Журналістика, філологія та медіаосвіта”



Сторінка16/24
Дата конвертації09.03.2016
Розмір4.97 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   24

ЛІТЕРАТУРА

1.Кудрявцева Л.О., Дядечко Л.П., Дорофєєва О.М., Філатенко І.О., Черненко Г.А. Сучасні аспекти дослідження масмедійного дискурсу: Експресія – вплив – маніпуляція // Мовознавство, 2005. - № 1. – С. 58 – 60.

2. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1983. – 240 с.

3. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 138 с.



Олександр Тупиця (Полтава)

ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ
У статті розкриваються особливості композиції рекламних текстів. Автор звертає увагу на „сильні позиції” в їх смисловій організації. Розглядаються приклади реклами сучасного німецького журналу „Фокус”.

Ключові слова: композиція тексту, рекламний текст, висування, сильні позиції тексту.

Справжні поети

нашого часу працюють

у рекламних агентствах.

Теннессі Уільямс.
Реклама на початку XXI століття вже перетворилася на окремий вид мистецтва. У ній поєднуються і живопис, і мистецтво слова, і музика тощо. „Рекламні акції” впливають на нас з екранів телевізорів, газетних шпальт та радіо. Реклама спрямована на сприйняття людей, створює суспільну думку, примушує людину до певних дій (купувати, обирати, вкладати гроші). У чому ж полягає впливова сила рекламних слоганів? Що привертає увагу людини? Змушує її до дій? Ми поставили собі за мету визначити загальні особливості композиційної будови рекламних текстів, розглянувши деякі рекламні публікації популярного німецького журналу „Фокус”.

Особливості створення рекламних текстів уже довгий час є предметом вивчення та лінгвістичного аналізу. Вони вже давно вийшли на професійний рівень, спираючись на дані психолінгвістики та лінгвістичного аналізу тексту. У нашій країні при створенні слоганів, у більшості випадків, користуються перекладами вже готових іноземних реклам, хоча в деяких випадках таке „перенесення” є недоречним.

Останнім часом розвинулась, але ще не знайшла широкого застосування в лінгвістиці, „теорія сильних позицій” у композиції тексту. Дослідники давно звернули увагу на те, що змісто-смислова структура тексту будується за ієрархічним принципом, і що вище місце певного мовного елемента в цій ієрархії, то вище, відповідно, його текстова значимість [6, с.120]. Такі особливості відзначали й психологи. Л.С. Виготський зауважує, що суть тексту не може полягати лише у процесах пізнання, роботі думки, оскільки в ньому велике значення для розкриття змісту має композиція (форма, структура, ритм та ін.) як емоційний компонент. Різні елементи композиції можуть мати “різну емоційну силу” впливу на чуттєву сферу того, хто сприймає даний текст. Ці особливості визначаються й у рекламному тексті.

Слово може виступати „подразником різної сили”. „У кожному слові, як показала психологічна система мовознавства, – писав Л.С. Виготський, – ми розрізняємо три основних елементи: по-перше, зовнішню звукову форму, по-друге, образ чи внутрішню форму й, по-третє, значення…” [3, с.28]. Різниця між словами, на думку вчених, також може бути й психологічною, оскільки кожне слово в тексті має свою естетичну силу (реакцію), яка можлива в межах цієї системи. Будь-який твір мистецтва розглядається психологами як система подразників, свідомо організованих із такою метою, щоб викликати естетичну реакцію. При цьому, аналізуючи структуру подразників, ми відтворюємо структуру реакції. Наприклад, вивчаючи ритмічну побудову будь-якого мовного уривка, ми весь час маємо справу з фактами не психологічними; однак, аналізуючи цю ритмічну будову мови як різноманітно спрямовану на те, щоб викликати відповідну функціональну реакцію, ми шляхом цього аналізу, виходячи з цілком об’єктивних даних, відтворюємо деякі риси естетичної реакції. При цьому зрозуміло, що відтворювана таким шляхом естетична реакція не належить якійсь окремій людині та не відображає якогось індивідуального психічного процесу в усій його конкретності, але в цьому тільки її перевага [3, с.26].

Тобто, аналізуючи форму тексту, психолог звертається до функціонального аналізу його елементів та структури з метою відтворення їх естетичних реакцій і помічає, що різні текстові елементи здатні викликати своєрідні естетичні реакції.

Залежно від того, які завдання виконують мовні одиниці для розкриття змісту в цілому, говорять про наявність домінант у композиції тексту. „Теорія сильних позицій” ґрунтується на даних стилістики декодування, яка розглядає текст не тільки як об’єкт, що передає задум письменника, а насамперед як джерело нової інформації для читача, що змушує його думати, переживати, одержувати естетичну насолоду тощо. Теорія декодування вчить перевіряти кожну гіпотезу про можливе значення (смисл) мовної одиниці в контексті.

Специфіка організації рекламного тексту, що забезпечує вихід на передній план найважливіших смислів як поєднання суджень та емоцій, як складної конкретно-образної сутності, називається висуванням. Висування – це спосіб організації тексту, що зосереджує увагу читача на певних елементах повідомлення та встановлює семантично релевантні відношення між елементами одного чи частіше різних рівнів [2, с.61]. Функція висування ґрунтується на: 1) встановленні ієрархії символів; 2) фокусуванні уваги на головному; 3) забезпеченні єдності тексту при його сегментуванні; 4) встановленні зв’язків між елементами тексту (між смисловими частинами); 5) полегшенні декодування; 6) утворенні естетичного тла; 7) виконанні інших смислових функцій. Лексичні одиниці, що встановлюють ієрархію смислів поетичного тексту, ми вважаємо “сильними позиціями” (далі СП). У плані змісту вони домінують над іншими лексичними одиницями тексту.

СП – це специфічні текстові маркери, що забезпечують висування на передній план найважливіших смислових домінант, сприяють ієрархізації символів, зосереджують увагу на головному, посилюють емоційний та естетичний ефект, утворюють значущі зв’язки між елементами суміжними та дистантними, які належать одному чи різним рівням, забезпечують єдність тексту та його відтворення (І.В. Арнольд) [1].

СП виділяють насамперед за об’єктивними чинниками: розміром шрифтів, місцем (розташуванням) у тексті, особливостями вираження лексичного значення, наявністю повторів, опозицій, римуванням тощо. При цьому варто враховувати й уплив суб’єктивних факторів: особистісного сприйняття, естетичного впливу та ін. Розглянемо кілька рекламних повідомлень, визначимо СП текстів:

SCHON EINE FAHRT KANN

IHREN HORIZONT UM

KILOMETER ERWEITERN.

Kein Zweifel. Der neue ŠkodaFabia. Fuer alle, die schon alles gesehen haben, wird jetzt spannend. Denn die vielen cleveren Details im neuen Skoda Fabia ueberzeugen sofort. Zum Beispiel der 1,5-Liter-Flaschenhalter. Damit der einzige Durst, den Sie unterwegs haben, der Wissensdurst bleibt. Und den stillen Sie am besten, indem Sie einmal ganz genau hinsehen. Auf die hochwertigen Materialien, die perfekte Verarbeitung und moderne Design. Gehen Sie auf Entdeckungstour. Am besten bei einer Probefahrt. Mehr Informationen bei Ihrem Skoda-Partner, unter 01805/4222 (0,14 €/Min.) oder www.fabia.de

Перша СП рекламного тексту, що привертає нашу увагу, є початковий слоган (розташовано окремо, більший шрифт). Можна говорити, що він виконує своєрідну функцію назви цілого рекламного тексту, узагальнює в собі основні смисли: уже перша подорож може розширити Ваш горизонт на кілометри. Заголовок привертає увагу, тому він має бути чітким, зрозумілим, але водночас “сильним” за змістом і формою. Крім того, значне смислове навантаження виникає внаслідок метафоричного перенесення (горизонт – кругозір людини). Наступна СП – також через шрифт – початковий стимул, своєрідний підзаголовок, що привертає увагу реципієнта, продовжує смисл назви тексту, створює своєрідний „місток” між слоганом-назвою та основним рекламним текстом, даючи відповідь на питання – без сумніву. Нова Шкода фабія. СП – Шкода (маркована жирним шрифтом). Рекламний текст написано меншим шрифтом. Це елемент, який доводить основну інформацію, ідею, переконує споживача тощо. Звернемо увагу на структуру речень – короткі, чіткі, кожне речення передає один смисл: Усі, хто вже все бачив, зараз захоплені. Тому що досконалі деталі в новій шкоді фабії відразу переконують. Наприклад, утримувач для 1,5-літрової пляшки. Привертає увагу реципієнта (досконала деталь – підставка для 1,5-літрової пляшки!?) далі: Щоб утамувати єдину спрагу, яку Ви матимете в дорозі, спрагу до знань. А тамувати цю спрагу Ви зможете. З цим дорогим матеріалом, прекрасною обробкою та сучасним дизайном. Вирушайте в тур-відкриття. Це найкраща пробна поїздка. Текст захоплює реципієнта, здається, примушує дочитати його до кінця. Цікаво, що сам текст – це не нудний перелік переваг (їх мають тисячі сучасних авто), а несподіванка: авто для тамування спраги, спраги до знань та відкриттів, можливість розширити свої горизонти на багато кілометрів! Дотепний хід, який привертає увагу, залишається в пам’яті, а отже, й примушує купувати!

Важливо, щоб дотепний хід у тексті не перетворювався на безглузду нісенітницю при його перекладі іншими мовами.

Розглянемо композицію іншого рекламного тексту з “Фокусу”:

WER DEUTSCHLAND BEWEGEN WILL,



FAENGT AM BESTEN KLEIN AN.”

Joachim Loew, Partner der Initiative Ernaehrung+Bewegung

Ein Leben lang gesund und fit bleiben? Wer das will, muss schon in jungen Jahren auf eine ausgewogene Ernaehrung und viel Bewegung achten. In der Kindheit wird der Grundstein fuer ein gesundes Leben gelegt. Daher sprechen viele Massnahmen der METRO Group zur Vermeidung von Uebergewicht gezielt Kinder und Jugendliche an. Mit unserer Initiative „Gut fuer Dich“ wollen wir dazu ermuntern, richtig zu essen und ein aktives Leben zu fuehren. Machen Sie mit! Mehr Infos unter www.gut-fuer-dich.info.



METRO Group

The Spirit of Commerce

Перша СП рекламного тексту – назва-слоган, цитата Йоахіма Льова (партнера програми "Харчування+рух"): Хто хоче зрушити Німеччину, хай почне найкраще змалку". Привертає увагу через розміри шрифту, але водночас і через „глибокий смисл” висловлювання: якщо хочеш досягти успіху в житті, потрібно працювати змалечку. Гарний слоган, на думку А.В. Овруцького, „можна розглядати як типовий архіватор смислів”. Гарний слоган, переконують психологи, організовується за типом гештальтівських двосмислових картинок, коли один і той самий образ можна розглядати по-різному. Експресивність виникає також через сприйняття метафори слогану [5].

Наступна СП тексту – початковий стимул для роздумів, питання (риторичне): бути все життя здоровим та в гарній формі? Реципієнт обов’язково прочитає наступне речення, щоб отримати відповідь на це питання: хто хоче цього, мусить уже в молоді роки звертати увагу на збалансоване харчування та багато рухатися. Саме в дитинстві закладається основа здорового життя… Допомогти в цьому здатна ініціатива "Gut fuer Dich" (добре для тебе). Приєднуйтеся до нас! – закликає реклама фірми МЕТРО груп.

Hu

HUMAN


7E+09

Er verbindet Chemie und Menschheit

Er ist das Element Mensch. Und er ist einer der

Gruende, weshalb wir die Welt ein wenig anders

sehen. In den Verbindungen von Wasserstoff,

Sauerstoff und Kohlenstoff sehen wir DOW ®

Loesungen fuer die Probleme auf unserer Erde:

von sauberem Wasser ueber erschwinglichen

Wohnraum bis hin zum Klimawandel. Das Anliegen

der Chemie ist das Anliegen der Menschheit.

So sehen wir bei Dow die Dinge – durch die

Augen des Elements Mensch.

Привертає увагу перша СП-логотип HUMAN (людський), наступна СП – початок (жирний шрифт, смислове навантаження): він поєднує хімію з людством. Рекламний текст розкриває основний зміст, має велике емоційне навантаження, примушує реципієнта розмірковувати над глобальними проблемами: вінелемент людини. Він одна з основ того, чому ми бачимо світ дещо іншим. У поєднанні води, кисню та вуглецю бачимо миЗдається, наче між рядків, „розриваючи текст”, з'являється наступна СП (виділена візуально та смислом) – назва фірми DOW. Наступний рядок (своєрідний enjambeman) – розв’язання проблем на нашій Землі… Таким чином, виникає зв'язок DOW – основа світу та вирішення проблем планетарного масштабу!

Спостереження над професійно виконаними рекламними повідомленнями доводять розуміння того, що такі тексти мають свої особливості. Ці особливості стосуються, у першу чергу, організації їх композиційної будови, коли на перший план висуваються найважливіші смислові елементи повідомлення, привертаючи увагу реципієнта. Між окремими смисловими домінантами утворюється безпосередній зв'язок, який сприяє виникненню додаткових смислів, підтексту, емоційного навантаження.

На думку Д. Чендлера, стосовно аналізу рекламних текстів можна говорити про дві методології – семіотичний та контент-аналіз [цит. за 5]. Перший передбачає розгляд рекламного тексту, як специфічної літературної форми зі специфічною знаковою системою. Таким чином, текст сприймається в сукупності екстралінгвістичних, прагматичних, соціокультурних, психологічних та інших факторів. Контент-аналіз передбачає аналіз частоти вживань у рекламному тексті різноманітних категорій та їх якісна інтерпретація. Можемо лише зазначити, що обидві позиції є прийнятними для визначення багатьох особливостей реклами, скажімо, її ефективності, цілісності, оригінальності, доступності для споживача тощо.

Представлена у нашій статті концепція розгляду композиції рекламних текстів як „сукупності” смислових СП може стати основою для подальшого аналізу зазначених видів тексту та теоретичних розробок у галузі рекламної текстології.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Арнольд И.В. Значение сильной позиции для интерпретации художественного текста // Иностранные языки в школе. – 1978. – №4. – С.23 – 41.

2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). – Л., 1981. 3. Выготский Л.С. Психология искусства. – Минск, 1998.

4. Мастерская рекламного текста // http://www.orc.ru/~natali/text.htm (25.02.09)

5. Овруцкий А.В. Психологический анализ телевизионных рекламных текстов // http://offer.com.ua/articles/view.phtml?a_id=1828 (25.02.09)

6. Паповянц Э.Г. Коммуникативная обусловленность синтаксической организации текста в позиции зачина // Вісник Харківського державного університету № 384 (Том 2). Проблеми мови та мовленнєвої діяльності. – Харків, 1995. – С.120 – 123.

7. Focus. Das moderne Nachrichtenmagazin. – Nr.19. – 7.Mai 2007.

Ольга Федоренко (Черкаси)

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ ІРОНІЇ В СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ
У статті подано аналіз фразеологізмів як одного із засобів творення іронічного смислу газетного тексту.

Ключові слова: іронія, іронічний смисл (ефект), засоби вираження іронії, фразеологізми, трансформація фразеологізмів.
У сучасній пресі іронія є засобом вираження авторського ставлення до предмета мовлення та засобом формування думки читачів. Це специфічна форма модальності, що залучає емоції як того, хто висловлюється, так і того, хто сприймає мовлення. Найпоширенішим визначенням іронії (як лінгвістичного явища) є розуміння її як висловлювання, що має прихований зміст, протилежний до того, що виражають безпосередньо [8, с. 214]. Іронічний смисл не є простим запереченням, він виникає внаслідок зіткнення двох взаємовиключних значень, що реалізуються одночасно. Ідеологічно важливий аспект іронії (що важливо для журналістики) – це можливість завуалювати думку, зовні не конфліктуючи ні з традицією, ні з законом [1, с. 67 – 68].

Абсурдні ситуації, які людина постійно переживає, привертають увагу знову й знову, примушуючи шукати шляхи виходу з них. Людина іронізує при зовсім неслушних для цього обставинах і тим самим долає чи прагне подолати свою слабкість у важких життєвих випробуваннях. Як і інші форми комічного (гумор, сатира), іронія у формі критики об’єкта ґрунтується на певному уявленні про ідеал і вищу гармонію.

Н. Ф. Непийвода вважає іронічність „ознакою часу” (що наприкінці XX століття проникла в усі галузі суспільного життя), але серед її причин насамперед називає інформаційний вибух, з одного боку, і обмежену здатність людини переробити величезний потік інформації – з іншого [6, с. 137]. „У таких умовах,  робить висновок дослідниця,  людина потребує розслаблення, а що, як не іронія / гумор, може ефективно виконати цю роль” [6, с. 137]. Крім суто емоційного ефекту, що його викликає іронія, позитивна роль такого викладу, на думку Н. Ф. Непийводи, полягає в зменшенні інтерактивної дистанції між автором і реципієнтом, тобто в наближенні тексту до сприймача [6].

Багато уваги приділяли іронії як стилістичному засобу сміхової культури Л. І. Мацько, С. Ф. Плясунова, І. Г. Горянина, Р. С. Струць та ін. Вони намагалися якомога глибше вивчити питання, пов’язане з місцем іронії серед інших засобів сміхової культури, а також методично обґрунтувати його.

Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії та сатири стали предметом дослідження для М. М. Бахтіна, О. Б. Шонь, Ф. С. Бацевича, О. О. Потебні та багатьох інших. Ці науковці розглядали іронію поряд з іншими формами комічного (гумором, сатирою), із якими вона має безпосередній зв’язок. Дослідники прагнули виявити засоби її реалізації, виокремити потенційні шляхи застосування іронії в публіцистичному тексті.

Дослідження іронії в журналістському тексті потребує подальшого аналізу й теоретичного осмислення. Серед актуальних питань – з’ясування семантичних механізмів формування іронічного смислу, визначення характеру та діапазону мовних засобів його реалізації.

Правильний вибір засобів вираження іронії – це один із ключових моментів ефективності журналістського матеріалу. Метою статті є аналіз найактуальніших мовних засобів вираження іронії, зокрема фразеологізмів, які здатні відтворити думку яскраво й експресивно та водночас просто і зрозуміло.

Загальновідомо, що фразеологізми є найвиразнішими мовними формами естетичного сприймання, оригінального мислення народу, ціннісних орієнтацій, за якими проглядається „чуттєвий” та здатний до сміху (подекуди всупереч усьому) український характер. Як слушно зауважує С. П. Коновець, чим більше журналіст використовує фразеологізми, тим яскравішим є його виступ, а вплив на читача – ефективнішим. Тому принципово важливим є те, якими прийомами користується медіафахівець, коли вживає фразеологічні вирази, що нового привносить у їхній зміст і склад [4, с. 123].

Невичерпний потенціал фразеологічних одиниць виявляється у вираженні іронії з усіма її відтінками: від доброзичливої насмішки до іронії, пов’язаної з осудом, зневагою та вираженням більш сильних почуттів – злоби, гніву, дошкульної, уїдливої насмішки, відвертої зневаги, цинізму. Домінантним у сучасному медіатексті є створення іронічного смислу з метою викриття, гострої критики чи просто незадоволення фактом, подією або процесом.

Сприяє формуванню іронічного ефекту різноманітна трансформація фразеологізмів: розширення і звуження значення / структури (Вони й стоять за кровні інтереси трудівника, наші профспілки. Тільки не горою, а так собі – горбочком. І цей горбочок об’їжджає роботодавець, хай то є держава чи приватник [Київський вісник. – 30.11.2002. – С. 2]); перебудова фразеологізму, його усічення й заміна окремих компонентів (напр.: Двійко б’ється, а „Газпром” сміється [Дзеркало тижня. – 22.06.2000. – С. 1]; пор.: Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать; Двоє б’ються, третій – не мішайся); трансформація фразеологізму за метою висловлювання (Будуй хатку по достатку? [Дзеркало тижня. – 22.06.2000. – С. 15]) та ін.

У своїй „канонічній” формі без додаткових засобів, як вважають науковці, фраземи рідко викликають іронічний сміх [5, с. 237], оскільки „затерті” повсякденним використанням. „Трансформовані фразеологізми, – зауважує А. П. Коваль, – перевірений неодноразовим вживанням засіб створення гумору і сатири. Ці перетворення стосуються як структури і лексичного складу фразеологізмів, так і їхнього змісту та загального спрямування” [3, с. 123]. Трансформація усталеного виразу в цілому або якоїсь його частини посилює емоційність і виразність фраземи, яка вже стала для читача звичною.

Аналіз газетних матеріалів засвідчує, що журналісти шукають нові підходи до використання потенціалу фразеологізмів у створенні іронічного ефекту. Ці перетворення впливають на читача несподіваною модифікацією. Наведемо приклади таких фразеологічних новацій.



Японці беруться за меч, коли розуміють, що втратили обличчя. Політичне харакірі по-українськи це засіб обличчя зберегти [Дзеркало тижня. – 21.04.2007. – С. 3]. У цьому випадку ключовою є лексема обличчя, яка вживається в переносному значенні. Вона позначає не частину тіла людини, а „сукупність основних якостей кого-, чого-небудь” [2]. Іронічний ефект досягається використанням антонімічної пари втратити зберегти, а також інверсії (зворотний порядок слів). Втратити обличчя означає „частково або повністю позбутися певних своїх якостей чи особливостей (совісті, гідності, принципів)” [7]. Протилежним є значення терміну зберегти обличчя.

Цього тижня на роль арбітрів нації, крім Конституційного суду в облозі, претендувало, щонайменше, двоє столичних політиків [Дзеркало тижня. – 21.04.2007. – С. 3]. Арбітр – це, як відомо, „суддя, до якого звертаються для розв’язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові” [2]. У цьому реченні іронія полягає в тому, що лексеми Конституційний суд і двоє столичних політиків прирівнюються до арбітрів нації.

Йти на вибори чи ні? Для Януковича, зважаючи на все, пошук відповіді на це запитання лежить у банальній прагматичній площині. Що краще уже затиснута в руці квола синиця, котрій постійно намагаються вискубти пір’я? Чи жирний журавель, але у хмарах? [Дзеркало тижня. – 12.05.2007. – С. 7]. Фразеологічні одиниці мати синицю в руках і журавель у небі осмислюються в контексті риторичних запитань. У буквальному сенсі запитання звучить так: що краще – задовольнятися тим, що є, чи шукати інший малоймовірний вихід із ситуації? Таким чином, „обігрування” крилатого вислову надає додаткового смислу повідомленню, формує його підтекст. Експресивний ефект підсилюють антонімічні епітети квола (та, яка має немічну будову тіла) та жирний (той, що має надмірну вагу). Фразеологізм зазнав авторської трансформації, проте свого первинного значення не втратив.

Ніхто з них не здобуде абсолютної влади, отже, не зробить кроку, що звузить можливість вибору вектора розвитку країни тим, що прийде на зміну чинним лідерам. Нехай вирує, нехай википає, нехай клекоче та піниться буря в цій склянці [Дзеркало тижня. – 16.04.2007. – С. 12]. У цьому прикладі лексеми вирує, клекоче, википає та піниться вжиті в переносному значенні для створення ефекту нагнітання. Вони підкреслюють те збудження і той неспокій, які панують зараз в українській політиці. Варто виділити роль фразеологізму буря в склянці, який свідчить про „суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань” [7].

На жаль, присутнім у залі представникам мас-медіа довелося проковтнути черговий „інформаційний привід”, який бездарно продукували обидві сторони [Дзеркало тижня. – 21.04.2007. – С. 5]. Лексема проковтнути вживається в переносному значенні. Проковтнути означає „вислухати щось неприємне, образливе, не даючи належної відповіді” [2]. Епітет черговий підтверджує постійність подібної ситуації, тобто характеризує її як таку, що відбувається регулярно, має місце через певні проміжки часу.

Авітаміноз найчастіше є причиною так званої курячої сліпоти або розладу сутінкового зору. Дивлячись на дії українських мужів від політики, можна було б зробити поправку на весну, яка викликала в них напад сліпоти політичної [Дзеркало тижня. – 12.05.2007. – С. 18]. Порівняння сліпоти курячої зі сліпотою політичною призвело до виникнення іронічного смислу. Якщо в першому випадку маємо справу з хворобою очей, то в другому – сліпота вказує на відсутність спрямованої логічної дії українського політика. За допомогою стійкого виразу, що набуває термінологічного змісту, – визначення „діагнозу” мужів при владі – автор піддає критиці діяльність політичної верхівки України.

...Україна стане не просто легкою здобиччю для будь-кого, хто захоче накласти на неї лапу; не просто загрозою для цивілізованого світу, про що вже нині лунають голоси в Європі... [Дзеркало тижня. – 2.04.2007. – С. 3]. Ключовим виразом є фразеологізм накладати лапу. Він свідчить про „чиєсь бажання привласнити щось, заволодіти чим-небудь” [7]. Додає іронії словосполучення легка здобич, яке підкреслює хитке й нестабільне становище України у світі.



Розгул міністерських амбіцій і домагань тільки в останню чергу особистісні характеристики чиновника, а в першу параліч судової влади й прокурорського нагляду. У Феміди має бути пов’язка на очах, але вона не повинна бути сліпою та безпорадною [Дзеркало тижня. – 12.05.2007. – С. 7]. Лексема параліч, яка викриває характер судової влади та прокурорського нагляду, вказує на їхню повну бездіяльність. Використовуючи це слово в переносному значенні, автор висміює дії цих органів через їхню втрату здатності до дії. Проте іронічний смисл криється в останньому реченні, у якому журналіст вживає лексему Феміда („у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя” [2]) поряд із лексемою пов’язка на очах, припускаючи таким чином можливі помилки під час судочинного процесу. Епітети сліпа та безпорадна аж ніяк не можуть характеризувати цю Феміду з позитивного боку та підкреслювати справедливість судових рішень. Навпаки, вони увиразнюють негативно-критичний бік такої діяльності.

Усі українські політики в Страсбурзі говорили правильні слова і присягалися у вірності ідеалам демократії та загальноєвропейським цінностям. Ціну цим обіцянкам там знають досить добре [Дзеркало тижня. – 21.04.2007. – С. 3]. Лексема присягатися означає „твердо обіцяти кому-небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою-небудь клятвою” [7]. Присягання українських політиків у вірності ідеалам демократії й загальноєвропейським цінностям свідчить про їхню готовність служити інтересам суспільства. Проте всі ці обіцянки приховано спростовуються автором в останньому реченні. Словосполучення знати ціну обіцянкам досить добре вживається з метою докорити політикам за їхнє марнослів’я.

Чого ж дивуватися, що й саме „свято всенародного волевиявлення” на наших теренах дедалі більше нагадує похід на футбол. Якщо пощастить додивитеся матч до кінця і порадієте за перемогу „своїх”. Не пощастить уперіщать кийком [Дзеркало тижня. – 2.06.2007. – С. 9]. У цьому прикладі автор іронічно ототожнює „свято всенародного волевиявлення” з відвідуванням футбольного матчу. Фразеологізм уперіщити кийком є синонімом до гріти спину і означає „бити або карати когось” [7]. Це ототожнення є доцільним, оскільки побиття футбольних фанатів на стадіонах міліцією сьогодні є не поодиноким явищем.

Багаторічне затишшя на фронті енергоприватизації закінчилося. Потроху галузь знову виявляється у фокусі уваги. Гравці поки що переважно старі. Але, може, так воно комусь і треба... [Дзеркало тижня. – 16.04.2007. – С. 16]. Використання лексеми затишшя (припинення на деякий час яких-небудь дій, послаблення розвитку, поширення чогось) у переносному значенні допомагає авторові характеризувати стан енергоприватизації в Україні за останні кілька років. З метою виявити прогрес у цій галузі, він застосовує лексему фокус („центр, осередок чого-небудь” [2]) і також у переносному значенні в контексті словосполучення фокусувати увагу (зосереджуватися на чомусь). На противагу певним зрушенням в енергоприватизації, автор вживає лексему гравці в поєднанні з епітетом старі. Цим він підкреслює лише формальний прогрес, адже люди, задіяні в енергоприватизації, залишилися на своїх місцях. Таку думку підсилює остання фраза, яка і створює іронічний ефект.

Регіонам”, які втрачають контроль над ситуацією як Україні, так і в столиці, доведеться однаково залишитися в більшості Чернівецького. Роблячи гарну міну при поганій грі [Дзеркало тижня. – 2.06.2007. – С. 3]. Фразеологічний зворот робити добру міну при поганій грі означає „за зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі” [7]. У контексті він вказує на безвихідь, оскільки вживається відразу за словосполученням однаково залишитися в більшості, тобто зробити це примусово, а не із власної волі.

Отже, роль фразеологізмів у створенні іронічного ефекту є досить значною. Вони можуть сприяти появі іронії там, де події, явища чи суспільні процеси зіставляються з метою надання їм комічного змісту, применшення важливості чи навіть осудження дій окремих осіб або колективів.

Питання про засоби номінації іронії в сучасному медіатексті є різноаспектним і потребує подальшого вивчення. Дослідження його принесе в журналістику нову хвилю ідей і дасть змогу медійникові якомога зрозуміліше та ефективніше викладати свої думки на газетному папері.

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   24


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка