Кеш-кредитів: брати чи не брати?



Сторінка1/12
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
[контент]
[Стратегії&Капітал]
Новини

Корпоративна вечірка фірми „Де Візу”/ бізнес-клімат/ транспортні коридори/ ювілейні монети



Не такий страшний СОТ

Фінансові ринки України у найближчій перспективі



Фантазії на тему кеш-кредитів: брати чи не брати?

Торговельний еквайринг: чи є альтернатива?
Нові рішення

Фінансування девелоперських проектів



[Тема Номера]



Знайти вихід

Попит на послуги з антикризового консалтингу стабільно зростає


[Маркетинг-mix]
Новини

Українська Інтернет-реклама /PR-технології/ рішення



Зірки пропонують

Селебриті-маркетинг в Україні: перші спроби


Під знаком „ВІП”,

або Новий підхід до старих luxury-брендів і навпаки




Хорошій картині – дорога оправа

Особистий PR як новий в Україні вид консалтингових послуг



Бравісимо!

Дещо про ораторські здібності й культуру мовлення керівника




[IT-консалтинг]
Новини

Інновації / Інтернет-простір / розробки


Цілодобовий контроль

Дистанційне управління банківським рахунком


Коли бізнес стає дорослим

Система управління підприємством: як визначити готовність компанії до змін



На пульсі часу

Особливості автоматизації роботи холдингів



Віртуальне представництво

Корпоративний сайт як ефективний засіб маркетингових комунікацій


Мобільні іміджмейкери


[HR-консалтинг]

Новини

Заохочення /мотивація/ імідж



Зіркова хвороба: суто медичний підхід
Нестандартні способи мотивації персоналу:

досвід успішних компаній




Революція неминуча

Якщо власник не може, а топ-менеджер не хоче...


Якщо трапилася пожежа

Психологічні аспекти виникнення конфліктів у колективі



[LifeStyle]
Півтора карати щастя

Ювелірні прикраси для ділової людини



Гра аристократів

Гольф в Україні стає все популярнішим



Зимова казка

Гірськолижні курорти Європи



Передусім – національний колорит

Асоціація консалтингових фірм разом з аудиторською фірмою „Де Візу” відсвяткувала Новий рік та Різдво
У ресторані „Щекавиця”, що на Подолі, відбулася корпоративна вечірка АП „Асоціація консалтингових фірм” і аудиторської компанії „Де Візу”. На свято були запрошені працівники зазначених бізнес-структур, їхні партнери та друзі. Зокрема, аудиторські фірми „Ділер-Аудит”, „Професіонал”, „Бізнес-консультант”, агентство нерухомості „Акцент” і торговець цінними паперами „Медіо-Трейд”. На вечірці був присутнім Василь Васильович Сопко – апологет бухгалтерського обліку в Україні.

Формат заходу вигідно вирізнявся своєю неординарністю – жива музика, нагородження кращих працівників, щирі слова подяки і, звичайно ж, українське колядування. Як без нього напередодні Різдва?

Свято радше нагадувало собою вишуканий творчий вечір, аніж традиційний корпоратив.

Відкрив урочистості президент АП „АКФ” і голова правління ЗАТ АФ „Де Візу” Олександр Васильович Бойко. У своїй промові він наголосив на досягненнях очолюваних ним структур, головне з яких - зростання кількості вдячних клієнтів. Також О.В. Бойко окреслив майбутні перспективи „АКФ” і „Де Візу”, що з кожним роком стають все ширшими. Запам’яталася й промова керуючого партнера „Де Візу” Петра Григоровича Матвієнка, який повідомив гостям свята, що 2008-ий за власне українським календарем є Роком сокола. Погодьтеся, цей символ значно привабливіший за пацюка.

Варто відзначити, що ресторан „Щекавиця”, інтер’єр і кухня якого вражають своєю самобутністю, відкрився після тривалої перерви, спричиненої пожежею, саме в день корпоративного свята „АКФ” і „Де Візу”.

Уже стало доброю традицією відзначати найкращих працівників року. Нагородження відбувалося за трьома номінаціями: „Українець року”, „Аудитор року” і „Працівник року”. У першій номінації абсолютну перемогу здобув пан Матвієнко. Аудитором року визнали Тамару Суткову, а от кращим працівником вже другий рік поспіль стала Вікторія Шерстюк. Переможці отримали нагороди й цінні подарунки.

Під час святкування в приміщенні ресторану „Щекавиця” лунали шедеври старовинної та класичної музики, а також знайомі мелодії з популярних кінофільмів у виконанні камерного оркестру Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Музичні твори виконувалися в цікавому аранжуванні, автор якого - художній керівник і диригент оркестру Василь Федоришин.

Виконувати пісні і колядки гостям свята допомагав жіночий квартет хору імені Г. Верьовки під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Зеновія Корінця.

Витримане у національному колориті свято надовго запам’ятається його гостям, що звикли не лише наполегливо працювати, а й красиво відпочивати.
Європейські менеджери голосують за Німеччину

Німеччину визнано найбільш привабливою країною для економічної діяльності, у тому числі капіталовкладень, у Європі. У світі за цим показником вона поступається лише Китаю.

Такого висновку дійшли автори опитування, проведеного для німецької ділової газети Handelsblatt, в якому взяли участь 1200 менеджерів з шести європейських країн. На другому місці перебуває Швейцарія, третє місце розділили Австрія й Великобританія.

Понад половина менеджерів (59 %) оцінює конкурентоспроможність Німеччини як "відмінну" або "хорошу". За п'ятибальною шкалою (1 - "дуже добре", 5 - "дуже погано") ФРН одержала 2,3 пункта. У 2002 році під час аналогічного опитування тільки 13 % учасників оцінили країну так високо.

Найбільш конкурентоспроможну економіку в світі, на думку європейських менеджерів, має Китай (1,8). На другому місці - Німеччина й Швейцарія. Сполучені Штати отримали 2,6 бала.

Привабливість ФРН для економічної діяльності останніми роками значно збільшилася завдяки зусиллям компаній, профспілок і політиків. Багато великих компаній обновили свої організаційні структури. Крім того, їм удалося домовитися із профспілками про помірне підвищення зарплат і укладення гнучких тарифних угод.



У Берлін з Києва через Львів
Німецькі експерти розробили проект ІІІ Європейського коридору розвитку Via Regia «Берлін - Київ». Активну участь у його реалізації візьме Львів як місто, що знаходиться на перетині великих транспортних коридорів. Для цього Європейський союз ще в грудні 2007 року виділив Національному університету "Львівська політехніка" 160 тис. євро. Про це під час прес-конференції повідомив начальник управління культури Львівської міської ради Юрій Криворучко. «Проект – це ціла стратегія територіального розвитку. Вона охоплює регіони Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі та України, які є дотичними до коридору розвитку», – зазначив він.

Основні завдання проекту - підвищення ролі вузлових міських центрів, ув’язування української транспортної мережі з європейською, інтенсифікація регіональної співпраці. Проектом передбачено розвиток інфраструктури, розбудову територій, що межуватимуть з коридором, будівництво нових готелів, мотелів, паркінгів, заправок тощо. Як запевнив пан Криворучко, проект неодмінно буде втілено в життя, адже Львів не може втратити такий шанс. Однак часових термінів у документі не встановлено. «Це стратегія, тому в нас багато роботи. Зокрема, певні труднощі спричиняє невідповідність українського законодавства тим чи іншим пунктам проекту», – додав Ю. Криворучко.


На часі новий порядок реалізації пам’ятних монет

Національний банк України (НБУ), щоб збільшити чисельність банків-дистрибуторів, має намір змінити порядок реалізації пам'ятних монет.

"Оскільки НБУ не має підстав віддавати перевагу окремим банкам у наданні статусу дистрибутора із продажу монет або обмежувати їхню кількість, ухвалено рішення про зміну порядку реалізації монет, що потребує внесення змін у нормативну базу й дозволить об'єктивно підходити до розподілу монет між банками України", - говориться у відповідній телеграмі Нацбанку.

НБУ констатує, що у зв'язку з підвищеним попитом на пам'ятні монети України кількість банків, які бажають одержати статус дистрибутора, зростає. Як відзначається в телеграмі, про прийняття нового порядку реалізації ювілейних і пам'ятних монет буде повідомлено додатково. Наразі на сайті НБУ зазначено шість банків, через які їх можна купити: „Райффайзен Банк Аваль”, „Промінвестбанк”, „Ощадбанк”, банк "Форум", „Укрпромбанк” (всі - Київ) і банк "Дністер" (Львів). У 2008 році планується випустити ще 30 монет.



Заголовок

Не такий страшний СОТ


Підзаголовок

Фінансові ринки України у найближчій перспективі


Рубрика

Cтратегії&Капітал

Підрубрика

аналітика



Автор

Дмитро БЕНЧ

Вріз на початку статті

Мужі держави, науки та пера чимало міркували і ще більше публікували про становище агрокомплексу й різних стратегічних галузей промисловості в Україні, яка приєднається до СОТ. Тим часом лише небагатьом відомо, що Україна також зобов’язалася впровадити вельми ліберальний режим торгівлі послугами на фінансових ринках. А оскільки банки ми стали відвідувати так само часто, як і продовольчі крамниці, постає питання, чи вплине ця ситуація на фінансові установи й їхніх клієнтів. Представників бізнесу неодмінно цікавитимуть нові сценарії розвитку фондового ринку, а більшість населення України - страхування доходів, пенсій і ризиків.


Кількість знаків

16 600

Осмислюючи СОТ

Вагомість і наслідки діяльності Світової організації торгівлі стали тими факторами, що спричинили поділ громадськості на групи її підтримки та опору. Прихильники, а таких більшість, вбачають у СОТ єдино можливу форму поступального розвитку економіки. Противниками вступу є не тільки ідейні сподвижники антиглобалізаційного руху та протекціоністські уряди, але й певна когорта вельми поміркованих економістів. Наша мета, одначе, - не дати остаточну оцінку цьому неоднозначному явищу, а передбачити зміни обставин для бізнесу й запропонувати оптимальні шляхи подолання негативних наслідків.

Передовсім доцільно зауважити, що вступ до СОТ - не самоціль навіть з короткострокового економічного погляду. Бізнес-середовище й щоденна діяльність фірм, за винятком окремих металургів і аграріїв, практично не зміниться у день, коли Україну оголосять учасницею СОТ. Втім, значних змін зазнають засади функціонування ринку в Україні: розшириться конкурентне середовище, а бар’єри входу в нього мінімізуються. Що стосується фінансового ринку, то навряд чи наступного після вступу дня ми оформлятимемо свої пенсії в американських пайових фондах чи страхуватимемо життя у швейцарських конторах, навіть не виїжджаючи за кордон. Однак це може стати дійсністю через 5 чи принаймні 10 років, що є фундаментальною підставою для вироблення як стратегічних, так і тактичних заходів уже сьогодні.

До речі

Напровесні 2008 року добігає кінця Угода про партнерство та співробітництво з ЄС. Перемовини щодо оформлення нового формату співпраці (у першу чергу питань, які стосуються зони вільної торгівлі) було загальмовано сумнозвісною „компетентністю” уряду України й невизначеністю у питанні вступу до СОТ. Нині очевидно, що термін дії чинної угоди буде подовжено, аби визначити природу майбутніх відносин між Україною та Європейським союзом.

Цікаво, що формування зони вільної торгівлі (повної чи часткової) унеможливить участь України у подібних проектах зі сторонніми державами, приміром Російською Федерацією чи Казахстаном (йдеться про ЄЕП). Як бачимо, тепер слово за політикумом.

Вступ до СОТ слід розглядати як неодмінну передумову поглиблення економічної співпраці з ЄС, а також як проміжну ланку складнішого процесу трансформації вітчизняної економіки у відкриту систему.

Стабільність і прогресивність фінансового сектору економіки - пріоритет не лише її розвитку, а й чинник нормалізації макроекономічної ситуації в країні. Як уже згадувалося, значимість фінансових послуг для пересічного споживача надає майбутнім ринковим змінам особливої гостроти. Таке широке коло аспектів ми пропонуємо розглянути на прикладі трьох сегментів фінансового ринку - банківського, фондового і страхового - шляхом порівняння потенційних вигод та вад для економіки загалом і агентів цих ринків зокрема.

До речі

Світову організацію торгівлі утворено 12 років тому, однак вона є правонаступницею значно давнішої Генеральної угоди з тарифів та оргівлі (ГАТТ), яка набрала чинності у 1947 році. Метою її діяльності є формування та підтримка лібералізаційних процесів у світовому господарстві, а головним чином у торгівлі товарами й послугами. З огляду на зростаючу частку третинного сектора у ВВП численних економік, Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), ухвалена у 1995 році, пропонує істотне спрощення режиму торгівлі послугами між країнами - членами СОТ. Торговельні бар’єри передбачається долати через усунення державних кордонів та інших відповідних національних регулятивних баз. Послуги об’єднано у 12 груп (близько 160 секторів) – від медичного обслуговування населення, освітніх, фінансових послуг до інженерно-проектних робіт і захисту довкілля. Будь-якій країні-учасниці гарантоване право утримуватися від повного розкриття інформації про стан певних секторів послуг і обирати спосіб здійснення торгівлі ними (транскордонний, зарубіжного споживання, комерційної присутності, присутності фізичних осіб). Україна погодилася лібералізувати 139 з близько 160 секторів ринку послуг (Росія, суперниця в перегонах на приєднання, відкриває 116 секторів, але лише 30 з них – повністю). Угодою передбачено принцип безповоротності затверджених зобов’язань.

Банки: такі великі, такі маленькі

У рамках ГАТС Україна зобов’язалася відкрити світу банківський ринок через надання філіям іноземних банків дозволів на здійснення діяльності на своїй території з моменту вступу до СОТ. На практиці це означає, що іноземні банківські установи зможуть засновувати українські філії, які діятимуть відповідно до норм законодавства країни-походження (навіть у питаннях звітності), підпорядковуючись при цьому безпосередньому керівництву материнських компаній. Принаймні теоретично це означатиме, що для відкриття філій в Україні, скажімо, Deutsche Bank необхідно лише зареєструватися в НБУ й написати бізнес-план завоювання частки ринку.

Причина першочерговості розгляду банківського сектору - не лише в його популярності. Порівняно з іншими він відіграє наддомінантну роль у структурі фінансового ринку України. Так, фондовий і страховий ринки - два його інші ключові компоненти - володіють загалом 5% сукупних активів фінансового ринку. Щоправда, це не є віддзеркаленням прогресивності вітчизняних банків, а радше свідченням недорозвиненості страхового і фондового сегментів. Втім, останніми роками банки зростали досить швидко і впевнено продовжують примножувати свої статки.

Станом на грудень 2007 року в Україні діяли 175 банків; їхні сукупні чисті активи перевищували €76 млрд. У 2005 році свої послуги пропонувало 160 банків, але їхні сукупні активи були на рівні €18 млрд, тобто в 4,2 раза меншими. Не єдиною причиною цього явища стало і те, що 44 з них зараз мають іноземний капітал у статутному фонді (у 16 з таких банків його частка становила 100%). Три роки тому іноземний капітал мали 19 банків (7 – у повному обсязі); таким чином, його відсоткове значення в банківській системі Україні зросло з 9,6% до 31,5%. Однак згаданий сукупний капітал усіх банків України, за винятком НБУ, в дійсності дорівнює капіталу однієї середньостатистичної банківської установи в ЄС. Підсумкова ж оцінка ефективності роботи банківської системи лише задовільна: реальний сектор економіки відчуває значні труднощі з кредитуванням діяльності, а норми обслуговування індивідуальних клієнтів значною мірою відстають навіть від сусідніх Польщі та Румунії.



Про вигоди і вади

Інвестиційна діяльність відомих європейських банків в Україні засвідчує підвищений рівень їхньої довіри до вітчизняного ринку, що позитивно вплинуло на рейтингові оцінки кредитних установ. Це здешевлює вартість і спрощує процедуру отримання міжбанківських позик і в підсумку стимулює розвиток монетарної системи. Тож проникнення іноземних банків на ринок можна з упевненістю назвати вигодою, яка дозволить усунути численні системні ризики й знизити вартість ресурсів через вільний доступ до міжнародних джерел фінансування. Така ситуація буде корисною для вітчизняних банків, оскільки кредитний рейтинг українського ринку зросте і застосовуватиметься універсально.

Другим вагомим досягненням вступу до СОТ стане підвищення стандартів обслуговування, розширення спектра послуг, технологій і їх цінової доступності через конкуренцію.

Ймовірно, це надто дочасне припущення, але в перспективі можна передбачати вигоду для відкритого бізнесу й у вирівнюванні можливостей кредитування внаслідок поступового усунення банківських структур, споріднених з фінансово-промисловими групами. Однак це відбудеться лише за умови відповідності законодавчих баз України й ЄС. Важливою особливістю зазначеного процесу стане необхідність скасування закритих акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки ці форми власності не задовольняють критерій транспарентності бізнесу. Побіжно це сприятиме створенню відсутньої наразі системи корпоративного управління, яка сприятиме розвитку та захисту і малого, і великого бізнесу.

Вади, що матимуть місце в банківській сфері, на нашу думку, справді незначні – за винятком природних жертв конкуренції, які втратитять свій бізнес або частину контролю над ним внаслідок реорганізації. Значних труднощів може зазнати система державного управління через необхідність дотримання норм функціонування ринку, зменшення бюджетних надходжень (оподаткування іноземних агентів проходить у країні походження) тощо. З макроекономічної позиції загостряться питання свободи руху капіталу: Україна з часом буде змушена запровадити режим вільної конвертації гривні, що може призвести до малопередбачуваних змін у міжнародних фінансових потоках і макроекономічній безпеці. Втім, свого часу цей крок успішно зробили такі країни, як Польща й Чилі. Для вирішення цієї проблеми необхідна була лише компетентність дій уряду.

Фондовий ринок — тигр, що спить

Фондовий сегмент фінансового ринку є неодмінним його компонентом і служить для мобілізації, розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у економіці. Історія розвитку вітчизняного фондового ринку дуже коротка, проте навіть іноземні аналітики високо оцінюють структурні досягнення, а саме: створення належної нормативно-правової бази, розвиток депозитарної, розрахунково-клірингової й реєстраторської діяльностей. За показниками зростання індексів вітчизняний фондовий ринок стійко випереджає ринки країн СНД, Польщі, Угорщини й Словаччини. На перший погляд, Україна має дієздатні інститути і гарну інфраструктуру для обслуговування фондового ринку. Однак наразі він не виконує своєї основної функції – залучення тимчасово вільних коштів населення й економічних агентів і перерозподіл їх на об’єкти, які потребують інвестицій і можуть запропонувати певний дохід в обмін на них. Ключова перевага над банківськими інвестиціями полягає в їх довгостроковості та дешевизні для бізнесу. Інвестор володіє цінними паперами й пильно стежить за динамікою фондового ринку, має можливість самостійно обирати портфель своїх інвестицій і розраховувати прибуток.

В Україні такі тенденції не розгортаються через низку причин, найпомітнішою з яких є те, що менше третини українського бізнесу базується на відкритому акціонерному капіталі. До того ж понад 90% операцій з цінними паперами відбуваються на неорганізованому ринку (поза біржами). Ця обставина після вступу до СОТ врешті-решт теж призведе до законодавчої реорганізації форм власності та розвитку належного корпоративного управління. Виграють у цьому випадку ті підприємства, які завчасно розглянуть можливості оптимізації форм власності перед набуттям чинності Закону «Про акціонерні товариства». Прогнозоване зростання обсягів клірингових операцій і їхня доступність значно оптимізує фінансовий стан підприємств, але численні каверзи законодавства й тонкощі реалізації цієї діяльності потребуватимуть досвідченої спеціалізованої допомоги.

Варто також відзначити майбутнє зростання ролі внутрішніх інституційних інвесторів - недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами. Прихід декількох великих іноземних гравців на цей ринок знову ж таки стримується такими структурними гальмами, як відсутність державної програми підтримки приватних пенсій і недосконала система розкриття інформації на фондовому ринку. Вигоди для українського бізнесу і пересічних громадян були б колосальними завдяки зростанню капіталізації економіки, виникненню принципово нових схем фінансування доходів тощо.



До речі

Як відомо, при первинному розміщені акцій (IPO) український бізнес обирає сусідні фондові біржі, приміром у Варшаві. Лібералізація торгівлі послугами у рамках ГАТС спроможна підняти статус національного фінансового ринку й гарантувати його надійність. Це сприятиме локальному розвитку фінансових ринків. Є всі підстави стверджувати, що в найближчому майбутньому національна фондова біржа може приєднатися до солідного закордонного партнера – кілька років тому такий позитивний досвід набула Будапештська фондова біржа, яка об’єдналася з Віденською. Звісно, у найближчі 10 років Київ не стане Лондоном чи навіть Франкфуртом в обсягах обороту фондового ринку, але скласти конкуренцію тій же Варшаві теж не є науковою фантастикою.

Страховий ринок оповиває страх…

Розповідати про його нинішній стан далебі не цікаво за відсутністю складу злочину – матеріалу для критичного аналізу. Якщо страхове обслуговування споживачів дещо пожвавилося, то комерційне страхування для бізнес-середовища є суто понятійною категорією.

Як і в банківському секторі, статутні фонди страхових компаній України зросли на 90% за 2004 – 2006 рр., але навіть про порівняння цього показника з відповідним у ЄС все ще говорити не коректно. Немічний стан страхового ринку став підставою для часткового закриття галузі на початку перемовин з СОТ: боялися, що страхова сфера може не витримати іноземної конкуренції, загинувши, так і не народившись.

До кінця 2006 року єдиним сектором, де Україна обмежувала торгівлю послугами, був ринок страхування. Так, заборонялась посередницька діяльність при укладанні договорів страхування з іноземним страховиками. Іноземні страховики не мали права на території України страхувати певні види ризиків - морські перевезення, фрахт, комерційну авіацію тощо. Це мало підтримати національного страховика, адже в зазначених вище видах діяльності він, по суті, мав ексклюзивні права. Однак такий штучний розподіл видового страхування не сприяв повноцінному розвитку ані внутрішніх, ані зовнішніх страховиків, тому згодом від нього відмовилися.

Не можна сказати, що на той час ця подія дуже занепокоїла українських страховиків, проте реально прогнозувати майбутній розвиток подій у цій галузі вельми важко. За нашими даними, жоден великий закордонний страховик не має намірів завойовувати український ринок найближчим часом, що видається, радше, виправданим через недостатність платоспроможного попиту серед населення й невизначеність регулятивної бази діяльності (Закон «Про страхування» містить численні недоліки у самому визначенні страхової діяльності). Це може призвести до непередбачуваних первинних витрат при вході на ринок. Вітчизняним страховикам надано ще один шанс якісно перебудуватися, забезпечити стійкі частки ринку й готуватися до неодмінних атак у майбутньому.

Позитивні аспекти відкриття страхового ринку будуть традиційними - пожвавлення інвестицій, технологічні інновації, вищі стандарти надання послуг тощо. Найсуттєвіші можливості створення сталих конкурентних переваг, з нашого погляду, можуть виникнути за умови чіткої спеціалізації на ринку страхових послуг; вдосконалення маркетингових заходів та детального сегментування ринку. Зважаючи на невідворотність приходу іноземних гравців, українським страховикам слід виробити стратегію розвитку власного бізнесу, яка в перспективі має зосереджуватися або довкола максимального нарощення вартості бізнесу при консолідації у майбутньому, або в одержанні й утриманні чітких конкурентних переваг. Це особливо стосуватиметься страхування в схемах недержавного пенсійного забезпечення, де іноземним компаніям складно завоювати довіру споживачів.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка