Київська Русь за часів правління Володимира Великого (слайд №1)



Скачати 130.14 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір130.14 Kb.
Тема: Київська Русь за часів правління Володимира Великого (слайд №1)
Мета:

- охарактеризувати князя Володимира як державного діяча та проаналізувати його внутрішню та зовнішню політику;

визначити передумови та значення запровадження християнства на Русі;

- розвивати історичне мислення учнів, формувати вміння аналізувати історичні події та факти, робити висновки і узагальнення;

- сприяти формуванню патріотичної свідомості на прикладі життя і діяльності історичних діячів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: карта «Київська Русь у ІХ – ХІ столітті», портрет князя Володимира, мультимедійна дошка, презентація, діафільм «Володимир Великий».

І народ за серце й розум

Свого князя шанував:

«Красним сонцем» України

Володимира прозвав.
І Великий Володимир

Ще і досі не умер:

За його думки великі

Люди борються й тепер. (слайд №2)



Хід уроку

І Організаційний момент.


ІІ Актуалізація опорних знань учнів (бліц – опитування).

  • пригадайте з попередніх уроків яку тему ми закінчили вивчати?

  • коли ж утворилися держава Київська Русь?

  • назвіть землі які стали ядром утворення держави.

  • покажіть на карті ці території.

  • назвіть перших князів Київської Русі.

  • пригадайте представниками яких династій вони були?

  • в чому, на вашу думку, була заслуга представників династії Києвичів для держави?

  • який князь поклав початок правлінню Рюриковичів?

  • Про якого князя іде мова в загадці?

«Він був грозою Царгороду,

Прибив свій щит там на врата

І вигідну уклав угоду –

Але пророцтво волхви склали,

Що від коня свого помре.

Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить

Давно було це, та легенда ще живе».


«Жона. Вдова. Княгиня. Мати …

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнську путь,

Творить землі славетні справи,

Цього не вправі ми забуть».



  • Що мав на увазі автор слів, коли говорив що княгині вдалось зміцнить державу?

  • «Усі життя провів в походах,

На битву як на свято йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу,

Якого князя хан розбив?

Чекаю відповідь я вашу?»


  • А як ще називали цього князя?


Слово вчителя
Сьогодні ми продовжимо з вами заочну подорож в історію Київської Русі і познайомимось ще з одним князем – Володимиром. До речі, він мав теж своє призьвісько, навіть три! Князя Володимира народ «охрестив» Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим, історики – Великим.
Увага? Проблемне питання уроку:

За що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим. (слайд №3)
ІІІ Вивчення нового матеріалу.

Після смерті Святослава в 972 році між його синами розпочалася міжусобна боротьба за владу. Пригадайте, що таке міжусобиці?




Святослав


Ярополк Олег Володимир

(Київ) (Древлянська земля) (Новгород)


Таким чином Святослав задля зміцнення держави розділив між своїми синами великі города Руські. Але зміцнення держави не відбулося, а навпаки почався розбрат і ворожнеча. (слайд №4)
Питання: Як ви гадаєте, чому ж так сталося?

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив деревлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з числа варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Хто ж він, цей князь Володимир? Яким його зображували очевидці та літописці? Ви отримали випереджальне завдання ознайомитися із історичними джерелами, де описується зовнішність та дається портретна характеристика князя. Тому зразу давайте послухаємо підготовлені вами повідомлення.

Повідомлення учнів: В одному із джерел, невідомого автора, про Володимира було написано: «Князь мав досить довге обличчя з важкою щелепою та ямочкою на підборідді, яке різко виступало наперед».
А у книзі А. Латинського «Як пав Херсонес» опис князя дається так: «Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на току красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями, Це була рука людини вирощеної в холі. Але на князі були проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням , що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і в Святослава».


  • До речі, діти , а ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це не що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часів його правління Русь стала могутньою державою і щоб підкреслити це , Володимир прийняв відповідні символи держави. (слайд №5)

Держава була сильною бо князю вдалося об’єднати всі східнослов’янські племена з центром у Києві, тобто зібрати усі землі завойовані своїм батьком Святославом.


За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Кордони її простягалися від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги на сході, від Чудського, Ладожського озер на півночі до Причорномор’я і Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. кв. км. (слайд №6)

Щоб захистити ці території від ворогів особливо дошкуляли печеніги Володимиру потрібно було укріпити кордони. За його наказом було збудовано захисні укріплення, які в народі називали « змієві вали». Домашнім завданням вам було прочитати легенду про спорудження і походження назви «змієві вали». Давайте послухаємо легенду.

«Змієві вали».

«Змієві вали ці зроблені змієм, який пожирав людей. Якось цей змій побачив двох святих Кузьму й Дем’яна, погнався за ними, щоб їх з’їсти. Кузьма й Дем’ян (вони були ковалями) встигли сховатися в кузню, де й заперлися. Змій провалив залізні двері кузні й просунув туди язика.
Тоді Дем’ян схопив кліщами змія за язика. Змій почав проситися, щоб його відпустили.


  • Досить, сказав він, - будемо миритися: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви – моєї. Переділимося!

  • А як же ділитися, - кажуть Кузьма і Дем’ян, - ми можемо не узнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми – що наша. Краще переорати пополам землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей: бери тільки своїх!

Кузьма й Дем’ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодились.
Кузьма і Дем’ян запрягли змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ раз від моря й до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, мало помітна. Тоді змій повернув удруге «всклад» орати по тому місцю, так що вал вийшов вдвічі вище попереднього. Дотягнувши до синього моря, змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і тріснув».

Як легенда пояснює виникнення «змієвих валів»? «Змієві вали» складалися із земляних валів, висота яких досягала 10 метрів, дерев’яних стін і башт – фортець. У фортецях перебували загони дружинників, роз’їзди дозорців або богатирів, як їх називали у билинах, несли «заставу богатирську» у степу й повідомляли дружинників про появу ворога. Для того, щоб дійти до Києва, печенігам необхідно було здолати чотири оборонні лінії, розташовані на берегах річок Сула, Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Фортеці на оборонних лініях стояли на відстані 15-20 км. одна від одної. Про наближення ворога вони повідомляли сусідів за допомогою вогню чи диму із смоляних веж. Володимир доклав багато зусиль і для зміцнення міжнародного становища Русі. Укріпив стосунки з Візантією, започаткував відносини з Вірменією та країнами Центральної, Північно-Західної та Західної Європи. Отже укріплення південних рубежів і налагодження добросусідських відносин з європейськими державами створили сприятливі умови для політичного і економічного розвитку Русі. Захистивши українську державу від зовнішніх ворогів, Володимир почав скріплювати її і з середини. Щоб здобути собі вірність і любов народу. Володимир не володарював сам-один, але прикликав на пораду старших, мудріших людей, вибраних в волі народу. Він часто запрошував багато народу до себе в гостину; допомагав бідним, старцям, калікам, сиротам і вдовам. Якось у Києві з’явився Василій – чоловік , зігнутий каліцтвом, у довгій одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники схопили його і кинули у яму. Проте князь Володимир наказав звільнити в’язня і той переховувався певний час, жив самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навідувався до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що вистачить на всіх княжих радників.

Тож не дивно, що всі називали його ласкавим батечком і «Сонечком Ясним».

Таким чином, як я уже зазначила, Володимир Великий розпочинає активну роботу над зміцненням центральної влади і політичною єдністю Русі.

Дане питання пропоную вам опрацювати самостійно.

(§ 7 , стор. 42-45, підручник автор В.А. Смолій).



  • Які заходи провів Володимир з метою ліквідації незалежної від Києва місцевої влади?

  • Окрім адміністративної реформи які зміни відбулися в Київській Русі.

Учні називають, що в 988 році він завершив адміністративну реформу, яка завдала удару по племінній знаті і замінила родоплемінний поділ держави на територіальний. Також відзначають що була проведена ще і військова реформа, судова та прийнятий закон «Устав земляний» і розпочалося друкування золотих і срібних монет.

І златники і срібники також символізували велич і розквіт Київської Русі. На них з одного боку було зображено самого князя, а з іншого тризуб – знак роду Рюриковичів. (слайд №7)

- До речі, а що сьогодні зображено на гривнях?

- Пригадайте, на якій купюрі зображений Володимир Великий ?

Уважно подивіться, що ви бачите на купюрі біля портрета Володимира? (слайд №8)

Правильно, бачимо саме священників, бо однією з найбільших заслуг цього князя вважають запровадження християнства на Русі , як державної релігії. Саме тому Володимира нащадки звуть Великим і шанують як Святого.

В процесі прийняття релігійної реформи можна виділити два етапи. Це 980 рік та 988, коли остаточно в Київській Русі було запроваджено християнство. Ще в 980 році Володимир увів так зване «шестибожжя» ( єдиний для всієї Київської держави пантеон поганських богів, до якого входили Перун, Стрибог, Даждьбог, Мокош, Хорс, Сімергал). Але ця реформа не принесла очікуваних результатів.

Наступним етапом релігійної реформи стало обрання нової віри князем і дружиною, та хрещення всієї Русі.

Запросивши до палацу представників головних світових релігій князь вислухавши їхні пояснення вирішив відправити в різні землі своїх посланців, щоб вони особисто переконалися в слушності тієї чи іншої віри, й у її прийнятності для його народу. Посли повернулися і розповіли, що найбільше вразила їх подорож до Константинополя та відвідини храму Святої Софії. Під час служби в цьому храмі вони не усвідомлювали на землі вони чи на небесах. Після тривалих сумнівів князь обрав православну віру. І сам похрестився у Корсуні під церковним іменем Василя. Що ж таке християнство? Зверніть увагу на слайд і запишіть у зошити визначення християнства. (слайд №9)

Давайте тепер порівняємо дві релігії – язичництво і християнство.







Язичництво

Християнство

Віра

Багатобожжя

Триєдиний Бог

Поширення

Племінна, територіально обмежена

Одна із світових релігій

Організація

Чітка релігійна організація відсутня

Сувора церковна організація – ієрархія

Культові споруди поклоніння

Капище

Церква

Служителі віри

Жерці

Священики

Джерело віровчення

Усний переказ, міф

Святе письмо (Біблія)

Пантеон

Вшанування сил природи

Віра в надприродну силу Бога

(слайд №10)

Повернімося до історичного джерела «Повість минулих літ», в якому літописець Нестор розповідає про хрещення Русі. «Володимир прийшов у Київ зразу звелів скинути язичницьких кумирів – одних порубати , а інших спалити. А Перуна звелів прив’язати до хвоста коня і стягти з гори по Боричеву узду в Ручай і приставив 12 мужів штовхати Перуна жердинами. Коли тягли Перуна по Ручаю до Дніпра, віруючі люди оплакували його. І, притягши Перуна, укинули його в Дніпро…». Далі літописець Нестор пише: «якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий чи убогий, чи старець, чи раб, - то мені той противником буде . І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі до грудей. Діти ж не відходили від берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи , стоячи, молитви творили». (слайд №11)

Серед цього натовпу князь помітив згорблену постать Василія. Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами – київськими сиротами. Василій навчав їх: «Під час хрещення три з’єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт – щоб освятити наші почуття; на плечі – щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків. З’єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. А інші пальці (безіменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус має два єства – Бог і людина, котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю». «Який він мудрий і сильний у вірі своїй», - подумалося Володимиру.

Володимир звелів будувати церкви і ставити в тих місцях, де стояли кумири… І почав Володимир ставити по місцях церкви і попів, а людей примушував хреститися по всіх містах і селах, і почав брати в нарочитих людей їх дітей і віддавати в книжне навчання. У 989 році у Києві було споруджено перший кам’яний храм на Русі – Десятинну церкву. (слайд №12)



Значення прийняття християнства


  • Стало основою для створення централізованої Київської держави.

  • Сприяло політичному і культурному об’єднанню східнослов’янських племен.

  • Зріс авторитет самого князя, який перестав бути варварським вождем.

  • Зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, відкрило дорогу Київським князям для міжнародних зв’язків з дворами Європи.

  • Християнство вивело Київську Русь у передові європейські країни.

  • Сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків з багатьма народами.

  • Русь долучилася до європейської цивілізації.

  • Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

  • У Київській Русі поширилася грамота , виготовлення пергаменту, паперу, переписування і оздоблення книг, церковний хоровий спів.

  • Монастирі стають центрами ученості і літописання, створюються перші бібліотеки.

  • Християнство сприяло піднесенню духовності народу.

(слайд №13)
Володимиру Великому високу оцінку дають політики, історики та літератори. Високо оцінив його діяльність і поет Шкрумеляк:

Знав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі Руські землі

Від Кавказу до Карпат -

І від моря аж по Волгу,

Став «Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві Божій.

Дорогі діти, я пропоную вашій увазі фрагмент кінофільму «Володимир Великий», як підсумок всього вивченого на уроці.

Повернімося до епіграфа і дамо відповідь на проблемне питання, поставлене на початку уроку: За що ж князь Володимир був прозваний «Ясним сонечком», «Великим», «Святим»? (слайд № 14)

А як ви розумієте останній куплет епіграфа?

І Великий Володимир

Ще і досі не умер:

За його думки великі

Люди борються й тепер.

Підсумовуючи думки учнів, я хочу зазначити, що і сьогодні наша держава продовжує боротьбу за збереження єдності держави та її територіальної цілісності. Всі Україна сьогодні схвильовано подіями, які відбуваються на сході. І хочеться вірити що сьогодні політики знайдуть шляхи подолання цього конфлікту, і проявлять мудрість, професіоналізм, зваженість і наполегливість. Адже приклад є з кого брати, історія дає нам уроки минулого. (слайд № 15)

ІV Закріплення нового матеріалу

Відбувається у формі гри «Міцний ланцюжок». Вчитель називає дієслова, які характеризують діяльність князя Володимира, а учні доповнюють їх, щоб була закінчена думка. Якщо хтось помиляється, або не може дати відповідь, то він піднімається і це означає що ланцюжок переривається.



Князь Володимир:

  • Закінчив … (об’єднання слов’янських племен)

  • Підкорив … (в’ятичів, радимичів)

  • Боровся з … (печенігами)

  • Побудував … (міста – фортеці, Десятинну церкву)

  • Упорядкував … (управління державою)

  • Укріпив … (давньоруську державу)

  • Розвивав … (освіту, культуру)

  • Чеканив… (златники, срібники)

  • Прийняв… (християнство)

(слайд №16)

V Домашнє завдання:
§ 7, скласти таблицю «Реформи Володимира Великого».


Назва реформи

Зміст реформи

Значення



























(слайд № 17)








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка