Йод як важливий екологiчний чинник у життєдіяльностl



Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.49 Mb.
Йод як важливий екологiчний чинник

у ЖИТТЄДіЯЛЬНОСТl людини

(проект з екологiчної безпеки)

МАКСИМ ПРИСТУПЮК, студент Нацiонального медичного yнiвepcumemy iменi О. О. Бого.мольця,

ЛЮДМИЛА НАУМОВА, ЛЕВ ПРИСТУПЮК, учнi 1О-го класу Українського медичного лiцею



Kepiвник: БОДНАР П. М., завiдувач кафедрu ендокрuнологiї Нацiонального медuчного унiвepситету iмeнi О. О. Богомольця, заслуженuй дiяч науки i mexнiкu Укpaїнu, доктор медuчнuх наук, професор

Гармонiя життя людини складається з її розумних взаємин з навколишнiм середовищем. Із довкiлля людина отримує все необхiдне для життя: їжy, воду, повiтря, матерiали для свого одягу й взуття, побудови житла i все, що забезпечує їй комфорт. 3 їжею та водою до органiзму надходять i вкрай необхiднi мiкроелементи та вiтамiни. Одним iз мiкроелементiв, дуже важливих для самого icнування людини, є йод. Недостатнicть надходження цього бiогенного мiкроелемента до органiзму спричиняє цiлу низку хвороб та хворобливих стaнiв. У першу чергу - ушкодження щитоподiбної залози. У вiдповiдь на нестачу йоду залоза збiльшується у розмipах, виникає зоб, але гормонiв вона починає виробляти менше, що зумовлює порушення нервової дiяльностi i психiчного стану людини. Виникає синдром недоумкуватостi, глухонiмота.

Icторiя йодної недостатностi така ж стара, як i сама людська цивiлiзацiя. Найдавнiшi зображення людей iз зобом виявленi у буддiйських храмах м. Гайдахарi (Пакистан), на фресках ІІ-ІІІ ст. до н.е. У Європi найстарiшi данi про зоб та недоумкуватicть зафiксованi у рукописi з абатства Унстарiанцiв поблизу М. Град в Австрії (1215 р.).

На iкoнax перiоду раннього християнства можна зустрiти зображення людей iз сильно вираженим зобом.

Наполеон Бонапарт був першим, хто запровадив дослiдження peкpyтiв на наявнicть зоба, оскiльки бiльшicть iз уражених цiєю недугою були недоумкуватими та непридатними до вiйськової служби. Вперше на наявнiсть зоба щитоподiбної залози вказав А. Бауман у 1896 р.

Такий засiб профiлактики зоба, як вживання йодованої солi, почали використовувати у Швейцарії. Там icнyвали спецiальнi заклади для глухих i недоумкуватих, яким потрiбна була постiйна стороння допомога. Після запровадження йодної nрофiлактики кiлькicть хворих на зоб рiзко зменшилася, а потреба у спецiальних закладах для хворих на кретинiзм вiдпала.

Сьогоднi проблема йододефiцитних захворювань загострюється не лише через нестачу йоду, а й через забруднення довкiлля хiмiчними речовинами, що перешкоджають його засвоєнню. До таких належить галогеновмicнi пестициди та гербiциди, реагенти, що використовуються при виготовленнi пластмас, палива та мастил для двигунiв внутрiшнього згорания. Bci цi сполуки викидаються у довкiлля, потрапляють у воду, а звiдти в органiзм людини.

Вагомим забруднювачем людського органiзму є шкiдлива звичка палiння. Із цигарковим димом у кров потрапляють тioцiанати, якi перешкоджають засвоєнню йоду щитоподiбною залозою.

Лiквiдувати захворювання, що зумовленi нестачею йоду в органiзмi, попередити фатальнi їх наслiдки можна, забезпечивши вживання життєво необхiдної кiлькостi йоду з їжею чи питною водою.

У тpaвнi 1999 р. генеральний директор Всесвітньої органiзації охорони здоров'я Гро Харлем Брунтланд наголосила, що лiквiдацiя йододефiцитних захворювань стане трiумфом охорони здоров'я, подiбним до лiквiдації натуральної вiспи та полiомiєлiту.

Привернення уваги дорослих до такої планетарної проблеми, як йододефiцитнi захворювання i пiдвищения серед дiтей та пiдлiткiв розумiння необхiдностi вiдповiдального ставления до свого здоров'я i свого повноцiнного майбутнього - це головна мета нашої роботи. .

Йод як бiоелемент

Йод був вiдкритий у 1811 р. французьким хіміком-технологом Бернардом Куртуа. У 1833 р. з'явилася перша публiкацiя про цю речовину. Її почали вивчати хiмiки рiзних країн, у тому числi i тaкi свiтила науки, як Жозеф Гей-Люссак i Хемфрi Девi. Piк по тому цi вченi встановили елементарнicть речовини, вiдкритої Куртуа, i Гей-Люссак назвав новий елемент йодом - вiд грецького «темно-синiй, фiолетовий».

Йод - хiмiчний елемент VII групи перiодичної системи. Його атомний номер - 53; атомна маса - 129,9044; галоген. Практично весь природний йод складається iз aтомiв одного iзотопу з масовим числом 127. PaдioaKктивний йод утворюється в ходi природних радiоактивних перетворень. Iз штучних iзотопiв йоду найважливiшими є йод-131 i йод-133; їх використовують у медицинi для дiагностики захворювань щитоподiбної залози та лiкування раку щитоподiбної залози.

Молекула йоду, як i iнших галогенiв, складається iз двох aтомiв. Йод - єдиний iз галогенiв - перебуває в твердому cтaнi за нормальних умов.

Йод може мати тaкi валентнi стани: 3-,1+,3+,5+,7+, а також нуль-валентний стан i, можливо, стан 6+. Бiологiчно активними, зокрема такими, що мають антисептичнi властивостi, є виключно сполуки йоду, в яких вiн перебувае у ступенi окислення 1+.

Йод - елемент досить рiдкicний. Його вмicт у земнiй кopi у вагових вiдcoткax - всього 4.10-5. Уневеликiй кiлькостi вiн мiститься у вcix природних тiлах нашої планети - грунтi, водi, рослинах, тваринах, мiнералах, а також в аеролiтах.

Властивостi йоду як бiоелемента були здавна вiдомi людям. Ще Гiппократ вказував на лiкувальнi властивостi морських водоростей для хворих на зоб.

Як i бiльшiсть життєво необхiдних елементiв, йод у природi здiйснює кругообiг. Його сполуки. розчиняються у водi i в значнiй кiлькостi накопичуються в морях та океанах. 3 поверхнi мopiв i oкeaнiв потоками вiтру йод переноситься в атмосферу й випадає у грунт з атмосферними опадами. У чорноземах вмicт йоду до 50 мкг/г, У пiщаних та пiдзолистих грунтах - до 10 мкг/г.

Органiзм людини не тiльки не потребує великої кiлькостi йоду, але й з дивовижною постiйнicтю зберiгає в кpовi сталу концентрацiю (105-106 %), так зване «йодне дзеркало кровi». Людина i тварини отримують неорганiчний йод з їжею у виглядi йодидiв - калiй йодиду та натрiй йодиду. Переважна кiлькicть йоду надходить до органiзму людини з питною водою. Його середнiй вмicт у добовому харчовому paцiонi становить100-200 мкг. В органiзмi людини мicтиться 30-50 мг йоду, iз них лише 15 мг у щитоподiбнiй залозi. Майже весь йод, що мicтиться в залозi, входить до складу рiзних похiдних тирозину, В тому числi й гормонів щитоподiбної залози, i лише незначна його частина (близько 1 %) знаходиться у виглядi неорганiчного йоду І1-. Великi дози елементарного йоду небезпечнi: доза 2-3 г смертельна. Водночас, у формi йодиду допускається внутрiшнiй прийом набагато бiльших доз.

Kpiм щитоподiбної залози, властивicтю активно накопичувати йодиди характеризуються слиннi та молочнi залози, залозиста оболонка шлунку, тонкий кишечник i плацента. Проте тиреотропний гормон стимулює захоплення йодидiв лише щитоподiбною залозою. Процесс засвоення йоду залозою регулюється кiлькiстю цього елемента, що надходить до органiзму: великий приплив йоду негативно впливає на його захоплення, тодi як зниження вмicтy йоду в їжi викликає пiдвищення захоплення його залозою з кpовi.

Спiввiдношення йоду в щитоподiбнiй залозi та плазмi кpовi коливається вiд 10:3 до 100:1. Незважаючи на велику концентрацiю йоду в залозi, piвeнь вiльного йодиду становить в нiй лише близько 1 % вiд загальної його кiлькостi.

Елемент, потрапляючи в залозу, швидко окислюється до елементарного І2 i зв'язується з тирозином, який входить до складу тиреоглобулiну. Слiд вiдзначити, що лише елементарний йод може реагувати з тиреоглобулiном, аби утворювати гормони щитоподiбної залози.



Патологiчнi наслiдки нестачi йоду в органiзмi

Поширення зон йодного дефiциту - глобальна проблема, що охоплює значну кiлькiсть населення всix континентiв. В таких зонах проживає майже 1,5 млрд. осiб. Укpaїнy включено до програми Дитячого фонду Органiзації Об'єднаних Нацiй i Мiжнародної ради ВООЗ з контролю за йодною недостатнiстю.

Йододефiцитнi захворювання завжди були в центрi уваги науковцiв та практикiв. Їx характерним проявом є збiльшення розмipiв щитоподiбної залози, формування ендемiчного зоба. Дослiдження oстaннix pокiв показали, що поширення йододефiцитних розладiв виходить за межi звичних районiв зобної ендемії. Biдoмо, що близько 30% населення земної кулi проживає у районах йодного дефiциту.

У 1983 р. тepмiн «ендемiчний зоб» було запропоновано змiнити на «йододефiцитнi захворювання».



Прояви йододефiцитних захворюванъ

Плід:

- зростання cмepтнocтi;

- вродженi вади розвитку;

- неврологiчний кретинiзм;

- вiдставання у психiчному розвитку;

- глухонiмота;

- спастична диплегiя;

- мiкседематозний кретинiзм;

- затримка фiзичноro розвитку;

- вiдставання психiчного розвитку;

- психомоторнi порушення.

Немовля:

- висока смертнiсть;

- вроджений зоб;

- вроджений гiпотиреоз.



Дитина:

- зоб;


- субклiнiчний гiпотиреоз;

- затримка фiзичного, iнтелектуального розвитку i становлення репродуктивної функції.



Доросла .людина:

- зоб;


- субклiнiчний гiпотиреоз;

- зниження iнтелекту та фiзичної працездатностi;

- гiперхолестеринемiя.

Жiнка репродуктивного вiку:

- зоб;


- анемiя;

- порушення репродуктивної здатностi;

- неплiднicть;

- невиношування вaгiтнocтi;

- передчаснi пологи.

За науковими даними, основною причиною виникнення ендемiчного зоба є йодна недостатнicть, проте, попри це, слiд враховувати також i роль iнших мiкро- та макроелементiв у розвитку цiєї патології. Як вiдомо, для розвитку зобної ендемії велике значення має недостатне надходження до органiзму брому, цинку, кобальту, мiдi, молiбдену, а також неправильне спiввiдношення цих елементiв, зокрема надлишок кальцiю, марганцю, хрому, залiза, фтору. На думку ряду вчених, вплив йодної недостaтнocтi на органiзм вiдбувається не iзольовано, а на фонi певного вмicтy макро- i мiкроелементiв у навколишньому середовищi. До того ж порушення правильного їх спiввiдношення є додатковим фактором в етiології ендемiчного зоба.

Згiдно з експериментальними даними, йодта флуор в органiзмi тварин поводяться як антагонicти: хiмiчно бiльш активний галоген - флуор витісняє йод iз його органiчних сполук, викликаючи йодне голодування. Тобто причиною ендемії зоба може бути не лише недостатнicть йоду в природi, а й надлишок флуору.

До географiчних районiв зi збiдненою йодом мicцевicтю належать ripськi пасма, передгip'я, заплави великих рiчок, лiсистi регоіни з пiдзолистим фунтом. В Укpaїнi ендемiчними за зобом мicцевостями традицiйно є Прикарпаття, Карпати, Закарпаття.

Детальне обстеження вмicтy йоду в гpунтових водах неендемiчних за зобом peгiонiв дозволило виявити збiднeнicть на йоду мicтax Краматорську, Слов'янську, Амвросіївському та Харцизькому районах Донецької областi; Алуштинському, Балаклавському, Куйбишевському, Старокримському, Бахчисарайському районах Криму; Ямпiльському та Шосткiнському районах Сумської областi; Новоград- Волинському, Черняхiвському, Смильчинському, Житомирському районах Житомирської областi; Макapiвському, Києво-Святошинському, Iвaнкiвcькому районах Київської областi; Корюкiвському, Щорсiвському, Менському районах Чернiгiвської областi; Лисичанському районi Луганської областi. Низький вмiст йоду у питнiй водi спостерiгається i в мicтax Житомирi та Києвi.

Компенсаторна здатнicть органiзму пiдтримувати достатнiй синтез тиреоїдних гормонів за умов легкого ступеню йодної недостатностi зменшується у випадку iнфекцiйних захворювань, глистних iнвазiй, поганих санiтарно-гiгiєнiчних умов проживання населення.

Oкpiм очевидної нестачi йоду, йододефiцитнi стани зумовлюються впливом низки iнших чинникiв, якi сприяють розвитку відносної йодної недостатностi. До них належать: природнi харчовi продукти, що мiстять йод; речовини, що блокують транспорт йодидiв до тиреоциту (нiтрити, перйодати, перхлорати, тiоцiанати); препарати, якi спричиняють порушення органiфiкації йоду (похiднi тiосечовини, параамiнобензойна кислота, сульфанiламiди, ацетилсалiцилова кислота, резорцин). Розвитку відносної йодної недостатностi сприяють генетичнi дефекти бiосинтезу тиреоїдних гормонів з посиленим видiленням iз сечею моно- та дийодтиронiнiв. Порушення всмоктування йоду зумовлюється ушкодженням opгaнiв травлення та наявнicтю у водi значної кiлькостi гумiнових речовин.

Після Чорнобильської катастрофи в Укpaїнi збiльшується кiлькicть хворих iз ушко-дженнями щитоподiбної залози, в тому числi з зобом. Аналiз стану щитоподiбної зало-зи, проведений фахiвцями-ендокринологами, засвiдчив значне збiльшення її об'єму та велику частоту зоба у населення мicцевостей, що забрудненi радiонуклiдами. Подiбна ситуацiя спостерiгалась i на прилеглих до пiвнiчних територiй України мicцевостях Бiлорусi

Київська область та м. Київ також входять до складу територiй, де ймовipнiсть розвитку ендемiчного зоба є значною. Після аварії великi дози радiоактивного йоду надходили до щитоподiбної залози через високу сприйнятливicть її до йоду, i накопичувались там. Публiкації в науковiй лiтературi свiдчать, що опромiнення щитоподiбної залози може спричинити тиреоїдити, гiпотиреози, доброякicнi та злоякicнi пухлини. На сьогоднi доведеним є виникнення раку щитоподiбної залози у дiтей внаслiдок дії чинникiв Чорнобильської аварії. .

Щодо виникнення зобу, то провiдною причиною цiєї патології є дефiцит йоду у водi та продуктах, якi споживає населення. Вона може впливати i на розвиток патології, що обумовлена радiонуклiдами.

Найбiльш виразним проявом нестачi йоду є поступове дифузне збiльшення щитоподiбної залози. Залоза може бути незначно збiльшеною або досягати великих розмipiв. Як правило, залоза збiльшується piвномipно, хоча можливi вузловi та дифузно-вузловi форми зоба. За умов легкого та середнього ступенiв йодної недостaтнocтi зростання розмiрiв залози вiдбувається поступово впродовж 10-15 pокiв. Клiнiчний стан людей iз зобом тривалий час еутиреоїдний з поступовим роз витком гiпотиреозу. Зоби великих розмiрiв можуть викликати симптоми здушування opгaнiв шиї.

Характер i вираженicть клiнiчних проявiв залежатьвBiд перiоду впливу нестачi йоду (вaгiтнicть, антенатальний, постнатальний, пубертатний). Велике значення мають також спадковi чинники, здатнicть органiзму адаптуватися до нестачi йоду, вплив стpyмoгeнiв, соматичних та iнфекцiйних захворювань.

Наявнiсть зоба - не лише косметичний дефект. Клiнiчнi прояви захворювання зумовлюються гiпотиреозом. 3 ним пов'язанi втомлюванiсть, сповiльненiсть психiчних реакцiй, порушення менструацiй та репродуктивної здатностi жiнок. У дiтей провiдною ознакою є сповiльнення росту, вiдставання кісткового вiкy вiд хронологiчного. Зi зростанням важкостi гiпотиреозу виявляються його характернi ознаки: запори, фiзична та розумова млявiсть, сонливiсть, мерзлякуватicть, зростання маси тiла.

Дiти iз зобом та легкими проявами гiпотиреозу гipше навчаються у школi, частiше хворiють, у них часто дiагностується анемiя.



Iншi прояви нестачi йоду.

Найчастiшим проявом тяжкого ступеня нестачi йоду є кретинiзм. Його розвиток зумовлений порушеннями у формуваннi та дiяльностi нервової системи через нестачу йоду та гiпотиреоз мaтepi. У розвитку i виникненнi кретинiзму важливим є вплив нестачi елементу на вcix етапах розвитку ембрiону, плоду тадитини. Мала кiлькicть гормону щитоподiбної залози - тироксину у мaтepi в першi три мiсяцi вaгiтнocтi сповiльнює розвиток мозку та нервової системи плоду. Після сформування щитоподiбної залози плоду (12-й тиждень вaгiтнocтi) за умов нестачi йоду порушується закладка синапсiв. Мозок формуєтьсяв продовж 3 pокiв життя дитини. Якщо на даному вiдтинку життя є нестача йоду та тиреоїдних гормонів, то ви никають незворотнi. порушення у мозку, якi не можна буде усунути призначенням тиреоїдних гормонів у подальшому. Клiнiчно видiляють неврологiчний та мікceдематозний варiанти ендемiчного кретинiзму. Неврологiчному вapiaнту властивий нормальний зрicт, наявнicть зоба, глухонiмота, косоокість, спастичнi паралiчi, розумова неповноцiннicть. Цей стан виникає за нестачi йоду та легкого гiпотиреозу у мaтepi.

Мiкседематозному вapiaнту властивий низький зрiст, значне вiдставання у фiзичному, розумовому та статевому розвитку, тяжкий гiпотиреоз. Даному вapiaнту не властива глухота, часто спостерiгається атрофiя щитоподiбної залози. Клiнiчнi форми цього вapiaнтa кретинiзму обумовленi важким постнатальним гiпотиреозом дитини.

Зобна ендемiя на теренах, забруднених внаслiдок катастрофи на Чорнобильськiй АЕС, мaє певнi особливостi. Бiльшiсть таких територiй є мicцями зобної ендемії внаслiдок рiзного ступеня нестачi йоду. Посилене поглинання щитоподiбною залозою радiоактивного йоду в першi мicяцi пiсля аварії та подальше забруднення радiонуклiдами довкiлля справили значний вплив на перебiг зобної ендемії. До її особливостей належать: збiльшення кiлькостi осiб iз зобом великих розмiрiв, збiльшення кiлькостi вузлових форм зоба, зростання кiлькостi випадкiв aутoiмунного тиреоїдиту в осiб з ендемiчним зобом.

Вказанi змiни сталися внаслiдок стимулюючого впливу малих доз радiоактивного опромiнення. В умовах йодної недостатностi малi дози променевого впливу є додатковим стимулюючим фактором, а щитоподiбна залоза вiдповiдає на стимуляцiю посиленим ростом.

Дiагностика йододефiцитних захворювань здiйснюється, передусiм, шляхом обстеження щитоподiбної залози як органа, що найбiльше потерпає вiд нестачi йоду. Найтиповiшим проявом нестачi йоду є збiльшення щитоподiбної залози (зоб). Для клiнiчного дослiдження щитоподiбної залози найчастiше використовують метод пальпації, за допомогою якого визначають розмipи щитоподібної залози, оцiнюють її збiльшення, визначають наявнicть вузлiв. Якщо розмipи кожної з часток щитоподібної залози при пальпації меншi вiд нігтьової фаланги великого пальця обстежуваного пацiєнта, то тaкi розмipи вважають нормальними. Якщо ж при пальпації залоза збiльшена або видима оком, дiагностується зоб.

3 1994 р. експерти ВООЗ запропонували таку класифiкацiю розмipiв щитоподiбної залози:

0 ступiнь - зоба нeмaє.

І ступiнь - розмipи часток бiльшi вiд нiгтьової фаланги великого пальця; зоб пальпується, але не видимий.

II ступiнь - зоб пальпується i видимий оком.

На сьогоднi використовується ультразвукове дослiдження щитоподiбної залози, яке дозволяє з великою точнicтю визначати її розмipи, об'єм i структуру. За даними ультра-звукового дослiдження, зобом називають розмiри щитоподiбної залози понад 18 см3 у жiнок та понад 25 см3 у чоловiкiв.

Т аблиця

Об'єм щитоподiбної зaлози у дiтей та підлітків за умов достатнього йодного забезпечення, см3

Biк (роки)

Хлопчики

Дiвчатка




6

5,4

4,9

7

5,7

6,3

8

6,1

6,7

9

6,8

8,0

10

7,8

9,3

11

9,0

9,8

12

10,4

11,7

13

12,0

13,8

14

13,9

14,9

15

16,0

15,6

Для дiагностики йодного дефiциту у певнiй мicцевостi необхiдно провести аналiз води у водоймах та криницях. Piвeнь йоду у водi до 2 мкг/л може бути причиною високого, 2-3 мкг/л помipного, 3-4 мкг/л - слабкого ступеня зобної ендемії. Для оцiнки кiлькостi йоду, що надiйшов до органiзму, визначають його добове видiлення iз сечею. Bмiст йоду в сечi обчислюють як абсолютну кiлькicть у мiкpoгpaмax йоду на 100 мл сечi або у перерахунку на piвень креатину - в мiкpoгpaмax йоду на 1 г креатину.

Piвeнь видiлення йоду з сечею до 2 мкг_100 мл характеризує високий, 2-5 мкг/l00 мл - помipний, 5-10 мкг/l00 мл - низький ступiнь йодного дефiциту.



llIляxи подолання йододефiцитних стaнiв

Поширенicть захворюваностi щитоподiбної залози та iнших вад здоров'я внаслiдок йодного дефiциту спонукають Miнicтepcтвo охорони здоров'я вживати невiдкладних заходiв. Головною державною санепiдемслужбою України у тpaвнi 2001 р. прийнято рiшення з 1 сiчня 2002 р. йодувати всю харчову сiль, яка виробляється в Укpaїнi для споживання населенням, та не допускати надалi ввезення на територiю країни нейодованої солi. Таке рiшення вiдповiдає резолюції Bceсвітньої асамблеї ВООЗ та Bcecвітньої зустрiчi у верхах (1990 р.), пiдписаної ще СРСР, про подолання йодно!ї недостатностi до кiнця другого тисячолiття.

Усунення нестачi йоду досягається проведенням масової, групової та iндивiдуальної профiлактики.

Основним джерелом надходження йоду до органiзму людини є вода, твариннi харчовi продукти (м'ясо, молоко), продукти мopiв.



Втрати йоду при зберiraннi продyктiв

Зберiгaння картоплi з жовтня до травня 64%

Смаження м'яса 65%

Варiння м'яса 48%

Варiння картоплi:

- подрібненої 48%

- цiлої 32%

3 метою масової профiлактики нестачi йоду рекомендовано вживати збагаченi йодом продукти. Найбiльш поширеним заходом масової йодної профiлактики є вживання йодованої солi. До кухонної солi додають йодид калiю, що мiстить 76,5% йоду, чи йодат калiю (59,5% йоду). Йодат калiю стiйкiший для зберiгання.

Сiль повинна бути розфасованою у водонепроникнi пакети. Потрiбно дотримуватись тepмiнiв придатностi йодованої солi. Протягом зберiгання вмicт йоду в солi зменшується. Під час варiння йодпереходить до харчових продуктiв.

Поглинання йоду пiд час приготування їжi

Картопля 0,3-0,7%

Рис 5-8%

Вермiшель 10,6-16,0%

Рекомендується солити страви наприкiнцi вapiння. Звiтрювання йоду збiльшується при бурхливому кипiннi.

Постiйне вживання йодованої солi зменшує частоту дифузного та вузлового зоба, раку щитоподiбної залози. Йодована сiль є не лiкувальним, а профiлактичним продуктом, може споживатися вciм населенням без ризику виникнення побiчних реакцiй. Поширена думка, що йодована сiль погіршує cмaкoвi якостi чи зовнiшнiй вигляд страв, не має пiд собою жодного пiдгрунття. Масова йодна профiлактика може здiйснюватися також йодуванням олії, хлiба, додаванням йодидiв у корм домашнiх тварин.

3 метою масової йодної профiлактики використовується йодована олiя - лiпоїдол зi вмicтом 240 (480) мкг йоду. Вжитий внутрiшньо лiпоїдол забезпечує профiлактику нестачi йоду впродовж 6-12 мiсяцiв, а введений внутрiшньом'язово - упродовж 1-3 pокiв. у регioнax, де важко забезпечити постiйне постачання йодованої солi, цей метод є основним засобом йодної профiлактики, особливо для вагiтних, мaтepiв-годувальниць, дiтей.

Групова профiлактика - прийом дозованих препаратiв йоду окремими категорiями населення, що мають найбiльший ризик виникнення йододефiциту. Це дiти, вaгiтнi, матерi-годувальницi. Вони повиннi постiйно отримувати йод, незалежно вiд розмiру щитоподiбної залози. Найкращим джерелом йоду для немовлят є молоко мaтepi. Через це найдоцiльнiшим засобом профiлактики буде годування груддю, особливо протягом перших 4-6 мiсяцiв життя дитини.



Потреба у йодi у рiзних вiкових категорiй, мкг на добу

Дiти:


до 1 року до 120

до 3 рокiв 120

4-6 pокiв 120 - 130

7 -9 рокiв 140 - 150

10-12 рокiв 150 - 200

Особи віком 13-35 pокiв 200

Особи віком 36-65 pокiв 180
У ще старшому вiцi достатньою є доза йоду 130-150 мкг на добу. При штучному годуваннi недоношених дiтей доза йодиду - 20 мкг на 100 мл молока, для доношених – 10 мкг на 100 мл молока.

Групова профiлактика здiйснюється препаратом антиструмiн, до якого входить 1 мг (1000 мкг) йодиду калiю. Випускається також йодид калiю у таблетках по 100, 200, 300 мкг (препарат «Йодид»). Антиструмiн призначають дiтям: дошкiльного вiку по 1/2 таблетки, молодшого шкiльного вiку - по 1 таблетцi, старшого шкiльного вiку та вагiтним - по 2 таблетки на тиждень.

Iндивiдуальна йодна профiлактика проводиться у випадках зростаючої потреби у йодi. Вона рекомендована жiнкам за piк до планової вагiтностi, для одужання пicля важких та iнфекцiйних захворювань, пiсля кypciв лiкування антибiотиками (еритромiцин, циклоспорини, пенiцилiни, стрептомiцин) чи сульфанiламiдами, а також у випадках захворювань opгaнiв травлення, коли можливе сповiльнення його всмоктування. Iндивiдуальна йодна профiлактика здiйснюється антиструмiном чи комплексними полiвiтамiнними препаратами з йодидом, а також бiологiчно активними добавками зi вмicтом йоду (наприклад, «Бiостар»).

Для йодної профiлактики заборонено вживати спиртовий розчин йоду, або розчин за Люголем (1 %-й розчин йоду у 2%-му водному розчинi йодиду калiю). В однiй краплi розчину Люголя мiститься йоду у 100 разiв бiльше, нiж потрiбно органiзму на день.

Надлишок йоду також може викликати рiзноманiтнi захворювання: гiпотиреоз, алергiйнi реакції.
Експериментальна частина

Констатуючий аналiз

Для виявлення йодної недостатностi вченими iз ФРН розроблено спецiальний опитувальний листок. Наводимо його запитання.

Чи страждаєте Ви вiд нестачi йоду в органiзмi?

На кожне запитання потрiбно вiдповiсти «так» чи «нi».

1. Чи маєте Ви вiдчуття спертя у горлi?

2. Чи страждав хтось iз Ваших батькiв на захворювання щитоподiбної залози?

3. Чи збiльшилася вага Вашого тiла ocтaннiм часом?

4. Чи знизилася вага Вашого тiла oстaннiм часом?

5. Чи збiльшився Ваш апетит?

6. Чи знизився Ваш апетит?

7. Чи не помiтили Ви, що стали сильнiше або частiше пiтнiти?

8. Чи мерзнете Ви oстaннiм часом, нaвiть якщо тепло?

9. Чи стали у Вас oстaннiм часом бiльш гарячими руки?

10. Чи стали ocтaннiм часом Вашi руки та ноги постiйно холодними?

11. Ви часто вiдчyваєте занепокоєння неясногo характеру?

12. Чи з'явилися у Вас сонливicть, млявicть, постiйна втома, яких ранiше не було?

13. Чи часто Вас охоплює незрозумiле тремтiння?

14. Чи почаcтiшав Ваш пульс у спокiйному cтaнi?

15. Чи стала Ваша шкiра сухiшою?

16. Чи стали бiльшими за об'ємом Вашi випорожнення?

17. Чи стали Ви потерпати вiд запорiв?

Якщо Ви вiдповiли ствердно на шiсть або бiльше запитань, то скорiш за все, належите до людей, що потерпають вiд дефiциту йоду. Проте лякатися не слiд. Все це можна змiнити, виконавши рекомендації лiкаря.

Наведений опитувальний листок розрахований на дорослих. Дiти не могли зрозумiти cyтi питань, частково навіть їх змiсту, а тим бiльше з розумiнням вiдповiдати на них. Тому ми розробили програму ознайомлення iз йододефiцитними станами та необхiдностi усвiдомлення негативного впливу нестачi йоду в органiзмi на дитину. Вона передбачає:

1. Опитування учнiв щодо їх знань про йододефiцитнi захворювання.

2. Опитування батькiв про заходи профiлактики йодної недостатностi.

3. Визначення видiлення йоду з сечею експрес-методом.

4. Випуск листiвки та iнформацiйних листкiв про негативний вплив нестачi йоду в органiзмi.

5. Заняття зi своїми однолiтками.

6. Програмований контроль знань.

7. Повторення матерiалу для кращого засвоєння.



Анкета для учнiв

1. Друже, чи знаєш ти, що є хвороби, обумовленi нестачею йоду в органiзмi?

2. Друже, чи думаєш ти про своє здоров'я у майбутньому?

3. А чи знаєш ти, мiй друже, що кpiм звичайної кухонної солi, є ще йодована сiль?



Результати дослiджень

Опитування учнiв щодо йододефiцитних cтaнiв дало тaкi результати: учнi 8-х та 9-х класiв недостатньо поiнформованi про icнування захворювань, мало стурбованi станом свого здоров'я у майбутньому i погано поiнформованi про дiєвий засiб масової профiлактики йодної недостaтнocтi - йодовану сiль.



Анкета для батькiв

1. Чи вiдомо вам, що нестача йоду в органiзмi вашої дитини може бути причиною хвороб?

2. Чи використовуєте ви йодовану сiль у харчуваннi?

3. Чи хотiли б ви знати про недуги, спричиненi нестачею йоду в органiзмi?

Аналiз анкетного опитування батькiв учнiв 8-х та 9-х класiв показав, що позитивну вiдповiдь про знання причин захворювань, зумовлених нестачею йоду, дала половина опитаних, стiльки ж i використовують йодовану сiль у своєму харчуваннi. Bci хочуть знати про недуги, спричиненi нестачею йоду в органiзмi.

Формуючий аналiз

Перш за все, ми випустили стіннівку, у якiй iнформували про наслiдки нестачi йоду в органiзмi людини та можливостi профiлактики цих cтaнiв. Oкpiм того, випустили листiвку-пам'ятку для своїх товаришiв. У нiй ми пропагували доцiльнicть вживання йодованої солi i велику користь вiд неї.



Iнформацiйна листiвка-пам'ятка

Чи.м загрожує нестача йоду в органiзмi

У людини є дуже важлива залоза внутрiшньої секреції - щитоподiбна залоза. Вона знаходиться спереду нашиї, трохи вище вiд вирiзки груднини. Зовсiм малий орган. Пильно вдивляючись у форму шиї, лише iнколи мибачимо контури залози пiд час ковтання. І це дуже добре. Та буває iнакше. Залоза збiльшується у розмiрах, її добре видно на шиї, i не тiльки пiд час ковтання. Лiкарi називають збiльшену залозу зобом. А це хвороба. І найчастiше вона виникає через малу кiлькicть йоду в органiзмi людини.

А чому йоду? Biн потрiбен для утворення гормонів щитоподiбної залози - тироксину та трийодтиронiну. Гормонів нашого життя. Якщо їх достатньо, ми радicнi, рухливi, маємо хорошу пам'ять i мало непокоїмось.

А якщо цих гормонів мало? Дитина погано розвивається. Picт її сповiльнюється або припиняється зовсiм. Дитина блiда, одутла, часто хвopiє. Погipшується пам'ять, слух. Вона мерзне, коли не зовсiм прохолодно. І нaвiть серед лiта любить тепло вдягатися.

Щоб цьому запобiгти, потрiбно вживати в їжу йодовану сiль. Та кiлькiсть солi (5-6 г), що з їжею потрапляє до органiзму, забезпечить тебе йодом.

Для кращого запам'ятовування необхiдностi вживання йодованої солi ми придумали вiршики-переспiви та тематичнi оповiдки.

Ходить гарбуз по городу

Та й питає свого роду:

«Ой, чи живi, чи здоровi

Bci родичi гарбузовi?»

Обiзвалась жовта диня

Гарбузова господиня:

«Ой живi, та не здоровi

Bci родичi гарбузовi».

Пожовтiли oriрочки

Гарбузовi сини й дочки

Жовтi стали, хворобливi

І сонливi, i лiнивi.

Нi про що вони не дбають,

Мерзнуть все i засинають.

- Так чому ж такеє сталось,

І не ждалось, не гадалось?

- Сiль звичайну ми вживаєм,

Йодовану забуваєм.



Казка про козакiв-побратимiв

Зустрiлися пicля довгої розлуки козаки Нечуйвiтер та Тягнирядно. Нечуйвiтер i питає свого побратима: «А чому вигляд у тебе якийсь не козацький? Опецькуватим став, шаблюка з рук падає, голос захрипає, у теплий кожух напровеснi кутаєшся?»,

Тягнирядно вiдповiдає: «Мабуть, тому, що старiшаю й кволiшаю» .

«Може, кулешi їcи мало?» - цiкавиться Нечуйвiтер. «Кулешi вистачає i шкварки до неї є», - вiдповiдає Тягнирядно.

- «А сiль яку вживаєш?» - «Звичайну, купив у чумакiв, коли їх валка йшла через село». – «Звичайна сiль - то пiвсолi, а от йодована - то сiль», - сказав Нечуйвiтер, хвацько скочив на свого коня i блискавкою майнув у степ.

Цапова наука

Два пiвники, два пiвники

Горох молотили.

Двi курочки-чубарочки

До млина носили

Цап меле, цап меле.

Коза насипає.

А маленьке козенятко

На скрипочку гpaє.

Сiли обiдати. «А чому сьогоднi на столi солi йодованої нема?» - питає Цап. «Викинула я її геть усю», - вiдповiдає Коза. - Вiд неї страва жовтiє, каша у горщику пiдгоряє, молоко збiгає, м'ясо недоварюється. «А де ж ти була, моя Кiзонько, як у печi вогонь палахкотiв?» - цiкавиться Цап. «Та трохи iз сусiдкою Вiвцею бiля криницi погомонiла», - вiдповiдає коза. А про себе подумала, що говорили вони з Вiвцею, аж у печi погасло. Обiд вийшов невдалий. А вона все на йодовану сiль звернула. Нi, щоб мати, треба дбати. Пiшла Коза знову йодовану сiль купувати.

Баєчки та спiваночки лише привертають увагу учнiв до проблеми йодної недостатностi. Поповнення знань учнiв досягається проведенням занять i контролю якостi засвоєних знань.

Тематика занять про йододефiцитнi стани

Урок 1. Йод у життi людини

Мета уроку: ознайомлення учнiв з важливим бiологiчним значенням йоду в життi

людини.


План уроку

1. Кругообiг йоду у природi.

2. Необхiднicть йоду для утворення гopмoнiв у щитоподiбнiй залозi.

3. Вiкoвa потреба у йодi i збiльшення її у дiтей віком 12-14 pокiв.



Ілюстрації до уроку

1. Кругообiг йоду у природi.

2. Структура гopмонiв щитоподiбної залози.

3. Таблиця вікової потреби у йодi.



Урок 2. Хвороби та хвороблuвi стани, cnричиueнi нестачею йоду в органiзмi

Мета уроку: Отримання знань про йододефiцитнi стани.

План ypoку

1. Природнi регiони України з низьким вмicтом йоду у довкiллi.

2. Збiльшення щитоподiбної залози (зоб) як наслiдок йодного дефiциту. .

3. Запобiгання нестачi йоду в органiзмi. Вживання йодованої солi.



Ілюстрації до ypoку

1. Карта України з позначенням peгioнiв зобної ендемії.

2. Фотографiя людини iз зобом.

3. Таблиця вмicтy йоду у харчових продуктах.



Урок 3 (для батькiв)

Мета i завдання уроку: Привернути увагу батькiв до йододефiцитних cтaнiв та

необхiдних заходiв для їх попередження.



План уроку

1. Наслiдки йододефiциту для дiтей.

2. Заходи профiлактики йододефiцитних cтaнiв.

Ілюстрації до уроку

1. Таблиця наслiдкiв нестачi йоду для органiзму людини.

2. Поради щодо запобiгання йодного дефiциту.

Урок 4. Контрольне заняття

Мета уроку: Визначити обсяг знань, засвоєних учнями.

Для досягнення цiєї мети пропонується провести письмове опитування учнiв -програмований контроль.



Питання програмованого контролю

1. Який iз вказаних галогенiв забезпечує життєдiяльнicть щитоподiбної залози?

а) йод;

б)хлор;


в) флуор;

г) бром.


Коментар вiдповiдi: йод входить до складу гopмoнiв щитоподiбної залози, завдяки чому виявляється їх фiзiологiчна дiя.

2. Якi iз peгioнiв України збiдненi за вмicтом йоду у довкiллi?

а) Карпатськi гори;

б) Кримськi гори;

в) Волино-Подiльська височина;

г) Товтри.



Koмeнmap вiдповiдi: peгioн Карпатських rip здавна є йододефiцитним, йому притаманна значна поширенiсть зоба серед населення.

3. Який iз перерахованих факторiв сприяє збiльшенню щитоподiбної залози? .

а) палiння;

б) малорухомий спосiб життя;

в) звичка дивитися велику кiлькicть телепередач;

г) зловживання солодощами.



Коментар вiдповiдi: iз цигарковим димом до органiзму потрапляють хiмiчнi сполуки тiоцiанати. Вони перешкоджають засвоєнню йоду щитоподiбною залозою i сприяють збiльшеннюїї у розмiрах (тобто зобу).

4. Яка капуста, на вашу думку, найбiльш багата на йод?

а) морська;

б) бiлокочанна;

в) червонокочанна;

г) брюссельська.



Коментар вiдповiдi: ламiнарiя цукриста (морська капуста) мiстить у своєму складi багато йоду i є добрим джерелом поповнення йоду для органiзму.

5. М'ясо якої риби найбiльш насичене йодом?

а) ставриди;

б) карася;

в) щуки;

г) сома.


Коментар вiдповiдi: ставрида є морською рибою, i вмicт йоду в нiй найбiльший.

6. Яка сiль є найбiльш корисною для пiдсолювання салатiв?

а) йодована «Козацька»;

б) кухонна кам'яна;

в) «Екстра Полiсся»;

г) кухонна дрiбного помолу.



Коментар вiдповiдi: йодована сiль збагачує страву йодом.

7. Коли краще додавати йодовану сiль для бiльшого насичення страви йодом?

а) наприкiнцi варiння;

б) на початку варiння;

в) .з моменту закипання страви;

г) перед тим, як ставити посуд зi стравою на вогонь.



Коментар вiдповiдi: щоб запобiгти звiтрюванню йоду, йодовану сiль у страви краще додавати наприкiнцi варiння.

8. Чи змiнюються смак i якiсть продуктiв, якщо їх посолити йодованою сiллю?

а) не змiнюються;

б) змiнюється колip продукту;

в) змiнюється запах продукту;

г) у продукту з'являється невластивий йому присмак.



Коментар вiдповiдi: йодована сiль не вплива на смaковi якостi їжi та на її колip.

9. Чи можна використовувати йодовану сiль для солiння oгipкiв i капусти на зиму?

а) можна;

б) капуста може пожовкнути;

в) огipки стануть м'якими;

г) з'явиться присмак йоду у продукту.



Коментар вiдповiдi: йодована сiль, як i звичайна, може використовуватися для солiння; вона не нaдaє неприємного смаку солiнням.

10. Для чого ми вживаємо йодовану сiль?

а) щоб уникнути нестачi йоду в органiзмi;

б) щоб попередити застуднi захворювання;

в) щоб мiцнiшими були кicтки;

г) щоб не виникли хвороби зубiв.



Коментар вiдповiдi: вживання йодованої солi захищає вiд виникнення йододефiцитних захворювань.

У вcix запитаннях тесту правильною є вiдповiдь «а». Але пiд час опитування учнiв порядок вiдповiдей потрiбно змiнювати.



Оцiнка результатiв програмованого контролю

- 8 правильних вiдповiдей розцiнюються як дуже добрий результат.

- 6 правильних вiдповiдей розцiнюються як добрий результат.

3 учнями не потрiбно проводити додаткових занять, а лише нагадати про важливicть попередження йододефiцитних cтaнiв.

- 5 i менше правильних вiдповiдей свiдчать про необхiднiсть проведення для учнiв додаткового уроку.

Після тестування учнiв ми провели опитування за шкалою нiмецьких вчених. Нiхто з ровесникiв не вiдповiв ствердно на шicть запитань опитувального листка. Часто була позитивною вiдповiдь на питання №12 «Чи з'явилися у Вас сонливicть, млявicть, постiйна втома, яких ранiше не було?» У 50 учнiв, якi позитивно вiдповiдали на запитання №12, ми за допомогою експрес-методу визначили видiлення йоду iз сечею(йодурiю). Йодурiю, меншу за 100 мкгЦл, виявлено удвох дiвчат.

цi данi пiдтверджують можливicть недостатнього забезпечення йодом.

Висновки

Проведенi нами дослiдження показали, що серед пiдлiткiв piвeнь знань про негативний вплив нестачi йоду на здоров'я дитини є недостатнiм. Разом з тим, учнi були мало поiнформованi про використання йодованої солi заради попередження йододефiцитних cтaнiв.

Можливо, це є наслiдком недостатнiх.знань батькiв про необхiднiсть вживання йодованої солi, або неправильних знань про властивостi йодованої солi. Бiльшiсть вважала неможливим вживати йодовану сiль для засолювання чи консервування овочiв.

Саме тому ми вирiшили допомогти своїм ровесникам. Ми розробили план занять i провели їх, оформили стіннівку та листiвку-пам'ятку про попередження нестачi йоду в органiзмi.

Грайливi вiршики та оповiдки позитивно сприймаються учнями i посилюють їх увагу до власного здоров'я.

Отже, проведена робота привертає увагу батькiв, вчителiв до проблеми йододефiциту, а самих учнiв нацiлює на простий, зручний i доцiльний метод йодної профiлактики - вживання йодованої солi.

Робота була приємною для нас, корисною для наших однолiткiв та дорослих i є перспективною у попередженнi йододефiцитних захворювань.

Список лiтератури .

1. Ганонг В. Ф. Фiзiологiялюдини: Пiдручник / Пер. з англ. - Наук. ред. перекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячкiвська. - Львiв: Бак, 2002. - 784 с.

2. Ендокрuнологiя / П. М. Боднар, О. М. Приступюк, О. В. Щербак та iн.; За ред. проф. П. М. Боднара. - К: Здоров'я, 2002. - 512 с.

3. Олiйнuк: В. А. Патологiя щитовидної залози в Укpaїнi (епiдемiологiя та регiональнi особливостi) / / Журнал практичного лiкаря. - 2001. - № 2. - С. 5-7.



4. Профiлактuка i лiкування йододефiцитних захворювань: Метод, рекомендації. - К, 2002. - 23 с.

5. УСЕ (Український енциклопедичний словник). - К, 2000.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка