Кандидат філологічних наук



Сторінка2/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

БЛИЩАТИ (бути блискучим) блистїти, р. бли-щатися, світитися, поет, сіяти, променіти, променитися, (про очі) палати, зоріти, палах­котіти, жевріти, (про поверхню) лисніти, лис-нітися, вилискувати, виблискувати.

БЛІДИЙ (позбавлений яскравості) безкровний, підсил. білий.

БЛІДНУТИ (ставати блідим, про обличчя) блідніти, полотніти, (про інші речі) тьмяніти, сіріти.

БЛУКАТИ (рухатися, не знаючи дороги) блуди­ти, розм. плутати, плутатися, кружляти, розм.: (без певної мети) волочитися, тинятися, веш­татися, плентатися, сновигати, (не знаходити собі пристановища) мотатися, лазити, хиляти­ся, (ніби шукаючи) никати, мишкувати, по-блажл. бурлакувати, тулятися, зневажл. бро­дяжити, тягатися, швендяти, шлятися// хо­дити манівцями.

БЛЮЗНІРСТВО (зневажання чогось святого) святотатство.

БОГ (для віруючих — свята істота) Господь, Господь Бог, Пан Бог, книжн. Творець, Со-творйтель, Всевишній, Передвічний, Всемо­гутній, Цар Небесний, Спасйтель, Вседер­житель.

БОГОБОЯЗКИЙ (який намагається старанно дотримуватися релігійних заповідей) богобо­язливий, діал. богобійний.

БОГОМІЛЛЯ (відвідування святих місць) про­ща; паломництво, пілігримство.



БОГОМІЛЬНИЙ (який вірить в Бога) релігій­ний, віруючий, вірний, побожний,

БОГОМОЛЕЦЬ (той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим.



БОГОРОДИЦЯ (мати Ісуса Христа) Богоматір, Божа Мати, Пречиста, Пречиста Діва, Діва Марія, Владичиця, (у католиків) Мадонна.

БОЖЕВІЛЬНИЙ 1. (який має душевну недугу) психічнохворий, душевнохворий, р. безумний, помішаний, розм. ненормальний, причинний, (у вищій мірі) скажений, навіжений, навісний, шалений; оглашенний, біснуватий, юродивий; 2. у знач. ім. (про психічно хвору людину) безум­ний, психічнохворий, р. помішаний, душевно­хворий, розм:. ненормальний, психопат, шизо­френік, (у вищій мірі) навіжений, скажений; біснуватий, одержимий, юродивий; (осудливо про невдалі вчинки такої людини) безрозсудли-вий, безумець, шаленець, причинний, психіч­ний, псих, навіжений, очманілий, помішаний, діал. варят.

БОЖЕВОЛІТИ (ставати психічнохворим) на­вісніти, скаженіти, шаленіти, шаліти // зійти з розуму, як сам не свій.

БОЛІСНИЙ (викликаний болем) мученицький, страдницький, страждальний, (який завдає муки) пекучий, (тривожно-солодкий біль) щемкий, щемливий.

БОЛОТИСТИЙ (який покритий болотом) боло­тяний, багнистий, заболочений, розм. (грузь­кий) тванистий, грязький, кальний, (з рослин­ністю) мочаруватий.

БОЛОТО (грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, баг­нюка, грязь, кал, (про тванисте місце) твань, тванюка, діал.: мокляк, мокряк.

БОРЕЦЬ (той, хто бореться за здійснення чо­гось) боєць, книжн.: поборник, уроч. а. ірон. ратоборець.

БОРОТИСЯ (фізично змагатися) моцуватися, розм. борюкатися, (відстоювати що-небудь) виборювати що, виступати за що, підсип, во­ювати, змагатися// виходити на герць.



БОРОТЬБА (активне суперництво протилеж­них а. ворожих сил) бій, війна, книжн. змаган­ня, сутичка, уроч. протиборство, (переважно двох) двобій, герць, дуель, (одного з кількома) одноборство, єдиноборство.

БОРОШНО, мука, розм. мливо, діал. меливо.



БОСИЙ (який не має на собі взуття) босоно­гий, роззутий, невзутий.

БОЯГУЗ (боязлива людина) страхополох, розм. страхопуд, перен. баба.

БОЯЗЛИВИЙ (який всього боїться) боязкий, зневажл. боягузливий, розм.: лякливий, по­лохливий, поет, тремтливий.

БРАВИЙ (який відзначається сміливістю, жва­вістю, бадьорістю) бадьористий, хвацький, молодецький.

БРАК (відсутність достатньої кількості чого-небудь) нестача, недостача, (дуже мало) дефі­цит, скрута, голод, криза, (повна) відсутність, (частіше в медицині) недостатність.

БРАТИ (часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоп­лювати, (рвати) вибирати.

БРЕСТИ (іти по воді) брьохати, чалапати; (по­вільно а. важко йти взагалі) бродити, розм.: волоктися, волочитися, лізти, плестися, плен­татися, повзти, тьопати, (зі вказівкою на певні звуки) чапати, чалапати, чалапкати, чвалати.

БРЕХАТИ (казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріху­вати// говорити неправду, брехню точити, дзвін великий лити.

БРЕХУН (той, хто говорить неправду) розм. брехач, обманник, розм. поблажл. брехунець, (вправний) р. чистобреха, скоробреха.

БРЕХУНКА (та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.

БРИДКИЙ (дуже поганий) препоганий, па­скудний, потворний, (у великій мірі неприєм­ний) гидкий, гидотний, обридливий, огид­ний, огидливий, остогидлий, плюгавий, осо­ружний, (з фізичними вадами) почварний, ви­родливий.

БРИЗКАТИ (розсипати щось дрібне) порскати, прискати, пирскати, (більшими краплями) скроплювати.

БРОДИТИ (бути в стані бродіння) шумувати, (ставати непридатним) зіпсуватися, зшипі-тися, спец, ферментувати.

БРУД (те, що робить щось нечистим) нечис­тота, підсил. брудота, р. грязь.

БРУДНИЙ (з наявною кількістю бруду) нечис­тий, забруднений, заваляний, замащений, розм. вимазаний, (про обличчя) замурзаний, (жирним) засмальцьований, засалений.

БРУДНИТИ (покривати брудом) валяти, мазати, забруднювати, (чимсь жирним) смальцювати.

БРЯЖЧАТИ (про звук металу, скла) брязкати, (часто) брязкотіти, (з неприємним відтінком) дзвякати, (при дрижанні) деренчати, дерень­котіти, (з дзвінким звуком) дзвеніти, дзелен­чати, дзеленькотіти, дзенькотіти.

БУДЕННИЙ (про день) будній, робочий, (нічим не особливий) прозаїчний, приземлений, по­всякденний.

БУДИТИ (переривати чийсь сон) розбуджувати, пробуджувати.

БУДОВА (частини у складі чогось) структура, побудова, (писаний твір) композиція, архітек­тоніка, (машини) конструкція, (форма тіла) статура, склад, постать, фігура, жарт, (про когось об'ємного) комплекція, габарити.

БУДУВАТИ (зводити будову) ставити, спору­джувати, (з цегли) мурувати, (стіну) підніма­ти, виводити.

БУДЬ-КУДИ (у будь-яке місце) хоч-кудй, куди-будь// куди попало, куди хочеш.

БУДЬ ЛАСКА (при вияві ввічливості) мн. будьте ласкаві, будь ласкавий (люб'язний, милости­вий), будь другом, (спеціально при запрошенні) ласкаво просимо.

БУЙНИЙ (який пишного росту, гарного врожаю) пишний, (про культурні рослини) дорідний.

БУРЛИТИ (утворювати вир у воді) вирувати, клекотіти, крутити, нуртувати, буяти, (вияв­ляти збудження групою людей) клекотати, шу­міти, кипіти.

БУРМОТАТИ (говорити нерозбірливо) буркота­ти, мурмотати, мурчати, мугикати, (під носом) мимрити, (одноманітно) бубоніти.

БУРХЛИВИЙ (про неспокійний плин води) бур­ливий, розбурханий, нуртуючий, (про воду, яка вирує) буйний, розбушований, вируючий, кипучий, (про час) буремний, полум'яний.

БУРЧАТИ (неприязно висловлювати своє неза­доволення) буркотіти, миркати, мурчати, бу­боніти.

БУРЯ (негода з сильним вітром, дощами, грозою) хуртовина, (на морі) шторм, поет, бурвій, (сильна руйнівна буря) ураган, (з ураганним вітром) циклон.

БУТИ (перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, (неодноразово), бувати.

БУШУВАТИ (бурхливо виявляти якусь силу, зо­крема в природі) вирувати, бурхати, нуртува­ти, буяти, лютувати, підсип.: шаленіти, шалі­ти, сатаніти.

БУЯТИ (гарно, буйно рости, найчастіше про ро­слини) пишатися, розкошувати, р. буяніти; (про сильний рух, думки) нестися, (в повітрі) ширяти, кружляти, вирувати, (на хвилях води) нестися.
В
ВАБИТИ (заманювати кудись чимсь принадним) надити, манити, (чимсь показовим) приваблю­вати, зваблювати, принаджувати, тягти, тяг-нуЧи, притягати, підсил.: поривати, спокуша­ти, (поглядом) приковувати, спокушати, при­чаровувати.

ВАГА (прилад для важення) ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар.

ВАГАННЯ (неспроможність рішитися на щось) нерішучість, сумнів, хитання,

ВАГАТИСЯ (виявляти нерішучість зробити щось) сумніватися, хитатися, роздумувати, м'ятися.

ВАГІТНА (про жінку, яка має народити дитину) розм. важка, черевата// при надії, у тяжі, у важному стані.

ВАГОМИЙ (який важливий в даному випадку) змістовний, ваговитий, (підтверджений чимсь) авторитетний, солідний.

ВАДА (негативна ознака чогось) недолік, хиба, (серця) порок, розм. прогалина, ганж, книжн. дефект, розм. мінус.

ВАЖИТИ (мати певну вагу) тягти на стільки, (бути важливим для чогось) значити, означа­ти// мати значення, мати вагу.

ВАЖИТИСЯ (рішатися на щось) наважуватися, насмілюватися; замірятися, посягати.

ВАЖКИЙ (який має велику вагу) тяжкий, масивний, нелегкий, (дуже важкий) важкува­тий, тяжкуватий, тяжезний, (про людину) ог­рядний, громіздкий, (сповнений труднощів) трудний, лихий, пекельний, (про нестатки) сутужний, скрутний, (сумні хвилини життя) гіркий, несолодкий, складний, (про повітря) густий, спертий.

ВАЖКО (про щось важке для перенесення — пряме і перен.) тяжко, трудно, тугувато, туго, гірко, несолодко.

ВАЖЛИВИЙ (який має особливе значення) ве­ликий, визначний, значущий, (досить важли­вий) помітний, серйозний, поважний, (для епохи) історичний, грандіозний.

ВАКАНТНИЙ (який ніким не зайнятий — про посаду) вільний.

ВАЛИТИ 1. (примушувати впасти) валяти, (дого­ри ногами) перекидати, перевертати, (стіни) розвалювати; 2. (про рух, насуватися кудись ма­сою) сунути, перти, (навально) валувати, насува­тися, розм. (швидко, нестримно) ринути, перти.

ВАНТАЖ (щось важке, яке переміщають) вага, поклажа, тягар, розм. груз, (для перенесення руками) ноша, діал:. ладунок, набір.

ВАРИТИ (робити придатним для споживання за допомогою вогню) приготовляти, готувати, розм. куховарити.

ВАРТА (загін часто озброєних людей, призначе­ний для охорони чогось) охорона, сторожа, чати, розм. караул, (прикордонна) застава, (для супроводу) (почесного) ескорт, (часто правопо­рушників) конвой.

ВАРТІСТЬ (цінність чогось) ціна, (вагомість чо­гось) цінність, значущість, значимість, значення.

ВАРТО (про доцільність чогось) варт, доцільно, доречно, гоже// годиться, лйчить, не зава­дить, не вадить, не зайво, не шкодить.

ВАРТОВИЙ (той, хто стоїть на варті) вартів­ник, чатовий, розм:. караульний, вартівнйчий.

ВАРТУВАТИ (стояти на варті) чатувати, розм. караул йти.

ВАТАЖОК (керівник групи) провідник, прово­дир, ватаг, р. ватажко, отаман, р. вожак.

ВБІГАТИ (біжучи, опинитися десь, в чомусь) влітати, забігати.

ВВАЖАТИ (ким, чим, прирівнювати до когось, чогось) визнавати, признавати, приймати за кого, що, розм. мати за кого, за що, док.: при­знати, визнати, порахувати, прийняти.

ВДАЛЕЧ (на далеку відстань) вдалину, вдале­чінь, вдаль.

ВДАЛИЙ (з добрим результатом) добрий, ус­пішний, результативний, (про зауваження) влучний, (художній витвір) майстерний, (ви­бір) доречний, слушний, відповідний.

ВДАЧА (про риси, особливості людини) харак­тер, природа, натура, розм. норов.

ВДИВЛЯТИСЯ (дуже пильно дивитися) при­дивлятися, витріщатися, пронизувати// про­никати очима, втуплювати очі, витримувати очі.

ВДОСВІТА (перед світанком) рано, раненько, світанком// на світанку, рано-вранці, підсил. рано-ранісінько, на зорі.

ВДУМУВАТИСЯ (намагатися схопити всю суть чогось) заглиблюватися, поринати.

ВЕЛЕТЕНЬ (той, що виділяється ростом) ве­лет, богатир, книжн., підсил.: гігант, колос, фолькл. вирвидуб, вернйгора.

ВЕЛИКИЙ (який значного розміру) чималий, немалий, підсші. величезний, велетенський, превеликий, здоровенний, отакенний, книжн. колосальний, гігантський, (значний просторо­во) просторий, широкий, обшйрний, (витвір) грандіозний, (споруда) капітальний, монумен­тальний, (ріст) рослий, (об'єм) об'ємний, об'ємистий, (маса) масивний, (річ) громізд­кий, (овочі) дорідний.

ВЕЛИЧ (про вияв поваги) величавість, висо­кість, величність, маєстат.

ВЕЛИЧНИЙ (який захоплює своєю величавіс­тю) величавий, (з масивністю) грандіозний, монументальний, маєстатйчний; (за вигля­дом) урочистий.

ВЕСЛУВАТИ (за допомогою весел переміщувати човен поводі) гребти.

ВЕРЕДЛИВИЙ (який з примхами) примхливий, капризний, комизливий, химерний, перебір­ливий, (про смак) вибагливий, діал. примху-ватий.

ВЕРЕДУВАННЯ (вчинки вередливої людини) ко­верзування, капризування, розм:. вереди, ко-миза.

ВЕРЕДУВАТИ (виявляти з усього незадоволен­ня) перебирати, (штучно) вигадувати, (з прим­хами) капризувати, каверзувати.

ВЕРЗТИ (говорити щось недоречне) розм.: плес­ти, молоти, ляпати, плескати, зневажл.: патя­кати, торочити// плести мандрони, нести казна-що, нести щось несусвітне, плести ба­ляндраси.

ВЕРТИКАЛЬНИЙ (спрямований по вертикалі) прямовисний, прямий, сторчовий, просто-падний.

ВЕРХ (найвища частина чогось) вершина, вер­шок, верхівка; верхів'я, (гірського пасма) гре­бінь, розм.: верховина, маківка, (гострий вер­шечок гори) пік; (дерев) верхів'я.

ВЕРШИНА (найвищий ступінь вияву чого-не­будь) верхів'я, вінець, книжн.: апогей, зеніт, кульмінація, пік.

ВЕРШНИК (той, хто їде верхи) наїзник, вер­хівець, їздець, верховий, (військові) кавале­рист, кіннотник.

ВЕСЕЛИЙ (який має гарний настрій, викликає веселість) життєрадісний; жартівливий, по­тішний, дотепний.

ВЕСЕЛИТИ (викликати гарний настрій) забав­ляти, звеселяти, розвеселяти, (дотепами) роз­важати, тішити, потішати.

ВЕСЕЛІТИ (ставати веселим) веселішати, прояснятися, розпогоджуватися.

ВЕСЛЯР (той, хто веслує) гребець, (на гондолі) гондольєр.

ВЕСНЯНКИ (руді цяточки на шкірі) ластовин­ня, ластовйнки.

ВЕСТИ (спрямовувати рух куди-небудь) прово­дити, проводжати, (скеровуючи кого) супро­воджувати.

ВЕСТИСЯ безос. (бути узвичаєним) поводити­ся, узвичаюватися.

ВЕСЬ (про щось як ціле) всенький //цілий.

ВЗАЄМНИЙ (який однаково виявляється при стосунках) обопільний.

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ (взаємне розуміння) злагода, згода, порозуміння.

ВЗІРЕЦЬ (кого варто наслідувати) приклад, зразок, ідеал.

ВИБАЧАТИ (виявляти поблажливість до кого-небудь)г пробачати, прощати, дарувати.

ВИБАЧАТИСЯ (просити вибачення в когось) перепрошувати.

ВИБАЧЕННЯ (вияв поблажливості) пробачен­ня, прощення; (прохання прощення) перепро­шення, перепросини.

ВИБИРАТИСЯ (з трудного місця, середовища) видобуватися, вилазити, вилізати, р. дістава­тися з чогось, (з ув'язнення) вириватися, (з гли­бокого, мокрого) викарабкуватися, (з заплута­ного) виплутуватися, (зі засипаного, води, купи чогось) виборсуватися, (в дорогу) вирушати.

ВИБОРЧИЙ (зі сл. блок, дільниця, кампанія, право), виборний (зі сл. агітація, депутат, посада, старшина).

ВИБУВАТИ (перестати перебувати де-небудь) покидати, залишати, (за допомогою засобів пе­реміщення) виходити, виїжджати.

ВИБУХАТИ (про вибухові речовини) рватися, розриватися.

ВИВОДИТИ (допомагати а. примушувати вий­ти звідки-небудь) випроваджувати, виставляти.

ВИВОЛІКАТИ (ухопивши, перемістити щось в інше місце) витягати.

ВИВЧАТИ (набувати певних знань) вчити, ово­лодівати чим, опановувати, (глибше) студіюва­ти, розм. жарт, штурмувати, (на пам'ять) за­вчати, розучувати, розм.: зубрити, (з трудно­щами) товкти.

ВИГАДАНИЙ (який насправді не існує) при­думаний, надуманий, видуманий; (з минувши­ни) легендарний, міфічний, (пов'язаний з жи­тіями святих) апокрифічний.

ВИГАДКА (те, що придумано) вимисел, видум­ка, фантазія, фантастика, небувальщина, розм. байка, зневажл. мн. брехні, побрехеньки.

ВИГАДУВАТИ (описувати те, чого немає) ви­думувати, придумувати, вимишляти, фанта­зувати, мудрувати, (на основі відомого) імпро­візувати, розм.: плести, плескати.

ВИГАНЯТИ (змушувати когось вийти геть) про­ганяти, випроваджувати, виставляти, розм.: ви­кидати, наганяти, (грубо): витурювати, вимі­тати, виштовхувати, (утискуючи) витісняти, книжн. видворяти.

ВИГЛЯД (про зовнішні ознаки людини) вид, зов­нішність, подоба, постава.

ВИГОДА (про щось корисне), користь, (про по­бут) зручність, затишок, (особлива) комфорт, комфортабельність.

ВИГОЛОШУВАТИ (звертатися до когось з промовою) промовляти, проголошувати, ірон. віщати, (доповідь) зачитувати.

ВИГУКУВАТИ (дуже голосно вимовляти якісь слова, фрази) викрикувати, гукати.

ВИДАВАТИ (робити відомим що-небудь таємне) (на допиті) виказувати, викривати, зраджува­ти, розм. (з драматичним відтінком) топити, (для всіх) розголошувати.

ВИДАТНИЙ (який виділяється особливими яко­стями) визначний, значний, великий, підеш.: блискучий, чільний, знаменитий.

ВИДІЛЯТИСЯ (бути не таким, як інші) виріз­нятися, видаватися, відзначатися, р. виокрем­люватися, (про зображення) вимальовуватися, висвічуватися, р. обрисовуватися.

ВИДНИЙ (який звертає на себе увагу) солідний, показний, (виділяється зовнішністю) ставний, статечний, імпозантний, презентабельний.

ВИДНЇТИСЯ (бути видним) видніти, (досить чітко) красуватися, (не зовсім чітко) бовваніти, вимальовуватися, мріти, маячіти, вирисовува-тися, (з-за чогось) виглядати, визирати, про­ступати з чого.

ВИДУЖУВАТИ (ставати здоровим) здоровша­ти, одужувати, поправлятися, (за допомогою ліків) виліковуватися, розм.: оклигувати, очу­нювати, фам. очухуватися.

ВИЗВОЛЯТИ (робити вільним) звільняти, ря­тувати, виручати, (воюючи, здобувати попе­реднє) відвойовувати, перен., підсип, розкріпа­чувати, розкабалювати// розбивати кайдани.

ВИЗНАНИЙ (який здобув загальне визнання) поши­рений, модний, широковідомий, популярний.

ВИЗНАЧАТИ (встановлювати що-небудь) ок­реслювати, визначувати, (визначення) розкри­вати, характеризувати, формулювати, (розпі­знавати) з'ясовувати.

ВИЗНАЧЕННЯ (вислів, у якому розкривається суть чогось) книжн. дефініція, формулювання.

ВИЙМАТИ (брати щось із середини чого-небудь) добувати, витягати, витягувати, (рвучко) вих­оплювати, вихвачувати.

ВИКЛИКАТИ (пропонувати вийти, встати) визивати, (письмово) виписувати, (спричиняти появу певного стану) будити, збуджувати, ро­дити, породжувати, зароджувати, (асоціація­ми) навівати, наводити, вселяти, поет, (в ду­шу) ронити. ,

ВИКОНУВАТИ (робити щось із запропоновано­го) здійснювати, реалізувати, втілювати (в життя), уроч. звершувати.

ВИКОРИСТОВУВАТИ (здійснювати щось для певної вигоди) користуватися чим, вживати що, застосовувати, послуговуватися чим.

ВИКОРІНЮВАТИ (знищувати що-небудь) ви­труювати, викорчовувати.

ВЙПЛЕКАНИЙ (який дбайливо догляданий) ви­пещений, плеканий, викоханий.

ВИКРЕСЛЮВАТИ (викреслюючи, знімати щось з чогось) викидати, усувати, вимазувати, (зі списку) виключати.

ВИКРИВАТИ (показувати справжню суть ко­гось, чогось) розкривати, виявляти, розвінчу­вати, демонструвати// зривати маску з кого, виводити на чисту воду кого.

ВИКРИВЛЕННЯ (неправильне міркування) спо­творення чогось, перекручення, кривотлума­чення.

ВИКРИВЛЯТИ (робити щось нерівним) скрив­лювати, перекривляти, (риси обличчя) переко­шувати, скособбчувати, (про думки) перекру­чувати, спотворювати.

ВИКРУЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного ста­новища, часом хитруючи) виплутуватися, ви­вертатися, розм.: вислизати, викараскуватися.

ВИЛАЗИТИ (лізти нагору) залазити, п'ястися, пнутися, (по чомусь стрімкому) дертися, розм. викарабкуватися.

ВИЛЕЖУВАТИСЯ (довго лежати) відлежува­тися, розм. валятися.

ВИЛОЩЕНИЙ (подібний до лиску) блискучий, глянсований.



ВИМАГАТИ (ставити вимогу) домагатися, диктувати кому що; (зобов'язуючи) веліти, на­казувати, зобов'язувати.

ВИМАНЮВАТИ (запрошувати когось зі середи­ни чогось) винаджувати, викликати, (досягати чогось за допомогою хитрощів) витягати, розм. видурювати.

ВИМИКАТИ (припиняти дію чогось) виклю­чати, (газ, воду) відключати, (світло) гасити.

ВИМІР (вимірювана величина) параметр.



ВИМОВА (манера вимовляти слова) дикція, го­вірка, книжн. прононс.

ВИМОВЛЯТИСЯ (передаватися голосом) зву­чати, мовитися.

ВИМОГА (строге побажання виконати щось) домагання, (категорично) ультиматум.

ВИМОГЛИВИЙ (який виражає вимогу) при­скіпливий, причепливий, критичний, вибаг­ливий, підсил. суворий.

ВИНА (причетність когось до чогось негативно­го) провина, гріх.

ВИНАДЖУВАТИ (заохочувати вийти звідкись) виманювати.

ВИНАХІД (якесь нове відкриття) видумка.

ВИНАХІДЛИВИЙ (який здатен винайти щось, знайти вихід із складної ситуації) вигадливий.

ВИНАХОДИТИ (творити щось невідоме) ство­рювати, вигадувати, придумувати.

ВИНИКАТИ (зненацька починати існувати, про думки, почуття, сумніви в голові, в серці) по­вставати, з'являтися, появлятися, формувати­ся, пробуджуватися, зароджуватися, назрівати, приходити; (в пам'яті) зринати, прокидатися.

ВИННИЙ (який вчинив щось погане) винен, винуватий.

ВИННИЙ (який має дещо кислий смак) кис­луватий, кисло-солодкий.

ВИНОСКА (пояснення до тексту) посилання.

ВИНОШУВАТИ (думки, ідеї) плекати, кохати, леліяти, носити.

ВИНУВАТЕЦЬ (той, що провинився в чомусь) боржник, призвідник, розм. призвідця, у знач, ім. винний, винуватий.

ВИНЯТКОВИЙ (який є винятком із ряду) особ­ливий, рідкісний, унікальний, книжн. екстра­ординарний.

ВИНЯТКОВІСТЬ (виділення чогось із ряду за якісь переваги) виключність, привілейованість.

ВИПАДАТИ (падати з чого-небудь) вивалюва­тися, вилітати, вириватися, (під час руху) ви­сковзати, (про щось рідке) випорскувати; (про волосся, пір'я) вилазити, облазити.

ВИПАДКОВИЙ (який іноді трапляється) при­нагідний, непостійний, книжн. оказіональ­ний, (зненацька) несподіваний, нежданий, не-очікуваний, непередбачуваний, діал. припад­ковий // перший-ліпший.

ВИПАДКОВО (що виникло незалежно від подій) непередбачено, зненацька, несподівано.

ВИПАДОК (те, що розпочалося зненацька) при­года, подія, епізод, інцидент, діал. припадок.

ВИПАРОВУВАННЯ (перетворення рідини в па­ру) пара, випар.

ВИПИВАТИ (вживати якусь рідину) розм. вихиля­ти, висушувати, осушувати, виціджувати, про­пускати, перехиляти, перекидати, розпивати, (трішки) пригублювати, зневажл.: (багато а. все). видудлювати, видувати, (довго) висмоктувати.

ВИПЛИВАТИ (з глибини води, рідини) спливати, випірнати, вигулькувати, поет, зринати, вирина­ти, (брати початок — річка, потік) витікати.

ВИПОГОДЖУВАТИСЯ (ставати ясно) ви­яснятися, прояснюватися, рож. роз'ясняти­ся, світліти, яснішати.

ВИПРАВДОВУВАТИСЯ (визнавати невинним) оправдовуватися, вибачати, (з прихованням ча­сткової провини) вигороджувати, обілювати, (бути гідним чогось) відповідати.

ВИПРАВЛЕННЯ (те, що виправлене) поправ­ка, розм. правка, книжн. коректив.

ВИПРАВЛЯТИ (усувати помилки) поправляти, книжн. коригувати, коректувати, (повністю) пе­реправляти, (частково) підправляти, (у тексті) правити, редагувати, вичитувати, справляти.

ВИПРОБУВАННЯ (виявлення якості чогось) перевірка, проба, мн. іспити, екзамен.

ВИПРОСТОВУВАТИ (робити простим) роз­прямляти, розпростовувати, випрямляти, розгинати.

ВИПРЯМЛЯТИСЯ (ставати струнко) ви­струнчуватися, витягатися, випростовуватися.

ВИПУСКАТИ (висувати наперед — кігті) ви­ставляти, (дозволяти падати) попускати, (від­риваючись — про пелюстки) ронити, (колосся) викидати.

ВИПУСКНИК (той, що закінчив якусь освіту) (про учня) абітурієнт.

ВИР (місце в річці, морі з круговим рухом води, перен. про події) коловорот, крутіж, круго­верть, підсил. чорторйй, нурт.

ВИРАЖАТИ (передавати щось словами) ви­словлювати, виливати, (узагальнюючи) фор­мулювати; (почуття) виявляти, відбивати, випромінювати.

ВИРАЗНИЙ (легкий для сприймання) чіткий, розбірливий, виразистий, яскравий, ясний, рельєфний, (про обличчя, очі) вимовний, про­никливий, експресивний.

ВИРАХОВУВАТИ (утримувати певну суму) вилічувати, відраховувати, (все разом) підсу­мовувати.

ВИРИВАТИ (смикаючи, відривати) рвати, ви­смикувати, видирати, вискубувати.

ВИРІВНЮВАТИ (робити рівним) рівняти, вигладжувати, розрівнювати, розправляти.

ВИРІЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати) вирі­зати, витинати, (кущі, дерева) вирубувати.

ВИРІШАЛЬНИЙ (який приводить до завершен­ня) остаточний, останній, рішучий.

ВИРІШИТИ док. (прийти до певного висновку) ухвалити, постановити, рішити, (обдумавши) покласти, порішити.

ВИРОБЛЯТИ (у процесі праці) робити, виго­товляти, випускати, продукувати, творити, (фабричним способом) фабрикувати, (певні якості) виховувати, формувати, розвивати.

ВИРОДЖУВАТИСЯ (втрачати кращі якості) занепадати, перероджуватися, книжн. дегра­дувати.

ВИРОК (рішення суду) присуд, ухвала, (присяж­них) вердикт.

ВИРОСТИ (прожити вік до дорослого) розвину­тися// стати дорослим.

ВИРОЩУВАТИ (сприяти ростові) розводити, ростити, плекати, книжн. культивувати.

ВИРЯДЖАТИ (приготовляючи, відправляти) ви­проваджувати, відправляти.

ВИСИЛАТИ (за межі якогось місця) (поштою) слати, відправляти, посилати, надсилати, діал. подавати; (за межі держави когось) депортувати.

ВИСКАКУВАТИ (подолати відстань стрибком) вистрибувати, виплигувати.

ВИСЛІВ (сполучення слів) вираз, зворот, (у фор­мі речення) фраза.

ВИСНАЖЕНИЙ (який ослаблений від утоми) зму­чений, ослаблений, зморений, підсип, знесиле­ний, (працею) спрацьований// як з хреста зня­тий, від вітру валиться, одна тінь лишилася.

ВИСНАЖЕННЯ (втрата сил) безсилля, ослаб­лення, слабість, кволість, знемога, розм. ви­снага.

ВИСНАЖУВАТИСЯ (ставати безсилим) заму­чуватися, знесилюватися, знемагати, вимоту­ватися, розм. охляти.

ВИСОКИЙ (значний ростом) (про людину) рослий, підеш, височенний, розм.: (про тон­кого) довгий, (з дещо несхвальною оцінкою) довгов'язий, довготелесий; (про споруду) ви­сотний, (про звук) тонкий, пискливий.

ВИСОТА (відстань від землі вверх) височина, височінь, високість, поет.: підхмар'я, вись, (про форму земної поверхні) височина, (невисо­ка) узгір'я.

ВИСТАВЛЯТИ (висунувши щось з метою пока­зати) висувати, вихиляти, розм. висолоплю­вати, вивалювати, солопити.

ВИСТАЧАТИ (бути достатнім для кого) става­ти, виставати.

ВИСТЕРІГАТИ (таємно вистежувати) підсте­рігати, стерегти, розм. пильнувати, чатувати, (чекати на жертву) чигати.

ВЙСТРИБКОМ (стрибаючи) вискоком, ви­стрибцем, розм. скачки.

ВИСТУП (дія, спрямована проти кого-небудь) (багатьох) похід, (зухвала) вилазка, (когось одного, недоброзичлива) випад, вихватка.

ВИСУВАТИ (робити рух вперед) вистромлюва­ти, виставляти, вихиляти, (язика) висолоплю­вати; (переміщаючи) просувати, (кандидатуру на нову посаду) виставляти, просовувати.

ВИТИ (видавати протяжні звуки) заводити, (про малих собак) скавучати, скавуліти.

ВИТИСЯ (про рослини) обмотуватися, повива­тися, плестися, розм. повзти.

ВИТІВКА (вчинок, що порушує звичні норми) вибрик, розм.: фокус, коник, каверза.

ВИТІВНИК (той, хто любить витівки) химер­ник, розм. фігляр, (робить фокуси в цирку) фокусник, штукар, ілюзіоніст, маг, чарівник, чародій.

ВИТІКАТИ (про рідину, яка виходить) виходи­ти, сочйтися, точитися, (краплями) сльозйти-ся, (початок річки, струмка) випливати.

ВИТОНЧЕНИЙ (приємний на вигляд) тендіт­ний, тонкий, (про манеру поведінки) ніжний, делікатний.

ВИТРАЧАТИ (нерозважно тратити що-небудь) розтрачувати, марнотратити, гайнувати, розм.: тринькати, (гроші) розпускати.

ВИТРИВАЛИЙ (здатний витримувати наван­таження) стійкий, терпеливий.

ВИТРИМАТИ (перенести велике напруження) видержати, знести, витерпіти, пережити, ви­страждати.

ВИТРИМКА (уміння володіти собою) стійкість, врівноваженість, характер, самовладання, хо­лоднокровність.

ВИТРІШКУВАТИЙ (який має дуже опуклі очі) вирячкуватий, розм. вирлоокий, зневажл. булькатий, банькатий.

ВИТЯГ (те, що виписують з тексту) виписка, випис, (точний уривок тексту) цитата.

ВИТЯГАТИ (робити прямим) витягувати, ви­прямляти, випростовувати.

ВИХОВУВАТИ (розвивати в когось певні риси, знання) ростити, вирощувати, плекати, фор­мувати, прищеплювати.

ВИЯВ (те, що стає явним) вираження, вияв­лення, прояв, вираз.

ВИЯВЛЯТИСЯ (робити явними почуття, дум­ки) проявлятися, показуватися, виражатися, відбиватися.

ВІДБИВАТИ (щось від чогось відокремлювати ударами) лупати, надбивати, відколювати; (протидіяти чомусь) відкидати, відтісняти, (за­лишаючи слід) відтискати, відпечатувати, (по­значати годину годинником) вибивати, (світло) відсвічувати, (зустрічним ударом, удар чогось) парирувати.

ВІДБИТОК (те, що відбилося) відбиття, печат­ка, (звуковий) відгомін, (у дзеркалі) відобра­ження, віддзеркалення.

ВІДБУВАТИСЯ (мати місце) здійснюватися, бути, траплятися, проходити, уроч. довершу­ватися.

ВІДВАЖНИЙ (який не відчуває страху) сміли­вий, смілий, (з певною стійкістю) мужній, доблесний (особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний.

ВІДВЕРТАТИ (спрямовувати в інший бік) відхи­ляти, відволікати.

ВІДВЕРТИЙ (який проявляється відкрито) не­прихований, непотайнйй.

ВІДВІДУВАННЯ (прихід з метою відвідати ко­гось) провідини, відвідини, книжн. візит, (офіційно) заст. візитація.

ВІДГОРТАТИ (переміщати в інший бік) відсу­вати, відгрібати.

ВІДГУК (на чийсь поклик) відклик, (про щось написане) відзив, рецензія.

ВІДДАВАТИ (давати назад взяте) повертати, вертати, (при пострілі з вогнепальної зброї) від­бивати, відштовхувати.

ВІДДАЛЯТИСЯ (переміщатися на віддаль) по­суватися, даленіти.

ВІДДІЛЯТИ (робити межу) відділювати, відме­жовувати, відгороджувати, відокремлювати, роз'єднувати, (частину майна комусь) виділяти.

ВІДЗНАЧАТИ (з приводу якоїсь події здійснюва­ти певні заходи) проводити, святкувати, вша­новувати, розм. справляти.

ВІДЗНАЧАТИСЯ (мати щось особливе) харак­теризуватися, виділятися, вирізнятися.

ВІДКЛАДАТИ (класти кудись що-небудь) за­лишати, оставляти, відставляти; (здійснення чогось) переносити, відстрочувати, розм. від­тягати, відволікати.

ВІДКРИВАТИ (знімати покриття) розкривати, відслоняти, розм. (повністю) оголювати, (пляш­ку, банку, пачку) розпечатувати, відкорковува­ти, (таємницю, істину) виявляти, встановити.

ВІДКРУЧУВАТИ (повертаючи за різьбою, зні­мати щось) викручувати, відгвинчувати, ви­гвинчувати, розкручувати.

ВІДМІННИЙ 1. (який не має нічого подібного) різний, неподібний, несхожий, неоднаковий, (у поглядах) розбіжний; 2. (з доброю якістю) якісний, високий, (особливий) добірний, ви­сокоякісний.

ВІДМІННІСТЬ (те, що відрізняє одне від іншо­го) відхилення, відміна, (не має подібності) різниця, несхожість.

ВІДМОВЛЯТИСЯ (перестати дотримуватися попереднього) відступати, відрікатися, зрікати­ся, розм. відмахуватися, відхрещуватися, (не годитися) відпиратися, відмагатися, розм. від­пекуватися.

ВІДНОВЛЮВАТИСЯ (набувати попереднього вигляду) оживати, поновлюватися, відроджу­ватися, повертатися.

ВІДНОСИТИ (теоретично встановлювати спіль­ність одного з іншим) зараховувати що до чогось, пов'язувати, прив'язувати, (штучно) пришива­ти, прищіпати, книжн. асоціювати// пришива­ти білими нитками; (з місця на місце) відноси­ти, розм. затаскувати.

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ (який відбувається окремо) окремий, розрізнений, роздільний, розм. від­рубний, книжн. ізольований.

ВІДОКРЕМЛЮВАТИ (брати частину від ціло­го) відділяти, відривати, (ударяючи) відламу­вати, (колупаючи) відколупувати, (переривати зв'язок) від'єднувати, р. відлучати.

ВІДПЛАТА (відповідь за заподіяне) розрахунок, підсип, помста, розм. порахунок, заст. мста, (за поразку) реванш.

ВІДПОВІДАТИ (давати відповідь) відказувати, (різко) відрізувати, відрубувати, (жартом) від­жартовуватися, (письмово) відписувати, відгуку­ватися, (за почуття) платити, (бути у відповід­ності з чимось) підходити, збігатися.

ВІДПРАВА (церковна служба) богослужіння, служба.

ВІДПРАВИТИ (вислати кудись) (поштою) ві­діслати, адресувати, (насильно) виганяти, за-пахторити.

ВІДПРАВЛЯТИСЯ (починати вирушати) ру­шати, відбувати, (різними способами) відходи­ти, від'їжджати, відпливати.

ВІДПРАВНИК (хто посилає щось поштою) ад­ресант.

ВІДРАЗА (неприємне відчуття до когось) підеш. огида, обридливість, р. осоруга.

ВІДРАЗУ (в цей же час) зразу, зараз, момен­тально, негайно, прожогом, розм. притьмом, (з самого початку) спочатку, спершу.

ВІДРІЗАТИ (ріжучи, відокремити) відтяти, втя­ти, відкраяти, розм. відчикрижити (великий кусок) відшматувати, (позбавляти зв'язку) від­городити, відсікти.

ВІДРІЗАТИ (чимсь гострим відокремлювати ча­стину від цілого) відрізувати, відтинати, (роби­ти хірургічну операцію) ампутувати.

ВІДРІЗНЯТИСЯ (бути неоднаковим) різнити­ся, розходитися, розбігатися.

ВІДРІЗОК (невелика частина чогось) відтинок, шматок, інтервал, (звичайно про час) промі­жок, (простору) ділянка.

ВІДСОТОК (сота частина числа) процент.

ВІДСТАЛИЙ (який перебуває на нижчому рівні) малорозвйнений, нерозвйнений, дурний.

ВІДСТУП (рух назад) відхід, (зміна домовле­ності) відмова, відхід.

ВІДСТУПНИК (той, хто відмовився від чогось) перевертень, (від свого народу) перекинчик, книжн. ренегат, зрадник, (від віри) недовірок, віровідступник.

ВІДТВОРЮВАТИ (робити попереднім) віднов­лювати, поновлювати, (споруду) реконструю­вати.

ВІДТІНОК (різновид кольору) півтон, перелив, (незначна різниця) нюанс.

ВІДХИЛЕННЯ (порушення нормального розвит­ку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія.

ВІДХОДИТИ (іти від чогось) відступати, відда­лятися, (від гурту) відбиватися.

ВІДЧИНЯТИ (робити отвір) розчиняти, від­кривати, (не багато) прочиняти, (широко) роз­чахувати.

ВІДЧУТНИЙ (який сприймається органами чуття) помітний, уловимий.

ВІДЬМА (про злу жінку, що знається на чарах) чарівниця, чаклунка, баба-яга.

ВІЗ (з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фі-ра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гар­ба, драбиняк.

ВІЗНИК (той, хто править кіньми на підводі) кучер, погонич, заст.: хурман, фірман, маш-талір.

ВІЙСЬКО (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища.

ВІК (існування живого організму) життя; мн.: літа, роки, дні, (дуже довгий час) віки, віч­ність.

ВІЛЬНИЙ (який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий.

ВІРА (визнання існування Бога) релігія, віруван­ня, віросповідання.

ВІРНИЙ (який не міняє свої поглядів, почуттів) постійний, незрадливий, відданий, незмінний.

ВІРОГІДНИЙ (який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний.

ВІСТКА (те, що доводять до чийогось відома) звістка, вість, повідомлення, книжн. інфор­мація, (офіційне) донесення.

ВІТАННЯ (вияв доброзичливих почуттів слова­ми, письмово, жестами) привітання, поклін, (письмово, урочисто) адрес, (з певної нагоди) поздоровлення, віншування, гратуляції, заст. чолобиття.

ВІТАТИСЯ (віддавати вітання при зустрічі) віта­ти, здоровкатися, (по-військовому) козиряти.

ВІТЕР (природній рух повітря) поет, вітровій, (сильний) буревій, борвій, (легкий) легіт, (су­хий) суховій, (береговий) бриз.

ВІЧНИЙ (який буде існувати) довічний, без­смертний, невмирущий.

ВІЯТИ (рух вітру) повівати, дути, провівати, потягати, (сильний вітер) рвати, шугати.

В'ЇДЛИВИЙ (який любить дошкуляти словом) ущипливий, колючий, дошкульний.

ВКЛАДАТИ (класти щось всередину) всувати, впихати, (із зусиллям) втискати.

ВКОЛОТИ (запхати щось гостре) кольнути, шпигнути, (сильніше) шпигонути, штрикнути.

ВКРИВАТИ (класти щось зверху) накривати, крити, застилати, устеляти, (чимсь суцільним) обліплювати, обсипати, притрушувати, при­порошувати, припудрювати.

ВЛАДНИЙ (який має владу, силу волі) повно­владний, (вирішує все сам) диктаторський, ав­торитарний.

ВЛАСНИЙ (який стосується окремої особи) особистий, (про власність) приватний//свій.

ВЛАСНИК (який має власне майно) господар, хазяїн.

ВЛАСНІСТЬ (належне комусь майно) володін­ня, іст. помістя.

ВЛАСТИВИЙ (який виражає якусь постійну прикмету) притаманний, характерний, р. пи­томий.

ВЛІВО (на лівий бік) ліворуч, наліво, (про ко­ней, волів) соб, діал. вісьта.

ВЛУЧИТИ (потрапляти в ціль) вцілити, поці­лити, попасти, діал. трафити.

ВМОВЛЯТИ (просити згодитися на щось) на­мовляти, переконувати, уговорювати, розм. агітувати, обробляти, уговтувати, уламувати, улещати.

ВНИЗУ (в напрямку до землі) донизу, додолу, вдолйну.

ВНИКАТИ (намагатися розібратися в чомусь невідомому) вглиблюватися, входити, розм. докопуватися.

ВОГНИЩЕ (купа чогось, що горить) багаття, вогонь, діал. ватра.

ВОЖДЬ (той, хто керує чим-небудь) ліцер, (з по­вагою а. ірон.) керманич, (повновладний) гегемон.

ВОЇН (той, який належить до війська) боєць, розм. вояк, воїн, поет, витязь.

ВОЛОГИЙ (в якому наявна волога) вогкий, си­рий, р. вільготний.

ВОЛОССЯ (сукупність волосин)(у чоловіків) чуб, чуприна, шевелюра, (густе а. скуйовджене) кучма, копиця, (кучеряве) кучері, (у жінок довге заплетене і розплетене) коса (мн. коси/

ВОЛОХАТИЙ (з густим невпорядкованим волос­сям) кошлатий, косматий, мохнатий, (скуйов­джений) пелехатий, патлатий, кудлатий.

ВОЛЯ (відсутність обмежень у чому-небудь) сво­бода, (повна незалежність) привілля, дозвілля, (політична) незалежність, самостійність.

ВОРОГ (той, до кого ставляться негативно) недруг, противник, непрйятель.

ВОРОТА, брама, уроч. врата, діал. (здебільшого плетені) ліса.

ВПЛИВАТИ (мати вплив на кого-небудь, певні події) діяти, означатися.

ВПРАВНИЙ (який робить швидко і добре)

умілий, майстерний. ВПРАВО (у правий бік) праворуч, направо, (про

коней, волів) цабе, діал. гайта. ВПРОДОВЖ (у довжину до якогось місця)

вздовж, здовж, поздовж, впродовж.

ВРАЖАТИ (викликати сильне враження) ди­вувати, приголомшувати, розм.: ошелешува­ти, потрясати, (словами вивести з рівноваги) дошкуляти, досаджати, розм. коробити, допі­кати, підколювати// завдавати прикрощів.

ВРАЗЛИВИЙ (який легко вражається) чутли­вий, чуйний, (легко ображається) образливий.

ВСЕСВІТ (сукупність всього, що існує) світо­будова, космос, заст. вселенна.

ВСЕСВІТНІЙ (який стосується земної кулі) світо­вий, планетарний, (всеохоплюючий) глобальний.

ВСЛІД (за ким-небудь) слідом, назирці.

ВСТАВАТИ (приймати вертикальне положення) ставати, підводитися, підійматися, підносити­ся, (повільно на щось стрімке) спинатися, (пе­реставати лежати, раптово) схоплюватися.

ВСТРОМЛЯТИ (уводити щось гостре всереди­ну) всаджувати, втикати, вглиблювати, (різко щось грубе) розм. вгачувати.

ВСТУП (початок чогось твореного) (книжки) пе­редмова, пролог, (документа) преамбула, (му­зичного твору) прелюдія, (опери) увертюра.

ВСТУПАТИ (несподівано приєднуватись до чиєїсь розмови) включатися, встрявати, (якоїсь дії) втручатися, ув'язатися, вмішуватися.

ВСЮДИ, скрізь, кругом.

ВТЕКТИ (швидкою ходою а. бігом віддалитися) побігти, розм. чкурнути, шурнути, підсил. дре­менути, (непомітно) щезнути, змитися// ки­нутися навтікача, накивати п'ятами, дати драла, дати драпака.

ВТИХОМИРЮВАТИСЯ (ставати спокійним) угамовуватися, заспокоюватися, утихомирю­ватися, (із запереченням) док. унишкнути.

ВТІХА (почуття веселої розради) радість, мн. радощі, (задоволення) відрада, розрада, (в про­цесі тривалих тривог) просвіток.

ВТІШНИЙ (який відчуває втіху) радісний, утішний, утішливий, відрадний, (з радісними вістками) благовісний, (коли радість виявля­ється ззовні) світлий, просвітлілий, сяйливий.

ВТОМИТИСЯ (відчути втому) стомитися, на-томйтися, змучитися, зморитися, натрудити­ся, (дуже сильно) виснажитися, змордуватися.

ВТОМЛЕНИЙ (який відчуває а. виражає вто­му) стомлений, натомлений, зморений, зму­чений, натруджений, (особливо) знеможений, виснажений, змордований.

ВУЗЛУВАТИЙ (з вузлами) вузликуватий, гудзу-ватий^

ВУЗЬКИЙ (недостатньо широкий) тісний, ку­ций, (з вузьким світоглядом) обмежений, неда­лекий, вузькоглядний, (з недостатнюю осві­тою) однобічний, примітивний, (негативно) вузьколобий, (про розум) курячий.

ВЧАСНО (в потрібний момент) якраз, впору, до речі.

ВЧВАЛ (бігом — про коня) чвалом, вскач, нав­скоки, кар'єром, галопом.

ВЧЕННЯ (сукупність тверджень в якійсь галузі знань) теорія, книжн. доктрина, (про систему поглядів) концепція.

ВЧИНОК (те, що здійснене кимсь) дія, мн. (про загальну діяльність) діяння, книжн. акт, акція, (що завершився визначним досягненням) подвиг.

ВЩЕНТ (без залишку) цілком, внівець, дотла, впень // геть чисто.

ВЩЕРТЬ (у повному виді) повністю, сповна, цілком.

В'ЯЗЕНЬ (той, хто арештований) зневажл. тю-ряжник, (хто сидить в тюрмі) арештант, не­вільник, у знач. ім. ув'язнений.

В'ЯЗНИЦЯ (приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа.

В'ЯНУТИ (про щось живе — засихати) прив'я­дати, чахнути, нидіти.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка