Ключові компетенції експертів щодо проведення лінґВОҐендерного аналізу юридичних текстів



Скачати 76.66 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір76.66 Kb.
КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЛІНҐВОҐЕНДЕРНОГО АНАЛІЗУ ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТІВ

Семіколенова Олена Іванівна
Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського

кафедра міжмовних комунікації та журналістики
Сімферополь, Україна
elena_ivanovna65@mail.ru
У 2005 році в Україні було прийнято Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (надалі в тексті – Закон) [4]. У ньому встановлені механізми «досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Одним з таких механізмів має стати ґендерно-правова експертиза чинного законодавства України (Стаття 4). У Законі ґендерно-правова експертиза визначається як аналіз, результатом якого є висновок про відповідність / невідповідність нормативно-правового документа принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Стаття 1. Визначення термінів).

Shcho povynni znaty i vmity eksperty? Yakyy̆ povynni buty ïkh kulʹturna, sotsialʹna, henderna, linhvistychna kompetentnistʹ?



Ґендерна правова експертиза будується на компетентностному підході. Компетенції (competentia - лат.) - коло питань, в яких людина добре обізнана і має відповідні знання та досвід. Компетенція розглядається як складна соціально-дидактична структура особистості, вона заснована на знаннях, придбаному життєвому досвіді та цінностях. Крім того, у структуру компетенції входить внутрішня мотивація, психологічна та практична готовність до досягнення у своїй діяльності якісних результатів [6, с.48]. Позначимо ключові компетенції, які формують компетентну особистість експерта, здатну до успішного проведення ґендерно-правовою експертизи.

Соціокультурна ґендерна компетенція розглядається як світоглядна категорія.

Вона заснована на ціннісних орієнтаціях людини, її знаннях і соціальному досвіді. Однією з основних складових даної компетенції є ґендерна чутливість, тобто переконання в тому, що «методи дослідження й аналізу мають враховувати існуюче становище жінок і чоловіків та сприяти встановленню ґендерного балансу» [5, с.109]. Об’єктивний та коректний аналіз соціальних проблем суспільства є можливим тільки з позицій ґендерного підходу. У цьому аспекті ґендерний підхід розглядається «як ознака політичної культури, властива активній представницькій демократії, що полягає у врахуванні інтересів обох соціально-статевих груп суспільства. Суттю ґендерного підходу є усвідомлення того, що суспільні явища по-різному впливають на чоловіків і жінок, викликають неоднакові їх реакції та мають для них різні наслідки» [Там же].

Важливим є переконання в тому, що формування громадянського суспільства, досягнення справжньої демократії неможливо без досягнення ґендерної рівності.

Науково-ґендерна компетенція. Проведення кваліфікованого ґендерного аналізу потребує від експертів високого рівня обізнаності з питань ґендерної теорії та практики. Це припускає володіння:


  • теоретичними постулатами та принципами теорії ґендеру;

  • ключовими поняттями ґендеру;

  • наявними методами та критеріями ґендерного аналізу.

У розробці ґендерної теорії існує декілька напрямків. Серед основних - теорія соціального конструювання ґендеру, яка заснована на двох постулатах:

  1. ґендер конструюється (будується) за допомогою соціалізації, розподілу праці, системою ґендерних ролей, сім'єю, засобами масової інформації;

  2. ґендер конструюється і самими індивідами - на рівні їх свідомості (тобто ґендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством установок, норм і ролей і підстроювання під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки і т.д.) [1, c.22 - 23].

Таким чином, ґендеркатегорія соціальна, це система ролей, статусів, відносин, відповідальностей, які по-різному формуються суспільством для жінок і чоловіків, а потім транслюються й контролюються за допомогою соціальних інституцій (сім'ї, держави, суспільства) [10].

Другою умовою проведення експертизи та опису її результатів є володіння термінологічним апаратом ґендерних досліджень. Необхідно підкреслити, що ґендерний аналіз відрізняється від досліджень інших типів. Бо він використовує конкретні базові теоретичні поняття, такі, як ґендерна рівність, рівні права жінок і чоловіків, рівні можливості жінок і чоловіків, ґендерно-правова експертиза, ґендерні ролі, ґендерні стереотипи. Їх тлумачення отримало легітимність у Законі (Стаття 1. Визначення термінів), на це перш за все й мають спиратися експерти.



Критеріями ґендерної експертизи є такі головні положення:

  • ґендерно-зумовлений поділ праці е джерелом багатьох ґендерних дисбалансів та нерівності в суспільстві;

  • поняття доступу до ресурсів і контроль за ресурсами не є тотожними;

  • важливими ресурсами е не лише матеріальні ресурси, а й час, знання, доступ до інформації та можливість її отримання;

  • досягнення ґендерної рівності де-юре, не обов’язково означає забезпечення ґендерної рівності де-факто;

  • культура, уявлення та стереотипи істотно впливають на доступ та контроль над ресурсами і, в такий спосіб, - на фактичне забезпечення ґендерної рівності [2, с.3].

Основний метод ґендерної експертизиконтент –аналіз. Це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у кваліфікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Важливий аспект дослідження документів – вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз однієї тільки сукупності текстів чи у порівнянні з іншими сукупностями [3].

Лінґвоґендерная компетенція. Одним з проявів цієї компетенції є мовна ґендерна чутливість, що формується на основі як світоглядних цінностей, так й знань, соціального та мовного досвіду. Перш за все мовна ґендерна чутливість - це переконання в тому, що мова є одним з основних джерел ґендерної соціалізації особистості. Дослідження у різних мовах підтверджують: чоловік віддзеркалений у мові більш повно, різноманітно і нейтрально, а жінка – неповно і суб’єктивно. Ці властивості мови визначають як мовний сексизм. Найпоширенішими прикладами мовного сексизму є мовні ґендерні стереотипи та ґендерна асиметрія мови [7, с.42 - 54].

Ґендерна асиметрія мови – це нерівномірність, «непропорційність» відбиття в самій мові (у лексиці, граматиці) особливостей жінок і чоловіків. Воно виявляється у використанні ґендерно асиметричних мовних форм та в назвах професій. Прояви ґендерної асиметрії мови трапляються й в текстах багатьох офіційних документів. Наприклад, у Законі України «Про пенсійне забезпечення» (Стаття 37), у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Розділ V-А. Стаття 18-1.), у Кодексі про шлюб та сім’ю України (Стаття 218) та ін. [9].

Ще в 1990 році Рада Європи прийняла рекомендацію про усунення сексизму в мові, в якій (рекомендації) визнала існування взаємозв’язку між мовою і соціальними настановами в суспільстві. Рада Європи закликала учасників ЗМІ користуватися вільною від сексизму мовою. В сучасній українській мові необхідно офіційно закріпити етичні і комунікативні норми, які враховують ґендерний компонент [8; 11]. Це може бути створення довідника, в якому пропонуватимуться мовні форми, вільні від дискримінації та сексизму, як це вже зроблено в багатьох країнах. Такий довідник може стати дуже корисним щодо формування мовної ґендерної компетенції та в процесі проведення ґендерно-правової експертизи юридичних текстів.

Література


    1. Воронина О.А. Гендер / О.А.Воронина // Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А.Денисовой. – Москва: Информация – ХХI век, 2002. – С.20 – 24.


  1. Впровадження ґендерних підходів: Практичний посібник. - Київ: ТОВ «К.І.С.», 2002. – 142 с. Режим доступу: http.//www.undp.sk/genderlibrary

  2. Електронна бібліотека Інституту журналістики. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1283

  3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

  4. Кікінеджі О.М., Кізь О.Б. Формування ґендерної культури молоді: науково-методичні матеріали до тренінгової програми. Навчальний посібник / О.М.Кікінеджи, О.Б. Кізь. – Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. – 160 с.

  5. Мартынюк А.Я. К вопросу о компетентностно ориентированной парадигме в образовании / А.Я.Мартынюк // Ученые записки ТНУ. – Т.23 (62). – 2010. - № 2. – Ч.2: Филология. Социальные коммуникации. – С.47 – 51.

  6. Ми різні – ми рівні. Основи культури ґендерної рівності: Навчальний посібник для учнів 9 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. О.Семиколєновой. – Київ: «К.І.С.», 2008. – 176 с.

  7. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради / О. Пономарів – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

  8. Семиколєнова О.І., Шиліна А.Г. Гендерний аспект сучасної мовної політики (міжнародний досвід і українська перспектива) / О.І.Семиколєнова, А.Г.Шиліна // Мовознавство. – 2006. - № 4. – С.32 – 40.

  9. Суслова О. Приклад ґендерного аналізу державної политики / О.Суслова // Законотворчість: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. – К.: Заповіт, 2006. - С. 41 – 61.

  10. Тараненко О.О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний ґендерний Рух / О.О.Тараненко // Мовознавство. – 2005. – №1. – С. 3 – 25.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка