Кавун Валентина Михайлівна



Сторінка2/10
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.06 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема. Позакласне читання № 2. Місточок пам’яті мого дитинства (за повістю А. Дімарова «На коні й під конем»)
Мета. Створити психологічний портрет письменника, допомогти учням

засвоїти зміст твору, розвивати навички роботи з текстом епічного твору,

вчити аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки; формувати активну життєву

позицію; виховувати повагу до друзів, доброту, вміння співпереживати.


Обладнання. Портрет А. Дімарова, виставка книг письменника, репродукція картини П. Решетникова «Знову двійка!», карти, мультимедійна дошка.
Кожна людина – неповторна.

Народна мудрість



Хід уроку

І. Вступне слово вчителя (звучить музика)

Уже так склалося, що в дитинстві хочеться якнайшвидше подорослішати. А коли стаєш дорослим, чомусь увесь час тягне повернутись у дитинство. Це якась така незбагненна закономірність. І в її очевидності ви переконалися ще тоді, коли прочитали «Зачаровану Десну» О. Довженка, «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка, «Блакитну дитину» А. Дімарова. І сьогодні на уроці ми знову повернемося до творчості Анатолія Дімарова, до його повісті-тетралогії «На коні й під конем».


ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Кажуть, що найрадісніші, найвеселіші твори народжуються тоді, коли письменники починають подорожувати лабіринтами своєї пам’яті і відходять там спогади про дитинство. Бо лише в дитинстві можна бешкетувати, разом із друзями потрапляти у неймовірні пригоди. А чи може це собі дозволити доросла людина? То хто ж він, цей письменник, що зумів нас причарувати своїми спогадами?
1. (Виступи учнів, які отримали випереджуюче завдання)

Учень – біограф. Життєвий шлях Анатолія Андрійовича Дімарова розпочався 5 травня 1922 року в Миргороді на Полтавщині в родині учителів. Хлопцеві довелося пережити і ті страшні картини голодомору 1933 року, і морок фашистської окупації, і географічні сторінки опору загарбникам.

З перших днів нападу фашистів на Україну брав участь у боях, потрапив у оточення, був поранений у руку. Після одужання пішов до партизанського загону.

У 1949 році вийшла перша збірка його оповідань. А тепер творчий доробок письменника складає більше десяти томів, і серед найкращих його досягнень – повісті для дітей.

Учень – літературознавець. Письменник часто згадував своє минуле, не проринув жодної краплі із тієї безцінної чаші спогадів свого щасливого дитинства, у якій іскрився веселий сміх його друзів, а навколо був цілий світ, який хотілося пізнати і підкорити. Твори А. Дімарова – це спогади юнака, чоловіка, що зріс у родині, де понад усе цінувалися взаємоповага, порядність, любов, проста людська праця.

Учень – біограф. Протягом 1950-51 рр. письменник навчався в

Літературному інституті ім. Горького в Москві, у 1951-1953 рр. – у Львівському педагогічному інституті, потім (у 1953-56 рр.) – Вищій партійній школі в Москві. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництві. Творчий доробок письменника складає кілька десятків творів. Найважливіші з них: «Зінське щеня» (1969), «Містечкові історії» (1983), «На коні й під конем» (1978), «Вершини» (1986).

Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії» - сільські, містечкові, міські.

Твори А. Дімарова – багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.


2. Бесіда

Учитель. Повість А. Дімарова «На коні й під конем автобіографічна. А який твір називають автобіографічним?

Учні. Це авторська оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період, побудована на спогадах.

Учитель. З яких частин складається повість «На коні й під конем»?

Учні. І частина – «Через містечок», ІІ – «Блакитна дитина», ІІІ – «На коні й під конем».

Учитель. Як називають прозовий твір, що складається з трьох сюжетно завершених частин?

Учні. Це трилогія. У першій частині автор згадує своє раннє дитинство, перші роки навчання в школі. У другій частині розповідає про свого сина-бешкетника і з’ясовує, у кого ж він – таки удався. Знову повертається у своє безтурботне дитинство аж до закінчення семирічки. Третя частина – розповідь про навчання у місті, про юність, обпалену війною.



Учитель. Які ж герої діють у творі?
3. Літературний диктант.

- У кого в селі був «найвищий пліт, найзліший собака, найважчий кийок і найсмачніші в саду яблука»? (У дядька Матвія);

- Вона схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці (Двійка у щоденнику);

- Кому хлопці 5-Б класу виявляли такі знаки уваги: штовхали, смикали за волосся, щипали? (Олі);

- Високий, ставний, він мовчки проходив шкільним подвір’ям, строго поблискуючи скельцями окулярів. (Учитель математики Павло Степанович);

- Ніхто в селі, крім нього, не мав таких блискучих, із рипом чобіт, такого ситющого галіфе, таких червоних сорочок. (Машиніст паравоза Федір Бурлака);

- Вона вважає, що ситий шлунок і наука – діаметрально протилежні речі. (Хазяйка квартири Домна Данилівна);

- Що живе по той бік чарівного містечка? (дитинство);

- Відколи існує армія, відтоді лунає над землею… (пісня);

- Що дав Толі - допризовнику брат Сашко на дорогу? (мідяників);

- Військове звання командира взводу, де служив Толя? (лейтенант);

- Куди було поранено хлопця? (у руку);

- Лейтенант став розгинати Толині пальці, аж поки вивільнив…(гранату).
4. Робота з картиною

Учитель. Розгляньте репродукцію картини П. Решетникова «Знову двійка!»

Які епізоди повісті вона вам нагадує?

Хто ж, по-вашому, має рацію в таких суперечках?
5. Конкурс оповідачів «Найкраща пригода»

Учитель. Доведіть, що повість А. Дімарова «На коні й під конем» пригодницька.

(Динамічно розгортаються події; кількість пригод у творі велика; багато несподіваних поворотів сюжету; герої твору сильні, яскраві).

Учні переказують найцікавіші пригоди Толі і його друзів. Зачитують цитати з твору. Ілюструють розповіді своїми малюнками. Визначаються переможці конкурсу.
6. Робота в групах (учні отримують картки із завданнями)

І група. Завітайте на уроки у Талину школи. Розкажіть про одного з учителів, зверніть увагу на деталі портрета, вчинки, риси характеру, стосунки з учнями. Як ставляться до цього педагога діти?

ІІ група. Автор не подає портрету героя. А яким ви уявляєте Толю? Опишіть. Схарактеризуйте образ хлопчика за самостійно обраними цитатами.

ІІІ група. Доведіть, що мама для Толі – найдорожча людина. Знайдіть цитати з твору на підтвердження думки.
7. Тести (на мультимедійній дошці)

1. Назвіть професію Толиної мами?

а) прибиральниця;

б) вчителька; +

в) бібліотекар;

г) листоноша.
2. Що робив скляр після того, як йому помстилися діти?

а) мовчки плакав, без слів; +

б) моторошно лаявся;

в) побіг заявляти до міліції;

г) ніяково посміхався.
3. Чому мама заборонила Толі кататися на ковзанах?

а) був ще тонкий лід;

б) хлопчик отримав «двійку»;

в) звалив у калюжу директора школи; +

г) Толя застудився.
4. Встановіть відповідність. Назви частин твору.


А

2

Б

3

В

1
а) Перша частина 1. «На коні й під конем»

б) Друга частина 2. «Через місточок»

в) Третя частина 3. «Блакитна дитина»

4. «Трохи історії»



А

1

Б

4

В

2

Г

3
5. Встановіть відповідність. Взаємостосунки героїв.

а) Толин брат 1. Сергій

б) Копач «криниці» 2. Микитка

в) Син лісника 3. Матвій

г) Власник яблук 4. Ванько

5. Василь


6. Назвіть жанр твору «На коні й під конем»

п

о

в

і

с

т

ь

















Взаємоперевірка. Учні обмінюються зошитами з сусідом по парті. На дошці висвітлюються правильні відповіді, діти перевіряють.
IV. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Учитель. Немає сумнівів, що герої повісті не схиблять у житті, бо чітко знають: треба бути чесними і справедливими. Не можна брехати, навіть якщо це тимчасовий порятунок. Треба працювати, робити принаймі те, що під силу, допомагати старшим, «…бо так боляче буває дивитись на втомлену матусю…»

Дуже важко розлучатися з такими симпатичними героями! Замисліться, чому? Можливо це і є секрет прози А. Дімарова – ввести читача в чарівний світ дитинства.



VІ. Домашнє завдання.

Напишіть лист Толі про свої пригоди.



Н.П.Задорожня

Тема. Позакласне читання № 3. Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Екіпіровка мисливця», «Ружжо», «Відкриття охоти». Щирий, доброзичливий і наївний сміх усмішок.
Мета. Зацікавити восьмикласників особою Остапа Вишні, його творчістю; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи з літературним твором; спрямувати учнів на віднайдення в тексті прийомів, за допомогою яких Остап Вишня смішить читачів; виховувати почуття любові до рідної природи
Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.

Олесь Гончар



Хід уроку

І.Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Створення емоційного настрою уроку.

  1. Виразне читання заздалегідь підготовленого учня усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».

  2. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Обмін враженнями від прочитаного твору («Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило»).


ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Вступне слово учителя.

Чи замислювались ми над тим, чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні? Розкрити природу гумору видатного майстра усмішки – одне із завдань, яке ми розв’яжемо сьогодні на уроці.

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці!»

Ось запис із його щоденника, зроблений 23 грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічо­го. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,—всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байду­же заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.

І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!

І пішло!

Дружина з кимось говорить по телефону:


  • А ви знаєте —у нас заєць!

  • Ну?

  • Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».

Ще запис 23 січня 1952 р.: «їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!

І як радісно, що я нічого не вбив!

І як радісно буде, що я нічого не вб'ю.

Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця.

А дід —без зайця та й без зайця!

Перед онуком незручно!».

Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарів­ні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.

Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.

У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.



«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літе­ратурі— явище унікальне. У них спостерігаємо оригіналь­ний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Пейза­жі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою:

«...Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик...

Сіріє...

  • Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...

  • Б-б-бах!

Перший постріл!

Полювання відкрито!».—Так закінчується усмішка «Від­криття охоти».


  1. Робота з текстом усмішок (у групах)

І група - «Екіпіровка мисливця», ІІ група - «Ружжо», ІІІ група - «Відкриття охоти»(усмішки прочитані заздалегідь, у групи учні об’єдналися напередодні).

Учитель пропонує школярам заповнити таблицю «Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить»

Прийоми, за допомогою яких Остап Вишня нас смішить

Назва прийому

Цитати з твору

1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.

(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)



2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.

(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).

3.Гумористичне змалювання психології людей.

(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).

4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.

(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).




  1. Зв’язна відповідь учнів.

  2. Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає восьмикласникам сформулювати їх). Вони можуть бути такі:

  • Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дива­куватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).

  • Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).

  • Що бачили люди у ваших усмішках? У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).

  1. Слово учителя.

У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхне­ний автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Він мовби сам усміхається, розповідаючи. Остап Вишня ввів в україн­ську літературу і утвердив у ній новий різновид гуморис­тичного оповідання, що його сам же і назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмі­шок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київ­ські, мисливські тощо.

  1. Літературознавча хвилинка.

Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Зараз вживають терміни «народні усмішки», «усмішка-жарт», «усмішка-нарис» та ін..
IV. Підсумок уроку.

«Мікрофон». «На сьогоднішньому уроці мені найбільше сподобалося…»


V. Домашнє завдання.
Додаток

Тестування

Завдання 1—6 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.


  1. Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)

  1. У капусті

  2. У картоплі

  3. Витягли з колодязя

  4. У кукурудзі

  1. «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»

  1. Картопля

  2. Коноплі

  3. Бур’яни

  4. Природа

  1. Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”

  1. Лайка матері

  2. Падіння з коня

  3. Навчання у школі

  4. Розмова з батьком

  1. Вкажіть наву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»

  1. «Катехізис» Філарета

  2. «Оракул» Соломона

  3. «Руський паломник»

  4. «Кобзар» Т. Шевченка

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на попередньому уроці

  1. «Вишневі усмішки»

  2. «Сільські усмішки»

  3. «Мисливські усмішки»

  4. «Київські усмішки»

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»

  1. Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови

  2. Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету

  3. Різновид фейлетону та гуморески

  4. Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом


Завдання 7-8 мають по шість варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА пра­вильних. Виберіть правильні відповіді й запишіть їх у листку відповідей.


  1. Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на минулому уроці

  1. «Лисиця»

  2. «Ружжо»

  3. «Самі собі шкідники»

  4. «Екіпіровка мисливця»

  5. «Відкриття охоти»

  6. «Дика гуска»

  1. Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках

  1. Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого

  2. Багато подробиць, часто – надмірних

  3. Гумористичне змалювання психології людей

  4. Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура

  5. Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя

  6. Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи

Відкрите тестове завдання

  1. Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.






































В.М.Кавун

Тема.Позакласне читання № 4.Складними і драматичними дорогами національної історії (аналіз книги художніх оповідей М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо»)
Мета. Познайомити учнів з історією далеких предків, історією в конкретних долях і конкретними долями в історії; виховувати почуття поваги до власної нації
Обладнання.Портрет М.Слабошпицького, книга «З голосу нашої Кліо», картки, таблиця «З української хронографії»

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Оголошення теми і мети.

Учитель. Книга М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо» відзначена літературною премією «Звук павутинки» ім. Віктор Близнеця. Премія започаткована Міжнародним освітнім фондом ім. Ярослава Мудрого. Нею відзначаються найпомітніші в літературному процесі , справді художньо повнокровні книги, адресовані юним читачам. Слід відзначити, що М.Слабошпицький – перший лауреат даної премії, чим ми і гордимося, бо він наш земляк.

Назва книги містить незрозуміле слово – Кліо. Кліо – у давньогрецькій міфології одна з дев’яти муз, покровителька героїчної пісні, згодом – історії.



ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учень. Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там перший Кий з Хоривом,

Щек та Либідь – їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його,

Наче батько, став Дніпро,

Наче батько сину, ніс він

З півдня й півночі добро.


І здавалось, Україна

Буде квітнути віки,

І здавалось, всі народи

Їй сплітатимуть вінки.



(Олександр Олесь)

На дошці записано основні оповіді, на яких учні та вчитель зупиняться на уроці.



Дорогами національної історії.

М.Слабошпицький увібрав у книгу цікавий фактичний матеріал, що відзначається легкістю його викладу.



Світ дізнається про Русь.

  • Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією.

  • Широкі торгові зв’язки з Хазарією, Болгарією, Іраном, Кавказом, Середньою Азією.

  • Знамениті морські походи київських князів.

  • Перемога князя Олега в морському поході на Візантію 907 року.

  • Кораблебудування на Русі.


Культура Київської Русі

  • Культура церковна та світська. Різні версії щодо походження писемності на Русі.

  • Літопис від Марії.

  • «Книжен муж» Іларіон.

  • Знаменитий «Ізборник».

  • Золоте слово Мономаха.

  • Пересопницьке Євангеліє.

  • Віщі слова Боянові.

(Обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, є досить великим. Учні прочитали по 1-2 оповіді дома, написали короткий їх зміст на картках. Тому пропоную звернутися до інтерактивної технології – «броунівський рух». Застосування цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно закріпити на уроці, а також активізує учнів, підвищує інтерес до навчання).

Приблизний зміст карток.

Дорогами національної історії (відгук про книгу)

Ця книжка повела нас складними і драматичними дорогами національної історії, на яких ми зустрілися з багатьма видатними синами й доньками українського народу. Ми дізналися про те, як події вносили нову несподівану логіку в перебіг людських життів. Книжка складається з біографічних ескізів особистостей, на яких лежить незгасний відсвіт історії. Книжка охоплює період од часів зародження держави Київської Русі й до зруйнування Запорізької Січі.



Світ дізнається про Русь

Мов старі немічні черепахи, повзли по землі новини, доки приповзали в далекі краї, ставали ще старішими. Коли в середині ІХ століття в морі поблизу столиці могутньої Візантії Царгорода з’явилася сила-силенна руських суден, візантійці вже добре знали, що ці кораблі прийшли з руських земель. Якщо Русь виставила стільки воїнів і в неї такий великий флот, то вона – справді могутня держава. Ще в часи правління імператора Юстиніана Візантія і Русь контактують між собою. У візантійських джерелах з’являється ім’я руського князя Бравлина, який здійснив успішний похід на місто Сурож.



Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією

Аскольд і Дір прийшли з варязьких земель до Києва і стали тут правити. Вони вивільнили киян від данини, яку ті платили хозарам. Одні історики вважають, що Аскольд і Дір – варяги, інші заперечують – русичі. Як відомо, Аскольд і Дір воювали з Новгородом, прихиляючи його землі під владу Києва. Їх добре знали на Чорному морі, яке колись називали Руським, показали себе хоробрими й умілими мореплавцями. Судна цих князів тихо приставали до берега, з них вискакували воїни і йшли приступом на фортецю. Одного разу у 860 році хтось із них (Аскольд чи Дір) приплив туди із військом на двох сотнях суден, і великого страху набрались тоді охоронці Візантії. Але русичам у тому поході не пощастило. Налетіла страшна буря і потрощила більшість їх кораблів. Але переважна більшість походів закінчувалася успішно.



Знамениті морські походи інших київських князів

Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами бухту перед містом. Але кмітливі русичі і тут знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це того ж 907 року, коли дружину очолював князь Олег.



Кораблебудування на Русі

З давніх-давен на Русі процвітало кораблебудування. Київські умільці придумували нові й нові типи суден. Від перших човнів, видовбаних або випалених у стовбурі дерева, з’явилися човни завдовжки до 15 метрів, які вміщували до півсотні воїнів. Наближаючись до ворога, одні з них гребли, затулені щитами, інші ладнали списи. Були на таких човнах і вітрила. Пізніше на усі з’явилися великі кораблі, в яких під палубою сиділи гребці, заховані від ворожих стріл і каменів. Історія флоту Київської Русі – ще одне промовисте свідчення талановитості її людності, яка вміла створити найсучаснішу для того періоду історії техніку й уміло користуватися нею. Це був, як бачимо, народ-трудівник, народ-воїн, народ-будівничий.



Виникнення писемності

Учені тривалий час сперечалися, чи була писемність у наших предків до запровадження християнства, і дійшли висновку: була. Є літописна звістка, що слов’яни писали «чертами і різами»,але який вигляд мало те письмо, невідомо.

Літери, якими ми користуємося й нині, були створені двома братами-греками Кирилом і Мефодієм на основі грецького письма. Слов’янська абетка, яку вони склали, називається за ім’ям одного з братів кирилицею. Звичайно, літери і літературна мова в давньоруські часи істотно відрізнялися од сучасних.

А чи знаєте ви, де було знайдену найдавнішу вцілілу українську абетку? Більше дев’яти століть зберігалася вона на стіні Софійського собору та була виявлена під час реставраційних робіт 1954-1963 рр. українським істориком-дослідником Софії Сергієм Висоцьким. Абетка була видряпана на давньому тиньку – такий напис учені називають графіті. Вона складалася з 27 літер. Основу її становили грецькі букви, та були й чотири слов’янські – Б, Ж, Ш, Щ. Абетку датують 11 ст., проте вона свідчить про поширення писемності на нашій землі за значно давніших часів – іще до впровадження християнства, оскільки вона відрізняється від тієї абетки, що її застосовували для написання найдавніших церковних книг.

Давня абетка – не єдина знахідка на стінах Софійського собору. Тільки в Києві Сергій Висоцький на стінах архітектурних будівель дослідив 170 написів-графіті 11-12 ст. На стінах храмів, усупереч забороні, писали і князі, і книжники, і звичайні кияни. Найчастіше то були молитви. Софійські графіті – важливе історичне джерело. Вони свідчать про значне поширення писемності серед давньоукраїнського населення.

Перекладна література

Із запровадженням князем Володимиром шкільної освіти й активним храмобудуванням постала нагальна потреба у християнській церковній і учительно-проповідницькій літературі. Ввозилося передусім те, що було необхідне для практичних потреб нового християнського культу. У болгарських перекладах на Русь прийшли основоположні зразки християнської літератури і, звісно, передусім санкціоновані церквою: біблійні, богослужбові, проповідницькі, агіографічні. Їх не хотів зробити Київ релігійним центром усіх східних слов’ян. Одразу після закінчення війни з Ярополком Володимир створив у Києві пантеон головних язичницьких богів. У центрі міста він звелів поставити дерев’яну статую головного бога – Перуна зі сріблою головою та золотими вусами, а також статуї Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла і Мокош. Стрибок, що керував вітрами, був напевно богом неба; Дажбог – богом світла, тепла, родючості; Хорс – богом сонця; Симаргл – богом ґрунту; Мокош – жіноче божество родючості й домашнього господарства. Тут же, в центрі, існувало святилище.

Але Володимир швидко переконався, що із встановленням язичницького пантеону на Старокиївській горі Київ не перетворився на єдиний ідеологічний центр усієї Русі. Язичництво з його багатобожжям і відсутністю єдиного верховного божества для всіх східних слов’ян було далеким від ідеї єдності. Язичництво стало гальмом суспільно-політичного і культурного розвитку країни. Відмова від нього була потребою часу.

Літопис від Марії

Марія, як і Єфросинія, - доньки чернігівського князя Михайла, які вражали сучасників своєю освіченістю. Відомо, що Марія вийшла заміж у ростовську землю за правнука Юрія Долгорукого, народила йому двох синів – Бориса і Гліба. Та ось в ростовські землі вдерлися монголо-татари і загинув чоловік Маріїн у нерівному бою з ними. Пізніше зазнала ще одного горя: її батька Михайла скарали монголи на очах у внука за те, що не схотів покоритися їм. Тоді Марія збирає в Ростов рукописів мало не з усієї Русі. Тут переписуються давні події, записуються ті, що відбуваються на очах. Марія пише «Житіє Михайла Чернігівського» - біографію свого батька – у якому закликає не миритися зі становищем ординських рабів. Під керівництвом

Марії пишуться літописи про похід руських князів на річку Калку, про битву з монголо-татарами, про смерть багатьох князів і дружинників. Смерть Марії у глибокій старості обірвала діяльність усього літописного цеху.

«Книжен муж» Іларіон

«Книжен муж» - значить той, хто кохається в книгах. Про життя Іларіона відомо вкрай мало. Іларіон – перший архієрей на Русі не з грецьких, а з руських духовних осіб. Він також недовго був на чолі національної церкви. Написав чимало творів, яки мали великий успіх у його сучасників, але до нас дійшов тільки один з них – «Слово про закон і благодать» - пристрасний монолог про самоствердження Русі, авторитетної у тодішньому світі держави. «Слово» засвідчило, що в особі Іларіона Русь мала видатного філософа й письменника.



Знаменитий «Ізборник»

Ця рукописна книга 1076 року стала не тільки серйозною подією в культурі усієї Київської Русі, вона й сьогодні лишається однією з найважливіших історико-культурних пам’яток українського народу. Саме він примітний тим, що був створений не з перекладних творів болгарських авторів, а переважно з місцевих матеріалів. Є тут, крім похвали читанню книг, навчання батьків дітям, «Поради для заможних», а також вибрані місця з різних проповідей. Є тут чимало повчань, спрямованих на моральне вдосконалення людини, заклики, щоб вона була добрішою в ставленні до інших. Через те «Ізборник» активно переписувався і популяризувався.



Золоте слово Мономаха

Володимир Мономах увійшов в історію не тільки мудрим і далекоглядним правителем, а й відомим письменником.

Цей князь дбав про просвіту рідної землі, кохався в книгах, вільно володів п’ятьма мовами. Після нього лишилася ціла рукописна збірка творів – знамените «Повчання» дітям, лист до князя Олега й молитви.

«Повчання» - це слова вже немолодої, зрілої людини про те, як належить жити в світі, яких непорушних законів слід дотримуватися. Усі ті закони продиктовані вимогами християнської моралі, спрямованої на очищення помислів людських і виховання в душі доброзичливого ставлення до всіх на світі. Мономах закінчує проханням виконувати якщо не всі його поради, то хоч половину з них і завжди пам’ятати Бога.



Пересопницьке Євангеліє

Ця книга – видатна пам’ятка української мови. Понад 430 літ тому у монастирі волинського містечка Пересопниця було завершено переклад українською мовою, наближеною саме до живої, розмовної. Таке замовлення зробила княгиня Анастасія Заславська архімандритові монастиря Григорієві, якому допомагав у роботі чернець Михайло Сеноцький. Декому це тоді могло видатися неймовірним зухвальством, приниженням великої книги. «Мир дому сьому», «Хто взяв меч, од меча й загине», «Не вбий, не вкради», «Шануй батька й матір своїх» - зазвучали українською мовою святі заповіді. Ця книга з 482 пергаментних аркушів поміщала багато яскравих ілюстрацій, графічних мініатюр.



Віщі слова Боянові

Давньоруський поет-співець Боян славив своїх сучасників за те, що вони дбали про благо рідного краю, що підтримували силу Руської держави. Історія не лишила нам ні його зображень, ні його творів. Можемо уявити, яким він був із себе: сивочолий і сивобородий старець з нерозлучною лютнею в руках. Дехто вважав його придворним співцем, який прославляє всі княжі діяння.


2. Учні перечитують інформацію, що міститься на їхніх картках.

3. Учні ознайомлюють із своєю інформацією інших однокласників шляхом передавання її усно у доступній формі не більше, як одному школяреві одночасно.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Розповідь учнів «Про що я дізнався сьогодні на уроці від інших?» (метод «Мікрофон»).



V. Підсумок уроку.

1. Напишіть кілька речень, в яких висловіть відповідь на запитання: «У чому, на вашу думку, цінність книги М.Слабошпицького «Із голосу нашої Кліо»? (2-3 хв.)

2. Учні зачитують написане.

VI. Домашнє завдання.

Прочитати по 1 не згаданій сьогодні оповіді книги, скласти план її.


Додаток

Тести

Завдання 1—4 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно пояснено значення слова Кліо

  1. Муза, покровителька героїчної пісні. Згодом – історії

  2. Муза, покровителька поезії

  3. Муза, покровителька наук

  4. Муза, покровителька комедії

  1. Вкажіть, якою премією М.Слабошпицького нагороджено за книгу «З голосу нашої Кліо»

  1. Державною премією ім. Т. Шевченка

  2. Літературною премією ім.. В.Симоненка

  3. Педагогічною премією ім.. В.Захаренка

  4. Літературною премією ім.. В.Близнеця

  1. Вкажіть імена князів, що згадуються у одній із оповідей

  1. Володимир і Ярослав

  2. Щек і Хорив

  3. Аскольд і Дір

  4. Святослав і Всеволод

  1. Вкажіть, ким були створені літери, якими ми користуємося сьогодні

  1. Іларіон і Матфій

  2. Кирило і Мефодій

  3. Олег і Максим

  4. Юрій і Мокош

Встановлення послідовності.

  1. Встановіть послідовність оповідей із частини «Світ дізнається про Русь»

  1. Кораблебудування на Русі.

  2. Перемога князя Олега в морському поході на Візантію 907 року.

  3. Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією.

  4. Знамениті морські походи київських князів.

  5. Широкі торгові зв’язки з Хазарією, Болгарією, Іраном, Кавказом, Середньою Азією.

  1. Встановіть послідовність оповідей із частини «Культура Київської Русі»

  1. Знаменитий «Ізборник».

  2. Літопис від Марії.

  3. «Книжен муж» Іларіон.

  4. Віщі слова Боянові.

  5. Золоте слово Мономаха.

  6. Культура церковна та світська. Різні версії щодо походження писемності на Русі.

  7. Пересопницьке Євангеліє.

Тестові завдання відкритого типу.

  1. Вкажіть, де було знайдено найдавнішу вцілілу українську абетку
































































  1. Вкажіть назву вірування найдавніших предків








































Література рідного краю. 8 клас

О.С.Головко

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка