Класний керівник — організатор виховної роботи в класі



Сторінка1/6
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Класний керівник — організатор виховної роботи в класі

Класного керівника призначає директор школи з найдосвідченіших та найавторитетніших учителів. На класного керівника покладається відповідальність за організацію життя дітей, формування та виховання колективу, за стан навчально-виховної роботи в класі. Як вихователь учнів він дбає про їхній всебічний розвиток, про виховання у них працьовитості, колективізму, про підвищення якості знань та зміцнення дисципліни й порядку в класі. Усю цю роботу він проводить як офіційна, службова особа. Він несе відповідальність перед керівництвом школи та органами народної освіти за ідейно-політичну спрямованість, за зміст та організацію виховної роботи в дорученому йому класі.

Основні обов'язки класного керівника сформульовано в Статуті середньої загальноосвітньої школи. У його діяльності поєднуються ідейно-виховні, організаторські та адміністративні функції. Лише за умови органічної єдності та правильного поєднання усіх цих функцій можна забезпечити успішне здійснення складних і відповідальних виховних завдань.

Провідними в діяльності класного керівника е ідейно-виховіні функції. Працюючи впродовж ряду років з постійним складом учнів, він має змогу поєднати зусилля, спрямовані на згуртування і виховання класного колективу, з вдумливим індивідуальним підходом до кожного учня. Та хоч класний керівник і є головним вихователем учнів, він веде виховну роботу не сам, а разом з усім педагогічним колективом, піонерською та комсомольською організаціями, позашкільними закладами, сім’єю та громадськістю. Координація всієї цієї різноманітної діяльності, надання їй організаційної єдності, підпорядкування загальному планові багато в чому залежать від організаторських функцій класного керівника. Підвищенню авторитету та успішному виконанню ідейно-виховних функцій сприяють адміністративні права класного керівника щодо учнів.

Основна функція класного керівника — виховання учнів і згуртування їх у дружний колектив. Його увагу привертають питання навчальної роботи, підвищення рівня знань. Але до їх розв'язання він підходить передусім як вихователь. Класний керівник допомагає вчителям у підвищенні якості навчання, діючи головним чином засобами виховання (виховання свідомого і відповідального ставлення до навчальних обов'язків, організація взаємодопомоги у навчанні, привчання до додержання шкільного режиму тощо).

У кожному класі працює певний колектив учителів, який повинен керуватися єдиними вимогами до учнів, здійснювати індивідуальний підхід до них. Організатором і душею цього колективу виступає, як правило, класний керівник. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та взаєминами з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, щодо методів впливу на них. Об'єднання та спрямування виховної діяльності вчителів — його найважливіше завдання.

Класний керівник — член педагогічного колективу і педагогічної ради. Усю організаторську та виховну роботу він проводить не один, а під керівництвом директора школи та його заступників, у тісному контакті з іншими учителями. На нарадах учителів погоджуються питання організації виховної роботи, що проводиться на уроках і в позанавчальний час.

У своїй роботі класний керівник спирається на організацію. Він допомагає учням повніше використовувати їхні виховні можливості, подає їм допомогу в плануванні та проведенні виховної роботи.

Класний керівник більше, ніж інші вчителі, спілкується з учнями. Його спілкування з ними не припиняється із дзвінком. Він і після уроків виступає в ролі організатора життя та діяльності класного колективу. Успіх його виховної діяльності багато в чому залежить від тісної співдружності з батьками. Це дає змогу забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання.

Виховна діяльність класного керівника не обмежується рамками школи. Він підтримує тісний зв'язок не тільки з сім'єю, а й з підприємствами, колгоспами, радгоспами, установами, які шефствують над школою, допомагає в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів, що залишаються після шкільних занять без нагляду старших.

Виховні функції класного керівника широкі й багатогранні. Проте не слід вимагати від нього того, що повинна робити адміністрація школи.

Директор школи подає велику допомогу класним керівникам. Він керує роботою методичного об'єднання класних керівників, створює необхідні умови для підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності. Директор затверджує плани їхньої роботи і здійснює контроль за її ходом і результатами. Спрямовуючи роботу учнівського самоврядування, директор школи добивається необхідної взаємодії між загальношкільними та класними органами самоврядування, між класними керівниками і педагогами, відповідальними за окремі ділянки виховної роботи в масштабі всієї школи. Він допомагає у пропаганді педагогічних знань серед батьків учнів 1 бере в ній безпосередню участь. Спрямовуючи роботу батьківського комітету, директор подає класним керівникам необхідну допомогу в організації діяльності активу батьків за класами. Разом з лікарем та іншими медичними працівниками і своїм помічником по господарській частині директор школи створює необхідні умови для забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в класних кімнатах або в закріплених за класами навчальних кабінетах. Розпорядження директора як єдиноначальника, безперечно, обов'язкові для класних керівників, їх можуть скасувати лише районні або міські відділи народної освіти. Встановлюючи відповідно до Статуту школи та правил внутрішнього розпорядку коло обов'язків для класних керівників, директор намагається не допустити перевантаження їх різними дорученнями.

Відомо, що особистість школяра формується насамперед у первинному колективі — в класі, гуртку. Проте виховний процес не обмежується рамками класу. Великий вплив на особистість справляє загальношкільний колектив з його традиціями та суспільне корисними справами. У ньому взаємодіють учні різного віку, здійснюється наступність у їхній діяльності. Тому класний керівник прагне залучати своїх вихованців до загальношкільних справ. Він сприяє включенню їх у загальношкільний актив, у діяльнісгь органів учнівського самоврядування. Серйозну методичну допомогу класним керівникам подає організатор позакласної та позашкільної виховної роботи. Він інструктує їх з питань виховання учнів у процесі позанавчальної суспільно-політичної та суспільно-корисної діяльності. Як відзначаєтьсяв методичному листі «Про організатора позакласної та позашкільної виховної роботи», він через класних керівників залучає колективи класів до суспільне корисних справ, які здійснює школа. Це досягається за допомогою добре налагодженої інформації про всі заплановані загальношкільні заходи. Разом з класними керівниками, з допомогою учнівського активу організатор налагоджує різну позакласну та позашкільну роботу, подає класним керівникам та активу необхідну методичну допомогу в організації виховної роботи в класах. Організатор скеровує роботу класних керівників, пов'язану з використанням позашкільних виховних закладів та громадськості для розвитку всебічних творчих здібностей та організації їхнього дозвілля,

Відповідальність класного керівника за стан навчально-виховної роботи в класі велика, але не можна знімати цю відповідальність і з інших учителів. Кожен учитель відповідає за якість виховання та навчання, за стан дисципліни. Він не може лишатися байдужим до недбалих і недисциплінованих школярів. Тому в Статуті середньої загальноосвітньої школи не випадково підкреслено, що класний керівник веде роботу з учнями у тісному співробітництві з іншими учителями, з піонерським загоном та комсомольською організацією.

Успіх виховної діяльності класного керівника великою мірою залежить від правильних взаємин з учителями, які працюють у його класі. У Статуті школи зазначено, що учитель виконує почесні й відповідальні завдання не лише навчання, а й виховання молодого покоління. Він несе відповідальність за виховання учнів у процесі навчання, а також за доручені йому позакласні заходи. Саме вчитель передусім відповідає за дисципліну й порядок на своїх уроках, за виконання учнями поставлених до них вимог. Класний керівник у разі потреба допомагає вчителеві порадою, як краще підійти: до того чи того учня, разом з учителем він проводить у класі роз'яснювальну роботу, а інколи й бесіди з батьками. Проте він не підміняє вчителів, які працюють у його класі, у проведенні ними повсякденної виховної роботи.

У Статуті школи говориться також, що класний керівник веде встановлену документацію класу, подає керівництву школи дані про успішність, відвідування та поведінку учнів, стежить за станом їхніх щоденників.

Хорошим класним керівником стати нелегко. Проте ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно, любовно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути. Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину. Багато учнів після закінчення школи не поривають зв'язку із своїм класним керівником. Вони пишуть йому листи, просять у нього поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у праці, в особистому житті.

3. Основні розділи діяльності класного керівника

Виховна діяльність класного керівника складна й багатогранна. Він проводить різноманітну виховну роботу з колективом учнів, з учителями свого класу, з батьками та громадськістю. Завдання його виховної діяльності визначаються загальними завданнями виховання та конкретними умовами життя класу. Він дбає про всебічний розвиток учнів, про виховання у них переконань, працьовитості, колективізму, про підвищення успішності та зміцнення дисципліни, про підготовку до праці.

На різних етапах розвитку колективу класний керівник висуває конкретні завдання виховання і, спираючись на учнівський колектив, провадить різноманітну виховну роботу з класом та з окремими учнями. При цьому він враховує вікові особливості учнів, рівень їхніх знань та стан успішності, дисципліни в класі, наявність таких якостей, як працьовитість, колективізм, усвідомлення громадського обов'язку.

Конкретні завдання виховної роботи класних керівників залежать і від виробничого оточення, в якому знаходиться школа. Так, у сільських школах завдання полягає в тому, щоб виховати в учнів інтерес і любов до сільськогосподарської праці, ввести їх у світ сільськогосподарських професій, розкритії перед ними перспективи технічного переозброєння сільського господарства, прищепити смак до технічної творчості та дослідництва. Будо поставлено перед сільською школою завдання допомогти колгоспам і радгоспам у підготовці механізаторів та інших спеціалістів з числа учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл. Випускники цих шкіл повинні добре знати трактор, комбайн, автомобіль і вміти на них працювати. За роки перебування в школі їм треба вивчити основні сільськогосподарські машини і набути початкових навичок роботи на них. Ці завдання можна здійснити насамперед у процесі трудового навчання, вивчення основ сільськогосподарського виробництва, шляхом організації факультативних занять із сільського господарства, а також під час проведення літньої практики па колгоспних і радгоспних ланах. У підготовці добре організованих і досвідчених механізаторів сільського господарства неабияку роль покликані відіграти й сільськогосподарські гуртки, що організовуються в старших класах, учнівські виробничі бригади. Класні керівники, зрозуміло, не можуть стояти осторонь від цієї роботи. З урахуванням інтересів та нахилів учнів вони залучають їх у різні гуртки, до сільськогосподарської праці на ділянках, па полях колгоспів і радгоспів.

Діяльність класного керівника досягає своєї мети і дає найкращі результати за умови, якщо вона проводиться за певною системою. Система роботи класного керівника — це сукупність взаємозв'язаних виховних заходів, що випливають з мети та завдань виховання. Вона передбачає продуманий добір посильного для учнів виховного матеріалу та вміле використання найефективніших засобів і методів впливу. Розглянемо основні розділи діяльності класного керівника, які в сукупності і становлять систему його виховної роботи.

Вивчення учнів. Класне керівництво починається, як правило, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної, раціональної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання.

Це допомагає класному керівникові краще організувати виховну роботу. Міністр освіти СРСР М. А. Прокоф'єв писав: «Класний керівник першим може розгледіти народження симптомів небезпечних відхилень і першим повинен вступити у боротьбу з ними, не дати розвинутися хворобі, він скульптор людських характерів.



Організація і виховання класного учнівського колективу. Це один з основних, провідних розділів роботи класного керівника. Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, класний керівник створює передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Він впливає на окремих учнів і на клас у цілому не тільки силою свого авторитету, а й шляхом формування громадської думки.

Підвищення якості знань та зміцнення дисципліни. Високий рівень знань і свідома дисципліна — найважливіші показники правильної організації навчально-виховної роботи. Класний керівник дбає про підвищення якості знань школярів, намагається запобігти відставанню окремих учнів і другорічництву в своєму класі. Розвиток пізнавальних інтересів та здібностей у школярів, їх професійна орієнтація та формування життєвих планів з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожного учня, піклування про охорону здоров'я учнів визначені в методичному листі «Про роботу класного керівника» як найважливіші функції класного керівника.

Помітне місце в діяльності класного керівника посідає виховання в дусі свідомої дисципліни та привчання до виконання правил співжиття. Усього цього досягають поступово, в результаті повсякденної виховної роботи. Класні керівники вимагають свідомого виконання норм і правил поведінки, сформульованих у Правилах для учнів, привчають школярів до додержання режиму, правил культурної поведінки. Разом з тим вони виробляють у них нетерпиме ставлення до порушення норм та правил соціалістичного співжиття.



Організація і проведення позанавчальної (позакласної) виховної роботи. У школах склалися й успішно застосовуються різні її форми. Виховання на уроках у процесі навчання доповнюється позанавчальною виховною діяльністю. Центральне місце в ній посідає громадянське виховання — формування стійкої життєвої позиції учнів, підготовка їх до активної участі в громадському житті та трудовій діяльності в різних сферах народного господарства й культури. В організації позанавчальної роботи, як правило, органічно поєднуються два основні її напрями — ідейно-виховна робота і організація практичних справ школярів.

Координація виховної діяльності учителів. Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. В Статуті школи записано, що в обов'язки кожного вчителя входить не тільки озброєння учнів знаннями, а й формування комуністичного світогляду, розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, виховання учнів у дусі комуністичної моралі. Завдання класного керівника — забезпечити тісне співробітництво з учителями свого класу, домогтися єдності вимог і педагогічних впливів.

А. С. Макаренко справедливо зазначав, що жоден вихователь не має права працювати один. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.

Час від часу класний керівник зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді шкіл набули класні 'учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють нові кінокартини, книжки чи питання, пов'язані з життям класу. Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами. На уроці, біля класної дошки такий контакт не завжди можливий. Набагато легше він встановлюється в позанавчальний час, у суспільне корисній діяльності. Завдання класного керівника — організовувати цю діяльність, допомогти вчителям свого класу повніше здійснювати виховні функції. Він залучає вчителів до керування різними гуртками, секціями, до проведення вечорів науки і техніки, літературних вечорів. У кожного вчителя є свої захоплення. Важливо, щоб вони передавали Їх своїм учням, більше спілкувалися з ними у позанавчальний час.

У школах проводяться педагогічні наради учителів-предметників одного чи ряду паралельних класів. Часом такі наради називають малими педагогічними радами. Керівництво такими радами — обов'язок заступника директора школи з навчально вихов­ної роботи. Це дістає своє відбиття в плані класного керівника. Як правило, вони проводяться не частіше одного разу на місяць. На них підбивають підсумки виховної роботи в класах, намічають провідні виховні завдання на певний проміжок часу. Мала педа­гогічна рада обговорює підсумки успішності учнів і накреслює заходи щодо її підвищення. У підготовці та проведенні таких рад активну роль відіграє класний керівник. Він попередньо відвідує уроки вчителів свого класу, ознайомлюється з їхніми робочими планами, встановлює, як організовано в класі взаємодопомогу в навчальній праці, як виконуються єдині вимоги. Ці та інші питан­ня потім обговорюються на радах. Активне спілкування вчителів і класного керівника допомагає поліпшити стан навчально-вихов­ної роботи в класі. Слід відмовитися від помилкового погляду, що виховна робота — це справа лише класних керівників. За вихован­ня учнів, за культуру їхньої поведінки, за їхнє духовне та моральне обличчя відповідає кожний учитель і ке-рівник школи.



Робота з батьками учнів. Кожний учитель підтримує контакт з батьками учнів. Більш тісний зв'язок школи з сім'єю здійсню­ється через класних керівників. Вони частіше спілкуються з бать­ками, інформують їх про навчальну роботу та поведінку дітей, накреслюють шляхи спільної діяльності щодо їхнього виховання У сучасних умовах виховні функції сім'ї набагато розширилися, підвищується відповідальність батьків за виховання дітей. Тому співдружність класного керівника з сім'ями школярів набуває великого значення.

Правомірно говорити не лише про систему виховної роботи класного керівника в цілому, а й про систему його роботи з різних видів діяльності. Так, у досвіді шкіл склалася система організації первинного учнівського колективу, позанавчальної виховної діяльності, роботи з батьками.

Забезпечити систему у вихованні школярів нелегко. Проте зробити це необхідно. Інакше виховна діяльність класного керівника не матиме успіху. Він може витратити багато сил та енергії на проведення окремих, розрізнених заходів, але не досягне потрібних результатів у вихованні.

Діяльність класного керівника включає всю суму його впливів на учнівський колектив у цілому та на окремих учнів. Ефективність цих впливів набагато підвищується, якщо вони мають не стихійний, а продуманий і цілеспрямований характер. Передовий досвід учить, що успіх виховної роботи полягає не в окремих вдалих методах та прийомах, а в продуманому комплексі форм, методів та прийомів організації виховної роботи, спрямованої на підготовку свідомих і творчо активних працівників, здатних до боротьби за втілення комуністичних ідеалів.


4. Вимоги до класного керівника

Класний керівник порівняно з іншими учителями виконує додатково дуже важливі функції з виховання учнів. Тому до нього ставляться високі педагогічні вимоги, виконання яких створює сприятливі умови для підвищення якості його виховної діяльності.

Розгляньмо деякі з цих вимог.

Висока ідейність і свідомість. Якість виховної роботи, її ефективність багато в чому залежать від ідейної переконаності та від рівня політичної свідомості вихователів. Ідейна загартованість, політична зрілість і свідомість невід'ємні їхні риси.

Ідейність перевіряється головним чином тим, як вони проявляють принциповість, наскільки вони підпорядковують свою виховну роботу завданням виховання нової людини — активного будівника майбутнього.

Виховання не стихійний процес, а цілеспрямована і планомірна діяльність, скерована на формування та розвиток особистості. Тому класні керівники повинні добре усвідомити мету й завдання комуністичного виховання, керуватися партійною принциповістю у визначенні та здійсненні завдань, змісту, форм і методів виховної діяльності. Виховна робота, неодухотворена великою метою, може призвести до аполітичності, до стихійності та самопливу в доборі змісту, форм і методів виховання.

Чітке розуміння мети виховання, постійне прагнення до Її втілення забезпечують правильний напрям виховного процесу, підвищують його ефективність. Передові класні керівники ніколи не забувають про основну мету виховання. Виходячи з неї, вони ставлять перед учнівським колективом близькі, середні й далекі перспективи і мобілізують учнів на їх досягнення.

Важливим засобом підвищення ідейно-політичного рівня класних керівників є оволодіння теорією, яка дає змогу творчо підійти до розв'язання складних завдань виховання і навчання школярів.

Високий моральний авторитет. Сила виховного впливу класного керівника на учнів великою мірою залежить від його морального авторитету. Особистість вихователя, його моральне обличчя справляють вирішальний вплив на формування свідомості і на поведінку школярів. Цей вплив за своїм значенням не можна ні з чим порівняти й нічим замінити.

Вихователь сам має бути вихованим. Він повинен мати високі моральні якості, які прагне прищепити своїм вихованцям. Це положення безперечне. Якщо класний керівник вимагатиме від своїх учнів дисциплінованої поведінки, і сам порушуватиме порядок у школі, то його вимоги не досягнуть мети. Якщо він закликатиме учнів до правдивості, чесності, а сам виявлятиме нечесність, то учні не почують його заклику.

Моральне обличчя класного керівника, його вольові якості та позитивні риси характеру — найважливіші передумови підвищення ефективності виховного впливу. Йому замало лише професійних навичок та вмінь. Важливо, щоб він завжди керувався високими громадянськими мотивами, був вихователем-громадянином, відданим своїй роботі.

Авторитет завойовується, формується в результаті наполегливої праці, зразкової поведінки, відповідального ставлення до дорученої справи.



Форми і методи роботи з батьками

Щоб робота з батьками дала найбільший ефект, необхідно використовувати різні форми зв'язку з ними. У деяких класних керівників цей зв'язок обмежується проведенням наприкінці навчальної чверті батьківських зборів за підсумками успішності та викликом до школи батьків тих учнів, які мають незадовільні оцінки або порушують дисципліну. У такому разі класні керівники погано знають домашні умови своїх учнів і не завжди виступають з батьками узгоджено.

У роботі з батьками доцільно поєднувати колективні та індивідуальні форми. Роз'яснювальну роботу, розпочату на батьківських зборах, слід вести й під час індивідуальних зустрічей з батьками вдома і в школі. Індивідуальні бесіди часто підказують форми і зміст колективної роботи, допомагають накреслити ті заходи, які потрібно провести з батьками. Тісна співдружність класного керівника з батьками та з громадськістю значно розширює сферу організованого виховного впливу на учнів і допомагає успішніше розв'язувати завдання їхнього виховання. Розглянемо основні форми роботи з батьками.

Відвідання сім'ї школяра.найпоширеніша і найефективніша форма індивідуальної робо ги з батьками. Відвідуючи сім'ю, класний керівник ознайомлюється з умовами життя учня. З бесід з батьками та іншими членами сім'ї він дістає уявлення про його характер, інтереси та нахили, про ставлення до батьків, старших і малих. Водночас класний керівник дає батькам і старшим членам сім'ї педагогічні поради про організацію домашніх занять школяра, гро режим дня, про додержання правил особистої та громадської гігієни, про форми і методи привчання до праці. Він інформує батьків про успішність та дисципліну учня, про його успіхи в навчальній роботі та в суспільне корисній праці.

Перше відвідання сімей проводиться, як правило, до початку навчального року або в першій чверті. Це необхідно зробити в тому разі, якщо класний керівник уперше розпочинає роботу в цьому класі. Мета першого відвідання — попереднє ознайомлення з домашніми умовами життя, з побутом учня.

Кожна сім'я — це великий і складний світ. У кожній з них свої звички, традиції, свої відносини. У всьому цьому треба добре розібратися, виявити сильні й слабкі сторони у вихованні дітей. Вивчення внутрісімейних відносин, зрозуміло, річ складна, але потрібна. Без цього важко дати конкретні поради батькам.

Під час першого відвідання сім'ї можна з'ясувати, як учень поводиться вдома, чи бере участь у домашній праці, в якому порядку в нього навчальне приладдя, чи додержує він встановленого режиму. Доцільно при цьому поговорити і з школярем, дати йому поради про організацію домашніх занять, порекомендувати книжки для позакласного читання.

У методичному листі «Про роботу класного керівника» зазначається, що, відвідуючи сім'ї, він особливу увагу «звертає на те, як батьки стежать за додержанням учнями режиму дня та виконанням трудових обов'язків у сім'ї, чи е в дітей робоче місце для приготування уроків, бібліотечка з навчальною та художньою літературою, чи додержуються вимоги санітарії та гігієни, зокрема, чи займається учень щодня ранковою гімнастикою, як проводить свій вільний час».

Щоб бесіда з батьками була конкретною і змістовною, доцільно перед відвіданням сім'ї поговорити з учителями, зібрати дані про успішність та поведінку учня. Про час відвідання сім'ї доцільно заздалегідь попередити батьків. Проте іноді класний керівник приходить у сім'ю й без попередження, наприклад, коли учень захворів чи пропустив кілька занять з невідомих причин, зробив негідний вчинок.

Добре знання школярів дає змогу конкретно планувати виховну роботу і провадити її з більшим успіхом.

Особливо важливий контакт з сім'єю старшокласника. Учнів старших класів хвилюють світоглядні питання. Вони прагнуть до більшої самостійності, у них відбувається активний процес самоствердження особистості. Старші школярі стоять на порозі зрілості й вимагають до себе особливо чуйного підходу. У деяких сім'ях форми поводження та вимоги до старшокласників залишаються такими самими, якими вони були до молодшого та підліткового віку. Батькам необхідно враховувати нові потреби та інтереси школяра. Так, у старших класах учнів особливо хвилюють питання професійної орієнтації, вибору професії. Першими помічниками в цьому, звичайно, можуть бути батьки. Вони мають великий життєвий і виробничий досвід. Як правило, вони добре знають інтереси та нахили дітей. Нерідко трапляється, що батьки самі, часом усупереч бажанням юнаків та дівчат, визначають, в який вуз їм літи вчитися, яку обрати спеціальність. При цьому вони не завжди враховують здібності та можливості дітей. Класні керівники повинні прийти на допомогу батькам у формуванні та розвитку інтересу в школярів до професій, потрібних суспільству. Під час організації виробничої практики можна перевірити сталість цих інтересів та нахилів.

Учнів середнього і молодшого віку важливо привчати до додержання режиму. Спостереження за школярами показують, що їхня працездатність, успіхи в навчанні, дисциплінованість і повсякденна поведінка великою мірою залежать від додержання режиму в сім'ї. Звичайно, не можна виробити режиму однакового для всіх школярів. У кожній сім'ї, у кожного школяра повинен бути свій режим. Він залежить від того, на якій зміні вчиться учень, які сімейні умови його життя. За порадою класного керівника батьки можуть скласти реальний і здійснимий для своїх дітей режим. У ньому важливо передбачити такі режимні моменти:

підйом, ранкова зарядка, навчальні заняття в школі й удома, час для харчування, активний відпочинок, участь у домашній праці, сон. Привчання до певного режиму спершу вимагає чималих зусиль. Проте після того, як діти звикнуть до його додержання, виховання їх набагато полегшується. Вони самі без нагадувань вчасно роблять домашні завдання й правильно організовують вільний час, виконують оздоровчі процедури.

Під час відвідання сім'ї нерідко виявляється, що в школі учень бере активну участь у справах класного та загальношкільного колективів, допомагає товаришам, а вдома нікому не допомагає, грубіянить старшим. Якщо школа не прийде на допомогу й разом з батьками пе усуне цього недоліку, такий учень у життя вступить з «подвійною мораллю». На роботі, в установі чи на підприємстві він буде непоганим виробничником і навіть добрим громадським діячем, а відома, в сім'ї залишиться черствим егоїстом.

Слід враховувати, що школярі, як правило, виявляють інтерес і потяг до трудової діяльності. Вони охоче беруться за посильні для них справи й намагаються допомогти дорослим у домашній праці. На жаль, батьки не завжди заохочують це й усувають дітей від виконання навіть нескладних трудових функцій. У результаті діти не вміють працювати й не цінять праці інших.

У кожного школяра вдома повинні бути якісь трудові обов'язки. Нехай вони будуть нескладними, проте виконуватися повинні без нагадувань. Насамперед важливо з малих років привчати дітей до самообслуговування, залучати їх до таких видів домашньої праці, як підтримання чистоти й порядку в приміщенні, догляд за кімнатними квітами та за городом, участь у приготуванні їжі. А. С. Макаренко в лекції «Виховання в праці» навів орієнтовний перелік основних видів дитячої праці в сім'ї ,

В умовах сімейного побуту завжди знайдуться різні справи. Звичайно, треба привчати дітей робити не тільки те, що їм цікаво, а й те, що потрібно, навіть якщо це нудно й важко. Слід прагнути до того, щоб різні трудові доручення були не випадковими, а постійними обов'язками, за які школяр відповідав би так само, як дорослий відповідає за доручену йому справу. І важливо, щоб він обслуговував не лише себе, робив не тільки те, в чому сам відчуває потребу, а й те, що потрібне для інших.

Участь школярів у домашній праці — необхідна умова підго-товки їх до життя, до практичної діяльності. Помічено, що діти які не набули в сім'ї трудових навичок, часто виявляються пога­ними працівниками. Діти ж, виховані в розумно організованій пра­ці, стають, як правило, життєдіяльними й активними трудівни­ками. Вони не люблять неробства. Праця стає для них потребою.

Регулярно відвідуючи сім'ї учнів, класний керівник нагромад­жує цінний матеріал, вивчає взаємини між дітьми й батьками, до­бивається, щоб батьки стали найближчими помічниками школи у формуванні необхідних моральних якостей. На жаль, батьки не завжди підтримують вимоги школи, вчителів, класного керівника.

Як правило, класні керівники записують у щоденнику дату відвідання сім'ї, зміст бесіди з батьками, зазначають, які поради було дано. Під час повторного відвідання чи зустрічі з батьками в школі воші з'ясовують, як виконуються ці поради, які зміни ста­лися в поведінці учнів.

Правильно діють педагоги, які не тільки дають поради, а й прислухаються до батьківських пропозицій. Вони не допускають повчального тону, не читають нотацій, а намагаються знайти спіль­ну мову, добитися довір'я та відвертості. Як правило, вони звер­таються до батьків у такій формі «А як ви вважаєте?», «Шукай­мо разом виходу з цього становища» тощо. Даючи поради й ре-комендації, слід враховувати інтимний характер взаємин у сім'ї та індивідуальні особливості батьків. Головну увагу необхідно звер­тати на позитивні моменти, які слід схвалювати й пропагувати се­ред інших батьків. Досвід передових класних керівників показує, що їхні такговні довірчі бесіди нерідко дають більший ефект, ніж деякі лекції.

Запрошення батьків до школи. У класного керівника часто ви­никає потреба зустрітися з батьками, порадитися про ви­ховання учня. Відвідати ж сім'ю він не завжди може. Тоді батьків запрошують до школи. Такі зустрічі дають змогу спільно розв'я­зати багато складних питань виховання й навчання. Під час інди­відуальних бесід з батьками педагог з'ясовує умови життя та ро­боти школярів, обговорює конкретні випадки їхньої поведінки, накреслює шляхи усунення недоліків у навчальній діяльності, пра­ці та повсякденній поведінці. Під час бесіди можна з'ясувати, яку участь беруть діти в домашній праці, як вони допомагають бать­кам у догляді за малими дітьми, як проводять вільний час. Бать­ки можуть дістати пораду щодо найраціональнішої організації домашніх навчальних занять школярів, щодо привчення Їх до праці.

Запрошувати батьків слід не лише після того, як учень пору­шив дисципліну або почав погано вчитися. Іноді учень поводиться непогано, добре вчиться, але класному керівнику треба домовити­ся про організацію позакласного читання, про залучення його до якоїсь суспільне корисної роботи, про створення необхідних умов для розвитку обдаровань у певній галузі.

Не слід викликати батьків до школи лише для того, щоб поскаржитися на дітей чи запропонувати батькові або матері «вжити заходів», «узяти в руки» сина чи дочку. У такому разі батька нерідко стають на шлях застосування фізичних покарань. Якщо запрошують до школи батьків недисциплінованих учнів, треба домовитися з ними про єдині вимоги і педагогічне виправдані заходи впливу. При цьому завжди слід пам'ятати, що батьки потребують кваліфікованої поради, товариської допомоги, а не нотацій і дорікань. Спокійна ділова бесіда про розумні заходи впливу па учня дасть набагато більше користі, ніж дорікання та скарги на нього.

У деяких школах регулярно проводять дні відкритих дверей або батьківські дні. У ці дні батьки можуть прийти до школи й поговорити про успішність та поведінку дітей. Класні керівники дають педагогічні поради про виховання в сім'ї, допомагають скласти раціональний режим школяра, рекомендують педагогічну літературу.

У ряді шкіл є «Куточки батьків». Тут можна переглянути й прочитати останні номери журналу «Сім'я і школа», ознайомитися з «Пам'ятками для батьків», прочитати стінну газету, випущену батьківським комітетом, дістати потрібну консультацію про виховання дітей.

Зустрічі з батьками в школі не лише корисні, а й необхідні. Вони дають змогу встановити тісний контакт між школою та сім'єю і своєчасно вжити заходів, щоб запобігти недолікам у навчанні чи порушенням дисципліни учнів.

На жаль, під час відвідання школи багато батьків цікавляться лише результатами навчальної роботи дітей, їхніми оцінками і поведінкою. А моральні якості їх не хвилюють. Батьки рідко питають про те, яку громадську роботу ведуть їхні діти в школі, які вони як товариші, чи допомагають відстаючим. Класним керівникам необхідно інформувати батьків не лише про навчальні справа дітей, а й про взаємини в класному колективі. Важливо разом з батьками шукати шляхи закріплення у школярів позитивних якостей та подолання недоліків у їхній поведінці.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка