Катерина Білокур народна художниця України



Скачати 125.01 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір125.01 Kb.




Урок зв'язного мовлення
Тема: "Катерина Білокур народна художниця України"

Мета: Привернути увагу учнів до світу краси - царство квітів Катерини Білокур, мистецтва музики, пензля, художнього слова. Виховувати любов до рідної природи, зокрема до квітів, пишатися тим, що ви земляки Катерини Білокур,можете доторкнутися до її мистецтва.

Обладнання: Виставка картин Катерини Білокур, портрет художниці. Кабінет прикрашений квітами, рушниками і серветками.

Епіграф уроку: "А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що слів не знайду, аби висловити ті почуття любові до нихмоєї великої любові"

К. Білокур


Епіграф уроку: "А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду, аби висловити ті почуття любові до них - моєї великої любові"

К.Білокур



Хід уроку І.Формування задуму висловлювання.

Слово вчителя

  • Сьогодні, діти, ми полинемо у чарівний світ краси - царство Квітів.

  • Яке воно? Як впливає на душу людини?

  • Як людина може ввібрати у себе і подарувати іншим незрівнянну
    чарівність квітучої краси?

  • Що дає нам можливість побачити і відчути цю красу?

Звичайно, мистецтво. Мистецтво музики, пензля, слова. Закривайте оченята: хвилину послухайте музику і намалюйте в уяві квітку, можливо, свою улюблену. І все одно, коли вона чарує своєю красою - весною чи влітку, восени чи взимку.

Починайте малювати, перед вами папір, фарби. (На фоні музики діти малюють).



Поетична сторінка

(Поезії читають заздалегідь підготовлені учні; до кожного вірша прикріплюють на дошці предметний малюнок- квітку)

У промінцях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка.

Отакий малий неначе,

Ледь прокинувся від сну.

Тихий-тихий, а, одначе,

Він привів до нас весну.
Хто з вас, діти нас не знає?

Ми у лісі проживаєм,

Дзвоном сонце зустрічаєм,

Маєм гарні сині очка,

Називаємось дзвіночки.

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум'яний

І, наче яблучко румляний.

В саду я квітну на весні

Скажи, яке ім'я мені?

(Тюльпан)

На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку

У хустинці білосніжній

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхнулася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: "Ні!"



(Ромашка)

На вербі, на гіллі,

Білі-білі котики.

Доторкнулись лагідно

Лоскотливим дотиком,

Доторкнулись котики,

Білі, невеличкі,

До руки, до ротика, до моєї щічки.

Відламаю гілочку,

Гілочку-вербичку, та поставлю в пляшечку,

В пляшечку, в водичку,

Щоб листочки стрілочки

Стали розвиватись

На вербовій гілочці

У моїй кімнатці.

Гуляв травень по долині -

Розгубив барвінки сині.

Кожна квітка барвіночку

Там шукала стежиночку

Там Світланку синьооку

Я зустрів біля потоку.

Вона квітам щось казала

І в пучечок пов'язала.

Там гуляє травень з нею

Барвінковою землею.

Ще вчора соняхи були

Непоказні, незрячі,

А нині зверху розлили

Моря жовтогарячі.

Біжать до сходу по росиці

За соняшником сонях,

Як вершники золото лиці

На невидимих конях.

Із зеленої сорочки, що зіткав весною гай.

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх угадай?

Це конвалії у гаю

На галявині цвітуть

І ніде, ніде не має

Кращих квіточок мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси,

Хай ростуть, не буду рвати,

Шкода їхньої краси!

Квіти на землі! Як їх багато!

Вони є окрасою життя. Квіти нас чарують найтоншими пахощами,

Милують наше око багатющою гамою кольорів.

(Учитель звертає увагу на фото композиції, букети квітів, виставку дитячих малюнків).

Ще раз гляньте на дошку. Тема уроку, (учень читає епіграф). Звертає увагу на портрет К. Білокур




II. Розповіді дітей (з доповненнями вчителя) про художницю К, Білокур.

(Портрет художниці) Хто ж така К. Білокур? Що ви про неї знаєте, читали, бачили?

Викладач:

7 грудня вся Україна відмічала 102-річницю з дня народження великої художниці, самоуки, яка досягла вершин майстерності.

Декілька уроків назад на уроках читання ми читали статтю про К. Білокур і знайомилися з її життям і творчістю.

Багатьох вас вразили картини художниці і ви захотіли побільше дізнатися про життєвий і творчий шлях художниці. (Розповіді дітей)



Доповнення вчителя

Померла художниця 10 червня 1961 року. Але вдячні співвітчизники не тільки знають і люблять картини художниці, її образ увічнено в романі Яворівського "Автопортрет з уяви", роль чародійки з Богданівки зіграла Ніна Матвієнко у фільмі "Катерина Білокур", з'явився фільм "Буйна", в якому К. Білокур зіграла Раїса Недашківська, є балет Лесі Дичко "Катерина Білокур", у селі Богданівці на її могилі споруджено пам'ятник художниці (автор Іван Гончар), у Яготині теж е погруддя - пам'ятник (скульптор Галина Кальченко).

Хіба можна перелічити всі квіти, що їх з такою любов'ю і ніжністю, душевним трепетом зобразила на своїх неперевершених картинах народна художниця України К. Білокур

(Доповнення вчителя, демонстрація репродукцій картини, написаних її пензлем).

В уяві художниця бачила свій особливий світ, де квіти були водночас і реальними, і фантастичними, ніби з чарівних казок. Вона мріяла про час, коли всі квіти Землі - весняні, літні, осінні - буятимуть поряд, милуючи око і серце своєю невгавною красою. У багатьох її картинах ми зустрічаємо саме таке "дивне сусідство" різних квітів та рослин.



(Демонстрація репродукцій картин, розповідь про деякі картини).

«Польові квіти" (1941).

Літній ранковий туман огортає своїм теплим подихом тендітні стебельця польових квітів. Вони нібито випливають з його ніжних білих обіймів. Кожна своєю чарівною, неповторною голівкою тягнеться вгору, щоб відчути на собі перші промінці сонця, що от-от зійде.

Барвистим килимом зобразила художниця знайомі з дитинства, невибагливі, але такі прекрасні у своїй простоті польові квіти: волошки, в'юнки, незабудки, фіалки, кульбаби, сокирки, ромашки, орлики, сунички, чебрець, барвінок, золотушник, цикорій, клевєр, льонок, руту, медунку, братики та дзвоники.

Довершують радісне мелодійне звучання цього "польового хутору1' ніжно-білІ квіточки та ледь зарум'янілі ягоди калини, що схилилася над буйним квітковим розмаїттям.

Традиційно художниця ніби пестить тоненьким пензликом кожну "стеблинку" кожну квіточку, кожну ягідку.

Цей твір написано майстерно, витончено та правдиво, але й напрочуд поетично. І колорит, і легка прозорість фарб, і композиція картини підпорядковані розкриттю поетичного образу української землі, з її блакитною далиною, широкими ланами, подихом теплого літа, мирним спокоєм та тишею. Картина створює особливий заспокійливий настрій, викликає почуття ніжності до чудової країни квітів, милує серце споконвічною красою рідної землі. Художниця старанно копіює рослини з натури і водночас переінакшує по-своєму світ, в якому вони мусять існувати. Вона ніби аранжує стан природи -присмерки, світання, спекотний полудень. "Буйна" (1944-1947 рр.),"Декоративні квіти" (1945 |Ц - це відчуття спеки, на хвилях якої - ''гойдаються" квіти, сонячного вітру, що ширяє полотном. "Польові квіти** (1940 р.) - левада під ранковим серпанком туману. Ця картина, як і багато інших її полотен позбавлена перспективи реального пейзажу. Вона накладає зображення ретельно виписаних рослин на багате відтінками, але не визначене тло - просто блакить що ніби "дихає " в "Квітах та каянні" (1940 р.) - фоні глибокого синього кольору, рослини наче потопають в нічному п'янкому повітрі, нагадуючи келехи, наповнені присмерками. "Квіти за тином2 (1935 р.)- барвиста хвиля з рослин, яку ледь стримує музику чи віршування – рослини можуть складатись ніби в пасма вогню, то існувати в замріяному ширянні. Синя холодна гама кольорів підкреслює романтичність української ночі.

Подивіться ще раз на картини цієї мужньої жінки з таким тонким відчуттям краси, які вона мала сама. Вам, дітям третього тисячоліття важко уявити ті умови, у яких, вона творила віяну красу української землі.

Квіти Катерини Білокур" любила" над усе. Їм і проспівала вона гімн. До цього ще ніхто з художників з таким зачаруванням, так оригінальне й натхненно, так поетично й багатогранне і водночас так просто не зображував ще квітів.

Втаємничити це пристрасне захоплення квітами допомагає нам лист самої авторки: "... може ви незадоволені моєю працею, що я малюю лише квіти? Так як же їх не малювати, як еони ж такі красиві! Я й сама як почну малювати яку картину квітів, то й думаю: оце як оцю закінчу тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського. Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин, та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші» та все ж і квіти* Оце вам таке. А як прийде весна, то зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой боже мій* Як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто аж посхиляються до мене, та як не промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?" То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на мене, мої близькі та далекі друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві."

(Виразно читає вчитель)

І справді, примхливе казкове плетиво найрізноманітніших квітів -троянд, руж, круче- них паничів, барвінку, маків, півоній, жоржин, нагідок, гвоздик, чорнобривців тощо, на які така щедра земля українська, - глибоко зворушує серце, приносить радість і велику насолоду

Вдивіться в колорит, колірні гами, переходи картин-натюрмортів,
-Які почуття у вас пробуджують картини "Квіти на блакитному тлі?,
"Польові квіти", "Буйна"? . 1

-Які образні слова, вислови народжуються у вас, аби передати красу, чарівність і поетичність квітів, зображених К. Білокур?



(Огорнені вечірньою млою, промінь місячного сяйва, романтика тихої української ночі, подих тиші і літа, блакитна далина ланів, буяння веселкових барв, картини напоєні світлом, сонцем, радістю, омитих вранішньою росою й зігрітих ласкавим сонечком, симфонія різноманітних квітів; п'янкий медово-солодкий аромат квітучого царства; Літній ранковий туман, буйне квіткове розмаїття).

III. Складання художніх описів (письмово)



"Їх обриси такі прекрасні, а барви такі ніжні, тремтливі» що реально відчувається поетичність української квітки", - це сказав про талановитість; мистецьку витонченість майстрині з Богданівні художник-пейзажист Матвій Донцов.

А тепер ви, діти, самі спробуйте висловити письмово те, що відчули, пережили сьогодні на уроці. ;



Перед вами набори образних висловів, тил твору ви обираєте самі. Пригадаємо, що є текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.

Образні вислови: присмерки

світання


спекотливий полудень .

гойдаються квіти сонячний вітер

під ранковим серпанком туману

блакить, що ніби "дихає"

глибокий синій колір

потопають у нічному повітрі барвиста хвиля з рослин


І далі - на дошці – заголовок І зачин майбутнього тексту.
1. ВАРІАНТ П. ВАРІАНТ Ш. ВАРІАНТ

Гаряча квітка У полоні квітів Квітка - царівна

Ось -на невеличкому Зачаровано дивлюся 3 барвистої зелені

полотні серед різно- я на квіти Катерини квітів і трав вийшла

трав'я виросла..... Білокур, І мені здається, жінка.

що поринаю...



Виберіть заголовок, що найбільше, відповідає стану вашої душі, враженням, і напишіть свою основу і заключну частину. Дотримуйтесь єдності тексту, уникайте повторів.

Самостійна робота учнів. (Звучить "Вальс квіті" П. Чайковського)

Учитель допомагає дітям і вивішує на дошці дитячі малюнки.

Слухання і редагування дитячій висловлювань

Діти, ви відтворили своє відчуття краси, добра за допомогою слова. Допомагала вам у цьому музика композитора і ваша внутрішня музика - музика вашої душі. Цим дійним багатством володіла стражденна жінка - народна художниця, самоучка, справжній самородок» дивний талант - Катерина Василівна Білокур - наша землячка, вірна донька України.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка