К.І. Приходченко (м. Донецьк)



Скачати 135.08 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір135.08 Kb.
К.І.Приходченко

(м. Донецьк)


ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТВОРЧОМУ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Державною програмою «Вчитель» визначено, що саме учителю належить ключова роль в освіті, адже через його діяльність відбувається становлення громадянина як особистості і фахівця, змінюється інтелектуальний та духовний потенціал нації.

Яскравою гранню прояву педагогічної майстерності є умілий вибір форм, методів, прийомів при викладанні предмета. Будуючи суверенну державу, прагнемо до суттєвих змін не тільки у галузі економіки, політики, але й до серйозних перетворень у духовній сфері. Сьогодні, як ніколи, настала нагальна потреба в оновленні змісту освіти і науки. В цьому аспекті особливий інтерес представляють інтерактивні технології, метою яких є створення сприятливих комфортних умов навчання, за яких кожен учень орієнтований на успіх, інтелектуальну спроможність. Термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: до наукового обігу його ввів у 1975 році німецький дослідник Ганс Фріц. У перекладі з англійської означає взаємодіючий, той, що впливає один на одного – організація взаємодії в спільній діяльності. За своєю суттю людина взагалі і дитина зокрема – творець. Тому треба прагнути, щоб учні не копіювали, а насамперед – творили. В основу навчального процесу, в якому застосовуються інтерактивні технології, закладено співробітництво і продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування якостей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів. Категорію «інтерактивне навчання» можна визначити як:

а) взаємодію вчителя і учня в процесі спілкування;

б) навчання з метою вирішення лінгвістичних і комунікативних завдань.

Суттєвою відмінністю інтерактивного навчання від методів навчання, які традиційно застосовуються за класно-урочної організаційної форми навчання, є:


    • оперативна зміна темпу подання навчального матеріалу;

    • форми його подання;

    • модифікації змісту навчання;

    • в залежності від проміжних результатів навчання.

Інтерактивність передбачає, перш за все, діалог, у ході якого здійснюється взаємодія учня й учителя, можливо опосередкована через програмно-апаратні засоби (комп’ютер), взаємодія учня і автора (авторів) навчальної комп’ютерної програми. Іншою визначальною характеристикою інтерактивності процесу навчання є забезпечення можливості коригування змісту діяльності, або її результатів, як наслідок аналізу діалогу з учнем.

Інтерактивне навчання – це такий вид навчально-пізнавальної діяльності, який реалізується у формі діалогу, з неперервним коригуванням змісту навчання за результатами аналізу діяльності суб’єкта навчання.

За умов застосування інтерактивних методів навчання навчальний процес організується так, що практично всі учні заохочені до процесу пізнання, мають можливість розуміти, про що йдеться мова, здійснювати рефлексію власної навчально-пізнавальної діяльності через оперативне визначення її результатів.

Дослідник Дистервег говорить: «Коня треба тільки підвести до води, пити ж він мусить сам». Так, перед вивченням теми „Фразеологія” отримуються завдання: дослідити походження, значення деяких фразеологізмів, а висновки оформити у вигляді проекту, який є короткодіючим і виробляється протягом навчальної теми. Прикладом проекту середньої тривалості є ігровий проект, що готується різними віковими групами учнів. Це, наприклад, проектування свята „Виконати свій обов’язок перед собою і нацією”, присвячений 100-літтю від дня народження Уласа Самчука. Довготривалими є проекти науково-дослідницьких робіт, над якими учні працюють протягом навчального року. Дослідницький груповий проект „Я долю вибрала собі сама” демонструє пошук спільного у творчості Лесі Українки, Ліни Костенко, Катерини Білокур, Ірини Жиленко, Катерини Мотрич. Має місце інформаційний, творчий, екскурсійний проекти та проект-літопис. Використання перспективної освітньої технології, зокрема застосування матеріалу з художніх творів на уроках з природничих дисциплін, зокрема хімії, математики, фізики. Це сприяє зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості, що передбачено Національною доктриною розвитку освіти.



Виконання проектів. Це самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом. Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів є корисним, оскільки воно:

    • дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком;

    • дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання;

    • створює можливості для співпраці учнів один з одним;

    • допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.

Розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація). Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри», виконання «ролі», яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття. Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка вам дісталася, та надає можливість діяти «як насправді». Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких ви вже побували.

Читання зигзагом означає такий вид діяльності, що включає поділ тексту на частини або використання різних текстів за тією ж тематикою. Уривки тексту роздають учням для читання з подальшим обговоренням з метою виявлення змісту всього тексту або висловлювання різних точок зору щодо прочитаного.

Як приклад, наведемо метод „Незакінчене речення”, застосовуваний у кінці уроку на зразок „На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…”, „Ця інформація дозволила нам зробити висновок, що…”, „Я успішно засвоїв (ла) новий матеріал і вмію…” допомагає відслідкувати зростання духовності учня або бачити збочення і вчасно приходити на інтелектуальну допомогу. Використовуваний ще один прийом „Інтелектуальна хвилинка”, де учні діляться тим, що читають на дозвіллі, буде свідченням результативності інтелектуальної допомоги вчителя. А застосовуваний метод „Займи позицію” слугує прямою вказівкою, як діяти учителю, а в разі необхідності і батькам, класному керівникові, далі.



Цікавими для учнів є і такі інтерактивні технології, як: мандрівка із записником, словесне малювання, встановлення асоціативного зв’язку, моделювання поезії, складання тематичних міні-зошитів, само-, взаємооцінювання та рефлексія. Доречним є використання викладачами листків рефлексій з використанням кольоротехніки. Починався урок з утворення кола з рук дітей і учителя, що означає „Об’єднаймося спільною роботою”. Учням роздається набір квіточок різного кольору, їм треба обрати ту, колір якої найбільше відповідає їх настрою і потім причепити її на одяг, як візитну картку. Учитель, коли викликає учня, враховуває його внутрішній стан, завдання пропонуються теж на кольорових листках, різнорівневих за складністю. Наприклад, завдання картки рожевого кольору містять вправи, які оцінюються в 9 балів, голубого – в 6 балів, жовтого – в 4 бали і т.д. при правильному їх виконанні. Учні самі вирішують, яке обрати їм завдання, щоб заробити ту чи іншу суму балів. А потім виставляють їх у лист рефлексій. Фізкультхвилинка проводиться за допомогою такої здоров’язберігаючої технології, як сугестія – зовнішнього і внутрішнього навіювання – учні, лежачи на парті, уявляють, що б вони хотіли в цей день зробити доброго. Цікавий для дітей і такий прийом, який застосовується, як правило, в кінці уроку, це групові складання діалогів, за одержаними малюнками. Після закінчення роботи листочки прикріплюються на плакаті, вміщеному на дошці заздалегідь. Виходить цікавий веселий колаж. Всі посміхаються, всім комфортно у класі, до чого і прагнемо у своїй роботі. Пропозиція вчителя наклеїти навколо колажу обрані на початку уроку кольорові квіточки зустрічаються з радістю. Одержаний в такий спосіб віночок виглядає гарно: в ньому більшість квіточок яскравих кольорів, що відбиває гарний настрій учнів. Відбувається радість спілкування учителя і учнів, створюється творче освітньо-виховне середовище учнівських особистостей, здатних до життєвої самотворчості.

Як показала практика, доречним є і закінчення уроку грою „Коло” – передаючи тепло долонь один одному, учні організовуються на доброчинність, добродію, добротворчість, що є визначальною ознакою творчого освітньо-виховного середовища. Логічним продовженням зазначеного уроку слугує заняття, не зв’язане з конкретною темою чи предметом, воно є узагальненням набутих знань, уроком повторення в кінці навчального року, яскравим свідченням зростання особистісної зрілості, творчої свідомості як сходинок до життєвої самотворчості – це уроки на тему:

„Найбільша мисль,

Найбільший хист

Не вічні в світі теж.

Життя... Який у нього зміст?

– А той, що ти вкладеш”

(П. Сингаївський).

„До мене – минуле, зі мною – сучасність, за мною – майбутнє”

„Мало бачити. Мало розуміти.

Треба любити. Немає загадки таланту.

Є вічна загадка любові”

(Григорій Тютюнник).

„Три жмутки „Зів’ялого листя” в серці І. Франка (інтимна лірика поета). „Сама назва уроку настроює дітей на ліричне, глибоке, особистісне сприймання інтимної лірики поета”.

Учні вчаться не тільки критично мислити, а й співставляти, аналізувати, відбирати те, що збагачує особистість, розуміти, що спотворює дійсність, виробляти уміння сприймати, осмислювати, оцінювати й відображати прочитане, бути не пасивними учасниками навчального процесу, а співтворцями того середовища, що формує їх суб’єктивну позицію, зокрема, сприяє життєвій самотворчості вцілому.

Цікавими видами роботи для учнів є:



  • виконання вправ „У полоні анафори” із застосуванням творчого прийому – написанням творів, у яких всі слова починаються на одну букву – сприяє формуванню креативного мислення;

  • участь в експрес-конференціях „Інтелект і розум – дорога в майбутнє”, „Обдаруйте обдарованих”, „Боги і діти живуть там, де їх підтримують” (Гомер), „Сьогодні діти, завтра – народ” (В.Сухомлинський), „І якщо оволодіння структурою рідної мови завершується ще в дитинстві, то оволодіння жанровими особливостями комунікації, уміння творення і сприймання мовленнєвих жанрів відбувається, фактично, протягом усього суспільного життя людини” (Флорій Бацевич);

  • уроки розвитку мови в 11 класі „То українці ми з Вами чи як?”, „Рідна мова – спраглому криниця”, „Моя душа – моя країна…” (за творами Олександра Олеся), „На орлиних крилах мрії…”,

„Щастя – як сон.

Сон золотий з голубими примарами,

Котрим нема заборон…

Будь молодий, золотий, опромінений,

Сяй, наш прапор, на сонці розвіяний.

Щастя свого не губи.”

(М. Вороний)

А що таке життя?

Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя –

Це те, що відбулось?

(За романом У. Самчука „Марія”)

„Життя прожить – не поле перейти”

(За романом Л. Костенко „Маруся Чурай”)

„Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Коли в людині є народ,

Тоді вона уже людина”.

(За поемою Лесі Українки „Давня казка”)

„Лише сміливі мають щастя,

А шлях до нього прокладає кожен сам”.

(За романом І. Багряного „Сад Гетсиманський”);



  • робота з розвитку мови і мовлення в школі майбутнього першокласника під девізом „Слово в серці, як зернятко в ниві”;

  • формування гуманітарного підходу до занять з математики під гаслом „Від гри до навчання” через розвивальні вправи „Хочу все знати”, за стратегією ЧПКМ (читання і письмо для розвитку критичного мислення);

  • Випуск газети” (11 клас) з використанням рольової гри „Акваріум” – коли діти поділені на відділи: кореспондентів, комп’ютерних набірників, верстальників, коректорів тощо. Кожен чітко уявляє поставлену перед групами задачу і намагається якомога краще її вирішити за допомогою запропонованих групових проектів, самовизначення індивіда в полі культури і всіх людинознавчих, педагогічних, гуманітарних наук.

Заслуговують на увагу нетрадиційні уроки, наприклад, з біології – тема „Різноманітність земноводних, їх значення в природі та житті людини” проводиться у формі рольової гри „Аукціон екологічних знань” або конкурсу аукціону „Скарби лісу”. Учні діляться на групи: екологів, біологів, медиків, працівників засобів масової інформації, кожна з яких виконує свої задачі. Запропонована форма навчання сприяє розвитку творчості як учителя, так і учнів, використанню індивідуального підходу в навчанні, бо завдання розраховані не тільки на тих, хто захоплюється біологією, екологією, а й тих, хто любить малювати чи знається в поезії, прозі.

Доречною є така нетрадиційна форма роботи, як еколого-психологічний тренінг „Світ дерев”, що має психолого-розважальне та екологічне спрямування. Заняття на природі, прогулянки та цікаві художні твори допомагають вплинути на свідомість підлітків, отримати значне естетичне задоволення, стати активними слухачами елективного курсу за авторською програмою „Природа в творах українських митців слова”, постійними відвідувачами біологічного гуртка еколого-краєзнавчого спрямування. Однією із складових екологічної освіти є гра з елементами змагань. Це не тільки розвага, а й особливий метод активізації та залучення дітей до творчої діяльності, один із найважливіших засобів педагогічного впливу, еколого-етичного пізнання та виховання. Це такі еколого-розважальні ігри, як „Еко-експрес”, „Рослинний дивосвіт”, „Жива душа природи рідного краю”, „Сторінками книжок про природу”, „Підсніжник”, „Лелека”, „Сон-трава” тощо.

Розповсюдженою формою роботи уроків розвитку усного мовлення є виступи спікерів – оцінку виставляє учень сам собі, спікер озвучує групову думку тих, хто в неї входить, а також учитель. Із підсумку складається кінцевий результат оцінювання. На уроках розвитку мови і мовлення досить ефективний метод позначок – він вчить робити записи за розповіддю учителя, розвиває пам’ять, бо примушує запам’ятовувати цілі фрагменти речення або заміняти їх синонімічними відповідниками, що вже допомагає формуванню культури мислення, навичок творчої діяльності.

Учням пропонується під час читання тексту користуватися такими позначками:



  • прочитане підтверджує вашу думку;

  • прочитане відрізняється від того, що ви знаєте;

  • прочитане несе для вас нову інформацію, знати хочеться більше.

Сприяє кращій організації обговорення певної проблеми метод „кутки”, коли представлені дві і більше позиції. Стратегія „Збережи останнє слово за мною” стимулює індивідуальні міркування та роздуми після прочитаного тексту, параграфа, теми тощо. Широко застосовується в роботі метод передбачень – учні за ключовими словами, виразами, загадками передбачають тему уроку, зміст тексту чи послідовність позицій тощо, а на уроках мови сприяє активізації роботи дітей така форма роботи, як диктант-гіпотеза.

Під час аналітичної роботи використовуються схеми-опори:

1) тема розкривається,

проблема вирішується,

конфлікт розв’язування.

2) Твір: розповідає; відображає; описує; знайомить; розкриває; характеризує; показує; передає; викладає; відкриває; пояснює; наголошує; закликає; схвалює; оспівує; звеличує; засуджує; заперечує; стверджує; переконує.

Текст: зосереджує увагу на чомусь; висловлює думку щодо...; висвітлює питання про...; спонукає до роздумів; викликає в читача прагнення; відстоює думку; примушує читача задуматися; підводить до висновків.

Слід наголосити, що уроки розвитку мови проводяться не тільки учителями-філологами, а й викладачами інших дисциплін – складання діалогу про рідне місто – істориками, географами; усний твір „Харчування наших предків” – учителями народознавства, праці, біології, ОБЖД, активізація домашньої навчальної роботи – написання твору „Кулінарна казка”, „Калинові паляниці” чи віршована казка „Оселедець під шубою”; дебати „Я – кандидат в президенти України” – викладачами історії, права, соціології.

Не залишає учнів байдужими інтерактивна технологія «Словниковий двобій» – слова-терміни з різних предметів даються російською мовою, треба перекласти українською або навпаки. Складання усного твору-припущення – учнями даються фразеологізми, походження яких вони повинні пояснити, чи подається якась частина інформації, зв’язана з історичною, екологічною та іншими проблемами, учням слід висловити свої передбачення про подальший хід подій. Далі проводиться співставлення того, що висловили учні, і реальними подіями. Широко застосовуються в навчальному процесі рольові ігри: „Громадські слухання” – учителями історії, екології, суспільствознавства, права; „Спрощене судове рішення” – учителями права, екології; „Імітаційні ігри” – учителями історії, іноземних мов”; „Займи позицію” – учителями географії, історії, права, літератури (школярам пропонується вибрати одну із позицій, яка їм найближча й аргументувати її).

Наприклад: Щастя – це означає бути коханим і кохати.

Щастя – це матеріальний добробут.

Щастя – це вірність.

Щастя – це…

І на основі суджень написати твір „Чому людина прагне щастя?”.

Творче освітньо-виховне середовище сприяє проведенню занять із застосуванням такої інтерактивної технології, як поділ учнів класу на групи: „гравець словами”, „допитливий аналітик”, „візуальний спостерігач”, „любитель музики”, „співрозмовник”, „сам собі пан”. Така форма роботи сприяє розвитку артистичних здібностей творчих нахилів за індивідуальною траекторією. Мовлення вчить мистецтву перевтілення, використання набутих навичок як способу діяльності, вживання літературного образу в ситуації, коли дитина починає говорити словами того чи іншого героя твору під гаслом „Від уміння вчитися до вміння жити”.

Можлива і така форма, як складання міні-зошитів. Вона дає можливість виявити фантазію творчості як учителю, так і учню.

Заслуговує на увагу проведення інтегрованих уроків гуманітарного та природничо-математичного циклів. Наприклад, „Роль органів чуття у відтворенні почуттів (на прикладі новели М.Коцюбинського „Intermezzо” – учителів літератури та біології: підбираються цитати, які викликають слухові, зорові, дотикові, смакові і т.д. відчуття. Ось одна з них – „тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри” (слухові). На прикладі цього ж твору – новели „Intermezzо” показується застосування ще одного прийому – передача символіки образів за допомогою кольорів, наприклад, лінія психологічних змін головного героя – чорний колір сірий колір і т.д.

самотність невизначеність



  • кожна риса характеру має свій умовний колір. Застосування такого прийому сприяє кращому запам’ятовуванню сюжету твору – адже відбувається вплив на слухові і на зорові органи через естетичні переживання.

Таким чином, використовуючи інтерактивні методи у навчально-виховному процесі, сприяємо:

    1. встановленню дружньої атмосфери і взаємозв’язків між учасниками спілкування;

    2. заохоченню викладачем учнів до співпраці, підбадьорюючи їх. Діти не бояться робити помилки;

    3. залученню кожного учня до роботи через певне завдання;

    4. отриманню слабкими учнями допомоги від більш сильних;

    5. використанню навчаючими своїх знань і досвіду, набутого раніше.


Література:

      1. Приходченко К.І. Технології створення творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 114с.

      2. Кан-Калик В., Никандров Л. Педагогическое творчество. – М.: Педагогика, 1990. – 144с.

      3. Божович Л.И. Познавательные процессы. Личность и ее связи и отношения // Психология исследования. – М.: Просвещение, 1968. – 197с.

      4. Приходченко К.І. Форми роботи з розвитку творчої особистості учнів // Наукові записки: зб. наук. ст. Нац. пед. ун-ту ім.М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2000. – Ч.2. – С.125–131.

      5. Приходченко К.І. Формування інтелекту учнів через розвиток їх творчих здібностей // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. – №2. – С.4–5.

      6. Приходченко К.І. Організація навчально-виховного процесу загальноосвітніх закладів гуманітарного спрямування: навч. посіб. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 98с.

      7. Сак Л.А. Розвиваюче навчання // Обдарована дитина. – 1995. – №6. – С.16–17.

      8. Слободчиков В.И. Инновационное образование // Школьные технологии. – 2005. – №2. – С.4–11.

      9. Степенко Г., Корсак К. Про деякі аспекти забезпечення якості європейської професійної освіти // Освіта і управління. – 1999. – Т.3, №3. – С.198–202.

      10. Шадриков В.Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности. – М.: Наука, 1982. – 184с.

      11. Шакуров В.С. Творческий рост педагога. – М.: Педагогика, 1991. – 159с.

      12. Приходченко К.І. Творче освітньо-виховне середовище загальноосвітнього закладу гуманітарного профілю: монографія. – Донецьк: Донеччина, 2007. – 640с.








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка