Кандидат філологічних наук



Сторінка9/20
Дата конвертації03.03.2016
Розмір6.14 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Р
РЕТЕЛЬНИЙ (який намагається сумлінно вико­нувати свої обов'язки) старанний, справний, сумлінний, дбайливий, акуратний.

РЕЦЕНЗІЯ (оцінка твору) відзив, відгук.

РИНОК (місце для торгівлі) базар, торговиця.

РИНКОВИЙ (який пов'язаний з куплею-прода-жем) базарний, торговий.

РИНУТИ (раптово потекти про сльози) по­котитися, хлинути, (про несподіваний водяний потік) бухнути, политися, (про дощ) линути.

РИСУВАТИ (наносити зображення на щось фар­бами, олівцем, чорнилом) малювати, зарисову­вати.

РІВНИЙ (який не має заглибин і підвищень) гладкий, плоский, плескатий, гладенький.

РІД (ряд поколінь) фамілія, (ширше) плем'я, (ви­шукано, з гордістю) порода, книжн. династія, зневажл. кодло.

РІДНИЙ (який кровно споріднений з кимсь) кровний, кревний, (по батькові) однокров­ний, єдинокровний, книжн. єдиноутробний, (як іменник) родич.

РІЗАТИ (чимсь гострим) краяти, тяти, (грубо) кремсати.

РІЗНОБІЧНИЙ (який виявляється в різному) ба­гатогранний, багатобічний, багатосторонній.

РІЗНОРІДНИЙ (який різний за складом) неод­норідний, книжн. гетерогенний.

РІЗЬБИТИ (наносити візерунки на чомусь твер­дому) вирізьблювати, (на дереві) вирізати, (на дуже твердому) карбувати, (тонкий візерунок) мережати.

РІШУЧИЙ (який виявляє категоричність) твер­дий, категоричний, (який не терпить запере­чення) безапеляційний, беззаперечний, книжн. ультимативний.

РОВЕСНИК (одного з іншими віку) одноліток, пе­ревесник.

РОВЕСНИЦЯ, одноліток, перевесниця.

РОДИНА (найближчі родичі) сімейство, рідня, (в одному приміщенні) у знач. ім. домашні, хат­ні, діал. (часто із слугами) челядь.

РОЗБЕЩЕНИЙ (який ігнорує правила пристой­ності) розпущений, (надмірно) розпещений, (виявляє це бурхливо) розгнузданий, свавіль­ний, зневажл. розперезаний.

РОЗБІЙ (бійка з певною метою) розбійництво, розбишацтво.

РОЗБІЙНИК (той, хто грабує, убиває) роз­бишака, харцизник.

РОЗБРАТ (відсутність злагоди) незгода, нелад, незлагода, звада, мн. свари, чвари, (між сусіда­ми) міжусобиця, (у поглядах) непорозуміння.

РОЗБРЕСТИСЯ (піти в різні боки) розійтися, (швидко) розбігтися, розтектися, (співчутли­во) розлізтися (межи людьми) (у Т.Шевченка).

РОЗБУХАТИ (наповнюватися при рості) набря­кати.

РОЗБУШУВАТИСЯ (набрати небуденного роз­руху про море, річку) розбурхатися, розігра­тися, (про хвилі) збуритися, розбуятися, схви­люватися.

РОЗВАГА (те, що розважає товариство) заба­ва, мн. ігри, веселощі.

РОЗВАЖАТИ (займати когось розвагами) за­бавляти, втішати.

РОЗВАЖНИЙ (здатний продумано виконувати щось) розсудливий, поміркований, тверезий, книжн. раціоналістичний.

РОЗВАЛЮВАТИ (робити руїну) руйнувати, (но­ве) розкидати, (сильним ударом, натиском) ви­саджувати.

РОЗВИВАТИ (робити вільним те, що було зви-нуте) розгортати, (вітрила) розпускати, (скру­чене) розкручувати.

РОЗВИТОК (процес зміни чогось) розвій, підне­сення.

РОЗВІДКА (таємне здобування відомостей про противника) розвідини.

РОЗВ'ЯЗКА (завершення якоїсь справи, сюжетної лінії твору) закінчення, кінець, (задачі) вирі­шення.

РОЗВ'ЯЗНИЙ (який не відчуває незручності) неви­мушений, вільний, (виходить за межі норми) безцеремонний.

РОЗВ'ЯЗУВАТИ (знаходити відповідь на по­ставлену умову) вирішувати, рішати.

РОЗГЛЯД (вивчення чогось) аналіз, досліджен­ня, розбір чогось, обмірковування.

РОЗГНУЗДАНІСТЬ (неоправдана поведінка) розпущеність, розбещеність, свавільність, зневажл. розперезаність.

РОЗГОВОРИТИСЯ (говорити довго і охоче) роз­балакатися, розм. розгомонітися, фам. розбазі­катися.

РОЗГОЛОСИТИ (широко повідомити дещо) роз­нести, розм. розплескати, роздзвонити.

РОЗДАВЛЮВАТИ (стискаючи, руйнувати щось) роздушувати, розчавлювати, розплющувати, (ногою) розтоптувати.

РОЗДИРАТИ (різкими рухами роз'єднувати на частини) розривати, (сильно) розпанахувати, (про дерево) розчахувати.

РОЗДІЛ (у книзі) частина, глава.

РОЗДОРІЖЖЯ (розходження шляхів, стежок) розпуття, перехрестя, перетин.

РОЗДРАЖНЮВАТИ (якимись способами викли­кати в когось злість) злити, розсерджу вати, розлютовувати, розм. роздрочувати// виводи­ти з терпцю кого, дратувати нерви кому.

РОЗДУВАТИ (розносити вітром) розвівати, роз­віювати, роздмухувати.

РОЗДЯГАТИСЯ (знімати зі себе одяг) розбира­тися, (пальто) скидати, знімати.

РОЗЖАРЕНИЙ (який став дуже гарячим) роз­печений, розпалений, розігрітий.

РОЗЖИТИСЯ (стати багатим) розбагатіти, запомогтйся, (виказуючи при тому свою пиху) розпаношитися, розпаніти.

РОЗЗЯВА (неуважна людина) зівака, фам. Ґава, зневажл. солопій, розтелепа.

РОЗКАЗУВАТИ (передавати словами якусь ін­формацію) оповідати, розповідати, повідати.

РОЗКІШНИЙ (про одяг) чудовий, пишний, ба­гатий.

РОЗКИДАТИ (про сіно, солому) розтрушувати, розстеляти, розтрясати.

РОЗКЛАДАЧКА (легкий розкладний предмет для спання) розкладайка.

РОЗКОЛЕНИЙ (який відділений однин від одно­го) розчахнутий, розколотий, розчеплений.

РОЗКОШУВАТИ (відчувати велике задоволен­ня, щастя) насолоджуватися, уроч. (вищою мірою) блаженствувати, упиватися.

РОЗКУШТУВАТИ (споживаючи, відчути смак чогось) розсмакувати, розкутати.

РОЗЛАД (відсутність єдності дій, думок) незла­года, недружність, неузгодженість.

РОЗМІРЕНИЙ (який виконується в певному ритмі) ритмічний, рівномірний, помірний.

РОЗМНОЖУВАТИ (вирощувати у більшій кіль­кості) розводити, розплоджувати.

РОЗМОВА (безпосередній діалог між кількома людьми) мова, розмовляння, балачка, бесіда.

РОЗМОВЛЯТИ (усно обмінюватися думками) го­ворити, балакати, гуторити, бесідувати, (тихо) гомоніти, (про мову дівчат, дітей) щебетати.

РОЗПАД (втрата єдності) розвал, розклад, за­непад.

РОЗПАДАТИСЯ (втрачати єдність) розвалю­ватися, (на складові частини) розкладатися, (втрачати нормальний спосіб розвитку) зане­падати.

РОЗПАЧЛИВИЙ (який пройнятий відчаєм) від­чайдушний, безнадійний.

РОЗПЛУТУВАТИ (упорядковувати щось замо­тане) розмотувати, розвивати, розкручувати.

РОЗПОРЯДОК (чітко встановлені правила по­ведінки) правила, режим.

РОЗПУКА (незвичайно трагічний моральний стан} безнадія, відчай.

РОЗПУСТА (аморальний спосіб життя) розпу­щеність, блудство.

РОЗРАХОВУВАТИСЯ з ким (повертати належ­не комусь, зокрема борги) погашати, розплачу­ватися, сплачувати, віддавати, розквитатися.

РОЗРІДЖУВАТИ (з густого робити рідшим) роз­пускати, розчиняти, розбавляти, розводити.

РОЗСАДНИК 1. (спеціальне місце для розведення рослин) шкілка, (вирощування саджанців) ма­точник; 2. (джерело розмноження чогось) роз­плідник.

РОЗСЕРДИТИ (зробити когось сердитим) розгні­вати, розізлити, (сильніше) розлютити, роз'ярити.

РОЗСЕРДИТИСЯ (починати відчувати гнів) розгніватися, розізлитися, (несподівано) ски­піти// виточувати ножа на кого, затаїти зло на кого, надути губи.

РОЗСТАВЛЯТИ (ноги руки, пальці) розкидати, розсовувати, розчепірювати, (з певною ме­тою) розводити.

РОЗСУВАТИ (відповідним рухом розправляти в різні боки) розпихати, (гілля, рослини) роз­хиляти, розводити.

РОЗТАШОВУВАТИСЯ (займати місце для чо­гось — про поодиноких людей) влаштовуватися, вмощуватися, моститися, (про військових) ди­слокуватися, (будівлі) розкидатися, лежати.

РОЗСТІБАТИ (звільнити щось застебнуте) роз-щібати, розхристувати.

РОЗТЛУМАЧУВАТИ (пояснювати комусь не­зрозуміле) тлумачити, роз'яснювати, фам. розтовкмачувати.

РОЗТОВСТІТИ (стати дуже гладким) розпов­ніти, погладшати, (ставати жирним) розжи­ріти, (про худобу) від пастися.

РОЗТУЛЯТИ (розводити на відстань щось зімк­нуте) рознімати, (повіки) розплющувати, роз­микати, (рота) роззявляти, (зуби) розціпляти.

РОЗТЯГУВАТИ (робити довшим, натягаючи) розволікати.

РОЗУМ (здатність людей мислити) ум, глузд, книжн. інтелект, (запам'ятовувати) кебета, тямка// здоровий глузд.

РОЗУМІТИ (бути здатним осмислювати щось) тямити, розбиратися, кумекати, мізкувати, міркувати.



РОЗУМНО (з розумом) мудро, розважно, роз­судливо, тверезо.

РОЗЧЕРВОНІТИСЯ (стати дуже червоним) зашарітися, розпаленіти.



РОЗЧУЛЕНИЙ (приємно схвильований) розні­жений.

РОЗЧУЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним) лагід-нішати, лагідніти, м'якнути.

РОКОВИНИ (дата після року якоїсь події) річ­ниця, (якщо дата закінчується десятиріччям) ювілей.

РОСТИ (збільшуватися в процесі життєвого розвитку) виростати, підростати, більшати, (ставати дорослим) виростати, (про культур­ний ріст) зростати.

РУДИЙ (червоно-жовтого кольору) рижий, ір­жавий, (про волосся) рудоволосий, (світло-ру­дий — про масть коня) буланий.

РУЙНУВАННЯ (процес розбивання, ліквідації чогось) нищення, руїна, розвал, руйнація.

РУЙНУВАТИ (нищівними діями ліквідувати ціліс­ність чогось) нищити, валити, ламати (незвичай­ною силою і жорстокістю) плюндрувати, тро­щити, громити, (зміна будови під дією вітру, ор­ганічних речовин) роз'їдати, точити, підмивати.

РУКОПИС (сучасний руко- а. машинописний текст) рукописання, (авторський) автограф, машинопис, (давній) манускрипт.

РУМ'ЯНИТИСЯ (покриватися рум'янцем) ру­м'яніти, рум'янітися, червоніти, шарітися.

РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь) рухан­ня, переміщення, книжн. динаміка, (положен­ня тіла) жест.

РУХАТИ (змінювати положення) ворушити, су­нути, переміщати, совати, переміщувати, (ча­стиною тіла) повертати, водити.

РУХЛИВИЙ (здатний швидко рухатися) швид­кий, меткий, жвавий, моторний, проворний, (занадто) верткий, вертлявий, (нестримний у своїй діяльності) динамічний, (може швидко все зробити) спритний, діал. звйнний.

РУХОМИЙ (який можна переносити) пересувний.

РЯТУВАТИ (відвертати від когось небезпеку) вберігати, спасати, (допомагати комусь у скрутних обставинах) врятовувати, виплуту­вати, помагати, (поклик на порятунок) рятуй­те, пробі, ґвалт, караул.

САДИБА (ділянка землі біля будинку) оселя, двір, дворище, діал. обійстя.

САЛО (свинячий жир) (витоплене) смалець, діал. солонина, (овече, коров'яче) лій.

САМІТНІЙ (про відокремлений предмет) одино­кий, самотній; (про людину) безрідний, безсі­мейний.

САМІТНИК (людина, що на самоті прирекла се­бе служінню Богові) відлюдник, пустельник, пустинник, аскет, скитник, печерник.

САМОВРЯДУВАННЯ (право самостійно вирі­шувати свої справи) автономія.

САМОТНІСТЬ (той, хто полишений всіма) са­мотина, самота, одинокість, книжн. ізольо­ваність.

САНИ, мн., санки, ґринджоли, копильчакй, (з кузовом) лубки, залубні, (низькі, широкі) роз­вальні.

СВАВОЛЯ (нехтування чужою думкою) само­воля, свавільство, свавільність, свавілля, са­мочинство; (необмежена влада) самоправство, деспотизм.

СВАВІЛЬНИЙ (який проявляє самочинство) роз­гнузданий, тиранічний.

СВАРИТИСЯ (грубо звинувачувати один одного в чомусь) гризтися, (надовго) заїдатися, (час­то) пересварюватися, (з лайкою) паплюжити, лаятися.
С
СВАРЛИВИЙ (який любить сваритися) заїдли­вий, лайливий.

СВАРНЯ (гостра розмова) сварка, колотнеча, лайка, (тривала) гризня.

СВИНЯ (самка кнура) льоха, розм. безрога,

жарт. роха. СВИТА (давній верхній одяг) свитина, свитка,

сіряк, сірячина, діал. чугай, гуня.

СВІДОК (той, хто сам спостерігав події) очевидець, понятий.

СВІЖИЙ (який зберіг свої властивості) чистий, незайманий; (виявляє життєрадість) бадьо­рий, (вісті) останній, (новий) недавній, (слід, рана) живий.

СВІТАНОК (частина доби після ночі) світання, розм. світ, поет, розсвіт, розсвітання, пора­нок,р. переддень.

СВІТАТИ (про початок світанку) розсвітати, розвиднюватися, дніти, (дуже рано) сіріти, світліти, ясніти, зоріти.

СВІТИТИ (випромінювати світло) світитися, про­меніти, (слабо) мигтіти, іскритися, (перемін­но) мигати.

СВІТИТИСЯ (вказувати на світло) сяяти, вид-нітися, блищати; (виражати радість, почут­тя) сіяти, іскритися, променіти.

СВІТЛИЦЯ (головна кімната) горниця, вітальня.

СВІТЛО1 (енергія, що робить видимим навколо себе) освітлення, сяйво, заст. яса.

СВІТЛО2 (про наявність світла) видно, видко, ясно.

СВІТОГЛЯД (наявність життєвих принципів) мн. погляди, переконання, ідеологія, світо­сприйняття.

СВОЄРІДНИЙ (який відзначається чимсь непо­вторним) характерний, специфічний, особли­вий, (з рисами, властивими тільки йому) ори­гінальний, самобутній.

СВЯТИЙ 1. (який позбавлений гріхів) правед­ний, безгрішний, преподобний; 2. в знач. ім. праведник, угодник, святець.

СВЯЩЕНИК (служитель у церкві) книжн. єрей, протоєрей, розм.: панотець, батюшка, піп, діал. (який очолює парафію) парох.

СЕЛИТИ (оселятися на проживання) оселяти, поселяти, приміщати, розміщувати.

СЕЛО (неміський населений пункт) селище, сло­бода, (невеличка частина на окраїні села) при­сілок.

СЕЛЯНИН (той, хто живе в селі) господар, дядько, зневажл. селюк, мужик, (за виконува­ною працею) гречкосій, ціпов'яз.

СЕРДЕЧНИЙ (який пройнятий добротою, щи­рістю) щирий, добрий, чутливий, чуйний, учйнний, ласкавий.

СЕРДЕШНИЙ (який викликає співчуття) бідо­лашний, згорьований, многострадальний.

СЕРДИТИ (робити сердитим когось) гнівити, злити, злостити, оздоблювати.

СЕРДИТИЙ (який пербуває в стані гніву) гнів­ний, злий, грізний, лихий, (безпосередньо з якоїсь причини) розгніваний.

СЕРЙОЗНИЙ (який не здатний до легковажно­сті) поважний, розважний, вдумливий, (з від­повідним виглядом) статечний.

СИВИЙ (про волосся, зі сивиною) сивоволосий, (з блискучо-білим проблиском) сріблястий, срібний, сріблястоволосий, білоголовий.

СИГНАЛ (умовне попередження) гасло, знак, (частий) позивні.

СИЛА (вказівка на фізичну витривалість) насна­га, міць, (про значимість чогось) могутність, (ви­яв чогось) потужність, книжн. інтенсивність.

СИЛАЧ (про людину з великою фізичною силою) богатир, геркулес, (спортивної будови) атлет.

СИЛКУВАТИСЯ (виявляти намагання робити щось) старатися, намагатися, (з більшою си­лою) натужуватися, напружуватися.

СИЛОМІЦЬ, насильно, силою, примусом.

СИЛУВАНИЙ (який виконує щось під примусом) вимушений, примусовий, поневільний.

СИЛУВАТИ (виявляти силу до когось) приму­шувати, неволити, принукувати// брати за горло кого, за зябра брати.

СИЛЬНИЙ (який відзначається великою силою) міцний, дужий, підсил. здоровий, могутній, стожйльний, (відповідного вигляду) м'язистий, мускулистий; (про авторитет) могучий, (про удар) потужний, відчутний, (про явища приро­ди) великий, страшний, дошкульний, (про по­чуття) глибокий, безкраїй, (про силу звуку) несамовитий, жахливий.

СИЛЬНО (з великим напруженням) міцно, дуже, потужно, дошкульно// (дуже сильно) з усіх сил, на все горло, на всю губу.

СИНІЙ (кольору синьки) волошковий, василько­вий, лазуровий, ультрамариновий, сапфірний.

СИНЯВА (синій колір) просинь, синизна.

СИПАТИ (кидати дрібне кудись) сіяти, трусити.

СИПКИЙ (який може сипатися) сипучий, (який кришиться) розсипчастий, крихкий, (про зем­лю) пухкий, рихлий.

СИРИЙ (який має багато вологи) мокрий, вогкий, гнилий.

СИТИЙ (який не відчуває голоду) неголодний, нагодований, насичений.

СІДАТИ (займати певне місце) садовитися, усі-датися, (на щось низьке) опускатися, падати, (несподівано на щось м'яке) плюхатися.

СІКТИ (ударами чогось гострого ділити щось на куски) рубати, тяти, (капусту) кришити, шат­кувати.

СІПАТИСЯ (судорожно тремтіти) тіпатися, здригатися, смикатися.

СІРИЙ (колір між чорним і білим) попелястий, димчастий; (світло-сірий) сталевий.

СКАЗАТИ (повідомити усно про щось) промови­ти, повідати, (зненацька, необдумано) бовкну­ти, белькнути, бевкнути, ляпнути, (крізь зуби) процідити.

СКАЛИТИ (зуби) шкірити, вискалювати, вишкі­ряти, вищиряти.

СКАРГА (висловлене незадоволення) нарікання, ремствування, (набридливі скарги) ниття.

СКАРЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення) нарікати, жалітися, ремствувати, (з особливи­ми жалями) бідкатися, нити, нудити.

СКАСОВУВАТИ (оголошувати недійсним) від­міняти, анулювати, (дію чогось) припиняти.

СКИБА1 (виорана плугом земля) пласт.

СКИБА2 (хліба) шматок, скибка, (з буханки) окраєць.

СКИДАТИ (зштовхувати вниз) штовхати, спи­хати, (що-небудь велике, часто в горизонталь­не положення) валити, (одяг, взуття) стягати, знімати.

СКЛАДАТИ (в одне місце) укладати, пакувати, (докупи) згортати, (іспити) здавати.

СКЛАДНИЙ (для розуміння) трудний, нелег­кий, важкий, (про задачу) заплутаний, непро­стий.

СКОРОМИНУЧИЙ (який скоро проходить) недовгий, швидкоминущий, перебіжний, не­тривалий, короткочасний.

СКРИВДИТИ (дати комусь менше, як іншим) недодати, обділити.

СКУПИЙ 1. (який не любить тратити, розда­вати грошей) жадібний; 2. у знач. ім. скупий, скупар, скнара, жаднюга, скупердяй.

СКУПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи) купчити­ся, збиратися, громадитися, товпитися, юрми­тися, тиснутися, пхатися.

СЛАБИЙ (який має невелику фізичну силу) слаб­кий, кволий, хирлявий, несильний, безсилий.

СЛАБШАТИ (втрачати силу) слабнути, никну­ти, кволіти, ослабати; (виявлятися слабше) по­слаблюватися, меншати, зменшуватися, вля­гатися; (про послаблені почуття) тамуватися, угамовуватится, утихомирюватися.

СЛАВА (загальне визнання) популярність, зна­менитість, славнозвісність, уроч. безсмертя.

СЛАВЕТНИЙ (який має відому славу) славний, славнозвісний, знаменитий, прославлений, (став знаменитим небувалими вчинками) леген­дарний.

СЛУХАТИ (вухом ловити звуки) сприймати// насторожувати вуха, ловити кожне слово, розвішувати вуха.

СМАЧНИЙ (який смакує) добрий, смаковитий, (приємний на вигляд) апетитний// небо в роті.

СМЕРДІТИ (виділяти неприємний запах) тхну­ти, відгонити.

СМЕРДЮЧИЙ (який має неприємний запах) зловонний, затхлий, тухлий.

СМЕРТЕЛЬНИЙ (який призводить до смерті) смертний, смертоносний, (який не існує вічно) тлінний.

СМЕРТЬ 1. (кінець життя) кончина, сконан­ня, (трагічна) загибель, кінець; 2. (уявна мі­фічна постать) костуха, безноса// жарт. кирпата свашка.

СМІЛИВІСТЬ (відважне здійснення різних вчин­ків) відвага, мужність, смілість, хоробрість, (небувала) відчайдушність, зухвалість.

СМІХ (реакція на веселий настрій) мн. смішки, (дужчий) регіт, реготня, гоготіння, (здушений) хихикання.

СМІШНИЙ (здатний викликати сміх) сміхо­винний, забавний, потішний, розм. кумедний.

СМІЯТИСЯ (від чогось смішного, радісного) (сильно) реготати, реготатися, (притишено) хи­хотати, хихотіти, (зненацька) пирскати// зне-важл. скалити зуби, шкірити зуби.

СМОКТАТИ (втягувати в себе якусь рідину) ссати, всотувати.

СМУГА (видовжена обмежена по боках лінія, на якійсь площині) пасмо, пасмуга, пруг, пас.

СМУГЛИЙ (про людину, яка темніша від зви­чайного) смуглявий, смаглий, чорнявий, сма­гловидий, (дещо знижене) чорномазий.

СНИТИСЯ (уявлятися в сні) вйдітися, привиджу­ватися, маритися, (щось неприємне) верзтися.

СНІГ (атмосферні опади) пороша, снігопад, (дріб­ний) крупа.

СОБАКА, пес, розм. гавкун, (малий) цуцик.

СОЛДАТ (той, хто має найнижче звання у вій­ську) рядовий, боєць, стрілець, заст.: мос­каль, жовнір.

СОНЛИВИЙ (який ходячи ніби спить) дрімот­ливий, дрімотний.

СОПІЛКА (музичний інструмент) дудка, свистілка, (довша) флояра.

СОРОМ (почуття ніяковості за щось) стид, со­ромота.

СОРОМИТИСЯ (відчувати сором) стидатися, червоніти, конфузитися// горіти від сорому, пекти раків. г

СОРОМ'ЯЗЛИВИЙ (має перебільшене почуття сорому) соромливий, конфузливий.

СОХНУТИ (ставати сухим) засихати, висихати, (про рослини) зсихати, чахнути, гинути.

СПАДКОЄМНИЙ (про майно) спадковий, ро­довий, фамілійний.

СПАДЩИНА (те, що переходить від одного власника до іншого) спадок, розм.: батьківщи­на, материзна, дідівщина.

СПАЛАХУВАТИ (виявляти якісь почуття на­зовні) спахувати, (гнівом) вибухати, скипати, (рум'янцем) паленіти, займатися, запалювати­ся, розпалюватися.

СПАНТЕЛИЧИТИ (розгубитися від чогось) збентежити, (сильніше) приголомшити, ошеле­шити// збити з пантелйку, згоріти від сорому.

СПАТИ (перебувати в стані сну) відпочивати, почивати, спочивати, відсиплятися, (легким сном) дрімати, коняти, діал. кімати (сильно, з хропінням) хропіти// давати хропака, (мало спати) спати на одне вухо, (сидячи) клювати носом, (спокійно) спати сном праведника.

СПЕКУЛЮВАТИ (скуповуючи щось, продавати його за вищими цінами) перепродувати, генд­лювати.

СПЕКУЛЯНТ, перекупник, перепродувач, генд­ляр.

СПЕРЕЧАТИСЯ (не погоджуватися з кимось і встрявати в суперечки) перемовлятися, розм. суперечитися, змагатися, (в ділових, наукових справах) дискутувати, полемізувати// вести полеміку.

СПЕРШУ, перше, насамперед, спочатку, напе­ред.

СПИНА (задня частина тулуба людини) хребет, розм. горб.

СПІВАК (той, хто любить співати а. фахівець зі співу) співець, (один при виступі) соліст, (у хорі) хорист, (з чарівним голосом) соловейко.

СПІВАТИ (відтворювати голосом щось співуче) виспівувати, виводити, (голосно, без вміння) горланити.

СПІЛИЙ (який досяг зрілості про рослини, зерно) стиглий, дозрілий, доспілий, поспілий.

СПІЛІСТЬ, стиглість, достиглість, дозрілість, доспілість.

СПІЛЬНИЙ (який виконується разом з кимсь) су­купний, груповий, (про ухвалу) колегіальний, за­гальний.

СПІРНИЙ (про який можна сперечатися) дис­кусійний.

СПІТИ (досягати зрілості) стигнути, зріти, до­стигати, дозрівати, доспівати, визрівати.

СПІШНИЙ (який вимагає швидкого виконання) терміновий, негайний, (про справи) невід­кладний, першочерговий, пильний, нагаль­ний, книжн. екстрений, діал. наглий.

СПІШНО (дуже швидко) негайно, терміново, нагально, невідкладно, пильно.

СПОВІДУВАТИ (дотримуватися якоїсь релігії, віри) визнавати.

СПОВІДЬ (зізнання перед Богом у скоєних грі­хах) зізнання; (висловлювання жалю) каяття, покаяння.

СПОДІВАТИСЯ (чекати на щось нове) надіяти­ся, очікувати, дожидати.

СПОКІЙ (відсутність шуму, бійки) мир, супо­кій, (у почуттях) рівновага, умиротворіння.

СПОКІЙНИЙ (який має спокійну вдачу) тихий, супокійний, погідливий, смирний, (про життя, старість) мирний, ідилічний, безтурботний.

СПОКОНВІКУ (з давнини) звіку, спрадавна// з давніх-давен.

СПОКУСА (те, що спокушає) принада, зваба, ваба, приманка, приваба.

СПОКУСЛИВИЙ (який спокусами манить до себе) звабливий, звабний, манливий.

СПОКУСНИК (той, що спокушає) звабник, ба­ламут, перелесник, книжн. донжуан.

СПОКУШАТИ (намагатися привабити когось) зваблювати, знаджувати, баламутити, підма­нювати, (обманом) дурити, обманювати.

СПОНУКАТИ (викликати бажання робити щось) схиляти, підштовхувати, підбивати, на­мовляти.

СПОТИКАТИСЯ (йдучи, зачепити за щось но­гою) шпортатися, оступатися, діал. зашпорта­тися.

СПРАВДІ, дійсно, уроч. воістину.

СПРАВЕДЛИВИЙ (який керується справедли­вістю) правий, законний, слушний, правед­ний.

СПРАВЖНІЙ (який є в дійсності) дійсний, правдивий, достеменний, реальний, фактич­ний, (про документи) непідробний, книжн. ав­тентичний, (з досконалістю) повноцінний, (як інші) типовий.

СПРАГА (сильне бажання пити) жага, згага.

СПРИЯТЛИВИЙ (який є найвідповідніший для даних обставин) пригожий, зручний, слушний.

СПРЯМОВУВАТИ (когось у певному напрямку) направляти, націлювати, орієнтувати, скеро­вувати.

СПУСТОШЛИВИЙ (дія якого викликала вели­ке винищення чогось) руйнівний, спустошу­вальний, винищувальний.

СТАДО (група свійських тварин одного виду) (про велику рогату худобу в русі) череда, (ко­ней) табун.

СТАЛИЙ (який не міняється) постійний, не­змінний, тривалий, (закріпився в певному виді) звичайний, усталений, стійкий, закоренілий.

СТАЛИТИ (робити міцнішою крицю) гартувати.

СТАРИЙ (який прожив багато років) похилий, (починає старіти) літній, розм. підстаркува­тий, (дуже старий) перестарілий, старезний, (старий і немічний) дряхлий, похилого віку, (про одяг) ношений, потертий.

СТАРОМОДНИЙ (який вийшов з моди) пере­старілий, ірон. допотопний.

СТАРОДАВНІЙ (який існує здавна) прадавній, ста­ровинний, старосвітський, жарт, допотопний.

СТАТУЯ (велике скульптурне зображення люди­ни а. тварини) скульптура, фігура, постать.

СТВОРЮВАТИ (давати початок існуванню чо­гось) творити, уроч. сотворювати, (про щось живе) народжувати, виводити, (про неживе) формувати, (комісію) складати.

СТЕБЛО (частина рослини) стеблина, бадилина.

СТЕЖИТИ (таємно наглядати за кимсь) висте­жувати, слідкувати, розм. слідити, пильнувати, чатувати, (з поганими намірами) шпигувати.

СТЕЛИТИ (розкладати щось на поверхні) слати, простеляти, мостити.

СТИЛЬ (сукупність прийомів певного виконання, поведінки) манера, тон.

СТИСКАТИ (притискаючи, здавлювати) тисну­ти, затискати, давити, душити, (витискаючи сік) здушувати, зчавлювати.

СТИХАТИ (припиняти звучання чогось) тихну­ти, замовкати, розм. нишкнути, (при негоді) ущухати, (про крик із запереченням) вгавати// залягає тиша.

СТІЙКИЙ (який виявляє сталість своїх погля­дів) міцний, твердий, незламний, неподатли­вий, несхитний.

СТІКАТИ (про воду) спливати, спадати, збігати, (про кров) сходити (кров'ю).

СТОРІЧЧЯ, вік, століття.

СТОРОЖ (той, хто оберігає щось) охоронець, вартівник, доглядач, книжн. хранйтель.

СТОРОЖА (оберігання кого-, що-небудь) варта, мн. чати, охорона, вартування, чатування, сторожування.

СТОРОПІЛИЙ (який розгубився з певного при­воду) оторопілий, переляканий, остовпілий.

СТОСОВНО (у відповідності з чим-небудь) порів­няно, щодо, згідно з чим, відповідно до чого.

СТРАХ (боязливе відчуття, викликане чимсь не­приємним) острах, моторошність, боязнь, (сильний) жах.

СТРАХІТТЯ (неймовірні події, що викликають відчуття страху) жах, страховина, (фантас­тична істота потворного вигляду) страхови­ще, страховисько, чудовисько.

СТРІЙ (група вишикуваних людей) лава, ряд, шик, лінійка.

СТРІЛЯТИ (робити постріли) бити, смалити, палити, (безперестанку) строчити.

СТЯЖКА (смуга тканини у вигляді прикраси) стьожка, діал. бйнда.

СТРУНКИЙ (про поставу людини) ставний, пря­мий, рівний// рівний станом.

СТУКАТИ (утворювати короткі звуки стуко­том по чомусь) бити, стукотіти, (сильно) грю­кати, гримати, тарабанити.

СТУПАТИ (впевнено йти) крокувати, (йти про­сто) простувати, прямувати, (дрібно і швидко) чимчикувати.

СУВІЙ (пасмо полотна) згорток, рулон, постав, розм. звій, звйток.

СУВОРИЙ (який не допускає ніяких відхилень) строгий, крутий, твердий, нещадний, (про за­ходи) драконівський, (голос) сталевий.

СУДНО (плавальна споруда для перевезення лю­дей) човен, пароплав, корабель, катер.

СУДОРОГА (мимовільне скорочення м 'язів тіла) судома, корч, спазм, спазма, конвульсія.

СУМ (невеселий, тяжкий настрій) смуток, пе­чаль, журба, уроч. скорбота, (трагічний) горе.

СУМІЖНИЙ (розташований поряд) прилеглий, сусідній.

СУМНИЙ (якого проймає сум) смутний, неве­селий, зажурений, (глибоко вражений) пе­чальний, безрадісний, (з почуттям меланхо­лії) меланхолійний, книжн. скорботний.

СУНУТИ1 (всередину чогось) всувати, тикати, впихати, втискувати.

СУНУТИ2 (іти юрбою) валити, перти, (раптом кинутися) ринути// плавом плисти, сунути хмарою.

СУПЕРЕЧКА (словесне змагання між особами) сперечання, спір, (наукова) дискусія, (в пресі) полеміка, (на зборах) дебати.

СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ (взаємовиключення при вивченні чогось) протиріччя, розбіжність, (в оцінках) неузгодженість.

СУСПІЛЬНИЙ (який стосується людей даного суспільства) громадський, (щодо народу) на­родний, (стосовно всіх) загальний.

СУСПІЛЬНІСТЬ, громадськість.

СУТЕНІТИ (темнішати після заходу сонця) смеркати, смеркатися, темніти, вечоріти.

СУТІНКИ мн. (стан після заходу сонця) р. суті­нок, сутінь, морок, смеркання, присмерк.

СУТТЄВИЙ (який є основною суттю чогось) визначальний, істотний.

СУТЬ (найістотніше в чомусь) головне, сум­ність, зміст, значимість.

СУХИЙ (який позбавлений вологи) висохлий, за­сохлий, (про істот) худий, худорлявий, (про висловловлювання) стриманий.

СУЦІЛЬНИЙ (який являє собою одне ціле) ці­лісний, (з однієї речовини) цільний, (з єдиної брили) монолітний, (який постійно тягнеться) безперервний.

СУЧАСНИЙ (який наявний у цей час) теперіш­ній, сьогоднішній, нинішній, (найновішої мо­ди) модерний.

СУЧАСНІСТЬ (усе в теперішніх часах) тепе­рішнє, сьогодення.

СХАМЕНУТИСЯ (раптом зауважити щось про­пущене) опам'ятатися, отямитися, спохватйти-ся, розм. похопитися.

СХВАЛЮВАТИ (позитивно ставитись до кого-, чого-небудь) підтримувати, (повністю схвалю­ючи) благословляти, (владно) санкціонувати, (без вникання в суть) підтакувати, (з підлабуз­ництвом) підспівувати.

СХОВАНКА (таємне місце для переховування чогось) тайник, схов, розм. сховок, криївка.

СХОДИТИ (про небесні світила) підніматися, викочуватися, (давати сходи про рослини) проростати, пробиватися, (про тісто) підні­матися, (іти вниз по сходах, стежці) опуска­тися, зіходити, (кров'ю) спливати.

СХОПЛЮВАТИСЯ (раптово прокидатися, вста­вати) зриватися, зіскакувати, док. скочити.

СЯГАТИ (діставати певного місця в просторі) досягати, простягатися.

СЯЙВО (яскраве освітлення ) світло, блиск. СЯЯТИ (яскраво світитися) сіяти, (про небесні

світила) ясніти, променіти, зоріти, (особливо

яскраво блищати) горіти.

ТАБІР (тимчасове розташування людей) стан, курінь, кіш.

ТАВРО (мітка, яку випалюють на шкірі) клей­мо, перен. знак, печать.

ТАВРОВАНИЙ, клеймований, штампований.

ТАВРУВАТИ, клеймйти, позначати.

ТАЄМНИЧИЙ (не зховсім зрозумілий) загадко­вий, потайний.

ТАЇТИ (переважно в собі) крити, приховувати, окривати.

ТАЙНИК (таємне місце для переховування чо­гось) схованка, діал. криївка.

ТАЛАНОВИТИЙ (з видатними здібностями) об­дарований.

ТАЛИЙ (який розтанув від тепла) розталий, (про щось замерзле) розмерзлий, відталий.

ТАНЦЮВАТИ (виконувати в ритм певні плас­тичні рухи) гопцювати, (про народні танці) скакати, стрибати, (енергійно) витинати, (чіт­ко) вибивати.

ТВАРИНА (істота на противагу людині чи рос­лині) скотина, худобина, звір, (грубо) звіріока, р. створіння.

ТВАРИННИЙ, звірячий.

ТВЕРДИЙ (протилежний до м'якого, рідкого, газоподібного) тугий, затвердлий, затверділий, цупкий, (з певною еластичністю) пружний, пружинистий, розм. пружйстий.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка