Книга Львів 2013 Університет банківської справи Національного банку України



Сторінка41/42
Дата конвертації09.03.2016
Розмір8.62 Mb.
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42

Список використаної літератури

1. Новейший философский словарь. - Минск: Изд. В.М.Скакун, 1998.-896с.

2. Русская философия. Малый энциклопедический словарь. - М.: Наука, 1995.-624с.

3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988.-520с.

4. Вернадский В.И. Живое вещество. - М.: Наука, 1978,-358с.

5. Базулук А.А. Мироздание (новая космическая концепция) / /,, Философия и космология'', 2004, № 3.-с.23-40.

6. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Кн. 2. - М.: Наука, 1977.-191с.

7. Вернадский В.И. Эволюция видов и живое вещество / / Природа, 1978, № 2.-с.36-46.

8. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения, - М.: Наука, 1965.-374с., 2001.-376с.

9. Вернадский В.И. Мысли о современном значении истории.-М., 1927.

10. Циолковский К.Э. Космическая философия. Сборник. - М.: ИДЛ, 2001.-496с.

11. Циолковский К.Э. Очерки о Вселенной. - Калуга: Знание, 2001.-382с.

12. Циолковский К.Э. Причина Космоса. - Калуга, 1925.-33с.

13. Циолковский К.Э. Причина Космоса. Воля Вселенной. Научная этика. - М.: Космополис, 1991.-90с.

14. Циолковский К.Э. Промышленное освоение космоса. - М.: Машиностроение, 1989,-280с.

15. Циолковский К.Э. Грезы о земле и небе. - Научно-фантастические произведения. - Тула, 1986.-447с.

16. Циолковский К.Э. Космический пульс жизни. - М.: Мысль, 1995. - 753с.

17Умов Н.А. Собр. соч. в 3 т. - М., 1910. - Т. 3.-190 с.

18. Холодный Н.Г. Избранные труды. - К.: Наукова думка, 1982.-180с.

Сергій Федорович Гаркавий

кандидат технічних наук, доцент,

Черкаського інституту банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України, м. Черкаси
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Внаслідок Чорнобильської катастрофи більша частина території України зазнала радіоактивного забруднення, а населення окремих північних районів отримало і продовжує отримувати значні дози додаткового іонізуючого опромінення, обумовленого наслідками Чорнобильської катастрофи. Законодавством України передбачено соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок аварії. Визначальними є закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У Законі зазначено, що "Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У регіонах виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів." Згідно зі статтею 2 Закону, в Україні виділено території, віднесені до зон радіоактивного забруднення:

«Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15.0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3.0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0.1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5.0 мЗв (0.5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5.0 до 15.0 Кі/км2, або стронцію від 0.15 до 3.0 Кі/км2, або плутонію від 0.01 до 0.1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1.0 мЗв (0.1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1.0 до 5.0 Кі/км2, або стронцію від 0.02 до 0.15 Кі/км2, або плутонію від 0.005 до 0.01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0.5 мЗв (0.05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період (частина друга статті 2 в редакції Закону N2532-12 від 01.07.92)».

Перелік населених пунктів, віднесених до зон забруднення, визначено низкою актів законодавства України. Всього до зон забруднення віднесено 2 293 населені пункти, в яких проживає 2 155.1 тис. осіб, у т.ч. 460.6 тис. дітей віком до 17 років включно (станом на 1 січня 2007 року, за даними Держкомстату України). Площа території, віднесеної до зон забруднення, становить 53.5 тис. км2, у т.ч. 25.4 тис. км2 лісів.

Згідно зі статтею 2 Закону основним критерієм при віднесенні населених пунктів до конкретних зон має бути розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини. У 1991 році на час прийняття постанови РМ УРСР повна дозиметрична паспортизація всіх населених пунктів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення не була завершена. Тому майже 1300 населених пунктів було віднесено до відповідних зон забруднення за показниками рівнів забруднення ґрунту. Після проведення дозиметричної паспортизації, виконаної у наступні роки, виявилось, що показники рівнів забруднення та значення паспортних доз дають різні результати при зонуванні територій. Це зумовлено тим, що для переважної частини забруднених територій наявні ландшафтно-геохімічні умови визначають відносно незначні коефіцієнти переходів радіонуклідів у продукти харчування та їх наступне надходження до тіла людини. Якщо взяти за основу дозовий критерій, то склад та межі зон можуть суттєво змінитися. Порівняльні характеристики існуючих зон забруднення та зон забруднення за дозовим критерієм наведено в табл. 1.



Таблиця 1. - Порівняльні характеристики зон забруднення (існуючих та згідно з проектом зонування за дозовим критерієм)




Згідно чинних нормативно-правових актів

За проектом зонування

Всього

Зона 1

Зона 2

Зона 3

Зона 4

Всього

Зона 1

Зона 2

Зона 3

Зона 4

Кількість населених пунктів

2293

76

86

841

1290

814

76

44

357

337

Чисельність населення1) (осіб)

2155129

0

4513

603951

1546665

511656

0

1040

301688

208928

у т.ч. дітей до 17 років включно (осіб)

460591

0

1358

156176

410.6

140976

0

327

78719

61930

Площа території (км2)

53500

2100

1800

22900

26700

24100

2100

1000

12600

8400

у т.ч. лісів (км2)

25400

1100

1300

14200

8800

15000

1100

500

8400

5000




1) Станом на 1 січня 2007 року.

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є пріоритетом державної політики у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до чинного законодавства України громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається близько 50 видів допомог, пільг та компенсацій. Згідно із Законом виділяють учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, дітей, віднесених до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та осіб, які не віднесені до категорій, але мають право на пільги за статтею 24 Закону. Пільги отримують також сім’ї при втраті годувальника, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Згідно з даними Держкомстату та МНС України чисельність постраждалого населення в Україні станом на 1 січня 2007 року становила 2 526.2 тис. осіб, у тому числі ліквідаторів – 297.85 тис., потерпілих – 1 636.3 тис., дітей – 589.45 тис., потерпілих, не віднесених до категорій – 2.59 тис. осіб, сімей, що отримували пільги внаслідок втрати годувальника, – 20.89 тис.



Загальні витрати на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС та втрати від аварії з кожним роком зростають. Складність таких визначень полягає в тому, що основні роботи з ліквідації наслідків аварії були виконані ще за часів СРСР і в перші роки незалежності України, в період спаду економіки і значних інфляційних процесів. Порівняно з першими роками після аварії, коли більшість коштів витрачалась на фінансування витрат з капітального будівництва, в останні роки частка коштів, спрямованих на соціальний захист населення, суттєво збільшилась, і питома вага видатків на соціальний захист у загальних обсягах видатків складає близько 85% (табл.2). Найбільша частка видатків припадає на фінансування за статтями “Виплата компенсацій і надання пільг” та “Надання пільг по пенсійному забезпеченню та допомоги”. За розрахунками на фінансування соціального захисту за всіма статтями Закону потрібно понад 40 млрд. гривень. Виконання плану в 2007 році близьке до 100% (у 1998 році – 53.8%, в 1999 році – 92.2%).

Таблиця 2. - Статті витрат Державного бюджету України на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи в 2001 та 2007 роках

Стаття витрат

Об’єм фінансування, (тис. гривень)

Відсоток від загального об’єму фінансування, (%)

 

2001

2007

2001

2007

Виплата компенсацій і надання пільг, соціальне страхування

976406

1559071

64.38

73.94

Надання пільг по пенсійному забезпеченню та допомоги

583203

*

*

*

Державні капітальні вкладення

99700

15000
** 218

6.57

0.71

Самостійне переселення громадян з радіоактивно забруднених територій і будівництво житла для громадян, віднесених до категорії I постраждалих

17000

66462

1.12

3.15

Здійснення заходів на об'єкті "Укриття" та виведення ЧАЕС з експлуатації

280500

355826

18.50

16.88

Здійснення інших заходів у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення (у т.ч. – будівництво сховища РАВ «Вектор»)

73000

40000
** 94406

4.81

1.90

Комплексне медико-санітарне забезпечення постраждалого населення

39390

44970

2.60

2.13

Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіаційного забруднення

12000

12743

0.79

0.60

Наукове забезпечення робіт та інформаційні системи

10000

10716

0.66

0.51

Непередбачені витрати (резерв)

5500

0

0.36

0

Здійснення окремих заходів Всеукраїнською громадською організацією "Союз Чорнобиль України" та іншими громадськими організаціями по соціальному захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

1000

1000

0.07

0.05

Інформування громадськості з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

2000

2800

0.13

0.13

*** Разом

1516496

2108588

 




Видатки загального фонду Держбюджету України

32 597 824

161 819 000

 

 

Частка «чорнобильських» витрат у видатках загального фонду Держбюджету України

4.65%

1.30%

 

 




Примітки:

1. * - відрахування до Пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не мають поділу за окремими програмами, у т.ч. – частка для пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не зазначена;

2. ** - додаткове фінансування за рахунок спеціального фонду Держбюджету України;

3. *** - без урахування видатків на пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та видатків спеціального фонду Держбюджету України.



Внаслідок забруднення навколишнього середовища радіонуклідами чорнобильського викиду значна частина території України виявилась непридатною для проживання населення. Мешканці з населених пунктів, віднесених до 1-ї та 2-ї зон радіоактивного забруднення, були частково або повністю евакуйовані. Саме тому проблема соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є і повинна бути пріоритетом державної політики у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.

Список використаної літератури

  1. Закон України від 27 лютого 1991 р. №791а - ХІІ. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  2. Закон України від 28 лютого 1991 р. №796 - XII. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

  3. Закон України «Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення» (Відомості Верховної Ради, 2004, №12, ст.161).

  4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

  5. Норми радіаційної безпеки України: Доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення: НРБУ-97/Д-2000 / Державні гігієнічні нормативи. - К., 2000.

  6. Норми радіаційної безпеки України: НРБУ-97 / Державні гігієнічні нормативи. - К., 1997.

  7. Про стан подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні за 2006-2007 роки / Щорічна Національна доповідь України / Під ред. Холоші В.І. – К., 2008. – 112 с.

  8. Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106: Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

  9. П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання: Національна доповідь України / Під ред. В.В. Дурдинця - К.: МНС, 2001. - 144с.

  10. Стан здоров`я потерпілого населення України та ресурси охорони здоров`я через 15 років після Чорнобильської катастрофи: Статистично-аналітичний довідник у двох частинах. - К.: МОЗ України, МНС України, Центр медичної статистики МОЗ України, 2001. - 1 частина - 188 с., 2 частина - 309 с.

  11. Стан здоров’я потерпілого населення України через 20 років після Чорнобильської катастрофи: Статистично-аналітичний довідник у двох частинах. - К.: МОЗ України, МНС України, Центр медичної статистики МОЗ України, 2007. - 1 частина – 177 с., 2 частина - 254 с.

Університет банківської справи

Національного банку України

Українське філософсько-економічне наукове товариство

Київський національний університет імені Т. Шевченка

Московський державний університет імені М. В. Ломоносова

Національний університет Державної податкової служби України

ВГО Інститут досліджень економіки і суспільства ХХІ століття

Львівський національний університет імені І. Франка

Дрогобицький державний педагогічний університет імені І.Франка
VІІ Міжнародні філософсько-економічні читання

Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка