Кандидат філологічних наук



Сторінка6/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

НАМІР (бажання зробити щось) думка, замір.

НАМОВЛЯТИ (умовляючи, переконувати) під­мовляти, підговорювати, нараджувати.

НАМУЛЮВАТИ (завдавати болю тертям) на-тирати,; наминати, (з мозолями) намозолити.

НАНОСИТИ (певним рухом чогось зібрати доку­пи про вітер, заметіль) нагортати, намітати, навівати, надувати, (про воду) намивати.

НАОДИНЦІ, сам на сам, віч-на-віч, тет-а-тет.

НАОСЛІП (без певності) всліпу, навмання, на­здогад, (не знаючи напрямку) будь-куди.

НАПАД (дії, часом збройні, з метою загарбати щось) (державу) агресія, (короткочасний) на­літ, набіг, (кінний) наїзд.

НАПАСТИ на кого що (зненацька вчинити на­пад) нагрянути, (збройний) наскочити, налеті­ти, вдарити, навалитися.

НАПЕРЕКІР (проти бажання) всупереч// на зло.

НАПИНАТИ (тент, шатро) розпинати, (стру­ну, лук) натягати.

НАПОЛЕГЛИВИЙ (стійкий при здійсненні своєї мети) настійливий, настирливий, підсил.: зав­зятий, упертий.

НАПОЛЯГАТИ на чому (вперто добиватися сво­го) настоювати на своєму, обстоювати що, (до­биватися) налягати, (за допомогою якогось впли­ву) натискати.

НАПРИКІНЦІ (після всього) наостанку.

НАПРИКЛАД (ест. слово, вживається при пере­ліку) приміром, скажімо, візьмімо// для при­кладу.

НАПРОТИ (з протилежного боку) супроти, візаві.

НАПРОЧУД (викликаючи захоплені почуття) надзвичайно, навдивовижу, дивовижно, не­повторно.

НАПРУЖЕНИЙ (який напружено пройнятий чимсь) завзятий, інтенсивний, (більшою мі­рою) гарячий, (внутрішньо) насторожений; (при загостренні стосунків) загострений, на­тягнутий, драматичний.

НАПРУЖЕННЯ (зусилля на здійснення чогось) напруга, (більшою мірою) потуга, гарячка, (при ускладненні становища) напруженість, гостро­та, (ситуації) натягнутість, драматизм, (внут­рішній стан при такому моменті) насторога.

НАПРУЖУВАТИ (робити пружним) напинати, натягати, (про сили, зір, пам'ять) під натужу­вати, скупчувати.

НАПРЯМ (спрямування дії) напрямок, (до міс­цевості) сторона, бік, (рух) дорога, шлях, (лі­така, судна) курс, (подорожі) маршрут; (про шляхи розвитку діяльності) лінія, напрямок, спрямованість, (суспільний, науковий) течія.

НАРЕЧЕНА (жінка перед одруженням) судже­на, кохана, (на весіллі) молода, княгиня.

НАРЕЧЕНИЙ (чоловік перед одруженням) же­них, суджений, (на весіллі) молодий, князь.

НАРИВ (гнійне запалення) гнійник, книжн. аб­сцес.

НАРИС (літературний) начерк, (художній) ескіз.

НАРОД (об 'єднання людей за певними прикмета­ми) нація, народність, плем'я, (населення краї­ни) мн. люди, громадяни, маси, зб. суспільство.

НАРОДЖУВАТИ (давати життя) родити, по­ет, сповивати, приносити, приводити (на світ), (багато) намножити.

НАСЕЛЕННЯ (сукупність людей певної місце­вості) людність, мн. жителі.

НАСИЛЬНИЙ (який здійснюється примусово) насильницький, примусовий, силуваний, під­невільний.

НАСІННЯ (зачатки рослин) (одиничне) насіни­на, зб. зерно, сім'я, (про людей) нащадки.

НАСЛІДОК (те, що виникає з чогось) (кінцевий) результат, вйслід, підсумок.

НАСЛІДУВАТИ (зображати таким, як було) передавати, відтворювати, копіювати, книжн. (з гумором) імітувати, зневажл. мавпувати.

НАСТАВАТИ (про час, події — розпочинатися) наступати, приходити, наспівати, (несподіва­но) спадати, (масово) напливати, (про стан) запановувати, установлятися.

НАТОВП (скупчення людей) юрба, розм. товпа, тлум, зневажл. збіговище, зборище, діал.: тйж-ба, глота.

НАТХНЕННИЙ (сповнений натхнення) піднесе­ний, одухотворений, (дуже) окрилений, (про вираз обличчя) одушевлений, благородний.

НАТХНЕННЯ (одухотворений порив до діяль­ності) наснага, окрилення, (про митців) жарт, муза, пегас.

НАТЯК (вислів з прихованим змістом) підтекст, двозначність, недомовленість, замовчання, книжн. алегорія.

НАХИЛ (природжений потяг до чогось) схиль­ність, уподобання, розм. жилка.

НАЩАДКИ (наступні покоління людей) потом-ство, мн. потомки, перен. сини, внуки, пра­внуки, (які продовжують рід) поріддя, коліно.

НЕБЕСНИЙ, надземний, вишній.

НЕБО (видимий простір над землею) небозвід, поет, небокрай, книжн. уроч. небеса, твердінь.

НЕБУВАЛИЙ (який досі не існував) незнаний, не­бачений, невиданий, нечуваний, книжн. (без прикладу) безпрецедентний.

НЕВГАМОВНИЙ (який не може заспокоїтися) невгомонний, (надто експресивний) непога­мовний, нестриманий, (якого неможливо спи­нити) неспинний, невпинний, (більшою мі­рою) буйний, навіжений// як очманілий.

НЕВДАХА (той, якому не щастить взагалі) не­вдатник, (у конкретній ситуації) нещасливець.

НЕВДАЧА (безуспішне виконання чогось) неве­зіння, (невдалий почин) промах, зрив.

НЕВЕЗУЧИЙ (якому не щастить) невдатний.

НЕВИГІДНИЙ (який не приносить прибутку) неприбутковий, збитковий, (який не сприяє чомусь) несприятливий, незручний.

НЕВЙЗНАЧЕНИЙ (без виразності) неконкрет­ний, нечіткий, (який оминає суть) обтічний, завуальований.

НЕВИЛІКОВНИЙ (який не піддається лікуванню) невигойний, (про душевні муки) незагойний.

НЕВИМОГЛИВИЙ (який легко пристосовуєть­ся до всього) невибагливий, неперебірливий, невередлйвий.

НЕВИННИЙ (який не має вини) безневинний, (про душу, серце) чистий, безгрішний, (про цнотливість) чесний, непорочний.

НЕВІД'ЄМНИЙ (якого не можна відділити) невіддільний.

НЕВМОЛИМИЙ (якого важко впросити) нев­благанний.

НЕВОЛЯ (позбавлення свободи) невільництво, (при повній залежності) рабство, (зі знущання­ми) ярмо.

НЕВПОПАД (зі словами мовлення) невлад, не­доречно// недоладно.

НЕВПОРЯДКОВАНИЙ (який не є організова­ний) безладний, безсистемний, (позбавлений чіткості) сумбурний, плутаний, (про мовлен­ня) незв'язний, розкиданий.

НЕВПОРЯДКОВАНО, безладно, безсистемно, розм. хаотично// без ладу, без порядку, як завгодно, як попало.

НЕВПРАВНИЙ (який має замало вправи) не­вмілий, незграбний, некваліфікований.

НЕВРІВНОВАЖЕНИЙ (який не вміє володіти собою) невитриманий, нестримний, нестри­маний, розм. нездержливий.

НЕВРОЖАЙНИЙ (з низьким урожаєм) недо­рідний, (про рік) голодний, (про поле, ниву) неплідний, безплідний.

НЕВТОМЛЕННИЙ (з неослабленою силою вия­ву) невсипущий, неослабний, непогамовний, (часто зі шумом) безперервний, (про увагу) невідривний.

НЕВТОМНИЙ (який не знає втоми) невсипу­щий, розм. невгамовний.

НЕГІДНИК (підла людина) розм. пакосник, па­скуда, зневажл. мерзотник, поганець.

НЕГОДА (погана погода) непогода.

НЕГРАМОТНИЙ (який не вміє читати і писати) неписьменний, (малоосвічений) безграмотний.

НЕДАВНО (в недавному часі) щойно, тільки, тільки що.

НЕДАЛЕКОГЛЯДНИЙ (про зір) короткозорий, (нездатний передбачити щось) непередбачли­вий, непрозорливий, (нерозторопний) недале­коглядний, недалекозорий.

НЕДБАЙЛИВИЙ (який позбавлений обов'язко­вості) недбалий, (позбавленний сумлінності) несумлінний, нехлюйський, недобросовіс­ний, безгосподарний.

НЕДБАЛЬСТВО (відсутність старанності в чо-му-небудь) недбайливість, несумлінність, під­сип, нехлюйство.

НЕДОЛАДНИЙ (який зроблений невпопад) не­вчасний, недоречний, розм. (позбавлений сприт­ності) незграбний, неоковирний, (без струн­кості) вайлуватий.



НЕДОЛЯ (гірка доля) безталання.

НЕДОПИЛЬНУВАТИ (допустити недогляд при спостереженні за ким-, чим-небудь) не­доглянути, недогледіти, недодивитися.

НЕДОРІКА (ні на що не здатний) зневажл.: нікче­ма, непотріб, убозтво, убожество, мізерія, піг­мей, розм. нуль, пішак, дрібнота, (нічим особли­вий) посередність, (про соціально пропащих лю­дей) шантрапа, шушваль.

НЕДОСВІДЧЕНИЙ (який не має досвіду для чо­гось) непідготовлений, небувалий.

НЕДОСКОНАЛИЙ (який не є досконалим у чо­мусь) незрілий, недовершений, недолугий.

НЕДОСЯЖНИЙ (до якого важко доступити, не можна досягнути) недоступний.

НЕДОТЕПА (той, що йому важко думати) ту-пйця, тупак, в знач. ім. тугоголбвий, твердо­лобий.

НЕДРУЖНИЙ (який не відзначається єдністю) незлагоджений, (про роботу) нечіткий.

НЕЗАЛЕЖНИЙ (який не підкоряється нікому) самостійний, вільний, суверенний.

НЕЗАМІЖНЯ (яка не перебуває в шлюбі) не­одружена// вільного супружого стану.

НЕЗБАГНЕННИЙ (вчинки якого не вдається передбачити) непередбачуваний.

НЕЗВИЧАЙНИЙ (який відрізняється від інших) особливий, незвичний, книжн. неординарний.

НЕЗДАТНИЙ (який позбавлений властивостей для чогось) нездібний, неспосібний, негожий на що, незугарний.

НЕЗДІБНИЙ (який не має природної обдарова­ності) недотепний, бездарний, тупий// не по плечу кому що.

НЕЗДОЛАННИЙ (якого не можна перемогти) незламний, незломний, непереможний, не­подоланний (у взаємній боротьбі), непобор­ний, незборимий, (перешкода) непереборний.

НЕЗІБРАНИЙ (який не вміє зосереджувати дум­ки, увагу) неорганізований, розм. розхриста­ний, зневажл. розхлябаний, хаотичний, (який порушує дисципліну) недисциплінований.

НЕЗІБРАНІСТЬ (відсутність організації в чомусь) самоплйв, стихійність, (незавершення розпоча­тих справ) анархія, зневажл. розхлябаність.

НЕЗНАЙОМИЙ ім. (невідома людина) незна­йомець, у знач. ім. невідомий.

НЕЗНАНИЙ (про якого немає відомостей) неві­домий, незнайомий, (без імені) безіменний, анонімний.

НЕЗРОЗУМІЛИЙ (якому нема пояснення) не-з'ясований, даремний, безпричинний.

НЕЗРЯЧИЙ (який не бачить) сліпий, невидіо-чий, темний.

НЕЙМОВІРНИЙ (у який важко повірити) неправ­доподібний, неможливий, немислимий, (безглуз­дий) парадоксальний, анекдотичний, дикий.

НЕКОМПЕТЕНТНИЙ (який недостатньо обі­знаний з чимось) незнайомий з чим, необізна­ний з чим, (не знає чогось без його вини) не-поінформований, невтаємнйчений, непосвя-чений.

НЕКОНТРОЛЬОВАНИЙ (який не контролює своїх вчинків) безконтрольний, (діє навмання) неусвідомлений, несвідомий, (виконує, діє ме­ханічно) підсвідомий, інтуїтивний, (про ви­никнення почуттів) стихійний, книжн. (неко-ординуючи рухів, реакції) рефлективний, реф­лекторний.

НЕКУЛЬТУРНИЙ (який не має належного ви­ховання) невйхований, (без вміння поводити­ся) неотесаний.

НЕЛЕГАЛЬНИЙ (який дуже таємничий, прихо­ваний) підпільний, таємний, (з конспірацією) конспіративний.

НЕЛЮД (про людину, що втратила свою гід­ність) лайл., зневажл. недолюдок, виродок, потвора.

НЕМОЖЛИВИЙ (поганий, неприємний) не­стерпний, нестерпимий, незносний, (жор­стокий)^ немилосердний.

НЕНАЖЕРА (той, хто об вдається) жерун, заст. черевоугодник.

НЕОДМІННО (яким не можна знехтувати) конче, доконечно, неухильно, обов'язково, будь-щр-будь.

НЕОДРУЖЕНИЙ ім. 1. (який не перебуває в шлюбі) у знач. ім. нежонатий // вільного су-пружого стану; 2. парубок, хлопець, у знач, ім. нежонатий, заст. кавалер, діал. леґінь.

НЕОХАЙНА ім. (про неакуратну жінку) нече­пуруха, зневажл. нетіпаха, нехлюя, задрипан­ка, лайл. хвойда.

НЕОХАЙНИЙ (про зовнішній вигляд людини, порядок у домівці) неакуратний, (без смаку одягнутий) недбалий, (як-небудь) нечепурний.

НЕПЕВНИЙ (на якого не можна покластися) ненадійний, сумнівний, (який не хоче нести відповідальності за свої слова, вчинки) безвід­повідальний, (за двозначними діями якого при­ховується щось небезпечне) хисткий, хиткий.

НЕПОГАМОВНИЙ (який не може стримати своїх почуттів) ненаситний, невтолймий.

НЕПОДОЛАННИЙ (про почуття, які важко стримати) незборимий, непоборний, непе­реборний, непереможний.

НЕПОГАСНИЙ (про тривкі почуття) невгаси­мий, (про кохання) неопалимий.

НЕПОГІДНИЙ (коли є негода) непогожий, по­хмурий, (з дощем) дощовитий.

НЕПОКІРНИЙ (який не хоче коритися) непокірли­вий, (з почуттям впертості) норовистий, норовли­вий, (з непослухом) неслухняний, баламутний.

НЕПОКІРНІСТЬ (небажання підкорятися) не­покора, непокірливість, (небажання слухати­ся) непослух, неслухняність, (з виявом проте­сту) баламутство, бунтарство.

НЕПОРУШНИЙ (який, не рухаючись, залиша­ється в тому ж стані) нерухомий, (більшою мірою) завмерлий, застиглий, (особливо) мерт­вий, закляклий, задерев'янілий, закостені­лий, заціпенілий.

НЕПРИСТОЙНИЙ (який не відповідає прийня­тим моральним нормам у поведінці та мові) не­належний, неподобний, (без скромності в ін­тимних справах) безсоромний, безстидний, со­роміцький, (про мову) нецензурний, (про карти­ни) порнографічний, (про людину, що поводиться з викликом) грубий, брутальний, цинічний.

НЕПРИТОМНИЙ (який втратив свідомість) зомлілий, зімлілий, обмерлий, безтямний, безпам'ятний, знепритомнілий.

НЕПРИТОМНІСТЬ (втрата притомності) за­буття, зомління, розм.: нетяма, безтямність, безпам'ятство.

НЕПРИТОМНІТИ (впадати в непритомність) зомліти, мліти, (часто) умлівати.

НЕПРИХИЛЬНИЙ (який неприхильно стави­ться до кого-небудь) незичливий, недоброзич­ливий, неприязний, неласкавий, (який не ви­ражає добра) недобрий, ворожий.

НЕПРИХИЛЬНІСТЬ (недоброзичливе ставлен­ня до когось а. чогось) неприязнь, недоброзич­ливість, (особливою мірою) нелюбов, антипа­тія, (неприхована) ворожість, неласка, не­привітність, нелюб'язність.

НЕПРОЗОРИЙ (який не пропускає світла) не­проникливий, непроглядний.

НЕПРОПОРЦІЙНИЙ (який не має правильного співвідношення частин) диспропорційний.

НЕПРОХІДНИЙ (через який важко пройти) підсил. непролазний.

НЕРВОВИЙ (який хворобливо збуджений) нер­возний, (більшою мірою) роздратований, га­рячковий, судорожний, (з приступом лихо­манки) лихоманний.

НЕРВУВАТИСЯ (перебувати в нервовому ста­ні) денервуватися, дратуватися, нервувати, розм. психувати.

НЕРИТМР-ВДИЙ (який позбавлений ритму) арит­мічний, нерівномірний.

НЕРІДНИЙ (який не перебуває в кровній спорід­неності, але вважається рідним) названий, наречений, прийомний, діал. прибраний.

НЕРІШУЧИЙ (який вагається) безвільний, (влас­тивий сумнів) невпевнений, непевний, (про голос, рух) нетвердий, слабий, (рух) хисткий.

НЕРОЗВАЖЛИВИЙ (який діє без обдумування) нерозважний, непоміркований, нерозсудли­вий, (без обережності), необачливий, необач­ний, (без передбачення наслідків) необережний.

НЕСВІЖИЙ (який через давність втратив свої якості) залежаний, злежаний, розм. (перетри­маний) старий, давнішній, (про вигляд, зокре­ма людини) пом'ятий, прим'ятий.

НЕСИСТЕМАТИЧНИЙ (який діє час від часу) епізодичний, нерегулярний, непостійний, книжн. спорадичний, (інколи) випадковий.

НЕСИСТЕМАТИЧНО (з певними проміжками) прихапцем, інколи, іноді, уривками// час від часу, від часу до часу.

НЕСКАЗАННИЙ (якості якого не можна висло­вити словами) надзвичайний, непереверше-ний, невимовний, неописанний.

НЕСКРОМНИЙ (який позбавлений скромності) (з двозначними натяками) фривольний, дво­значний, (фамільярний) сміливий, вільний.

НЕСПОДІВАНИЙ (який відбувається несподіва­но) раптовий, (більшою мірою) наглий, нагаль­ний; нежданий, негаданий, непередбачуваний.

НЕСПОДІВАНКА (те, що зроблено зненацька) сюрприз.

НЕСПОДІВАНО (без сподівання) зненацька, враз, нараз, неждано, негадано, раптово, раптом, розм. знагла, нагло.

НЕСПОКІЙ (відсутність спокою) хвилювання, сум'яття, (з передчуттям чогось) занепокоєння, тривога, (з порушенням стосунків) незлагода.

НЕСПОКІЙНИЙ (який переживає життєві турбо­ти) тривожний, ворохобний, бентежний, (про ду­шевний стан) нервовий, нервозний, ворохобний, (про характер) невгамовний, невгомонний.

НЕСПРАВЕДЛИВИЙ (який безпідставно крив­дить інших) неправий, (покараний без прови­ни) незаслужений, неправдивий.

НЕСПРАВЖНІЙ (якого насправді нема) обман­ливий, примарний, облудний, (справжнім тільки здається) ілюзорний.

НЕСТИ (взявши в руки, переміщати) двигати, (з великими зусиллями) перти, цупити, діал. гй-рйти, (про вітер) гнати.

НЕСТІЙКИЙ (який не має міцної основи) не­тривкий, (про мінливість поглядів) мінливий.

НЕСУМІСНИЙ (який не збігається з чимсь) не­відповідний, (зовсім) взаємовйключний.

НЕТАКТОВНИЙ (який поводиться поза прави­лами пристойності) безтактовний, безтактний, (може ображати) некоректний, неделікатний, (без врахування присутності інших) нескром­ний, (з грубістю) вульгарний.

НЕТЕРПЕЛИВИЙ (якому не терпиться) бист­рий, прудкий, швидкий, нетерплячий.

НЕУК (неосвічена людина) невіглас, (без знань у якійсь галузі) профан.

НЕХІТЬ (відсутність бажання) небажання, не­охота.

НЕХТУВАТИ (незважати на когось) ігнорува­ти, (спеціально) зневажати, погорджувати, (з байдужістю) легковажити, (для святого спо­кою) обходити, обминати, переступати.

НЕЧУТЛИВИЙ (без чуйного ставлення до когось) нечулий, черствий, товстошкурий, (зі схиль­ністю до жорстокості) безсердечний, кам'я­ний, бездушний, очерствілий.

НЕЩАСЛИВЕЦЬ (той, хто зазнав багато горя) безталанник, розм. бідолаха, горопаха, діал. сірома, сіромаха; у знач. ім. нещасний, бідолашний.

НЕЩАСЛИВИЙ (який не має щастя) нещас­ний, згорьований, безталанний, бездольний, (що зазнав багато мук) багатостраждальний, (який живе в біді) бідний, горопашний, (який приносить нещастя) фатальний, злощасний.

НЕЩАСТЯ (те, що приносить страждання) горе, біда, лихо, (подія з трагічним кінцем) трагедія.

НЕЯСНИЙ (якого важко зрозуміти) малозрозу­мілий, незрозумілий, туманний, (з затемненим змістом) темний, (якого важко пояснити) не­поясненний, нез'ясовний, непояснимий, (не доведений до розуміння) невйяснений, не­розгаданий, недоступний.

НИДІТИ (знемагаючи від чогось) скніти, мару­дитися, (від безділля) томитися, (бути пригні­ченим) киснути.

НИЖНІЙ (який розташований внизу) долішній, (під всіма іншими) спідній.

НИЗ (нижня частина чогось) спід, діл.

НИЗИНА (низька місцевість) низовина, низ, поділ.

НИЗКА (насилені на щось предмети) разок, шну­рок; вервечка, (сукупність однорідних пред­метів) ряд, ланцюг, лінія, (сукупність подій) цикл, (певна кількість діячів якоїсь галузі знань, науки) когорта, плеяда, сузір'я.

НИЗОВИЙ (розташований у низині) низький, низинний.

НИЗЬКИЙ (який невисокий) малий, невисо­кий, невеликий, низькорослий, (дуже низь­кий) маленький, карликуватий, кУций, при­земний, присадкуватий, (на невеликій висоті) невисокий, (про хмари) навислий, (про звуки) грубий, густий, басовитий.

НИКАТИ (ходити без певної мети) тинятися, ве­штатися, снувати, (часто) сновигати, (зі зни­женою характеристикою) швендяти, швендя-тися, (шукаючи чогось) нипати, шастати, шастатися, мишкувати.

НИЦЬ (обличчям вниз) долілиць, долічерева.

НИЩИТЕЛЬ (той, хто руйнує) руйнівник.

НИЩИТИ (руйнуючи, припиняти існування чо­гось) знищувати, винищувати, ліквідовувати, руйнувати, бити, трощити.

НІВРОКУ (досить гарний, добрий) розм. нічого, непогано, пристойно// непоганий, незгір­ший, незлий, (при задоволенні певних вимог) пристойний, порядний.

НІБИ (ужив, для вказівки на порівняння чогось з чимсь) мов, наче, неначе, немов, буцім, ніби­то, начеб, начебто, немовбито, діал. гейби.

НІЖИТИСЯ (насолоджуватися бездіяльністю) пеститися, виніжуватися, розм. кайфувати.

НІЖНИЙ (приємний для сприймання) ласкавий, лагідний, (у стосунках) м'який, (запах) тон­кий, (на вигляд, дотик) оксамитовий, барха­тистий, шовковистий.

НІКУДИШНІЙ (який ні на що не здатний) нікчемний, непотрібний, фам. задрипаний; (позбавлений цінності) дріб'язковий, копійча­ний, мізерний, незначний, пустий.

НІМБ (сяйво над головою як символ святості, величності) ореол.

НІМИЙ (позбавлений здатності говорити) без­словесний, безмовний, (втратив голос) без­голосий, (не бажає говорити) тихий.

НІСКІЛЬКИ, нічого// ні краплі, ні на йоту, ні на крихту.

НІХТО, жоден// ані один.

НІЩО, аніщо// (нічого) дуля з маком, дірка з бублика.

НОВАК (той, хто недавно з'явився десь) но­вачок, у знач. ім. новенький.

НОВИЙ (який недавно виник, щойно з'явився) свіжий, жарт, (про посаду людини) новоспе-чений, (нашвидкуруч приготовлений) скоро-спечений.

НОВИНА (щось нове) новинка, першина.

НОМЕР, число.

НОСИТИ (часто переміщати щось зі собою) тягати, таскати.

НУДЬГУВАТИ (не відчувати зацікавлення) на­дитися, р. скучати// нудьга взяла за серце.

НУМЕРУВАТИ (позначати щось цифрами) ци­фрувати.

НУТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини і тва­рини) нутро, середина, розм. мн.: тельбухи, печінки, зневажл. бебехи.
О
ОБАЧНИЙ (який все робить обдумано) обачли­вий, оглядистий, обережний.

ОБАЧЛИВІСТЬ (обдуманість всього при вико­нанні чого) обачність, обережність, оглядність.

ОББІГАТИ (швидко бігаючи, побувати всюди) об­ганяти, розм. обгасати, (особливо швидко) облі­тати.

ОББІЛУВАТИ (знімати шкуру із забитої твари­ни) білувати, здирати, лупити, облуплювати.

ОБВИНУВАЧЕННЯ (те, що вважається про­виною) звинувачення, оскарження, книжн. інкримінація.

ОБВИСЛИЙ (опущений донизу) звислий, (про шкіру людини, що вкрита ще й зморшками) дряблий.

ОБВИВАТИ (повившись, покривати що-небудь) оповивати, обплітати, повивати, розм. обплу­тувати.

ОБВІДКА (те, що оточує смугою щось) бордюр, обідок, облямівка, обкантування, мн. береги.

ОБВ'ЯЗУВАТИ (оповивати чимсь кого а. що) перев'язувати, оперізувати.

ОБГОВОРЮВАТИ (обмінюватися думками) обмір­ковувати, розм. (дуже детально) обсмоктувати, (ставити на обговорення) розглядати, розбирати.

ОБДАРУВАННЯ (здібності людини) хист, та­лант, талановитість, дар, розм. кебета.

ОБДУМУВАТИ (в думках зважувати щось) об­мислювати, обмірковувати, виважувати.

ОБДУРЮВАТИ (на шкоду чомусь не виконува­ти чогось) підводити, обманювати// лишити з носом, пошити в дурні, забити баки, замили­ти очі, обводити навколо пальця.

ОБЕРІГАТИ (захищати когось) берегти, охоро­няти, захищати, пильнувати.

ОБ'ЄДНАННЯ (група осіб, організацій, держав, що мають спільні інтереси, ідеї) співдруж­ність, співтовариство, союз, (переважно вели­ких об'єднань) блок, федерація, конфедерація, ліга.

ОБ'ЄДНУВАТИ (з'єднавши, утворити щось ці­ле) з'єднувати, зводити, згуртовувати, злива­ти, книжн. інтегрувати.

ОБ'ЄДНУВАТИСЯ (утворювати одне ціле з ок­ремих незначних одиниць) гуртуватися, органі­зовуватися, (вступати в єдині зв'язки більших структур) згуртовуватися, єднатися, блокува­тися.

ОБ'ЄКТ (те, що стало засобом обговорення, дії) предмет.

ОБДЕРТИЙ (який у поношеному одязі) обідра­ний, обірваний, обшарпаний, бідний.

ОБДУРЮВАТИ (вдаватися до обману) обма­нювати, розм.: ошукувати, обшахраювати// лишати з носом, обводити навколо пальця, замилювати очі.

ОБІЙМАТИ (ніжно охоплювати руками когось) обнімати, обгортати, пригортати.

ОБІКРАСТИ (багато чогось викрасти в когось) пограбувати, забрати, (геть усе) обчистити, обідрати.

ОБІЦЯНКА (зобов'язання зробити щось) уроч. обітниця, слово.

ОБІЦЯТИ (зобов 'язуватися зробити щось) розм. обіцятися, діал. зарікатися.

ОБ'ЇДАТИ (поступово з'їдати щось) (тверде) обгризати, (з усіх кінців) пообкошувати.

ОБКЛАДИНКА (покриття книжки, зошита) (м 'яка) обгортка, (тверда) оправа, палітурка.

ОБЛЕСЛИВИЙ (який схильний до лестощів, ча­сто догідливий) улесливий, підлесливий, со­лодкий, масний.

ОБЛЕСНИК (той, хто любить леститися) лес­тун, підлесник, догідник, зневажл.: підлиза, підлабузник, блюдолиз, лакуна, підхлібник.

ОБЛЕЩУВАТИ (догідливо поводитися з кимсь) запобігати, догоджати, піддобрюватися, розм. (принижуючись) плазувати, стелитися, (в роз­мові) підмащувати, зневажл. підлизуватися, прилещуватися.

ОБЛИЧЧЯ (передня частина голови людини) лице, вид, розм., інколи зневажл. фізіономія, вульг. пйка, морда, рило, мармиза, (гладке, часто зі словом наїджена) будка.

ОБЛІТАТИ (про листя з дерев) опадати, спада­ти, обсипатися.

ОБЛОГА (перебування в оточенні) оточення, (певне місце) блокада, розм. кільце, кліщі.

ОБЛОЖИТИ (покрити поверхню чогось) об­класти, (будинок) облицювати, обмурувати; (розташуватися довкола) обступити, оточити.

ОБЛУДА (вияв нещирості) лицемірство, фальш.

ОБЛУПЛЕНИЙ (покриття якого пошкоджене) обдертий, облущений, обшарпаний, пошкод­жений.

ОБЛЯГАТИ (щільно прилягати до тіла) обтяга­ти, обтискати, розм. облипати, поет, обгорта­ти, (місто, ворога) оточувати.

ОБЛЯМОВУВАТИ (оздоблювати лямівкою) ля-мувати, оторочувати, окантовувати// обши­вати лямівкою.

ОБМАН (подання комусь неправильної інформації) неправда, омана, фальш, ошуканство, (в спра­вах) фальшування, обдурювання.

ОБМИНАТИ (рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, (літаючи) облітати.

ОБМОВЛЯТИ (неприязно і недоброзичливо ви­словлюватися про когось) наговорювати, (злоб­но) неславити, ославлювати, (брехливо) оббрі­хувати, очорняти, шельмувати// протирати кістки, перетирати на зубах.

ОБМОТУВАТИ (обвиваючи, загортати з усіх сторін) обвивати, обгортати, (пелюшкою) по­вивати, (щільно обтуляючи з усіх сторін) кута­ти, обкутувати.

ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (який вимагає беззастереж­ного виконання) доконечний, неодмінний, не­ухильний, конечний, (завжди притаманний комусь) неодмінний, незмінний, неминучий, (який завжди з ним) постійний.

ОБОРОНЯТИ (від нападу когось) захищати, бо­ронити, розм. (у невеликому оточенні) обстава­ти, (погляди) обстоювати, (за кого ) уступати­ся, (від собак) відбороняти// ставати в обороні.

ОБРАЖАТИ (зневажливим словом чи вчинком) принижувати, зневажати, зачіпати когось, вражати, розм. (морально) кривдити// вражати словом, зачіпати за живе, зачіпати честь, ят­рити душу, краяти душу.

ОБРАЖАТИСЯ (відчувати образу) ображувати-ся, розм. дутися на кого// фам. вдаритися в образу, надути губи (губки), надутися як сич (індик) перед смертю, зневажл. (дуже обра­жатися) полізти в амбіцію.

ОБРАЗА (слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда.

ОБРАЗЛИВИЙ (який завдає образи) вразливий, прикрий, кривдний, (болісно відчуває образу) недоторканний.

ОБРАМЛЮВАТИ (оточувати що-небудь у ви­гляді смуги) обрамляти, окантовувати, обхоп­лювати, облямовувати.

ОБРИВ (прямовисний стрімкий схил) прірва, урвище, круча, крутизна, (у Карпатах) бескид.

ОБРИДНУТИ (стати противним) огиднути, спротивіти, спротивитися.

ОБРІЗ (гвинтівка з вкороченим стволом) відріз, діал. втйнок.

ОБРУБОК (обтята частина чогось) відрубок, оцупок, утинок, цурпалок.

ОБРЯД (здійснення певного традиційного дій­ства) книжн. ритуал, церемонія.

ОБРЯДОВИЙ (який пов'язаний з обрядом) ри­туальний, (в релігійному служінні) сакрамен­тальний, сакральний.

ОБСКУБУВАТИ (обривати пір'я) обскубати, скубти, общипувати.

ОБСЛІДУВАННЯ (з метою встановити стан здоров'я) огляд, обстеження.

ОБСЛІДУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким, чим) обстежувати, оглядати.

ОБСТАВИНИ ми. (факти, при яких щось здій­снюється) умови, стан, становище, атмосфера.

ОБСТУПАТИ (розташовуватися довкола чогось) оточувати, розм. обліплювати, (з метою захо­пити) облягати, обходити, блокувати, охоплю­вати, стискати, (про ліс, дерево, будівлі) опері­зувати, оповивати, обіймати.

ОБСЯГ (кількість чого-небудь) розмір, об'єм, мн. межі.

ОБШУК (шукання чогось забороненого) трус.

ОБШУКУВАТИ (робити обшук) розм.: трясти, перетрясати, переривати.

ОГОЛОШЕННЯ (повідомлення про щось) опові­щення, р. об'ява.

ОГОЛОШУВАТИ (доводити щось до відома ко-го-небудь) проголошувати, р. об'явити.

ОГОРОЖА (те, що оточує щось) огорода, (з до­щок) паркан, (з вертикальних) штахети, (з вер­тикальних колів) частокіл, (з пруття) тин, пліт, (з жердин) ворйння, (з живих кущів) живопліт.

ОДВІЧНИЙ (який існує від найдавніших часів) споконвічний, прадавній, прастарий.

ОДНОБАРВНИЙ (який того самого кольору) однотонний, одноколірний, однокольоровий, книжн. монохромний.

ОДНОГОЛОСНО (єдиною думкою) одностай­но, однодушно, (в дії) дружно.

ОДНОКРОВНИЙ, єдинокровний.

ОДНОРІЧНИЙ, однолітній.

ОДНОЧАСНИЙ (який діє в цей же час) рівно­часний, паралельний, синхронний.

ОДНОЧАСНО, рівночасно, водночас, книжн. синхронно, (гуртом) разом, спільно.

ОДРУЖИТИ (з'єднати шлюбом чоловіка з жін­кою) поєднати, розм. (до когось) пристроїти, (чоловіка) оженити// (жінку) видати заміж.

ОДРУЖИТИСЯ з ким, док. (стати подружжям, і на кому лише про чоловіка) поженитися,' побратися, фам. спаруватися, розм. поєднати­ся, (в церкві) повінчатися, обвінчатися (в загсі) зареєструватися, (лише про жінку) віддатися// взяти шлюб, піти до вінця, стати на рушник, г вийти заміж (про жінку).

ОДЯГ одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) на­ряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, свя­щеників) мн. ризи, (убогий) одежина, (порва­ний) лахміття, дрантя, (спідній) білизна.

ОДЯГАТИ вдягати, зодягати, одівати.

ОДЯГАТИСЯ убиратися, вдягатися, (в щось святкове) наряджатися, (з прикрасами) при­чепурюватися.

ОЖИВАТИ (сповнюватися новими силами) від­живати, воскресати, (про природу) пробуджува­тися, прокидатися, будитися, (у пам'яті) по­ставати, народжуватися, (наповнюватися ру­хом, шумом — про місто, площі) оживлятися.

ОЖИТИ (стати знову живим) воскреснути.

ОЖИВЛЯТИ (робити знову живим) воскреша­ти, відживляти.

ОКОЛИЦЯ (навколишня місцевість) окрУга, дов­кілля, (те, що далі від основної частини) окра­їна, край, (села) царина.

ОКРЕМИЙ (який є частиною цілого) роз'єдна­ний, відокремлений, окремішній, поодинокий.

ОКРІП (кип'яча вода) кип'яток, розм. вар.

ОПАЛЮВАТИ (пошкоджувати поверхню вогнем) обпалювати, осмалювати, (сильно) обвуглюва­ти, (дією сонця) обсмалювати.

ОПАМ'ЯТАТИ (вивести когось із забуття) опри-томнити, очутйти, (із задуми) отямити.

ОПАМ'ЯТАТИСЯ (після розгублення прийти до пам'яті) схаменутися, отямитися, опритомні­ти, прокинутися, розм. оговтатися// прийти до свідомості, прийти до пам'яті, прийти до себе.

ОПИНЯТИСЯ (ідучи, зненацька з 'являтися десь) потрапляти, попадати, діставатися.

ОПИТУВАННЯ (всенародний запит) референдум.

ОПЛЕСКИ мн. (плескання в долоні) аплодис­менти, підсил. (з вигуками схвалення) овації.

ОПОВІДАННЯ (з невеликим змістом) розпо­відь, (літературний твір) новела.

ОПУДАЛО (предмет для відлякування шкідників на городах) страхопуд, чуперадло.

ОПУСКАТИСЯ (переміщатися вниз, покриваю­чи що-небудь — про сніг, пил) спадати, осідати, опадати, випадати (дрібний дощ, роса) уляга­тися.

ОРАНЖЕВИЙ (жовтий із червонуватим відтін­ком) жовтогарячий, апельсиновий, помаран­чевий.

ОРАЧ (той, хто оре землю) плугатар, заст. ра­тай, перен. хлібороб.

ОРГАНІЗАЦІЯ (люди, об'єднані якимись інтере­сами) товариство, спілка, (з вільнішими члена­ми) громада, товариство, (про міжнародні) асо­ціація, ліга, союз, альянс, коаліція.

ОРГАНІЗОВУВАТИ (започатковувати щось) створювати, засновувати, формувати, (про пев­ні заходи) влаштовувати, готувати.

ОРИГІНАЛЬНИЙ (який має цілком властиві лише йому риси) своєрідний, самобутній.

ОСАДОК (дрібні частинки на дні рідини) осад, фус, (неприємне почуття) накип, намул.

ОСВІЧЕНИЙ (який має широкі знання) грамот­ний, розм. учений, книжн. ерудований, начи­таний.

ОСВОЮВАТИ (навчатися користуватися чим-небудь) опановувати, док. розм. осідлати, (ро­бити придатним для чогось) підкоряти, (нові земельні ділянки) обживати.

ОСЕЛЯ (місце безпосереднього проживання) житло, (де є інші будівлі) садиба.

ОСКАРЖЕННЯ (скарга до вищої інстанції, ча­сто юридичної) апеляція// подати скаргу.

ОСКАРЖУВАТИ (подавати скаргу) опротесто­вувати, апелювати.

ОСНОВА (те, на чому будуються суспільні чи політичні принципи) мн.: підвалини, засади, фундамент, база, (для невеликого) підмурівок, підстава, грунт, підґрунтя.

ОСНОВОПОЛОЖНИЙ (який є основою чогось) головний, фундаментальний, стрижневий, ключовий, родоначальний.

ОСНОВОПОЛОЖНИК (той, хто поклав поча­ток чогось) зачинатель, засновник, родона­чальник, книжн. фундатор.

ОСОБА (одна із людей) людина, чоловік, душа, книжн. індивід, (член суспільства) індивідуаль­ність, особистість, (з певним суспільним стано­вищем) постать, персона, фігура, ірон. шишка, цяця.

ОСОБИСТИЙ (який створений даною особою) суб'єктивний, (належить даній особі) приват­ний, персональний, індивідуальний, (підпис) власноручний, (стосується її життя) інтим­ний, приватний, осібний.

ОСОБЛИВІСТЬ (те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикме­та, якість, (про вияв чогось) знак, показник, свідчення чого-небудь.

ОСОРУЖНИЙ (який викликає ненависть) нена­висний, (який є недобрим) недоброзичливий.

ОСТЕРІГАТИСЯ (стерегтися чогось небажано­го) берегтися, оберігатися, уважати, уникати, пильнуватися.

ОСУДЖЕННЯ (несхвальне ставлення до кого-, чого-небудь) несхвалення, засудження, розм.: осуд, (особливо негативне) гана, книжн. ост­ракізм.

ОСУДЖУВАТИ (несхвально ставитися до ко­гось, чогось) несхвалювати, засуджувати, (особ­ливо негативно) гудити, плямувати, ганьбити, хулити, (лаючись) шельмувати.

ОСУДЛИВИЙ (який осуджує) несхвальний, не­похвальний, (любить негативно говорити про всіх і все) пащекуватий.

ОСЯЙНИЙ (який випромінює світло) проме­нистий, промінний.

ОТРУЙНИЙ (який містить отруту) отруйли-вий; діал. ядовйтий, книжн. токсичний.

ОТРУТА (шкідлива для організму речовина) тру­тизна, трунок, діал. яд.

ОЩАДНИЙ (який зберігає те, що має) береж­ливий, ощадливий, (живе з розрахунком) еко­номний, діал. кукібний.

ОЩАДНІСТЬ (бережне ставлення до власності) ощадливість, бережливість, економія, еко­номність.

ОЩАСЛИВЛЮВАТИ (робити щасливим) щас­ливити// фортуна посміхається кому.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка