Книга джерело знань, джерело культури ( до Всеукраїнського Дня бібліотек 30 вересня )



Сторінка1/7
Дата конвертації26.02.2016
Розмір1.87 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Розробки занять гуртка

Зміст


  1. Організаційне засідання гуртка (ознайомлення з планом роботи гуртка,

обрання старости гуртка)


  1. Книга – джерело знань, джерело культури ( до Всеукраїнського Дня

бібліотек – 30 вересня )



  1. Засідання Клубу знавців рідної мови




  1. Змагання з розділу “Усна народна творчість”




  1. Святкова лінійка до Дня української писемності та мови (9листопада).

Виконання завдань Міжнародного конкурсу імені П. Яцика знавців

української мови




  1. Подорож в країну імен та прізвищ




  1. Конкурс «Влучне слово – гострий розум»




  1. Пречистої Молитви Щире слово. Молитва як жанр літератури



  1. КВК «У світі казки чарівної»




  1. Мовний КВК




  1. Українські вечорниці




  1. Свято мови ( до Міжнародного Дня рідної мови – 21 лютого)




  1. Шевченкове свято



  1. Людина з невгамовним серцем (до 119- річчя від дня народження М.Т.

Рильського - 19березня)


  1. Інтелектуальна розвага за мотивами передачі «Щасливий випадок» (казки)




  1. Інтелектуальна гра «Розумники і розумниці»




  1. Мандрівка в країну слів




  1. Свято Буква


Заняття №1

Тема: Організаційне засідання гуртка (ознайомлення з планом роботи гуртка, обрання старости гуртка).

Мета: Знайомство з метою і завданнями гуртка, запис дітей до гуртка.

Хід проведення:

1. Привітання.

2. Знайомство з метою і основним змістом гуртка.

Заняття мають розвивати пам'ять , увагу, любов до рідного слова, рідної землі; збагачувати словник учнів, зацікавленість рідним словом; вдосконалювати навички виразного читання; прищеплювати вміння проводити мовні спостереження, узагальнення, порівняння, уміння виконувати різні мовні завдання; розвивати мовлення учнів; підтримувати стійкий інтерес до книжок, до пошуку в них мудрих порад, знань.

3. Запис дітей у гурток.

4. Ознайомлення з графіком роботи гуртка.

5. Бесіда « 8 вересня – Міжнародний день грамотності».

6 . Слухання і обговорення вірша.



Відродимо мову

І справді, хто ми без своєї мови?

Народ чи плем’я, вільні, чи раби,

Живем в будинках чи печерах, може,

Вживаєм хліб, а чи якість боби?

Забули ми , забули свою мову.

Забули предків мову чарівну.

Ото ж тепер давайте її знову

Відродим, наче сонячну весну.

Відродим мову Лесі Українки,

Шевченка – сина вільного Дніпра,

Щоб як тендітна пісня солов’їна,

Звучала й квітла на увесь наш край. ( Л. Малецький) 7. Підсумок.

Заняття №2

Тема: Книга – джерело знань, джерело культури.

Мета: залучати учнів до активного самостійного читання. Виховувати шанобливе ставлення до книги, до досягнень людства.

Обладнання: книжкова виставка плакати , стенд “ Куточок читача”.

Записи на дошці: * “ Книги – це ліки, що напувають світ”.

(І. Федоров)

* “ Людина, для якої книжка уже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою і спустошеною.”

( В. Сухомлинський )



Хід заняття

Учитель. Я рада вас знову бачити в нашому класі. Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що необхідне кожній людині. Для того , щоб дізнатися про тему нашого уроку вам необхідно відгадати загадку. Отож подивимось ,- чи є серед вас кмітливі, чи вам мої загадки по силі.

Бачить – не бачить,

Чує – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче –

Правди навчає.

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді –

Річ коротенька –

Книжка та й годі.

Любі друзі! Цей вірш Леоніда Глібова допоміг нам назвати ту, кому ми присвячуємо нашу сьогоднішню зустріч. Це дійсно, наша подруга, порадниця, помічниця, вчителька, рятівниця. Так, всі ці слова про неї – вельмишановну Книгу! До речі, вона сьогодні сама завітає до нас в гості, але це буде пізніше. Про книжкове багатство і цінність книжок ми дізнаємось з народної мудрості: приказок, прислів’їв, загадок. А хто з вас пам’ятає загадку, прислів’я, приказки?



( Говорять діти.)

Прислів’я

  • З ручаїв – ріки, з книжок – знання.

  • Розум без книги, як птах без крил.

  • Книга не пряник, а дітей до себе манить.

  • Книга вчить, як на світі жить.

  • Сила та розум – краса людини.

  • Книга – ключ до знань.

  • Книга – міст у світ знань.

Загадки

  • Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не чоловік, а навчає.



  • Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертає у рідний порт - Фель.


  • Завжди можу стати в пригоді,

Моїх вам порад не злічити.

І кажуть про мене в народі –

Мовчить, а сто дурнів навчить.


  • Біле поле, чорні квіти,

Люблять їх збирати діти.

Хто квіток тих назбирає,

Той новин багато знає.


  • Снігові поля, чорні грачі.

Хочеш розумним бути –

Бери та вчи.

* * *

Дружба з книгою – це свято,



Не було б йог у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час ...

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

С. Михалков



Учитель. Існує вираз: « Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Так само можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина. Круг неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Ці друзі – книги... У світі існує безліч різних книг. Різні книги по-різному допомагають людям: одні навчають, другі - розважають, треті – допомагають. У одних книгах можна прочитати про минуле, а в інших – про майбутнє. Одні розповідають про світ природи, а інші про космічні мандрівки. Скільки у людей потреб, скільки різних книг.

В кожнім домі, в кожній хаті

У містах і на селі –

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Книги, книги на полицях.

Завше тихо поміж книг

Та яку ти не розгорнеш –

Щось цікаве в кожній з них.

Дбайливо тонесеньку книжку

Гортаю й рядок за рядком

Квапливо читаю.

Багато про що

Я довідаюсь з книжки:

Про лева, жирафу,

Ведмедя та мишку.

Про гори круті

Та бурхливії ріки,

Про джунглі густі

Та пустелі великі,

Про синіх китів,

Про акул і дельфінів,

Про хижих касаток

І добрих пінгвінів.

Про північ, про південь

Читаю невпинно,

Про ближні краї

І далекі країни.

Гортайте, гортайте

Сторінки, мов диво, -

Весь світ в собі книжка

Вмістила дбайливо.



Учитель. А зараз я хочу перевірити, як уважно ви читаєте книжки. Послухайте і здогадайтеся, з якої казки ці уривки.

* Ото Івасик як підріз трохи, став просити батька:



  • Зроби мені, тато, човник та весельце, то я буду рибку ловити то вас у старості годуватиму.

(“Івасик-Телесик”)

* Був собі котик та півник, були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає.



(“Казка про Котика і Півника”)

* От на ранок набрала баба мичок і погнала солом’яного бичка пасти.



(“Солом’яний бичок”)

* Коли це приходить до кота лисичка та й питає його:



  • Що ти таке?

А він каже:

  • Я – Пан Коцький. (“Пан Коцький”)

Учитель. Бачу, ви багато читаєте. А щоб краще запам’ятати зміст прочитаної книги, її автора, назву та пригоди героїв, раджу завести щоденник читання за такою формою: автор і назва книги, що мені сподобалося та які герої запам’яталися.

Пам’ятка

  1. Якщо хочеш поговорити з ким – небудь – відкрий книгу.

  2. Якщо ти занудьгував – візьми книгу.

  3. Якщо хочеш отримати пораду – відшукай її у книзі.

  4. Якщо прагнеш знайти друга – подружися з книгою.

  5. Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книги.

  6. Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму – працюй з книгою.

Учитель. Я бачу серед вас, діти, багато добрих і вірних друзів книг, які цінують і уміють їх берегти. Дуже великий путь проходить книга, щоб потрапити до нас у руки. А скільки людей працювало над її створенням! Це і працівники лісу, що дають для паперу деревину, і робітники на паперових фабриках, і друкарі, і вчені, письменники, журналісти і ще велика армія трударів докладає свої зусилля, щоб у наш дім прийшла книга. Про її шлях ми дізнаємося з вірша С. Маршака “Як друкували нашу книгу”.

* * *

Я був на фабриці такій,

Де вам готують книжку,

Там є майстерні чарівні,

Є ящики без кришки.

Складач же знає, де який

Друкарський знак у схові.

Він ставить їх у ряд стрункий

І от рядки готові.

Рядок лягає до рядка

Легенько так і чітко,

І з металевого станка

Виблискує сторінка.

З папером стрінеться на мить

Свинцевий лист набору –

Сторінка ціла в раз лежить,

Що ти побачиш скоро.

Хоч розуму в машин нема,

Машина знає діло:

Поріже аркуші сама

І їх складе уміло.

А палітурник зшиє враз,

Обріже їх ножами,

Оправить в найкоротший час –

І книга перед нами!

Книжки приємно прочитать,

А спробуй їх створити!

Таке мистецтво друкувать,

Якого треба вчити.

Папір нам комбінат зробив,

Що паперовим зветься.

Але у нас про друкарів

Розмова нині йдеться.

Складна робота – друкувать,

І друкувать з любов’ю

Ми мусим щастя побажать

І успіху, й здоров’я.

Учитель. А чи знаєте ви, як потрібно правильно читати книги? Ось для цього я вам вручу пам'ятки читачів.

Пам'ятка читача « Як читають книги?»

Швидкість читання залежить від того, що і з якою метою ти читаєш. Текст задачі, наприклад, треба прочитати не поспішаючи, кілька разів, щоб зрозуміти кожне слово. Без цього задачу не розв'яжеш.

Казку ж читай зовсім по-іншому. Захоплено спостерігаючи за перебігом подій, намагайся якнайшвидше дізнатися, що трапиться з героями далі.

Є такі книги, які взагалі не треба читати від початку до кінця. Це словники, довідники, енциклопедії. Тут шукай лише те, що тебе цікавить. Тому читай вдумливо, зосереджено, намагайся уявити прочитане. Ніколи не обминай запитань, вміщених після тексту. Якщо у тексті є слова, позначені значком «*», відразу знайди їхнє пояснення, а лише потім читай далі.

І ще важливо, щоб жоден твір не залишив тебе байдужим. Адже гарний читач сприймає прочитане розумом і серцем.

Учитель. А зараз зачитаємо кілька « вузликів на пам'ять » .

« Вузлики на пам'ять »


  1. Обгортай книги і носи їх у папці.

  2. Удома відведи їм місця на книжковій полиці.

  3. Читай книги за чистим столом і чистими руками.

  4. Перегортай сторінки за правий верхній куток.

  5. Щоб не загубити місце у книзі, де ти закінчив читати, користуйся закладкою.

  6. Прочитані книги своєчасно повертай до бібліотеки.

  7. Якщо книга порвалася – обов’язково підклей.

Учитель. А ще, діти я хочу , щоб ви не були такими, як Гриша Скворцов з цієї гуморески.

* * *


У Скворцова Гриші

Книги найбрудніші,

Всі вони патлаті, порвані, горбаті.

Ну, немає

В них лиця:

Без початку, без кінця.

Палітурки, як ганчірки.

Ті книжки ридають гірко.

Бився Гришка з хлопчаками,

Він розмахував книжками,

Дав Мишку по голові –

Замість книжки стало дві!

Хто цю книжку візьме стиха,

Той пізнає горя й лиха!



Бібліотекар. Дорогі друзі! Мабуть, у вас вдома є книги, які ви давно прочитали. Вони сиротливо стоять на ваших книжкових полицях і мріють про те, об їх прочитали ваші друзі і ровесники. Поділіться з ними радістю спілкування з книгою. Якщо вам дозволять батьки, подаруйте книги нашій бібліотеці. Хай їх прочитають інші діти. Кожна подарована вами книга буде мати ваш іменний знак. Завчасно дякую вам!

  1. Багато мусим знати

Про все , що є навкруг.

Тож слід книжки читати,

Бо книга – вірний друг.


  1. Вона поможе дуже

Обрати вірну путь.

Де б ти не був, мій друже,

Про книгу не забудь.


  1. Оживе Україна,

Коли допоможемо книзі ,

Всіх огорне вона задушевним теплом.

Будуть люди міцніші

Незламної криці,

Не грошима багаті –

Вселюдським добром.



Учитель. Я сподіваюсь, що після цього заняття ви будете любити, берегти і цінувати книги.


Заняття №3

Тема: Засідання Клубу знавців рідної мови.

Епіграф заняття (запис на дошці):

Звучи, рідна мово,

На землі рідній лийся по вінця,

Мово моя українська,

Мово моя материнська!

I. Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб провести засідання знавців української мови.

У чудовій країні знань є чарівні стежинки рідної мови. Крокуючи ними, кожна людина все більше і більше дізнається про красу і багатство рідної мови. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею – одне з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

Сьогодні я приготувала вам нелегкі завдання та сподіваюся, що серед вас знайдуться справжні знавці української мови.

II. Отож «мовна розминка».

Її ми проведемо у вигляді бліц-інтерв'ю. (Проводить староста гуртка, він же кореспондент з мікрофоном).



  1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. (Мовлення)

  2. Слово, що має кілька лексичних значень. (Омонім)

  3. Слово, близьке за значенням. (Синонім)

  4. Слово, протилежне за значенням. (Антонім)

  5. Частина слова без закінчення. (Основа)

  6. Частина слова, що стоїть перед коренем. (Префікс)

  7. Частина слова, що стоїть між коренем і закінченням. (Суфікс)

  8. Зміна форми слова. (Закінчення)

  9. Букву «зе» завжди пишемо у префіксах... (роз, без)

10. Слово або кілька слів, об'єднаних єдиним змістом.
(Речення)

  1. Поєднання двох або більше слів, пов'язаних за змістом і граматично. (Словосполучення)

  2. Зв'язне висловлювання, в якому для доведення якогось твердження використовується судження, приклади, зіставлення, що приводять до висновків. (Міркування)

  3. На яке питання відповідає текст-міркування? (Чому?)

  4. Назва предмета. (Іменник)

  1. Ставимо питання «хто?».( Істота)

  2. Ставимо питання «що?». (Неістота)

  3. Які іменники пишуть з великої букви? (Власні)

  4. Які іменники пишуть з малої букви? (Загальні)

  5. Змінювання іменників за питаннями. (Відмінювання)

  6. Скільки в українській мові відмінків? (7)

  7. Який відмінок не відповідає на запитання? (Кличний)

  8. Де він використовується? ( У звертаннях)

  9. Іменник у називному відмінку це... (підмет).

24. Найліпший друг іменника … (прикметник).
— Дякую за інтерв'ю.

ІІІ. А наступне завдання записане на дошці .

За номерами букв алфавіту слід розшифрувати прислів'я, записати його в зошит і пояснити значення.

10, 18, 1, 18, 18, 33; 16, 32, 6, 11, 18, 12; 30, 19; 15, 21, 11, 16, 1; 20, 23, 1,29, 11, 18, І2

«Знання люди, що крила пташині».

Так, як пташка не може без крил, так людина не може жити без знань, без освіти. Бо лише людина, яка має міцні знання, може досягти якихось успіхів.

IV. А щоб досягти подальших успіхів, ви повинні скласти слово з букв, дібрати до нього синоніми та антоніми, і розібрати його за будовою.


  1. Батьківщина, рідний край, Вітчизна — чужина.

  2. Відкривають, розкривають, відслоняють, оголюють — закривають.

  3. Ясний, прозорий, безхмарний, яскравий, сонячний, світлий — темний.

  4. Щастя, задоволення, благодать, рай — горе, нещастя.

  5. Хвороба...

  6. Мудрий...

  7. Прохолода...

  8. Пустота...

  9. Реготати...

  1. Суворий...

  2. Сумний...

  3. Об'єднувати...

13. Похвала...

  1. Перемога...

  2. Сучасний...

(Перевіряється виконання цього завдання. Учні зачитують свої відповіді).

Ви виконали це завдання.

А зараз я вам пропоную гру «Яке слово заблукало?».


  • Мова, мовний, розмова, морока, мовлення.

  • Слово, соловей, словник, вислів.

  • Рідна, рідня, родина, врода, рід.

— Чому ви так думаєте? (вони не належать до спільнокореневих)

А закінчіть прислів'я:

Хто багато читає...

Мудрим ніхто не вродився...

Слово до слова..

Вік живи...

Перебудуйте спонукальні речення:

Ми любимо Вітчизну серцем і душею.

Учні вивчають історію рідного краю.

Мужає прекрасна наша мова.



V. Хвилинка поезії.

Вчитель. Краса рідної землі, ніжно оспівана її синами і доньками, здатна зворушити будь-яке серце.

Сьогодні з ваших уст ми почуємо вірші про рідний край, його мову, природу.

Хто хоче розповідати?

(Діти розповідають вірші Л. Костенко, А. Костецького, В. Сосюри, А.Малишка, Т.Шевченка, а також місцевих поетів та учнів школи).

З ваших виступів видно, що на світі є одним-одна Вкраїна і кращої немає на землі.



VI. Розвиток мовлення.

Вчитель. В народі говорять: «Батьківщина, як мати, в світі тільки одна».

Сьогодні я хочу, щоб ви поміркували і довели це. Чому так говорять? А перед тим, як почати працювати, пригадаємо, які є види текстів? ( розповідь, опис, міркування).



  • А над яким видом тексту ви будете працювати? (Над міркуванням)

На яке питання відповідає текст-міркування?
Давайте пригадаємо структуру тексту-міркування.

  • Твердження (речення, в яких міститься необхідна для доведення думка).

  • Доказ (речення, в яких міститься аргументація для доказу).

  • Висновок (речення, в яких міститься оцінка або враження)

(Самостійна робота членів гуртка).

Вчитель. Отож тема міркування на дошці.

Запишіть її в зошит і починайте працювати.



(Учні пишуть твори в зошитах. Зачитування написаних творів учнями.)

VII . Підсумок та домашнє завдання членам гуртка.

Заняття вже закінчувати пора. До скорої зустрічі, юні друзі, В такому ж щирому і тісному крузі.



Заняття № 4

Тема: Змагання з розділу “Усна народна творчість”.

Мета: Виховувати любов до рідної мови; збагачувати знання учнів про жанри усної народної творчості; розвивати кмітливість, образність і точність мовлення.

Обладнання: картки, стенд з книгами, малюнки та ілюстрації.

Хід заняття

І. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Діти, на цьому занятті ми перевіримо наші знання з розділу “Усна народна творчість”. Ми познайомилися з великою кількістю прислів’їв, приказок, народних прикмет, загадок, скоромовок, пісень. Всі ці жанри називають “золотими зернятками мудрості”. Бо, як сказав відомий російський письменник Максим Горький: “ У простоті слова – найбільша мудрість; прислів’я і пісні завжди короткі , а розуму і почуття вкладено в них на цілі книги”.

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

( Звучить музика.)

  • Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі в Україні. Тут жили наша прадіди, діди, тут живуть наші батьки, - тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

На околиці села, як

Мовиться в казці жив

Веселий дід Хома

І баба Параска.

Біля хатки у садку

Діти гомоніли.

Розважалися малі,

А старі раділи.

Дід учив гончарювати,

На сопілці грати.

Баба вчила вишивати

І пісні співати.

Ой цікаві для малят

Ці часи дозвілля –

Скоромовки і казки,

Загадки й прислів’я.



  • Урок наш сьогодні незвичайний, бо ми не будемо навчатись, а будемо лише розважатись.

  • Сьогодні у нас конкурс знавців усної народної творчості. І змагатимуться в ньому будуть команда дівчаток і команда хлопчиків.

ІІІ. Привітання команд.

1 команда ( дівчатка) – “Книголюби”.

Книголюби – молодці,

Залюбки читаєм.

Перемогу в боротьбі

Здобути бажаєм.

2 команда ( хлопчики) – “Читайки”.

Ми читаєм, ми – все знаєм,

Носа вам ми утремо –

Й перемогу заберемо.



ІV. Змагання.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

Щоб нам швидше до неї потрапить,

Потрібно екзамен кмітливості скласти.

Тож сядьте рівненько, стежте уважно,

Щоб здогадатись було вам неважко.

І конкурс “Загадки”.

Перша загадка моя: Я вам нею натякаю,

Нею думать спонукаю,

Щоб кмітливий врахував,

Що я в неї приховав,

Вас морочачи навмисне,

І тоді відгадка зблисне.

Що це таке? (Загадка.)

Загадка – це один з найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх давен через них передавався життєвий досвід народу, знання, а також перевірялися розумові здібності дітей.

А ви знаєте загадки? Тож хай дівчатка загадають хлопчикам, а хлопці – дівчатам. Побачимо, хто краще вміє відгадувати загадки.



Загадки

* Що сходить без насіння? (Сонце.)



* Що підніме і найменша дитина, а через хату не перекине й найдужча

людина? (Пір’їну.)



* На літо одягаються, а на зиму одежі цураються. (Дерева.)

* Хто завжди правду каже? (Дзеркало.)

* В животі лазня, в носі сито, на голові ґудзик, одна рука – і та на спині.

( Чайник.)

* Чорний Іван, дерев’яний каптан, де носом проведе, там помітку

кладе. ( Олівець.)



* Яким стане білий камінь, як його вкинути в Чорне море? (Мокрим.)

* На городі в нас росте сонце ясне, золоте. Жовте око, жовті вії, та

чомусь воно не гріє. ( Соняшник.)

* У лісі родилась, в майстерні робилась, а в руках плаче. ( Скрипка.)

* Сіре сукно лізе у вікно. ( Туман.)



* Стоять коні на припоні. Не їдять, не п’ють, а все гладкими стають.

(Гарбузи.)

* Чим більше миється, тим менше стає. ( мило.)



ІІ конкурс “Прислів’я. Приказки. ”

- Діти, ви, мабуть, і прислів’я, і приказки гарні знаєте. Тож давайте позмагаємося, хто швидше і більше назве прислів’їв.



(Змагання.)

- Ви і приказки так добре знаєте? Зараз перевіримо. Я буду називати початок приказки, а ви – кінець.

* Де багато пташок - ... там немає комашок.

* Не хитруй, не мудруй - ... а чесно працюй.

* Добре ім’я - ... краще багатства.

* Сила та розум - ... краса людини.

* Січень – року початок - ... а зими середина.

* Грудень рік кінчає - ... а зиму починає.

* Бджола мала - ... а й та працює.

* Добре діло - ... твори сміло.

* Добре ім’я - ... краще багатства.

* Щасливо там вміють жити - ... де вміють дружити.

* Не одежа красить людину - ... а добрі діла.

* Усі за одного - ... і один за всіх.

* Хліб батько - ... вода мати.

* Попереду людей не біжи - ... і від людей не відставай.

ІІІ конкурс “Скоромовки”.

А чи вмієте ви скоромовки швидко промовляти? Тож давайте позмагаємося хто кого переговорить.



ІV конкурс “Музична пауза”.

Український народ – дуже співучий. Колись, як дорослі збиралися разом, співали багато пісень.

Народна пісня – глос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з моди сущого життя.

Ви, напевне, знаєте багато українських народних пісень. Тож давайте згадаємо деякі з них і заспіваємо.

( Конкурс пісень.)

V конкурс “Пісні”.

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою.



Як я була ще маленька –

Колисала мене ненька,

Колисочку гойдала

Й ніжну пісеньку співала.

А ви знаєте колискові пісні? Тож заспівайте їх.

VІ конкурс “Жарти”.

Наш народ дуже любить жарти. Коли діти збиралися разом із старшими, то вони їм розповідали цікаві смішні історії. Ось , наприклад, таку:

* * *

Упіймав дядько на яблуні хлопчину.



  • Ти що там , шибенику, робиш? – запитав сердито.

  • Та упало ваше яблуко, то я його вішав, - не розгубився хлопець.

- А які ви знаєте смішні історії?

Досадив

Їхав раз дядько поганою конячкою, а вона й зупинилася. Так він сам запрягся, а її прив’язав до воза, тай каже: “ Не хотіла їхати, то йди пішки.”



* * *

Давно це було. Питає учитель панського сина:

- Скільки буде 2 і 2 ?

- Три, пане вчителю.

- Як то три?

- Ну, три з половиною.

- Ну я бачу, то ти цілком дурень.

- Ну, чотири.

- То чому ж ти відразу не сказав?

- А хіба можна відразу дати чотири, не поторгувавшись?



VІІ конкурс “Прикмети”.

Люди здавна спостерігали за природою, урожаєм. Так з’явилися народні прикмети. Наприклад: Якщо сильно рипить сніг під ногами – буде мороз. Ластівки низько літають – на дощ. Якщо літо з дощами – осінь з грибами.



Змагання

( Необхідно знайти на картках закінчення прикмет.)

* Якщо з берези тече багато соку - ... літо буде дощове.

* Ранній грім у березні - .... чекай повернення морозів.

* Свиня тягає солому в зубах - .... на сильний вітер.

* Якщо в морозний день заспіває півень - ... потепліє.

* Як вівці веселі і б’ються - .... на дощ із грозою.

* Рясно зацвіла акація - .... на врожайний рік.

* Зранку в пилюці купаються горобці - .... на обіді буде дощ.

* Ворони каркають - ... на погану погоду.

* Літо з дощами - .... осінь з грибами.

* Багато снігу - ... багато хліба.

* Сніг на полях - ... зерно в засіках.



VІІІ конкурс “Казки”.

Немає у світі людини, яка б не любила, або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. А чи зможете відгадати деякі?

Зараз ми дізнаємося, яка команда краще знає казки.

І. – Як починається казка?


  • “Колобок”? ( Жили собі дід і баба, та такі убогі , що нічого в них

нема. От раз дожились до того, що не стало у них і

хліба – їсти нічого...)

  • “Коза – Дереза”? ( Були собі дід т баба. Поїхав дід у ярмарок та й

купив собі козу. Привіз її додому, а рано на другий день

посилає дід старшого сина ту козу пасти...)

ІІ. Якими словами закінчується казка?

  • “Солом’яний бичок”? ( А бичок доти стояв на сонці, поки й не

розтанув.)

  • “ Івасик – Телесик”? ( От вони нагодували його і напоїли і під

крильця насипали пшона. Так воно й полетіло. От вам

казочка, а мені бубликів в’язочка.)

ІІІ. Яку пісеньку співала

  • Коза – Дереза? ( Я Коза – Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу – тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Тут тобі й смерть.)

  • Співав табун каченят, пролітаючи над подвір’ям, де сиділа Кривенька качечка? ( Онде наша діва,

На метеному дворці,

На писаному стовпці.

Кужілочка шумить,

Веретенце дзвенить.

Скиньмо по пір’ячку,

Нехай летить з нами!)

ІV. Впізнай казку за малюнком.

Казку можна не тільки розповісти. Її ще можна намалювати. Зараз ми побачимо, чи зможете ви впізнати казку за малюнком.



( Показ малюнків.)

V. Які казки знаєте?

  • А баба пиріжки з маком пекла. От баба вибирає пиріжки, та на стіл кладе, щоб прохололи. А лисичка підгледіла – та за пиріг, та з хати. Виїла мачок, а туди напхала сміттячка, стулила та й побігла.

  • Кинулась лисиця до глечика і насилу всунула в нього свою голову, саме в горлі дуже туго йшло. Просунувши в горло голову, лисиця почала клацати зубами, ловила мишу. Мотала головою, поки миша їй до рота. Вона схрупала мишу і почала пригадувати, як їй звільнити свою голову. Журавель доїв кашу і каже: “Не положи гніву, кумасю, пригощати більше нічим, чим багаті, тим і раді.

  • Підходить вона до дуба, а там у холодочку лежить вовцюга – злодюга і хропе, аж листя вгорі шумить. Обдивилась його коза з усіх боків і бачить: у роздутому вовчому череві щось ворушиться, товчеться: “Ой леле! – скрикнула вона. – Та невже ще живі мої бідні дітки.”

  • Вона почала показувати, та тільки сіла, а він за лопату, та й кинув її в піч і заслінкою піч затулив, а сам замкнув хату, вліз на превисоченного явора та й сидить. От змія прилітає з гостями. “Зміючко, Оленко, відчини! “ Не чуть.

  • От уже їм час до батька йти. Ті ж два – старший і підстарший – такі раді, що господи! А Іван – царевич іде та й плаче. Батько питає їх: ”Ну розкажіть же, сини мої, соколи мої, якщо ви мені невісток понаходили.”

  • Мати плакала, що нема ні синів, ні дочки, узяла відро та й пішла по воду до колодязя, набрала води та й іде – коли горошина котиться по дорозі, та й ускочила у відро, а вона й не бачила. Прийшла додому, виливає воду, коли дивиться – горошина у відрі, вона взяла та й з’їла її. І от тієї горошини уродився син.

( “Лисичка – сестричка і вовк – панібрат”,

Лисичка і Журавель”, “Вовк і 7 козенят”, “ Івасик

Телесик”, “Царівна жаба”, “ Котигорошко”)

ІХ конкурс “Легенди та перекази”.

( Діти розповідають легенди, перекази.)

V. Узагальнення і систематизація знань.


  • Підведення підсумку (рахунок).

Чарівний наш край, чудові наші люди, наша мова, одяг. Діти, любіть свій рідний край, де народилися і живете. Любіть свою рідну мову.

  1. Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько

Тільки камінь має.


  1. Її незміряно багату,

Дзвінку, і ніжну і завзяту.

Як день сьогоднішній чудовий,

Люблю, люблю вкраїнську мову.


  1. Буду я навчатись мови золотої

У трави – веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою.

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Коли розкрилиться наша мова, культура , наші звичаї і традиції, ще більше збагатимося не лише ми, а й цілий світ. Бо недарма ж кажуть:

Мова в нас така чудова,

Мелодійна і ясна.

Солов’їна, світанкова,

І чарівна, як весна!



VІ. Підсумок.

Заняття №5

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка