Кафедра теорії та методики початкової освіти



Сторінка6/12
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема 1. Технологічний підхід в освіті.

Тема 2. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій М. Монтессорі, П. Петерсена, Р.Штейнера.

Тема 3. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій С.Френе, ж.-О. Декролі, В.Біблера,

Тема 4. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій Л,Занкова, Ельконіна, Давидова.

Змістовий модуль 2.Технології модульного навчання

Тема 5. Модульні та локальні інноваційні педагогічні технології навчання.

Тема 6.Особливості змісту технологій раннього навчання М.Зайцева, Г. Домана. Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера, технології фізичного виховання.Єфименко М.

Тема 7.Авторська педагогічна технологія. Проектування авторських освітніх технологій.

Змістовий модуль 3. Реалізація сучасних технологій в початковій школі

Тема 8. Застосування інтерактивних методів та інтерактивного обладнання у школі

Тема 9. Організація інтерактивного навчання . Основні правила організації інтерактивного навчання. Інтерактивні методи та правила інтерактивного навчання.

Тема 10. Готовність вчителя початкових класів до організації процесу інтерактивного навчання

Тема 11. Технології колективного та диференційованого навчання.

Тема 12. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів 1-4 . класів.
Програма навчальної дисципліни

Модуль1

Змістовий модуль 1. Технологія як наука про майстерність. Системні технології

Тема 1. Технологічний підхід в освіті.

Тема 2. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій М. Монтессорі, П. Петерсена, Р.Штейнера.

Тема 3. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій С.Френе, ж.-О. Декролі, В.Біблера,

Тема 4. Системні інноваційні технології . Особливості змісту класичних технологій Л,Занкова, Ельконіна, Давидова.

Змістовий модуль 2.Технології модульного навчання

Тема 5. Модульні та локальні інноваційні педагогічні технології навчання.

Тема 6.Особливості змісту технологій раннього навчання М.Зайцева, Г. Домана. Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера, технології фізичного виховання.Єфименко М.

Тема 7.Авторська педагогічна технологія. Проектування авторських освітніх технологій.

Змістовий модуль 3. Реалізація сучасних технологій в початковій школі

Тема 8. Застосування інтерактивних методів та інтерактивного обладнання у школі

Тема 9. Організація інтерактивного навчання . Основні правила організації інтерактивного навчання. Інтерактивні методи та правила інтерактивного навчання.

Тема 10. Готовність вчителя початкових класів до організації процесу інтерактивного навчання

Тема 11. Технології колективного та диференційованого навчання.

Тема 12. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів 1-4 . класів.
Методика виховної роботи (4 курс/2 сем.)

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни – розкрити теоретико-практичні основи методики виховної роботи як науки про організацію виховного процесу з учнями молодшого шкільного віку; сформувати у студентів відповідні професійні уміння та навички, навчити використовувати їх у своїй майбутній практичній діяльності.

Навчальна дисципліна «Методика виховної роботи» покликана спрямувати творчу діяльність майбутнього педагога на оволодіння теоретико-методологічними, методичними, психолого-педагогічними і процесуальними основами організації виховного процесу в сучасній школі першого ступеня; підвищити рівень науково-методичної підготовки студентів і педагогів-практиків через запровадження сучасних технологій виховання в шкільну практику, що забезпечуватиме оптимальні передумови для самореалізації особистості майбутнього вчителя початкових класів, здатності до творчості, прийняття нестандартних і оперативних рішень, засвідчуватиме при цьому досягнення якісно нового рівня мобільності як інтегрального особистісно-професійного утворення, сприятиме професійному самовизначенню і свідомому вибору професії.



Завдання дисципліни:

  1. сформувати знання ключових понять методики виховної роботи, наукові уявлення про виховну систему і управління нею;

  2. вивчити і практично застосовувати форми і методи організації виховної роботи в школі;

  3. ознайомити студентів із основами методики виховання, специфікою організації виховного процесу в сучасній школі;

  4. забезпечити розвиток індивідуальності й самоактуалізації особистості майбутнього педагога у виховному процесі на основі цілісного, системно-комплексного, компетентнісного, акмеологічного, аксіологічного підходів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:


  • сутність національного виховання; педагогіку співробітництва;

  • педагогічні умови, що забезпечують ефективний виховний вплив на формування особистості;

  • методи організації колективного творчого виховання;

  • виховні аспекти сучасних педагогічних технологій;

  • методи організації діяльності школярів, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки, що вимагає мобільності педагога-вихователя, нових моделей організації виховної діяльності, гуманізації педагогічного світогляду;

  • методи емоційного стимулювання як важливі чинники підвищення ефективності різнопланової діяльності школярів;

  • методи пізнання, самовиховання.

Студент повинен вміти

  • самостійно працювати з педагогічною, довідковою, енциклопедичною літературою;

  • застосовувати методи виховної роботи в практичній діяльності;

  • адекватно добирати форми і методи виховної роботи;

  • визначати позитивні зміни в підвищенні рівня вихованості й надавати допомогу вихованцям у складанні програми самовиховання;

  • конструювати й аналізувати різні форми виховних заходів;

  • здійснювати самоаналіз і самооцінку головних показників власної професійної придатності до педагогічної діяльності;

  • бути готовим до запровадження педагогічних інновацій;

  • самостійно вирішувати типові та нестандартні виховні проблеми, завдання педагогічного характеру;

  • забезпечувати продуктивну взаємодію з вихованцями, батьками, колегами;

  • розробляти сценарії різних форм позаурочної діяльності з молодшими школярами;

  • організовувати дозвілля дітей молодшого шкільного віку.


Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Виховний процес як цілісна система формування особистості молодшого школяра

Тема 1. Основи виховної роботи з учнями початкових класів

Методика виховної роботи як педагогічна наука. Виховання в цілісній структурі педагогічного процесу початкової школи. Особливості виховної роботи в початковій школі. Цілі, завдання й зміст виховної роботи в початковій школі на сучасному етапі. Шляхи вдосконалення виховної роботи з молодшими школярами в контексті модернізації освіти в Україні.



Тема 2. Сутність національного виховання як цілісної системи формування особистості молодшого школяра

Національна своєрідність виховання. Мета та завдання національної системи виховання. Принципи національного виховання. Ідеал українського національного виховання як чинник духовного зростання особистості. Шляхи та засоби реалізації національної системи виховання в початковій школі.



Тема 3. Виховна система школи: зміст, структура,характеристика основних компонентів

Виховна система в початковій школі як педагогічне явище і поняття. Характеристика основних компонентів виховної системи школи. Закономірності та етапи розвитку виховної системи. Функції виховної системи. Методика створення виховної системи навчального закладу. Виховна система як спосіб організації життєдіяльності класу. Авторські виховні системи (АBC).



Тема 4. Методика діалогічної взаємодії вчителя та учнів у виховному процесі початкової школи

Характеристика педагогічної діяльності вчителя початкових класів. Основні функції педагогічної діяльності. Професійно важливі якості педагога-вихователя. Види та стилі взаємодії педагога й учня в процесі виховання. Майстерність педагогічного спілкування. Характеристика стилів спілкування педагога та учнів у виховному процесі початкової школи.



Тема 5. Методика педагогічної діагностики вихованості молодших школярів

Сутність діагностичної діяльності педагога. Діагностика й вимірювання вихованості молодших школярів. Критерії, рівні та показники вихованості учнів молодших класів. Методи вивчення особистості молодшого школяра. Діагностика особистості молодшого школяра, дитячого колективу та самодіагностика.



Змістовий модуль 2. Інноваційні технології організації виховного процесу в початковій школі

Тема 6. Технології виховної роботи в початковій школі

Історичні аспекти виникнення педагогічної технології. Загальна характеристика педагогічних технологій. Технологічний підхід до виховання. Технологізація виховного процесу загальноосвітньої школи. Комплексний підхід до технологій виховання у початковій школі. Інноваційні технології виховання.



Тема 7. Методи виховного впливу педагога на вихованців

Методи, прийоми та засоби виховного впливу на особистість молодшого школяра. Характеристика методів виховного впливу педагога на вихованців. Шляхи оптимального застосування педагогом методів виховного впливу на вихованців.



Тема 8. Форми виховної роботи в загальноосвітній школі І ступеня

Методика організації позакласної та позашкільної виховної роботи на сучасному етапі розвитку освіти. Форми організації виховної роботи. Характеристика форм виховної роботи в початковій школі.



Тема 9. Методика колективного творчого виховання

Методика колективного творчого виховання (КТВ), її суть та характеристика. Колективна творча справа (КТС). Алгоритм проведення колективної творчої справи. Технологія підготовки й проведення колективних творчих справ (за методикою І.П.Іванова). Ігрові моделі колективних творчих справ для учнів 1–4 класів загальноосвітньої школи. Характеристика колективних творчих справ для учнів початкової школи.



Тема 10. Методика організації, проведення та аналізу виховних заходів

Виховний захід як основна форма організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами. Педагогічні основи роботи вчителя початкових класів над підготовкою проведення виховного заходу в загальноосвітній школі І ступеня. Алгоритм проведення виховного заходу в початковій школі. Сутність аналітичної діяльності педагога та вимоги до її організації. Умови підвищення ефективності виховної роботи в загальноосвітній школі


Змістовий модуль 3. Методика педагогічної взаємодії вчителів, батьків, громадськості та учнів у виховному процесі початкової школи

Тема 11. Методика взаємодії школи, сім’ї та громадськості у вихованні особистості молодшого школяра

Сім’я як соціально-педагогічне середовище формування особистості молодшого школяра. Психолого-педагогічні умови виховної взаємодії сім’ї і школи. Основні напрямки і форми організації взаємодії школи з батьками учнів. Методика проведення батьківських зборів, їх види та тематика. Батьківський комітет класу його функції та обов’язки.



Тема 12. Методика виховної роботи з різними категоріями дітей

Соціально-педагогічна діяльність класного керівника. Робота класного керівника з різними категоріями дітей. Особливості роботи з важковиховуваними дітьми. Специфіка роботи з обдарованими учнями. Організація роботи із соціально незахищеними дітьми. Методика індивідуальної виховної роботи та організація самовиховання.



Тема 13. Методика організації виховної роботи в групі продовженого дня та в загальноосвітніх навчальних закладах інтернатного типу

Поняття про групу продовженого дня (ГПД). Основні напрями роботи вихователя ГПД. Організація виховної роботи зі школярами під час самопідготовки. Особливості організації виховної роботи в школі-інтернаті. Основні напрями педагогічної діяльності вихователя в школі-інтернаті. Орієнтовні форми виховної роботи з молодшими школярами в навчальних закладах інтернатного типу



Змістовий модуль 4. Класний керівник – організатор виховної роботи з учнями початкових класів

Тема 14. Методика роботи класного керівника

Зміст й основні напрями організації роботи класного керівника. Функції класного керівника (діагностична, організаційна, виховна, координаційна, стимулююча). Аналіз “Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти”. Роль класного керівника в організації виховної роботи початкової школи. Критерії оцінювання діяльності класного керівника.



Тема 15. Методика планування й обліку виховної роботи класного керівника в початковій школі

Планування виховної роботи в ЗОШ І ступеня. Поняття та види планування. Функції планування. Структура плану виховної роботи класного керівника. Умови ефективності планування. Педагогічна характеристика школяра. Орієнтовний зміст виховання в загальноосвітній школі.



Організація і управління в початковій школі (4 курс/2 сем.)

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Організація і управління в початковій школі» є сприяння в орієнтуванні студентів в особливостях управління та організації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи I –III ступеня, ознайомленні з основними шкільними документами.

Завдання

  • Оволодіння теоретичними основами управління, керівництва та менеджменту сучасної загальноосвітньої школи.

  • Ознайомлення з найбільш значущими та перспективними сучасними педагогічними ідеями й теоріями організації та управлінні навчально-виховним процесом у ЗОШ;

  • Сприяння засвоєння основних функцій, принципів та методів управління ЗОШ;

  • Ознайомлення із основними шкільними документами і формування вміння з ними працювати.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Змістовий модуль 1:

- знати

Основи теорії управління освітою; поняття «управління», «керівництво», «менеджмент». Структуру управління освітою згідно державного Закону «Про освіту», «Про вищу освіту» положень про дошкільні, загальноосвітні та вищі навчально-виховні заклади, особливості інспектування закладів освіти.



- уміти

Орієнтуватися, розкривати суть і зміст основних положень теорії управління освітою.



Змістовий модуль 2:

- знати

Категорії управління закладами освіти. Особливості планування та обліку роботи школи, всереденішкільного контролю, педагогічного аналізу навчально-виховного процесу



- уміти

Розкривати суть основних категорій теорії управління освітою та використовувати їх у педагогічній діяльності.



Змістовий модуль 3:

- знати

Методична робота в школі.

Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності . Наукова організація праці в школі – основа вдосконалення навчально-виховного процесу.

- уміти

визначати основні напрями організації методичної роботи в ЗОШ.



Змістовий модуль 4:

- знати

Законодавчі, нормативно-правові та організаційні документи, які регулюють діяльність школи та закладів освіти.



- уміти

використовувати в своїй педагогічній діяльності законодавчі, нормативно-правові та організаційні документи, які регулюють діяльність школи та закладів освіти.



Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Основи теорії управління освітою.

1.1. Управління ЗОШ, як педагогічна проблема.

Українське школознавство як важлива частина педагогіки.

Поняття про управління, всерединішкільне управління, педагогічний менеджмент. Питання управління і керівництво школою в Законі України «Про освіту», положення про дошкільні, загальноосвітні та вищі навчально-виховні заклади. Побудова системи управління освітою в Україні. Статут середньої загальноосвітньої школи, його структура і значення.

1.2. Структура управління освітою в Україні.

Державне управління системою загальної середньої освіти.

Всерединіішкільне управління. Школа як педагогічна система і об’єкт управління.

Педагогічна рада школи та громадське самоврядування в школі. Їх функції, зміст і форми роботи.



1.3 Інспектування шкіл.

Структура шкільної інспекції. Зміст роботи шкільної інспекції. Особливості організації та проведення інспектування. Ліцензування та атестація загальноосвітніх навчальних закладів.



Змістовий модуль 2. Наукові основи управління загальноосвітніми навчальними закладами.

2.4. Категорії управління ЗОШ.

Принципи управління загальноосвітніми навчальними закладами. Методи управління. Функції управління. Загальні функції управління: аналіз, облік, регулювання, контроль, координування, організація.

Спеціальні функції управління Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу.

Функціональні обов’язки заступників директора загальноосвітнього навчального закладу



2.5. Планування та облік роботи школи.

Планування роботи школи. Особливості. Принципи планування роботи школи. Облік роботи школи. Види планів роботи школи й основні вимоги до них. Перспективне планування. Річний план роботи школи. Поточне планування. План-календар роботи закладу освіти. Планування науково-методичної роботи. План роботи шкільної бібліотеки. План роботи шкільних гуртків та спортивних секцій. Календарний план роботи класного керівника. План роботи вихователя групи продовженого дня. Особисте планування роботи керівників шкіл.



2.6. Всереденішкільний контроль.

Вимоги до організації всерединішкільного контролю та регулювання. Особливості всереденішкільного контролю. Зміст всереденішкільного контролю. Принципи організації контролю. Види, форми, методи всереденішкільного контролю.



2.7. Педагогічний аналіз навчально-виховного процесу і управління школою.

Інформаційне забезпечення всерединішкільного управління: оперативна інформація, стратегічна інформація, цілісна система всередині шкільної інформації.

Підвищення аналітичної основи управління: системний аналіз уроку, логіка аналізу виховного заходу, параметри якості знань і рівня вихованості школярів, аналіз підсумків навчального року, визначення завдань на новий навчальний рік.

2.8. Організація та управління навчальним процесом початкової школи.

Організація навчально-виховного процесу в початковій школі. Особливості управління навчально-виховним процесом у початковій школі з малою кількістю учнів.



Змістовий модуль 3. Організація вдосконалення педагогічної діяльності вчителів ЗОШ 1 ступеня.

3.8. Методична робота в школі.

Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя. Основні форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників. Методоб’єднання вчителів малокомплектних шкіл.



3.9. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності.

Проблеми вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду учителів і педагогічних колективів, впровадження в практику школи досягнень педагогічної науки.

Передовий педагогічний досвід. Види. Способи вивчення, узагальнення, поширення і впровадження досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.

Критерії педагогічних інновацій.



3.10. Наукова організація праці в школі – основа вдосконалення навчально-виховного процесу.

Принципи наукової організації педагогічної праці в національній школі.



Змістовий модуль 4. Законодавчі, нормативно-правові та організаційні документи, які регулюють діяльність школи та закладів освіти.

4.11. Законодавчі документи, які регулюють діяльність школи та закладів освіти.

4.12. Нормативно-правові документи, які регулюють діяльність школи та закладів освіти.

    1. Організаційні документи, які регулюють діяльність школи.


Актуальні проблеми педагогіки початкової школи (5 курс/2 сем.)

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Актуальні проблеми педагогіки початкової школи” є розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в сучасній школі та висвітлити її нові підходи.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Актуальні проблеми педагогіки початкової школи” є: ознайомити студентів з проблемами розвитку початкової школи в Україні та основними шляхами їх подолання в сенсі врахування психолого-педагогічних особливостей підготовки дітей до навчання в школі, формування навчально-пізнавальної культури молодших школярів за допомогою інноваційних форм організації навчання, формування розвиваючого середовища.


    1. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати : особливості організації цілісного педагогічного процесу; актуальні проблеми розвитку освіти в Україні, актуальні проблеми початкової ланки освіти; психолого-педагогічні особливості підготовка дитини до навчання в школі; шляхи формування навчально-пізнавальної культури молодших школярів; інноваційні форми організації навчання у початковій школі: способи проектування педагогічної діяльності вчителів і проектування діяльності учнів, шляхи формування розвиваючого середовища; сучасні
технології організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

вміти : проектувати і моделювати педагогічний процес у сучасній школі, проектувати і моделювати різні підходи до його організації.

Програма навчальної дисциплін

Змістовий модуль 1. Актуальні проблеми розвитку початкової ланки освіти в Україні.

Тема 1. Актуальні проблеми розвитку освіти в Україні.

1) Провідні напрями нової освітньої політики в Україні;

2) Загальні тенденції розвитку освіти в Україні;

3) Основні проблеми в сучасному вітчизняному освітньому просторі.



Тема 2. Актуальні проблеми початкової ланки освіти.

1) Початкова школа – основа шкільної освіти;

2) Оновлення змісту освіти в початковій школі;

3) Проблема наступності дошкільної та початкової освіти;

4) Особливості організації навчально-виховного процесу в сучасній школі 1 ступеня;

5) Удосконалення підготовки вчителів початкових класів.



Тема 3. Гуманізація навчально-виховного процесу в початковій школі – одна з найважливіших проблем сьогодення.

1) Гуманізація як принцип конструювання сучасного змісту освіти й виховання школярів;

2) Творці гуманістичних педагогічних систем;

3) Гуманізація навчального спілкування з молодшими школярами;

4) Організація навчального співробітництва в початковій школі.

Тема 4. Підготовка дитини до навчання в школі.

1) Наступність, спадкоємність, перспективність у системі безперервної освіти; 2) Готовність дітей до шкільного навчання;

3) Адаптація до шкільного навчання; 4) Спільна робота дошкільного закладу і школи.

Тема 5. Формування навчально-пізнавальної культури молодших школярів.

1) Актуальність проблеми формування навчально-пізнавальної культури молодших школярів;

2) Формування організаційних умінь і навичок молодших школярів;

3) Розвиток загально мовленнєвих умінь і навичок учнів початкової школи;

4) Формування загально пізнавальних умінь і навичок молодших школярів;

5) Формування контрольно-оцінних умінь і навичок.



Тема 6. Формування готовності молодших школярів до спілкування.

1) Структура готовності молодших школярів до спілкування;

2) Особливості процесу спілкування молодших школярів;

3) Роль культури спілкування молодших школярів у їх адаптації до навчальної діяльності в школі;

4) Психолого-педагогічні умови успішного формування культури спілкування молодших школярів.
Інклюзивна освіта (5 курс/1 сем.)

Мета та завдання навчальної дисципліни

У зв’язку з упровадженням в Україні інклюзивної освіти постала проблема підготовки кваліфікованих фахівців до роботи в інклюзивному навчальному середовищі. Цьому слугує введення до нормативної частини змісту вищої педагогічної освіти навчальної дисципліни «Інклюзивна освіта».

Викладання курсу «Інклюзивна освіти» ґрунтується на матеріалах сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень інклюзивного процесу і має метою вдосконалення професійної майстерності студентів майбутніх учителів початкових класів у навчанні й вихованні дітей з особливими освітніми потребами.

Мета – засвоєння студентами теоретико-методологічних, нормативно-правових та організаційно-методичних засад початкової інклюзивної освіти.

Завдання:


  • сформувати в студентів цілісне уявлення про сутність та головні завдання інклюзивної освіти в Україні;

  • розвинути навички здійснення індивідуального підходу в навчанні й вихованні вихованні дітей з особливими потребами;

  • забезпечити опанування майбутніми вчителями початкових класів методами міжособистісної взаємодії з батьками дітей з особливими потребами,

  • сформувати навички диференційованого викладання та оцінювання в умовах інклюзивного навчання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

теоретико-методологічні та нормативно-правові засади впровадження інклюзивної освіти в Україні;

особливості навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами;

досвід зарубіжних країн з впровадження інклюзивного навчання в початковій школі;

основні положення щодо організації педагогічного процесу в початковій школі в умовах інклюзивного навчання;

методики викладання та диференційованого оцінювання навчальних досягнень та розвитку дітей з особливими освітніми потребами;

технології налагодження педагогічної співпраці з батьками учнів із особливими освітніми потребами, шкільним психологом, соціальним педагогом, медичним працівником та іншими;

типові проблеми й труднощі, що виникають в процесі впровадження інклюзивної початкової освіти в Україні.



вміти:

розробляти індивідуальні навчальні плани та програми для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку;

використовувати ефективні соціально-педагогічні стратегії взаємодії з різнопрофільними фахівцями й батьками учнів з особливими потребами;

застосовувати адаптивні методики викладання й стандартизованого оцінювання в інклюзивному процесі;

налагоджувати педагогічне співробітництво з батьками школярів, котрі потребують інклюзивного навчання;

запобігати упередженому ставленню однолітків і педагогів школи до дітей з особливими потребами, створювати морально-психологічний комфорт в класі на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії, гуманності, милосердя, співробітництва.



Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Нормативно-правові засади впровадження інклюзивної освіти в Україні

Тема 1. Інклюзивна освіта як модель соціального устрою: сутність, головні завдання і принципи.

Вступ до навчального курсу. Сутність інклюзивної освіти. Нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання. Головні завдання та принципи розвитку інклюзивної освіти. Проблеми стихійного інтегрування дітей з особливими потребами в освітній простір України. Досвід упровадження інклюзивної освіти за рубежем.



Тема 2 . Особливості впровадження інклюзивного початкового навчання в українських школах.

Характеристика спеціальної освіти в Україні та шляхи модернізації освітньої галузі. Класифікація порушень психофізичного розвитку дітей та особливості їх навчання й виховання. Проблеми організації педагогічного процесу в інклюзивному класі. Рекомендації для вчителів початкової школи, котрі працюють в умовах інклюзії.



Змістовий модуль 2. Організаційно-методичні основи впровадження інклюзивного початкового навчання

Тема 1. Технологія особистісно зорієнтованого навчання в інклюзивному класі.

Педагогічні засади особистісно зорієнтованої взаємодії в інклюзивному процесі. Сутність педагогіки дитиноцентризму. Психолого-медико-педагогічна консультація і її значення у визначенні навчальної перспективи дитини.

Основні етапи психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку. Типові потреби міжособистісної взаємодії в системах «батьки-діти», «батьки-вчителі», «учні-учні» та ін.

Тема 2. Індивідуальне та стандартизоване оцінювання в інклюзивному процесі.

Сутність і завдання індивідуального й стандартизованого оцінювання учнів. Психологічні особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими потребами. Аналіз якісних показників індивідуального оцінювання. Розроблення змісту портфоліо. Тести та застереження щодо їх застосування в інклюзивному класі. Методи стимулювання пізнавальної активності учнів в умовах інклюзії.


1.8. Фахове спрямування та кваліфікаційні вимоги до фахівців напряму підготовки «Початкова освіта»

Компетенції випускників вищого навчального закладу

напряму підготовки «Педагогічна освіта»
ОКР «Бакалавр»
Результатом професійної підготовки майбутнього педагога початкової освіти є рівень оволодіння ним такими групами компетенцій: соціально-культурними, загальнонауковими (світоглядно-ціннісний, когнітивний, мотиваційний, змістові, комунікативні, організаційні та інші компоненти професійної готовності); професійними.
Соціокультурні компетенції – це здатність випускника адекватно сприймати, розуміти, усвідомлювати й інтерпретувати інформацію національно-культурного спрямування у процесі міжкультурної комунікації на основі сформованої системи відповідних знань, вмінь і навичок.


Соціокультурні компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції




Громадянська компетенція

Оволодіння системою знань про права і свободи громадянського суспільства, усвідомлення цінностей свободи, відповідальності, готовності до активної участі у громадському житті держави, що є свідченням високої громадянської культури майбутнього фахівця



Загальнокультурна компетенція

Певний життєвий досвід, картина світу студента, яку складає система загальнопоширених знань та уявлень про народ країни, його уявлення про професію педагога, соціальні й духовні цінності цінності, етичні норми, традиції, ментальність, звичаї, спосіб життя тощо, що сформувалася упродовж століть, і синтезує універсальні (загальнолюдські) елементи соціокультури та вміння використовувати ці знання у практичній діяльності

Лінгвокраїнознавча компетенція

Володіння особливостями вербальної та невербальної поведінки носіїв мови в комунікативних ситуаціях

Культурознавча компетенція

Опанування знаннями про культуру країни, мова якої вивчається, необхідними для спілкування цією мовою

Соціальна компетенція

Здатність фахівця адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі здобутих знань; вміння продуктивно співпрацювати з усіма учасниками навчально-виховного процесу (учнями, вчителями, вихователями, батьками, психотогом та ін.) у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі


Загальнонаукові компетенції – це опанування майбутніми вчителями початкової освіти фундаментальними (базовими) знаннями з природничо-наукових дисциплін в обсязі, необхідному для ефективного засвоєння загально-професійних дисциплін; що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до естетичних цінностей та уміння використовувати їх у професійній і соціальній діяльності.


Загальнонаукові компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції



Базові знання основ філософії, психології, педагогіки,


Уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення професійно-педагогічних задач у практичній діяльності; використовувати базові методики психолого-педагогічних досліджень;

вміння використовувати базові знання для оволодіння професійно орієнтованими дисциплінами.



Базові компетенції в галузі початкової освіти

Уміння застосовувати базові знання в галузі початкової освіти в науково-дослідній і професійно-педагогічній діяльності


Професійні компетенції – це базова характеристика діяльності майбутнього педагога початкової школи, що включає змістовий (знання) і процесуальний (уміння) компоненти і характеризується мобільністю знань, гнучкістю методів педагогічної діяльності та критичністю професійного мислення.


Професійні компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції





Інтелектуальна компетенція

Система професійно-педагогічних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову діяльність, самостійно здобувати нові знання, приймати адекватні рішення


Організаторська компетенція

Уміння організувати педагогічний процес у початковій школі шляхом використання ефективних форм, які забезпечують повноцінний розвиток учнів; уміння керівництва різними видами їх діяльності, педагогічного управління поведінкою дітей; вміння організувати дитячих колектив, залучити учнів до навчально-виховної роботи, співробітництва в досягненні поставленої мети


Загальнопедагогічна компетенція

Уміння визначати логічну структуру уроку, здійснювати відбір навчально-виховного матеріалу, форм і методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до конкретної навчально-виховної мети, рівня їх розвитку тощо.

Уміння аналізувати нормативні документи, методичну та наукову літературу, кращий педагогічний досвід

Володіння спеціальними уміннями: виразно розповідати, декламувати, співати, танцювати, артистичні уміння тощо.


Інформаційно-комунікаційна компетенція

Оволодіння основами інформатики, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та методиками їх застосування у навчальному процесі



Психологічна компетенція

Вміння випускника адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості; вибрати оптимальний варіант поведінки в конкретній професійній ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо



Методична компетенція

Опанування методиками викладання навчальних предметів, що викладаються в початковій школі, з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій і методик проведення позашкільної та позакласної виховної роботи



Педагогічна мобільність

Готовність майбутнього вчителя успішно оволодівати новою технологією, вдосконалювати свої знання і вміння.

Уміння швидко приймати рішення і знаходити гуманні засоби педагогічного впливу на учнів і дитячий колектив




Педагогічна креативність

Здатність майбутнього педагога до творчого пошуку, нестандартного розв’язання педагогічних задач, вміння ефективно вирішувати педагогічні проблеми неординарними способами



Етнопедагогічна компетенція

Уміння ефективно використовувати спадщину народної та класичної педагогіки у навчально-виховному процесі початкової школи; виховувати у дітей інтерес до духовних, історичних і культурно-національних цінностей народу



Комунікативна компетенція

Знання закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в соціально-педагогічних ситуаціях; уміння визначати педагогічно доцільні способи спілкування з вихованцями та форми організації їх міжособистісних взаємин.

Уміння співпрацювати з сім’ями учнів, пропагувати педагогічні знання серед батьків, залучати їх до вирішення завдань навчання і виховання школярів, проводити спостереження за діяльністю і взаєминами дітей і батьків з метою виявлення позитивних чи негативних соціально-педагогічних явищ




Аналітична компетенція

Уміння майбутнього педагога аналізувати умови педагогічної діяльності та планувати її оптимальну реалізацію; вміння заздалегідь виявляти можливі труднощі в навчанні і вихованні учнів

Діагностична компетенція

Уміння проводити діагностику розвитку учнів і на цій основі здійснювати їх диференційоване навчання і виховання



Соціально-педагогічна компетенція

Уміння здійснювати психокорекційний вплив на учнів, які знаходяться в конфліктних ситуаціях, здійснювати комплексну реабілітацію відповідно до їхніх індивідуальних потреб; координацію власних дій з медичною, логопедичною, соціальною та іншими службами



Прогностична компетенція

Уміння випускника визначити напрями власної професійної діяльності, проектувати професійну діяльність на основі особистісно-орієнтованого підходу



Рефлексивна компетенція

Здатність, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку майбутнього фахівця, сприяє творчому підходу до педагогічної діяльності в початковій школі, досягненню її максимальної ефективності й результативності


Компетенції випускників вищого навчального закладу

напряму підготовки «Педагогічна освіта»
ОКР «Магістр»
Результатом професійної підготовки майбутнього магістра початкової освіти є рівень оволодіння ним такими групами компетенцій: соціально-культурними, загальнонауковими (світоглядно-ціннісний, когнітивний, мотиваційний, змістові, комунікативні, організаційні та інші компоненти професійної готовності); професійними.
Соціокультурні компетенції – це здатність випускника адекватно сприймати, розуміти, усвідомлювати й інтерпретувати інформацію національно-культурного спрямування у процесі міжкультурної комунікації на основі сформованої системи відповідних знань, вмінь і навичок.


Соціокультурні компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції




Громадянська компетенція

Оволодіння системою знань про права і свободи громадянського суспільства, усвідомлення цінностей свободи, відповідальності, готовності до активної участі у громадському житті держави, розбудови демократичного суспільства, що є свідченням високої громадянської культури майбутнього фахівця

Соціальна компетенція

Здатність фахівця адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі здобутих знань; вміння виявляти закономірність соціальної ситуації, знаходити необхідну інформацію в невизначеній ситуації й упевнено проектувати свою поведінку для досягнення балансу між власними потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння розумно задовольняти бажання тощо.

Уміння продуктивно співпрацювати з усіма учасниками навчально-виховного процесу (учнями, вчителями, вихователями, батьками, психотогом та ін.) у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у педагогічному колективі



Загальнокультурна компетенція

Певний життєвий досвід, картина світу магістранта, яку складає система загальнопоширених знань та уявлень про народ країни, його уявлення про професію педагога, соціальні й духовні цінності цінності, етичні норми, традиції, ментальність, звичаї, спосіб життя тощо, що сформувалася упродовж століть, і синтезує універсальні (загальнолюдські) елементи соціокультури та вміння використовувати ці знання у практичній діяльності

Лінгвокраїнознавча компетенція

Володіння особливостями вербальної та невербальної поведінки носіїв мови в комунікативних ситуаціях

Культурознавча компетенція

Опанування знаннями про культуру країни, мова якої вивчається, необхідними для спілкування цією мовою


Загальнонаукові компетенції – це опанування майбутніми магістрами початкової освіти фундаментальними (базовими) знаннями з природничо-наукових дисциплін в обсязі, необхідному для ефективного засвоєння загально-професійних дисциплін; що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до естетичних цінностей та уміння використовувати їх у професійній і соціальній діяльності.


Загальнонаукові компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції





Базові знання основ філософії, політології, культурології, психології, педагогіки


Уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення професійно-педагогічних задач у практичній діяльності; використовувати базові методики психолого-педагогічних досліджень;

вміння використовувати базові знання для оволодіння професійно орієнтованими дисциплінами.



Базові компетенції в галузі початкової освіти

Уміння застосовувати базові знання в галузі початкової освіти в науково-дослідній і професійно-педагогічній діяльності

Професіоналізація мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійно-педагогічне спрямування

Уміння використовувати знання соціально-гуманітарних дисциплін для реалізації завдань професійно-педагогічної науки та практики


Професійні компетенції – це базова характеристика діяльності майбутнього педагога початкової школи (викладача), що включає змістовий (знання) і процесуальний (уміння) компоненти і характеризується мобільністю знань, гнучкістю методів педагогічної діяльності та критичністю професійного мислення.


Професійні компетенції

Компетенція щодо вирішення задач соціальної і професійної діяльності

Зміст компетенції




Інтелектуальна компетенція

Система професійно-педагогічних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, евристичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати адекватні рішення, виявляти професійну мобільність і толерантність


Організаторська компетенція

Уміння організувати педагогічний процес у початковій школі шляхом використання ефективних форм, які забезпечують повноцінний розвиток учнів; уміння моделювання і керівництва різними видами їх діяльності, педагогічного управління поведінкою і активністю дітей; вміння організувати дитячих колектив для соціально корисної діяльності, залучити учнів до навчально-виховної роботи, співробітництва в досягненні поставленої мети;

Уміння добирати ефективні способи виховного впливу, педагогічно доцільні форми та методи навчання і виховання учнів початкових класів




Загальнопедагогічна компетенція

Уміння знаходити раціональні рішення у визначенні логічної структури уроку, здійснювати відбір навчально-виховного матеріалу, форм і методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів відповідно до конкретної навчально-виховної мети, рівня їх розвитку тощо.

Уміння організовувати різні режимні процеси та життєдіяльність дітей із урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, передбачати втому

Уміння аналізувати нормативні документи, методичну та наукову літературу, кращий педагогічний досвід, інноваційні педагогічні технології, результати психолого-педагогічних досліджень. Педагогічно доцільно впроваджувати їх у навчально-виховний процес початкової школи.

Володіння спеціальними уміннями: виразно розповідати, декламувати, співати, танцювати, артистичні уміння тощо.




Інформаційно-комунікаційна компетенція

Оволодіння основами інформатики, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та методиками їх застосування у навчальному процесі


Психологічна компетенція

Вміння випускника адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості; вибрати оптимальний варіант поведінки в конкретній професійній ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо


Методична компетенція

Глибоке опанування методиками викладання навчальних предметів, що викладаються в початковій школі, з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій і методик проведення позашкільної та позакласної виховної роботи



Педагогічна мобільність

Здатність і готовність майбутнього вчителя достатньо швидко й успішно оволодівати новою технікою і технологією, вдосконалювати знання і вміння, ініціативність і гнучкість його поведінки.

Уміння швидко приймати рішення і знаходити гуманні засоби педагогічного впливу на учнів і дитячий колектив





Педагогічна креативність

Здатність майбутнього педагога до творчого пошуку, нестандартного розв’язання педагогічних задач, вміння ефективно вирішувати педагогічні проблеми неординарними способами, застосовувати оригінальні методики у професійній діяльності


Етнопедагогічна компетенція

Уміння ефективно використовувати спадщину народної та класичної педагогіки у навчально-виховному процесі початкової школи; виховувати у дітей інтерес до духовних, історичних і культурно-національних цінностей народу; вміння створювати довірливу атмосферу в дитячому в шкільному середовищі, модифікуючи загальні цілі і завдання виховання відповідно до індивідуальних здібностей вихованця з урахуванням особливостей його розвитку


Комунікативна компетенція

Знання закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в соціально-педагогічних ситуаціях, уміння сформувати тактичний план і реалізувати його на основі соціальних навичок; уміння майбутнього вчителя реалізувати ефективні комунікативні дії в конкретній ситуації міжособистісної взаємодії; уміння вибирати педагогічно доцільні способи спілкування з вихованцями та форми організації їх міжособистісних стосунків.

Уміння співпрацювати з сім’ями учнів, пропагувати педагогічні знання серед батьків, залучати їх до вирішення завдань навчання і виховання школярів, проводити спостереження за діяльністю і взаєминами дітей і батьків з метою виявлення позитивних чи негативних соціально-педагогічних явищ, встановлення причин та визначення педагогічно доцільних шляхів їх подолання




Аналітична компетенція

Уміння майбутнього педагога аналізувати умови педагогічної діяльності та планувати її оптимальну реалізацію; вміння аналізувати педагогічну ситуацію та явища, поведінку учнів і власні дії, передбачати результат системи соціально-педагогічних впливів на індивіда та колектив, заздалегідь виявляти можливі труднощі в навчанні і вихованні учнів



Діагностична компетенція

Уміння виявляти інтереси і потреби учнів, створювати умови для розвитку їх талантів, розумових і фізичних здібностей; проводити діагностику розвитку учнів і на цій основі здійснювати їх диференційоване навчання і виховання



Соціально-педагогічна компетенція

Уміння здійснювати психокорекційний вплив на учнів, які знаходяться в конфліктних ситуаціях, використовувати методики і технології виправлення відхилень у поведінці та розвитку молодших школярів, здійснювати комплексну реабілітацію відповідно до їхніх індивідуальних потреб; координацію власних дій з медичною, логопедичною, соціальною та іншими службами


Прогностична компетенція

Уміння випускника визначити напрями власної професійної діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі навчально-виховної роботи і передбачати кінцевий результат, вміння проектувати професійну діяльність на основі особистісно-орієнтованого підходу, соціально-виховний ідеал зростаючої особистості; вміння проектувати розвиток дитячого колективу і особистості кожної особистості; уміння прогнозувати результати навчання і виховання молодших школярів, планувати і залучати вихованців до різних видів діяльності

Оцінно-контрольна компетенція

Уміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у професійній діяльності (у процесі оцінювання навчальних досягнень учнів, різних видів контролю, виявленні причин успіхів чи невдач навчально-виховного процесу тощо)



Рефлексивна компетенція

Здатність, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку майбутнього фахівця, сприяє творчому підходу до професійно-педагогічної діяльності в початковій школі, досягненню її максимальної ефективності й результативності



Дослідницька компетенція

Оволодіння науковим мисленням, умінням спостерігати й аналізувати, висунення гіпотези для вирішення проблемних питань, виконувати науково-дослідницьку роботу, аналізувати науково-педагогічну літературу


Кваліфікація ОКР «Бакалавр»: бакалавр початкової освіти.

Кваліфікація ОКР «Спеціаліст»: вчитель початкових класів; вчитель початкових класів, вчитель англійської мови і літератури в початкових класах; вчитель початкових класів і хореографії; вчитель початкових класів, вчитель інформатики в загальноосвітній школі; вчитель початкових класів, музики в початкових класах; вчитель початкових класів, практичний психолог у закладах освіти.

Кваліфікація ОКР «Магістр»: викладач педагогіки, вчитель початкових класів, вчитель англійської мови і літератури в початкових класах; викладач педагогіки, вчитель початкових класів і хореографії; викладач педагогіки, вчитель початкових класів, вчитель інформатики в загальноосвітній школі; викладач педагогіки, вчитель початкових класів, музики в початкових класах; викладач педагогіки, вчитель початкових класів, практичний психолог у закладах освіти.

Можливості працевлаштування випускників: державні, кооперативні, приватні заклади всіх типів, які забезпечують здобуття початкової освіти на посадах: вчитель початкових класів; вчитель англійської мови і літератури в початкових класах; вчитель музичного мистецтва в початкових класах; практичний психолог в закладах освіти (ДНЗ, ЗОШ, ЗОШ-інтернат, ЗОШ санаторного типу), вчитель ритміки і хореографії в загальноосвітній школі; керівник художніх колективів в школах та позашкільних навчальних закладах (цетри дитячої та юнацької творчості, школи мистецтв, центри естетичного виховання, музичні студії при загальноосвітніх школах тощо); музичний керівник в дошкільному навчальному закладі.
1.9. Глосарій термінології з навчальних дисциплін.

Основи педагогіки зі вступом
Педагогіка – це наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості.

Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.

Родинна педагогіка – сукупність знань і досвіду щодо створення і збереження сім’ї, трудових, моральних, мистецьких, сімейних та інших традицій.

Педагогічна деонтологія – народне вчення про виховні обов’язки батьків перед дітьми, вчителів – перед учнями, вихователів – перед вихованцями, вироблені народом етичні норми, необхідні для виконання ними педагогічних функцій.

Педагогіка народного календаря – сукупність знань про виховання дітей та молоді послідовним залученням їх до звичаїв, свят і обрядів.

Козацька педагогіка – частина народної педагогіки, спрямована на формування козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю, твердою волею і характером.

Педагогіка народознавства – напрям сучасної педагогіки та шкільної практики, який забезпечує практичне засвоєння учнями культурно-історичних, мистецьких надбань батьків, дідів і прадідів.

Духовна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.

Світська педагогіка – галузь педагогічних знань, яка полягає у науковому погляді на проблему навчання і виховання особистості, відповідному аналізі педагогічної практики, обґрунтуванні раціональних форм і методів її вдосконалення.

Корекційна педагогіка – вивчає проблеми і розробляє методи виховання, навчання та освіти дітей з різними фізичними або психічними вадами.

Соціальна педагогіка – вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання у різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності особистості в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.

Історія педагогіки – висвітлює процес розвитку теорії та практики навчання і виховання в різні історичні епохи, різних країн і народів.

Порівняльна педагогіка – порівнює системи народної освіти і виховання в різних країнах.

Вікова педагогіка – вивчає закономірності виховання і навчання, організаційні форми й методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.

Професійна педагогіка – досліджує і розробляє питання підготовки фахівців для різних галузей народного господарства.

Виховання – цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Навчання – це спеціально організований цілеспрямований і керований процес взаємодії вчителя та учнів, в ході якого відбувається засвоєння знань, формування умінь і навичок.

Освіта – це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Розвиток – це процес становлення особистості, вдосконалення її фізичних і духовних сил під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких найважливішими є цілеспрямоване виховання і навчання.

Формування – це процес становлення людини як соціальної істоти під впливом різноманітних факторів (соціальних, економічних, національних, психологічних, релігійних тощо).

Система освіти – це сукупність навчальних і навчально-виховних установ, що забезпечують здобуття загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти, підготовку та перепідготовку кадрів для промислового виробництва, сільського господарства, культури і науки.

Зміст освіти – система наукових знань, практичних умінь і навичок, засвоєння й набуття яких закладає основи для розвитку та формування особистості.

Наукове дослідження – особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт.

Метод науково-педагогічного дослідження – шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Педагогічний процес – це спеціально організована, цілеспрямована взаємодія педагогів і вихованців, метою якої є вирішення освітніх проблем і розвиток особистості.

Особистість – це людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного.

Індивідуальність – це сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей.

Вікова періодизація – поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками.

Середовище – комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на її розвиток.

Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство, засвоєння ним соціального досвіду, системи соціальних зв’язків та відносин, на основі яких відбувається формування значущих якостей особистості.

Спадковість – здатність організму відтворювати потомство, передавати свої ознаки наступним поколінням, відновлення у нащадків біологічної схожості з батьками.

Діяльність – спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни.

Спілкування – це багатоплановий складний процес встановлення контактів між людьми, в результаті якого здійснюється вплив однієї людини на іншу, обмін інформацією та вироблення загальної стратегії взаємодії, сприйняття, розуміння іншої людини.

Бесіда - діалогічний метод навчання, при якому педагог шляхом постановки системи запитань підводить тих, хто навчається, до розуміння нового матеріалу чи перевіряє засвоєння ними вже вивченого

Виробнича практика – одна із форм організації навчального процесу у вищій школі, дидактичні цілі якої – формування професійних умінь і навичок; розширення, закріплення, узагальнення та систематизація знань шляхом їхнього застосування у реальній діяльності

Вправи – це багаторазове виконання розумових або практичних дій з метою опанування ними

Гра дидактична – метод імітації (наслідування, відображення), прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що надані або виробляються самими учасниками

Дидактика (від грец. didaktikas - повчальний)– найважливіша галузь педагогіки, яка вивчає теоретичні основи організації процесу навчання, його закономірності, принципи, методи

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань зі спеціальності та застосування їх для розв’язання конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи й опанування методики дослідження та експерименту, пов’язаних із темою проекту (роботи). Керівниками дипломних робіт (проектів) призначаються професори й доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва

Екзамен – форма навчання, що має на меті систематизацію, виявлення та контроль знань тих, хто навчається.

Екскурсія навчальна – форма організації навчання в умовах виробництва, музею, виставки, природного ландшафту з метою спостереження та вивчення тими, хто навчається, різних об’єктів та явищ дійсності. Передбачає особливу організацію взаємодії педагога та учнів.

ECTS – європейська система перезарахування залікових кредитів, яка передбачає введення системи обліку навчального навантаження, зрозумілої для всіх європейських країн. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або його частини (блоку), а також яку частину загального річного навчального навантаження займає певний курс (або блок курсу) у навчальному закладі, що визначає кредити.

Зміст вищої освіти – система знань, умінь і навичок, професійних світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Індивідуально-консультативна робота – це форма організації навчальної роботи, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей учнів на основі особистісно-діяльнісного підходу. Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації тих, хто навчається, до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі .

Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів, педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів .

Інноваційне навчання – зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі начальна діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості .

Інтерактивні навчальні технології – ігрові технології навчання і розвитку, що побудовані на цілеспрямованій спеціально організованій груповій та міжгруповій діяльності, «зворотному зв’язку» між всіма учасниками для досягання взаєморозуміння й корекції навчального і розвивального процесу, індивідуального стиля спілкування на основі рефлексивного аналізу .

Колектив – група людей, які об’єднані суспільно значущими цілями, спільними ціннісними орієнтаціями, сумісною діяльністю, спілкуванням, взаємною відповідальністю .

Компетентність людини – спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Вони дозволяють людині визначати, тобто ідентифікувати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації), проблеми, характерні для певної сфери діяльності .

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студента – складова частина навчального процесу у вищій школі, що передбачає перевірку, оцінку (вимірювання знань, умінь, навичок, облік (фіксацію) результатів оцінювання у вигляді балів).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка