючого уроку. Ідею міжпредметних зв´язків можна реалізувати на уроках інтегрованих і бінарних. Розширення і поглиблення знань є можливість реалізувати на уроці - рольовій грі, уроках-змаганнях.

Проблемі розвитку творчих здібностей присвячені комплексно-творчі уроки, урок — творчий звіт. Розвиток емоційно-оцінних норм забезпечується уроками-композиціями, вивчення нового матеріалу — уроком-телепередачею. Філософське навантаження несуть уроки філософського звучання, урок філософського дослідження людських почуттів, урок-спогад, урок-подорож, урок-розслідування та інші уроки.

Єдиного підходу до класифікації таких уроків немає і, на наш погляд, запровадити одну яку-небудь класифікаційну схему - означало б знищити саму ідею нетрадиційності.

Нетрадиційний урок—це перш за все результат творчого пошуку вчителів, і на питання, як сконструювати такий урок на будь-яку тему, яким закономірностям підпорядкований цей процес, які рекомендації можуть допомогти вчителеві у вирішенні цієї професійної проблеми, може дати відповідь вивчення й ознайомлення з різними видами тих уроків, що розробляються і практично реалізовуються самими вчителями.

Підсумок. Якщо на уроці його традиційні елементи реалізовуються нетрадиційними формами, то матимемо нетрадиційний урок. Кожен урок, традиційний чи нетрадиційний, у процесі вивчення розділу, великої цілісної теми займає своє, тільки йому належне місце, тобто є елементом усієї системи уроків з цієї теми. Нетрадиційні уроки можуть мати форму уроку— аукціону, уроку-телемосту, уроку-обміну інформацією, уроку-громадського огляду знань, уроку-диспути, уроку-прес-конференції та ін.



Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних уроків


Орієнтація процесу навчання на розвиток особистості, формування його компетенцій вимагають більш широкого використання активізуючих методик, інтерактивних технік у навчанні математики (“мозковий штурм”, дискусія у великій групі, робота в малих групах, метод базово-перехресних груп, дебати, метод “дерево рішень”, інтерв’ю, дослідження випадків тощо), які є домінуючими під час проведення саме нетрадиційних уроків.

Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можли-

вість доповнити і поглибити знання учнів , розвинути інтерес до

предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя,

зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень , у суспільному житті); полікультурні (розуміння

несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії , культури);

комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності.

Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання, як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Для дорослих учнів у виборі дидактичних ігор даю перевагу таким,як ділові , рольові ігри, які реалізуються через уроки – конференції, уроки - інтерв’ю, уроки – диспути, інтегровані уроки, уроки - суди, уроки - презентації тощо. Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих
Важливою є психологічна підготовка учнів до гри. Завчасне повідомлення про проведення гри стимулює учнів до участі у ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів , які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання учнів,

інтегруються зі знаннями з інших дисциплін, формується цілісна система знань.

Нетрадиційні уроки – це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами.

У группах найбільшого поширення набули нетрадиційні уроки з такими формами:

1) урок-вистава;

2) урок-змагання;

3) урок-естафета;

4) урок взаємного навчання;

5) урок із груповою формою роботи;

6) урок, який проводять самі учнів

7) урок – “наукове дослідження”

8) урок творчості

9) урок конкурсів;

10)урок-вікторина;

11)урок фантазії;

12)урок-семінар ;

13)урок-рольова гра;

14)урок-“гонка-марафон”

15)урок-гра, що є імпровізацією популярних телепередач.

Неможливо розглянути всі форми і методи нетрадиційного навчання,

тому розглянемо деякі з них.

Наприклад , під час проведення уроку-презентації у групі кухарів на тему: “Об’єми тіл обертання ” були задіяні всі учні, тут мали слово генеральны директори трьох фірм , кореспонденти, представники фірм. Учням було цікаво, вони не тільки повторили вивчений матеріл , але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на даних фірмах по випуску товару . Урок складався з трьох частин вступу, основної частини – реклами товару та підсумку-повторення матеріалу. Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами , вміти слухати.

      Урок має схожість з «аукціоном». Група ділиться на «генераторів» і «Експертів». Генераторам пропонується ситуація (творчого характеру). За певний час уч-ся пропонують різні варіанти вирішення запропонованої завдання, які фіксуються на дошці. По закінченні відведеного часу «в бій» вступають «експерти». У ході дискусії приймаються кращі пропозиції і команди міняються ролями. Надання уч-ся на уроці можливість пропонувати, дискутувати, обмінюватися ідеями не лише розвиває їх творче мислення і підвищує довіри до викладача, але і робить навчання «комфортним».

Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: социальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень , у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності.

Залучення учнів до активної пошуково -творчої діяльності – головне завдання дидактичних ігор. Уроки - ігри сприяють розвиток у учнів

навичок роботи з додатковою літературою, виховують допитливість,

уміння працювати в колективі, вчить самостійно мислити, виробляють

уміння виступати перед аудиторією, виховують почуття відповідальності,

розвивають творчі здібності. Крім того, вони дають змогу опрацьовувати значний за обсягом м атеріал.

Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу. Оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Дослідження сучасних психологів показали, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації. Слухаючи – 26% розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших -95%.
Також на уроках вмкористовються технології інтерактивного навчання:

1.Робота в парах (один проти одного,один – вдвох- всі разом). «Думати

працювати в парі,обмінюватись думками»

2. Два- чотири –всі разом (розвиток навичок спілкуватися в групі ,вміння вести дискусію,займатися творчими завданнями)/

3.Робота в малих групах.Технології колективно- групового навчання: Навчаючи –учись («Кожен учить кожного).

Метод дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань один одному. Викликає інтерес, розвиває творчі здібності.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи нові технології. Так наприклад на році з геометрії за темою «Теорема про три перпендикуляри» пропонуємо учням роботу в парах, учні вивчають разом теорему, а потім один одного перевірять,

доповнять і пояснять.

Також проводжу математичні диктанти, тести з взаємоперевіркою(учні обмінюються зошитами перевіряють один у одного диктант, тест, виставляють оцінки ).

Так для закріплення тем : «Тригонометричні функції»,« Логарифмічна функція», учням пропоную об’єднатись в малі групи і намалювати « портрет теми»( учні разом згадують вивчені формули і властивості і оформлють у вигляді малюнка).

Використання інтерактивних технологій, в тому числі і під час проведення нетрадиційних уроків, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.



Список літератури

1. Смолкин А.Г. Методи ігрового навчання. – К.: МАУП, 2003. .
2. Освітні технології./ За ред. О.М. Пєхоти. – К.: АСК, 2002.




3. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - Київ, 1981, - 206с.

4. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри – активна форма підготовки майбутніх вчителів. // Вища і середня педагогічна освіта. - Київ, 1993. - №6.- С. 68-73.

5.Помету О.І.,Л.В.Пироженко.Сучасний урок.Інтерактивні технології навчання// Наук.-метод.посіб.,2004

6.Онищук В.А. Урок в сучасній школі.//Посіб.для вчит.,1986.

7.Гин А.А.Прийоми педагогічної техніки.//Посіб.для вчит.,1999.

8. І.П.Підласий "Як підготувати ефективний урок" Київ "Радянська школа, 1989р."

9. Матеріали газети "Математика" 2001р., 2002р

Сайти:


http://referat.atlant.ws/?set=referat&mc=36&cm=2650

http://true-referat.ru/referat-ukrainskoyu/aktivni-formi-robit-na-urokah-matematiki-20781.html#






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка