Кандидат філологічних наук



Сторінка3/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Г
ГАВКАННЯ (уривчасті звуки, які видають соба­ки та ін.) гавкотіння, гавкіт, брехання, (мало­го) дзявкання.

ГАЛАС (безладне звучання багатьох голосів) крик, гамір, гам, гук, гул, розм. тарарам, (зі сваркою) репет, буча, веремія.

ГАЛАСЛИВИЙ (в якому є надмірність крику) гамірливий, бучний, голосний, (стишено) го­мінкий.

ГАЛУЗЬ (частина певної ділянки науки, виробниц­тва) поле, нива, ділянка, сфера, царина, (не­знайома) цілина, книжн. арена.

ГАЛЬМУВАТИ (сповільнювати рух) загальмо­вувати, спиняти.

ГАМАНЕЦЬ (сумочка для грошей) калитка, заст. калита, (невеличка) портмоне, діал.: пу-лярес, мошонка.

ГАМУВАТИ (примушувати зупинятися) придер­жувати, здержувати, (про воду, кров) тамувати, (чиюсь дію) спиняти, (почуття) угамовувати, притамовувати, затамовувати, глушити, пе­реборювати, приборкувати, придушувати, пригнічувати.

ГАНЕБНИЙ (який викликає ганьбу) безчесний, стидкий.

ГАНЧІРКА (шматок тканини) (більший) шмата, (невеличка) шматинка, шматка, (переважно для взуття) онуча, (для миття) стирка, мийка.

ГАНЬБА (зневага за певний стан, чиюсь поведін­ку) сором, безчестя, стид, книжн. хула, (зі сло­вами погана, лиха,) слава.

ГАНЬБИТИ (покривати ганьбою) безчестити, не­славити, поганити, книжн. компрометувати, розм. чорнити, плямити, бруднити, (у вищій мірі) розм. паплюжити, паскудити, книжн. осквер­няти// укривати ганьбою, обливати брудом, топтати в багнюку, лити помиї на когось.

ГАРАЗД (для вираження згоди) згода, заст. слав­но, (з відтінком байдужості) хай, нехай.

ГАРАНТІЯ (зобов'язання в чому-небудь) порука, запорука, запевнення.

ГАРАНТУВАТИ (брати певну відповідальність за щось) ручати, заручатися, запевняти.

ГАРМОНІЙНИЙ (про звук — злагоджений) суголосний, гармонічний.

ГАРМОНІЯ (взаємовідповідність у чомусь) зла­года, погодженість, (про те, що сприймається на слух) милозвучність, благозвучність, книжн. евфонія, муз. співзвуччя, консонанс.

ГАРНИЙ (про красу людини)(на вроду) вродли­вий, (з лиця) миловидний, милолиций; кра­сивий, хороший, славний, фолькл.: гожий, красний, (вищою мірою, викликає захоплення) чудовий, чарівний, чудесний, пишний (і ці ж слова з префіксом пре-,) прекрасний / ін., розм.: казковий, (про одяг) елегантний, діал.: файний, лепський, хупавий; (про картину, краєвид) мальовничий// хоч з лиця воду пий, хоч картину малюй, очей не відірвати.

ГАРЦЮВАТИ (бігти з граціозністю) басувати, грати, герцювати.

ГАРЯЧИЙ (як дає чи має багато тепла) жаркий, пекучий, підеш, спекотний, (сильно нагрітий) розпечений, жагучий, (про сонце) палючий, (ще наповнений парою) душний.

ГАРЯЧКА (про хворобу тіла) температура, (біль­шою мірою) розм. жар, (як наслідок) лихоман­ка, трясця, пропасниця.

ГАСНУТИ (переставати світитися, горіти) згасати, тухнути, затухати, (поступово) при­гасати, притухати, (кінчаючись) догоряти.

ГАЧОК (загнутий металевий дротик) крючок, (лінія) розм. карлючка, закарлючка, завиток.

ГЕРОЇЗМ (вияв мужності) геройство, уроч.: звитяга, доблесть.

ГЕРОЙ (відважна людина) богатир, поет, ви­тязь, уроч. звитяжець, книжн. лицар.

ГІДНІСТЬ (усвідомлення своєї ваги) достой­ність, самоповага, (з перебільшенням) гордість.

ГІЛКА (відросток дерева, куща) пагін, галузка, вітка.

ГІЛЛЯСТИЙ (з густим гіллям) гілчастий, вітис­тий, (з великою кроною) розлогий, кронастий.

ГЛИБИНА (відстань від поверхні вниз) глиб, глибінь, (про людську думку) проникливість.

ГЛИБОКИЙ (з повнотою осмислення) ґрунтов­ний, вичерпний.

ГЛУХИЙ (який не чує) глухуватий, туговухий, (притишений звук) приглушений, (неосвоєний ліс) дикий, незайманий.

ГЛЯНУТИ (однократне до глядіти) подивити­ся, зиркнути, діал. глипнути, (очима) блимну­ти, блиснути// блим, блись, кинути оком, блимнути оком.

ГНАТИ (змушувати рухатися) гонити, розм. турляти.

ГНИТИ (руйнуватися під впливом бактерій) роз­кладатися, тліти, (при теплі та волозі) пріти.

ГНІВ (почуття обурення через щось) злість, сер­це, діал.: пересердя, іритація, пасія, (дуже сильно) лють.

ГНІВАТИСЯ (виявляти почуття гніву) серди­тися, злитися, (більшою мірою) озлоблювати-ся, злоститися, спалахувати// важким духом дихати, бісом дивитися, впадати в гнів, зібра­ти всіх сусідів на брови, кипіти злобою, дер­жати камінь за пазухою.

ГНІЗДИТИСЯ (про птахів) кублитися// мости­ти гнізда, готувати кубло.

ГНІТ (тискування когось) гноблення, утиск.

ГНОБИТИ (не давати свободи, переслідуючи) пригноблювати, гнітити, (репресивно) тиснути, підсил. душити, давити, розм. прикорочувати.

ГОВОРИТИ (передавати словами думки) каза­ти, промовляти, (про різноманітне) балакати, заст.: мовити, ректи, діал. подейкувати, розм.: (повільно) тягти, (через силу, неохоче) видавлювати, видушувати, цідити, (різко, ка­тегорично) рубати, (хрипло) хрипіти, (високим неприємним голосом) скрипіти, (зі злобою і присвистом) сичати, шипіти, (крізь сльози) хлипати, зневажл. гавкати, гарчати, (перев. про чужу, не зрозумілу слухачеві мову) розм.: ґелґотати, лопотати, цвенькати, шваркота­ти// вести мову, заводити мову, річ держати, кидати слово, (знехотя) цідити крізь зуби, (щось незначне) теревені правити.

ГОДИТИ (старатися когось задовольнити) до­годжати кому, прислужуватися кому, упадати



біля кого, заскакувати біля кого// стелитися під ноги, гнутися в дугу.

ГОДУВАТИ (давати комусь їжу) харчувати, розм. живити, діал. стравувати, (безпосередньо) кормити (повністю забезпечувати) утримувати.

ГОЇТИСЯ (виліковувати рану) загоюватися, (початок гоїння) присихати, заростати, (шкі­рою) затягуватися.

ГОЛИЙ (який без одягу, рослинності) оголений, нагий, (найчастіші? про волосся) лисий// у ко­стюмі Адама і Єви, (голий) як турецький святий.

ГОЛОВНИЙ (який перебуває в центрі чогось) центральний, (про вхід) парадний.

ГОЛОДНИЙ (який відчуває голод) зголоднілий, негодований, неситий// аж шкура болить, тягне за живіт, живіт присох до спини, ро­синки в роті не мати.

ГОЛОДУВАТИ (залишатися без їжі) недоїдати, постити// класти зуби на полицю, затягати поясок.

ГОЛОСИТИ (плакати, приповідаючи) заводити за ким, побиватися за ким, р. по кому, при-читати над ким.

ГОЛОСНИЙ (який сильно звучить) гучний, дзвінкий, звучний, (дуже сильний) громовий; (набрав великого розголосу) бучний, галасли­вий, (дуже дивує) книжн. сенсаційний.

ГОЛОСНО (скільки є сил) гучно, звучно, роз­котисто// на весь голос.

ГОЛОТА зб. (знижена характеристика пред­ставників непривілейованих прошарків суспіль­ства) простолюддя, простонароддя, просто­та, плебс, (про селян) мужики, хлопи.

ГОЛУБИЙ (який подібний до кольору ясного не­ба) блакитний, ясно-голубйй, небесний, барвінковий, волошковий, заст. блаватний, (зеленувато-синій) бірюзовий, (блакитно-зе­лений) аквамариновий, поет, лазуровий.

ГОЛУБИТИ (виявляти якось ніжність до ко­гось) пестити, ніжити, милувати, леліяти.

ГОНИТВА (біг за втікачем) погоня, пересліду­вання.

ГОРА (значне підвищення над рівнем моря) діал.: бескид, (покрита лісом, крім вершини) кичера, (кам'яниста зі стрімкими схилами) скеля, (не­висока) узгір'я.

ГОРБОК (невисоке підвищення) пагорбок, гор­бик, могилка, діал. копець.

ГОРДИЙ (повний самоповаги) гордовитий, ам­бітний, р. думний, (із зарозумілістю) бундюч­ний, гоноровий, гоноровитий, спесйвий, (з впевненістю) зарозумілий, пихатий, (зі само-похвальбою) чванливий, самовпевнений, мар­нославний, підсил. розм. фанаберистий, не­приступний.

ГОРИЗОНТ (видима межа між землею і небом) обрій, поет, виднокруг, виднокрай, р. кру­гозір, (приляга до землі) крайнебо, небосхил, небокрай.

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ (який паралельний до лінії горизонту) поземний.

ГОРІТИ (дія вогню)(сильно з яскравим полум 'ям) палати, палахкотіти, поет, пломеніти, (здале­ка) паленіти, (без полум'я) жевріти, ятритися, (з великою кількістю диму) диміти, (кінчаю­чись) дотлівати; (при хворобі, мати темпера­туру) пашіти, паленіти.

ГОРЛО (передня частина шиї) зневажл. горлян­ка, діал. гортанка, гардзявка.

ГОРОДЯНИН (мешканець міста) міщанин, розм. міщух.

ГОРЯНИН (житель гір) горець, (з Карпат) вер­ховинець.

ГОСПОДАР (той, хто займається господарст­вом) хазяїн, діал. ґазда.

ГОСТРИТИ (робити гострим) загострювати, то­чити, (ніж, бритву на бруску) правити, (зде­більшого косу) мантачити, (молотком) клепати.

ГОТОВИЙ (про роботу, яка доведена до кінця) виготовлений, зроблений, закінчений, завер­шений, виконаний.

ГОТУВАТИ (завершити готування) приготов­ляти, лагодити, ладнати, лаштувати, споря­джати, розм. рихтувати, діал. (складаючи доку­пи) збирати.

ГРА (розважальне заняття) забава, розм. гулян­ка, заст. ігрище.

ГРАБУВАТИ (насильно забирати щось у когось) підеш, гарбати, розм. гайдамачити, діал. ра-бувати// чинити розбій, обібрати як рибку, пустити з торбами.

ГРАМОТА (уміння читати і писати) освіта, грамотність, писемність.

ГРАТИ у що (музичні твори) виконувати на чім, награвати, розм.: (енергійно, переважно до танцю) витинати, шкварити, різати, зневажл. (невміло) цигикати, пигйкати, бренькати, ірон. пиляти; (на сцені) зображати, виконува­ти; (брати участь у якійсь забаві) гратися, ба­витися, гуляти.

ГРЕБЛЯ (те, що перегороджує річку) загата, гать, заст. тама.

ГРЕБТИ (переміщати човен за допомогою весел) веслувати, горнути.

ГРИЗТИ (роздрібнювати зубами) розгризати, (про гризунів) точити, (дуже тверде) глодати, перен. (про наполегливе навчання) зубрити.

ГРИМІТИ (про грім створювати гучний гур­кіт) гуркотіти, (притишено) рокотати.

ГРІТИ (робити теплим) зігрівати, (трішки) р. отеплювати, (на вогні) просмажувати, прожа­рювати, (на парі) парити.

ГРІТИСЯ (зігрівати своє тіло) зігріватися, (ду­же сильно) пектися, смажитися.

ГРІШНИЙ (який згрішив і грішить) неправед­ний, заст. нечестивий, окаянний.

ГРОМАДСЬКИЙ (призначений для всіх) публіч­ний.

ГРОМАДЯНИН (той, хто має підданство даної держави) обиватель, у знач. ім. підданий.

ГРОШІ (металеві і паперові знаки вартості то­вару) розм.: грошенята, зб. копійка, монета, гріш, (лише паперові) банкноти, (іноземна) ва­люта// грошові знаки.

ГРУБИЙ (який поводить себе нечемно) нечем­ний, неввічливий, неґречний, некультурний, (більшою мірою) брутальний, дикунський, різ­кий, зневажл. хамуватий.

ГРУБОЩІ (про грубі слова, вчинки) нечемність, грубість, грубіянство, брутальність.

ГРУДИ (передня частина тулуба) поет, лоно, перса, розм. пазуха.

ГРУЗНУТИ (занурюватися в щось в 'язке) вгрузати в що, в'язнути, (глибоко) потопати.

ГРУПА (невелика кількість осіб) гурт, громадка, розм. громада, ватага, діал. гурма.

ГУДІННЯ (видавати протяжні низькі звуки) гу­готіння, гук, гул.

ГУЛЬВІСА (той, хто поводиться легковажно) байда, гуляка, зневажл. гультяй, гультіпака.

ГУЛЯТИ (ходити заради відпочинку) прогулю­ватися, проходжуватися, діал. спацерувати.

ГУРКІТ (протяжні звуки від падіння, ударів) гуркотіння, грюкання, розм. гуркотнеча.

ГУСТИЙ (про гілки, рослини, що ростуть дуже близько одна від одної) рясний, (про ліс) дріму­чий, (близько розставлений) щільний, (про дощ) щедрий.

ГУСТО (у великій кількості) пишно, буйно, роз­кішно, густо, (про дощ) рясно.


Ґ
ҐАНОК (прибудова перед входом до будинку) рундук, (з дашком) прйсінок, піддашок.

ҐАТУНОК (розряд чогось стосовно якості) ка­тегорія, сорт, (при класифікації) клас.

ҐРАТИ (металеві прути на вікнах) решітка.

ҐРУНТОВНИЙ (який характеризується ви­черпністю) вичерпний, повний, глибокий, (з врахуванням багатьох деталей) розгорнутий, ретельний, скрупульозний, (з повнотою і ви­черпністю) фундаментальний, монументаль­ний, капітальний.

ҐУЛЯ (пухлина на тілі від удару, рани) ґудзь, гудз, розм. шишак.
Д
ДАВАТИ (передавати комусь щось з рук в руки) віддавати, (скрито) сунути.

ДАВИТИ (натискати чимсь на щось) надавлю­вати, тиснути, (про взуття) стискати, муляти, мулити, (фізично когось) душити, придушува­ти кого, що, тіснити, (щоб витиснути сік) ча­вити, (щоб зробити плоским) плющити, сплющувати.

ДАВНИНА (минулі часи) давність, давнє, ста­ровина, (родова тяглість) дідівщина, предків­щина, (про події, пам'ятки) минувшина, ста­рожитності, старосвітщина.

ДАВНІЙ (який давно виник, триває досі) ста­рий, старезний, давнішній, книжн. (що сто­сується незапам'ятних часів) непам'ятний, доісторичний, архаїчний, р. древній.

ДАВНО (у далекому^ минулому) давнісінько// давним-давно, за давніх часів, за царя гороха.

ДАЛЕКО (на великій відстані) неблизько, вда­лині// підсил. ген-ген, за горами і долами, де Сидір козам роги править, скільки око сягає.

ДАЛЕЧІНЬ (далекий простір) далина, дале­чина, далеч, даль.

ДАРЕМНИЙ (який не досяг мети) марний, без­результатний, безуспішний, розм. пропащий.

ДАРЕМНО (без сподіваних наслідків) дарма, марно, безрезультатно, р. дармо, розм.: дурно, по-дурному// ні за цапову душу, ні за понюх табаки.

ДАРМОЇД (той, що живе чужим коштом) розм. трутень, паразит.

ДАРУВАТИ (безкоштовно передавати комусь щось) обдаровувати, заст. презентувати, (на користь когось, чогось) жертвувати.

ДАРУНОК (подарована річ) подарунок, підно­шення, уроч. дар, заст. презент, ірон. бакшиш.

ДАХ (те, що покриває будівлю) покрівля, по­криття, верх, (солом'яна) стріха.

ДБАЙЛИВИЙ (який турбується про когось, щось) уважний, турботливий, діал. (бережли­вий) кукїбний.

ДВІР (відокремлена ділянка землі коло будинку) подвір'я, діал. обійстя.

ДВОБІЙ (бій між двома противниками) поєди­нок, єдиноборство, пря, герць, (за викликом) дуель.

ДВОБІЧНИЙ (однаковий з двох сторін) двосто­ронній.

ДВОЯКИЙ (який є в двох видах) подвійний.

ДЕКОРАТИВНИЙ (який використовують для прикраси) орнаментальний.

ДЕМАГОГ (той, хто багато безпідставно обіцяє) фразер, ірон. (з нахилом до пишності) красно­мовець, зневажл. словоблуд.

ДЕМАГОГІЯ (претензійне базікання з облудни­ми обіцянками) фразерство, риторика, зне­важл. словоблуддя, словоблудство.

ДЕМОКРАТІЯ (визнання рівності) народоправ­ство, народовладдя.

ДЕРЕНЧАТИ (видавати звук від тремтіння чо­гось) дирчати, деркотати, диркати.

ДЕРЖАВА (територія, об'єднана політичною владою) країна, земля, (зі словом рідний) край, сторона.

ДЕРЖАК (частина предмета, за який беруться рукою) ручка, розм. руків'я, держално; (соки­ри) сокирище, (плуга) чепіги, (граблів) граб­лище, (прапора) древко.

ДЕСПОТ (жорстокий правитель) тиран, сатрап.

ДЕШЕВИЙ (який мало коштує) недорогий, розм. копійчаний, діал. таний// копійка — ці­на, ламаного гроша не вартий.

ДЕШЕВО (за невисоку ціну) недорого, задеше­во, діал. тано// за безцінь.

ДЕШЕВШАТИ (ставати дешевим) знецінюва­тися// спадати в ціні.

ДЖЕРЕЛО (те, що починає, на чому базуються) перен. основа, мн. початки.

ДЗВІНКИЙ (який високо і дзвінко звучить) дзвеня­чий, звучний, (ніжно) сріблистий, кришталевий.

ДЗВОНИТИ (викликати звуки) (великим дзво­ном) баламкати, бамкати, (дзвоником) дзелень­кати, теленькати.

ДЗЕРКАЛО (предмет, що відображає все, що є перед ним) свічадо, діал. люстро.

ДИВАК (про своєрідну людину) чудак, розм.: чу­дило, проява, книжн. оригінал.

ДИВИТИСЯ (спрямовувати погляд на кого, на що) глядіти, (короткими поглядами) розм. зир­кати, глипати// водити оком, лупати очима, (зосереджено) пасти очима, втуплятися очи­ма, глип.

ДИВНИЙ (який викликає здивування) чудний, дивовижний, чудернацький, (з дивацтвами) дивакуватий.

ДИВНО (з незвичністю) навдивовижу, незвич­но, чудно// на диво.

ДИВО (те, що викликає подив) дивина, (з зачу­дуванням) чудо, розм. чудасія, дивовижа, діал. дивогляд.

ДИВУВАТИСЯ (бути в стані здивування) чу-дуватися, вражатися, розм. подивляти// ди­вом дивуватися.

ДИКИЙ (тварини і трави, які неосвоєні) непри-ручений, здичілий, (про рослин) дикорослий.

ДИМ (летка темна речовина, що появляється в повітрі після згорання) кіптява, кіпоть, (задушли­вий) чад.

ДИМАР (труба, якою виходить дим) комин, вивід, розм. бовдур.

ДИСОНАНС (порушення ладу в музичному вико­нанні) дисгармонія, розлад.

ДИТИНА (син або дочка для батьків) пестл. дитя, дитинча, (грудна) немовля, (більше) розм. маля, малюк.

ДИХАТИ (робити вдихи і видихи) віддихати, сапати// хапати повітря.

ДІАМЕТР (відрізок прямої, що через ценр сполу­чає дві точки кола) поперечник, промір.

ДІВЧИНА (молода неодружена жінка) розм. дівка, дівуля, (здебільшого в міському середо­вищі) панна, панянка, (яка на порі) віддани­ця, пестл. дівча, зневажл. дівчисько, (про ма­лих) дівчинка, дівчатко.

ДІЖКА (велика дерев'яна посудина) (носити во­ду) пу^гня, (тримати воду) кадіб, (для тіста) діжа, (з липового дерева) лйпівка, (невеличка для масла) діал. фаска.

ДІЗНАВАТИСЯ (одержувати про когось інфор­мацію) довідуватися, (таємно) розвідувати, прочути, розм. пронюхати.

ДІЛИТИ (на окремі частки) поділяти, членува­ти, розбивати, розм.: паювати, (різко) шма­тувати.

ДІЛОВИЙ (який вказує на швидкість і ефек­тивність вирішень справ) діловитий, організо­ваний, оперативний, ефективний, результа­тивний.

ДІЛЯНКА (частка землі) шматок, площина, (невеликий) клаптик, (оброблене з певною ме­тою) поле.

ДІРА (відкрите місце в середині чогось) отвір, (мала) дірка, (в будівлі) пройма, (вузька) щі­лина, шпарина, шпарка, (як рятувальний про­хід інколи перен.) просвіт, просвіток, (зробле­ний чимсь гострим) проріз.

ДІРЯВИЙ (з дірками) дірчастий, драний.

ДІСТАВАТИ що (ставати власником чогось) здобувати, розм.: прихоплювати, прихвачува-ти; док.: (брати очікуване) одержати, отрима­ти, (здобути щось у праці, навчанні, як наслі­док нагорода) заробити, здобути, заслужи­ти, уроч. удостоїтися.

ДІТИ (маленькі дівчатка і хлопчики) дітвора, малеча, розм. дрібнота, пестл. небожата, діал. бахурня.

ДІЯЛЬНИЙ (який виявляє особливу енергію) ак­тивний, завзятий, енергійний, (проявляє іні­ціативу) ініціативний, розм. пробивний.

ДІЯЛЬНІСТЬ (зусилля в чомусь) дія, (широка) акція, розм. операція, уроч. чин.

ДІЯТИ (виявляти діяльність) робити що, чинити що, творити що, (про частини чогось) працюва­ти, функціонувати, (про годинник) ходити.

ДОБИРАТИ (знаходити щось найвідповідніше) підбирати, підшукувати, (про слова) придуму­вати.

ДОБІРНИЙ (високоїякості) відібраний, (перев. про людей) елітний, (зерно) ядренйстий// як на підбір, один в один.

ДОБРАТИСЯ (переборюючи труднощі, одержа­ти щось а. прибути кудись) дістатися, про­никнути кудись, розм. прибитися, досягти чо­гось.

ДОБРЕ, гарно, хороше, гаразд, гоже, славно// як слід, як по маслу, як по писаному, як по нотах.

ДОБРИЙ (який виявляє доброту) хороший, гар­ний, славний, лагідний, розм.: добрячий, леп­ський, (з чуйністю) добросердий, сердечний, (не чинить злого) незлий, незлобивий, діал. файний, в знач. ім. добряк, добряга// хоч у вухо вбгай, хоч до рани прикладай.

ДОБРИЙ ДЕНЬ (привітання) добридень, доб­рого здоров'я, здорові були, (молодіжне): здо­ров, вітаю, привіт, діал. гаразд, сервус; (зран­ку) доброго ранку, (увечері) доброго вечора, добривечір.

ДОБРІШАТИ (ставати ліпшим) добріти, лагід­ніти, лагіднішати, ласкавішати, власкавлюва­тися.

ДОВОДИТИ (підтверджувати доказовість чо­гось) доказувати, обґрунтовувати, мотивува­ти, (до кінця) допроваджувати.

ДОГАНЯТИ (рухаючись, наблизитись) наздо­ганяти, наспівати, настигати// наступати на п'яти.

ДОГЛЯД (створення сприятливих умов для ко­гось) опіка, піклування.

ДОГЛЯДАТИ (створювати нормальні умови) стежити, пильнувати, глядіти, дивитися за ким, чим, ходити за ким, чим.

ДОДАВАТИ (додатково класти) долучати, до­бавляти, (робити повнішим) привносити.

ДОЗВІЛ (підтвердження права робити щось) згода, (на шлюб) благословення, (державних органів) ліцензія.

ДОЗІР (сторожовий військовий підрозділ, човен, літак) патруль, мата, мн. чати.

ДОЗРІЛИЙ (який досяг відповідного віку) зрі­лий, розм. дійшлий.

ДОКОРЯТИ (виражати невдоволення) доріка­ти, (зі сваркою) картати, розм.: вичитувати ко­му, журити кого// їсти поїдом, цьвікати в очі.

ДОЛЯ (події життя людини) талан, розм. фор­туна, заст. планида, (незалежно від людини) призначення, розм. судьба, книжн. фатум.

ДОМОВЛЯТИСЯ (досягати певної згоди) до­говорюватися, погоджуватися.

ДОМОВЛЕНІСТЬ, змова, угода.

ДОНОСИТИ на кого (здебільшого таємно пода­вати комусь якісь вістки) виказувати кого, розм.: капати, стукати на кого.

ДОНОСИТИСЯ (ставати відчутним) долітати, доходити, долинати.

ДОНОЩИК (той, хто зі злим наміром доно­сить на когось) виказувач, розм. стукач, сек-сот, кляузник, фіскал, шептун.

ДОПИТЛИВИЙ (який прагне багато дізнати­ся) цікавий, доскіпливий.

ДО ПОБАЧЕННЯ (прощання) будь (будьте, іди, ідіть, бувайте, зоставайся, зоставайтеся) здо­ровий (здорові), на все добре, всього добро­го, всього найкращого, з Богом, хай Бог про­вадить, па, па-па.

ДОПОМОГА (сприяння в чому-небудь) по­рятунок, поміч, (моральна також) підтримка, сприяння.

ДОРІКАННЯ (висловлюване невдоволення чимсь) докір, попрікання, прочуханка, (часом зі сваркою) картання.

ДОРОГА (підготовлена смуга землі для перемі­щення транспорту) шлях, путь, (асфальтова­на) шосе, заст. (битий) гостинець, тракт, (суч. високоякісні) траса, магістраль, автострада.

ДОРОГИЙ (який можна купити) цінний, неде­шевий, (значною мірою) коштовний, безцін­ний, дорогоцінний// на вагу золота, (про по­чуття до людини) милий, ліобий, рідний.

ДОРОСЛИЙ (який закінчив дитячий вік) пов­нолітній.

ДОСВІД (сукупність знань) навички, навики.

ДОСВІДЧЕНИЙ (який має досвід) бувалий, тертий; грамотний, вправний/у стріляний го­робець, старий вовк, зуби з'їсти на чомусь, собаку з'їсти на чому.

ДОСВІТНІЙ (який є перед ранком) передран­ковий, надранній, світанковий, передсвітан­ковий.

ДОСИТЬ (про кількість взагалі) доволі, дос­татньо, вдосталь, (при завершенні) вистачить, годі, розм. буде.

ДОСЛІДЖУВАТИ (аналізувати щось) вивчати, опрацьовувати, (детально) обстежувати.

ДОСТАТОК (матеріальна незалежність) за­можність, добробут, діал. мн. гаразди, (при збагаченні) дохід, прибуток, (при торгових операціях) зиск.

ДОТЕПНИЙ (здатний з дотепом висловлюва­тися) гострий, розм. гостроязикий// гострий на язик.

ДОЦІЛЬНИЙ (який відповідає поставленій ме­ті) розумний, раціональний.

ДОЧЕКАТИСЯ до чого (до певного стану, часу) дійти, діждатися, дожити.

ДОШКУЛЯТИ (викликати відчуття холоду, про вітер, дощ) пробирати, пронизувати, прони­кати, проймати// допікати до живих печінок, пробирати до кісток, діймати до серця.

ДОШКУЛЬНИЙ (який завдає неприємного від­чуття) пронизливий, різкий, ущипливий, про­никливий.

ДОШ, (сильний) розм. злива, хлюща, хлющ.

ДРАНИЙ (про зношений одяг) подертий, порва­ний, діал. дрантивий.

ДРАТУВАТИ (навмисне злити) дражнити, розм. дрочйти, підсил. нервувати, розм. (певними спогадами) роз'ятрювати, діал. денервувати, іритувати// грати на нервах, виходити з себе, виводити з терпцю.

ДРІБНИЦЯ (щось незначне) дріб'язок, дещиця, абищиця, дурничка, діал. фрашки.

ДРУГ (взаємна прив'язаність) приятель, товариш, розм. друзяка, підсил. побратим, фам. дружище.

ДРУЖИНА (стосовно чоловіка) жінка, хазяйка, розм.: пані, баба, (багатолітня) стара, жарт, половина, благовірна; (одне із шлюбної три) подружжя.

ДРУЖИТИ, товаришувати, приятелювати, (знач­ною мірою) брататися, (особливо приязно ставити­ся) любитися, зневажл. злигатися, плутатися.

ДРУЖНИЙ (про дії) злагоджений, одностайний.

ДРУЖНІЙ (про ставлення) приятельський, при­язний, товариський, братній, братерський.

ДУЖЕ (значною мірою) немало, значно, чима­ло, вельми, підсип, надзвичайно, незвичайно, неймовірно// без краю.

ДУМАТИ (розмірковувати, снувати думки) міркувати, гадати, мислити, мізкувати, розм.: розумувати, метикувати, кумекати// мати на думці, сушити (ламати, морочити) собі голо­ву над чим.

ДУРНИЙ (розумово обмежений) нерозумний, недотепний, розм. тупий, недоумкуватий// на розум небагатий, дурному брат, курячий розум, дурний хоч в дорогу вдар, не всі вдома.

ДУХОВНИЙ (який стосується внутрішнього світу людини) моральний, внутрішній, (щодо психічної діяльності) чуттєвий, душевний.

ДУШНИЙ (про вологе повітря високої темпера­тури) задушливий, розм. парний, паркий.

ДЯДЬКО (брат батька а. матері) розм. дядя, дядьо, діал.: вуйко, вуй, (брат матері) стрий, стрик, стрййко.

ДЯКУВАТИ (висловлювати вдячність за щось) розстелятися, (у першій особі однини а. мно­жини) дякую, дякуємо, спасибі, вдячний, вдячні// падати в ноги, бити чолом.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка