Картка учасника Проекту Ксенофонтова Оксана Валеріїна



Скачати 77.36 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір77.36 Kb.
Інформаційна картка учасника Проекту

1.Ксенофонтова Оксана Валеріїна

2.Очеретнянський навчально-виховний комплекс

Кривоозерського району

Миколаївської області

3.Вчитель початкових класів

4.Конспект заходів вчителів

5.Традиції моєї сім"ї

6. 80972679015

7.nvk-ocheretnyansky2011@ yandex.ua



Урок для учнів початкових класів" Традиції моєї сім"ї"

Клас прикрашений родовідними деревами кожного учня. Вислови про багатонаціональну Україну, про толерантність, взаємоповагу.У класі розміщена виставка виробів виконані батьками та дітьми.

Учитель: Сьогодні на уроці ми формуватимемо знання про Україну як незалежну багатонаціональну державу з давньою славетною історією, про родоводи з багатою культурною спадщиною, власними традиціями; розширимо і поглибимо поняття громадянської гідності та єдності; розвиватимемо активний словниковий запас, інтерес до вивчення історії рідного краю та прагнення бути свідомим громадянином України; виховуватимемо почуття гордості й любові до Батьківщини.
- Що для вас є Україна?

1. Асоціативний кущ
Бautoshape 17атьківщина рідний дім країна домівка

autoshape 7autoshape 20

рautoshape 15autoshape 16autoshape 18autoshape 19ідна мова слово культура родина


Уautoshape 8autoshape 12autoshape 13autoshape 21 К Р А Ї Н А

autoshape 9autoshape 10autoshape 11

символ лелека барвінок калина


Вітчизна жито рушник сім’я воля

Учитель: Прочитаємо разом виділені слова.( Рідний дім, домівка, родина, сім’я ). Ці слова нагадують нам про єдність нашого народу, яка потрібна для подальшого будівництва нашого спільного будинку.

2. Гра «Добери слова»

Учитель: Пограємо з вами у гру «Добери слова». Продовжіть синонімічний ряд, доберіть слова спільні за значенням до поданих.

Рідний дім – домівка, батьківська хата.

Родина – сім’я, батьки.

Учитель: Отже, рідний дім, домівка, батьківська хата, родина, сім’я, батьки – все це наша Батьківщина, наша рідна Україна – єдина країна, наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку.

Звучить пісня про Україну, яка супроводжується відеорядом.. Учень зачитує вірш

1 учень. РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти. 

Є з усіх одна країна, 

Найрідніша нам усім

То — прекрасна Україна, 

Нашого народу дім. 

Там шумлять степи безкраї, 

Наче вміють говорити, 

Там  ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни.

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті. 

1-й ведучий. Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, вірності, любові, піклування. Сім’я – невсипуща хранителька звичаїв і традицій предків.
2-а ведуча. Людина є смертною. Але рід, родина, народ – безсмертні.
Учитель.

Сьогодні на наш урок учні завітали разом із батьками та батьками своїх батьків - бабусями й дідусями.

Вже те, що в цій залі сьогодні всі разом, свідчить про те, що між дітьми й батьками панує взаєморозуміння. Також взаєморозуміння існує і у нашій багатонаціональній класній родині.

Усі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж його знає.
Сім’я – це і пристань, і гавань,

Куди повертаймося знову і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають:

Увага, турбота, любов.


Батьки і діти, діти і батьки.

Нерозділиме і одвічне коло,

Ми засіваємо життєве поле,

І не на день минулий – на віки,

Бо наша кров пульсує в їхній долі

Батьки і діти, діти і батьки.


Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо наша кров пульсує в нашій долі

Батьки і діти… Діти і батьки,

Нам нічого ділить на спільнім полі.


Із перших днів нашого життя нами опікуються тато й мама. Вони нам співають колискових, учать ходити, вимовляти перші слова, взувати черевики і застібати ґудзики. Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють. Мати привчає нас до роботи і акуратності. Батько - до майстерності й спритності.
Учень 2.

Дітям для щастя потрібне міцне надійне батьківське плече. До них у нас такі запитання:

- Хто вибирав імена Вашим доньці чи синові? Чому саме на цих іменах

ви зупинилися? Які традиції у вашій сім"ї батько передає своїм дітям ?

- Які подарунки найбільше люблять Ваші діти?

- Як ви виховуєте сина справжнім мужчиною?

- Ким має стати Ваша донечка – господинькою чи князівною?
Учень: Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово «мама». І недаремно, бо мама – то перша людина, яка схиляється над дитячою колискою. Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, усе від неї, від рідної неньки.
Учень: Люба наша мамо, калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий

Ти наша перлина, образ дорогий.

Розповідь матерів про сімейні традиції які вони передають своїм дітям.

Учитель: Усі старанно готувалися до уроку. Свою любов і повагу до вас, своїх батьків, діти висловили у конкурсних письмових роботах “За що я люблю своїх тата й маму” (читає уривки з дитячих творів).
Всі учні нашого класу хочуть бути схожі на своїх батьків.
Учитель. Кожна з сімей чимось славна. Ось ця виставка називається “Чим рід наш красний”. На виставці – вишивки, малюнки, картини, речі, виготовлені власноруч, тут пиріжки, короваї тощо.
Сім’ї, демонструючи виготовлені власноруч експонати,

розповідають про звичаї, традиції свого роду.
Учитель Є родини, які славляться своїм умінням гарно співати, танцювати, грати на музичних інструментах. Родини показують, як вона грають на народних музичних інструментах, як співають народних пісень.

Сім’я виконує народну мелодію.
Учитель: Шановні мами, просимо вас відповісти на деякі запитання:


  • Як ви заохочуєте ваших дітей?

  • Які сімейні традиції Ви перенесли із свого дитинства в дитинство своїх дітей?

  • Які з методів виховання притаманні Вам: теплота-довіра, теплота-потурання, чи холодність-вимога?


Учитель: Сьогодні до нас завітали найулюбленіші для кожного з вас люди –бабусі й дідусі. Вони невтомні трудівники, чудові казкарі. А чому всі на світі люди – і малі, і дорослі – шанують своїх бабусь і дідусів?
Учень: Для бабусі й дідуся онук чи онучка – то їхня дитиночка – кровиночка. Правду кажуть у народі: “Діти – де діти, а справжні діти – це онуки”.

Учитель звертається до бабусь і дідусів:

  • Кому Ви більше приділяли уваги у вихованні: дітям чи онукам?

  • Що Ваша онука робить так, як це робила Ваша дочка?

  • У чому онук повторює Вашого сина?

  • Які народні традиції ви передали своїм онукам?

Творчість – це одна із складових будівництва. Наша країна славетна творчими людьми, а саме : художниками, скульпторами, поетами, композиторами . Щоб надихнути вас на подальшу роботу з будівництва нашого спільного дому , прослухайте вірш видатної української поетеси Л.Костенко, поміркуйте, які почуття охоплювали поетесу, коли вона писала цю поезію.

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Л.Костенко

– Як поетеса ставиться до своєї рідної землі?


– Якими словами вона виражає почуття любові до рідного краю?
– Цей вірш малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю. Що ви уявили, слухаючи його?

Сподіваюсь, що цей урок надихнув вас на будівництво нашого спільного будинку, єдиної країни –України.



Адже нам усім потрібен мир , взаємоповага та толерантне ставлення одне до одного.

7. Індивідуальна творча робота (колективна аплікація)

Учитель: На парті у кожного з вас лежить паперова цеглинка та кольорові олівці. Будь ласка, розфарбуйте цеглинку у свій улюблений колір та напишіть на ній свої побажання нашій любій незалежній країні. Із цих цеглинок ми побудуємо великий дім – дім мрій, єдину країну. Хай мрії здійсняться!!!

Кожен учень підходить до дошки і приклеює цеглинку до спільного будинку на двосторонній скотч, учитель приклеює дах зі своїм побажанням Україні

V. Підсумок уроку.

Учитель: Ось і закінчили ми будувати. Діти, скажіть чи справдилися ваші очікування від уроку?

Інсценування «Ми – діти держави Україна»

1.У всьому світі – кожен зна:

Є Батьківщина лиш одна.

2. І в нас вона одна-єдина -

це наша славна Україна.

1. Не забувай Шевченка слів

про горду славу козаків.

2. Не забувай, що ти дитина

землі, що зветься Україна.

1. Звідки ти і хто такий?

2. Україна – дім це мій.

1. І яку ти знаєш мову?

2. Українську, чорноброву.

1. Де живеш, дитино?

2. В тополиній Україні.

1. Ким ти станеш, як зростеш?

2. Вибір є у нас без меж.

1. Але завжди будьмо вірні

нашій матері – Вкраїні.

4. Учитель закінчує урок віршем – звертанням до дітей

Знай, синочку, доню, знай: наша Україна –

То чарівний, милий край, золота країна.

Рідну землю прабатьки захищали кров’ю,

Виростайте і живіть для добра і слави,

Як святиню бережіть символи держави.

В них історія століть, небо , степ широкий...

Золотий тризуб любіть, прапор синьо – жовтий!


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка