Книга Львів 2013 Університет банківської справи Національного банку України



Сторінка1/42
Дата конвертації09.03.2016
Розмір8.62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42
Університет банківської справи Національного банку України

Українське філософсько-економічне наукове товариство

Київський національний університет імені Т. Шевченка

Московський державний університет імені М. В. Ломоносова

Львівський національний університет імені І. Франка

Національний університет державної податкової служби України

Інститут досліджень економіки і суспільства ХХІ століття

Дрогобицький державний педагогічний університет імені І.Франка


Філософія фінансової цивілізації:

людина у світі грошей

Збірник наукових праць
Книга 6.

Львів 2013
Університет банківської справи Національного банку України

Українське філософсько-економічне наукове товариство

Київський національний університет імені Т. Шевченка

Московський державний університет імені М. В. Ломоносова

Львівський національний університет імені І. Франка

Національний університет державної податкової служби України

Інститут досліджень економіки і суспільства ХХІ століття

Дрогобицький державний педагогічний університет імені І.Франка


ISBN

Філософія фінансової цивілізації:

людина у світі грошей
Збірник наукових праць
Книга 6.

Львів 2013

Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Збірник наукових праць. Книга 6. / Редколегія. Відп. секретар З. С. Скринник. – Л.: УБС НБУ, 2013. – ХХ с.


Розглядаються гуманітарні проблеми, викликані зростанням ролі грошей у соціальному житті в пострадянський період та загрозою тоталізації інструментально-раціоналізованих монетарних відносин у життєвому світі української людини. Досліджуються історична еволюція грошей як феномена культури, її вплив на зміст ментальних парадигм, світоглядні передумови перетворення людини із об’єкта всевладдя грошей на свідомого суб’єкта грошових відносин.

Редакційна колегія:
Т. С. Смовженко, доктор економічних наук, професор

В. Д. Базилевич, доктор економічних наук, профессор, чл.-кор. АН України

В. Г. Бодров, доктор економічних наук, профессор

М. А. Вознюк, кандидат економічних наук, доцент

Й. А. Габер, доктор економічних наук габілітований, професор

А. А. Гриценко, доктор економічних наук, профессор, чл.-кор. АН України

О. О. Другов, доктор економічних наук, доцент

В. В. Ільїн, доктор філософських наук, профессор

А. Я. Кузнєцова, доктор економічних наук, професор

В. П. Мельник, доктор філософських наук, професор

Ю. М. Осипов, доктор економічних наук, професор

С. В. Пролеєв, доктор філософських наук, професор

З. Е. Скринник, доктор філософських наук, професор

Г. Ф. Хоружий, доктор філософських наук, професор

Затверджено до друку Вченою радою Університету банківської справи Національного банку України (Протокол №ХХХ від 28 березня 2013 р.



ЗМІСТ

Т. С. Смовженко Вступне слово

7

Розділ І. Методологічні запити філософських смислів економіки

8

А. А. Гриценко, В. О. Корнівська. Тенденції розвитку світових фінансових ринків у контексті впливу на економічне зростання

9

В. Д. Базилевич. Філософсько-економічні мислення. Методологічний аспект

31

С. В. Пролеєв. Абсурд економічного зростання

37

Ю. М. Осипов. Російський виклик розвиткові Росії

50

А. Й. Габер.

65

В. Г. Бодров. Інституційна спроможність держави як підґрунтя ефективної політики неоіндустріалізації

75

В. В.Ільїн. "Світ грошей " в культурі пізнання відкриття таємниці

85

Г. Ф. Хоружий. Національна ідентичність та економічна діяльність

93

О. О. Другов. Світові тенденції розвитку процесу інтелектуалізації економіки

102

І. Ю. Фомичов. Монетизація цінностей та соціальне життя

116

Р. Ф. Пустовійт. Трансакційні витрати в трансформаційний і посттрансформаційній економіці України

121

В. Лукашевич. Соціально-економічний аспект розвитку функцій грошей за умов економічної нестабільності

136

В. В. Липов. Міфологія грошей в гетерогенних системах. Між архаїкою економікою гламуру

147

П. В. Скотний. Синергетика в методологічному контексті економічної теорії

160

Г. Я.Дутка. Фундаменталізація змісту професійної освіти економістів. Філософський аспект

170

Розділ ІІ. Фінансова парадигма сучасного всесвітньо-історичного процесу

183

І.І.Нестеренко. Майбутнє банків: Банк 2.0, Online vs Offline, Електронні гроші.

184

Т. О. Панфілова. Бюджетна політика розвинених країн – чинник глобальної нестабільності

193

М. І. Ломакін. Біржові торгівельні роботи для високочастотного трейдингу (HFT)

202

О. К. Скаленко. Фінансові ресурси як спеціалізована частина єдиної інформаційної системи світового розвитку

214

В. М. Сологубов. Фінансова послуга ренкінг

231

О. І. Кадикало, О.І. Попівняк. Теоретичні концепції та світові моделі державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів

240

Л. С. Воробйова. Нова фінансова архітектура та ідеологія посткризового світу

253

О. В. Курило. Проблеми державної бюджетної політики США в умовах сучасної бюджетної ери

257

Ю. М. Лелюк. Фінансова та грошово-кредитна макрогенерації: особливості взаємодії та вплив на антициклічну політику

266

С. В. Терещенко. Етичні аспекти міжнародних фінансів

273

С. О. Хвалінський. Зелений банкінг як спосіб як спосіб подолання екологічних проблем сучасної цивілізації

278

К. І. Котлярова. Передумови розвитку офшорного бізнесу в процесі становлення світового господарства

288

Д. С. Чернюк. Роль міжнародних організацій у регулюванні глобального банківського ринку

298

О. В. Філіповський. Золото у складі золотовалютних резервів країн світу та України у 2012 році

306

Ю. С. Назар, Т. Я. Назар. Нормативно-правове регулювання регулювання процедури зменшення бюджетних асигнувань

314

Розділ ІІІ. Соціокультурні детермінанти фінансової цивілізації

321

Т. С. Смовженко, З. Е. Скринник. Соціокультурні чинники економічної модернізації: українська драма?

322

О. О. Шморгун. Комплементарність та антиномічність ціннісно світоглядних моделей економічної та пост економічної людини

343

А. Нєдужак. Родина перед викликом заробітченської міграції

367

О. В. Кузнєцов. Україна і Росія на перехресті цивілізацій

380

Т. В. Гончарук, М. Л. Шумка. Національно-культурна ідентичність як маркер модернізації українського суспільства

391

М. П. Іщенко, І. І. Руденко. Соціальна варіативність феномену свободи в координатах економічного виміру

399

А. М. Фоменко. Сутність постметафізичних проектів комунікації

423

О. М. Кожем’якіна. Проблема довіри та соціальної солідарності в умовах фінансової цивілізації

428

М. О. Нестерова. Феномен грошей в когнітивній парадигмі сучасної економіки

438

В. П. Мельник. Сучасна наука: в пошуках фундаментальних основ та практичних значень

448

Н. Г. Діденко. Вплив комунікативної діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування на розвиток соціальних комунікацій та зв’язків з громадскістю

474

Ф. П. Власенко, О. В. Твердовська. Філософська та економічна категоризація понять «бізнес» та «бізнесмен»

483

О. В. Твердовська. Філософія бізнесу як чинник розв’язання соціальних суперечностей

495

М. А. Вознюк, З. Е. Скринник. Історія грошей в Україні як маркер соціальних процесів

504

Т. О. Чистіліна. Наративний підхід як спосіб осмислення та творення економічної реальності

517

З. М. Комаринська. Лихварство як засіб економічного та морального узалежнення. До проблеми явища в Україні

533

Т. П. Дяк. Педагогічний процес у невизначеності перехідного періоду: синергетичний аспект

538

А. А. Кравченко. Відповідальність чи адаптація. Освітній процес у «суспільстві грошей»

547

І. І. Шупик. Економічна ментальність як чинник економічної модернізації

554

Л. В. Кримець. Конструктивні властивості міжсуб’єктного діалогу як соціального фрактала у контексті постіндустріального суспільства

560

А. А. Машталер. Перспективи особистості в «масовому суспільстві» і «масовій культурі»

568

С. В. Майстренко. Сутність грошей релігійно-етичний аспект

576

О. М. Максимович, В.О. Стефанків. Роль освіти як чинника соціально-економічного зростання України

585

Б. Ю. Рудь, Г.В. Ільїна. Медійний капітал в умовах інформаційного суспільства – політичний аспект

598

Л. І. Войнаровська. Морально-ціннісні орієнтації людини в контексті філософсько-економічних побудов

604

О. М. Казакова. Знак та символ в умовах інформатизації господарської діяльності: семіосфера економічної дійсності

615

Н. Ю. Олійник. Український жіночий рух як чинник формування громадського суспільства (1917 – 1939 рр.)

623

І. Г. Остапенко, Л. В. Кримець. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах глобалізацій них трансформацій

636

І. І. Бегей. Вступ до анархізму: ідеологи, напрямки, визначення, критики, дослідники

644

З. В. Гіптерс. Діяльність С.Смаль-Стоцького у становленні національної та економічної освіти дітей і дорослих

662

Розділ ІV. Учення про ноосферу крізь призму філософії господарства та фінансознавства

674

Л. С. Гринів. Глобальні фінансові процеси та розвиток філософії економіки

675

О. С. Зотова. В. Вернадський у європейському та російському контекстах: ідеї універсалізму

691

С. В. Синяков, Є. Ф. Сластенко. Концепція російського космізму

701

С. Ф. Гаркавий. Соціально-економічні наслідки Чорнобильської катастрофи

722



Вступне слово

За традицією Університет банківської справи Національного банку України вітає у Львові учасників VІ Міжнародних філософсько-економічних читань «Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей», які проводяться спільно з Українським філософсько-економічним науковим товариством, Київським національним університетом імені Т. Шевченка, Московським державним університетом імені М. В. Ломоносова, Національним університетом Державної податкової служби України, Всеукраїнською громадською організацією «Інститут досліджень економіки і суспільства ХХІ століття», Львівським національним університетом імені І. Франка, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені І.Франка.

У центрі уваги Читань соціальні проблеми, пов’язані з адаптацією суспільної свідомості в Україні до соціальних умов, коли на тлі ринкової трансформації різко зросла роль грошей, грошових мемеханізмів та грошових відносин у житті людини та суспільства. Адже сучасна фінансова система при всій її потужності сама по собі не забезпечує ні справедливості, ні соціального прогресу, не усуває нерівність. Тому за сучасних умов посилюється необхідність створення нової парадигми фінансової архітектури та реформування механізмів, що її регулюють. Для здійснення цього завдання необхідно провести ретельний аналіз ціннісно-нормативних і світоглядних аспектів діяльності фінансово-грошової системи, залучаючи для цього дані соціології, психології, антропології та аксіології., визначити межі, за які та чи інша економічна система не може вийти без шкоди для світоглядних цінностей, соціальних принципів своєї суспільної програми.

Такі дослідження неминучо набувають інтегрального, міждисциплінарного характеру. Серед учасників Читань–2013 ми бачимо фахівців з широкого спектру наукових галузей. Свої матеріали до дискусії подали 22 доктори та 38 кандидатів наук як у галузях економічного та філософського знання, так і представники соціології, юридичних, політичних, технічних, історичних, філологічних наук, педагогіки, наук з державного управління.

Основний склад наших учсників, об’єднаний Українським філософсько-економічним науковим товариством, стабільний; він зумовлений колом спільних наукових інтересів та ідей. Про результативність цих досліджень може свідчити той факт, що за рік, який минув від попередніх Читань, активний учаник УФЕНТ В.В.Липов здобув науковий ступінь доктора економічних наук, А.А.Машталер та Л.С.Воробйова щойно також успішно захистили докторські дисертації. Радіємо за наших колег і сердечно їх вітаємо.

Усім учасникам VІ Міжнародних філософсько-економічних читань ректорат Університету банківської справи національного банку України бажає успішної роботи та приємних вражень від наукового та неформального спілкування.



Т. С. Смовженко,

доктор економічних наук, професор,

ректор Університету банківської справи

Національного банку України.




Розділ І.

Методологічні запити

філософських смислів економіки
Андрій Андрійович Гриценко,

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України, заступник директора

Інституту економіки та прогнозування НАН України

Валерія Олегівна Корнівська,

кандидат економічних наук, м. Київ
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ В КОНТЕКСТІ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ1
В світовому науковому дискурсі немає єдиних підходів до визначення сили і характеру впливу фінансових ринків на економічний розвиток та вирішення нагальних соціально-економічних проблем суспільства. Так, Роберт Лукас відзначав явно перевищену роль фінансової системи для економічного розвитку [1], Джоан Робінсон стверджувала, що фінансова система є похідною від реальної економіки [1]. В той же час Йозеф Шумпетер підкреслював визначальний вплив банків на рівень і темпи зростання національного доходу за рахунок ефективного розподілу акумульованих ресурсів в напрямку важливих інвестиційних проектів [1]. В 2004 році побачила світ робота Роса Левіна [1], в якій він на основі емпіричного аналізу діяльності компаній в різних сферах фінансового посередництва з врахуванням компаративного аналізу розвитку фінансових ринків різних країн докладно доводив сталий позитивний зв'язок між функціонуванням фінансових систем та довгостроковим економічним зростанням. Р.Левін вказував на те, що добре функціонуючі фінансові системи – це основа розвитку економіки, і в першу чергу, на мікрорівні, оскільки вони забезпечують ефективний доступ до фінансових ресурсів, необхідних для інвестування, сприяють розвитку малого та середнього бізнесу і таким чином впливають на вирішення проблем бідності в суспільстві. Фінансові системи можуть надавати додаткові можливості навчання, охорони здоров’я, споживання та розвитку бізнесу для людей із невеликими статками, вирішуючи проблему нерівності в суспільстві.

Cучасні теоретичні підходи до аналізу впливу фінансових ринків на економічну динаміку виходять з того, що добре функціонуючі фінансові інститути та фінансові ринки сприяють економічному розвитку, зумовлюють зменшення бідності і підтримують економічну стабільність шляхом [2]:



  • кредитування ілокації фінансових ресурсів (в процесі аналізу позичальників і виявлення фірм з істотними перспективами розвитку ефективно розміщуються ресурси, розширюються економічні можливості кращих компаній та стимулюється загальноекономічне зростання);

  • мобілізації заощаджень населення як в банківській системі, так і в системі фондових операцій та спрямування фінансових ресурсів на перспективні інвестиційні напрями;

  • контролю фінансової, економічної та управлінської діяльності на підприємствах, що отримали інвестиційні кошти від фінансових інститутів (це додатковий компонент у підвищенні ефективності корпорацій і викоренені шахрайства з боку корпоративних інсайдерів);

  • диверсифікації ризиків (ринки акцій, облігацій та похідних цінних паперів дозволяють диверсифікувати ризики, це стимулює інвестиції в більш прибуткові проекти, які могли б не отримати інвестицій без хеджування, яке пропонується фінансовими ринками);

  • спеціалізації операційної активності (в професійному середовищі операторів фінансових ринків через спеціалізацію трансакційні витрати є нижчими за ті, що супроводжують перетік фінансових ресурсів від суб’єктів з профіцитом бюджету до суб’єктів з його дефіцитом без участі фінансових посередників; це полегшує торгівлю фінансовими активами і робить фундаментальний внесок у технологічні інновації, що сприяє розвитку національної економіки).

В той же час, фінансові системи можуть бути нейтральними по відношенню до економічного зростання, як це відбувається в періоди криз, коли фінансові установи, з одного боку, отримують кошти державної підтримки, а з іншого, - не приймають участь у кредитно-інвестиційному процесі і таким чином не стимулюють відновлювальні процеси в економіці. Фінансові ринки здатні дестабілізувати економіку як на рівні національних держав, так і на наднаціональному рівні, у випадках, коли мобілізація ресурсів в системі фінансових ринків (банків та фондових компаній) не призводить до розвитку ефективного інвестування в реальний сектор економіки, а здійснюється для послідуючого нарощування активів фінансових компаній (без прив’язки до напряму інвестування) та збільшення рівня їх капіталізації, яка лежить в основі будь-якої операційної активності на фінансових ринках. В передкризовий етап розвитку світового фінансового простору мотивації зростання капіталізації корелювались із прагненнями фінансових посередників максимальної ліквідності, яка досягалась в процесі перетворення довгострокових фінансових відносин в короткострокові2 [3]. За цих умов діяльність фінансових посередників ставала суперечливою та створювала значні дисбаланси в системі розподілу фінансових ресурсів в глобальній економіці.

Метою даної статті є визначення тенденцій розвитку фінансових ринків, що зумовили їх неефективність в контексті забезпечення довгострокового збалансованого економічного зростання та вирішення соціально-економічних проблем суспільства, таких як нерівність.

Останнє двадцятиріччя розвиток світового фінансового простору пов'язаний із довгостроковою тенденцію до зменшення процентних ставок. Цей процес характерний як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються, для економічних систем з ефективно функціонуючим фінансовим сектором та для економік, що знаходилися на етапі формування фінансового ринку, для держав із сталою інституційною структурою та для трансформаційних пострадянських країн.

Зниження процентних ставок має неоднакову динаміку в різних країнах, проходить з певними коливаннями (протягом кризи «доткомів» 2000-2001 рр. ставки зростали, в 2008 році на початковій стадії актуальної кризи ставки також зросли), різними є причини та фактори, що впливають на процентну політику в певних економічних системах за визначених ендогенних та екзогенних умов, але загалом проценті ставки формували низхідний тренд.

В Європі на процеси зменшення процентних ставок вплинуло створення Єврозони, фінансово-інституційні умови якої надали певні орієнтири щодо вартості грошових ресурсів. Загалом для розвинутих європейських країн із сталим фінансово-інституційним середовищем характерними були тенденції до поступового (для деяких країн із певними коливаннями) зменшення ставок до 2000 року, незначного зростання на початку 2000-х, і послідуючого падіння. Наприклад[4]: у Франції зменшення процентних ставок тривало з 1993 по 2000 рік, - до кризи «доткомів», у 2000-2001 рр. відбулося зростання, потім було певне зменшення, що тривало до 2008 р., і в 2010 році процентні ставки по депозитам були на рівні 1,46 %; в Німеччині тривало зниження процентних ставок до 2000 року (з 6,27 % до 2,43 %), в 2000-2001 рр. відбулося певне зростання, після чого знов зменшення до рівня 2,65 %; у Фінляндії з певними коливаннями процентні ставки рухались від 4,75 % у 1993 році до 1,03 % в 2004 р. В сучасних умовах, за даними Європейського центрального банку, депозитні ставки в Єврозоні знаходяться на досить низькому рівні, по-перше, як результат антикризової політики, а по-друге, як результат довготривалих тенденцій до зменшення, які не можуть бути корінним образом змінені в умовах кризи ліквідності.

Китай з 1993 року по 2003 рік демонстрував стабільні низхідні тенденції - з 10,98 % до 1,98 %, після чого спостерігалось зростання, але незначне. Японія, Сінгапур демонстрували наднизькі ставки залученні ресурсів, які з певними коливаннями зменшились з 2,14 % (Японія) і 2,30 % (Сінгапур) в 1993 році до 0,5 % (Японія) і до 0,21 % (Сінгапур) в 2010[4].

Для пострадянських країн також характерними є тенденції до зменшення процентних ставок за депозитами (хоча вони знаходяться на рівні, вищому за рівень розвинутих країн). Станом на 2011 рік в Росії ставки були на рівні 6,01 %, в Україні – 10,56% [4].

В глобальному фінансовому просторі концентрувались великі обсяги дешевої ліквідності, яка мала трансформуватись через кредитно-інвестиційний процес в ресурси для економічного розвитку. Зниження процентних ставок залучення фінансових ресурсів корелювалося із низхідними тенденціями в сфері процентних ставок за кредитами [5]: в Німеччині проценті ставки за кредитами рухались від 12,85 % в 1993 році до 8,81% в 1999 році, в 2000 – 2001 рр. вони дещо зросли до рівня 9,63 % і 10,01 % відповідно, і в 2002 році вони почали зменшуватись (9,7%); в Фінляндії ставки з незначним коливанням в бік зростання в 1998 році зменшились з 9,92 % в 1993 році до 4,71 % в 1999 році, в 2000-2001 рр. ставки були на рівні 5,61 %, 5,79 %, після чого спостерігалося їх падіння; в Італії ставки змінилися з 14,63 % в 1993 році до 4,6 % в 2011 році; в Португалії з 16,48 % в 1993 році до 5, 19 %, в Іспанії з 12,78 % в 1993 році до 4,31 %. У Франції спадна тенденція була менш вираженою, але ставки за кредитами також з певними коливаннями зменшилися. У Швеції зменшення процентних ставок проходило з певними коливаннями, але загалом ставки зменшились з 11,40 в 1993 році до 3,31 %. В Швейцарії ставки зменшились з 6,40 % в 1993 році до 2,27 % в 2011 (із незначним зростанням з 3,9 % в 1999 році до 4,29 і 4,30 % в 2000-2001 рр. відповідно). Зменшення процентних ставок в Великобританії не було стійким процесом і до 2006 року були певні коливання в межах 7,21 % - 3,69 %, тим не менше з 2007 до 2011 року ставки зменшились з 5,52 % до 0,5 %[5], що спочатку було реакцією на загальносистемні процеси руху процентних ставок, а потім результатом стимулюючої антикризової політики.

В Японії в контексті стимулювання економічної активності ставки зменшились від 4,86 % в 1993 році до 1,5 % в 2011 році. Китай також демонстрував не стійкі, але все ж таки процеси зменшення процентних ставок. В Індії до 2005 року спостерігалося падіння процентних ставок (з 16,25 % в 1993 році до 10,75 % в 2005 році) [5].

В той же час з даних таблиці 1 видно, що показник валового нагромадження капіталу (за методологією Світового банку) у більшості країн коливався навколо певного середнього для даної країни рівня і не зазнав істотних змін, рівно як і безробіття коливалося з різною динамікою як в бік зменшення, так і в бік зростання, не формуючи визначених трендів (див. таблицю 2). Інакше кажучи, в глобальному економічному просторі відбувалися процеси, описані ще Дж.М.Кейнсом, який стверджував, що процентні ставки мають другорядне значення в формуванні стимулів для інвестування.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка