Кандидат філологічних наук



Сторінка5/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Л
ЛАВА (предмет для сидіння) лавка, (кімнатна) ослін.

ЛАГОДИТИ (усувати пошкодження) ладнати, поправляти, розм. ладити, (механізми) ремон­тувати, (закривати діри) зашивати.

ЛАД (форма суспільно-економічної формації) уст­рій, уклад, (негативно) режим.

ЛАДАН (пахуча речовина) фіміам.

ЛАМАТИ (насильно розділяти на чатини) ломи­ти, (зі злістю) розм. трощити.

ЛАНЦЮГОМ (один за одним) низкою, вервеч­кою, валкою, (перев. про птахів) ключем.

ЛАСИЙ (який має пристрасть до чогось взагалі і смачного зокрема) розм. сласний, лакомий.

ЛАСКА (доброзичливе ставлення) доброта, доб­розичливість, зичливість, теплота, книжн. благодать.

ЛАСОЩІ (солодкі приготування) солодощі, розм. мн. лакомини, (смачна їжа) делікатес.

ЛАСТИТИСЯ (надмірно пригортатися до ко­гось) пеститися, лащитися, горнутися, приту­лятися.

ЛАХМІТТЯ (старий обірваний одяг) руб'я, дран­тя, мн. лахи, лати, шмати, ганчір'я.

ЛАЯТИ (обзивати когось образливими словами) лаятися, проклинати, клясти, сварити, (позаочі) паплюжити// (приголомшити лайкою) моркву скребти кому, мокрим рядном вкривати.

ЛЕГКИЙ (з малою, вагою) невагомий, книжн. ефірний// як пір'їна, як пух.

ЛЕГКО (без труднощів) просто, вільно, глад­ко// як згори котитися, раз плюнути, як псо­ві муху з'їсти.

ЛЕГКОВАЖНІСТЬ (байдужість до чогось) лег­кодумність, несерйозність.

ЛЕДАР (той, який не любить трудитися) розм. лінюх, лежень, у знач. ім. ледачий, лінивий, зневажл. ледащо, (про жінку) ледащиця.

ЛЕДАРСТВО, лінощі, лінь, розм. байдикуван­ня, зневажл. дармоїдство.

ЛЕДАРЮВАТИ, лінуватися, дармувати, байди­кувати// байдики бити, баглаї бити, дурня валяти, горобцям дулі давати, сім неділь на тиждень справляти.

ЛЕДВЕ (зі зусиллям) насилу, ледь-ледь, (непо­мітно) слабо.

ЛЕЛЕКА (великий перелітний птах) чорногуз, бусел, діал. бузько.

ЛЕТІТИ (пересуватися в повітрі) плисти, поет. линути, (всюди) буяти, ширяти, (швидко) мчати.

ЛИКО (кора, переважно липи) луб, луб'я.

ЛИКОВИЙ (виготовлений з лика) луб'яний, лу­бочний, личаний.

ЛИНУТИ (почати литися) политися, підем. хлинути, поллятися.

ЛИНЯТИ (втрачати колір) блякнути, вицвіта­ти, (на сонці) вигоряти.

ЛИСИЙ (без волосся, шерсті) лисавий, пліши­вий, лисуватий.

ЛИСІТИ (ставати лисим) облазити// випадає волосся.

ЛИСТОНОША, поштар.

ЛИСТУВАННЯ (обмін листами) перепйска, ко­респонденція.

ЛИТИ (виливати) лляти, (повільно) цідити, (силь­но, про дощ) періщити, прати.

ЛИТИСЯ (рух рідини) ллятися, текти, бігти, плисти, (сильно) струмувати, цюркотіти.

ЛИХОМАНИТИ (відчувати гарячку) знобити, (про почуття) хвилювати.

ЛИЦЕМІР (нещира людина) дворушник, кру­тій, фарисей.

ЛИЦЕМІРИТИ (виявляти нещирість) фальши­вити, лукавити// кривити душею, крутити хвостом, крутія крутити.

ЛИЦЬОВИЙ (який знаходиться спереду) лице­вий, фронтальний.

ЛЙЧИТИ (гармонувати з чимось) пасувати, під­ходити// бути до лиця.

ЛИШАТИ (не брати зі собою) залишати, поки­дати, оставляти, (для когось) відкладати, при­тримувати.

ЛИШЕ (вказує на обмеження) лишень, тільки.

ЛІВОРУЧ, наліво, вліво// на ліву руку.

ЛІВША (той, хто працює більше лівою рукою) шульга, діал. малькутник, лівак.

ЛІГВО (місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлбга.

ЛІД (замерзла вода) (товстий) крига, (перший слабий) шерех, припай, сало.

ЛІКАР (той, що лікує хворих) медик, доктор, жарт, ескулап, (що лікує нетрадиційними ме­тодами, часто зі словом народний,) цілитель.

ЛІКАРСЬКИЙ (пов 'язаний з лікарнею, який лі­кує) медичний, лікарняний.

ЛІКАРСЬКИЙ (який має лікувальні властиво­сті) фармацевтичний, цілющий, помічний.

ЛІКВІДУВАТИ (припиняти дію чогось) скасову­вати, знищувати, (організацію) розпускати.

ЛІНИВИЙ (який схильний ледарювати) леда­чий, бездіяльний.

ЛІС (місце, заросле деревами і кущами) гай, (ча­сто хвойний) бір, (з дубами) діброва, (предко­вічний) праліс.

ЛІСНИК (лісовий сторож) лісовик, діал. ліс­ний, гайовий.

ЛІТНІЙ (середнього віку) немолодий, фам. під­старкуватий, жарт, підтоптаний.

ЛІЩИНА (лісовий кущ з горіхами) горішина.

ЛОВИТИ (затримувати того, хто біжить) схоп­лювати, розм. хапати, діал. лапати.

ЛОМИТИСЯ (силою вриватися кудись) добува­тися, вдиратися.

ЛОПАТИ (позбавлятися цілості) лопатися, тріскати, лускати, розколюватися, розм. репа-тися, діал. пукати.

ЛОША (маля кобили) лошатко, жереб'я, (одно­річне) стригун.

ЛУК (ручна зброя для метання стріл) р. сагайдак.

ЛУКА (місцевість з травою) луг, (за садибою) ца-ринка, (заплавна) оболонь.

ЛУКАВИЙ (який виявляє нещирість) облудний, лицемірний, підлотний, підлий, фальшивий, (прикриває злі наміри) підступний, непевний.

ЛУНА (відбиття звуку) відлунок, поет, відлун­ня, відгук.

ЛУНАТИ (про звуки, які поширюються) линути, литися, нестися, (широко) розлягатися, роз­кочуватися.

ЛУШПИНА (тверде покриття плодів) шкара­лупа, розм. шкарлупа, луска, (цупка зовнішня оболонка) шкірка, шкуринка.

ЛУЩИТИ (очищати від шкаралупи) (насіння) лузати, (квасолю) теребити.

ЛУЩИТИСЯ (позбуватися верхнього покрит­тя) (про шкіру) злазити, облуплюватися, (про фарбу) обсипатися.

ЛЮБИЙ (який викликає любов) дорогий, ми­лий, жаданий, поет, ненаглядний.

ЛЮБИТИ (відчувати відданість) кохати, (з пе-речуленням) дихати ким, (надмірно) обожню­вати, боготворити// душі не чути в комусь.

ЛЮБО, ніжно, приємно, мило, люб'язно, лас­каво, гарно.

ЛЮБОВ (інтимні стосунки) любощі, (до чогось бажаного) уподобання, захоплення, схильність.

ЛЮБУВАТИСЯ (з приємністю дивитися на ко­гось, щось) милуватися.

ЛЮДИ (певна кількість осіб) народ, публіка, розм. люд, (часто зі словом хрещений,) мир.

ЛЮДИНА (будь-хто з людей) чоловік, особа, душа, особистість, індивідуальність.

ЛЮДСТВО (всі люди землі) людність// рід люд­ський.

ЛЮДЯНИЙ (чуйний до інших) щирий, чоловіч-ний, гуманний.

ЛЮДЯНІСТЬ (любов до ближніх) гуманність, гуманізм, книжн. філантропія.

ЛЮТИЙ (дуже сердитий) злий, недобрий, (знач­ною мірою) злющий, озвірілий, жорстокий, (про звірів) оскаженілий, (про погодні умови спеку, холод) страшний, несамовитий, безпо­щадний, тріскучий.

ЛЮТІСТЬ (почуття гніву) лють, скаженість. ЛЮТО, жорстоко, по-варварському. ЛЮТУВАТИ (бути в стані гніву) лютуватися, злитися, звіріти, шаленіти.

ЛЯГАТИ (приймати горизонтальне положення) падати, простягатися, (вкриваючи поверхню) слатися, розстелятися, (лаштуватися спати) кластися, укладатися, (світло, тінь, абстракт­ні поняття) падати.

ЛЯКАТИ (викликати почуття страху) страха­ти, полохати, (значною мірою) жахати.

ЛЯКАТИСЯ (пройматися страхом) страхатися, полохатися, (дуже) жахатися.

ЛЯМІВКА (оздоба на краях одягу) облямівка, ото­рочка, обшивка, обшиття, кайма, кант, окан­тування, окрайка, розм. тасьма, торочка, заст. лиштва, (дорога) габа.

ЛЯСКАТИ (вдаряючи, утворювати різкі високі звуки) тряскати, ляпати// давати ляща.

ЛЯЩ (різкі високі звуки) ляск, ляскіт, тріск.
М
МАБУТЬ (уживається для вказівки на непев­ність) либонь, напевно, очевидно, можливо, розм. ачей.

МАЗЬ (лікарство) масть; (для речей при терті) масло; розм.: мастило, мазило.

МАЙБУТНЄ (те, що гряде) прийдешність, прий­дешнє, поет, майбуття.

МАЙБУТНІЙ (який настане) прийдешній, уроч. грядущий, (у порядку черговості) наступний.

МАЙДАН (незабудоване місце в населених пунк­тах) площа, (підвищений) платформа, (з тра­вою) галява.

МАЙНО (власні речі) добро, розм. мн. пожитки, статки.

МАЙСТЕР (досконалий виконавець своєї робо­ти) митець, віртуоз, розм. умілець// золоті руки; і швець, і жнець, і на дуду грець.

МАЙСТЕРНИЙ (який виконаний дуже вміло) мистецький, досконалий, викінчений, без­доганний, (з талантом) талановитий.

МАЙСТЕРНІСТЬ (досконала довершеність) за­вершеність^ уміння, вправність, мистецтво.

МАЙСТРУВАТИ (виготовляти щось) розм. спо­ряджати.

МАЛИЙ (за розміром) крихітний, дрібний, мі­зерний, невеликий, (за кількістю) нечислен­ний, незначний, (за роками) недорослий, не­повнолітній.

МАЛО, небагато; недостатньо, замало// не густо, як кіт наплакав, на заячий скік, крапля в морі.

МАЛООСВЇЧЕНИЙ (який не має освіти) не-вчений, малограмотний, неграмотний, (має недостатнє виховання) некультурний, (зі сла­бими розумовими даними) нерозвйнений.

МАЛЯ (недоросла істота) (дитина) дитинча, малюк, (дитина, яка не вміє говорити) немов­ля, пестл. крихітка.

МАНДРІВНИК (той, хто подорожує) по­дорожній, діал. вандрівнйк.

МАРЕННЯ (непритомний стан людини) ма­ячня.

МАТЕРІАЛЬНИЙ (якого можна торкнутися) фізичний, предметний.

МАТИ1 (жінка стосовно своєї дитини) мама, неня, матінка, пестл. матуся, ненька, маму­ня, уроч. матір, паніматка.

МАТИ2 (дієслово, що вказує на власність) посі­дати, користуватися, корйстатися.

МАТОВИЙ (без блиску) тьмяний, померклий.

МАШИНАЛЬНИЙ (підсвідомий рух, вчинок) від-руховий, механічний, автоматичний.

МЕЖУВАТИ (проходити між двома простора­ми) гранйчйти.

МЕЛЬНИК (той, хто меле борошно) мірошник.

МЕНШАТИ (ставати малим) маліти, зменшу­ватися, (про ціну) знижуватися.

МЕРЕЖА (пристрій для ловлі риб, птахів) сіть, сітка, (великих розмірів) невід.

МЕРЗНУТИ (відчувати холод) змерзати, розм. (сильно) дубіти, леденіти.

МЕРТВИЙ (в якому припинилося життя) по­мерлий, неживий, покійний; (подібний до по­кійника) мертвецький, (про місце) безжиттєвий.

МЕТУШИТИСЯ (бігати в різні боки) мотати­ся// крутитися як муха в окропі, вертітися як білка в колесі, бігати як курка з яйцем.

МЕТУШНЯ (безладний рух) метушіння, сум'ят­тя, біганина.

МИМО, повз.

МИМОВОЛІ (що робиться без контролю) ми­мохіть, підсвідомо, нехотя.

МИНАТИ (при русі залишати щось збоку) по­минати, лишати за собою, (про часові понят­тя) проходити, спливати// мчати (летіти) стрілою.

МИНУЛЕ ім. (про минулий час) колишнє, ми­нувшина, пережите.

МИНУЛИЙ (який був колись) колишній, пе-ребутий.

МИР (відсутність незгоди) спокій, (тимчасове) перемир'я, (узгодження суперечок) згода.

МИРИТИСЯ (припиняти незгоду) примиряти­ся, перепрошуватися, погоджуватися.

МИСЛИВСТВО (здобування зброєю диких зві­рів, птахів) полювання, лови.

МИТЬ (короткий відрізок часу) момент, хвили­на, розм. мент, хвиля.

МІЛКИЙ (з малою глибиною) плиткйй, неглибо­кий, мілководний.

МІНЛИВИЙ (який змінюється) перемінний, (про погоду, настрій) несталий, змінний, (по­гляди) нетвердий, хиткий, хисткий, нетрив­кий, (про мінливий характер) безхребетний.

МІРЯТИСЯ (силою, спритністю) змагатися, рів­нятися.

МІСТИТИ (мати в собі) охоплювати, вклю­чати.

МІСТКІСТЬ (здатність уміщати щось) ємкість.

МІСЦЕВИЙ (який з цих місць) тутешній, (діє тільки тут) локальний.

МІЦНИЙ (якого важко зламати) тривкий, розм. кріпкйй, незламний, (міцно зроблений) фунда­ментальний, (про сон) глибокий, безпробуд­ний (про пересиченість інших речовин в чомусь) сильний, насичений.

МЛЯВИЙ (який не виявляє жвавості) в'ялий, не­проворний, книжн. анемічний, розм. сонний.

МОВА (здатність говорити) річ, слово, мов­лення, бесіда.

МОВЧАЗНИЙ (який не любить говорити) ма­ломовний, неговіркий, небалакучий.

МОВЧАТИ (зберігати мовчанку) німувати// не зро­нити ні слова, води в рот набрати, грати в мов­чанку, не мовити і слова, забути язика в роті.

МОГИЛА (місце поховання людини) гріб.

МОДНИК (той, хто модно вдягається) чепу­рун, розм.: дженджик, фат, піжон, (ще і вишу­кано) денді, зневажл. ферт, хлюст.

МОЖЛИВИЙ (який може збутися) допусти­мий, (може статися) імовірний, (може кимсь бути) потенційний.

МОЖЛИВІСТЬ (наявність умов для чогось) по­ле для чогось, перспектива, шанс.

МОКРИЙ (з вологою) змочений.

МОЛОДИЙ (який має небагато років) юний, розм. ярий// молоко на губах не обсохло, мо­лоде та й зелене.

МОЛОДЬ (молоде покоління людей) юнацтво, розм. молодята.

МОНАХ (член релігійної громади) чернець, чорно­ризець, розм. ченчик, (який не виходить зі своєї келії) затворник, (який прийняв схиму) схимник.

МОНАХИНЯ, черниця, чорнорйзка, монашка, затворниця.

МОНОТОННИЙ (який звучить однаково) од­нозвучний, однотонний, (в рухах, одязі) од­номанітний.

МОТАТИ (мотаючи обвивати щось) намотува­ти, накручувати, навивати.

МРІЙЛИВИЙ (схильний до ідеалізації) мрійний, романтичний, емоційно-піднесений, (сповне­ний таємничості) незвичайний, таємничий.

МРІЯТИ (створювати в уяві щось бажане) ма­рити, снити, книжн. фантазувати.

МРУЖИТИ (прикривати повіками очі) жмури­ти, прищурювати.

МРЯКА (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильні­ша) сльота.

МСТЙТИСЯ (здійснювати помсту) відомщати, розплачуватися // зводити рахунки.

МУДРИЙ (який має добрий розум) розумний, не­дурний, (має здатність осмислювати) глибо­кий, мислячий, (думка) кмітливий, розм. го­ловатий// світла голова, має голову на плечах, бистрий на розум, жарт, макітра розуму.

МУДРУВАТИ (любити без особливої потреби розмірковувати) мудрйти, розумувати, філо­софувати.

МУКА (фізичні та душевні болі) страждання, катування, мн. муки, тортури.

МУРУВАТИ (споруджувати щось з каменю і цегли) класти.

МУЧИТИ (завдавати комусь фізичних та мо­ральних страждань) катувати, мордувати// мотати жили, лій топити з кого, пекти залізом і вогнем.

МУЧИТИСЯ (зазнавати мук) мордуватися, страж­дати, (в неволі) каратися, (від ран) знемагати.

М'ЯЗИСТИЙ (з м'язами) мускулистий.

М'ЯКИЙ (який вгинається від натиску) не­твердий, еластичний.

М'ЯТИ (стискаючи, переминати) (робити м'я­ким) розминати, розм. (з метою знищити) жмакати.


Н
НАБИРАТИ (підбирати відповідну кількість) (людей) вербувати, (людей в організацію, загін, речей — ще) комплектувати.

НАБЛИЖАТИСЯ (ставати ближчим) підходи­ти, присуватися, підступати, (масою) сунути, (час) підкрадатися.

НАБОЛІЛИЙ (який багато перестраждав) ба­гатостраждальний.

НАБРИДАТИ (ставати надоїдливим а. неціка­вим) надокучати, розм. надоїдати, док.: зна­вісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// си­діти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі.

НАБРИДЛИВИЙ (який набридає) надокучли­вий, настирливий, підсил. нудний.

НАБРЯКАТИ (про частини тіла) спухати, на­бухати.

НАБРЯКЛИЙ (про тіло людини, з опухами) на­пухлий, набухлий, розпухлий, опухлий, за­пухлий.

НАВАЖИТИСЯ (стати рішучим, з інф.) ріши­тися, відважитися, осмілитися, заризикувати.

НАВАЛА (раптовий похід великої сили) напад, заст. нашестя.

НАВАЛЮВАТИСЯ (напавши, притискати на когось) налягати, напирати.

НАВВИПЕРЕДКИ (намагаючись перегнати ко­гось) наперегони.

НАВЗНАК (обличчям догори) горілиць, горіче­рева.

НАВІГАЦІЯ (плавання суден) судноплавство.

НАВІС (покрівля на стовпах) накриття, (при про­довженні даху) піддашшя.

НАВІЩО, нащо, задля чого, заради чого.

НАВІЮВАТИ (цілеспрямовано впливати на стан людини) вселяти, гіпнотезувати.

НАВКОЛИШНІЙ (який міститься поблизу а. якого обходять, об'їжджають) довколишній, навкружний, окружний.

НАВКОЛО (рухаючись поблизу по колу) довко­ла, кругом, навкруги.

НАВМИСНИЙ (який здійснюється свідомо) зу-мйсний, нарочитий, (з метою наголосити) підкреслений, демонстративний.

НАВОДИТИ (при стрілянні — шукати ціль) на­ставляти, направляти, спрямовувати.

НАВОЛОЧ зб. зневажл. лайл. (про нікчемних, шкідливих для суспільства людей) нечисть, погань, гидота, мерзота, мн. покидьки.

НАВСКІС (рухаючись в скісному напрямку) на­вскоси// по діагоналі.

НАВЧАННЯ (процес здобування знань) наука, (піднесення рівня знань) освіта; (конкретні пора­ди) напучення, (рекомендації) настанова, вка­зівка, (від органів) директива, інструкція.

НАВЧАТИ (давати поради) (у школі) виклада­ти, (про роботу, поведінку) наставляти, повча­ти, (тварин) дресирувати.

НАВЧАТИСЯ (набувати певних знань, практи­ки) учитися, привчатися, навикати.

НАВ'ЯЗУВАТИ (примушувати робити всупереч бажанню) накидати, впихати.

НАВ'ЯЗЛИВИЙ (про людей, які не дають спо­кою, набридають) набридливий, надокучли­вий, розм. влізливий, надоїдливий, (який час­то набридає) внадливий, (про думки, мелодії) невідступний, докучливий, причепливий.

НАГАДУВАТИ (бути подібним на когось, чогось) походити на кого, що, (бути цілком подібним) повторювати.

НАГАЛЬНИЙ (який дуже потрібний) настій­ний, доконечний, конечний, (у вчинках) на­полегливий.

НАГИНАТИ (змушувати схилятися) гнути, схи­ляти, поет, хилити.

НАГЛЯД (пильний контроль) догляд, опіка.

НАГОДА (сприятливі для чогось обставини) ви­падок, розм. оказія.

НАГОДУВАТИ (дати їсти) накоромйти, наси­тити, (чим-небудь) розм. напхати.

НАГОЛОС (сильніше наголошення чого-небудь) наголошування, акцент, акцентування.

НАГОЛОШУВАТИ (силою голосу підсилити щось) акцентувати, підкреслювати, виділяти що.

НАГОРОДА (відзначення за заслуги) відзнака, винагорода, (грошова) премія, (переможцеві) приз.

НАГОРОДИТИ (особливо відзначити когось за щось) винагородити, обдарувати, наділити, (як правило грішми) преміювати.

НАГОРТАТИ (горнучи, збирати) громадити, на­громаджувати.

НАГОТОВЛЮВАТИ (багато їжі) наварити.

НАДАВАТИ (робитися кимось іншим) напускати на себе, (вигляду) робити кого чим, (нової якос­ті) придавати.

НАДАЛІ (на майбутнє) вперед.

НАДВИШКА (одержане понад норму) добавлян­ня, додаток, прибавка.

НАДЗВИЧАЙНИЙ (великий за силою вияву) ви­нятковий, (який важко порівняти за чимсь) не­зрівнянний, (викликає подив) неправдоподібний, дивовижний, (понад людські сили) нелюдський, непосильний; (зустрічається рідко) рідкісний, неабиякий; (якості якого важко виразити сло­вами) несказанний.

НАДИХАТИ (викликати натхнення) одушевля-ти, одухотворяти, запалювати, (сильно) окри­лювати.

НАДІВАТИ (прилаштовувати щось — окуляри, шапку) надягати, (зі силою) начіпляти, (прико­люючи) настромляти, наколювати, (багато) на­низувати.

НАДІЙНИЙ (який викликає повне довір'я) пе­вний, вірний, випробуваний, (про місце) без­печний.

НАДІЯ (очікування чогось бажаного) сподіван­ня, уроч. уповання.

НАДІЯТИСЯ (чекати чогось бажаного) споді­ватися, уроч. уповати, (з інф.) гадати що, ду­мати що.

НАДМІРНИЙ (який існує понад міру) перебіль­шений, зайвий, книжн. (у розвитку) гіпертро-фований.

НАДМІРНІСТЬ (вжите над норму) надужиття, перегин, (останнє перед межею) крайність, мн. крайнощі, (у розвитку) гіпертрофія.

НАДОЛУЖУВАТИ (наздоганяти згаяне) нага­няти.

НАДПРИРОДНИЙ (якого не пояснити природ­ними закономірностями) неземний, надзем­ний, (з проявом чудес) чудесний, (пов'язаний з потойбічним світом) містичний, (якого нема в дійсності) нереальний, ірреальний, (з долею фантастики) фантастичний.

НАДРИВАТИСЯ (працювати з великими зусил­лями) роздиратися, надсаджуватися.

НАДТО (більше, ніж "норма) надміру, занадто// через міру.

НАДЯГАТИ (про одяг) одягати, надівати, (розм. як-небудь) натягати, напинати.

НАЖИВАТИСЯ (поступово збагачуватися) на­бувати, назбирувати, складати, розм. стягати, (наполегливо) назбивати// (нечесним шляхом) ловити рибку в каламутній воді.

НАЗАВЖДИ, навіки, навічно, навіки-віків// на віки вічні, на вічність.

НАЗВА (власна назва) найменування, поет, най­мення, книжн. номен, номінація.

НАЗИВАТИ (давати ім 'я комусь) прозивати, іме­нувати, величати, (образливо) обзивати, драж­нити, (док.) наректи, (при хрещенні) охрестити.

НАІЖДЖЕНИЙ (який став второваним) уто­рований, уїжджений.

НАЇСТИСЯ (повністю задовольнити голод) на­сититися, розм., зневажл. нажертися, напер­тися, напхатися, (надмірно) пересититися.

НАКАЗУВАТИ (віддавати наказ) веліти, пове­лівати, розпоряджатися, командувати.

НАКИДАТИ (нашвидкуруч щось запланувати) на­креслювати, планувати, (з розрахунками) про­ектувати.

НАКИДАТИСЯ (раптово нападати на когось) наскакувати, (насильно) налітати, (зі сваркою) напускатися, (зненацька приступити до чо­гось) допастися// покривати мбкрим рядном.

НАКЛАДАТИ (класти щось кудись) (недбало) накидати, док. наложити.

НАКЛЕП (неправда, яка ганьбить когось) обмо­ва, наговір, (різко) брехня, кн. (злісний) інси­нуація, (друкований) пасквіль.

НАКОПИЧИТИ (безсистемно назбирати) на­валити.

НАКОПИЧУВАТИСЯ (поступово назбирувати­ся) нагромаджуватися, (гроші, борги) нарощу­вати, наростити, (майно) складати.

НАЛАГОДЖУВАТИ (створювати умови для діяль­ності) (чіткої) організовувати, нормалізувати, (на краще) поправляти, (щоб зробити порядок) упорядковувати; (придатним для роботи) лад­нати, лагодити, розм. рихтувати, (справи) влаш­товувати, упоряджати.

НАЛАШТОВУВАТИ (робити відповідним) ладна­ти, налагоджувати, (музичний інструмент) на­строювати, (викликати настрій) сприяти чому.

НАМАГАТИСЯ (із певними бажанням зробити щось) старатися, (із зусиллями) силуватися.

НАМЕТ (приміщення з тканини) шатро, (пару­синовий) тент.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка