Кандидат філологічних наук



Сторінка1/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
ББК 81.2УКР-4 П53
У словнику до найужиюніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремар­ками. В окремому реєстрі покажчика за алфаві­том розміщені всі синоніми словника із зазна­ченням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших су­часних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками.

Розрахований на викладачів, учителів, уря­довців, студентів, учнів, широке коло читачів.


Рецензенти:

кандидат філологічних наук 3. Й. Куньч, кандидат філологічних наук М. І. Чікало.

©ПолюгаЛ. М., 2006

©Оригінал-макет, художнє

оформлення.

Видавництво «Довіра», 2006 © Ідея та назиа серії «Словники

України» ГуменкжТ. П., IЗВN 966-507-180-7 Широков В. А., 2006

ПЕРЕДНЄ СЛОВО



Світлій пам 'яті моїх мамів Марії Полюги з Гнатівих

та мами-тещі

Наталії Роминиишн

з Цимбалістих

присвячую

Синонімія була супутником мого наукового жит­тя і при дослідженні мови творів окремих письмен­ників, зокрема І.Франка, і при опрацюванні мови історичних пам'яток. Навіть моя перша студенська спроба була присвячена синонімії "Прапороносців" Олеся Гончара. При тому завжди мріялося лексико­графічно довершити зібраний матеріал, якого впро­довж років накопичилося чимало. Однак, як то час­то буває, інші справи перебігали дорогу, а ця чека­ла. Тим паче, що укладання синонімічного словни­ка належить до трудомістких і потребує багато часу. Остаточному створенню праці посприяв двотомний академічний "Словник синонімів української мо­ви" — фундаментальне видання з багатим фактич­ним матеріалом, яке нарешті стало надбанням усьо­го українського громадянства, та інші синонімічні словники, що збагатили українську лексикографію. Це, зокрема, праці П. Деркача (три видання), С. Ка-раванського та синонімічні матеріали А. Багмета, що друкувались частинами у журналах "Вітчизна" та "Україна", і зібрані аж на еміграції, де вийшли ок­ремою книжкою. (Тут дякую проф. Л. Онишкевич, що подарувала мені цю книжку). Ці словники, низ­ка монографій та статей про українські синоніми і дають можливість розвивати й збагачувати україн­ську мову, готувати нові посібники.

Цей словник створений на основі власного матеріа­лу з урахуванням досвіду виданих надбань українського мовознавства, але найбільше бралися до уваги видання представників львівської та київської шкіл.

Згадуючи добрим словом усіх тих, що трудилися над опрацюванням українських синонімів, складає­мо щиру подяку видавництву «Довіра», рецензентам словника старшому науковому співробітникові Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Марії Чікало, доцентові кафедри українсь­кої мови Державного університету «Львівська полі­техніка» Зоряні Куньч, а також кандидатові філо­логічних наук Оксані та Андрієві Литвинам, Ірині, Марії та Данилові Полюгам за допомогу при комп'ютерній підготовці видання до друку.


ПРО СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Передача думки завжди безпосередньо пов'язується з добором слів. Підбір слів зумовлюється змістом, ідей­ним спрямуванням твору, майстерністю того, хто кори­стується мовою, чуттям семантичних нюансів, знанням мовних багатств. У підборі лексичного матеріалу важ­ливу роль відіграють синоніми. Вони можуть виражати семантичні відтінки, давати оцінку характеризованому об'єктові, уточнювати висловлювану думку, сприяти стилістичній виразності, наголошувати на певному факті й навіть пояснювати незрозуміле слово.

Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів. Зближення значень синонімів не означає, що вони за семанти­кою однакові — вони своїми відтінками характеризу­ють предмети з різних боків.

Відтінки значень можна виявляти при зіставленні двох синонімів найчастіше в тексті. Семантичні від­тінки існують тоді, коли наявна несуттєва різниця між однорідними предметами, явищами, діями, ста­нами, якостями. Ці відтінки невіддільні від конкрет­ного значення слова, входять у це значення.

Стилістична функція синонімів, особливо тих, що виступають у переносному значенні, часто зу­мовлюється контекстуальними обставинами.

Крім того, синоніми використовуються для вираженння емоційної насиченості. Емоційна наси­ченість слів не входить у значення слова і, як пра­вило, проявляється в тому чи іншому контексті, а стилістична характеристика ніби супроводжує зна­чення того чи іншого слова.

У системі значень, які виражаються словами, завжди найвиразніше виділяються їх прямі або т. зв. номінативні значення. Ці значення є основою для розвитку інших непрямих чи переносних значень. Слова, що синонімізуються прямими значеннями, називаються сталими синонімами мови, а ті, що зближені непрямими, переносними значеннями, на­лежать до несталих синонімів. Несталі синоніми се­мантично зближуються лише за певних контексту­альних умов, розшифровуються в контексті. Напр.: до слова говорити несталими синонімами є торочи­ти, плескати. Одночасно в процесі мовлення мо­жуть виникати суто авторські контекстуальні си­ноніми, які не мають широкого розповсюдження у мові, а вживаються обмежено.

У процесі збагачення синонімічних рядів та збіль­шення синонімів літературної мови беруть участь ар­хаїзми, неологізми, описові вислови, парафрази та фразеологізми, бо всі вони можуть виконувати роль синонімічних замінників. Специфічними в цьому плані слід вважати фразеологізми, які творять власні синонімічні гнізда і водночас синонімізуються з лек­сичними синонімами, бо найчастіше їх значення пе­редаються окремими значеннями слів. Саме це й дає підстави поєднувати їх з лексичними синонімічними гніздами і таким чином творити єдиний блок си­нонімічних замінників.

Усі синоніми об'єднуються в окремі синонімічні ряди або гнізда. Той, хто працював над синонімами мови, знає, що про окреслення синонімічних рядів (синонімічних гнізд) доводиться говорити дуже

умовно, бо, крім слів з номінативними значеннями, вони в жодній мові не мають чітких меж.

Якщо ж доводиться визначати синонімічну при­належність, то тут у них довільність та суб'єктивність може проявлятися дуже часто,тому що цю прина­лежність визначає контекстуальне окреслення слова, а одне слово може належати до багатьох синоніміч­них рядів. Як відомо, інколи навіть одне слово при опрацюванні тексту може мати різне тлумачення. Са­ме тому й домінанти для синонімічних рядів у різних синонімічних словниках неоднакові.

Жива розмовна і письмова мова інколи не врахо­вує чітких граматичних і нормативних закономірно­стей, які визначили мовознавці, а вільно вплітає в живомовний потік замість одного слова синонімічні відповідники різноманітних розрядів — фразеологіз­ми, які найчастіше мають розмовний характер, па­рафрази, описові вислови, слова інших частин мови, словотворчі варіанти. Тому для практичного корис­тування словниками варто подавати поряд і лек­сичні, і фразеологічні синоніми.

Синонімічні відповідники можна виявити не ли­ше в лексиці, фразеології. їх можна знайти і при вивченні словотвірних засобів, і в граматиці, і син­таксичних конструкціях. Наведені джерела в кінці словника поповнять інформацію для тих, хто захоче глибше вивчати це питання.


СТРУКТУРА СЛОВНИКОВОЇ СТАТТІ
1. У словнику найчастіше розробляються синоні­мічні гнізда іменників, прикметників і дієслів, а та­кож прислівників та інших частин мови. Крім лек­сичного матеріалу, у синонімічному гнізді можуть подаватися і близькі за значенням того чи іншого ряду фразеологічні звороти.

2. Реєстровими словами словникових статей є домінанти синонімічного ряду.

3. Реєстрові слова і окремі синоніми ряду в дуж­ках супроводжуються короткими тлумаченнями, щоб уточнити семантичний напрям словникової статті, оскільки домінанти часто бувають багатоз­начними словами. Це дає змогу компенсувати від­сутність прикладів вживання синонімів у контекс­тах. Синоніми можуть супроводжуватися і словами-сполученнями. В однозначних реєстрових словах тлумачення не подається, а синоніми наводяться че­рез кому: БОРОШНО, мука. Не подаються тлума­чення і тоді, коли їх можна сформулювати за анало­гією попередніх словникових статей.

4. Синоніми у гніздах не раз застережені познач­ками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), які у словникових статтях подаються скорочено і курси­вом, однак це не означає, що ремарка обмежує ви­користання відповідного синоніма в інших стилях.

Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:)

5. В усіх синонімах (крім односкладових) основ­ної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставля­ються: Ґазда.

6. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, вигуки) не належать до того ж граматичного розря­ду, що домінанта, то вони подаються в кінці статті за спеціальним знаком //.

7. В основній частині словника відсутні посилан­ня, що, як правило, порушують стрункість викладу. У зв'язку з цим створена спеціальна допоміжна час­тина словника — покажчик усіх слів-синонімів. Щоб знайти бажане слово, найкраще пошукати йо­го в другій частині словника, поряд з яким є посилання до гнізда, де воно виступає в усіх зафік­сованих значеннях.

Цей покажчик створений для того, щоб показати наявність синонімів у словнику, зробити основну частину стрункішою, не перевантажувати її надмір­ністю посилань і допомогти користувачеві швидко знайти потрібний синонім. Покажчик — дороговказ до синонімів.

У покажчику за алфавітом розміщені всі члени синонімічних гнізд, наявні у словнику. Якщо кори­стувачеві потрібно підібрати синоніми до якогось слова і якщо він знайде його в цьому покажчику, то поряд за рискою будуть стояти ці домінанти си­нонімічних гнізд, які допоможуть йому збагатитися, підібрати синонімічні відповідники. Окремо без від-силачів у реєстрі покажчика стоять заголовні слова-домінанти основного словника. На їх домінантність вказує відсутність при них відсилачів. їх збережено тут для повноти інформації про наявність синонімів, які опрацьовані у даному словнику.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

а. або


безос. безособове

ізиг. вигук

иульг. вульгарне

діал. діалектне

док. доконаний

заст. застаріле

зб. збірне

звич. звичайно

знач. значення

зневажл. зневажливе

жарт. жартівливе

ім. іменник

інф. інфінітив

ірон. іронічне

іст. історичне

книжн. книжне

лайл. лайливе

мн. множина

перев. переважно

перен. переносне

пестл. пестливе

підсил. підсилювальне значення

поблажл. поблажливе

поет. поетичне

предик. предикативне

р. рідко


рел. релігійне

розм. розмовне

сл. слово

спец. спеціальне

сполуч. сполучення

суч. сучасне

ужив. уживається

уроч. урочисте

фам. фамільярне

фолькл. фольклорне

част. Частка
УМОВНІ ЗНАКИ

— (риска) « індексі відповідає скорочен-

ню див.;

// (паралельні риски) вказують на синоніми іншого

розряду;

() (круглі дужки) обмежують тлумачення.

: (двокрапка) ставиться після стилістичних

скорочених позначок, які сто­суються кількох наступних си­нонімів;

курсив вказує на тлумачення і ремарки.
АБЕТКА


А,а

Б,6

В,в

Г,г

Г,г

Д,Д

Е,е

Є, є

Ж, ж

3,з

И, и

І,і

ї,ї

Й,й

К,к

Л,л

М,м

Н,н

О,о

П,п

Р.Р

С,с

Т,т

У,у

Ф,Ф

Х,х

Ц,ц

Ч,ч

Ш,ш

Щ,Щ

Ь,ь

Ю,ю

Я,я






СЛОВНИК СИНОНІМІВ


А
АБИДЕ (у певному місці) будь-де, де-небудь, десь// де хочеш, де попало.

АБИКОЛИ (певного часу) будь-коли, коли-не­будь, розм. коли-будь, колй-не-колй// коли хочеш, коли прийдеться.

АБИХТО (не має значення хто) будь-хто, розм. хто-будь// кому прийдеться, всякий, кожний (кожен).

АБИЩО (байдуже, що) що-небудь, будь-що, розм. що-будь// що попало, що хочеш.

АБИЯК (не має значення як) як-небудь, будь-як// як попало, як хочеш.

АБИЯКИЙ (байдуже який) який-небудь, будь-який, розм. котрйй-будь, всякий, всяк// фам. такйй-сякйй, перший-ліпший, який попало.

АБОРТ (припинення вагітності) викидень.

АБСОЛЮТИЗМ (необмежена верховна влада) самодержавство, самовладдя, монархізм, ав­тократія, (необмежена влада) деспотизм, ти­ранія, свавілля, беззаконня.

АВАНТЮРИСТ (хитра, безпринципна, користо­любна людина) пройдисвіт, пройда, пронйра, пройдоха, лайл. проява, каналія, бестія.

АБСОЛЮТНИЙ (який існує незалежно, поза зв'язком) безвідносний.

АБСТРАКТНИЙ (який позбавлений конкрет­ності) загальний, книжн. умоглядний. ;3,

АВТОМОБІЛЬ (легковий) автомашина, маши­на, розм. авто; (вантажний) вантажівка, ван­тажний автомобіль, вантажна машина.

АВТОРИТЕТ (визнаний за кимсь престиж) вага, перевага, авторитетність, вплив.

АЕРОДРОМ (місце перебування літаків) лето-вище.

АЖІОТАЖ (надмірне збудження) гарячка, ли­хоманка, спец. а. перен. бум.

АЖУРНИЙ (про витончені вироби) прозорий, ажуровий; (майстерно виконаний) мистець­кий, викінчений, довершений, (старанно об­роблений) філігранний, тонкий.

АЗБУКА (сукупність букв певної писемності за визначеним порядком) абетка, алфавіт.

АЗБУЧНИЙ (розташований за азбукою) абет­ковий, алфавітний.

АКОМПАНЕМЕНТ (гра на інструменті, що су­проводжує іншу гру або спів) супровід.

АКОМПАНУВАТИ (грати, супроводжуючи спів, іншу гру) супроводжувати, пригравати.

АКТУАЛЬНИЙ (який відповідає сучасності) назрілий, (важливий в даний момент) злобо­денний, наболілий, (який особливо потрібний) пекучий.

АЛЕГОРИЧНИЙ (який образно виражений) прихований, замаскований, (часто про мову) езопівський, книжн. інакомовний.

АМАТОР (той, хто поза спеціальністю охоче займається чим-небудь) любитель, (поверхово) дилетант.

АМБРАЗУРА (отвір в укріпленні, через який стріляють) бійниця, стрільниця.

АМВОН (місце в церкві, з якого проповідують) проповідниця, казальниця.

АМНІСТІЯ (скасування чи пом якшення відсиджу­ваного покарання) помилування, прощення.

АНАЛІЗУВАТИ (піддавати щось аналізові) роз­бирати, розглядати.

АНАФЕМА (відлучення від церкви) прокляття.

АНОНІМНИЙ (без підпису) безіменний.

АНСАМБЛЬ (колектив співаків, музикантів, танцюристів) гурт, група.

АНТАГОНІЗМ (ворожі стосунки) ворожнеча, ворогування, протистояння; (протилежність інтересів) суперечність.

АНТИТЕЗА, протиставлення.

АПЛОДУВАТИ (плескаючи, виражати схвален­ня чогось) плескати, розм. ляпати (в долоні).

АРБІТР (суддя для розв 'язання суперечок) посе­редник, (у спортивних іграх) суддя, (переваж­но в боксі) рефері// третейський суддя.

АРГУМЕНТ (міркування, щоб ствердити щось) доказ, довід, підтвердження, обгрунтування.

АРТИЛЕРИСТ (той, хто служить в артилерії) гармаш, гарматник, розм. батареєць, іст. бомбардир, пушкар, канонір.

АРТИСТ (той, хто публічно виконує твори мис­тецтва) актор, ірон. лицедій.

АРТИСТКА (та, що публічно виконує твори ми­стецтва) акторка, актриса, ірон. лицедійка.

АРХІТЕКТОР (фахівець з архітектури) будів­ничий, книжн. зодчий.

АРХІТЕКТУРА, будівництво, будування.

АСТМА (вид хвороби) задуха, ядуха, діал. удуш-шя, дйхавиця.

АТАКУВАТИ (наступати на ворога) штурмувати.


Б
БАБА (про жінку похилого віку) стара, розм. бабка, пестл. бабуня, бабуся, бабусечка, ба­бусенька// стара жінка.

БАВИТИ (дітей) забавляти, доглядати, нянь­чити.

БАВИТИСЯ (розважатися іграми, забавами) гратися, забавлятися.

БАГАТИЙ (який має багато майна) заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з ве­ликою кількістю чого-небудь) розкішний, ще­дрий, розм. (що любить ділитится своїми здо­бутками) гойний, щедрий, (зовнішньо) пиш­ний, (ефектний) помпезний, (урожай) вели­кий, добрий, щедротний, рясний.

БАГАТО (про велику кількість) багацько, чима­ло, немало, (дуже багато) пребагато, незлі­ченно, розм. незчисленно, купа, маса, тьма, безліч// підсил. вйдимо-невйдимо, сйла-си-ленна, тьма-тьмуща, кури не клюїоть і свині не їдять, хоч греблю гати.

БАГАТОБАРВНИЙ (який має різні кольори) різ­нобарвний, багатоколірний, різноколірний; (яскравий) квітчастий, барвистий, кольори­стий, розмаїтий.

БАГАТОГОЛОСИЙ (утворений багатьма зву­ками) стоголосий, стозвукий.

БАГАТОЗНАЧНИЙ (який містить вказівку на щось важливе про погляд, усмішку) промо­вистий, значний, значущий, красномовний,

багатомовний, (звичайно про погляд) вираз­ний, (про слово) полісемічний.

БАГАТОЗНАЧНО, промовисто, виразно, красно­мовно, багатомовно// з підтекстом, з натяком.

БАГАТОЛЮДНИЙ (про кількість населення в чомусь) велелюдний, густонаселений, густо-заселений.

БАГАТОМОВНИЙ (який надто деталізує роз­повідь) багатослівний, велемовний, розм. про­сторікуватий.

БАГАТОМОВНІСТЬ (уживання без потреби зай­вих слів) багатослів'я, багатослівність, просто­рікуватість.

БАГАТОРАЗОВИЙ (який повторюється) бага­тократний, сторазовий, стократний.

БАГАТСТВО (велика кількість чого-небудь) щедрість, пишність, пишнота; (про майно) маєтність, мн. капітали, мільйони; (зовнішньо) розкіш, гойність, помпезність.

БАГАЧ (той, хто має багатство) багатир, бага­тій, у знач. ім. багатий, заст. дука, підсил. крез.

БАГРЯНЕЦЬ (темно-червоний колір) багрець, пурпур, шарлат.

БАГРЯНИЙ (темно-червоний) багровий, пур­пуровий, пурпурний, порфірний; бурячковий.

БАГРЯНИТИ (робити багряним) багрити, обаг­ряти.

БАГРЯНІТИ (ставати багряним) багрянитися, багровіти, багріти.

БАДИЛЛЯ (зб. про стебло і листя) бадилйння, гичка, стеблиння, (картоплі) картоплиння, (буряка) бурячиння.

БАДЬОРИЙ (сповнений енергії) бадьористий, свіжий, енергійний, жвавий, бравий, (про му­зику) бравурний.



БАДЬОРИТИСЯ (намагатися бути бадьорим) кріпитися, храбритися, розм. кокошитися, козиритися, (не звертати уваги на небезпеку) бравуватися.

БАЖАНИЙ (якого бажають) жаданий, довго­жданий, очікуваний, довгоочікуваний, пожа­даний, підсил. омріяний.



БАЖАННЯ (прагнення здійснити що-небудь, хо­тіти чого-небудь) хотіння, хіть, жадання, за­баганка, прагнення, підсил. жага.

БАЖАНО (ужив, із част. б, сполуч. щоб а. інфін.) хотілося б, добре б, непогано б, не зле б, розм. не завадило б, не зайве б, годилося б.

БАЖАТИ (бажання здійснити що-небудь) хотіти, прагнути, жадати; (висловлювати побажання) зичити; (висловлювати побажання) зичити, (святкові) віншувати, поздоровляти.

БАЗІКА (про того, хто любить багато говори­ти) зневажл. базікало, талалай, просторіка, пустомеля, пустобрех, пустодзвін, дзвонар, свистун.

БАЗІКАТИ (багато беззмістовно говорити) роз­базікувати, патякати, пасталакати, (з підсилен­ням голосу) пащекувати, (гаючи час) мар­нословити, теревенити, лопотати, (про щось зовсім несерйозне) баляндрасити, балагурити, (зі жартами) просторікувати, р. перебендювати.

БАЙДУЖЕ (без зацікавлення) знехотя, байдуж­ливо, безпристрасно// з холодком, хоч вовк траву їж, хоч трава не рости, як з гуски вода.

БАЙДУЖИЙ (той, хто не виявляє зацікавлен­ня) байдужний, книжн. індиферентний, апа­тичний, (ще і млявий) збайдужілий, знеохоче­ний, (не схильний до почуттів) прохолодний, безпристрасний, (про ставлення до когось) не­уважний// (не бере участі в чомусь) який стоїть за бортом.

БАЙДУЖІСТЬ (відсутність зацікавлення) бай­дужність, книжн. індиферентність, (з млявіс­тю) апатія, розм. знеохочення, (без почуттів) безпристрасність, (про ставлення до когось) прохолодність, неуважність.

БАЛАКАНИНА (спокійна тривала без особливо­го змісту розмова) у мн. балачки, розмови, (беззмістовна) теревені, пустослів'я, марно­слів'я, зневажл. базікання, патякання, паще­кування, пасталакання.

БАЛАКУН (той, хто любить поговорити) го­ворун, жарт, баляндрасник, заст. перебендя, зневажл.: патякало, базіка, поблажл. (швидко і зі своєрідною інтонацією) торохтій, цокотун, тарахкало, щебетун.

БАЛАКУХА (та, що любить поговорити) го­воруха, (швидко і з особливою інтонацією) ще­бетуха, цокотуха, сорока, зневажл.: пустоме­ля, базіка, торохтійка, тарахкало, талалайка, ляскуха, (зі сваркою) пащекуха.

БАЛАКУЧИЙ (який любить поговорити взагалі) говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, (з негативним відтінком) язикатий, (про жінок, дітей) щебетливий, цокотлйвий.

БАЛКА (невелика полога западина з крутими схилами), байрак, ярок, виярок, вйбалинок, видолинок, улоговина, (в різних місцях) ло­щина, (поперечний) переярок.

БАНАЛЬНИЙ (позбавлений оригінальності) не-оригінальний, плоский, книжн. тривіальний; (без виразності) заяложений, утертий, затаска­ний, стоптаний, заїжджений, несвіжий.

БАНДИТ (той, хто займається протиправними діями) грабіжник, нальотник; (насильством) насильник, розбійник, головоріз, гангстер, підсил. розбишака, (можливо з перен. відтін­ком) пірат.

БАРВИСТИЙ (з різноманітними кольорами) барв­ний, кольористий, квітчастий, поет, пишно­барвний.

БАРИЛО (посудина для рідини, переважно де­рев'яна) діал. бочівка, (велика) бочка.

БАРЛІГ (неохайне, брудне житло або постіль) барлога, лігвище, зневажл. берлога, р. лігво.

БАСКИЙ (про жвавих, сильних коней) порский, прудкий, (з темпераментом) гарячий, (якого важко приручити) скажений

БАТІГ (пристрій з ремінців на держаку підганя­ти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) батура, (з короткою ручкою і довгими плетеними ремінцями) нагай, нагайка, гарапник, канчуХ фолькл. карбач.

БАТЬКІВЩИНА (рідна країна) вітчизна, заст. отчйзна, діал. вітчина// рідний край; поет, (народження кого, чого) колиска.

БАТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей) тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, нянько.

БАХНУТИ (видати сильний глухий звук) розм. гахнути, (сильно) трахнути, бабахнути, грим­нути, гупнути.

БАЧ (у знач. виг. для вираження здивування) ди-вйсь(ти), дивй(ти), ти ба, чи (ти) ба, еч.

БАЧИТИ (сприймати зором) розм. видати, заст. зріти, діал. вйдіти, заст. ірон. лицезріти.

БЕЗБАРВНИЙ (який не має кольору) безкольо­ровий, безколірний, незабарвлений; перен. (без яскравих рис характеру) сірий, невйзна-чений.

БЕЗБ.ОЖНИК (той, хто не вірить в Бога) атеїст, безвірник, недовірок, невіра, у знач, ім. невірний, невіруючий.

БЕЗБОЖНІСТЬ (невіра в Бога) атеїзм, безвір-ність, безвір'я, безбожництво, безвірство, р. безбожжя.

БЕЗВІСТЬ (те, що невідоме) невідомість, у знач. ім. невідоме.

БЕЗВЛАДНИЙ (який не має сили щось за­подіяти) безпорадний, безсилий, безрадний, безпомічний.

БЕЗГЛУЗДИЙ (позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сен­су) беззмістовний; нерозумний, дурний, глупий, підсил. абсурдний, ідіотський, книжн. (який супречить логіці) алогічний.

БЕЗГЛУЗДЯ (вчинки, поведінка без здорового глузду) нісенітниця, дурість, дурниця, бредня, мн. дурощі, підсил. ідіотизм, книжн. нонсенс, абсурд // бозна-що, казна-що.

БЕЗГРІШНИЙ (який не грішить) негрішний, (у вищій мірі) непогрішимий, непогрішний, непорочний.

БЕЗГРОШІВ'Я (коли немає грошей) безгрішшя, бідність// у кишені вітер свище, ні гроша за душею.

БЕЗДАРА (позбавлена таланту людина) бездар­ність, нездара, (нічим не особливий) посеред­ність.

БЕЗДАРНИЙ (без таланту) неталановйтий, нездібний, недалекий, недотепний, (більшою мірою) тупий.

БЕЗДІЛЛЯ (відсутність діяльності) неробство, байдикування, мн. байдики, (брак активнос­ті) бездіяльність, лінивство, діал. мн. гульки.

БЕЗДОГАННИЙ (який близький до ідеалу) не-перевершений, (про репутацію) порядний, чистий, ідеальний.

БЕЗДОМНИЙ (який не має пристанища) без­хатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхйльний, діал. безпричальний; (який прибився до чужого дому) приблудний.

БЕЗДОМНИК (той, що не має житла) безхат­ник, (звичайно про дітей) безпритульник, у зна'і. ім. безпритульний.

БЕЗДОРІЖЖЯ (відсутність придатних для їзди доріг) розпуття, безпуття, р. розквась.

БЕЗЖУРНИЙ (який не бере до серця навколиш­ніх обставин) безтурботний, безклопітний, ве­селий, бадьорий.

БЕЗЗАХИСНИЙ (який неспроможний себе обо­ронити) безборонний, безпорадний, (не гото­вий до оборони) незахйщений.

БЕЗЗВУЧНИЙ (якого не чути) нечутний, без­шумний.

БЕЗЗМІСТОВНИЙ (який не має змісту) незміс­товний, безпредметний, підсил. пустий, порож­ній, (про фрази без сенсу) пустопорожній.

БЕЗКОШТОВНИЙ (якого не треба оплачува­ти) безоплатний, (набутий задарма) даровий, дармовий.

БЕЗКОШТОВНО, безплатно, безоплатно, розм. задарма, даром, задармо, дурно, задурно// за спасибі, за так, на дурняк.

БЕЗКРАЇЙ (про простір) безмежний, безкрай­ній, р. безконечний, нескінечний, поет, не­окраїй, (який важко оглянути, виміряти) без­мірний, неоглядний, неозорий, неосяжний, несходимий.

БЕЗКРАЙНІСТЬ (неокреслені простори) без­країсть, безмежність, р. безкрай, (що не даєть­ся охопити оком) неозорість, безбережність, безконечність, безмірність, неосяжність, діал. безмір.

БЕЗКУЛЬТУР'Я (відсутність культури) без­культурність, зневажл. дикунство, дикість, (низький рівень культури) некультурність.

БЕЗЛАДДЯ (відсутність порядку) нелад, без­лад, непорядок, розм. рейвах, підсил. (брак ор­ганізованості) хаос, розгардіяш, перен. роз­гром, погром// вавилонське стовпотворіння.

БЕЗЛІЧ (дуже велика кількість) р. безлік, (чо­гось хаотично накиданого) купа, (чогось рухли­вого) рій, хмара, тьма, маса// тьма-тьмуща, сйла-силенна.

БЕЗЛЮДНИЙ (такий, де мало а. немає людей) пустинний, нелюдний, малолюдний, незасе-лений.

БЕЗМЕЖНИЙ (вичерпний, незмірний, (про пер­спективи) безкрайній, безкраїй.

БЕЗНАДІЙНИЙ (в якому відсутні сподівання на краще) безпросвітній, безпорадний, безпер­спективний, (який не дається виправити) непо­правний, (здавна) закоренілий, зашкарублий.

БЕЗНАДІЯ (втрата віри в краще майбутнє) без-надійніть, безпросвітність, безпорадність, без­вихідність, безперспективність, (у стані від­чайдушності) відчай, розпач, розпука.

БЕЗНАДІЙНО (втративши надію) безпорадно, розпачливо, безпросвїтньо// пропаща справа, кепські справи.

БЕЗНАСТАННО (повсякчасно) безперерйвно, безперебійно, безперервно, (без зупинки) без­перестанку, безнастанно, безупинно, не­впинно// весь час, без упину, без угаву, без зупинки.

БЕЗОГЛЯДНИЙ (який вирішує свої справи, не­зважаючи ні на що) безкомпромісний, рішу­чий, (не рахується ні з чим) відчайдушний.

БЕЗОДНЯ (незбагненний простір між стрімки­ми стінами) прірва, провалля.

БЕЗПЕРЕРВНИЙ (який здійснюється без за­тримки) безперерйвний, безперебійний, (що не припиняється) безнастанний, безупинний, невпинний.

БЕЗПЕРЕЧНИЙ (якого не можна заперечити) незаперечний, (поза сумнівами) безсумнівний, очевидний, (не може бути спростований) не­спростовний, невідпорний.

БЕЗПЕЧНИЙ (який не становить загрози) не­шкідливий, незагрозливий.

БЕЗПІДСТАВНИЙ (який не має підстав для певних тверджень) необгрунтований, невмо-тивований, безгрунтовний, (позбавлений до-станьої кількості даних) неслушний, (який бездоказовий)довільний, голослівний, (безза­конних підстав) неправомірний, неаргументо-ваний, недоказовий.

БЕЗПОМИЛКОВИЙ (який не має помилок) не­похибний, непомильний, (істинний в своїй основі) непогрішний, непогрішимий, безпо­мильний.

БЕЗПОРАДНИЙ (який потребує допомоги при вирішенні чогось) недолугий, недорікуватий, недоладний, (нездатний сам собі дати ради) безпомічний, безсилий.

БЕЗПРАВНІСТЬ (те, що здійснюється безза­конно) безправ'я, безправство.

БЕЗПРИСТРАСНИЙ (позбавлений упереджен­ня) об'єктивний, неупереджений, незацікав-лений, безсторонній.

БЕЗПРОСИПНИЙ (який не має міри в ледарю­ванні, пияцтві) безпробудний, непробудний.

БЕЗРІДНИЙ (який не має родини) безсімейний, (який живе сам) одинокий, самотній, саміт­ній// сам, сам-самісінький, один, сам-одйн, один-однісінький.

БЕЗРОБІТНИЙ (який не має роботи) незайня­тий, діал. незатруднений.

БЕЗРОБІТТЯ (відсутність роботи) незайнятість.

БЕЗСИЛЛЯ (відсутність сили) безсилість, кво­лість, (від утоми) перевтома, знесилення, знемога; безвладність.

БЕЗСОННЯ (хвороблива відсутність сну) без­сонниця, безсонність, діал. нічниця.

БЕЗСОРОМНИЙ (який не відчуває сорому за свої вчинки) соромітний, розм. стидкий, без­стидний.

БЕЗСОРОМНИК (той, хто не відчуває сорому за свої негативні вчинки) безстидник, розм. со­ромітник, (з виявом презирства до всього) цинік.

БЕЗСТОРОННІЙ (позбавлений упередження) незацікавлений, об'єктивний, безпристрас­ний, неупереджений, нейтральний.

БЕЗСУМНІВНИЙ (який не потребує доказів у своїй правоті) очевидний, безумовний, яв­ний, книжн. самоочевидний.

БЕЗТУРБОТНИЙ (який нічим в житті не перей­мається) безпечний, безжурний, нежурливий.

БЕЗТЯМНИЙ (позбавлений свідомості) нестям­ний, несамовитий, підсип, здурілий.

БЕЗУГАВНИЙ (який не припиняється) нестрим­ний, невгамовний, невгаваючий, невгомонний, неугавний, (про оплески) нестихаючий.

БЕЗУМНИЙ (який здійснюється необачно) без­розсудний, божевільний, підеш, шалений, навіжений.

БЕЗУМСТВО (про поведінку) безум, нерозум, (у вищій мірі) дурість, глупота, безумність, шаленство, шал, навіженість.

БЕЗХАРАКТЕРНИЙ (який не має сили волі) безвольний// ні риба ні м'ясо, ні се ні те.

БЕЗХАРАКТЕРНІСТЬ (те, що не виявляє сили волі людини) слабодухість, слабохарактерність, нерішучість, безвілля.

БЕЗЦІННИЙ (який має дуже високу ціну) кош­товний, дорогий, дорогоцінний.

БЕЛЬКОТАТИ, БЕЛЬКОТІТИ (нерозбірливо го­ворити) лепетати, (тихо зі свистячими звука-ви) жебоніти, (швидко) лебедіти.

БЕНКЕТ, БАНКЕТ (урочисте прийняття з якоїсь нагоди) бал, пир, забава.

БЕНТЕЖИТИ (ставити когось в незручне ста­новище) збентежувати, шокувати, конфузити.

БЕНТЕЖИТИСЯ (хвилюватися з приводу чогось) ніяковіти, тривожитися, розгублюватися// зби­ватися з пантелйку, ставати ні в сих ні в тих.

БЕРЕГТИ (тримати щось у безпеці) глядіти, охороняти, зберігати, оберігати.

БЕШКЕТ (порушення порядку, пристойності) безчинство, буйство, галабурда, розм. дебош, (з грубим порушенням) хуліганство.

БЕШКЕТНИК (той, хто порушує порядок) скандаліст, галабурдник, зірвиголова, буян, (завдає шкоди) шибеник, задирака, жарт. опришко.

БЕШКЕТУВАТИ (порушувати порядок) бушу­вати, буянити, галабурдити, колобродити, (зі злочиинством) хуліганити.

БИТВА (бій між противниками) боротьба, уроч. баталія, бойовище, побоїще, ратоборство.

БИТИ (завдавати ударів) розм. парити, шпари­ти, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кула­ком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити, голомшити, гріти, дубасити, духопелити, жарити, пригощати, ча­стувати, (як попало) колошпалити, лупити, лупцювати, мотлошити// піднімати руку на когось, частувати кулаками кого, всипати бе­резової каші, жарт, годувати потиличниками.

БИТИСЯ (бити один одного) скубтися, чубити­ся, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, ко­лотитися, розм. калатати, (корова рогами) кол­оти, буцати// братися за барки з ким.

БІБЛІЯ (книга Святого Писання) Святе Пись­мо, Святе Писання.

БІГАТИ (швидко переміщатися ногами) носити­ся, летіти, (метушливо) гасати, ганяти, (сюди-туди) шмигати.

БІГОМ (швидко пересуваючись на ногах) бігцем, підтюпцем, риссю.

БІГТИ (переміщатися бігом) мчати, летіти, нес­тися, (на одному подиху) гнати, чухрати.

БІДНИЙ (який живе в нестатках), небагатий, убо­гий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) безземельний// бідний як мак на четверо, голий як бубон, голий як турецький святий.

БІДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість) убо­гість, убозтво, біда, нестаток, скрута, нужда, мн. нестатки, злидні, (бідування) мн. злигодні.

БІДНІТИ (ставати бідним) біднішати, убожі­ти, (господарство) підупадати, занепадати.

БІДНЯК (убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голо­дранець, безштанько, заст. ланець.

БІДУВАТИ (жити в бідності) злидарювати, старцювати, злиднювати, (жити в біді, горі) горювати, діал. капарити// битися в злиднях, годувати злидні, жити на воді та біді.

БІЙ (бойові дії противників) сутичка, зіткнен­ня, битва, заст. брань.

БІЛИЙ (який має колір, подібний до молока) білосніжний, молочний, сніжно-білий, поет. лілейний.

БІЛЬШЕ (вищ. ст. до багато) р. більш, дужче, гірше, сильніше.

БІЛЯ (вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосе­редньо одне біля одного) поруч, пліч-о-пліч// під носом, під боком.

БІЛЯВИЙ (зі світлим волоссям) русявий, світ­ловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий.

БІЧНИЙ (який збоку) боковий; (з напрямком) лівобічний, лівосторонній, правобічний, пра-восторонній.

БЛАГОДАТНИЙ (який виявляє ласку, прино­сить приємність) благословенний.

БЛАГОРОДНИЙ (який високо моральний, безкорис­ливий) великодушний, шляхетний, лицарський.

БЛИЗЬКИЙ (який перебуває на невеликій від­стані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хоро­ший, щирий, задушевний, сердечний// свій.

БЛИЗЬКО (на короткій відстані) поблизу, не­далеко, неподалік// по сусідству, рукою по­дати, під боком, під самим носом.

БЛИСК (яскраве світло) блискіт, підсил. сіян­ня, сяяння, діал. бляск, (його відбиття) від­блиск, відсвіт, полиск, (показова величавість чого-небудь) лоск.

БЛИСКАВКА (блиск світла на небі під час грози) блискавиця, громовиця, (з громом) грімниця, перен. (про довгу застібку) змійка, замочок.

БЛИСКАТИ (час від часу світитися) мигати, виблискувати, блискотіти, (слабо) миготіти, мерехтіти, (з короткими перервами) блимати, поблискувати, спалахувати діал. блйкати, по­ет, бриніти, (про очі) грати, вигравати, іскри­ти, іскритися, ряхтіти, (іскри) кресати.

БЛИСКУЧИЙ (який має блиск) яскравий, бли­скотливий, поет.: осяйний, сяючий, сіяючий, іскристий, іскрометний, зірчастий, (про очі) промінний, променистий, розпромінений, (з блиском) лискучий.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка